ВПЛИВ ПШЕНИЧНО-ЖИТНІХ ТРАНСЛОКАЦІЙ НА УРОЖАЙНІСТЬ ТА ЕЛЕМЕНТИ ПРОДУКТИВНОСТІ РОСЛИН ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ

Актуальність теми. Селекційне удосконалення пшениці м’якої озимої стає все складнішим, тому винятково актуальним є створення та ідентифікація нових генетичних джерел цінних ознак та створення генетичного різноманіття, оцінки та добору бажаних генотипів. Постановка проблеми. Одним з таких джерел нового оригінального генетичного матеріалу можуть слугувати інтродукції чужорідних транслокацій у сучасний генофонд пшениці м’якої озимої. Проте ефекти цих транслокацій проявляються різною мірою залежно від генетичного середовища гібридів та агрокліматичних умов добору генотипів. Мета дослідження – визначення генетичних ефектів пшеничножитніх транслокацій (ПЖТ) 1AL.1RS і 1ВL.1RS порівняно на урожайність рекомбінантних ліній та елементи продуктивності рослин у зв’язку з їх посухо-жаростійкістю. Встановити ефективність використання кожної з ПЖТ для створення більш досконалих за цими ознаками сортів пшениці м’якої озимої в умовах грунтово-повітряних посух в степовій зоні України. Матеріали і методи. Польові експерименти селекційного процесу здійснювались на полях інституту в період 2010– 2020 рр. зі щорічним розміщенням на попереднику чорний пар із забезпеченням оптимального агрофону для проведення селекційної роботи. Метеорологічні умови за роки проведення досліджень дещо відрізнялись між собою, що враховувалось при аналізі експериментальних даних. В цілому були типові для степової зони – посушливими. Дослідження виконувались частково (112 ліній, 9,2 %) у відділі генетичних основ селекції СГІ – НЦ НС (Рибалка О. І.), решта 1093 лінії (90,8 %) – в Інституті захисту рослин НААН (Козуб Н. А., Созінов І. О.). Матеріал конкурсних сортовипробувань перевірено за наявністю транслокацій і їх стану за допомогою ДНК маркерів у відділі загальної і молекулярної генетики СГІ – НЦ НС (Файт В. І.). Математичну обробку та аналіз результатів досліджень здійснювали при використанні методик за Б. О. Доспєховим (1985), П. Ф. Рокіцьким (1973). Результати досліджень. Встановлено, що генетичні ефекти найбільш розповсюджених в світовій селекційній практиці пшенично-житніх транслокацій 1АL.1RS та 1ВL.1RS значною мірою модифікуються особливостями їх взаємодії в генетичних середовищах та залежно від агрокліматичних умов вирощування інтрогресивних генотипів. Виявлено позитивний вплив ПЖТ 1АL.1RS на підвищення врожайності, загальної і продуктивної кущистості та елементів продуктивності колоса, що проявляється значною мірою на фоні одночасного позитивного ефекту транслокації на посухо-жаростійкість рослин. В результаті повного циклу селекційного процесу на матеріалі з ПЖТ 1АL.1RS створена серія сортів пшениці м’якої озимої Житниця одеська, Октава одеська, Ліга одеська, Дума одеська, Версія одеська, які за даними станційного і державного сортовипробування забезпечили зростання урожайності на 10–15 % до стандартів. Ці сорти занесені до Державного Реєстру сортів рослин України та Молдови. Висновки. Використання ПЖТ 1АL.1RS є перспективним напрямом в подальшому селекційному нарощуванні генетичного рівня урожайності в СГІ – НЦ НС, як один із чергових етапів удосконалення сортів пшениці м’якої озимої для посушливих умов Півдня України. Використання в селекції пшениці в цьому регіоні ПЖТ 1ВL.1RS є менш перспективним прийомом, але не виключає можливості отримання позитивного результату при сприятливому комбінуванні з високо адаптованими місцевими сортами.