خيارات البحث
النتائج 1371 - 1380 من 2,408
Морфологія генеративних органів сортозразків Morus alba L. інтродукованих в умовах Лісостепу України | Morphology of generative organs of Morus alba L. cultivars introduced in the conditions of the Forest Steppe of Ukraine النص الكامل
2024
О. I. Rudnyk-Ivashchenko | O. V. Haievskyi
Мета. Вивчити особливості цвітіння та плодоношення шовковиці плодової в умовах Правобережної частини Лісостепу України Методи. Дослідження проводили в зоні Лісостепу на експериментальній базі Інституту садівництва НААН упродовж 2021–2023 рр. Предметом слугував рослинний матеріал різних сортозразків шовковиці плодової селекційних форм від насіннєвого потомства сорту ‘Крупноплідна’; як контроль використовували рослини самоплідної шовковиці. Морфологічний опис структурних елементів генеративних органів та дослідження життєздатності пилку проводили згідно з опублікованими методиками. Плодоношення селекційних форм оцінювали за п’ятибаловою шкалою. Результати. Встановлено, що всі досліджувані рослини мають здатність до проростання пилку. Найбільше життєздатного пилку (75,1%) виявлено в селекційній чоловічій формі №5 за 12годинної експозиції та концентрації сахарози, що становила 50%. 24годинна експозиція спричиняла зниження до 63,1% енергії проростання. Остання була найменшою в пилкових зернах рослин триплоїдного сортозразка за обох використаних концентрацій сахарози. Порівняльна характеристика морфологічних ознак і насіннєвої продуктивності (в розрахунку на одне супліддя) селекційних форм M. alba показала генетичну різноманітність рослин сортозразків виду, що проявляється в різниці фенотипових ознак через мінливість діапазону їхнього вияву. Висновки. Найвищі показники проростання пилку шовковиці білої одержано для селекційної форми № 5 – 79,1 ± 0,36% (чоловічого екземпляра), за 25відсоткової концентрації сахарози в поживному середовищі. Кількість плодів, що утворилися на дворічних пагонах, – 21–91 шт. Оцінка плодоношення селекційних форм становила 4–5 балів, а їхні супліддя були 2,26–3,97 см завдовжки (великі). Загалом, вивчення морфології генеративних органів селекційних форм M. alba, кожна з яких утворює виповнене насіння з високою енергією проростання (91–98%), показало непорушність репродуктивних функцій шовковиці, що вказує на успішне проходження рослинами всіх етапів органогенезу. | Purpose. The aim was to study the features of flowering and fruiting of the mulberry under conditions of the RightBank ForestSteppe of Ukraine. Methods. The research was conducted in the forest steppe zone at the experimental base of the Institute of Horticulture of the NAAS in 2021–2023. The subject was plant material of different cultivars of mulberry (Morus alba), propagated from seed progeny of the ‘Krupnoplidna’ variety; selffertile mulberry plants were used as a control. The morphological description of the structural elements of the reproductive organs and the study of pollen viability were carried out according to published methods. The fruiting of the breeding forms was evaluated on a fivepoint scale. Results. All plants tested were found to have the ability to germinate pollen. The most viable pollen (75.1%) was found in male breeding form No. 5 after 12 hours exposure and a sucrose concentration of 50%. Exposure for 24 hours caused a decrease in germination energy of up to 63.1%. The latter was lowest in the pollen grains of plants of the triploid sample at both sucrose concentrations used. The comparison of morphological characteristics and seed productivity (per fruit) of the breeding forms of M. alba showed the genetic diversity of plants of cultivars of the species, which is manifested in the difference of phenotypic characteristics due to the variability of the range of their expression. Conclusions. The highest rates of white mulberry pollen germination were obtained for breeding form No. 5 – 79.1 ± 0.36% (male specimen) with 25% concentration of sucrose in the nutrient medium. The number of fruits formed on twoyearold shoots was 21–91. The evaluation of the fruiting of the cultivars was 4–5 points, and their infructescences were 2.26–3.97 cm long (large). In general, the study of the morphology of the reproductive organs of the breeding forms of M. alba, each of which forms filled seeds with high germination energy (91–98%), showed the intactness of the reproductive functions of mulberry, which indicates the successful passage of the plants through all stages of organogenesis.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Вплив елементів технології вирощування сої культурної Glycine max (L.) Merr. на продуктивність сорту ‘Говерла’ в умовах Прикарпаття | The impact of cultivation technology elements on the productivity of the soybean (Glycine max (L.) Merr.) variety ‘Hoverla’ in the Prykarpattia region النص الكامل
2024
H. I. Kunychak | O. V. Dutchak | V. H. Matviiets | N. M. Matviiets
Мета. Дослідити формування продуктивності сорту сої культурної ‘Говерла’ за використання різних елементів технології вирощування. Методи. Польові, лабораторні, статистичні (розрахунковопорівняльний, математичностатистичний). Результати. Встановлено ефективність весняного чизелювання за вирощування сої культурної сорту ‘Говерла’ в ґрунтовокліматичних умовах Прикарпаття. Відзначено позитивний вплив досліджуваних способів обробітку ґрунту на фітосанітарний стан посівів. Зокрема, поєднання зяблевої оранки з весняним чизелюванням за внесення мінеральних добрив N30P30K30 та дворазового позакореневого обприскування посівів регулятором росту зумовило підвищення конкурентоздатності рослин проти бур’янів та знизило чисельність останніх на 46,2%, як порівняти з контролем. Виконання вищевказаних дій також сприяло збільшенню врожайності до 2,48 т/га, або на 57,0%, у середньому за три роки. Водночас зріс вихід кормових одиниць та перетравного протеїну – на 1,35 і 0,3 т/га відповідно. Висновки. Весняне чизелювання разом із зяблевою оранкою та раціональним поєднанням у системі удобрення побічної продукції попередника, запропонованих доз мінеральних добрив і регулятора росту в умовах Прикарпаття сприяли зниженню забур’яненості посівів на 46,2% та підвищенню врожайності сорту сої культурної ‘Говерла’ на 57,0%. | Purpose. To study the formation of the productivity of the ‘Hoverla’ soybean variety using different elements of cultivation technology. Methods. Field, laboratory, statistical (calculationcomparative, mathematicalstatistical). Results. The effectiveness of spring chisel ploughing for the cultivation of the soyabean variety ‘Hoverla’ in the soil and climatic conditions of the Prykarpattia region was established. The positive effect of the studied tillage methods on the phytosanitary condition of the crop was noted. In particular, the combination of autumn ploughing and spring chisel ploughing with the application of N30P30K30 mineral fertiliser and double foliar spraying of crops with a growth regulator led to an increase in the competitiveness of plants against weeds and reduced the number of weeds by 46.2% compared to the control. The implementation of the above measures also contributed to an increase in yield to 2.48 t/ha, or 57.0% on average over three years. At the same time, the yield of forage units and digestible protein increased by 1.35 and 0.3 t/ha respectively. Conclusions. Spring chisel ploughing, together with autumn ploughing and a rational combination of the predecessor’s byproducts, the proposed doses of mineral fertiliser and growth regulator in the conditions of the Prykarpattia region, helped to reduce the weediness of crops by 46.2% and increase the yield of the ‘Hoverla’ soybean variety by 57.0%.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Creation of a collection fund and study of cultivars of daylilies in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine | Формування колекційного фонду та сортовивчення лілійника в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України النص الكامل
2024
T. O. Shcherbakova
Purpose. Analysis and comparative study of daylily cultivars from the collection fund of the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (NBG), selection of assortment for decorative horticulture and landscaping. Methods. Cultivars from the NBG daylily collection were studied. The cultivars were evaluated in terms of their aesthetic and economic attributes, and were classified according to their coloration and the timing of their flowering. The author of the cultivar, country of origin, year of creation and introduction into the NBG were also identified. The cultivars were also grouped according to these parameters. Results. The NBG daylily collection is the result of 40 years of introduction and 20 years of breeding work with this crop at the NBG. It includes 174 world cultivars, 26 cultivars of Ukrainian breeding and more than 1000 hybrid seedlings. Most of the cultivars (79) were introduced in 2000–2009. The main part of the current structure of the daylily collection consists of cultivars bred in the 1960–1970s. Most of these are hybrids from American breeders: David F. Hall (20 cultivars) and Allen Wild (46 cultivars). A total of 15 new cultivars were developed based on the original collection. These new cultivars feature double flowers, a valuable trait for hybrids in Ukraine. For effective use in ornamental horticulture and landscaping, the cultivars were grouped according to flower colour and flowering time. The yellowflowered group is the most widely represented. A large number of cultivars with red flowers are inherent in hybrids bred between 1980 and 1999. Cultivars from modern breeding are mostly represented by the purple and pink colour group. Most of the cultivars in the collection are early and medium early. The smallest part is made up of mediumlate and late hybrids. Conclusions. The modern daylily collection is representative. The cultivars introduced into the NBG illustrate the main stages of breeding work with the crop and the achievements of breeders from different countries of the world. The collection includes early and medium early, medium, medium late and late flowering cultivars. Varying in colour and flowering time, the collection can be effectively used to extend the flowering period of daylilies by three months (from the second decade of May to the second decade of August) in ornamental gardening in Ukraine and in various landscape compositions. | Мета. Аналіз та порівняльне вивчення сортів лілійника з колекційного фонду Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (НБС), добір сортименту для декоративного садівництва та озеленення. Методи. Об’єктом досліджень були сорти колекції лілійника НБС. Їх аналізували за декоративними й господарськими властивостями, а також об’єднували у групи за забарвленням квітки та початком цвітіння. Групування відбувалося й за такими параметрами, як автор сорту, країна походження, рік створення та інтродукції в НБС, встановленими у процесі досліджень. Результати. Колекція лілійника НБС – це результат 40річної інтродукційної та 20річної селекційної роботи з цією культурою. Вона налічує 174 сорти світової та 26 української селекції й понад 1000 отриманих гібридних сіянців. Найбільше сортів (79) інтродуковано у 2000–2009 рр. Основну частку в сучасній колекційній структурі становлять представники селекції 1960–1970 рр. Більшість з них – гібриди американських селекціонерів Девіда Холла (D. F. Hall) (20 сортів) та Алена Вайлда (A. Wild) (46 сортів). На базі колекції створено 15 власних сортів зі стабільною повною квіткою, що є цінною ознакою для поширених в Україні гібридів. З метою ефективного застосування в декоративному садівництві та озелененні сорти об’єднали у групи за забарвленням квітки та початком цвітіння. Найповніше представлено групу із жовтою квіткою; її червоне забарвлення притаманне гібридам селекції 1980–1999 рр. А от сучасні сорти переважно належать до пурпурової та рожевої кольорової групи. Найбільше в колекції представників раннього та середньораннього термінів квітування; найменше – середньопізніх і пізніх гібридів. Висновки. Сучасна колекція лілійника є репрезентативною. Інтродуковані в НБС сорти ілюструють основні етапи селекційної роботи з культурою та досягнення селекціонерів різних країн світу. У колекційному фонді є представники раннього та середньораннього, середнього, середньопізнього та пізнього термінів цвітіння. Різноманітний за колірною гамою й строками квітування сортимент можна ефективно використовувати для розширення діапазону цвітіння лілійників протягом трьох місяців (з другої декади травня до другої декади серпня) у декоративному садівництві України й різних композиціях озеленення.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Plot (soil) variety control as part of the varietal quality confirmation of soft wheat seed | Ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль як складник підтвердження сортових якостей насіння пшениці м’якої النص الكامل
2024
O. V. Zakharchuk | S. M. Hryniv | M. M. Tahantsova | N. V. Kurochka
Purpose. To evaluate the effectiveness of plot (soil) variety control to confirm purity of varieties (hybrids, lines) and authenticity of seed characteristics of soft wheat varieties at all stages of seed reproduction, as well as to ensure quality assurance of the produced seed. Methods. Analysis and synthesis, comparison method, statistical analysis, systematic approach, tabular and graphical methods. Results. The study found that plot (soil) variety control is a mandatory component of the seed certification system, which ensures confirmation of varietal purity and detection of inconsistencies at the stages of production, storage and sale. Controls for pre-basic (PBS), basic (BS) and certified (CS) seed help to ensure high quality standards. In 2020–2023, the number of control samples of soft winter wheat seed passing the plot (soil) variety control decreased. This was due to military operations, logistical disruptions and a reduction in the area under cultivation. However, despite these factors, the varieties ‘Bohdana’, ‘Mudrist Odeska’ and ‘Podolianka’ remain the leaders in the number of control samples due to their stable yields and high disease resistance. Conclusions. Plot (soil) variety control plays an important role in quality assurance and detection of inconsistencies at the stages of seed production. The decrease in the number of control samples in 2020–2023 is due to military operations, reduced crop areas and economic difficulties. At the same time, the popularity of domestic wheat varieties, such as ‘Bohdana’ and ‘Mudrist Odeska’, demonstrates their high adaptability, yield and resistance to disease pathogens. To maintain and strengthen the position of the Ukrainian seed industry, it is necessary to actively develop the domestic seed market, support breeding programmes and encourage the export of domestic seed products. | Мета. Оцінити ефективність ділянкового (ґрунтового) сортового контролю для підтвердження сортової чистоти гібридів і ліній, автентичності прояву характеристик насіння сортів пшениці м’якої на всіх етапах його розмноження, а також забезпечення якості виробленого насіння. Методи. Аналіз і синтез, порівняння, статистичний аналіз, системний підхід, табличний і графічний методи. Результати. За результатами дослідження встановлено, що обов’язковим складником системи сертифікації насіння, спрямованої на підтвердження сортової чистоти та виявлення невідповідностей на етапах виробництва, зберігання й реалізації, є ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль. Його проведення для насіння добазової (ДН), базової (БН) та сертифікованої (СН) категорій сприяє забезпеченню високих стандартів якості. У 2020–2023 рр. зафіксовано зменшення кількості контрольних проб насіння сортів пшениці м’якої озимої, що пройшли ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль. Це спричинено військовими діями, порушенням логістики та скороченням площ посівів. Однак попри ці фактори сорти ‘Богдана’, ‘Мудрість одеська’ та ‘Подолянка’ залишаються лідерами за чисельністю контрольних проб завдяки стабільній врожайності та високій стійкості проти хвороб. Висновки. Ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль відіграє важливу роль у забезпеченні якості та виявленні невідповідностей на етапах виробництва насіння. Зменшення кількості контрольних проб у 2020–2023 рр. зумовлено військовими діями, скороченням площ посівів та економічними труднощами. Водночас популярність таких сортів пшениці вітчизняної селекції, як ‘Богдана’ та ‘Мудрість одеська’, свідчить про їхні високу адаптивність, врожайність і стійкість проти збудників хвороб. Для збереження та зміцнення позицій українського насінництва необхідно активно розвивати внутрішній ринок, підтримувати селекційні програми та стимулювати експорт продукції вітчизняної селекції.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Урожайність і стабільність нових середньостиглих сортів картоплі (Solanum tuberosum L.) у лісостеповій та поліській ґрунтово-кліматичних зонах України | Yield and Stability of New Medium-Maturing Potato Varieties (Solanum tuberosum L.) in the Forest-Steppe and Polissia Soil and Climatic Zones of Ukraine النص الكامل
2024
С. М. Михайлик | А. П. Іваницька | І. В. Смульська | О.В. Топчій | З. Б. Києнко | Н. С. Орленко
Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових середньостиглих сортів картоплі (S. tuberosum) за врожайністю, вмістом крохмалю та їхньою стабільністю в умовах Лісостепу й Полісся України. Методи. Кваліфікаційну експертизу сортів картоплі на придатність до поширення в Україні (ПСП) проводили у 2021 та 2023 рр. у восьми пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин, розташованих в межах ґрунтово-кліматичних зон Лісостепу та Полісся. Площа облікової ділянки становила 25 м2, розміщення ділянок рендомізоване, повторність чотириразова. Результати. Проаналізовано господарсько-цінні ознаки середньостиглих сортів картоплі української – ‘Фанатка’, ‘Світана’, ‘Марфуша’ й ‘Меланія’, а також іноземної селекції – ‘TRIPLE7’, ‘Tiger’, ‘CAMELIA’ й ‘CARDYMA’. Так, середня врожайність ‘Фанатки’, ‘Світани’, ‘TRIPLE7’, ‘Tiger’, ‘CAMELIA’ та ‘CARDYMA’ в Лісостепу виявилася на 3–12% вищою, ніж на Поліссі. Максимальні значення цього показника в обох ґрунтово-кліматичних зонах продемонстрували сорти ‘Світана’ (Лісостеп – 28,2 т/га; Полісся – 26,0 т/га) та ‘CAMELIA’ (Лісостеп – 29,3 т/га; Полісся – 27,7 т/га). 2021 року вищу середню врожайність картоплі отримано в лісостеповій зоні (23,3 т/га); 2023-го – в поліській (21,1 т/га). Сорти ‘Фанатка’ та ‘TRIPLE7’ виявилися більш стабільними, ніж ‘Світана’, ‘Меланія’, ‘CAMELIA’, ‘CARDYMA’, ‘Марфуша’ і ‘Tiger’, врожаї яких значно залежали від умов вирощування. За показниками якості найліпшими були представники іноземної селекції ‘TRIPLE7’, ‘Tiger’ та ‘CARDYMA’. Вміст крохмалю в них становив 15,6–17,8% у Лісостепу та 17,1–18,1% на Поліссі; сухої речовини – 23,9–25,8% у Лісостепу та 25,4–25,8% на Поліссі. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на ПСП сорти ‘Фанатка’, ‘Світана’, ‘Меланія’, ‘TRIPLE7’, ‘CAMELIA’ та ‘CARDYMA’ рекомендовано для вирощування в лісостеповій і поліській зонах; ‘Марфуша’ та ‘Tiger’ – лише поліській. За якісними показниками вирізнився сорт ‘TRIPLE7’ зі вмістом крохмалю 17,8% у Лісостепу та 18,1% на Поліссі; сухої речовини – по 25,8% в обох ґрунтово-кліматичних зонах. | Purpose. To carry out a comprehensive study and evaluation of new medium-maturing potato (S. tuberosum) varieties for yield, starch content and stability under the conditions of the Ukrainian Forest Steppe and Polissia. Methods. The qualification examination of potato varieties for their suitability for distribution in Ukraine (VSD) was conducted in 2021 and 2023 at eight research sites of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination located within the soil and climatic zones of the Forest-Steppe and Polissia. The area of the accounting plot was 25 m2, the location of the plots was randomised, replicated four times. Results. The economic and valuable characteristics of Ukrainian medium-maturing potato varieties – ‘Fanatka’, ‘Svitana’, ‘Marfusha’ and ‘Melaniia’, as well as foreign varieties – ‘TRIPLE7’, ‘Tiger’, ‘CAMELIA’ and ‘CARDYMA’ were analysed. The average yield of ‘Fanatka’, ‘Svitana’, ‘TRIPLE7’, ‘Tiger’, ‘CAMELIA’ and ‘CARDYMA’ in the Forest-Steppe was 3–12% higher than in Polissia. The maximum values of this indicator in both soil and climatic zones were shown by the varieties ‘Svitana’ (Forest-Steppe – 28.2 t/ha; Polissia – 26.0 t/ha) and ‘CAMELIA’ (Forest-Steppe – 29.3 t/ha; Polissia – 27.7 t/ha). In 2021, the highest average potato yield was obtained in the Forest-Steppe zone (23.3 t/ha); in 2023, in Polissia (21.1 t/ha). ‘Fanatka’ and ‘TRIPLE7’ varieties were more stable than ‘Svitana’, ‘Melaniia’, ‘CAMELIA’, ‘CARDYMA’, ‘Marfusha’ and ‘Tiger’, whose yields were highly dependent on the growing conditions. In terms of quality indicators, the best foreign varieties were ‘TRIPLE7’, ‘Tiger’ and ‘CARDYMA’. Their starch content was 15.6–17.8% in the Forest-Steppe and 17.1–18.1% in Polissia; dry matter – 23.9–25.8% in the Forest-Steppe and 25.4–25.8% in Polissia. Conclusions. According to the results of the VSD qualification test, the varieties ‘Fanatka’, ‘Svitana’, ‘Melaniia’, ‘TRIPLE7’, ‘CAMELIA’ and ‘CARDYMA’ are recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones; ‘Marfusha’ and ‘Tiger’ are recommended for Polissia only. According to qualitative indicators, the variety ‘TRIPLE7’ stood out with starch content of 17.8% in Forest-Steppe and 18.1% in Polissia; dry matter – 25.8% in both soil and climatic zones.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Групування сортів обліпихи крушиноподібної із застосуванням ієрархічного агломеративного кластерного аналізу | Grouping of sea buckthorn varieties using hierarchical agglomerative cluster analysis النص الكامل
2024
В. М. Матус | Н. С. Орленко | О. Б. Орленко | Н. В. Павлюк | К. М. Мажуга
Мета. Установити прояв комплексу ознак сортів обліпихи крушиноподібної, використовуючи кластерний аналіз для групування ідентифікаційних морфологічних якісних і кількісних господарсько-цінних характеристик за проведення тесту на відмінність. Методи. Аналітичний (аналіз бази даних сортів), порівняльного оцінювання морфологічних і господарсько-цінних характеристик, математичний, статистичний [використання пакета SPSS (статистичного пакета для соціальних наук, англ. Statistical Package for the Social Sciences)] інструментів Data Mining. Результати. Проведено частотний аналіз морфологічних ознак колекції сортів H. rhamnoides. Останні згруповано за допомогою ієрархічного агломеративного кластерного аналізу з використанням таких змінних, як життєва форма рослини, положення гілок і кількість колючок пагона. За результатами виокремлено шість кластерів. Також встановлено найліпші за господарсько-цінними показниками сорти обліпихи крушиноподібної в розрізі груп стиглості. Висновки. Використання кластерного аналізу для групування загальновідомих сортів колекції обліпихи крушиноподібної за морфологічними та господарстько-цінними характеристиками дає змогу оперативно та точно встановити код прояву ознак (QL – якісні, QN – кількісні, PQ – псевдоякісні) та їхню відмінність. За результатами порівняння встановлено, що найвищі показники врожайності мав сорт ‘Орендж Революшн’; вмісту вітаміну С ‒ ‘Дора’, каротину ‒ ‘Морквяна’, вітаміну Р ‒ ‘Татйана’, ‘Ласунка’, ‘Єва’ та ‘Марійа Брувеле’. | Purpose. To determine the manifestation of a complex of sea buckthorn (Hipporhae rhamnoides L.) varieties characteristics using cluster analysis for grouping of identifying morphological, qualitative and quantitative economic and valuable characteristics during the test of difference. Methods. Analytical (analysis of the variety database), comparative evaluation of morphological and economically valuable characteristics, mathematical, statistical [using the SPSS package (Statistical Package for the Social Sciences)] Data Mining tools. Results. The frequency analysis of morphological characters of the collection of H. rhamnoides varieties was carried out. The latter were grouped by means of hierarchical agglomerative cluster analysis using variables such as plant life form, branch position and number of shoot spines. Six clusters were identified from the results. The best sea buckthorn varieties in terms of economic value were also identified in terms of maturity groups. Conclusions. The use of cluster analysis to group known varieties of the sea buckthorn collection by morphological and economic characteristics allows to quickly and accurately establish the code of the characteristics (QL – qualitative, QN – quantitative, PQ – pseudo-qualitative) and their difference. According to the results of the comparison, the highest yields were found in the variety ‘Orange Revolution’; vitamin C content – ‘Dora’, carotene – ‘Morkviana’, vitamin P – ‘Tatiana’, ‘Lasunka’, ‘Eva’ and ‘Marija Bruvele’.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Аналіз генотипів нуту звичайного (Cicer arietinum L.) за мікросателітними локусами QTL-hotspot-регіону, пов’язаного з толерантністю до посухи النص الكامل
2023
Н. Е. Волкова | Г. І. Сліщук | О.О. Захарова | Т. Ю. Марченко | В.І. Січкар | Р.А. Вожегова
Аналіз генотипів нуту звичайного (Cicer arietinum L.) за мікросателітними локусами QTL-hotspot-регіону, пов’язаного з толерантністю до посухи النص الكامل
2023
Н. Е. Волкова | Г. І. Сліщук | О.О. Захарова | Т. Ю. Марченко | В.І. Січкар | Р.А. Вожегова
Мета. Визначити поліморфізм мікросателітних локусів QTL-hotspot-регіону групи зчеплення 4, пов’язаного з толерантністю до посухи, у сортів нуту звичайного української селекції. Методи. Екстрагування та очищення ДНК з проростків ЦТАБметодом; полімеразна ланцюгова реакція; горизонтальний гельелектрофорез; визначення розмірів продуктів ампліфікації за допомогою програми «Image J». Результати. Встановлено алельні комбінації мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11 QTLhotspotрегіону групи зчеплення 4 геному нуту. За локусами STMS11, NCPGR127 і NCPGR21, які виявилися неполіморфними в межах аналізованої вибірки сортів, детектовано по одному алелю; за ICCM0249 і TAA170 – по два; за TAA130 – три алелі, що вказує на їхню поліморфність. Висновки. Серед семи сортів нуту української селекції три мікросателітні локуси є неполіморфними, а саме: STMS11, NCPGR127 і NCPGR21. Ще три – поліморфними з двома алелями для локусів ICCM0249 і TAA170 і трьома для TAA130. За результатами аналізу сортів встановлено п’ять типів комбінацій алелів мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11. У сорту ‘Пам’ять’ ідентифіковано унікальний для досліджуваної вибірки алель розміром 185 п. н.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Analysis of chickpea (Cicer arietinum L.) genotypes by microsatellite loci of the QTL-hotspot-region associated with drought tolerance | Аналіз генотипів нуту звичайного (Cicer arietinum L.) за мікросателітними локусами QTL-hotspot-регіону, пов’язаного з толерантністю до посухи النص الكامل
2023
Volkova, N. E. | Slishchuk, G. I. | Zakharova, O. O. | Marchenko, T. Yu. | Sichkar, V. I. | Vozhehova, R. A.
Purpose. To determine the polymorphism of microsatellite loci of the QTL-hotspot-region of linkage group 4, associated with drought tolerance in Ukrainian chickpea varieties. Methods. Extraction and purification of DNA from seedlings using the CTAB method; polymerase chain reaction; horizontal gel electrophoresis; determination of the size of amplification products using the “Image J” program. Results. Allelic combinations of microsatellite loci ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130, STMS11 of the QTLhotspotregion of linkage group 4 of the chickpea genome were established. It was found that the loci STMS11, NCPGR127, NCPGR21 were not polymorphic within the sample of varieties analyzed, one allele was detected for each locus; two alleles were detected for the loci ICCM0249 and TAA170 and three alleles for the locus TAA130, indicating their polymorphism. Conclusions. Microsatellite loci STMS11, NCPGR127, NCPGR21 are nonpolymorphic in seven Ukrainian chickpea varieties. Three loci are polymorphic with two alleles for ICCM0249 and TAA170 and three alleles for TAA130. According to the analysis of chickpea varieties, five types of allelic combinations of microsatellite loci ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130, STMS11 were established. An allele of 185 bp unique to the sample of cultivars studied was identified in the variety ‘Pamiat’ | Мета. Визначити поліморфізм мікросателітних локусів QTL-hotspot-регіону групи зчеплення 4, пов’язаного з толерантністю до посухи, у сортів нуту звичайного української селекції. Методи. Екстрагування та очищення ДНК з проростків ЦТАБметодом; полімеразна ланцюгова реакція; горизонтальний гельелектрофорез; визначення розмірів продуктів ампліфікації за допомогою програми «Image J». Результати. Встановлено алельні комбінації мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11 QTLhotspotрегіону групи зчеплення 4 геному нуту. За локусами STMS11, NCPGR127 і NCPGR21, які виявилися неполіморфними в межах аналізованої вибірки сортів, детектовано по одному алелю; за ICCM0249 і TAA170 – по два; за TAA130 – три алелі, що вказує на їхню поліморфність. Висновки. Серед семи сортів нуту української селекції три мікросателітні локуси є неполіморфними, а саме: STMS11, NCPGR127 і NCPGR21. Ще три – поліморфними з двома алелями для локусів ICCM0249 і TAA170 і трьома для TAA130. За результатами аналізу сортів встановлено п’ять типів комбінацій алелів мікросателітних локусів ICCM0249, NCPGR127, TAA170, NCPGR21, TA130 і STMS11. У сорту ‘Пам’ять’ ідентифіковано унікальний для досліджуваної вибірки алель розміром 185 п. н.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Формування врожайності та енергетичний потенціал біомаси Sorghum saccharatum (L.) Moench в умовах Центрального Лісостепу України النص الكامل
2023
О. P. Popova | М. І. Кulyk
Формування врожайності та енергетичний потенціал біомаси Sorghum saccharatum (L.) Moench в умовах Центрального Лісостепу України النص الكامل
2023
О. P. Popova | М. І. Кulyk
Мета. Вивчення динаміки формування біометричних показників, урожайності біомаси та енергетичного потенціалу рослин сортів сорго цукрового в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Використовували польовий, лабораторний і статистичний методи. Об’єктом досліджень слугували п’ять зареєстрованих сортів сорго цукрового, а саме: ‘Гулівер’, ‘Довіста’, ‘Зубр’, ‘Су’ та ‘Цукрове’. Вимірювання біометричних показників рослин, облік урожайності біомаси й енергетичного потенціалу здійснювали відповідно до затверджених науково-методичних рекомендацій. Результати. Найшвидший ріст сорго цукрового у висоту відмічено в такі міжфазні періоди, як сходи–вихід у трубку та вихід у трубку–цвітіння. На час закінчення вегетації рослини сортів ‘Гулівер’ (237,2–245,1 см), ‘Цукрове’ (218,0–227,2 см) й ‘Довіста’ (205,6–220,9 см) переважали над іншими за висотою. Найбільшою площею листкової фотосинтезуючої поверхні характеризувалися ‘Гулівер’, ‘Цукрове’ й ‘Зубр’, вони ж сформували найбільшу біомасу й відзначилися найвищою енергетичною ефективністю вирощування за показниками енергопродуктивності (EPс дорівнює або більше ніж 60,0 ГДж/га) та коефіцієнтом енергоефективності (Кее дорівнює або більше ніж 4,0). Висновки. Найбільшу врожайність біомаси за сухим залишком виявлено в сортів сорго цукрового ‘Гулівер’ (15,4 т/га), ‘Цукрове’ (15,2 т/га) та ‘Зубр’ (12,5 т/га). Ці ж сорти вирізнялися високою енергопродуктивністю (різницею між накопиченою в біомасі енергією та енергією, витраченою на її виробництво) – 65,3; 64,9 і 56,8 ГДж/га відповідно, зі значенням Кее 4,0 або більше, що характеризує середній рівень ефективності виробництва біомаси.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Yield formation and energy potential of Sorghum saccharatum (L.) Moench biomass under the conditions of the central Ukrainian Forest-Steppe | Формування врожайності та енергетичний потенціал біомаси Sorghum saccharatum (L.) Moench в умовах Центрального Лісостепу України النص الكامل
2023
Popova, О. P. | Кulyk, М. І.
Purpose. Study of the dynamics of formation of biometric indicators, biomass yield and energy potential of sorghum varieties in the conditions of the Central ForestSteppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory and statistical methods were used. Five registered varieties of sorghum, viz: ‘Huliver’, ‘Dovista’, ‘Zubr’, ‘Su’ and ‘Tsukrove’ served as the object of research. The measurement of biometric indicators of plants, the calculation of biomass yield and energy potential were carried out in accordance with approved scientific and methodological recommendations. Results. The most rapid growth in height of sorghum was observed during the interphases of “seedling – leaf-tube formation and leaf-tube formation – flowering”. At the end of the growing season, plants of the varieties ‘Huliver’ (237.2–245.1 cm), ‘Tsukrove’ (218.0–227.2 cm) and ‘Dovista’ (205.6–220.9 cm) were the tallest. ‘Hulliver’, ‘Tsukrove’ and ‘Zubr’ were characterized by the largest photosynthetic leaf area, they produced the largest biomass and were characterized by the highest energy efficiency of cultivation in terms of energy productivity (EPс equal to or greater than 60.0 GJ/ha) and energy efficiency coefficient (Kee equal to or greater than 4.0). Conclusions. The highest biomass yield by dry residue was found in the sorghum varieties ‘Huliver’ (15.4 t/ha), ‘Tsukrove’ (15.2 t/ha) and ‘Zubr’ (12.5 t/ha). The same varieties were characterized by high energy productivity (the difference between the energy stored in biomass and the energy used to produce it) – 65.3, 64.9 and 56.8 GJ/ha respectively, with a Kee value of 4.0 or more, which characterizes the average level of biomass production efficiency. | Мета. Вивчення динаміки формування біометричних показників, урожайності біомаси та енергетичного потенціалу рослин сортів сорго цукрового в умовах Центрального Лісостепу України. Методи. Використовували польовий, лабораторний і статистичний методи. Об’єктом досліджень слугували п’ять зареєстрованих сортів сорго цукрового, а саме: ‘Гулівер’, ‘Довіста’, ‘Зубр’, ‘Су’ та ‘Цукрове’. Вимірювання біометричних показників рослин, облік урожайності біомаси й енергетичного потенціалу здійснювали відповідно до затверджених науково-методичних рекомендацій. Результати. Найшвидший ріст сорго цукрового у висоту відмічено в такі міжфазні періоди, як сходи–вихід у трубку та вихід у трубку–цвітіння. На час закінчення вегетації рослини сортів ‘Гулівер’ (237,2–245,1 см), ‘Цукрове’ (218,0–227,2 см) й ‘Довіста’ (205,6–220,9 см) переважали над іншими за висотою. Найбільшою площею листкової фотосинтезуючої поверхні характеризувалися ‘Гулівер’, ‘Цукрове’ й ‘Зубр’, вони ж сформували найбільшу біомасу й відзначилися найвищою енергетичною ефективністю вирощування за показниками енергопродуктивності (EPс дорівнює або більше ніж 60,0 ГДж/га) та коефіцієнтом енергоефективності (Кее дорівнює або більше ніж 4,0). Висновки. Найбільшу врожайність біомаси за сухим залишком виявлено в сортів сорго цукрового ‘Гулівер’ (15,4 т/га), ‘Цукрове’ (15,2 т/га) та ‘Зубр’ (12,5 т/га). Ці ж сорти вирізнялися високою енергопродуктивністю (різницею між накопиченою в біомасі енергією та енергією, витраченою на її виробництво) – 65,3; 64,9 і 56,8 ГДж/га відповідно, зі значенням Кее 4,0 або більше, що характеризує середній рівень ефективності виробництва біомаси.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Особливості формування продуктивності високоолеїнових сортів соняшнику однорічного Helianthus annuus L. النص الكامل
2023
O. V. Topchii | I. V. Smulska | O. B. Orlenko | T. M. Khomenko | N. I. Dovbash | O. A. Rudenko
Особливості формування продуктивності високоолеїнових сортів соняшнику однорічного Helianthus annuus L. النص الكامل
2023
O. V. Topchii | I. V. Smulska | O. B. Orlenko | T. M. Khomenko | N. I. Dovbash | O. A. Rudenko
Мета. Оцінити нові сорти високоолеїнового соняшнику однорічного (Helianthus annuus L.) за основними господарськоцінними показниками: врожайністю, стійкістю проти хвороб, умістом олеїнової кислоти, олії та білка. Методи. Кваліфікаційну експертизу сортів соняшнику однорічного на придатність до поширення в Україні (ПСП) проводили в пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин в межах ґрунтовокліматичних зон Степу та Лісостепу впродовж 2021–2022 рр. Дослідження здійснювали відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методики проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні». Результати. Внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, нові сорти соняшнику однорічного ‘LG50475’, ‘ОКLLАОМА’, ‘P64HЕ418’, ‘RGТ CHARLLОТТE CL’, ‘SY DIEGO CLP’, ‘F4987VО’, ‘N4H422 KL’, ‘LG50779 SХ’, ‘SUBЕО’ та ‘SY FЕNОМЕNО’ проаналізовано за сортовим потенціалом з огляду на такі господарськоцінні ознаки, як урожайність, уміст олеїнової кислоти та олії. Впродовж 2021–2022 рр. зона Лісостепу переважала над іншими за показниками врожайності. Найвищі її значення серед досліджуваних сортів продемонстрували ‘LG50475’ (2,61–3,99 т/га), ‘ОКLLАОМА’ (2,73–3,89 т/га) та ‘LG50779 SХ’ (2,50–3,57 т/га). Найбільшим умістом олеїнової кислоти (показник якості) відзначилися ‘P64HЕ418’ – 86,4% в зоні Степу та 87,3% в зоні Лісостепу; ‘LG50475’ та ‘SY DIEGO CLP’ – по 87,3% в зоні Лісостепу. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на придатність сорту для поширення всі досліджувані сорти рекомендовано до вирощування у степовій і лісостеповій зонах. Максимальний уміст олії одержано в насінні сорту ‘OKLLAOMA’ (50,9% у Степу та 52,0% в Лісостепу). Найбільше білка – в насінні ‘RGТ CHARLLОТТE CL’ (18,0% у зоні Степу) та ‘P64HЕ418’ (15,8% у зоні Лісостепу). Максимальний збір олії з гектара (по 1,78 т/га в сортів ‘ОКLLАОМА’, ‘SY FЕNОМЕNО’ та ‘SUBЕО’) отримано в Лісостепу, що зумовлено ліпшими врожайністю та вмістом олії саме в цій ґрунтово-кліматичній зоні.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Characteristics of the formation of productivity of high oleic varieties of the common sunflower Helianthus annuus L | Особливості формування продуктивності високоолеїнових сортів соняшнику однорічного Helianthus annuus L. النص الكامل
2023
Topchii, O. V. | Smulska, I. V. | Orlenko, O. B. | Khomenko, T. M. | Dovbash, N. I. | Rudenko, O. A.
Purpose. To evaluate new varieties of high oleic common sunflower (Helianthus annuus L.) according to the main economic and quality indicators: yield, disease resistance, oleic acid, oil and protein content. Methods. The qualification examination of common sunflower varieties for suitability for distribution in Ukraine (SVD) was carried out at the research stations of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination within the soilclimatic zones of the Steppe and ForestSteppe in 2021–2022. The research was conducted in accordance with the “Methodology of qualification examination of plant varieties for suitability for distribution in Ukraine (general part)” and “Methodology of examination of plant varieties of technical and forage group for suitability for distribution in Ukraine”. Results. New common sunflower varieties ‘LG50475’, ‘ОКLLАОМА’, ‘P64HЕ418’, ‘RGТ CHARLLОТТE CL’, ‘SY DIEGO CLP’, ‘F4987VО’, ‘N4H422 KL’, ‘LG50779 SХ’, ‘SUBЕО’ and ‘SY FЕNОМЕNО’, which are included in the State Register of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine, were analyzed for varietal potential in terms of economically valuable traits such as productivity, oleic acid and oil content. In 2021–2022, the ForestSteppe zone prevailed over the others in terms of yield indicators. The highest values among the investigated varieties were shown by ‘LG50475’ (2.61–3.99 t/ha), ‘OKLLAOMA’ (2.73–3.89 t/ha) and ‘LG50779 SH’ (2.50–3.57 t/ha). The highest content of oleic acid (quality indicator) was recorded for ‘P64HE418’ – 86.4% in the Steppe zone and 87.3% in the ForestSteppe zone; ‘LG50475’ and ‘SY DIEGO CLP’ – 87.3% each in the ForestSteppe zone. Conclusions. According to the results of the varietal suitability test, all the varieties studied are recommended for cultivation in the Steppe and ForestSteppe zones. The maximum oil content was obtained in the seeds of the variety ‘OKLLAOMA’ (50.9% in Steppe and 52.0% in ForestSteppe). The highest protein content was found in the seeds of ‘RGТ CHARLLOTTE CL’ (18.0% in the Steppe zone) and ‘P64HE418’ (15.8% in the ForestSteppe zone). The maximum oil yield per hectare (1.78 t/ha for each of the varieties ‘OKLLAOMA’, ‘SY FENOMENO’ and ‘SUBEO’) was obtained in the ForestSteppe zone, due to the better yield and oil content in this soilclimatic zone. | Мета. Оцінити нові сорти високоолеїнового соняшнику однорічного (Helianthus annuus L.) за основними господарськоцінними показниками: врожайністю, стійкістю проти хвороб, умістом олеїнової кислоти, олії та білка. Методи. Кваліфікаційну експертизу сортів соняшнику однорічного на придатність до поширення в Україні (ПСП) проводили в пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин в межах ґрунтовокліматичних зон Степу та Лісостепу впродовж 2021–2022 рр. Дослідження здійснювали відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методики проведення експертизи сортів рослин групи технічних та кормових на придатність до поширення в Україні». Результати. Внесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, нові сорти соняшнику однорічного ‘LG50475’, ‘ОКLLАОМА’, ‘P64HЕ418’, ‘RGТ CHARLLОТТE CL’, ‘SY DIEGO CLP’, ‘F4987VО’, ‘N4H422 KL’, ‘LG50779 SХ’, ‘SUBЕО’ та ‘SY FЕNОМЕNО’ проаналізовано за сортовим потенціалом з огляду на такі господарськоцінні ознаки, як урожайність, уміст олеїнової кислоти та олії. Впродовж 2021–2022 рр. зона Лісостепу переважала над іншими за показниками врожайності. Найвищі її значення серед досліджуваних сортів продемонстрували ‘LG50475’ (2,61–3,99 т/га), ‘ОКLLАОМА’ (2,73–3,89 т/га) та ‘LG50779 SХ’ (2,50–3,57 т/га). Найбільшим умістом олеїнової кислоти (показник якості) відзначилися ‘P64HЕ418’ – 86,4% в зоні Степу та 87,3% в зоні Лісостепу; ‘LG50475’ та ‘SY DIEGO CLP’ – по 87,3% в зоні Лісостепу. Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на придатність сорту для поширення всі досліджувані сорти рекомендовано до вирощування у степовій і лісостеповій зонах. Максимальний уміст олії одержано в насінні сорту ‘OKLLAOMA’ (50,9% у Степу та 52,0% в Лісостепу). Найбільше білка – в насінні ‘RGТ CHARLLОТТE CL’ (18,0% у зоні Степу) та ‘P64HЕ418’ (15,8% у зоні Лісостепу). Максимальний збір олії з гектара (по 1,78 т/га в сортів ‘ОКLLАОМА’, ‘SY FЕNОМЕNО’ та ‘SUBЕО’) отримано в Лісостепу, що зумовлено ліпшими врожайністю та вмістом олії саме в цій ґрунтово-кліматичній зоні.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Якісні показники зерна сортів ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) в різних умовах вирощування النص الكامل
2023
А. М. Кирильчук | C. Л. Чухлєб | Н. П. Щербиніна | І. В. Безпрозвана | С. О. Ляшенко | В. Д. Шкляр
Якісні показники зерна сортів ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) в різних умовах вирощування النص الكامل
2023
А. М. Кирильчук | C. Л. Чухлєб | Н. П. Щербиніна | І. В. Безпрозвана | С. О. Ляшенко | В. Д. Шкляр
Мета. Оцінити якісні показники зерна сортів ячменю ярого, вирощуваного в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. Під час досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. У результаті досліджень 2020–2021 рр. вдалося виявити вплив ґрунтово-кліматичних зон (Степу, Лісостепу й Полісся) та умов вирощування на такі показники якості різних сортів ячменю ярого, як вирівняність зерна і вміст білка. Так, вирівняність у різні роки випробувань коливалася від 86,7 (висока, Полісся) до 95,1% (дуже висока, Лісостеп). 2021 року завдяки сприятливим метеорологічним умовам періоду вегетації її показники вдалося збільшити, порівнюючи з 2020 р., на 4,3% у Степу, 4,6% в Лісостепу та майже на 6,0% у Поліссі. У середньому вирівняність зерна, вирощеного в різних філіях УІЕСР, зросла на 5,6%. Максимальні її значення отримано для сортів ‘Avus’ – 93,9% (Степ), ‘Novyi Svitanok’ – 94,5–96,6% (Полісся, Лісостеп). Залежно від ґрунтово-кліматичної зони та року випробування вміст білка в зерні варіювався від 10,9 (низький, Степ) до 13,4% (середній, Лісостеп). У середньому цей показник знижувався у 2021 р. на 2,5% проти 2020 р., і лише в зоні Полісся зафіксували його збільшення на 2,6%. Найвищий уміст білка виявлено в сортів ‘Істр’ – 13,5–13,9% (Степ і Лісостеп) та ‘Геркулес’ – 13,4% (Полісся). Сорти ‘Амадей’, ‘Істр’ і ‘Novyi Svitanok’ поєднали обидві господарсько-цінні ознаки. Оптимальна температура повітря та висока вирівняність сприяють збільшенню врожайності ячменю ярого. Водночас під час формування високого врожаю в культурі знижується вміст білка в зерні. Висновки. У середньому за 2020–2021 рр. вирівняність зерна ячменю ярого становила 92,3% (Степ), 95,4% (Лісостеп) і 93,2% (Полісся); вміст білка в насінні – 11,8% (Степ), 12,4% (Лісостеп) і 11,6% (Полісся). На формування якісних показників насіння ячменю ярого впливали умови вирощування, що склалися у відповідній ґрунтово-кліматичній зоні.
اظهر المزيد [+] اقل [-]Qualitative indicators of spring barley varieties (Hordeum vulgare L.) under different growing conditions | Якісні показники зерна сортів ячменю ярого (Hordeum vulgare L.) в різних умовах вирощування النص الكامل
2023
Kyrylchuk, A. M. | Chukhleb, C. L. | Shcherbynina, N. P. | Bezprozvana, I. V. | Liashenko, S. O. | Shkliar, V. D.
Purpose. To evaluate the quality indicators of spring barley seeds grown under different soil and climatic conditions. Methods. Laboratory, calculation and statistical methods were used during the research, analysis and synthesis methods were used to draw conclusions. Results. As a result of research, the dependence of spring barley quality indicators, namely: grain uniformity and protein content, on soil and climatic zones and growing conditions was revealed. Thus, grain uniformity ranged from 86.7% (high, Polissia) to 95.1% (very high, Forest Steppe) in the different test years. In 2021, thanks to favorable meteorological conditions during the growing season, its indicators increased by 4.3% in the Steppe, 4.6% in the Forest Steppe and almost 6.0% in Polissia compared to 2020. On average, the uniformity of grain grown in different branches of UIPVE increased by 5.6%. The maximum values were obtained for the varieties ‘Avus’ – 93.9% (Steppe), ‘Novyi Svitanok’ – 94.5–96.6% (Polissia, Forest Steppe). Depending on the soil and climate zone and the year of the experiment, the protein content in the grain varied from 10.9 (low, Steppe) to 13.4% (medium, Forest Steppe). On average, this indicator decreased by 2.5% in 2021 compared to 2020, and only in the Polissia zone it increased by 2.6%. The highest protein content was found in the varieties ‘Istr’ – 13.5–13.9% (Steppe and Forest Steppe) and ‘Hercules’ – 13.4% (Polissia). The varieties ‘Amadei’, ‘Istr’ and ‘Novyi Svitanok’ combined both economic and valuable traits. Optimum air temperature and high grain uniformity contribute to increasing the yield of spring barley. At the same time, during the formation of a high yield in the culture, the protein content in the grain decreases. Conclusions. It was revealed that, on average, in 2020–2021, the uniformity of spring barley grain was 92.3% (Steppe), 95.4% (Forest Steppe) and 93.2% (Polissia); the protein content in the grains was 11.8% (Steppe), 12.4% (Forest Steppe) and 11.6% (Polissia). The formation of quality indicators of spring barley seeds was influenced by the growing conditions in the relevant soil and climatic zone. | Мета. Оцінити якісні показники зерна сортів ячменю ярого, вирощуваного в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Методи. Під час досліджень використовували лабораторний, розрахунковий і статистичний методи, для підготовки висновків – аналізу та синтезу. Результати. У результаті досліджень 2020–2021 рр. вдалося виявити вплив ґрунтово-кліматичних зон (Степу, Лісостепу й Полісся) та умов вирощування на такі показники якості різних сортів ячменю ярого, як вирівняність зерна і вміст білка. Так, вирівняність у різні роки випробувань коливалася від 86,7 (висока, Полісся) до 95,1% (дуже висока, Лісостеп). 2021 року завдяки сприятливим метеорологічним умовам періоду вегетації її показники вдалося збільшити, порівнюючи з 2020 р., на 4,3% у Степу, 4,6% в Лісостепу та майже на 6,0% у Поліссі. У середньому вирівняність зерна, вирощеного в різних філіях УІЕСР, зросла на 5,6%. Максимальні її значення отримано для сортів ‘Avus’ – 93,9% (Степ), ‘Novyi Svitanok’ – 94,5–96,6% (Полісся, Лісостеп). Залежно від ґрунтово-кліматичної зони та року випробування вміст білка в зерні варіювався від 10,9 (низький, Степ) до 13,4% (середній, Лісостеп). У середньому цей показник знижувався у 2021 р. на 2,5% проти 2020 р., і лише в зоні Полісся зафіксували його збільшення на 2,6%. Найвищий уміст білка виявлено в сортів ‘Істр’ – 13,5–13,9% (Степ і Лісостеп) та ‘Геркулес’ – 13,4% (Полісся). Сорти ‘Амадей’, ‘Істр’ і ‘Novyi Svitanok’ поєднали обидві господарсько-цінні ознаки. Оптимальна температура повітря та висока вирівняність сприяють збільшенню врожайності ячменю ярого. Водночас під час формування високого врожаю в культурі знижується вміст білка в зерні. Висновки. У середньому за 2020–2021 рр. вирівняність зерна ячменю ярого становила 92,3% (Степ), 95,4% (Лісостеп) і 93,2% (Полісся); вміст білка в насінні – 11,8% (Степ), 12,4% (Лісостеп) і 11,6% (Полісся). На формування якісних показників насіння ячменю ярого впливали умови вирощування, що склалися у відповідній ґрунтово-кліматичній зоні.
اظهر المزيد [+] اقل [-]