Purpose. To determine the manifestation of biometric features of corn hybrids of various FAO groups and find out their relationship with grain yield when grown under drip irrigation in the Southern Steppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical. Result. Corn crops treatment with micronutrients had a positive effect on the height of hybrids in some phases of growth and development. The greatest influence on growth processes was caused by complex microfertilizer Avatar-1; it provided a growth in plant height as compared to the untreated control, by 1–7 cm. The use of Nutrimix microfertilizer, in general according to the variants of the experiment, influenced growth processes minimally (acceleration in phases of growth and development of the agriculture crop was 1–3 cm). Plants of the mid-late ‘Chonhar’ hybrid (FAO 420) were the highest throughout the growing season among the studied corn genotypes. This figure reached a maximum in the stage of milky ripeness when plants were treated with Avatar-1 – 267 cm. It was revealed that there is a close correlation between plant height and grain yield. Conclusions. The ratio of the height of hybrid plants by groups of ripeness and level of productivity showed that for medium-early groups in the phase of linear growth termination the optimum height was 240–250 cm, in this case grain yield was 11.2–11.5 t/ha, for the middle-ripening group – 255–257 cm with a grain yield of 11.8–12.1 t/ha. For mid-late maturity hybrids the optimum plant height for high yields grain (more than 13 t/ha) was in the range from 265 to 270 cm. The optimum height of plants and the maximum yield can be achieved under irrigation using corn hybrids of the corresponding groups of ripeness and the use of complex micronutrients. | Цель. Определить проявление биометрических признаков гибридов кукурузы различных групп ФАО и выяснить их связь с урожайностью зерна при выращивании в условиях капельного орошения в Южной Степи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, математически-статистический. Результаты. Обработка посевов кукурузы микроудобрениями положительно влияла на высоту растений гибридов по некоторым фазам роста и развития. Наибольшее влияние на ростовые процессы оказывал препарат Аватар-1, обеспечивший прирост высоты растений по сравнению с необработанным контролем на 1–7 см. Применение микроудобрения Нутримикс, в общем по вариантам опыта, на ростовые процессы влияло минимально (прирост по фазам роста и развития культуры 1–3 см). Среди исследуемых генотипов кукурузы наивысшими растения в течение всей вегетации были у среднепозднего гибрида ‘Чонгар’ (ФАО 420). Максимума этот показатель достигал в фазе молочной спелости при обработке препаратом Аватар-1 – 267 см. Установлено, что между высотой растений и урожайностью зерна существует тесная корреляционная связь. Выводы. Соотношение высоты растений гибридов по группам спелости и уровня урожайности показало, что для среднеранней группы в фазе прекращения линейного роста оптимальной является высота растений 240–250 см, урожайность зерна при этом составляет 11,2–11,5 т/га; для среднеспелой группы – 255–257 см с урожайностью зерна на уровне 11,8–12,1 т/га. Для среднепоздних гибридов оптимум высоты растений для обеспечения высокой урожайности зерна (более 13 т/га) находится в пределах от 265 до 270 см. Оптимум высоты растений и максимум урожайности может достигаться в условиях орошения при использовании гибридов кукурузы соответствующих групп спелости и применении комплексных микроудобрений. | Мета. Визначити вияв біометричних ознак гібридів кукурудзи різних груп ФАО та з’ясувати їхній зв’язок з урожайністю зерна за вирощування в умовах краплинного зрошення у Південному Степу України. Методи. Польовий, лабораторний, математично-статистичний. Результати. Оброблення посівів кукурудзи мікродобривами позитивно впливало на висоту рослин гібридів за деякими фазами росту й розвитку. Найбільший вплив на ростові процеси спричиняв препарат Аватар-1, який забезпечив приріст висоти рослин, порівняно з необробленим контролем, на 1–7 см. Застосування мікродобрива Нутрімікс, загалом за варіантами досліду, на ростові процеси впливало мінімально (приріст за фазами росту й розвитку культури 1–3 см). Серед досліджуваних генотипів кукурудзи найвищими рослини впродовж усієї вегетації були в середньопізнього гібрида ‘Чонгар’ (ФАО 420). Максимуму цей показник досягав у фазі молочної стиглості за обробки препаратом Аватар-1 – 267 см. Установлено, що між висотою рослин і врожайністю зерна наявний тісний кореляційний зв’язок. Висновки. Співвідношення висоти рослин гібридів за групами стиглості та рівнем урожайності показало, що для середньоранньої групи у фазі припинення лінійного росту оптимальною є висота рослин 240–250 см, урожайність зерна при цьому становить 11,2–11,5 т/га; для середньостиглої групи – 255–257 см з урожайністю зерна на рівні 11,8–12,1 т/га. Для середньопізніх гібридів оптимум висоти рослин для забезпечення найвищої врожайності зерна (понад 13 т/га) знаходиться в межах від 265 до 270 см. Оптимум висоти рослин і максимум урожайності може досягатися в умовах зрошення за використання гібридів кукурудзи відповідних груп стиглості та застосування комплексних мікродобрив.

Purpose. To investigate the patterns of changing the rheological properties of the dough and laboratory baking, depending on the amount of flour from different varieties of lupine added to wheat flour. Methods. The baking quality was analyzed using an alveograph and farinograph. Results. Based on the evaluation of alveograph, farinograph and laboratory bread baking, the patterns of changing the rheological properties of the dough when adding lupine flour to wheat flour were determined. The share of lupine variety’s influenced on flour strength, elasticity and stretchability of the dough, elasticity index ranged from 1 to 4%, with flour concentration – 82–98%. On the basis of the obtained data of the regression equation for the dependencies between the alveographer parameters and the amount of lupine flour added to wheat one were determined. A linear relationship was established between the physical characteristics of dough and the concentration of lupine flour. The proportion of the lupine variety impact on the time of dough formation, rate of dough fluidizing, valorimetric estimation of the flour mixture was 4–18%, the concentration of lupine flour was 57–76%. The bread loaf volume was for 86% determined by the concentration of lupine flour and for 6% by lupine variety. Based on the regression equations between the physical properties of the dough and the concentration of lupine flour, an exponential, linear, and polynomial dependence were found. The linear dependence was revealed between the bread loaf volume and the concentration of lupine flour in a lupine-wheat mixture. Conclusions. The rheological properties of the dough, as well as the bread loaf volume, were most influenced by the concentration of lupine flour in lupine-wheat flour mixture (57–98%). The share of influence on these indicators of lupine varieties used in the study did not exceed 18%. The revealed regression equations between the concentration of lupine flour and the physical characteristics of the dough allow predic­ting their changes depending on the amount of lupine flour added to wheat flour. | Цель. Установить закономерности изменения реологических свойств теста и лабораторной выпечки в зависимости от количества муки из разных сортов люпина, добавленного к пшеничной муке. Методы. Хлебопекарные качества анализировали с помощью альвеографа и фаринографа. Результаты. На основе оценки показателей альвеографа, фаринографа и лабораторной выпечки хлеба определены закономерности изменения реологических свойств теста при добавлении муки люпина к пшеничной муке. Доля влияния сорта люпина на показатели силы муки, упругости и растяжимости теста, индекса эластичнос­ти составляет от 1 до 4%, концентрации муки – 82–98%. На основе полученных данных определены уравнения рег­рессии зависимостей между показателями альвеографа и количеством муки люпина, добавленной к пшеничной. Установлено линейную зависимость между физическими характеристиками теста и концентрацией муки люпина. Доля влияния сорта люпина на время образования теста, показатель разжижжения теста, валориметрическую оценку мучной смеси составляет 4–18%, концентрации муки люпина – 57–76%. Показатель объемного выхода хлеба на 86% определяется концентрацией муки люпина и на 6% – его сортом. На основе уравнений регрессии между физическими свойствами теста и концентрацией муки люпина существует экспоненциальная, линейная и полиномиальная зависимость. Линейную зависимость установлено между объемным выходом хлеба и концентрацией муки люпина в пшенично-люпиновой смеси. Выводы. На реологические свойства теста, а также объемный выход хлеба наиболее существенно влияет концентрация муки люпина в пшенично-люпиновой мучной смеси (57–98%). Доля влияния на эти показатели сортов люпина, использованных в исследовании, не превышает 18%. Установленные уравнения регрессии между концентрацией муки люпина и физическими характеристиками теста позволяют спрогнозировать их изменения в зависимости от количества люпиновой муки, добавленной в пшеничную. | Мета. Установити закономірності зміни реологічних властивостей тіста та лабораторної випічки залежно від кількості борошна з різних сортів люпину, доданого до пшеничного борошна. Методи. Хлібопекарські якості аналізували за допомогою альвеографа та фаринографа. Результати. На основі оцінювання показників альвеографа, фаринографа та лабораторної випічки хліба визначено закономірності зміни реологічних властивостей тіста за додавання борошна люпину до пшеничного борошна. Частка впливу сорту люпину на показники сили борошна, пружності та розтяжності тіста, індексу еластичності становить від 1 до 4%, концентрації борошна – 82–98%. На основі отриманих даних визначено рівняння регресії залежностей між показниками альвеографа та кількістю борошна люпину, доданого до пшеничного. Установлено лінійну залежність між фізичними характеристиками тіста і концентрацією борошна люпину. Частка впливу сорту люпину на час утворення тіста, показник розрідження тіста, валориметричну оцінку борошняної суміші становить 4–18%, концентрації борошна люпину – 57–76%. Показник об’ємного виходу хліба на 86% визначається концентрацією борошна люпину і на 6% – його сортом. На основі рівнянь регресії між фізичними властивостями тіста та концентрацією борошна люпину виявлено експоненціальну, лінійну та поліноміальну залежності. Лінійну залежність установлено між об’ємним виходом хліба та концентрацією борошна люпину в пшенично-люпиновій суміші. Висновки. На реологічні властивості тіста, а також об’ємний вихід хліба найістотніше впливає концентрація борошна люпину в пшенично-люпиновій борошняній суміші (57–98%). Частка впливу на ці показники сортів люпину, використаних у дослідженні, не перевищує 18%. Установлені рівняння регресії між концентрацією борошна люпину та фізичними характеристиками тіста дають змогу спрогнозувати їх зміни залежно від кількості люпинового борошна, доданого в пшеничне.

Purpose. To reveal the peculiarities of growth and deve­lopment of soybean varieties depending on the application of organic fertilizers, plant growth regulators and moisture-retaining agent in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine and determine their biometric indices. Methods. Soybean varie­ties ‘Ustia’, ‘Kano’ and ‘Hieba’ were included in the study. A month before soybean sowing, moisture-retaining agent (hydrogel Aquasorb) was introduced in the zone of the future row as 10-cm strips at a dose of 300 kg/ha. Organic fertilizer Parostok (grade 20) was applied twice: at the 3–5 leaf stage and at the 9–11 leaf stage. Growth regulators Vermystym D and Agrostymulin were introduced at the budding stage. Results. The positive effect of the use of growth regulators on the overall increase in the height of soybean plants was revealed. In particular, when using Vermystym D in ‘Ustia’ variety, their height increased by 0.7–3.0 cm, Agrostymulin – by 0.2–3.7 cm. At the same time, the use of growth regulators contributed to some increase in the number of flowers per plant: the variety ‘Ustia’ – by 0.1–1.0 pcs.,‘Kano’ – by 0.0–1.0 pcs., ‘Hieba’ – 0.0–0.8 pcs. When using growth regulator Vermystym D, the number of beans on plants of ‘Ustia’ variety grew by 0.4–1.0 pcs., with the introduction of Agrostymulin – by 0.3–2.2 pcs., in ‘Kano’ – by 0,0–1.1 and 0.3–1.4 pcs., for the variety ‘Hieba’ – by 0.3–1.1 and 0.6–1.9 pcs. respectively. In combination with other factors, the use of growth regulators was effective. Conclusions. On average, over the years of research, the maximum number of grains in ‘Ustia’ variety was formed under the condition of plant nutrition with Parostok fertilizer and the use of growth regulators Vermystym D (36.2 pcs.) and Agrostymulin (35,5 pcs.). The application of Parostok fertilizer contributed to an increase in the height of attachment of the lower bean in ‘Ustia’ variety by 0.6–2.4 cm, in ‘Kano’ and ‘Hieba’ – by 1.0–2.4 and 0.4–1.7 cm respectively. In the case of growth regulators use, no significant changes in this indicator were recorded. The maximum mass parameters of 1000 seeds for the varieties ‘Ustia’ and ‘Kano’ were obtained in the combined use of hydrogel Aquasorb, organic fertilizer Parostok and Agrostymulin growth regulator – 160.3 and 166.8 g, respectively, for ‘Hieba’ variety with using the growth regulator Vermystym D – 193.7 g. | Цель. Установить особенности роста и развития растений сортов сои в зависимости от применения органичес­кого удобрения, регуляторов роста растений и влагоудерживателя в условиях Лесостепи Украины и определить их биометрические показатели. Методы. Исследовали сорта сои ‘Устя’, ‘Кано’ и ‘Геба’. За месяц до высева культуры в почву вносили влагоудерживатель – гидрогель Аквасорб (Aquasorb) в норме 300 кг/га лентами шириной 10 см в зону будущего рядка. Органическое удобрение Паросток (марка 20) применяли дважды: первая подкормка в фазе 3–5 листьев и вторая – 9–11 листьев сои. Регуляторы рос­та Вермистим Д и Агростимулин применяли в фазе бутонизации культуры. Результаты. Выявлено положительное влияние применения регуляторов роста на общую высоту растений сои. Так, при использовании Вермистима Д у сор­та ‘Устя’ их высота увеличивалась на 0,7–3,0 см, Агростимулин – на 0,2–3,7 см. В то же время, использование регуляторов роста способствовало некоторому увеличению количества цветков на одном растении: сорт ‘Устя’ – на 0,1–1,0 шт., ‘Кано’ – на 0,0–1,0, ‘Геба’ – на 0,0–0,8 шт. При использовании регулятора роста Вермистим Д количество бобов на растениях сорта ‘Устя’ увеличилось на 0,4–1,0 шт., при внесении Агростимулина – на 0,3–2,2 шт., у ‘Кано’ – на 0,0–1,1 и 0,3–1,4 шт., у сорта ‘Геба’ – на 0,3–1,1 и 0,6–1,9 шт. соответственно. В комплексе с другими факторами применение регуляторов роста было более эффективным.Выводы. В среднем за годы исследований у сорта ‘Устя’ максимальное количество зерен формировалась при подкормке растений удобрением Паросток и применении регуляторов роста Вермистим Д (36,2 шт.) и Агростимулин (35,5 шт.). Применение удобрения Паросток способствовало увеличению высоты прикрепления нижнего боба у сор­та ‘Устя’ на 0,6–2,4 см, у ‘Кано’ и ‘Геба’ – на 1,0–2,4 и 0,4–1,7 см соответственно. В случае же использования регуляторов роста значительных изменений этого показателя не зафиксировано. Максимальные параметры массы 1000 семян для сортов ‘Устя’ и ‘Кано’ получено в варианте комбинированного применения гидрогеля Аквасорб, органического удоб­рения Росток и регулятора роста Агростимулин – 160,3 и 166,8 г соответственно, у сорта ‘Геба’ – при использовании регулятора роста Вермистим Д – 193,7 г. | Мета. Установити особливості росту й розвитку рослин сортів сої залежно від застосування органічного добрива, регуляторів росту рослин та вологоутримувача в умовах Лісостепу України та визначити їх біометричні показники. Методи. Досліджували сорти сої ‘Устя’, ‘Кано’ та ‘Гєба’. За місяць до сівби сої в ґрунт вносили вологоутримувач – гідрогель Аквасорб (Aquasorb) у нормі 300 кг/га стрічками завширшки 10 см у зону майбутнього рядка. Органічне добриво Паросток (марка 20) застосовували двічі: перше підживлення у фазі 3–5 листків та друге – 9–11 листків сої. Регулятори росту Вермистим Д і Агростимулін вносили у фазі бутонізації культури. Результати. Виявлено позитивний вплив застосування регуляторів росту на загальну висоту рослин сої. Зокрема, за використання Вермистиму Д у сорту ‘Устя’ їх висота збільшувалася на 0,7–3,0 см, Агростимуліну – на 0,2–3,7 см. Водночас використання регуляторів росту сприяло деякому збільшенню кількості квіток на одній рослині: сорт ‘Устя’ – на 0,1–1,0 шт., ‘Кано’ – на 0,0–1,0, ‘Гєба’ – на 0,0–0,8 шт. За використання регулятора росту Вермистим Д кількість бобів на рослинах сорту ‘Устя’ зрос­тала на 0,4–1,0 шт., за внесення Агростимуліну – на 0,3–2,2 шт., у сорту ‘Кано’ – на 0,0–1,1 та 0,3–1,4 шт., у сорту ‘Гєба’ – на 0,3–1,1 та 0,6–1,9 шт. відповідно. У комплексі з іншими чинниками застосування регуляторів росту було ефективнішим. Висновки. У середньому за роки досліджень у сорту ‘Устя’ максимальна кількість зерен формувалася за умови підживлення рослин добривом Паросток та застосування регуляторів росту Вермистим Д (36,2 шт.) та Агростимулін (35,5 шт.). Застосування добрива Паросток сприяло збільшенню висоти прикріплення нижнього бобу в сорту ‘Устя’ на 0,6–2,4 см, у ‘Кано’ та ‘Гєба’ – на 1,0–2,4 та 0,4–1,7 см відповідно. У разі ж використання регуляторів росту значних змін цього показника не зафіксовано. Максимальні параметри маси 1000 насінин для сортів ‘Устя’ та ‘Кано’ отримано у варіанті комбінованого застосування гідрогелю Аквасорб, органічного добрива Паросток та регулятора росту Агростимулін – 160,3 і 166,8 г відповідно, у сорту ‘Гєба’ – за використання регулятора росту Вермистим Д –193,7 г.

Purpose. To determine the features of the formation of biometric indicators of the corn hybrids yield at diffe­rent sowing dates in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Field experiments were laid on a plot of the experimental field of the research and production bree­ding enterprise LLC “Rasava” (Pustovarivka village, Skvyrskyi district, Kyiv region), located in the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Economically valuable and morpho-biological parameters of corn hybrids were studied according to a unified method for determining the indices of suitability for distribution in Ukraine. Results. The morphometric indices of the plant productivity formation and the yield of corn hybrids (plant height, length of the ear, number of grain rows, number of grains per row, grain yield from the ear) at the different dates of sowing (April 25, 10 and 25) were the most stable at the early term (April 25). The early-ripe hybrid ‘Richka SV’ provided the highest yield at sowing on April 25 – 11.6 t/ha, which is 1.5 t/ha more than at the traditionally accepted date of sowing – the first decade of May (May 10). The medium early hybrid ‘Richka S’, also at an early sowing date (April 25), produced yields of 11.3 t/ha, which is 0.6 t/ha more than during sowing on May 10. Conclusions. The morphometric indices of the formation of plant productivity and the timing of seeding affect the yield of corn hybrids in the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine. | Цель.Установить особенности формирования биомет­рических показателей урожайности гибридов кукурузы при разных сроках сева в условиях Лесостепи Украины. Методы. Полевые опыты закладывали на выровненном по рельефу участке опытного поля научно-производственного селекционного предприятия ООО «Расава» (с. Пустоваровка Сквирский р-н Киевская обл.), расположенного в Правобережной Лесостепи Украины. Хозяйственно-ценные и морфобиологические показатели гиб­ридов кукурузы изучали по унифицированной методике по определению показателей пригодности к распространению в Украине. Результаты. Морфометрические показатели формирования продуктивности растений и урожайности гибридов кукурузы (высота растений, длина початка, количество рядов зерен, количество зерен в ряду, выход зерна с початка) по срокам сева (25 апреля, 10 и 25 мая) наиболее стабильными были при раннем (25 апреля) сроке. Раннеспелый гибрид ‘Ріст СВ’ наивысшую урожайность обеспечил при севе 25 апреля – 11,6 т/га, что на 1,5 т/га больше, чем при севе в традиционно принятые сроки – первая декада мая (10 мая). Среднеранний гибрид ‘Річка С’ также при раннем сроке сева (25 апреля) формировал урожайность 11,3 т/га, что на 0,6 т/га больше, чем при севе 10 мая. Выводы. Морфометрические показатели формирования продуктивности растений и сроки сева семян влияют на урожайность гиб­ридов кукурузы в условиях Лесостепи Украины. | Мета.Установити особливості формування біометричних показників урожайності гібридів кукурудзи за різних строків сівби в умовах Лісостепу України. Методи. Польові досліди закладали на вирівняній за рельєфом ділянці дослідного поля науково-виробничого селекційного підприємства ТОВ «Расава» (с. Пустоварівка Сквирський р-н Київська обл.), розташованого в Правобережному Лісостепу України. Господарськоцінні та морфо-біологічні показники гібридів кукурудзи вивчали за уніфікованою методикою з визначення показників придатності до поширення в Україні. Результати. Морфометричні показники формування продуктивності рослин та врожайності гібридів кукурудзи (висота рослин, дов­жина качана, кількість рядів зерен, кількість зерен у ряду, вихід зерна з качана) за різних строків сівби (25 квітня, 10 та 25 травня) найстабільнішими були за раннього (25 квітня) строку. Ранньостиглий гібрид ‘Ріст СВ’ найвищу врожайність забезпечив за сівби 25 квітня – 11,6 т/га, що на 1,5 т/га більше, ніж за сівби в традиційно прийняті строки – перша декада травня (10 травня). Середньоранній гібрид ‘Річка С’ також за раннього строку сівби (25 квітня) сформував урожайність 11,3 т/га, що на 0,6 т/га більше, ніж за сівби 10 травня. Висновки. Морфометричні показники формування продуктивності рослин та строки сівби насіння впливають на врожайність гібридів кукурудзи в умовах Лісостепу України.

Purpose. To reveal the scientific bases of forming the conveyor production of commercial products of lettuce, Lactuca sativa L., varieties in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine.Methods. Field research was conducted during 2015–2017 at the research field of the Department of Horticulture and Vegetable Growing of the Lviv National Agrarian University in accordance with the Methodology on Experimental Techniques in Vegetable and Melon Growing (2001) and Methods of Expertise of lettuce, Lactuca sativa L., varieties.Results. It is revealed that the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine contri­bute to the optimal growth and development of all lettuce varieties of the corresponding types, as evidenced by the structure of conveyor receipt of fresh commodity products to the consumer (first decade of April – first decade of November). The shortest growing season was provided by lettuce varieties var. secalina ‘Zorepad, ‘Malakhit, ‘Dublianskyi’, which have the shortest period from seedlings to technical ripeness (21–42 days). Therefore, varieties of this variation occupy the lar­gest share in the conveyor production of commercial products, which, with early spring sowing in open ground (April 14–20), comes to the consumer in the first decade of May. Winter sowing (21.11) ensured the receipt of fresh produce in the first decade of April. Commercial products by mass of edible organs, shape of the rosette of leaves (heads, stems), color, consistency and taste qualities corresponds to the technical requirements for Lactuca sativa L.Conclusions. The selection of varieties of lettuce for the conveyor production of commercial products should be carried out taking into account the variety of the corresponding type, ripeness group, and timing of sowing. The receipt of fresh lettuce to the consumer is directly dependent on the timing of seeds sowing (early spring, late spring, summer-autumn and winter). | Цель. Раскрыть научные основы формирования конвейера производства товарной продукции сортов салата посевного Lactuca sativa L. в условиях Западной Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования проводили в течение 2015–2017 гг. на опытном поле кафедры садоводства и овощеводства Львовского национального аграрного университета в соответствии с Методикой исследовательского дела в овощеводстве и бахчеводстве (2001) и Методикой проведения экспертизы сортов салата посевного Lactuca sativa L. на отличимость, однородность и стабильность (2007). Результаты. Установлено, что почвенно-климатические условия Западной Лесостепи Украины способствуют оптимальному росту и развитию растений салата посевного всех разновидностей соответствующих типов о чем свидетельствует структура конвейерного поступления свежей товарной продукции к потребителю (первая декада апреля – первая декада ноября). Самый короткий период вегетации обеспечили сорта салата посевного var. secalina ‘Зорепад’, ‘Малахіт’, ‘Дублянський’, которые имеют самый короткий период от всходов до технической спелости – 21–42 суток. Сорта этой разновидности занимают наибольший удельный вес в конвейерном производстве товарной продукции, которая при ранневесенних сроках посева в открытую почву (14.04–20.04) уже в первой декаде мая поступает к потребителю. Посев под зиму (21.11) обеспечил поступление свежей продукции уже в первой декаде апреля. Товарная продукция по массе продуктовых органов, габитусе розетки листьев (головки, стеблей), окрас­ке, консистенции и вкусовым качествам соответствует техническим требованиям к товарной продукции Lactuca sativa L. Выводы. Подбор сортов салата посевного для конвейерного производства товарной продукции необходимо проводить с учетом разновидности соответствующего типа, группы спелости, сроков посева. Поступление свежей товарной продукции салата посевного к потребителю находится в прямой зависимости от сроков посева семян (ранневесенний, поздневесенний, летне-осенний и под зиму). | Мета. Розкрити наукові основи формування конвеєру виробництва товарної продукції сортів салату посівного Lactuca sativa L. в умовах Західного Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили впродовж 2015–2017 рр. на дослідному полі кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету відповідно до Методики дослідної справи в овочівництві та баштанництві (2001) та Методики проведення експертизи сортів салату посівного Lactuca sativa L. на відмінність, однорідність і стабільність (2007). Результати. ґрунтово-кліматичні умови Західного Лісостепу України сприяють оптимальному росту й розвитку рослин салату посівного всіх різновидів відповідних типів, про що свідчить структура конвеєрного надходження свіжої товарної продукції до споживача (перша декада квітня – перша декада листопада). Найкоротший період вегетації забезпечили сорти салату посівного var. secalina ‘Зорепад’, ‘Малахіт’, ‘Дублянський’, які мають найкоротший період від сходів до технічної стиглості – 21–42 доби. Тому сорти цієї різновидності займають найбільшу питому частку в конвеєрному виробництві товарної продукції, яка за ранньовесняних строків сівби у відкритому ґрунті (14.04–20.04) вже в першій декаді травня надходить до споживача. Сівба під зиму (21.11) забезпечила надходження свіжої продукції вже в першій декаді квітня. Товарна продукція за масою продуктових органів, габітусом розетки листків (головки, стебла), забарвленням, консистенцією та смаковими якостями відповідає технічним вимогам до товарної продукції Lactuca sativa L. Висновки. Підбір сортів салату посівного для конвеєрного виробництва товарної продукції необхідно проводити з урахуванням різновидності відповідного типу, групи стиглості, строків сівби. Надходження свіжої товарної продукції салату посівного до споживача перебуває у прямій залежності від строків сівби насіння (ранньовесняний, пізньовесняний, літньо-осінній та під зиму).

Purpose. Evaluate the adaptability of modern winter wheat varieties by environmental parameters and determine the level of productivity depending on the weather conditions of the year, the basic fertilizer system and the level of nitrogen nutrition. Methods. Field, statistical and mathematical analy­sis. Results. The results of studies of ecological plasticity indicators, homeostatic and yield stability of mo­dern winter wheat varieties depending on the doses of nitrogen nutrition against the background of the main application of N30P30K30 in the conditions of the Eastern Forest-Steppe of Ukraine du­ring 2016–2018 are presented. A specific response of varieties to doses of root nitrogen fertilizing was revealed depending on the development of crops in the autumn, the time of the growth-resumption in spring and weather conditions du­ring the spring-summer period. For the studied varieties, the indicators of homeostaticity (Hom) were determined, which made it possible to evaluate the varieties by their suitability for cultivation in the region. Assessment of the agronomic stability of the tested winter wheat varieties showed a high level of realization of the yield potential, which in the cont­rol variants (without fertilizer) was 86.7%. On the variants of root nitrogen fertilizing of plants at the stage of spring tillering (N20, N40, N60), this indicator varied from 85.6 to 87.4%. Conclusions. The highest yield (5.77–7.01 t/ha) was obtained from the variety ‘Epokha Odeska’ with a positive genotypic effect (0.16–0.43 t/ha). Varieties ‘Epokha Odeska’ and ‘Statna’ can be considered as intensive because over the years they had a higher yield and a pronounced reaction to growing conditions. Over the years of research with all types of ferti­lizers ‘Smuhlianka’ variety turned out to be the most valuable in terms of the smallest yield fluctuation (0.46–0.61 t/ha) and coefficient of variation (V = 3.8–5.2%), high values of homeostaticity (Hom = 11.57–15.93) and agronomic stability of the realization of the productivity potential (As = 94.8–96.2%). Moreover, the application of different doses of nitrogen did not affect the manifestation of the stability of this variety. In general, the variety ‘Smuhlianka’ turned out to be more stable and economically valuable in comparison with the varieties ‘Epokha Odeska’ and ‘Statna’, which had potentially higher productivity, but with its large fluctuation. | Цель. Изучение адаптивности современных сортов пшеницы озимой по экологическим параметрам и определение уровня урожайности в зависимости от погодных условий года, системы основного удобрения и уровня азотного питания. Методы. Полевой, статистически-математический анализ. Результаты. Приведены результаты исследований в течение 2016–2018 гг. показателей экологической плас­тичности, гомеостатичности и стабильности урожайности современных сортов пшеницы озимой в зависимости от доз азотной подкормки на фоне основного внесения N30P30K30 в условиях Восточной Лесостепи Украины. Установлена специфическая реакция сортов на дозы прикорневой азотной подкормки в зависимости от развития посевов с осени, времени возобновления весенней вегетации растений и погодных условий на протяжении весенне-летнего периода. Для исследуемых сортов определены показатели гомеостатичности (Hom), что дало возможность оценить сорта за пригодностью для выращивания в условиях региона. Оценка агрономичес­кой стабильности исследуемых сортов пшеницы озимой показала высокий уровень реализации потенциала урожайности, который на контрольных вариантах (без удобрения) представлял 86,7%. На вариантах прикорневой азотной подкормки растений на этапе весеннего кущения (N20, N40, N60) этот показатель изменялся от 85,6 до 87,4%. Выводы. Самую высокую урожайность (5,77–7,01 т/га) обеспечил сорт ‘Епоха одеська’ с положительным генотиповым эффектом (0,16–0,43 т/га). Сорта ‘Епоха одеська’ и ‘Статна’ можно считать интенсивными, поскольку по годам они имели более высокую урожайность и ярко выраженную реакцию на условия выращивания. За годы исследований на всех вариантах удоб­рений сорт ‘Смуглянка’ оказался самым ценным по показателям наименьшего колебания урожайности (0,46–0,61 т/га) и коэффициента вариации (V = 3,8–5,2%), также имел самые высокие значения гомеостатичности (Hom = 11,57–15,93) и агрономической стабильности реализации потенциала продуктивности (As = 94,8–96,2%). При этом внесение разных доз азота не влияло на проявление стабильности этого сорта. В целом, сорт ‘Смуглянка’ оказался более стабильным и экономически ценным по сравнению с сортами ‘Епоха одеська’ и ‘Статна’, которые имели потенциально высшую продуктивность, однако с большим ее колебанием. | Мета. Вивчення адаптивності сучасних сортів пшениці озимої за екологічними параметрами та встановлення рівня їхньої врожайності залежно від погодних умов року, системи основного удобрення та рівня азотного живлення. Методи. Польовий, статистично-математичний аналіз. Результати. Наведено результати досліджень протягом 2016–2018 рр. показників екологічної пластичності, гомеостатичності та стабільності врожайності сучасних сортів пшениці озимої залежно від доз азотного підживлення на фоні основного внесення N30P30K30 в умовах Східного Лісостепу України. Встановлено специфічну реакцію сортів на дози прикореневого азотного підживлення залежно від розвитку посівів восени, часу відновлення весняної вегетації рослин та погодних умов протягом весняно-літнього періоду. Для досліджуваних сортів визначено показники гомеостатичності (Hom), що дало можливість оцінити сорти за їхньою придатністю для вирощування в умовах регіону. Оцінка агрономічної стабільності досліджуваних сортів пшениці озимої показала високий рівень реалізації потенціалу їхньої врожайності, який на контрольних варіантах (без удобрення) становив 86,7%. У варіантах прикореневого азотного підживлення рослин у фазу весняного кущіння (N20, N40, N60) цей показник змінювався від 85,6 до 87,4%. Висновки. Найвищу врожайність (5,77–7,01 т/га) забезпечив сорт ‘Епоха одеська’ з позитивним генотиповим ефектом (0,16–0,43 т/га). Сорти ‘Епоха одеська’ та ‘Статна’ можна вважати інтенсивними, оскільки за роки досліджень мали вищу врожайність та сильно виражену реакцію на умови вирощування. За роки досліджень на всіх варіантах удобрення сорт ‘Смуглянка’ виявився найціннішим за показниками найменшого коливання врожайності (0,46–0,61 т/га)й коефіцієнта варіації (V = 3,8–5,2%), мав найвищі значення гомеостатичності (Hom = 11,57–15,93) та агрономічної стабільності реалізації потенціалу продуктивності (As = 94,8–96,2%). При цьому застосування різних доз азоту не впливало на прояв стабільності цього сорту. Отже, сорт ‘Смуглянка’ виявився стабільнішим та економічно цінним порівняно з сортами ‘Епоха одеська’ та ‘Статна’, які мали потенційно вищу продуктивність, але з великим її коливанням.

Purpose. Improve adaptive technologies for growing winter wheat, which will ensure the planned stem density and the productivity of the ear, what will allow forming the maximum yield with high grain quality. Methods. Field, laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis.Results. During 2011–2015 the process of forming the productivity of winter wheat ‘Benefis’ variety with various cultivation technologies was monitored. In particular, indicators of the stem density, the number of initiated flowers, spikelets and grains in the ear, their reduction according to the stages of organogenesis, the potential yield of winter wheat and the degree to which it is actually realized are given. It was revealed that such elements of cultivation technology as doses of fertilizers, plant protection system positively influenced the density of the productive stems from the IV to XII stages of organogenesis. The largest number of preserved stems (695 pcs./m2) before the XII stage was noted in the variant with the introduction of Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII) against the background of precursor by-products and in the case of integrated protection.The implementation of productive stems under these conditions was 41.3% quantity of the loss of stems from the IV to XII stage of organogenesis ranged from 657–986 pcs./m2 depending on doses of fertilizers and a protection system. The number of flowers (grains) in the ear from the V to the XII stage changed depending on the nutritional conditions of the plants and enhanced with increasing doses of fertili­zers in the ear of both orders. By the number of flowers per spike, integrated protection had an advantage over the minimum. The largest number of flowers from stage V to IX was received for introducing P135K135N60 (II) + N75 (IV) + N45 (VII) against the background of by-products of the predecessor and in the case of integrated protection.Conclusions. It was found that in the conditions of the northern part of the Forest-Steppe of Ukraine on the dark gray podzolized soil, the highest productivity of winter wheat was obtained by intensive energy-saturated cultivation technology with the introduction of Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of by-products of the precursor system and in the case of integrated protection. This technology ensure yield of 6.56 t/ha of grade 1 grain of A quality Group | Цель.Усовершенствовать адаптивные технологии выращивания озимой пшеницы, которые обеспечат запланированную густоту стеблестоя и производительность колоса, что позволит сформировать максимальный урожай с высоким качеством зерна. Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ. Результаты. В течение 2011–2015 гг. проводили наблюдение за процессом формирования продуктивности озимой пшеницы сорта ‘Бенефіс’ при различных технологиях выращивания. В частности, приведены показатели плотности стеблестоя, количества заложенных цветков, колосков и зерновок в колосе, их редукции по этапам органогенеза, величины потенциальной урожайности пшеницы озимой и степень реализации ее в фактической. Установлено, что такие элементы технологии выращивания как дозы удоб­рений, система защиты растений положительно влияли на плотность продуктивного стеблестоя с IV до XII этапа органогенеза. Наибольшее количество сохранившихся стеблей (695 шт./м2) до XII этапа отмечали в варианте с внесением на фоне побочной продукции предшественника Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII), интегрированной защиты. Реализация продуктивных стеблей при этих условиях сос­тавляла 41,3%. Величина потерь стеблей с IV до XII этапа органогенеза колебалась в пределах 657–986 шт./м2 в зависимости от доз удобрений, системы защиты. Количество цветков (зерен) в колосе с V до XII этапа менялась в зависимости от условий питания растений и росла с увеличением доз вносимых удобрений в колосе обоих порядков. По количеству цветков в колосе интегрированная защита имела преимущество над минимальной. Наибольшее количество цветков с V до IX этапа получили при внесении на фоне заделки побочной продукции предшественника Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII), интегрированной защиты. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания с внесением Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоне побочной продукции предшественника при интегрированной сис­теме защиты. Эта технология обеспечивала урожайность 6,56 т/га зерна первого класса качества группы А. | Мета. Удосконалити адаптивні технології вирощування пшениці озимої, які забезпечать заплановану густоту стебло­стою та продуктивність колосу, що дасть можливість сформувати максимальний урожай з високою якістю зерна. Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз. Результати. Протягом 2011–2015 рр. проводили спостереження за процесом формування продуктивності пшениці озимої ‘Бенефіс’ за різних технологій вирощування. Зокрема, наведено показники щільності стеблостою, кількості закладених квіток, колосків і зернівок у колосі, їхньої редукції за етапами органогенезу, величини потенційної врожайності пшениці озимої і ступінь реалізації її у фактичній. Встановлено, що такі елементи технології вирощування як дози добрив, система захисту рослин позитивно впливали на щільність продуктивного стеблостою з IV до XII етапів органогенезу. Найбільшу кількість збережених стебел (695 шт./м2) до XII етапу відмічали у варіанті з унесенням на фоні побічної продукції попередника Р135К135N60(ІІ)+N75(ІV)+N45(VІІ), інтегрованого захисту. Реалізація продуктивних стебел за цих умов складала 41,3%. Величина втрат стебел з IV до XII етапу органогенезу коливалась в межах 657–986 шт./м2 залежно від доз добрив, системи захисту. Кількість квіток (зерен) у колосі з V до XII етапу змінювалась залежно від умов живлення рослин і зростала із збільшенням доз внесених добрив в колоссі обох порядків. За кількістю квіток у колосі інтегрований захист мав перевагу над мінімальним. Найбільшу кількість квіток з V до IX етапу отримали за внесення на фоні побічної продукції попередника Р135К135N60(ІІ)+N75(ІV)+N45(VІІ), інтегрованого захисту. Висновки. Встановлено, що в умовах північної частини Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(ІІ)+75(ІV)+45(VІІІ) на фоні побічної продукції попередника за інтегрованої системи захисту. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,56 т/га зерна першого класу якості групи А.

Purpose. To determine the correlation dependences of the constituent elements of the productivity of maize hybrids of different ripeness groups with grain producti­vity under irrigation conditions in the Southern Steppe of Ukraine. Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical. Results. The article presents the results of studies to determine the correlation dependencies between the biometric features of the corn cob, in order to assess plant productivity. According to the number of rows per ear, hybrids of late ripening groups stood out – 17.7 pcs., medium late forms were statistically close to this – 16.8 pcs. The largest number of grains in a row was formed by hybrids of the middle-late group (FAO 400–490) 48.8 pcs. The highest grain weight from the cob wasfound in hybrids of the middle-late group – 312.5 g. It was shown that the number of rows has significant correlation with the diameter of the core and cob. The number of rows had a stable low directed effect on productivity. A significant correlation is fixed between the number of grains in a row and such signs as the length of the core and the length of the grained cob. Connection was high in all FAO groups. The mass of grains per cob is the main component of the structure of the corn crop. A close correlation of the mass of grains per cob was observed with the following signs: grain productivity, length of the core, length of the cob with grains, diameter of the cob, weight of 1000 seeds, grain yield. Conclusions. Under irrigation conditions the genotypic variability of the constituent elements of the maize hybrids productivity was revealed, which allows predicting the conduct of effective screening on specific characteristics according to ripeness groups.The revealed correlation dependences between quantitative signs of the cob structure and grain yield will allow to make a preliminary assessment of potential yield by factorial charac­teristics adapted to the conditions of irrigation of corn hybrids with FAO 180–600. | Цель. Определить корреляционные зависимости сос­тавляющих элементов продуктивности гибридов кукурузы различных групп спелости с урожайностью зерна в условиях орошения Южной Степи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, математически-статистический. Результаты. В статье приведены результаты исследований по определению корреляционных зависимостей между биометрическими признаками початка кукурузы с целью оценки продуктивности растений. По признаку «количество зерновых рядов» выделились гибриды позднеспелой группы – 17,7 шт., статистически близки к этому были среднепоздние формы – 16,8 шт. Наибольшее количе­ство зерен в ряду сформировали гибриды среднепоздней группы (ФАО 400–490) – 48,8 шт. Самая высокая масса зерна с початка установлена у гибридов среднепоздней группы – 312,5 г. Показано, что количество зерновых рядов имеет существенные корреляционные зависимости с диаметром стержня и початка. Количество зерновых рядов имело стабильное невысокое направленное действие на урожайность. Существенная корреляционная зависимость зафиксирована между количеством зерен в ряде и такими признаками, как длина стержня и длина початка озерненная. Связь находилась на высоком уровне во всех группах ФАО. Масса зерна с початка является основной составляющей элементов структуры урожая для кукурузы. Теснейшая корреляция массы зерна с початка наблюдалась с признаками: урожайность зерна, длина стержня, длина початка озерненная, диаметр початка, масса 1000 семян, выход зерна. Выводы. В условиях орошения установлена генотипическая изменчивость составляющих элементов продуктивности гибридов кукурузы, позволяющая прогнозировать проведение эффективных отборов по конкретным признакам соответственно группам спелости. Выявленные корреляционные зависимости между количественными признаками структуры початка и урожайностью зерна позволят проведение предварительной оценки потенциальной урожайности по факториальным признакам адаптированных к условиям орошения гибридов кукурузы с ФАО 180–600. | Мета. Визначити кореляційні залежності складових елементів продуктивності гібридів кукурудзи різних груп стиглості з урожайністю зерна за умов зрошення в Південному Степу України. Методи. Польовий, лабораторний, математично-статистичний. Результати. У статті наведено результати досліджень з визначення кореляційних залежностей між біометричними ознаками качана гібридів кукурудзи з метою оцінки продуктивності рослин. За ознакою «кількість зернових рядів» виділились гібриди пізньостиглої групи – = 17,7 шт., статистично близькими до цього були середньопізні форми – = 16,8 шт. Найбільшу кількість зерен у ряді сформували гібриди середньопізньої групи (ФАО 400–490) – 48,8 шт. Найвищу масу зерна з качана встановлено в гібридів середньопізньої групи – 312,5 г. Показано, що кількість зернових рядів має істотні кореляційні залежності з діаметром стрижня та качана. Кількість зернових рядів мала стабільну невисоку спрямовану дію на урожайність. Істотна кореляційна залежність зафіксована між кількістю зерен у ряді й такими ознаками, як довжина стрижня та довжина качана озернена. Зв’язок знаходився на високому рівні у всіх груп стиглості. Маса зерна з качана є основною складовою елементів структури врожаю кукурудзи. Найтісніша кореляція маси зерна з качана спостерігалась з ознаками: врожайність зерна, довжина стрижня, довжина качана озернена, діаметр качана, маса 1000 зерен, вихід зерна. Висновки. В умовах зрошення встановлено генотипову мінливість складових елементів продуктивності гібридів кукурудзи, що дозволяє прогнозувати проведення ефективних доборів за конкретними ознаками відповідно до груп стиглості. Встановлені кореляційні залежності між кількісними ознаками структури качана й урожайністю зерна дозволять проведення попередньої оцінки потенційної врожайності за факторіальними ознаками у гібридів кукурудзи з ФАО 180–600, що адаптовані до умов зрошення.

Purpose. To study the content of heavy metals in the grain of two varieties of rice under different irrigation conditions. To estimate the content of basic microelements – components of redox systems of plants in the grain of rice for biofortification and inhibition of heavy metal accumulation. Methods. Plants of rice varieties ‘Consul’ and ‘Viscount’ were grown on the experimental fields of the Rice Institute of NAAS of Ukraine during flooding or drip irrigation. Grain samples were digested for analysis by microwave sample preparation in nitric acid on Milestone Start D. The content of inorganic elements was determined by ICP-MS method on Agilent 7700x in helium flow mode. Calibration solutions from Inorganic Ventures, USA were used.Results. Compared to flood irrigation, the introduction of drip irrigation leads to a 2.3–3 times decrease in the accumulation of arsenic in the grain. The increase in cadmium and strontium accumulation was found. Drip irrigation also increases the accumulation of trace elements in grain – components of redox systems of plants (copper, zinc, manganese). A slight decrease in iron content is probably associated with the activation of mechanisms for blocking the inflow and reuse of arsenic into the grain. The yield of rice varieties was higher during flooding. In the case of ‘Viscount’ and ‘Consul’, it was 9.35 and 11.76 t/ha in the case of flooding, and 6.80 and 9.30 t/ha in the case of drip irrigation, respectively. The content of inorganic elements/ ash content is significantly lower in the variety ‘Consul’. This is probably due to the dissolution of elements in the biomass with high productivity of this variety. Conclusions. The natural contamination of rice crops with arsenic limits the nutritional value of the crop. The introduction of drip irr igation of r ice crops signif icantly reduces the accumulation of highly toxic arsenic in the grain, which is especially important for children food. The increase in cadmium and strontium accumulation determined by drip irr igation leads to high equirements for the quality of phosphate fer tilizers used in crop cultivation echnologies. Introduction of drip irr igation optimizes the aerobic conditions of ion supply, which leads t o i nc r ea s ed accumul at i on of t r ace e l ement s – components of redox systems of plants. The only exception is a slight decrease in iron content , which is probably associated with the activation of mechanisms of inhibition of the inflow of arsenic to the grain of rice. At the same time, there is a slight decrease in the productivity of crops. Thus, under drip irr igation there is an increase in the accumulation of biologically important metals and a decrease in the accumulation of highly toxic arsenic. | Цель. Исследовать содержание тяжелых металлов в зерне двух сортов риса при разных условиях полива. Оценить содержание основных микроэлементов – компонентов редокс-систем растений в зерне риса для биофортификации и ингибирования накопления тяжелых металлов. Методы. Растения сортов риса ‘Консул’ и ‘Віконт’ выращивали на опытных полях Института риса НААН Украины при поливе затоплением или капельным орошением. Образцы зерна до элементного анализа сжигали в азотной кислоте на системе микроволновой подготовки проб Milestone Start D. Определение содержания неорганических элементов проводили методом мас-спектрометрии с индивидуально связанной плазмой (ICP-MS) на Agilent 7700x в режиме продувки гелием.Результаты. Внедрение капельного полива в сравнении с поливом затоплением привело к снижению накопления арсена в зерне в 2,3–3,0 раза. При этом установлено увеличение накопления кадмия и стронция. При капельном поливе увеличилось накопление также микроэлементов – составных редокс-систем растений (меди, цинка, марганца). Небольшое снижение содержания железа при этом может быть связано с активацией механизмов блокирования поступления и перераспредиления арсена в зерно. Урожайность сортов риса была выше при затоплении. У сортов ‘Віконт’ и ‘Консул’ при затоплении она была на уровне 9,35 и 11,76 т/га, а при капельном орошении – 6,80 и 9,30 т/га соответственно. Суммарное содержание неорганических элементов было существенно ниже у сорта ‘Консул’. Вероятно, это связано с относительным снижением элементов в биомассе при высокой продуктивности данного сорта.Выводы. Естественная контаминация урожая риса арсеном существенно ограничивает пищевую ценность культуры. Внедрение капельного полива посевов риса позволяет существенно снизить уровни накопления высокотоксичного арсена в зерне, что особенно важно для продуктов детского питания. Определенное при капельном поливе повышение накопления кадмия и стронция обуславливает высокие требования к качеству фосфорных удобрений, которые применяются в технологиях выращивания культуры. Внедрение капельного полива оптимизирует аэробные условия поступления ионов, что приводит к повышению накопления микроэлементов – компонентов редокс-систем растений. Исключением является незначительное снижение содержания железа, что, вероятно, связано с активацией механизмов ингибирования поступления арсена в зерно риса. При этом наблюдается небольшое снижение продуктивности посевов. Таким образом, при капельном поливе наблюдается усиление накопления биологически важных металлов и снижение накопления высокотоксичного арсена. | Мета. Дослідити вміст важких металів у зерні різних сортів рису за різних умов поливу. Оцінити вміст основних мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин у зерні рису для біофортифікації та інгібування накопичення важких металів. Методи. Рослини сортів рису ‘Консул’ і ‘Віконт’ вирощували на дослідних полях Інституту рису НААН України за поливу затопленням чи краплинним зрошенням. Зразки зерна до елементного аналізу спалювали в азотній кислоті на системі мікрохвильової підготовки проб Milestone Start D. Визначення вмісту неорганічних елементів проводили методом мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) на Agilent 7700x у режимі продувки гелієм.Результати. Впровадження крапельного поливу в порівнянні з поливом затопленням призвело до зниження накопичення арсену в зерні у 2,3–3,0 рази. При цьому встановлено зростання накопичення кадмію та стронцію. За крапельного поливу збільшилось також накопичення у зерні мікроелементів – складових редокс-систем рослин (міді, цинку, марганцю). Незначне зниження вмісту заліза при цьому може бути пов’язане із активацією механізмів блокування надходження та перерозподілу арсену в зерно. Урожайність сортів рису була вищою при затопленні. У сортів ‘Віконт’ і ‘Консул’ при затопленні вона була на рівні 9,35 та 11,76 т/га, а за краплинного зрошення – 6,80 й 9,30 т/га відповідно. Сумарний вміст неорганічних елементів був істотно нижчим у зерні сорту ‘Консул’. Ймовірно, це пов’язано із відносним зниженням елементів у біомасі за високої продуктивності даного сорту.Висновки. Природна контамінація урожаю рису арсеном суттєво обмежує харчову цінність культури. Впровадження крапельного поливу посівів рису дозволяє знизити рівні накопичення високотоксичного арсену в зерні, що особливо важливо для продуктів дитячого харчування. Визначене за крапельного поливу зростання накопичення кадмію та стронцію обумовлює високі вимоги до якості фосфорних добрив, що застосовуються у технологіях вирощування культури. Впровадження крапельного поливу оптимізує аеробні умови надходження іонів, що призводить до зростання накопичення мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин. Виключенням є невелике зниження вмісту заліза, що може бути пов’язано із активацією механізмів інгібування надходження арсену до зерна рису. При цьому спостерігається невелике зниження продуктивності посівів. Таким чином, за крапельного поливу спостерігається посилення накопичення біологічно важливих металів та зниження накопичення високотоксичного арсену.