In the context of modern development of agricultural producers, assessing the level of their activity efficiency and searching for an appropriate strategy for further development is essential. The aim of the article was to formulate a concept of sustainable development for agricultural producers based on identifying the most viable development strategy. The article’s methodological framework included the following methods of scientific inquiry: descriptive method, measurement and comparison methods, economic-mathematical modelling, induction, deduction, analysis and synthesis, system-structural analysis. The essence of diversification of activities in the agricultural sector was examined and revealed, defining their role in forming sustainable development. To achieve this, theoretical concepts of Ukrainian and foreign scholars, as well as the categories of “diversification” and “sustainable development,” were synthesized. Subsequently, an analysis and forecast of land use by agricultural enterprises were conducted. The dynamics of changes in the structure of cultivated areas from 1991 to 2021 were determined, as this period marked the implementation of agricultural reform aimed at finding effective agricultural product producers. Changes in the magnitude of costs for primary resources in farm enterprises of the Kyiv region on the eve of the war were defined, and the economic efficiency of cultivating major agricultural crops was analysed. Based on established data, a development strategy was modelled for an average farm in the Forest-Steppe zone of Ukraine, considering the concept of diversification through the implementation and development of animal husbandry. Furthermore, directions for further development of agricultural entities were substantiated by deepening the diversification of activities through optimizing cultivated areas. The research outcomes could be considered in shaping the development strategy of entrepreneurial structures and evaluating their impact on sustainable development in the post-war period | В контексті сучасного розвитку аграрних товаровиробників, актуальною є оцінка рівня їх ефективності діяльності та пошуку відповідної стратегії подальшого розвитку. Мета статті полягала у формуванні концепції сталого розвитку аграрних товаровиробників на основі пошуку найдоцільнішої стратегії розвитку. Методологічною базою статті стали наступні методи наукового пізнання: описовий метод, методи вимірювання та порівняння, метод економіко-математичного моделювання, індукції, дедукції, аналізу та синтезу, системно-структурний. Розглянуто та розкрито сутність диверсифікації діяльності підприємств аграрної сфери та визначено їх роль у формуванні сталого розвитку. З цією метою здійснено узагальнення теоретичних положень, українських та зарубіжних науковців, категорій «диверсифікація» та «сталий розвиток». В подальшому проведено аналіз та здійснено прогноз землекористування сільськогосподарських підприємств. Встановлено динаміку зміни структури посівних площ в період з 1991 по 2021 роки, оскільки в саме в цей період починається реалізовуватись аграрна реформа, яка спрямована на пошук ефективного товаровиробника сільськогосподарської продукції. Визначено, як змінювалася величина витрат на основні ресурси у фермерських господарствах Київської області на передодні початку війни та проаналізовано економічну ефективність вирощування основних сільськогосподарських культур. На основі встановлених даних, змодельована стратегія розвитку середньостатистичного фермерського господарства Лісостепової зони України, яка враховує концепцію диверсифікації діяльності на основі впровадження та розвитку галузі тваринництва. Також, обґрунтовано напрями подальшого розвитку аграрних формувань через поглиблення диверсифікації діяльності на основі оптимізації посівних площ. Результати дослідження можуть бути враховані при формуванні стратегії розвитку підприємницьких структур та оцінці їх впливу на сталий розвиток у повоєнний період

The experience of the market turnover of agricultural land in Ukraine has shown that untimely and insufficiently comprehensive analysis of the functioning of the land market can lead to incorrect conclusions and limit the understanding of its dynamics and impact on the country’s economic situation. The purpose of the study was to identify the main trends and indicators of the market turnover of agricultural land in Ukraine by analysing land ownership transactions. The methodological tools of the problem under study were general scientific and special methods, as well as the method of comparison and abstract and logical methods. The main results of the study are a cost and quantitative assessment of transactions of sale and purchase of ownership rights to agricultural land in Ukraine, which makes it possible to identify the main trends in the land market. Certain provisions can be used to formulate strategies for the development of land relations in Ukraine. The number and share of transactions involving the sale and purchase of ownership rights to agricultural land in the overall structure of transactions is determined. The area of land ownership rights to which were alienated through sale and purchase is determined. The author calculates the value of agricultural land depending on its remoteness from a settlement, regional location and designated purpose. Fluctuations in the value of arable land depending on their territorial location and in the overall dynamics by month are determined. The level of activity of agricultural land market participants in the country as a whole and by regions is determined. The results and trends in the market turnover of agricultural land in the territories where military operations were or are ongoing are investigated. The main key indicators of the market turnover of agricultural land are determined. Forecasts of the value of arable land in Ukraine by the end of 2023 are formed. The discrepancy between the Ukrainian model of agricultural land market turnover and the models operating in the European Union has been established. The results of the study can be used to develop ways to reorient the market turnover of agricultural land to the European principles of functioning aimed at the development of family farming as a fundamental goal of Ukraine’s agricultural policy | Досвід ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні показав, що несвоєчасний та недостатньо комплексний аналіз функціонування ринку землі може спричинити неправильні висновки та обмежити зрозуміння його динаміки та впливу на господарську ситуацію країни. Метою роботи було визначення основних тенденцій та показників ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні шляхом дослідження угод купівлі-продажу прав власності на землі. Методичним інструментарієм досліджуваної проблеми стали загальнонаукові та спеціальні методи, а також метод порівняння та абстрактно-логічний. Основними результатами дослідження є вартісна та кількісна оцінка угод купівлі-продажу прав власності на землі сільськогосподарського призначення в Україні, що дає змогу визначити основні тенденції на земельному ринку. Окремі положення можна використати для формулювання стратегій розвитку земельних відносин в Україні. Встановлено кількість та частку угод купівлі-продажу прав власності на землі сільськогосподарського призначення в загальній структурі трансакцій. Визначено площі земель права власності на які були відчужені через купівлю-продаж. Розраховано вартість земель сільськогосподарського призначення залежно від їх віддаленості від населеного пункту, регіонального розташування та цільового призначення. Встановлено коливання вартості орних земель залежно від їх територіального розміщення та у загальній динаміці по місяцях. Визначено рівень активності суб’єктів ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення загалом по країні та в розрізі областей. Досліджено результати та тенденції ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на територіях де велись чи ведуться бойові дії. Визначені основні ключові показники ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Сформовано прогнозні дані вартості ріллі в Україні до кінця 2023 року. Встановлено невідповідність української моделі ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення моделям, які функціонують в країнах Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використанні для опрацюванні шляхів переорієнтації ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на Європейські засади функціонування, націленого на розвиток сімейного фермерства, як основоположної засадничої цілі аграрної політики України

The efficiency of agricultural enterprises is determined by the synergistic influence of an entire set of various factors. Improvement and testing of methodological support for factor-complementary diagnostics of the level of economic efficiency of business entities in modern conditions is still an urgent issue. The purpose of this study was to comprehensively monitor the level of economic efficiency of agricultural enterprises in Ukraine and measure the degree of influence of priority factors on the aggregate efficiency indicator. The study involved several methods: abstract-logical, comparative analysis, tabular, statistical, matriX-coordinate method, calculation-constructive, monographic, factor analysis. It was established that during 2015 and 2021, this aggregate indicator increased by 47% – from 15.07 to 22.13 points. Among the factors that had a positive effect on the established growth of the overall indicator of economic efficiency, the largest rating coefficients have: an increase in labour productivity (1.5852), a more than two-fold increase in the amount of net profit of agricultural enterprises (1.0931), a 2.2-fold increase in the coefficient financing (0.905), a 1.9-fold increase in the loan capital turnover ratio (0.8754) and an almost 3-fold increase in its profitability (0.8587), an increase in the receivables turnover indeX (0.7899) and a two-fold increase in the absolute liquidity indeX (0.7500). The following influencing factors had the most negative effect on the level of the overall efficiency indicator: a 23% decrease in the fund return indicator (-0.6005), a 17% decrease in the quick liquidity ratio (-0.4944), a 26% deterioration in the profitability of fiXed assets (-0. 4642), a decrease in turnover and profitability of the equity capital of agricultural enterprises (-0.4653 and -0.4426, respectively). The practical significance of this study is determined by the improvement of methodological tools for measuring and diagnosing the aggregate level of economic efficiency of business entities, which can be useful in the management practice of organizing monitoring and developing areas for improving the economic efficiency of agricultural enterprises | Ефективність діяльності сільськогосподарських підприємств визначається синергетичним впливом цілої сукупності різноманітних факторів. Удосконалення та апробація методичного забезпечення факторно-компліментарної діагностики рівня економічної ефективності суб'єктів господарювання у сучасних умовах залишається актуальною проблемою. Метою дослідження був комплексний моніторинг рівня економічної ефективності сільськогосподарських підприємств України та вимірювання ступеня впливу пріоритетних факторів на сукупний показник ефективності. У процесі дослідження використано ряд методів: абстрактно-логічний, порівняльного аналізу, табличний, статистичний, метод матриці-координат, розрахунково-конструктивний, монографічний, факторного аналізу. Встановлено, що протягом 2015 та 2021 рр. даний сукупний показник збільшився на 47% – від 15,07 до 22,13 пункти. Серед факторів, які позитивно вплинули на встановлене зростання сукупного показника економічної ефективності, найбільші рейтингові коефіцієнти мають: збільшення продуктивності праці (1,5852), більш, ніж дворазове зростання обсягу чистого прибутку сільськогосподарських підприємств (1,0931), збільшення у 2,2 рази коефіцієнта фінансування (0,905), зростання у 1,9 разів коефіцієнта оборотності позикового капіталу (0,8754) та збільшення майже у 3 рази його рентабельності (0,8587), зростання показника оборотності дебіторської заборгованості (0,7899) та дворазове збільшення показника абсолютної ліквідності (0,7500). Найбільш негативно на рівні сукупного показника ефективності позначилися наступні фактори впливу: зниження на 23% показника фондовіддачі (-0,6005), зменшення на 17% коефіцієнта швидкої ліквідності (-0,4944), погіршення на 26% рентабельності основних засобів (-0,4642), зниження оборотності та рентабельності власного капіталу сільськогосподарських підприємств (-0,4653 та -0,4426 відповідно). Практична значущість проведеного дослідження визначається удосконаленням методичного інструментарію вимірювання та діагностики сукупного рівня економічної ефективності суб'єктів господарювання, що може бути корисним в управлінській практиці організації моніторингу та розробки напрямів підвищення економічної ефективності сільськогосподарських підприємств

Increasing the level of competitiveness of the agricultural sector and solving important tasks for rural areas requires the consideration of the priorities of sustainable development. The implementation of this task requires new concepts of agricultural management, the justification of which is impossible without improving corporate reporting. The purpose of this study was to supplement the scientific and methodological framework for the development of a reporting architecture for the sustainable development of agricultural companies. This study involved the following methods: monographic, graphic, method of systematization and logical concretization, synthesis, induction and deduction, questionnaires, generalization, method of structural and genetic analysis and synthesis. The study found that in modern management, corporate financial and non-financial reporting is a strategic management tool that signals investors about the long-term nature and public priorities of business development. It was discovered that reporting on sustainable development is becoming widespread in the practice of foreign companies. The attitude of the management of Ukrainian agricultural companies towards the issue of the expediency of adding sustainable development indicators to management reporting was clarified. The corporate reporting of Ukrainian agricultural enterprises was analysed, which allowed identifying the key guidelines for reporting on sustainable development in the future. The set of qualitative characteristics of reporting on the sustainable development of Ukrainian agricultural companies was substantiated. Based on the mathematical model, an attempt was made to estimate the impact of corporate reporting on sustainable development on the profitability of agricultural companies. The results showed a connection between these factors in large agricultural holdings and uncertainty in medium and small agricultural companies. The results can be used by agricultural enterprises that are focused on achieving the sustainable development goals of agricultural production and rural areas | Підвищення рівня конкурентоспроможності аграрного сектору та вирішення важливих для сільських територій завдань потребує врахування пріоритетів сталого розвитку. Реалізація даного завдання потребує нових концепцій агроменеджменту, обґрунтування яких неможливо без удосконалення корпоративної звітності. Метою статті було доповнення науково-методичного базису формування архітектури звітності зі сталого розвитку аграрних компаній. При написанні статті було використано наступні методи: монографічний, метод абстрактної систематизації і логічної конкретизації, методи синтезу, індукції і дедукції, метод анкетування, методи абстрактної конкретизації, узагальнення, структурно-генетичного аналізу і синтезу, графічний метод. В процесі проведення дослідження було визначено, що у сучасному управлінні корпоративна фінансова та нефінансова звітність є стратегічним інструментом управління, який сигналізує інвесторам про довгостроковий характер і суспільні пріоритети розвитку бізнесу. Виявлено, що звітність зі сталого розвитку набуває значного поширення у практиці діяльності зарубіжних компаній. Було з’ясовано ставлення менеджменту українських агрокомпаній до питання доцільності доповнення управлінської звітності показниками сталого розвитку. Проведено аналіз корпоративної звітності українських аграрних підприємств, що дозволило виділити ключові орієнтири складання звітності зі сталого розвитку у перспективі. Обґрунтовано сукупність якісних характеристик звітності зі сталого розвитку вітчизняних агрокомпаній. На основі математичної моделі здійснена спроба оцінити вплив корпоративної звітності зі сталого розвитку на доходність аграрних компаній. Результати показали наявність зв’язку даних факторів у великих агрохолдингах та невизначеність у середніх та малих агрокомпаніях. Результати можуть бути використані аграрними підприємствами, які орієнтовані на досягнення цілей сталого розвитку сільськогосподарського виробництва і сільських територій

Within the framework of modern world conditions faced by the Ukrainian business subjects of the agrifood sector, conducting research on the possibility of using new methodologies in management can be an added advantage to optimizing and increasing the effectiveness of their performance. The purpose of this study was to highlight and summarize the work on the principles of introducing modern methodologies into general management systems as tools for increasing the effectiveness of strategic management in the agri-food sector, considering the modern world conditions. The study used general scientific and special research methods: monographic; theoretical generalization, analysis, synthesis, induction, and deduction; structural and logical analysis; grouping and classification. The author substantiated the expediency of using flexible management methods in agri-food enterprises. The priority of using Agile management methods was identified, the advantages and disadvantages of using Kanban and Scrum methodologies in the management of an agri-food enterprise were investigated, and their main elements were determined (classification of roles in the team, key concepts, principles). Features of the functioning of business entities in the conditions of SPOD, VUCA, and BANI worlds were provided. It was noted that the flexible methods under study are aimed at the evolutionary development of organizations, i.e., gradual improvements that, in the end, ensure the effectiveness of management at a prominent level. This paper expands practical approaches to the application of flexible management methods in agri-food enterprises, which lays the foundation for further research on strategic management in the agri-food sector under the conditions of the need for their constant reorientation and adaptation to the BANI world. The practical significance of the study lies in the development and implementation of proposals and practical recommendations for the use of Agile management methods in the management system of an agri-food enterprise as a means of improving the effectiveness of strategic management | У межах концепції сучасних світових умов, з якими зіштовхнулися вітчизняні господарюючі суб’єкти агропродовольчої сфери проведення досліджень щодо можливості використання нових методологій у сфері менеджменту може стати додатковою перевагою до оптимізації та збільшення результативності їх функціонування. Метою статті було висвітлення та узагальнення напрацювань щодо засад впровадження сучасних методологій у загальні системи управління як інструментів підвищення результативності стратегічного управління в агропродовольчому секторі з урахуванням концепцій сучасних світових умов. У дослідженні використано загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: монографічний; теоретичного узагальнення, аналізу, синтезу, індукції та дедукції; структурно-логічного аналізу; групування й класифікації. Обґрунтовано доцільність застосування гнучких методів управління в підприємствах агропродовольчої сфери. Виділено пріоритетність застосування Agile-методів управління, досліджено переваги та недоліки застосування методологій Kanban і Scrum в управлінні підприємством агропродовольчої сфери, визначено їх основні елементи (класифікацію ролей у команді, ключові поняття, принципи). Наведено особливості функціонування суб’єктів господарювання в умовах SPOD, VUCA BANI-світів. Відзначено, що досліджувані гнучкі методи спрямовані на еволюційний розвиток організацій, тобто поступові вдосконалення, які, у кінцевому результаті, забезпечують результативність господарювання на високому рівні. У статті поглиблені практичні підходи щодо застосування гнучких методів управління в підприємствах агропродовольчої сфери, що закладає основу для подальших досліджень щодо стратегічного управління в агропродовольчій сфері за умов необхідності їх постійної переорієнтації та адаптації BANI-світу. Практична значущість досліджень полягає у розробці та впровадженні пропозицій й практичних рекомендацій щодо використання Agileметодів управління у системі менеджменту підприємства агропродовольчої сфери у якості засобу підвищення ефективності стратегічного управління

Employment, total household resources, in particular, income and expenditures of the rural population in any country are a direct reflection of well-being and a substantial criterion for socio-economic development. The purpose of the study is to identify risks, compare and determine the prospects for employment and income of the rural population of Ukraine. The methodological basis of the research is a systematic approach. Comparative analysis, graphical method, trend, index, correlation-regression analysis is used in the analytical study. Current conditions are analysed and trends in rural employment in Ukraine and their income level for 1991-2021 are determined. It was established that over the past 30 years, the socio-economic crisis in rural areas continues to worsen, which is manifested in increased unemployment and poverty. The main external and internal factors influencing the incomes of the rural population are identified and systematised. It is determined that the main influence is exerted by economic factors. Considering the recovery plan of Ukraine and other indicators, the level of employment, salaries, and incomes of the rural population is predicted. It is proved that ensuring employment and overcoming poverty should be based on the diversification of agricultural production and beyond agricultural activities. The main provisions and conclusions presented in the study can be used in the process of justifying and making managerial decisions by state management bodies in the development and implementation of an effective long-term national policy in the field of employment of the rural population of Ukraine, optimising approaches to the development of programmes to increase the income of the rural population | Зайнятість, сукупні ресурси домогосподарств, зокрема доходи і витрати сільського населення у будь-якій країні є прямим віддзеркаленням добробуту і вагомим критерієм соціально-економічного розвитку. Мета статті – виокремити ризики, здійснити порівняння та визначити перспективи зайнятості й доходів сільського населення України. Методологічною основою дослідження є системний підхід. В аналітичних дослідженнях застосовано порівняльний аналіз, графічний метод, трендовий, індексний, кореляційнорегресійний аналізи. Проаналізовано сучасні умови та визначено тенденції зайнятості сільського населення в Україні та рівня його доходів за 1991-2021 рр. З’ясовано, що за останні 30 років соціально-економічна криза на селі продовжує посилюватися, що проявляється в скороченні рівня зайнятості, посиленні безробіття, зростання бідності. Ідентифіковано та систематизовано основні зовнішні та внутрішні чинники впливу на доходи сільського населення. Визначено, що основний вплив здійснюють економічні чинники. З урахуванням Плану відновлення України та інших показників прогнозовано рівень зайнятості, зарплат та доходів сільського населення. Доведено, що забезпечення зайнятості та подолання бідності повинно базуватися на диверсифікації сільськогосподарського виробництва та за межами аграрної діяльності. Основні положення і висновки, викладені у статті, можуть бути використані в процесі обґрунтування та прийняття управлінських рішень державними органами управління при розробленні та реалізації дієвої довгострокової державної політики у сфері зайнятості сільського населення України, оптимізації підходів до розробки програм підвищення доходів сільського населення