MONITORING OF COW MASTITIS IN FARMS AND ITS ETIOLOGICAL STRUCTURE | МОНІТОРИНГ МАСТИТУ КОРІВ У ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВАХ ТА ЙОГО ЕТІОЛОГІЧНА СТРУКТУРА

إنجليزي. Mastitis in cattle is a major problem in modern dairy farming. Mastitis means upset from milk loss and culling of cows in early lactation, as well as increased costs for treatment and maintenance of animals. The disease is widespread, meaning that its negative effects apply to all known cattle breeds and to all milk-producing farms. Scientific papers on mastitis and related problems are mostly related to large farms. For small agricultural enterprises, in particular farms, such work is practically non-existent. The article presents the results of a study of the indicators that are key to determining the quality of veterinary management of a milk-producing enterprise. In particular, the dynamics of mastitis and its etiology in cows of farms in Khmelnytskyi region were studied. The highest incidence rate is observed in spring – 18.3 %, in winter – 11.1 %, and in autumn – 16.4 %. The serous form of mastitis was recorded in 39.8 % of cases, catarrhal – 52.7 %, purulent-catarrhal – 1.4 %, fibrinous – 5.2 % and udder abscess – 0.9 %. In subclinical mastitis, bacteria from the genus Staphylococcus (38.2 %) and the genus Streptococcus (26.5 %) accounted for the largest proportion of the total number of isolated strains. Pathogenic Escherichia coli was isolated in 11.8 % of the isolates. Epizootic strains of agalactiae streptococcus were resistant to 15 out of 23 antibacterial drugs, Staphylococcus aureus was resistant to 10, and 5 antibiotics showed moderate resistance, and Escherichia coli isolates also showed high resistance to most of the antibiotics used.

الأوكرانية. Хвороби молочної залози великої рогатої худоби є головною проблемою сучасного молочного скотарства. Мастит – це збитки від втрат молока та вибракування корів на ранніх лактаціях, зростання витрат на лікування та обслуговування тварин. Захворювання має загальне поширення, тобто його негативні наслідки поширюються на всі відомі породи великої рогатої худоби, на всі господарства, які виробляють молоко. Наукові роботи, присвячені проблемі маститу та проблемам, пов’язаним з ним, у своїй більшості стосуються крупних господарств. Для невеликих сільськогосподарських підприємств, зокрема фермерських господарств, такі роботи практично відсутні. Наведено результати дослідження показників, які є головними при визначенні якості ветеринарного менеджменту підприємства, яке виробляє молоко. Зокрема, досліджено динаміку маститів та їх етіологію у корів фермерських господарств Хмельницької області. Високий рівень захворюваності спостерігається навесні – 18,3 %, взимку – 11,1 % та восени – 16,4 %. Серозну форму маститу реєстрували в 39,8 % випадків, катаральну – 52,7 %, гнійно-катаральну – 1,4 %, фібринозну – 5,2 % і абсцес вим’я – 0,9 %. При субклінічному маститі найбільшу частку у загальному масиві виділених штамів становили бактерії з роду Staphylococcus (38,2 %) та роду Streptococcus (26,5 %). Патогенна кишкова паличка виділялася у 11,8 % ізолятів. Епізоотичні штами агалактійного стрептококу були резистентними до 15 з 23 антибактеріальних препаратів, золотистого стафілококу виявилися стійкими до 10, а до 5 антибіотиків проявили помірну резистентність, ізоляти Escherichia сoli також показали високу стійкість до більшості застосованих антибіотиків.