Theoretical substantiation and development of ecologically friendly farming system in Ukraine | ТЕОРЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА РОЗРОБЛЕННЯ ЕКОЛОГО-ЗБЕРІГАЮЧОЇ СИСТЕМИ ЗЕМЛЕРОБСТВА В УКРАЇНІ

إنجليزي. Intensive farming has caused soil degradation, including the loss of humus, soil structure breakdown, compaction, and a decrease in both potential and effective fertility. Therefore, research into farming systems is highly relevant. In this regard, the purpose of this study is to scientifically substantiate, develop, and implement an ecologically friendly modern farming system under Ukrainian conditions. The primary methods used to determine the effectiveness of various farming systems and ensure the accuracy and reliability of experimental data were field, laboratory, and statistical methods. The study substantiated that an industrial farming system with the input of approximately 12.0 tonnes per hectare of crop rotation area of organic matter (8.0 tonnes per hectare of manure and 4.0 tonnes per hectare of plant residues) produces about 0.81 tonnes per hectare of humus, although 1.33 tonnes per hectare of it is mineralised, leading to a negative humus balance in the soil. The output of grain units in this system is 8.21 tonnes per hectare, feed units – 9.63, and digestible protein – 0.86 tonnes per hectare, with stability at 91.2% and profitability at 88.0%. The organic farming system, which includes the use of 24 tonnes per hectare of organic fertilisers and biological products to control weeds, diseases, and pests in agrocenoses, does not ensure a positive humus balance in the soil (-0.14 tonnes per hectare) and has significantly lower productivity. The no-till system, which involves the application of 12 tonnes per hectare of organic fertilisers in the form of root and stubble residues, by-products of crop production, and mineral fertilisers during sowing and foliar feeding, ensures a positive humus balance (+0.12 tonnes per hectare) but has productivity levels comparable to the organic system. The ecological system provides stable, economically viable, and resource-adequate productivity of arable land, enhances the quality indicators of products, and preserves and restores soil fertility. It increased the output of grain units by 8.9%, feed units by 7.2%, and digestible protein by 8.1%, ensuring high stability at 94.1% and an increase in production profitability by 8.5% compared to the control. The materials in this study are of practical value for agricultural enterprises of various ownership forms and will serve as technological guidelines for the implementation of modern, ecologically safe, economically and energetically justified agricultural production

الأوكرانية. Інтенсивне землеробство стало причиною деградації ґрунтів – втрати гумусу, знеструктурення, переущільнення, зниження потенційної та ефективної родючості. Тому, актуальними є дослідження систем землеробства. У зв’язку з цим, метою досліджень стало наукове обґрунтування, розроблення та впровадження еколого-зберігаючої сучасної системи землеробства в умовах України. Для визначення ефективності варіантів систем землеробства, точності та достовірності експериментальної інформації провідними методами цього дослідження стали: польовий, лабораторний та статистичний. Дослідженням обґрунтовано, що промислова система землеробства з надходженням близько 12,0 т/га сівозмінної площі органічних речовин (8,0 т/га гною та 4,0 т/га рослинні рештки) забезпечує утворення близько 0,81 т/га гумусу, проте мінералізувалося його 1,33 т/га, що приводить до від’ємного балансу гумусу в ґрунті. Вихід зернових одиниць за цієї системи становить 8,21 т/га, кормових одиниць – 9,63, перетравного протеїну – 0,86 т/га за стабільності 91,2 % та рентабельності 88,0 %. Органічна система землеробства, що передбачає використання 24 т/га органічних добрив, застосування біологічних препаратів для контролювання бур’янів, хвороб та шкідників у агроценозах не забезпечує позитивного балансу гумусу в ґрунті (-0,14 т/га) та має суттєво нижчу продуктивність. Система No-till, що передбачає внесення 12 т/га органічних добрив у вигляді кореневих та пожнивних решток, побічної продукції рослинництва та мінеральних добрив при сівбі та позакореневому підживленні, забезпечує позитивний баланс гумусу (+0,12 т/га), проте має продуктивність на рівні органічної системи. Екологічна система забезпечує одержання стабільної, економічно вигідної та адекватної ресурсному наповненню ґрунтово-кліматичної зони продуктивність ріллі, підвищує якісні показники продукції, зберігає й відтворює ґрунтову родючість. Вона підвищила на 8,9 % вихід зернових одиниць, 7,2 кормових одиниць та 8,1 % перетравного протеїну, забезпечуючи при цьому високу стабільність на рівні 94,1 % та підвищення рентабельності виробництва на 8,5 % порівняно з контролем. Матеріали статті мають практичну цінність для сільськогосподарських підприємств різних форм власності та слугуватимуть технологічними регламентами впровадження сучасного екологічно безпечного, економічно і енергетично обґрунтованого виробництва сільськогосподарської продукції