Impact of mineral fertilizers on common winter barley (Hordeum vulgare L.) agrophytocenosis development | Влияние минеральных удобрений на формирование агрофитоценоза ячменя обыкновенного ярого (Hordeum vulgare L.) | Вплив мінеральних добрив на формування агрофітоценозу ячменю звичайного ярого (Hordeum vulgare L.)

إنجليزي. In 2011 to 2013 a study was completed for the impact of varying rates of fertilizing onto the indices of productivity for barley agrophytocenosis of Helios and Commandor, in particular, such its components as a number of productive stems, number of seeds per ear, potential biological activity of ear and photosynthetic apparatus. It is found that the level of spring barley agrophytocenosis productivity is subject both to varietal peculiarities and the rate of mineral fertilizer application. When applying N 60P 60K 60 і N 90P 90K 90 the highest potential and biological productivity of Helios and Commandor was recorder as compared against the control. Impact of varying application rates for fertilizers onto the components of ear biological productivity has been scrutinized. The qualitative composition of ear is a clear expression of variety phenotype and identifies the level of biological yield for spring barley. Application of N 60 P 60 K 60 і N 90 P 90 K 90 mineral fertilizers fairly increased the average leaf surface, photosynthetic lead capacity of varieties in 2 to 2.5 times, as well as FAR efficiency coefficient in 1.5 to 2.0 times as against control that thus contributed to the development of highest biological yield of Helios variety phytomass at the level of 14.9 to 15.0, grain – 7.8 to 8.0 ton per ha and, respectively, 12.7 and 7.5 tons per ha for Comandor variety.

الروسية. На протяжении 2011–2013 гг. исследовано влияние разных норм минеральных удобрений на показатели продуктивности агрофитоценоза сортов Гелиос и Командов, в том числе таких составляющих, как количество продуктивных стеблей, количество зерен в колосе, потенциальная и биологическая продуктивность колоса и мощность фотосинтетического апарата. Определено, что уровень продуктивности агрофитоценоза растений ячменя ярого обуславливается как сортовими особенностями, так и нормой минеральных удобрений. Погодные условия в определенной мере также влияли на ее уровень. При внесении N 60P60K 60 и N90P 90K 90 зафиксировано наивысшую потенциальную и биологическую продуктивности сортов Гелиос и Командов по сравнению с контролем. Исследовано влияние разных норм минеральных удобрений на элементы биологической продуктивности колоса. Качественный состав колоса является четким проявленим фенотипа сорта и определяет уровень биологической урожайности исследованых сортов ячменя ярого. Применение минеральных удобрений N 60P 60K 60 и N 90P 90K 90 увеличило среднюю площадь листьев, фотосинтетический листковой потенциал сортов в 2,0–2,5 раза и КПД ФАР в 1,5–2,0 раза по сравнению с контролем участка, что способствовало формированию наивысшей биологической урожайности фитомассы на уровне 14,9–15,0 и зерна 7,8–8,0 т/га у сорта Гелиос и соответственно 12,7 и 7,5 т/га у сорта Командор.

الأوكرانية. Впродовж 2011–2013 рр. досліджено вплив різних норм мінеральних добрив на показники продуктивності агрофітоценозу ячменю звичайного ярого сортів Геліос і Командор, зокрема таких складових, як кількість продуктивних стебел, кількість зерен у колосі, потенційна і біологічна продуктивність колоса та потужність фотосинтетичного апарата. Встановлено, що рівень продуктивності агрофітоценозу ячменю звичайного ярого зумовлюється як сортовими особливостями, так і нормою мінеральних добрив. За внесення N60P60K60 і N90P90K90 зафіксовано найвищу потенційну та біологічну продуктивності сортів Геліос і Командор порівняно з контролем ділянки. Досліджено вплив різних норм мінеральних добрив на елементи біологічної продуктивності колоса. Якісний склад колоса є чітким виявленням фенотипу сорту та визначає рівень біологічної врожайності ячменю звичайного ярого. Застосування мінеральних добрив N 60P 60K 60 і N 90P 90K 90 достовірно збільшило середню листкову поверхню, фотосинтетичний листковий потенціал сортів у 2,0–2,5 раза та ККД ФАР в 1,5–2,0 раза порівняно з контролем, що сприяло формуванню найвищої біологічної врожайності фітомаси у сорту Геліос на рівні 14,9–15,0, зерна – 7,8–8,0 т/га і відповідно – 12,7 і 7,5 т/га у сорту Командор.