Purpose. To summarize results of studying consumptive qualities of different varieties of potato and define basic characteristics which allow to subsume them under specific economic categories.Methods. Field study, laboratory test, summarizing, analytical approach.Results. Potato varieties entered in the State register of plant varieties suitable to dissemination in Ukraine and new ones especially to be bred at the Institute of Potato Growing of NAAS were studied during the period of 2005–2016 for such basic economic characters as consumptive quality of tubers, content of starch, dry matters, protein, sugar, vitamins, carotenoids and mineral substances as well as aminoacids, color of flesh, suitability for industrial manufacturing of potato products and for purpose of technology. Attention was paid to the good prospects to use varie­ties with purple, blue and red potato tuber flesh with high antioxidant capacity. Potato varieties with above cha­racteristics and their complex combination were defined and described. The requirements of processing industry for potato as a raw material for manufacturing of potato food were given.Conclusions. The major criterion for consumptive qualities of a potato variety and correspondingly division for the commercial use is consumptive quality of tubers, especially content of essential nutrients and their favorable combination, improved taste and cooking quality, high antioxidant capacity, suitability for potato products manufacturing and use for purpose of technology. Potato varieties can be divided for economic purposes into edible, suitable for potato products manufacturing, technical and multipurpose ones. | Цель. Обобщить результаты изучения потребительских свойств различных сортов картофеля и установить основные показатели для их внесения в определенную хозяйственную категорию.Методы. Полевой, лабораторный, обобщения, аналитический.Результаты. В течение 2005–2016 гг. были изучены сортов картофеля, включенного в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, а также новых, прежде всего селекции Института картофелеводства НААН, по таким основным хозяйственным признакам, как потребительские качества клубней, содержание крахмала, сухих веществ, белка, сахаров, витаминов, каротиноидов, минеральных соединений, аминокислотный состав, окраска мякоти, пригодность для промышленного изготовления картофелепродуктов и технических целей. Обращено внимание на перспективность использования сортов с фиолетовой, синей и красной мякотью клубней, учитывая их высокую антиоксидантную способность. Выделены и описаны сорта с указанными показателями, а также их комплексным сочетанием. Приведены требования перерабатывающей промышлености к картофелю как сырья для изготовления пищевых продуктов.Выводы. Основным критерием потребительских свойств сорта и соответственно разделения по хозяйственному использованию являются потребительские свойства клубней, в частности содержание в них основных питательных веществ и их благоприятное сочетание, повышенные вкусовые и кулинарные качества, высокая антиоксидантная способность, пригодность для изготовления картофелепродуктов и использование для технических целей. Сорта по их назначению разделяют на столовые, пригодные для изготовления картофелепродуктов, технические, универсальные. | Мета. Узагальнити результати вивчення споживчих властивостей різних сортів картоплі та виявити основні цінні ознаки для віднесення їх до певної господарської категорії.Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення, аналітичний.Результати. За період 2005–2016 рр. були вивчені сорти картоплі, занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в України, та нові, насамперед селекції Інституту картоплярства НААН, за такими основними господарсько-цінними ознаками, як споживча якість бульб, вміст крохмалю, сухих речовин, білка, цукрів, вітамінів, каротиноїдів, мінеральних сполук, амінокислотний склад, забарвлення м’якоті, придатність для промислового виробництва картоплепродуктів і технічних потреб. Звернуто увагу на перспективність використання сортів з фіолетовою, синьою й червоною м’якоттю бульб, враховуючи їх високу антиоксидантну здатність. Виділено й описано сорти із зазначеними ознаками та їхнім комплексним поєднанням. Наведено вимоги переробної промисловості до картоплі як сировини для виготовлення харчових картоплепродуктів.Висновки. Основним критерієм споживчих властивостей сорту та відповідно поділу за господарським використанням є споживча якість бульб, зокрема вміст у них основних поживних речовин та їх сприятливе поєднання, підвищені смакові та кулінарні якості, висока антиоксидантна здатність, придатність для виготовлення картоплепродуктів та використання для технічних потреб. Сорти за господарським призначенням поділяють на столові, придатні для виготовлення картоплепродуктів, технічні, універсальні.

Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects.Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world.Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad. | Цель. Исследовать рынок картофеля Украины на современном этапе развития и определить будущие перспективы его функционирования.Результаты. Определены особенности украинского рынка картофеля. Производство практически полностью осуществляется частными хозяйствами, обеспечивая потребности внутреннего рынка. Выделены основные регионы с наибольшим валовым сбором и урожайностью картофеля. Украина находится в числе крупнейших стран-производителей картофеля в мире. Сегодня наша страна не является ключевым поставщиком или импортером этой культуры из-за низкой экспортной ориентации отрасли, ее технологической отсталости, ограниченности товарного ассортимента и наличия большого количества мелких произ­водителей. Мы экспортируем картофель преимущественно в страны СНГ, наибольшие объемы импорта осуществляются из Европейского Союза. Сейчас на рынке работают лишь несколько крупных компаний-производителей, которых можно отнести к промышленным. Большинство сортов картофеля, использование которых официально разрешено в Украине, классифицируются как столовые и рекомендуются для выращивания в зонах Лесостепи и Полесья. Среди достижений отрасли – развитие популярного и перспективного направления – выращивание органического картофеля, площади под которым в нашей стране являются одними из крупнейших в мире.Выводы. Выращенный в Украине картофель используется для пот­ребления населением, переработки и посадки, как корм животным, объемы его имеют относительную стабильность. Крупнотоварное промышленное производство картофеля не осуществляется из-за низких цен реализации и высокой трудоемкости процесса выращивания. В ближайшие нес­колько лет, учитывая современные тенденции, сохранятся существующие объемы производства картофеля и сильная ограниченность внутреннего рынка для внешнеэкономических операций. Перспективной для отечественных промышленных производителей с целью улучшения их позиций в Украине и за рубежом должно стать смещение акцента в товарном ассортименте – от сырья к переработанной пищевой продукции. | Мета. Дослідити ринок картоплі України на сучасному етапі розвитку і визначити майбутні перспективи його функціонування.Результати. Визначено особливості українського ринку картоплі. Виробництво практично повністю здійснюється приватними господарствами, забезпечуючи потреби внутрішнього ринку. Виділено основні регіони з найбільшим валовим збором та врожайністю картоплі. Україна належить до найбільших країн-виробників картоплі у світі. Сьогодні наша країна не є ключовим постачальником чи імпортером цієї культури через низьку експортну орієнтацію галузі, її технологічну відсталість, обмеженість товарного асортименту та наявність великої кількості дрібних виробників. Україна експортує картоплю переважно до країн СНД, найбільші обсяги її імпорту здійснюються з Європейського Союзу. Зараз на ринку працюють лише декілька великих компаній-виробників, яких можна віднести до промислових. Більшість сортів картоплі, використання яких офіційно дозволено в Україні, класифікують як столові й рекомендують для вирощування в зонах Лісостепу й Полісся. Серед досягнень галузі – розвиток популярного й перспективного напряму – вирощування органічної картоплі, площі під якою в нашій країні є одними з найбільших у світі.Висновки. Вирощену в Україні картоплю використовують для потреб споживання населенням, годівлі тварин, переробки та садіння, обсяги її мають відносну стабільність. Великотоварне промислове виробництво картоплі не набуло поширення через низькі ціни реалізації та високу трудомісткість процесу вирощування. В найближчі декілька років, враховуючи сучасні тенденції, буде збережено нинішні обсяги виробництва картоплі та сильну обмеженість внутрішнього ринку для зовнішньоекономічних операцій. Перспективою для вітчизняних промислових виробників для поліпшення їхніх позицій в Україні та за кордоном має стати зміщення акценту в товарному асортименті – від сировини до переробленої харчової продукції.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds.Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination. | Цель. Оценить потребность в семенном материале сорговых культур и обеспеченность отечественным семенами.Результаты. По результатам анализа Государственного реестра за 2002–2017 гг., наблюдается тенденция не только к увеличению количества сорговых культур в целом, но и к замещению их гибридами зарубежной селекции. Всего за период с 2002 по 2017 г. в Государственный реестр внесено 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, остальные 60 представлены зарубежными селекционными учреждениями. По результатам проведенных исследований установлено, что производство базовых и добазовых семян сорго обыкновенного двухцветного в 2010 г. достигало 1,3 т, в 2016 – 42 т. За аналогичный период производство семян сорго сахарного возросло с 0,2 до 12,0 т, сорго суданского – с 4,0 до 83,0 т. В 2017 г. для обеспечения потребностей посевных площадей таких культур, как сорго суданское и сорго веничное вполне достаточно выращенных семян. В то же время потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного и сорго сахарного не в полной мере может быть обеспечена за счет размножения отечественных сор­тов. В 2017 г. общая потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного составляет 400,5 т, из которых лишь 42,0 т – отечественного производства. Остальная потребность в семенах будет обеспечена за счет импорта в страну семян зарубежной селекции, в частности выращенного и подготовленного к севу.Выводы. В Реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, внесены 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, то есть 17% по сравнению с 83% рекомендованных сортов сорго двухцветного зарубежной селекции. Площади, занятые в Украине под выращиванием сорго обыкновенного двухцветного, в 2005 г. составляли 22,8 тыс. га, до 2017 г. они выросли до 89,0 тыс. га, соответственно и потребность в семенах – с 102,6 до 400, 5 т. Площади, занятые под сорго сахарным, по состоянию на 2005 г. составляли всего 2,6 тыс. га, в 2017 г. – 20,0 тыс. га, что соответственно и определило повышение потребности в семенном материале с 13,0 до 99,9 т. В 2017 доля площадей, на которых выращивают оте­чественные гибриды сорго обыкновенного двухцветного, составляет 10%, гибриды сорго сахарного – 12%, что свидетельствует о крайне неудовлетворительной ситуации с распространением отечественных сортов. | Мета. Оцінити потребу в насіннєвому матеріалі соргових культур та забезпеченість вітчизняним насінням.Результати. За результатами аналізу Державного реєстру за 2002–2017 рр., спостерігається тенденція не тільки до збільшення кількості соргових культур загалом, а й до заміщення їх гібридами зарубіжної селекції. Всього за період з 2002 по 2017 р. до Державного реєстру внесено 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, решту 60 представлено зарубіжними селекційними установами. За результатами проведених досліджень визначено, що виробництво базового та добазового насіння сорго звичайного двокольорового в 2010 р. було на рівні 1,3 т, у 2016 р. – 42 т. За аналогічний період виробництво насіння сорго цукрового зросло з 0,2 до 12,0 т, сорго суданського – з 4,0 до 83,0 т. У 2017 р. для забезпечення потреб посівних площ таких культур, як сорго суданське та сорго віникове повністю достатньо вирощеного насіння. Водночас, потреба в насінні сорго звичайного двокольорового та сорго цукро­вого не повною мірою може бути забезпечена за рахунок розмноження вітчизняних сортів. У 2017 р. загальна потреба в насінні сорго звичайного двокольорового становить 400,5 т, з яких лише 42,0 т – вітчизняного виробництва. Решта потреби в насінні буде забезпечена за рахунок імпорту в країну насіння зарубіжної селекції, зокрема вирощеного та підготовленого до сівби за кордоном.Висновки. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, перебуває 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, тобто 17%, порівняно з 83% рекомендованих сортів сорго двокольорового іноземної селекції. Площі, зайняті в Україні під вирощуванням сорго звичайного двокольорового, в 2005 р. становили 22,8 тис. га, до 2017 р. вони зросли до 89,0 тис. га, відповідно й потреба в насінні – з 102,6 до 400,5 т. Площі, зайняті під сорго цукровим, станом на 2005 р., становили всього 2,6 тис. га, в 2017 р. – 20,0 тис. га, що відповідно й визначило підвищення потреби в насіннєвому матеріалі з 13,0 до 99,9 т. У 2017 р. частка площ, на яких вирощують вітчизняні гібриди сорго звичайного двокольорового, становить 10%, гібриди сорго цукрового – 12%, що свідчить про вкрай незадовільну ситуацію з поширенням вітчизняних сортів.

Purpose. To establish the reasons of submitting not highly decorative lilac hybrids to state variety testing so that unpromising varieties and look-alikes can be sometimes included in the world collection, and focus on solving this situation.Methods. Analytical approach.Results. It was established why and how unoriginal hybrids were submitted to state variety testing that for several reasons can allow them to obtain the status of variety.Conclusions. In order to prevent obtaining the status of variety by some low decorative lilac hybrids, it is necessary that both a breeder and testing stations employer should use known presentable collections of identified varieties for evaluation of real value of a new hybrid. In Ukraine, there is such a collection at N. N. Gryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine where more than 130 varieties and 21 species of the genus Syringa occupies the area of 2.35 ha. It is desirable to compare not only with the check variety that the breeder selected for his hybrid among such, but, if it is possible, with all varieties in the collection close to it by decorative effect. The problem is that the author of a hybrid, sometimes ignorantly or for some other reason, selects a check variety for his hybrid that is not the most decorative one among such, against which a candidate for variety status will be more attractive during its evaluation. In such a case, the breeder should change a check variety that permits to estimate really the decorative effect of a submitted hybrid. | Цель. Определить причины попадания на государственное сортоиспытание не наиболее декоративных гибридов сирени, что приводит иногда к пополнению ее мировой коллекции неперспективными сортами или сортами-двойниками, и акцентировать внимание на решении этой проблемы.Методы. Аналитический.Результаты. Установлено, каким образом попадают на сортоиспытание неоригинальные гибриды, которые в результате ряда причин могут получить статус сорта.Выводы. Чтобы предотвратить приобретение некоторыми малодекоративными гибридами сирени статуса сорта, нужно и селекционеру, и работнику сортоучастка использовать для определения действительной ценности нового гибрида известные презентабельные коллекции идентифицированных сортов этой культуры. В Украине таковой является коллекция Национального ботанического сада имени М. М. Гришко НАН Украины, где на площади 2,35 га произрастает более 130 сортов и 21 вид рода Сирень. При этом желательно ориентироваться не только на тот контрольный сорт, который селекционер подобрал для своего гибрида, но и, по возможности, на все сорта близкие ему по декоративности, которые имеются в коллекции. Проблема состоит в том, что автор гибрида, иногда по неосведомленности или по иной причине, подбирает для своего гибрида контрольный сорт, не самый декоративный среди ряда ему подобных, по сравнению с которым кандидат на получение статуса сорта во время оценивания будет иметь более привлекательный вид. В таком случае селекционеру нужно поменять контрольный сорт, что даст возможность реально оценить декоративность переданного гибрида. | Мета. З’ясувати причини потрапляння на державне сортовипробування гібридів бузку, які не є високодекоративними, що призводить іноді до поповнення його світової колекції неперспективними сортами й сортами-двійниками, та акцентувати увагу на розв’язанні цієї проблеми.Методи. Аналітичний.Результати. Встановлено, яким чином потрапляють на сортовипробування неоригінальні гібриди, які з ряду причин можуть набути статус сорту.Висновки. Щоб запобігти набуттю деякими малодекоративними гібридами бузку статусу сорту, треба і селекціонеру, і працівникам сортодільниць використовувати для визначення справжньої цінності нового гібриду відомі презентабельні колекції ідентифікованих сортів цієї культури. В Україні такою є колекція Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України, де на площі 2,35 га зростає понад 130 сортів та 21 вид роду Syringa L. При цьому бажано орієнтуватися не лише на той контрольний сорт, який селекціонер підібрав для свого гібрида, а й, за можливості, на всі сорти, близькі йому за декоративністю, які є в колекції. Проблема полягає в тому, що автор гібрида, іноді через необізнаність чи з іншої причини, добирає для свого гібрида контрольний сорт, не найдекоративніший серед ряду подібних, порівняно з яким кандидат на набуття статусу сорту під час оцінювання матиме привабливіший вигляд. У такому разі селекціонерові необхідно замінити контрольний сорт, що дасть змогу реально оцінити декоративність переданого гібрида.

Purpose. To analyze the Ukrainian names of the fruit crops which varieties are undergoing scientific and technical examination.Results. Names of fruit crops form a separate terminological system based on one-word fruit plant names. Names of new introduced fruit crops usually are borrowed from the language of that country where the crop has extended and whence it has spread, or on the basis of a Latin generic name.Conclusions. The registered varieties of fruit plants in Ukraine belong to 48 crops. Formation of names of fruit crops has begun in ancient times and is continuing until now. Crop names, as a rule, consist of one word; two-word names occur as an exception, if so, an adjective should be places ahead of a noun. Names of fruit crops and the name of botanic taxa are specific, belong to different terminological systems and perform different functions. | Цель. Проанализировать украинские названия плодовых культур, сорта которых проходят научно-техническую экспертизу.Результаты. Названия плодовых культур образуют отдельную терминологическую систему на основе однословных названий плодовых растений. Названия новых интродуцированных плодовых культур обычно заимствуют из языка той страны, где культура возникла и откуда она распространилась, или на основе латинского родового названия.Выводы. Зарегистрированные в Украине сорта плодовых растений можно распределить между 48 культурами. Формирование названий плодовых культур началось с незапамятных времен и длится до сих пор. Названия культур, как правило, однословные; двухсловные бывают в порядке исключения, в них прилагательное предшествует существительному. Названия плодовых культур и названия ботанических таксонов являются специфическими, принадлежат к разным терминологическим системам и выполняют разные функции. | Мета. Проаналізувати українські назви плодових культур, сорти яких проходять науково-технічну експертизу.Результати. Назви плодових культур утворюють окрему термінологічну систему на основі однослівних назв плодових рослин. Назви нових інтродукованих плодових культур зазвичай запозичують з мови тієї країни, де культура виникла й звідки вона поширилася, або на основі латинської родової назви.Висновки. Зареєстровані в Україні сорти плодових рослин можна розподілити між 48 культурами. Формування назв плодових культур розпочалося за прадавніх часів і триває донині. Назви культур, як правило, є однослівними; двослівні бувають як виняток, у них прикметник передує іменнику Назви плодових культур і назви ботанічних таксонів є специфічними, належать до різних термінологічних систем і виконують різні функції.

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity.Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results.Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated.Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha. | Цель. Установить степень влияния факторов (нормы, сроки и способы посева) на урожайность зерна и кондиционного семенного материала, а также индивидуальную реакцию сортов пшеницы озимой при экологической системе семеноводства на данные факторы, что позволило бы сформировать и получить генетически обусловленный потенциал продуктивности сорта.Методы. Измерительно-весовой – для определения урожайности семян; статистический, дисперсионный и регрессионный – для выявления достоверности полученных результатов опытов.Результаты. В течение периода исследований погодные условия значительно отличались как по температурному режиму, так и по количеству осадков, однако основным требованием к сортам была стабильность по урожайности зерна и семян по годам. В процессе исследований по показателю «урожайность зерна» и количественным показателям структуры урожая пшеницы озимой были получены результаты с 684 участков, для полной достоверности они были сгруппированы и проанализированы по факторам воздействия и вычислен НИР0,05.Выводы. Так, при смещении сроков посева от оптимального к позднему эффективность использования воды растениями уменьшалась в большей степени в годы с недостаточным уровнем осадков. Смещение сроков посева в сторону поздних при оптимальных нормах высева и проведении посева обычным рядковым способом не приводит к уменьшению урожая. Самой высокой была урожайность сортов пшеницы озимой, исследуемых при посеве в период с 15 сентября и 5 октября обычным способом при норме высева 5,5 млн шт./га. Сорта ‘Славная’ и ‘Чернява’ обеспечивают самую высокую продуктивность зерна при норме высева 5,5 млн шт./га и проведении посева обычным рядковым способом, при незначительном влиянии такого фактора, как срок посева. Исследуемые сорта негативно реагировали урожайностью зерна в опыте при уменьшении нормы высева до 2,5–3,0 млн шт./га. Сорт ‘Астарта’ обеспечил самую высокую продуктивность по урожайности кондиционных семян по отношению к контролю (от 1,59 до 3,38 т/га). Самый высокий уровень продуктивности – 7,02 т/га (+3,38 т/га, или +92,9%) был у варианта опыта при посеве 5 октября обычным способом нормой высева 5,5 млн шт./га. Смещение срока посева на 5 октября приводило к значительному уменьшению урожайности кондиционных семян по сравнению с посевом 15 и 25 сентября. Урожайность семян исследуемых сортов при сроке посева 5 октября была выше, чем при посеве 25 сентября. Самый высокий процент выхода кондиционных семян у исследуемых сортов наблюдался при норме высева 2,5–3,0 млн шт./га. При норме высева 5,5 млн шт./га по сортам между сроками сева 15 и 25 сентября разница в урожайности зерна была незначительной. Самый высокий уровень урожайности семян за годы исследований обеспечил сорт пшеницы озимой ‘Астарта’ – 9,36 т/га, наименьший – сорт-стандарт ‘Богдана’ в лучшем варианте – 5,55 т/га. | Мета. Встановити рівень впливу чинників (норми, строки й способи сівби) на врожайність зерна та кондиційного насіннєвого матеріалу, а також індивідуальну реакцію сортів пшениці озимої за екологічної системи насінництва на ці чинники, що дало б змогу сформувати й отримати генетично зумовлений потенціал продуктивності сорту.Методи. вимірювально-ваговий – для визначення врожайності насіння; статистичний, дисперсійний та регресійний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови значно різнилися як за температурним режимом, так і за кількістю опадів, однак основною вимогою до сортів була стабільність за врожайністю зерна та насіння по роках. У процесі досліджень за показником «урожайність зерна» та кількісними показниками структури врожаю пшениці озимої було отримано результати з 684 ділянок, які для повної достовірності було згруповано та проаналізовано за чинниками впливу, та розраховано НІР0,05.Висновки. Таким чином, за зміщення строків сівби від оптимального до пізнього ефективність використання води рослинами зменшувалася більшою мірою в роки з недостатнім рівнем опадів. Зміщення строків сівби в бік пізніх за оптимальної норми висіву та проведення сівби звичайним рядковим способом не призводить до зменшення врожаю. Найвищою була врожайність сортів пшениці озимої, які досліджували за сівби в період з 15 вересня та 5 жовтня звичайним способом за норми висіву 5,5 млн шт./га. Сорти ‘Славна’ й ‘Чорнява’ забезпечують найвищу продуктивність зерна за норми висіву 5,5 млн шт./га та проведення сівби звичайним рядковим способом, за незначного впливу такого чинника, як строк сівби. Досліджувані сорти негативно реагували врожайністю зерна в досліді в разі зменшення норми висіву до 2,5–3,0 млн шт./га. Сорт ‘Астарта’ забезпечив найвищу продуктивність за врожайністю кондиційного насіння щодо контролю (від 1,59 до 3,38 т/га). Найвищий рівень продуктивності – 7,02 т/га (+3,38 т/га, або +92,9%) був у варіанті досліду за сівби 5 жовтня звичайним способом нормою 5,5 млн шт./га. Зміщення строку сівби на 5 жовтня призводило до значного зменшення врожайності кондиційного насіння порівняно із сівбою 15 і 25 вересня. Врожайність насіння досліджуваних сортів за сівби 5 жовтня була вищою, ніж за сівби 25 вересня. Найвищий відсоток виходу кондиційного насіння в досліджуваних сортів спостерігався за норми висіву 2,5–3,0 млн шт./га. За норми 5,5 млн шт./га по сортах між строками сівби 15 і 25 вересня різниця у врожайності зерна була незначною. Найвищий рівень урожайності насіння за роки досліджень забезпечив сорт пшениці озимої ‘Астарта’ – 9,36 т/га, найменший – сорт-стандарт ‘Богдана’ в найкращому варіанті – 5,55 т/га.

Purpose. To create a new late ripening highly productive variety of fiber flax with high fiber quality.Methods. Field study, laboratory test, instrumental and technological investigations, statistical evaluation.Results. Research results allowed to identify main morphological, economic and technological characters of a new late ripening fiber flax variety ‘Esman’. It was established that this variety is characterized by high yields of straw (5.9–6.1 t/ha), seeds (0.78–0.86 t/ha), the whole amount of fiber (1.61–1.74 t/ha) including long one (1.05 t/ha). Considerable content of the whole amount of fiber (27.9–30.7%) is successfully combined with its high quality. It has high resistance to lodging, seeds shattering and mean resistance to anthracnose and fusarium. On completion of the State variety testing in 2016, fiber flax variety ‘Esman’ was entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine.Conclusions. Fiber flax variety ‘Esman’ combines high yields of straw, seeds, fiber and high quality of the latter as well as resistance to lodging and diseases. It is recommended to cultivate in all flax-growing regions of Ukraine. Implementation of the late ripening high yielding fiber flax variety ‘Esman’ will permit to obtain high yields of flax products and favor the efficiency of the domestic flax industry. | Цель. Создать новый позднеспелый высокопродуктивный сорт льна-долгунца с высоким качеством волокна.Методы. Полевой, лабораторный, инструментально-технологический, статистический.Результаты. По результатам исследований определены основные морфологические, хозяйственные и технологические признаки нового позднеспелого сорта льна-долгунца ‘Эсмань’. Установлено, что данный сорт характеризуется высокими показателями урожайности соломы (5,9–6,1 т/га), семян (0,78–0,86 т/га), всего волокна (1,61–1,74 т/га), в т. ч. длинного (1,05 т/га). Значительное содержание всего волокна (27,9–30,7%) успешно сочетается с высоким его качеством. Имеет высокую устойчивость к полеганию, осыпанию семян и среднюю устойчивость к антракнозу и фузариозу. По результатам Государственного сортоиспытания в 2016 году сорт льна-долгунца ‘Эсмань’ внесен в Государственный реестр сор­тов растений, пригодных для распространения в Украине.Выводы. Сорт льна-долгунца ‘Эсмань’ сочетает высокую урожайность соломы, семян, волокна с высоким его качеством и устойчивостью к полеганию и болезням. Рекомендуется для выращивания во всех льносеющих регионах Украины. Внедрение позднеспелого высокоурожайного сорта льна-долгунца ‘Эсмань’ позволит получать высокие урожаи льнопродукции и будет способствовать повышению эффективности отечественного льноводства. | Мета. Створити новий пізньостиглий високопродуктивний сорт льону-довгунця з високою якістю волокна.Методи. Польовий, лабораторний, інструментально-технологічний, статистичний.Результати. За результатами досліджень визначено основні морфологічні, господарські та технологічні ознаки нового пізньостиглого сорту льону-довгунця ‘Есмань’. Встановлено, що цей сорт характеризується високими показниками врожайності соломи (5,9–6,1 т/га), насіння (0,78–0,86 т/га), всього волокна (1,61–1,74 т/га), в т. ч. довгого (1,05 т/га). Значний вміст усього волокна (27,9–30,7%) успішно поєднується з високою його якістю. Має високу стійкість проти вилягання, осипання насіння та середню стійкість проти антракнозу й фузаріозу. За результатами Державного сортовипробування у 2016 році сорт льону-довгунця ‘Есмань’ внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Висновки. Сорт льону-довгунця ‘Есмань’ поєднує високу врожайність соломи, насіння, волокна з високою якістю останнього та стійкістю проти вилягання і хвороб. Рекомендовано для вирощування в усіх льоносіючих регіонах України. Впровадження пізньостиглого високоврожайного сорту льону-довгунця ‘Есмань’ дасть можливість одержувати високі врожаї льонопродукції та сприя­тиме підвищенню ефективності вітчизняного льонарства.

Purpose. To analyze the varietal potential of breeding, the optimization of the varietal structure of production and the frequency of changes in the commonly used varieties of tobacco (Nicotiana tabacum L.) in the Republic of Bulgaria.Methods. Comparative, statistical, analytical ones.Results. The retrospective analysis of tobacco (Nicotiana tabacum L.) breeding in Bulgaria shows that 158 varieties were created during the period of 1950–2010 including 130 varieties of the Oriental subspecies (ssp. Orientalis) and 28 ones of the American subspecies (ssp. Americana), 17 of the latter are of the Virginia type and 11 are of the Burley type. Based on this varietal potential, appropriate variety changing were periodically adopted by the production sector in the country. There were about 5–7 variety changing during 50–60 years (1950–2010) using domestic varieties. The high efficiency of tobacco breeding with the creation of high-quality varieties and the relatively frequent variety changing are prerequisites for optimal formation of the varietal structure of production on a yearly basis depending on preferences and requirements of the particular raw market segment and the rapid changes in the market condition.Conclusions. From the total varietal potential of the Oriental tobacco breeding (130 varieties), for a period of 13 years, 47.7% (62 varieties) were used in production, while approximately 25% (24–30 varieties) constitute the main volume of Oriental tobacco produced in Bulgaria every year. The varietal potential of breeding of large-leaved tobacco has been fully realized in production – 17 varieties of Virginia type and 11 varieties of Burley type. Tobacco is the only agricultural crop in Bulgaria whose production structure includes almost 100% locally selected varieties. | Цель. Проанализировать сортовой потенциал селекции, оптимизацию сортовой структуры производства и периодичность сортосмены табака (Nicotiana tabacum L.) в Республике Болгария.Результаты. Ретроспективный анализ селекции табака (Nicotiana tabacum L.) показывает, что за период 1950–2010 гг. в Болгарии созданы 158 сортов, из которых 130 – подвида Восточный (ssp. Orientalis), и 28 сортов подвида Американский (ssp. Americana), среди которых 17 сортов типа Вирджиния и 10 сортов типа Берли. На базе этого сортового потенциала проведены соответствующие сорто­смены в производственном секторе страны. За 50–60 лет (1950–2010 гг.) произведено 5–7 сортосмен отечественными сортами. Высокая эффективность селекции с получением качественных сортов и сравнительно частые сорто­смены создают благоприятные возможности для ежегодного оптимального формирования сортовой структуры производства в зависимости от требований и спроса соответствующего сырьевого сегмента рынка и быстро меня­ющейся рыночной конъюнктуры.Выводы. Из общего сортового потенциала селекции сортов табака подвида Восточный (130 сортов) за 13-летний период (1995, 2000–2011 гг.) вошли в производственный оборот 47,7% (62 сорта), около 25% (24–30 сортов) формируют основной объем Восточного табака, который ежегодно производится в Болгарии. Сортовой потенциал селекции Крупнолистных сортов полностью использован в производстве – 17 сортов типа Вирджиния и 10 сортов типа Берли. Табак является единственной сельскохозяйственной культурой в Болгарии, которая включает в структуру производства почти 100% сортов отечественной селекции. | Мета. Проаналізувати сортовий потенціал селекції, оптимізацію сортової структури виробництва та періодичність сортових змін тютюну Nicotiana tabacum L. у Республіці Болгарія.Результати. Ретроспективний аналіз селекції тютюну (Nicotiana tabacum L.) свідчить, що за період 1950–2010 рр. у Болгарії створено 158 сортів, серед яких 130 сортів з підвиду Східний (ssp. Orientalis), 28 сортів підвиду Американський (ssp. Americana), з яких 17 сортів типу Вірджинія і 11 сортів типу Берлі. На основі цього сортового потенціалу проведено відповідні сортозміни у виробничому секторі країни. За 50–60 років (1950–2010 рр.) здійснено 5–7 сортозмін вітчизняними сортами. Висока ефективність селекції тютюну з отриманням якісних сортів і порівняно часті сортозміни створюють сприятливі можливості для щорічного оптимального формування сортової структури виробництва залежно від вимог і попиту відповідного сировинного сегменту ринку та кон’юнктури ринку, що швидко змінюється.Висновки. Із загального сортового потенціалу селекції сортів тютюну підвиду Східний (130 сортів) за 13-річний період (1995, 2000–2011 рр.) увійшли до виробничого обороту 47,7% (62 сорти), приблизно 25% (24–30 сортів) формують основний обсяг Східного тютюну, який щорічно виробляють у Болгарії. Сортовий потенціал селекції великолистового тютюну у виробництві використано повністю – 17 сортів типу Вірджинія та 11 сортів типу Берлі. Тютюн є єдиною сільськогосподарською культурою в Болгарії, яка включає в структуру виробництва майже 100% сортів вітчизняної селекції.

Purpose. Determine the optimal timing of explant selection, select sterilizing agents and sterilization regimens, as well as the nutrient medium for the introduction of new perspective varieties of sour cherries (Prunus cerasus L.) and cherries (Prunus avium L.) into in vitro culture. Methods. During the work the method of clonal micropropagation of plants and statistical processing of experimental data were applied.Results. The optimal term of explants selection , the duration of exposure during sterilization, the optimal composition of the nutrient medium at the first stage of microclonal reproduction were determined. A 0.1% solution of mercuric chloride and a 3% solution of “Lizoformin 3000” with exposure to sterilization of 5, 6 and 7 minutes were used to determine the optimal sterilization and sterilizing regimen. The highest yield of sterile explants for both ‘Kseniia’ sour cherries and ‘Vasylysa prekrasna’ cherries was obtained with a 7 min sterilization exposure for both sterilizing agents. When using a 0.1% solution of mercury chloride, this figure was higher than in the sterilization with 3% solution of the preparation “Lizoformin 3000” – 71 and 99%, respectively.Conclusions. The efficiency of sterilization and the introduction into in vitro culture of sour cherries ‘Kseniia’ and cherries ‘Vasylysa prekrasna’ explants were influenced by the duration of sterilization, the time of selection of explants, the phytosanitary state of the mother plant, the composition of the nutrient medium. A 0.1% solution of mercuric chloride at 7 min exposure was the most effective in obtai­ning aseptic culture from explants removed from donor plants at rest when sprouting buds under controlled conditions. The use of the preparation “Lizoformin 3000” at a concentration of 3% for 6–7 min while sterilizing explants of the studied cultures contributes to their better survival in the environment. The optimal nutrient medium for the cultivation of sour cherry ‘Kseniia’ explants is the medium with the addition of aloe juice, and for cherries ‘Vasylysa prekrasna’ – MS + phloroglucinol. The highest sterilization efficiency (99% in ‘Vasylysa prekrasna’ and 71% in ‘Kseniia’) was obtained using 0.1% HgCl2 in 7 min exposure. When using the preparation “Lizoformin 3000” with the same sterilization exposure, this indicator was 83 and 52%, respectively. Therefore, we can recommend the use of the prepa­ration “Lizoformin 3000” at 3% concentration with an exposure of  7 min for sterilization of stone cultures | Цель. Определить оптимальные сроки отбора эксплантов, подобрать стерилизующие агенты и режимы стерилизации, а также питательную среду для введения в культуру in vitro новых перспективных сортов вишни (Prunus cerasus L.) и черешни (Prunus avium L.).Методы. В процессе работы применена методика клонального микроразмножения растений и статистические обработки экспериментальных данных.Результаты. Установлен оптимальный срок отбора эксплантов, продолжительность экспозиции при стерилизации, оптимальный состав питательной среды на первом этапе микроклонального размножения. Для определения оптимального режима стерилизации и стерилизующего препарата использовали 0,1% раствор хлорида ртути и 3% раствор препарата «Лизоформин 3000» с экспозицией стерилизации 5, 6 и 7 минут. Наибольший выход стерильных эксплантов как для вишни сорта ‘Ксения’, так и для черешни сорта ‘Василиса прекрасна’ получили при экспозиции стерилизации 7 мин для обоих стерилизующих агентов. Но при использовании 0,1% раствора хлорида ртути этот показатель был выше, чем при стерилизации 3% раствором препарата «Лизоформин 3000» – 71 и 99%, соответственно.Выводы. На эффективность стерилизации и введения в культуру in vitro эксплантов вишни ‘Ксения’ и черешни ‘Василиса прекрасна’ влияли продолжительность стерилизации, время отбора эксплантов, фитосанитарное состояние маточного растения, состав питательной среды. 0,1% раствор хлорида ртути при экспозиции 7 мин был наиболее эффективен при получении асептической культуры с эксплантов, изъятых из донорных растений в состоянии покоя при проращивании почек в контролируемых условиях. Использование препарата «Лизоформин 3000» в концентрации 3% в течение 6–7 мин при стерилизации эксплантов исследуемых культур способствовало их лучшей приживаемости на среде. Оптимальной по составу питательной средой для культивации эксплантов вишни ‘Ксения’ была среда с добавлением экстракта алоэ, а для черешни ‘Василиса прекрасна’ – MS + флороглюцинол. Самая высокая эффективность стерилизации (99% у сорта ‘Василиса прекрасна’ и 71% у сорта ‘Ксения’) получена при использовании 0,1% HgCl2 в экспозиции 7 мин. При использовании препарата «Лизоформин 3000» при такой же экспозиции стерилизации этот показатель составлял 83 и 52% соответственно к культуре. Исходя из этого можно рекомендовать использовать препарат «Лизоформин 3000» в 3% концентрации с экспозицией 7 мин для стерилизации косточковых культур. | Мета. Визначити оптимальні строки відбору експлантів, підібрати стерилізуючі агенти та режими стерилізації, а також поживне середовище для введення в культуру in vitro нових перспективних сортів вишні (Prunus cerasus L.) та черешні (Prunus avium L.). Методи. У процесі роботи застосовано методику клонального мікророзмноження рослин і статистичні обробки експериментальних даних.Результати. Встановлено оптимальний строк відбору експлантів, тривалість експозиції при стерилізації, оптимальний склад поживного середовища на першому етапі мікроклонального розмноження. Для визначення оптимального режиму стерилізації та стерилізуючого препарату використовували 0,1% розчин хлориду ртуті та 3% розчин препарату «Лізоформін 3000» з експозицією стерилізації 5, 6 та 7 хвилин. Найбільший вихід стерильних експлантів як для вишні сорту ‘Ксенія’, так і для черешні сорту ‘Василиса прекрасна’ отримали при експозиції стерилізації 7 хв для обох стерилізуючих агентів. При використанні 0,1% розчину хлориду ртуті цей показник був вищий, ніж при стерилізації 3% розчином препарату «Лізоформін 3000» – 71 і 99% відповідно.Висновки. На ефективність стерилізації та  введення в культуру in vitro експлантів вишні ‘Ксенія’ і черешні ‘Василиса прекрасна’ впливали тривалість стерилізації, час відбору експлантів, фітосанітарний стан маточної рослини, склад поживного середовища. 0,1% розчин хлориду ртуті при експозиції 7 хв був найефективнішим при отриманні асептичної культури з експлантів, вилучених з донорних рослин у стані спокою при пророщуванні бруньок у контрольованих умовах. Використання препарату «Лізоформін 3000» в концентрації 3% впродовж 6–7 хв при стерилізації експлантів досліджуваних культур сприяло їхній кращій приживлюваності на середовищі. Оптимальним за складом поживним середовищем для культивування експлантів вишні ‘Ксенія’ було середовище з додаванням соку алое, а для черешні ‘Василиса прекрасна’ – MS + флороглюцинол. Найвищу ефективність стерилізації (99% у сорту ‘Василиса прекрасна’ та 71% у сорту ‘Ксенія’) отримали за використання 0,1% HgCl2  в експозиції 7 хв. При використанні препарату «Лізоформін 3000» за такої ж експозиції стерилізації цей показник становив 83 та 52% відповідно до культури. Виходячи з цього можна рекомендувати використовувати препарат «Лізоформін 3000» у 3% концентрації з експозицією 7 хв для стерилізації кісточкових культур

Purpose. To study the expression of gus and gfp genes in callus explants of amphidiploid spelt wheat (Triticum spelta L.) after Agrobacterium-mediated genetic transformation.Methods. Winter spelt wheat of ‘Europa’ variety was chosen for transformation. Calli obtained from mature embryos were used as explants. Callus pre-cultivation was carried out on MS nutrient medium (Murashige–Skoog) supplemented with 2 mg/L 2.4-D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid) and 10 mg/L silver nitrate. For genetic transformation, Agrobacterium tumefaciens Conn., strain GV3101 and a genetic construct with reporter genes beta-glucuronidase (GUS) and green fluorescent protein (GFP) were used. Calli were transformed by inoculation with agrobacteria and vacuum infiltration. Then they were co-cultured on MS medium with 2 mg/L 2.4-D and 10 mg/L AgNO3, but without antibiotics. The expression of the gus gene was checked by histochemical and the gfp gene by visual analysis (fluorescence of the GFP protein in UV light). Gfp and gus gene expression levels were evaluated using ImajeJ software. The integration of the gfp and gus genes into the spelt genome was verified by PCR.Results. Genetic transformation of spelt callus explants by inoculation in a nutrient medium with agrobacteria and vacuum infiltration occurred at different frequencies. The level of expression of the gus gene during vacuum infiltration was 4.66 ± 0.74%, with inoculation – 4.00 ± 0.91%; and the gfp gene with vacuum infiltration – 3.66 ± 0.74%, with inoculation – 4.66 ± 1.39%. The level of expression of the gfp gene was higher when using inoculation with agrobacteria, and the gus gene was higher during vacuum infiltration. Using PCR analysis, the integration of the gfp and gus genes into the callus of spelt genome was confirmed. The length of the PCR product with primers for the gus gene was 240 bp, and 717 bp for the gfp gene.Conclusions. The use of vacuum infiltration and inoculation methods for spelt genetic transformation gave different results. The frequency of genetic transformation ranged from 3.66 to 4.66%. Agrobacterium-mediated genetic transformation of amphidiploid spelt wheat allows us to study the expression of gus and gfp reporter genes using callus explants derived from mature embryos | Цель. Исследовать экспрессию генов gus и gfp в каллюсных эксплантах амфидиплоидной пшеницы спельты (Triticum spelta L.) после Agrobacterium-опосредованной генетической трансформации. Методы. Для трансформации был выбран сорт пшеницы спельты озимой ‘Европа’. В качестве эксплантов использовали каллюсы, полученные из зрелых зародышей. Для прекультивации каллюсов использовали питательную среду МС (Мурасиге–Скуга), дополненную 2 мг/л 2,4-Д (2,4-дихлорфеноксиуксусная кислота) и 10 мг/л нитратом серебра. Для генетической трансформации использовали Agrobacterium tumefaciens Conn., штамм GV3101, и генетическую конструкцию, содержащую репортерные гены gus (ген бета-глюкуронидазы) и gfp (ген зеленого флюоресцентного белка GFP). Каллюсы трансформировали путем инокуляции с агробактериями и вакуумной инфильтрацией. Далее их ко-культивировали на среде МС с 2 мг/л 2,4-Д и 10 мг/л AgNO3, но без антибиотиков. Экспрессию гена gus проверяли с помощью гисто­химического анализа, а гена gfp – визуального (флуоресценция белка GFP в UV свете). Уровни экспрессии генов gfp и gus оценивали с помощью программного обеспечения ImajeJ. Интеграцию генов gfp и gus в геном спельты проверяли методом ПЦР. Результаты. Генетическая трансформация каллюсных эксплантов спельты путём их инокуляции в питательной среде с агробактериями и вакуумной инфильтрацией происходила с разной частотой. Уровень экспрессии гена gus при вакуумной инфильтрации составил 4,66 ± 0,74%, а при инокуляции – 4,00 ± 0,91%, а гена gfp при вакуумной инфильтрации – 3,66 ± 0,74%, а при инокуляции – 4,66 ± 1,39%. Уровень экспресии гена gfp был выше в случае использования инокуляции с агробактериями, а гена gus – при вакуумной инфильтрации. При помощи ПЦР анализа была подтверждена интеграция генов gfp и gus в геном каллюсов спельты. Длина ПЦР продукта с праймерами к гену gus составила 240 п. н., а для гена gfp – 717 п. н. Выводы. Использование методов вакуумной инфильтрации и инокуляции для генетической трансформации спельты дали разные результаты. Частота генетической трансформации колебалась от 3,66 до 4,66%. Agrobacterium-опосредованная генетическая трансформация амфидиплоидной пшеницы спельты позволяет исследовать экспрессию репортерных генов gus и gfp при использовании каллюсных эксплантов, полученных из зрелых зародышей. | Мета. Дослідити експресію генів gus та gfp в калюсних експлантах амфідиплоїдної пшениці спельти (Triticum spelta L.) після Agrobacterium-опосередкованої генетичної трансформації. Методи. Для трансформації було обрано сорт пшениці спельти озимої ‘Європа’. Як експланти використовували калюси, отримані зі зрілих зародків. Прекультивацію калюсів здійснювали на живильному середовищі МС (Мурасіге–Скуга), доповненому 2 мг/л 2,4-Д (2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота) та 10 мг/л нітратом срібла. Для генетичної трансформації використовували Agrobacterium tumefaciens Conn., штам GV3101, та генетичну конструкцію з репортерними генами gus (ген бета-глюкуронідази (-glucuronidase)) та gfp (ген зеленого флюоресцентного білка (Green Fluorescent Protein, GFP)). Калюси трансформували шляхом інокуляції з агробактеріями та вакуумною інфільтрацією. Далі їх ко-культивували на середовищі МС із 2 мг/л 2,4-Д та 10 мг/л AgNO3, але без антибіотиків. Експресію гена gus перевіряли за допомогою гістохімічного, а гена gfp – візуального аналізу (флуоресценція білка GFP в УФ світлі). Рівні експресії генів gfp та gus оцінювали за допомогою програмного забезпечення ImajeJ. Інтеграцію генів gfp та gus в геном спельти перевіряли методом ПЛР.Результати. Генетична трансформація калюсних експлан­тів спельти шляхом їхньої інокуляції в живильному середовищі з агробактеріями та вакуумною інфільтрацією відбувалась з різною частотою. Рівень експресії гена gus за вакуумної інфільтрації становив 4,66 ± 0,74%, за інокуляції – 4,00 ± 0,91%; а гена gfp за вакуумної інфільтрації – 3,66 ± 0,74%, за інокуляції – 4,66 ± 1,39%. Рівень експресії гена gfp був вищим у разі використання інокуляції з агробактеріями, а гена gus – при ва­ку­умній інфільтрації. За допомогою ПЛР-аналізу було під­тверджено інтеграцію генів gfp та gus в геном калюсів спельти. Довжина ПЛР продукту із праймерами до гена gus становила 240 п. н., а до гена gfp – 717 п. н.Висновки. Використання методів вакуумної інфільтрації та інокуляції для генетичної трансформації спельти дали різні результати. Частота генетичної трансформації коливалась від 3,66 до 4,66%. Agrobacterium-опосередкована генетична трансформація амфідиплоїдної пшениці спельти дозволяє дослідити експресію репортерних генів gus та gfp за використання калюсних експлантів, отриманих із зрілих зародків.