Nutrient regime of the soil depending on the share of sunflower in short-rotational crop | Поживний режим ґрунту залежно від частки соняшнику у короткоротаційних сівозмінах

إنجليزي. Sunflower requires a sufficient amount of nutrients for growth and development. Therefore, it is important to determine the impact of sunflower cultivation on the soil nutrient regime, taking into account the frequency of its return to the previous place. The aim of the study was to determine the influence of the share of sunflower in short rotation crop rotations on the soil nutrient regime. The research was conducted at the experimental field of the Kharkiv V.V. Dokuchaev National Agrarian University, which is located in the Left-Bank Forest-Steppe of Ukraine. The research and accounting were carried out on typical heavy loamy chernozem in accordance with generally accepted methods. The experimental scheme included five-field crop rotations with sunflower saturation of 0, 20, 40 and 60%. The research results show that an increase in the share of sunflower in short rotation crop rotations does not lead to a deterioration in the nutrient regime of the topsoil. There was no significant difference between the variants in the content of nutrients. The most supplied with nutrients was the topsoil in the control variant (crop rotation without sunflower). With an increase in the share of sunflower in crop rotations, the amount of nutrients in the tilth layer of soil decreased slightly. Regardless of the studied crop rotation options, the availability of easily hydrolysable nitrogen was low, mobile phosphorus was average, and exchangeable potassium was high. Increasing the share of sunflower in short rotation crop rotations led to a decrease in the yield of the crop itself. The yield of sunflower seeds was at the same level in the variants with 20 and 40%. There is a close relationship between sunflower yield and its saturation, which significantly depends on the soil nutrient regime. The yield level is most affected by the content of phosphorus and potassium in the topsoil. The correlation is 0.91 and 0.98, respectively. The practical value of this study is due to the possibility of using the obtained results to justify the feasibility of increasing the share of sunflower in the structure of crop rotations

الأوكرانية. Для росту і розвитку соняшнику необхідна достатня кількість поживних речовин. Тому встановлення впливу вирощування соняшнику на поживний режим ґрунту, з урахуванням частоти його повернення на попереднє місце є актуальним. Метою роботи було визначити вплив частки соняшнику у короткоротаційних сівозмінах на поживний режим ґрунту. Дослідження проводилися на дослідному полі Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва, яке розташоване в Лівобережному Лісостепу України. Дослідження та обліки були проведені на чорноземі типову важкосуглинковому згідно загальноприйнятих методик. Схема досліду передбачала п’ятипільні сівозміни із насиченням соняшнику 0, 20, 40 і 60 %. Результати досліджень свідчать, що збільшення частки соняшнику в короткоротаційних сівозмінах не призводить до погіршення поживного режиму орного шару ґрунту. Не виявлено суттєвої різниця між варіантами у вмісті елементів живлення. Найбільш забезпеченим поживними елементами був орний шар ґрунту у контрольному варіанті (сівозміна без соняшнику). З підвищенням частки соняшнику у сівозмінах, кількість елементів живлення в орному шарі ґрунту дещо знижувалася. Незалежно від досліджуваних варіантів сівозмін, забезпеченість легкогідролізним азотом була низькою, рухомим фосфором – середньою, обмінним калієм – підвищеною. Збільшення частки соняшнику в короткоротаційних сівозмінах призвело до зниження врожайності самої культури. Урожайність насіння соняшнику знаходилася на одному рівні у варіантах із частками 20 % та 40 %. Відмічено тісний зв’язок між урожайністю соняшнику та його насиченням, що значно залежить від поживного режиму ґрунту. Найбільше на рівень врожаю впливає вміст в орному шарі ґрунту фосфору та калію. При цьому кореляційний зв’язок становить 0,91 та 0,98 відповідно. Практична цінність цього дослідження обумовлена можливістю використовувати отримані результати під час обґрунтування доцільності збільшення частки соняшнику у структурі сівозмін