TENSION OF THE ECOLOGICAL BALANCE BY MINIMIZATION OF AUTUMN PLOWING | НАПРУЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ РІВНОВАГИ ЗА МІНІМАЛІЗАЦІЇ ЗЯБЛЕВОГО ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ

إنجليزي. Intensive tillage practices that were applied in our country for the last 50 years resulted in increased energy consumption of domestic tillage technologies and led to soil degradation. The article presents the results of minimization of autumn plowing under spring crops in the following 5-field crop rotation: barley-soya-rape-wheat-flax. Replacement of more energy demanding plowing for less energy demanding flat hoe cultivation and applying shallow practices instead of deep ones were estimated from the point of ecology. Field studies on the podzolized chernozem showed that none of the methods of minimization of autumn plowing changed the growth environment of various crops for the worse. Under the conditions spring deposits of available moisture in 1-metre layer of soil didn’t reduce, plow-layer density remained on the optimum level, total intrusion volume slightly reduced and healthy structure content remained on the rather high level. Experimental methods of minimization of autumn plowing didn’t reduce availability of plant food compounds but facilitated to increase biological activity of soil. The negative effect of minimization of autumn plowing was shown by increased potential and effective weed infestation of crops. On the average, replacement of moldboard plowing for boardless plowing at the beginning of crop growth in crop rotation increased the number of weeds by 44%; shallow plowing and flat hoe cultivation resulted in the increase by 32 and 22% each.

الأوكرانية. Інтенсивний механічний обробіток ґрунту, який переважав у нашій країні впродовж останніх 50 років, зумовив не тільки підвищення енергозатратності вітчизняних технологій, а й призвів до деградації ґрунтового середовища. В даній статті розглядаються наслідки мінімалізації зяблевого обробітку під ярі культури в 5-пільній сівозміні з таким чергуванням культур: ячмінь–соя–ріпак–пшениця–льон олійний. Заміна більш енергоємної оранки менш енергоємним плоскорізним розпушуванням та використання мілких обробітків замість глибоких оцінювалась з екологічного боку. Польові дослідження на чорноземі опідзоленому показали, що жоден із шляхів мінімалізації зяблевого обробітку не призводив до погіршення ґрунтових умов вирощування різних польових культур. Весняні запаси доступної вологи в метровому шарі ґрунту від мінімалізації зяблевого обробітку не знижувались, щільність складення орного шару знижувалась у межах оптимальності, неістотно знижувалась і загальна пористість, а вміст агрономічно цінної структури залишався досить високим. Досліджувані заходи мінімалізації обробітку ґрунту не знижували забезпеченість рослин поживою, а сприяли підвищенню біологічної активності ґрунту. З негативного боку оцінювались обидва заходи мінімалізації з позиції зростання потенційної і ефективної забур’яненості посівів вирощуваних в досліді культур. У середньому по сівозміні на початок вегетації від заміни полицевого обробітку безполицевим чисельність бур’янів на посівах зростала на 44%, а від використання мілкої оранки і плоскорізного розпушування замість глибоких це зростання складало відповідно 32 і 22%.