THE IMPACT OF CHANGING WEATHER CONDITIONS ON THE YIELD OF FIELD CROPS IN THE LEFT-BANK FOREST-STEPPE OF UKRAINE | ВПЛИВ ЗМІННИХ ПОГОДНИХ УМОВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ПОЛЬОВИХ КУЛЬТУР В ЛІВОБЕРЕЖНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

إنجليزي. Different weather conditions affect plant growth rates, nutrient mobility in the soil, photosynthesis intensity, and soil biota activity. Optimization of soil water-air and nutrient regimes through land reclamation makes it possible to significantly offset the negative effects of adverse weather conditions and increase the sustainability of agrophytocenosis productivity. However, in the conditions of "organic" farming in regions with a moisture deficit without sufficient water resources and mineral fertilizers, effective agricultural production is problematic. Establishing the patterns of the influence of moisture and heat conditions at certain stages of organogenesis is the theoretical basis for increasing the sustainability of agriculture, in particular when using only natural soil fertility and secondary biomass. The aim of the work was to establish the patterns of changes in the yield of field crops in different crop rotations depending on the dynamics of agrometeorological factors in conditions of insufficient moisture in the eastern Forest-Steppe of Ukraine and to assess the productivity potential of crops, taking into account the annually changing hydrothermal conditions in the system "organic" farming system without the use of mineral fertilizers. The assessment of changes in agrometeorological resources was carried out using mathematical and statistical analysis of ten-day indicators of heat supply (air temperature and precipitation) and field crop yields. Data from a 20-year stationary experiment were processed using correlation and computational-comparative analysis methods with systematic generalization. The most reliable key periods before vegetation and during organogenesis were established, when the relationship between weather conditions and crop yields manifests itself with a sufficient level of reliability. The proposed approach is based on the formation of statistical series of yield data (15–20 years) and corresponding decadal indicators of temperature and precipitation in the local area. It is recommended to first construct graphs of the dynamics of hydrothermal conditions in years with different yields to identify periods of the most obvious deviations, and then conduct a detailed search for mathematical dependencies of productivity on weather conditions.

الأوكرانية. За різних погодних умов змінюються темпи розвитку рослин, рухомість елементів живлення у ґрунті, інтенсивність фотосинтезу та активність ґрунтової біоти. Оптимізація водно-повітряного і поживного режимів ґрунту через меліорації дає змогу значною мірою нівелювати негативну дію несприятливих погодних умов та підвищити сталість продуктивності агрофітоценозів. Однак в умовах «органічного» землеробства у регіонах з дефіцитом зволоження без достатніх водних ресурсів і мінеральних добрив ефективне аграрне виробництво є проблематичним. Встановлення закономірностей впливу умов зволоження і теплозабезпечення на окремих етапах органогенезу є теоретичною основою підвищення сталості землеробства, зокрема за використання лише природної родючості ґрунту та побічної біомаси. Метою роботи було встановлення закономірностей змін врожайності польових культур у різних сівозмінах залежно від динаміки агрометеорологічних факторів в умовах недостатнього зволоження східного Лісостепу України та оцінка потенціалу продуктивності посівів з урахуванням щорічно змінних гідротермічних умов у системі «органічного» землеробства без застосування мінеральних добрив. Оцінку змін агрометеорологічних ресурсів здійснювали методом математико-статистичного аналізу подекадних показників теплозабезпечення (температури повітря та опадів) і врожайності польових культур. Дані 20-річного стаціонарного досліду оброблялися методами кореляційного та розрахунково-порівняльного аналізу із системним узагальненням. Встановлено найбільш вірогідні ключові періоди до вегетації та під час органогенезу, коли залежності між погодними умовами та врожайністю проявляються з достатнім рівнем достовірності. Запропонований підхід ґрунтується на формуванні статистичних рядів урожайних даних (15–20 років) та відповідних подекадних показників температури і опадів на локальному просторі. Рекомендовано спочатку побудувати графіки динаміки гідротермічних умов у різні за врожайністю роки для виявлення періодів найочевидніших відхилень, а потім провести детальний пошук математичних залежностей продуктивності від погодних умов.