Water reclamation of lands of Germany disturbed by lignite mining | Водогосподарська рекультивація порушених добуванням бурого вугілля земель Німеччини

إنجليزي. The mining activities of humanity greatly change the natural landscape. The reclamation of post-mining areas is the responsibility of mining companies. This is enshrined in law of each country. Landscape functions must be restored. This will ensure the maintenance of the natural balance and subsequent economic use of the territory as quarries and dumps are inhabited by plant and animal species. It means integrating former lignite mining lines into local and regional business networks. At the same time, social and cultural functions need to be reorganized and developed. A comparison of brown coal mining by a surface method in three large lignite deposits in Germany according to the main criteria is made. The reclamation project "Central German Lake Landscape" is analyzed. According to the project, the disturbed territory of the main lakes, rivers, canals, and locks should be used to recreate them. The connection between the closure of lignite quarries, the cessation of groundwater pumping, and the subsequent rise is given. Such a rise is a favourable factor for the creation of large artificial reservoirs. The rational use of mine waters from existing lignite quarries is analyzed. This will ensure rapid flooding of the ditches with bathing water. This practice has been used for the last twenty years. It reflects the correlation between current coal mining and reclamation for the best results. The location of newly formed quarry lakes in the system of the largest lakes in Germany is shown. The range of their use for leisure and recreation, nature protection and the landscape are indicated. Ecological risks are possible by water reclamation of post-mining landscapes. Many issues need to be addressed. Among them are as follows: eliminating the effects of rising groundwater, insufficient maintenance of reservoirs, necessity to regularly take care of flood protection, a problem of water quality due to the influx of iron and its oxidation, a reorganization of reservoirs that were not built for long-term operation, and the geotechnical safety of open-pit mining and dumps. Complex tasks of water management are noted. They still need a solution to ensure ecological balance.

الأوكرانية. Гірничодобувна діяльність людини відкритим способом істотно змінює ландшафт. Рекультивація післягірничих територій є обов'язком гірничодобувних підприємств та закріплена у кожній країні на законодавчому рівні. Функції ландшафту повинні бути відновленими для підтримання природного балансу та наступного господарського користування. Для цього потрібне встановлення нових біогеоценотичних зв'язків на усіх рівнях. На екологічному рівні це означає заселення кар'єрів і відвалів видами рослин і тварин, а на економічному – інтеграцію колишніх гірничих відводів із добування бурого вугілля відкритим способом у локальні та регіональні бізнес-мережі. Одночасно потрібно реорганізовувати і розвивати соціальні та культурні функції. Здійснено порівняння видобування бурого вугілля поверхневим способом у трьох великих буровугільних родовищах Німеччини за основними критеріями. Проаналізовано проект рекультивації "Центральнонімецький озерний пейзаж", яким передбачалося використання для відтворення порушеної території основних озер, річок, каналів та шлюзів. Наведено зв'язок між закриттям буровугільних кар'єрів, припиненням відкачування ґрунтових вод та наступним водопідйомом, як сприятливим чинником для створення великих штучних водойм. Проаналізовано раціональність використання рудникових вод із діючих буровугільних кар'єрів для забезпечення швидкого затоплення котлованів придатною для купання водою. Застосування останні двадцять років цієї практики розглядають, як зв'язок між діючим вуглевидобутком та рекультивацією для досягнення найкращих результатів. Показано місце новоутворених кар'єрних озер у системі найбільших озер Німеччини із зазначенням спектра їх використання для дозвілля і відпочинку, охорони природи та ландшафту. Визначено екологічні ризики під час водогосподарської рекультивації післягірничих ландшафтів. Це є питання усунення наслідків підняття ґрунтових вод, недостатнього обслуговування водойм, потреби регулярного протиповіневого захисту, неналежної якості води через надходження заліза та його окислення, реорганізації тимчасових водойм та геотехнічної безпеки бортів кар'єрів і схилів відвалів. Відзначено складні завдання водогосподарської рекультивації, які ще потребують вирішення для забезпечення екологічної рівноваги.