Purpose. To define the regularities of yield level for spring barley varieties in “genotype–environment” interaction when testing in different ecological zones environments of Ukraine and identify genotypes with increased adaptive potential. Methods. As object of the research there were 36 spring barley varieties of domestic and foreign breeding. Varieties were tested at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS (MIW) (the Central Forest-Steppe) in 2015–2017, at Nosivka Plant Breeding Experimental Station of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS (NPBES) (Polissia) in 2016–2017 and at Kirovohrad State Agricultural Experimental Station of NAAS (KSAES) (the Northern Steppe) in 2016–2017. During three years of the investigation (2015–2017), the results of varieties testing in seven environments have been obtained. Plots with discount area of 10 m2 were laid out with three replications by the method of full randomized blocks, in accordance with conventional methods. Statistical analysis of experimental data was performed using Excel 2010 and Statistica 8.0 software. To interpret visually “genotype-environment” interaction the GGE biplot model was used. Results. The ANOVA of yield data showed reliable contributions into the total variation of environment (64.64%), genotype (14.90%), and their interaction (20.46%). Environmental conditions of MIW in 2016 were characterized with the highest discriminative fineness (informativeness), while KSAES in 2017 were characterized with the lowest one. Environmental conditions of both MIW in 2017 and NPBES in 2016 were the most representative; conditions of KSAES in 2016 were the least representative. The conditions of MIW and KSSGDS in 2016 were the most distant against each other. The GGE biplot “who-won-where” vizualization allowed to divide the environments in two sectors: the first – conditions of MIW 2015–2017 and NPBES 2016–2017, the second – conditions of KSAES 2016–2017. The variety ‘MIP Myrnyi’ had a significant advantage in the first sector, while the variety ‘Skarb’ had it in the second one. The varieties of spring barley ‘MIP Myrnyi’, ‘MIP Bohun’, ‘Talisman Myronivskyi’, ‘MIP Azart’, ‘Dokaz’, ‘Pan’ have been differen­tiated and defined as those with the optimal level of yield in environments being the closest to hypothetical “ideal” genotype of the GGE biplot model. Conclusions. Modelling of integrated variety testing by combining years being contrast in hydrothermal regime and different ecological conditions with interpretation of the investigation results using modern statistical and graphical method contributes to more detailed characterization of the “genotype–environment” interaction, ranking and identifying of prospecting genotypes. | Цель. Выявить закономерности уровня проявления урожайности сортов ячменя ярового во взаимодействии «генотип–среда» при испытании в разных экологичес­ких зонах Украины и выделить генотипы с повышенным адаптивным потенциалом.Методы. Объект исследований – 36 сортов ячменя ярового отечественной и зарубежной селекции. Сортоиспытания проведены в Мироновском институте пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН Украины (МИП) (Центральная Лесостепь) в 2015–2017 гг., на Носовской селекционно-опытной станции МИП (НСОС) (Полесье) и Кировоградской государственной сельскохозяйственной опытной станции НААН (КГСХОС) (Северная Степь) в 2016–2017 гг. За три года исследований (2015–2017) получены результаты испытания сортов в семи средах. Делянки учетной площадью 10 м2 были заложены в трёхкратной повторности методом полных рендомизированных блоков, в соответствии с общепринятыми методиками. Статистический анализ экспериментальных данных проведен с использованием компьютерных программ Excel 2010 и Statistica 8.0. Для наглядной интерпретации взаимодействия «генотип–среда» использована GGE biplot модель.Результаты. Дисперсионный анализ данных урожайности засвидетельствовал достоверные вклады в общую вариацию среды – 64,64%, генотипа – 14,90% и их взаимодействия – 20,46%. Самой большой дифференцирующей способностью (информативностью) характеризировались условия МИП в 2016 г., наименьшей – условия КГСХОС в 2017 г. Наиболее репрезентативными были условия МИП в 2017 г. и НСХОС в 2016 г., наименее – в КГСХОС (2016 г.). Наиболее отдаленными между собой были условия МИП и КГСХОС в 2016 г. Визуализация GGE biplot «кто-где-победил» позволила разделить среды на два секторы: первый – условия МИП 2015–2017 гг. и НСОС 2016–2017 гг., второй – условия КГСХОС 2016–2017 гг. В первом секторе существенно превалировал сорт ‘МИП Мирный’, во втором – ‘Скарб’. Дифференцированы и выделены сорта ячменя ярового с наиболее оптимальным уровнем проявления урожайности в средах, наиболее близких к гипотетическому «идеальному» генотипу GGE biplot модели – ‘МИП Мирный’, ‘МИП Богун’, ‘Талисман Мироновский’, ‘МИП Азарт’, ‘Доказ’, ‘Пан’. Выводы. Моделирование многосредовых сортоиспытаний путем комбинирования контрастных по гидротермическим режимам годов и различных экологических условий с интерпретацией результатов исследований в соответствии с современными статистическо-графическими методами способствует более детальной характеристике взаимодействия «генотип–среда», ранжированию и выделению перспективных генотипов. | Мета. Виявити закономірності рівня прояву врожайності сортів ячменю ярого у взаємодії «генотип–середовище» за випробування в різних екологічних зонах України та виділити генотипи з підвищеним адаптивним потенціалом.Методи. Об’єкт досліджень – 36 сортів ячменю ярого вітчизняної та зарубіжної селекції. Сортовипробування проведено в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України (МІП) (Центральний Лісостеп) у 2015–2017 рр., на Носівській селекційно-дослідній станції МІП (НСДС) (Полісся) та на Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН (КДСГДС) (Північний Степ) у 2016–2017 рр. За три роки досліджень (2015–2017) отримано результати випробування сортів у семи середовищах. Ділянки обліковою площею 10 м2 закладали у триразовій повторності методом повних рендомізованих блоків, відповідно до загальноприйнятих методик. Статистичний аналіз експериментальних даних проведено з використанням комп’ютерних програм Excel 2010 і Statistica 8.0. Для наочної інтерпретації взаємодії «генотип–середовище» використано GGE biplot модель.Результати. Дисперсійний аналіз даних урожайності засвідчив достовірні внески у загальну варіацію середовища – 64,64%, гено­типу – 14,90% та їх взаємодії – 20,46%. Найвищою диференціювальною здатністю (інформативністю) характеризувались умови МІП у 2016 р., найнижчою – умови КДСГДС у 2017 р. Найбільш репрезентативними були умови МІП у 2017 р. і НСДС у 2016 р., найменш репрезентативними – у КДСГДС (2016 р.). Найвіддаленішими між собою були умови МІП та KДСГДС у 2016 р. Візуалізація GGE biplot «хто-де-переміг» дала змогу розподілити середовища на два сектори: перший – умови МІП 2015–2017 рр. і НСДС 2016–2017 рр., другий – умови КДСГДС 2016–2017 рр. У першому секторі суттєву перевагу мав сорт ‘МІП Мирний’, у другому – сорт ‘Скарб’. Диференційовано й виділено сорти ячменю ярого з оптимальним рівнем прояву врожайності в середовищах, найближчих до гіпотетичного «ідеального» генотипу GGE biplot моделі – ‘МІП Мирний’, ‘МІП Богун’, ‘Талісман Миронівський’, ‘МІП Азарт’, ‘Доказ’, ‘Пан’.Висновки. Моделювання багатосередовищних сортовипробувань шляхом комбінування контрастних за гідротермічним режимом років і різних екологічних умов з інтерпретацією результатів досліджень за сучасними статистично-графічними методами сприяє детальнішій характеристиці взаємодії «генотип–середовище», ранжируванню і виділенню перспективних генотипів.

Мета. Виявити закономірності рівня прояву врожайності сортів ячменю ярого у взаємодії «генотип–середовище» за випробування в різних екологічних зонах України та виділити генотипи з підвищеним адаптивним потенціалом. Методи. Об’єкт досліджень – 36 сортів ячменю ярого вітчизняної та зарубіжної селекції. Сортовипробування проведено в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН України (МІП) (Центральний Лісостеп) у 2015–2017 рр., на Носівській селекційно-дослідній станції МІП (НСДС) (Полісся) та на Кіровоградській державній сільськогосподарській дослідній станції НААН (КДСГДС) (Північний Степ) у 2016–2017 рр. За три роки досліджень (2015–2017) отримано результати випробування сортів у семи середовищах. Ділянки обліковою площею 10 м2 закладали у триразовій повторності методом повних рендомізованих блоків, відповідно до загальноприйнятих методик. Статистичний аналіз експериментальних даних проведено з використанням комп’ютерних програм Excel 2010 і Statistica 8.0. Для наочної інтерпретації взаємодії «генотип–середовище» використано GGE biplot модель. Результати. Дисперсійний аналіз даних урожайності засвідчив достовірні внески у загальну варіацію середовища – 64,64%, гено­типу – 14,90% та їх взаємодії – 20,46%. Найвищою диференціювальною здатністю (інформативністю) характеризувались умови МІП у 2016 р., найнижчою – умови КДСГДС у 2017 р. Найбільш репрезентативними були умови МІП у 2017 р. і НСДС у 2016 р., найменш репрезентативними – у КДСГДС (2016 р.). Найвіддаленішими між собою були умови МІП та KДСГДС у 2016 р. Візуалізація GGE biplot «хто-де-переміг» дала змогу розподілити середовища на два сектори: перший – умови МІП 2015–2017 рр. і НСДС 2016–2017 рр., другий – умови КДСГДС 2016–2017 рр. У першому секторі суттєву перевагу мав сорт ‘МІП Мирний’, у другому – сорт ‘Скарб’. Диференційовано й виділено сорти ячменю ярого з оптимальним рівнем прояву врожайності в середовищах, найближчих до гіпотетичного «ідеального» генотипу GGE biplot моделі – ‘МІП Мирний’, ‘МІП Богун’, ‘Талісман Миронівський’, ‘МІП Азарт’, ‘Доказ’, ‘Пан’. Висновки. Моделювання багатосередовищних сортовипробувань шляхом комбінування контрастних за гідротермічним режимом років і різних екологічних умов з інтерпретацією результатів досліджень за сучасними статистично-графічними методами сприяє детальнішій характеристиці взаємодії «генотип–середовище», ранжируванню і виділенню перспективних генотипів.

Purpose. To establish biological features of plants growth and development and the formation of Miscanthus giganteus planting material depending on the cultivation technology elements. Methods. Field, laboratory, visual, weight measu­ring, mathematical and statistical ones.Results. The features of the growth and development of the miscanthus bioenergy crop were investigated including the formation of planting material depending on the combined technology elements application during the planting time, namely: planting time, rhizome mass, the granules and the MaxiMarin absorbent gel. It was established that the increase in plant height and leaf area as well as the miscanthus stems formation was depended on both the rhizome planting time, their size, and the use of the absorbent. During three-year period, increase in plant height was more intensive and leaf area was largest in case of the absorbent application, as compared to the control during all phases of the development for the first and the second planting time regardless of rhizome mass. On the average, the largest leaf area – 1905,9 cm3 – was in the final stage of vegetation in the context of the second planting time for large rhizomes and application of granules and absorbent gel jointly. Increasing the ground mass due to plant height, leaf area and the number of stems benefited the photosynthesis productivity intensity, that influenced the root system increase, and consequently the output of the miscanthus planting material. It was found that there are direct strong correlation between these indices and the rhizome mass. Ground mass growing is contributed to the increase in the rhizome mass, and accordingly the output of the planting material – rhizome. In case of application of granules and absorbent gel jointly, the ground mass of the miscanthus was growing most intensively and accordingly the rhizome mass was the largest, which in the first year of small rhizomes planting was twice as much as compared to the control and was equal to 1090.5 g, for large rhizomes planting this index was respectively 2.4 times more and equal to 1763.9 g. During the second planting time, the application of granules and absorbent gel jointly resulted in the rhizomes mass increase for small rhizomes planting 1.9, large rhizomes – 2.1 times more as compared to the control.Conclusions. Direct strong correlations were established bet­ween the intensity of the ground mass growth – the height of plants, the number of leaves, leaf area, the number of buds and the rhizome mass. The growth of the ground mass of plants was contributed to the increase of the root system, and consequenly the output of planting material. In all sta­ges of plant development, the increase of the rhizome mass was more intensive in case of the absorbent application regardless the time of rhizome planting, as compared to the control. The application of granules and absorbent jointly allowed to form the largest rhizome mass. | Цель. Выявить биологические особенности роста и развития растений и формирования посадочного материала мискантуса гигантского в зависимости от элементов технологии выращивания.Методы. Полевой, лабораторный, визуальный, измерительно-весовой и математико-статистический. Результаты. Исследованы особенности роста и развития биоэнергетической культуры мискантуса, формирования посадочного материала в зависимости от комплексного применения элементов технологии, а именно: сроков посадки, массы ризом, а также гранул и геля абсорбента MaxiMarin в период посадки. Установлено, что прирост высоты растений, увеличение площади листьев и формирование стеблей мискантуса зависели как от сроков посадки ризом, их величины, так и от применения абсорбента. За трёхлетний период прирост высоты растений был более интенсивным, а площадь листовой поверхности – наибольшей при применении абсорбента по сравнению с контролем во всех фазах развития и при обоих сроках посадки независимо от массы ризом. В среднем наибольшей – 1905,9 см3 – площадь листовой поверхности была на период окончания вегетации при втором сроке посадки крупных ризом при совместном использовании гранул и геля абсорбента. Увеличение наземной массы за счет высоты растений, площади листовой поверхности и количества стеблей способствовало повышению продуктивности фотосинтеза и влияло не только на урожайность культуры, но и на увеличение корневой системы выхода посадочного материала мискантуса. Установлены прямые сильные корреляционные связи между этими показателями и массой корневища. С нарастанием наземной массы увеличенивалась масса корневища и, соответственно, выход посадочного материала – ризом. При совместном внесении гранул и использовании геля абсорбента прирост наземной массы был наиболее интенсивным и, соответственно, наибольшей была масса корневища: при первом сроке посадки малых ризом – вдвое, при посадке больших ризом – в 2,4 раза больше, чем на контроле и составляла 1090,5 г, при посадке малых ризом – 2,4 раза и 1763,9 г соответственно. При втором сроке совместное использование гранул и геля абсорбента обеспечило увеличение массы корневища при посадке малых ризом в 1,9 раза, больших – в 2,1 раза по сравнению с контролем.Выводы. Между интенсивностью нарастания наземной массы – высотой растений, количеством листьев, площадью листовой поверхности, количеством почек и массой корневища выявлены прямые сильные корреляционные связи. Нарастание наземной массы растений способствовало увеличению корневой системы – выходу посадочного материала. Во всех фазах развития растений нарастание массы корневища было интенсивнее при использовании абсорбента, независимо от сроков посадки ризом, по сравнению с контролем. Совместное использование гранул и геля абсорбента обеспечило формирование наибольшей массы корневища. | Мета. Виявити біологічні особливості росту й розвитку рослин та формування садивного матеріалу міскантусу гігантського залежно від елементів технології вирощування.Методи. Польовий, лабораторний, візуальний, вимі­рювально-ваговий, математично-статистичний.Результати. Досліджено особливості росту й розвитку біоенергетичної культури міскантусу, формування садивного матеріалу залежно від комплексного застосування елементів технології, а саме: строків висаджування, маси ризом, гранул і гелю абсорбенту MaxiMarin у період садіння. Встановлено, що приріст висоти рослин, збільшення площі листків та формування стебел міскантусу залежали як від строків садіння ризом, їх величини, так і від застосування абсорбенту. За трирічний період приріст висоти рослин був інтенсивнішим, а площа листкової поверхні – найбільшою у разі застосування абсорбенту, порівняно з контролем у всіх фазах розвитку за обох строків садіння незалежно від маси ризом. У середньому найбільша площа листкової поверхні – 1905,9 см3 – була на період закінчення вегетації за другого строку садіння великих ризом за спільного використання гранул та гелю абсорбенту. Збільшення наземної маси за рахунок висоти рослин, площі листкової поверхні та кількості стебел сприяло підвищенню продуктивності фотосинтезу, що впливало на збільшення кореневої системи – виходу садивного матеріалу міскантусу. Виявлено прямі сильні кореляційні зв’язки між цими показниками та масою кореневища. З наростанням наземної маси збільшувалася маса кореневища, а відповідно й вихід садивного матеріалу – ризом. За спільного внесення гранул і використання гелю абсорбенту найінтенсивніше наростала наземна маса рослин і, відповідно, найбільшою була маса кореневища: в перший строк садіння малих ризом вдвічі більшою, ніж на контролі та становила 1090,5 г, за садіння великих ризом – у 2,4 раза та 1763,9 г відповідно. За другого строку спільне застосування гранул і гелю абсорбенту забезпечило збільшення маси кореневища за садіння малих ризом у 1,9, великих – у 2,1 раза порівняно з контролем.Висновки. Між інтенсивністю наростання наземної маси – висотою рослин, кількістю листків, площею листкової поверхні, кількістю бруньок і масою кореневища виявлено прямі сильні кореляційні зв’язки. Наростання наземної маси рослин сприяло збільшенню кореневої системи – виходу садивного матеріалу. У всіх фазах розвитку рослин наростання маси кореневища було інтенсивнішим у разі використання абсорбенту, незалежно від строків садіння ризом, порівняно з контролем. Спільне використання гранул і гелю абсорбенту забезпечило формування найбільшої маси кореневища.

Purpose. To establish biological features of plants growth and development and the formation of Miscanthus giganteus planting material depending on the cultivation technology elements. Methods. Field, laboratory, visual, weight measu­ring, mathematical and statistical ones. Results. The features of the growth and development of the miscanthus bioenergy crop were investigated including the formation of planting material depending on the combined technology elements application during the planting time, namely: planting time, rhizome mass, the granules and the MaxiMarin absorbent gel. It was established that the increase in plant height and leaf area as well as the miscanthus stems formation was depended on both the rhizome planting time, their size, and the use of the absorbent. During three-year period, increase in plant height was more intensive and leaf area was largest in case of the absorbent application, as compared to the control during all phases of the development for the first and the second planting time regardless of rhizome mass. On the average, the largest leaf area – 1905,9 cm3 – was in the final stage of vegetation in the context of the second planting time for large rhizomes and application of granules and absorbent gel jointly. Increasing the ground mass due to plant height, leaf area and the number of stems benefited the photosynthesis productivity intensity, that influenced the root system increase, and consequently the output of the miscanthus planting material. It was found that there are direct strong correlation between these indices and the rhizome mass. Ground mass growing is contributed to the increase in the rhizome mass, and accordingly the output of the planting material – rhizome. In case of application of granules and absorbent gel jointly, the ground mass of the miscanthus was growing most intensively and accordingly the rhizome mass was the largest, which in the first year of small rhizomes planting was twice as much as compared to the control and was equal to 1090.5 g, for large rhizomes planting this index was respectively 2.4 times more and equal to 1763.9 g. During the second planting time, the application of granules and absorbent gel jointly resulted in the rhizomes mass increase for small rhizomes planting 1.9, large rhizomes – 2.1 times more as compared to the control. Conclusions. Direct strong correlations were established bet­ween the intensity of the ground mass growth – the height of plants, the number of leaves, leaf area, the number of buds and the rhizome mass. The growth of the ground mass of plants was contributed to the increase of the root system, and consequenly the output of planting material. In all sta­ges of plant development, the increase of the rhizome mass was more intensive in case of the absorbent application regardless the time of rhizome planting, as compared to the control. The application of granules and absorbent jointly allowed to form the largest rhizome mass.

Purpose. To establish biological features of plants growth and development and the formation of Miscanthus giganteus planting material depending on the cultivation technology elements. Methods. Field, laboratory, visual, weight measu­ring, mathematical and statistical ones. Results. The features of the growth and development of the miscanthus bioenergy crop were investigated including the formation of planting material depending on the combined technology elements application during the planting time, namely: planting time, rhizome mass, the granules and the MaxiMarin absorbent gel. It was established that the increase in plant height and leaf area as well as the miscanthus stems formation was depended on both the rhizome planting time, their size, and the use of the absorbent. During three-year period, increase in plant height was more intensive and leaf area was largest in case of the absorbent application, as compared to the control during all phases of the development for the first and the second planting time regardless of rhizome mass. On the average, the largest leaf area – 1905,9 cm3 – was in the final stage of vegetation in the context of the second planting time for large rhizomes and application of granules and absorbent gel jointly. Increasing the ground mass due to plant height, leaf area and the number of stems benefited the photosynthesis productivity intensity, that influenced the root system increase, and consequently the output of the miscanthus planting material. It was found that there are direct strong correlation between these indices and the rhizome mass. Ground mass growing is contributed to the increase in the rhizome mass, and accordingly the output of the planting material – rhizome. In case of application of granules and absorbent gel jointly, the ground mass of the miscanthus was growing most intensively and accordingly the rhizome mass was the largest, which in the first year of small rhizomes planting was twice as much as compared to the control and was equal to 1090.5 g, for large rhizomes planting this index was respectively 2.4 times more and equal to 1763.9 g. During the second planting time, the application of granules and absorbent gel jointly resulted in the rhizomes mass increase for small rhizomes planting 1.9, large rhizomes – 2.1 times more as compared to the control. Conclusions. Direct strong correlations were established bet­ween the intensity of the ground mass growth – the height of plants, the number of leaves, leaf area, the number of buds and the rhizome mass. The growth of the ground mass of plants was contributed to the increase of the root system, and consequenly the output of planting material. In all sta­ges of plant development, the increase of the rhizome mass was more intensive in case of the absorbent application regardless the time of rhizome planting, as compared to the control. The application of granules and absorbent jointly allowed to form the largest rhizome mass.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction.Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation.Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping.Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated. | Цель. Определить и охарактеризовать основные критерии, которые используют в процессе сортоизучения и оценивания декоративных и хозяйственно-биологических признаков сортов рода Heuchera L. в условиях интродукции.Методы. Интродукционные, аналитические, морфологические и биометрические.Результаты. На основе сравнительного морфологического анализа интродуцированных сортов рода Heuchera выявлены существенные различия их признаков, в частности таких, как высота растения, высота и ширина прикорневой розетки листьев, высота генеративного побега. Зафиксирована значительная разница в показателях количества генеративных побегов в пределах одного растения, количества цветков на одном генеративном побеге, обильности цветения. По результатам исследования выделены 17 групп сортов по доминирующей окраске адаксиальной поверхности листовой пластинки и 7 групп – по окраске соцветия. На основе данных фенологических наблюдений определены группы и указаны сроки начала цветения растений сортов Heuchera и его продолжительность в условиях интродукции. Результаты проведенных исследований являются необходимой основой для изучения и оценивания сортимента данной культуры, имеют важное значение для селекционной работы и озеленения.Выводы. На основе результатов исследования морфологических особенностей интродуцентов рода Heuchera определены признаки и параметры для группирования сортов, а также декоративные и хозяйственно-биологические признаки, подлежащие оцениванию. | Мета. Визначити та охарактеризувати основні критерії, що використовують у процесі сортовивчення та оцінювання декоративних і господарсько-біологічних ознак сортів роду Heuchera L. в умовах інтродукції.Методи. Інтродукційні, аналітичні, морфологічні та біометричні.Результати. На основі порівняльного морфологічного аналізу інтродукованих сортів роду Heuchera виявлено істотні відмінності їхніх ознак, зокрема таких, як висота рослини, висота й ширина прикореневої розетки листків, висота генеративного пагона. Зафіксовано значну різницю у показниках кількості генеративних пагонів у межах однієї рослини, кількості квіток на одному генеративному пагоні, рясності цвітіння. За результатами дослідження виділено 17 груп сортів за домінуючим забарвленням адаксіальної поверхні листкової пластинки та 7 груп – за забарвленням суцвіття. На основі даних феноспостережень визначено групи й зазначено строки початку цвітіння рослин сортів Heuchera та його тривалість в умовах інтродукції. Результати проведених досліджень є необхідною основою для вивчення та оцінювання сортименту цієї культури, мають велике значення для селекційної роботи та озеленення.Висновки. На основі результатів дослідження морфологічних особливостей інтродуцентів роду Heuchera визначено ознаки й параметри для групування сортів, а також декоративні та господарсько-біологічні ознаки, які підлягають оцінюванню.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction. Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation. Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping. Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction. Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation. Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping. Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated.

Purpose. To determine morphological and morphometric features of vegetative and generative organs of Persica species and varieties under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine for further use in breeding.Methods. Biological (morphological analysis) and statistical (processing of morphometric parameters) ones.Results. It was found that except ternate multiple buds, in peach hybrid ‘Suputnyk’collateral buds were prevalent which was not common to other tested varieties and species. Buds of each species and variety have a certain number of scales. The most scales were observed in ‘Suputnyk’. Pubescence of abaxial side of the leaf in P. davіdiana and ‘Suputnyk’ plants was not revealed. Species of P. vulgaris (‘Pecherskyi’, ‘Antotsianovyi’, ‘Poleskyi’) was characterized by increase in size of leaf blades, flowers and fruits. The distinctive features of P. davidiana and ‘Suputnyk’ are that stamens were accumulated in their flowers while in P. vulgaris they are branched. Raphe of a P. vulgaris stone protrudes above the edges of the bordering creases and consists of a number of narrow plates.Conclusions. For the breeding purposes, plants have an advantage for some basic criteria: the most flower buds that is common to interspecies hybrid ‘Suputnyk’; increase in photosynthetic productivity of the leaf apparatus to be typical for the variety ‘Pecherskyi’; large fruits that ‘Pecherskyi’ variety is noted for; intense red color of fruits that is inherent feature of ‘Antocianovyi’ variety. | Цель. Определить морфологические и морфометрические особенности вегетативных и генеративных органов видов и сортов Persica в условиях Лесостепи Украины для дальнейшего использования в селекции.Методы. Биологический (морфологический анализ), статистический (обработка морфометрических показателей).Результаты. Установлено, что, кроме тройчатых групповых почек, у гибрида персика ‘Спутник’ преобладают почки коллатерального типа, которые не присущи другим исследуемым сортам и видам. Почки каждого вида и сорта имеют определенное количество чешуй. Самое большое их количество отмечено у ‘Спутника’. У растений P. davіdiana и ‘Спутника’ не наблюдалось опушения с абаксиальной стороны лиcта. Для представителей вида Persica vulgaris (‘Печерский’, ‘Антоциановый’, ‘Полесский’) характерно увеличение размеров листовой пластинки, цветков и плодов. Отличительными признаками P. davidiana и ‘Спутника’ является то, что в их цветках наблюдается скопление тычинок, в то время как у P. vulgaris они разветвлены. Брюшной шов косточки P. vulgaris выступает над краями борозд окаймления и состоит из нескольких узких пластинок.Выводы. Для селекционных целей преимущество имеют растения по таким основным критериям: наибольшее количество цветочных почек, присущее ‘Спутнику’; увеличение фотосинтетической продуктивности листового аппарата, характерное для сорта ‘Печерский’; крупноплодность, которой отличается сорт ‘Печерский’; интенсивный красный цвет плода – у сорта ‘Антоциановый’. | Мета. Визначити морфологічні та морфометричні особливості вегетативних і генеративних органів видів і сортів Persica в умовах Лісостепу України для подальшого використання у селекції.Методи. Біологічний (морфологічний аналіз), статистичний (обробка морфометричних показників).Результати. Встановлено, що, крім трійчастих групових бруньок, у гібрида персика ‘Супутник’ переважають бруньки колатерального типу, не властиві іншим досліджуваним сортам і видам. Бруньки кожного виду та сорту мають певну кількість лусок. Найбільшу їх кількість спостережено у ‘Супутника’. У рослин Persica davіdiana та ‘Супутника’ не виявлено опушення з абаксіального боку листка. Для представників виду P. vulgaris (‘Печерський’, ‘Антоціановий’, ‘Поліський’) характерним є збільшення розмірів листкової пластинки, квіток та плодів. Відмінними ознаками P. davidiana та ‘Супутника’ є те, що в їхніх квітках спостерігається скупчення тичинок, тоді як у P. vulgaris вони розгалужені. Черевний шов кісточки P. vulgaris виступає над краями облямовуючих борізд та складається з кількох вузьких пластинок.Висновки. Для селекційних цілей перевагу мають рослини за такими основними критеріями: найбільша кількість квіткових бруньок, що властива міжвидовому гібриду ‘Супутник’; збільшення фотосинтетичної продуктивності листкового апарату, яке є характерним для сорту ‘Печерський’; великоплідність, що виділяє сорт ‘Печерський’; інтенсивне червоне забарвлення плоду має сорт ‘Антоціановий’.

Purpose. To determine morphological and morphometric features of vegetative and generative organs of Persica species and varieties under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine for further use in breeding. Methods. Biological (morphological analysis) and statistical (processing of morphometric parameters) ones. Results. It was found that except ternate multiple buds, in peach hybrid ‘Suputnyk’collateral buds were prevalent which was not common to other tested varieties and species. Buds of each species and variety have a certain number of scales. The most scales were observed in ‘Suputnyk’. Pubescence of abaxial side of the leaf in P. davіdiana and ‘Suputnyk’ plants was not revealed. Species of P. vulgaris (‘Pecherskyi’, ‘Antotsianovyi’, ‘Poleskyi’) was characterized by increase in size of leaf blades, flowers and fruits. The distinctive features of P. davidiana and ‘Suputnyk’ are that stamens were accumulated in their flowers while in P. vulgaris they are branched. Raphe of a P. vulgaris stone protrudes above the edges of the bordering creases and consists of a number of narrow plates. Conclusions. For the breeding purposes, plants have an advantage for some basic criteria: the most flower buds that is common to interspecies hybrid ‘Suputnyk’; increase in photosynthetic productivity of the leaf apparatus to be typical for the variety ‘Pecherskyi’; large fruits that ‘Pecherskyi’ variety is noted for; intense red color of fruits that is inherent feature of ‘Antocianovyi’ variety.

Purpose. To determine morphological and morphometric features of vegetative and generative organs of Persica species and varieties under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine for further use in breeding. Methods. Biological (morphological analysis) and statistical (processing of morphometric parameters) ones. Results. It was found that except ternate multiple buds, in peach hybrid ‘Suputnyk’collateral buds were prevalent which was not common to other tested varieties and species. Buds of each species and variety have a certain number of scales. The most scales were observed in ‘Suputnyk’. Pubescence of abaxial side of the leaf in P. davіdiana and ‘Suputnyk’ plants was not revealed. Species of P. vulgaris (‘Pecherskyi’, ‘Antotsianovyi’, ‘Poleskyi’) was characterized by increase in size of leaf blades, flowers and fruits. The distinctive features of P. davidiana and ‘Suputnyk’ are that stamens were accumulated in their flowers while in P. vulgaris they are branched. Raphe of a P. vulgaris stone protrudes above the edges of the bordering creases and consists of a number of narrow plates. Conclusions. For the breeding purposes, plants have an advantage for some basic criteria: the most flower buds that is common to interspecies hybrid ‘Suputnyk’; increase in photosynthetic productivity of the leaf apparatus to be typical for the variety ‘Pecherskyi’; large fruits that ‘Pecherskyi’ variety is noted for; intense red color of fruits that is inherent feature of ‘Antocianovyi’ variety.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station.Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation.Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly.Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’. | Цель. Изучение морфоагробиологических и адаптивных свойств, уровня урожайности вновь зарегистрированных сортов пшеницы мягкой озимой различных экологических групп в агроэкологических условиях Кировоградской сортостанции.Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, статистический.Результаты. Установлено, что уровень урожайности является основным комплексным показателем адаптации генотипа к агроэкологическим условиям выращивания. Экспериментальные данные свидетельствуют о значительном отклонения урожайности в зависимости от генотипа и года исследования. За три года проведения опытов урожайность по сортам варьировала от 4,26 до 9,71 т/га, высокую урожайность имели сорта ‘СН Комбин’, ‘Естивус’, ‘Традиция одесская’ ‘Мудристь одесская’, ‘Лиль’ и ‘Фабиус’. В засушливых погодных условиях и неблагоприятных агроэкологических факторах хорошие приспособительные свойства имели сорта сорта ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’, ‘Лиль’, ‘Центиливка’, ‘Фабиус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Их урожайность уменьшалась на 9,2–19,0%, тогда как у сортов ‘Магистраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантия одесская’ и ‘Покрова’ соответственно на 34,4, 42,4, 45,2 и 50,6%.Выводы. Исследуемые сорта пшеницы мягкой озимой различаются по морфоагробио­логическим характеристикам, продуктивности, высоте, сроках созревания, адаптивности и хозяйственно-агрономической ценности. По комплексу показателей продуктивности, хозяйственно-ценных признаков и свойств и адаптивности в микрозоне Кировоградской сортоиспытательной станции целесообразно выращивать сорта ‘СН Комбин’, ‘Покрова’, ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’ и ‘Лиль’. | Мета. Вивчити морфоагробіологічні та адаптивні властивості, рівень урожайності новозареєстрованих сортів пшениці м’якої озимої різних екологічних груп в агроекологічних умовах Кіровоградської сортодослідної станції.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний.Результати. Встановлено, що рівень урожайності є основним комплексним показником адаптації генотипу до агроекологічних умов вирощування. Експериментальні дані свідчать про значні відхилення врожайності залежно від генотипу й року дослідження. За три роки проведення дослідів урожайність за сортами варіювала від 4,26 до 9,71 т/га, вищу врожайність мали сорти ‘СН Комбін’, ‘Естівус’, ‘Традиція одеська’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ліль’ та ‘Фабіус’. За посушливих погодних умов та несприятливих агроекологічних чинників добрі пристосувальні властивості мали сорти ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’, ‘Ліль’, ‘Центилівка’, ‘Фабіус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Їхня врожайність зменшувалась на 9,2–19,0%, тоді як у сортів ‘Магістраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантія одеська’ й ‘Покрова’ – на 34,4, 42,4, 45,2 й 50,6% відповідно.Висновки. Досліджувані сорти пшениці м’якої озимої різняться за морфоагробіологічними характеристиками, продуктивністю, висотою, строком достигання, адаптивністю та господарсько-агрономічною цінністю. За комплексом показників продуктивності, господарсько-цінних ознак і властивостей, а також адаптивності в мікрозоні Кіровоградської сортодослідної станції доцільно вирощувати сорти ‘СН Комбін’, ‘Покрова’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’ і ‘Ліль’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To evaluate the stability and plasticity of new varieties of grain sorghum in ecological conditions of the Fores-Steppe and Steppe zone of Ukraine.Methods. Field study, statistical evaluation.Results. It was found that in Ukraine the average yield of grain sorghum in 2015 was 3.72 t/ha and in 2016 – 3.36 t/ha. In field experiments during 2009–2016, ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ hybrids appeared to be significantly better as compared to averaged yields of 3.9 t/ha. Evaluation of yield plasticity in environmental conditions of the Forest-Steppe and Steppe zones showed that the hybrid ‘Praim’ did not differ from the group standard and its index is no more than one. At the same time, the ‘Sprynt 2’ is highly-plastic hybrid and ‘Dniprovskyi 39’ belongs to relatively low-plastic varieties.Conclusions. It was established that, as an average of an experiment, hyb­rids of grain sorghum ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ had a yield of 4,2–4,3 t/ha. According to the analysis of ecological plasticity, ‘Sprynt 2’ can be included with the intensive type and ‘Dniprovskyi 39’ – with relatively low-plastic varieties. It was found that proper selection of varieties and far­ming practices of cultivation is one of the main factors that favors high yields and respectively determine 37% and 34% of the level of grain sorghum productivity. | Цель. Оценить стабильность и пластичность новых сор­тов сорго зернового в экологических условиях Лесостепи и Степи Украины.Методы. Полевой, статистический.Результаты. Установлено, что в Украине средняя урожайность сорго зернового в 2015 г. была 3,72 т/га, в 2016 г. – 3,36 т/га. В проведенных полевых опытах на протяжении 2009–2016 гг. значительно лучшими гибридами оказались ‘Прайм’ и ‘Спринт 2’ по сравнению с усредненной урожайностью 3,9 т/га. Оценка показателя пластичности урожайности в экологических условиях Лесостепи и Степи, свидетельствует о том, что гибрид ‘Прайм’ не отличается от группового стандарта и его показатель находится в пределах единицы. В то же время гибрид ‘Спринт 2’ относится к высокопластичным, сорт ‘Днепровский 39’ – к относительно низкопластичным сортам.Выводы. Установлено, что в среднем по опыту гибриды сорго зернового ‘Прайм’ и ‘Спринт 2’ имели урожайность 4,2–4,3 т/га. По результатам анализа экологической пластичности сорт ‘Спринт 2’ можно отнести к интенсивному типу, сорт ‘Днепровский 39’ – к относительно низкопластичным сортам. Кроме того установлено, что одним из основных факторов получения высокой урожайности является правильный подбор сортов и агротехники их выращивания, которые на 37 и 34% соответственно определяют уровень продуктивности сорго зернового. | Мета. Оцінити стабільність та пластичність нових сортів сорго зернового в екологічних умовах Лісостепу та Степу України.Методи. Польовий, статистичний.Результати. Встановлено, що в Україні середня врожайність сорго зернового в 2015 р. була 3,72 т/га, в 2016 р. – 3,36 т/га. У проведених польових дослідах протягом 2009–2016 рр. значно кращими виявилися гібриди ‘Прайм’ та ‘Спринт 2’, порівняно з усередненою врожайністю 3,9 т/га. Оцінка показника пластичності врожайності в екологічних умовах Лісостепу та Степу свідчить про те, що гібрид ‘Прайм’ не відрізняється від групового стандарту і його показник перебуває в межах одиниці. Водночас гібрид ‘Спринт 2’ належить до високопластичних, сорт ‘Дніпровський 39’ – до відносно низькопластичних сортів.Висновки. Встановлено, що в середньому по досліду гібриди сорго зернового ‘Прайм’ та ‘Спринт 2’ мали врожайність 4,2–4,3 т/га. За результатами аналізу екологічної пластичності гібрид ‘Спринт 2’ можна віднести до інтенсивного типу, сорт ‘Дніпровський 39’ – до відносно низькопластичних сортів. Встановлено, що одним з основних чинників отримання високих урожаїв є правильний добір сортів та агротехніки їх вирощування, які на 37 та 34% відповідно визначають рівень продуктивності сорго зернового.

Purpose. To evaluate the stability and plasticity of new varieties of grain sorghum in ecological conditions of the Fores-Steppe and Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, statistical evaluation. Results. It was found that in Ukraine the average yield of grain sorghum in 2015 was 3.72 t/ha and in 2016 – 3.36 t/ha. In field experiments during 2009–2016, ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ hybrids appeared to be significantly better as compared to averaged yields of 3.9 t/ha. Evaluation of yield plasticity in environmental conditions of the Forest-Steppe and Steppe zones showed that the hybrid ‘Praim’ did not differ from the group standard and its index is no more than one. At the same time, the ‘Sprynt 2’ is highly-plastic hybrid and ‘Dniprovskyi 39’ belongs to relatively low-plastic varieties. Conclusions. It was established that, as an average of an experiment, hyb­rids of grain sorghum ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ had a yield of 4,2–4,3 t/ha. According to the analysis of ecological plasticity, ‘Sprynt 2’ can be included with the intensive type and ‘Dniprovskyi 39’ – with relatively low-plastic varieties. It was found that proper selection of varieties and far­ming practices of cultivation is one of the main factors that favors high yields and respectively determine 37% and 34% of the level of grain sorghum productivity.

Purpose. To evaluate the stability and plasticity of new varieties of grain sorghum in ecological conditions of the Fores-Steppe and Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study, statistical evaluation. Results. It was found that in Ukraine the average yield of grain sorghum in 2015 was 3.72 t/ha and in 2016 – 3.36 t/ha. In field experiments during 2009–2016, ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ hybrids appeared to be significantly better as compared to averaged yields of 3.9 t/ha. Evaluation of yield plasticity in environmental conditions of the Forest-Steppe and Steppe zones showed that the hybrid ‘Praim’ did not differ from the group standard and its index is no more than one. At the same time, the ‘Sprynt 2’ is highly-plastic hybrid and ‘Dniprovskyi 39’ belongs to relatively low-plastic varieties. Conclusions. It was established that, as an average of an experiment, hyb­rids of grain sorghum ‘Praim’ and ‘Sprynt 2’ had a yield of 4,2–4,3 t/ha. According to the analysis of ecological plasticity, ‘Sprynt 2’ can be included with the intensive type and ‘Dniprovskyi 39’ – with relatively low-plastic varieties. It was found that proper selection of varieties and far­ming practices of cultivation is one of the main factors that favors high yields and respectively determine 37% and 34% of the level of grain sorghum productivity.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products.Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation.Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg.Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties. | Цель. Исследовать особенности формирования качес­тва товарных головок сортов салата посевного (Lactuca sativa var. capitata L.) при различных способах выращивания. Изучить влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной го­ловки, показатели урожайности и качества свежесобранной продукции.Методы. Полевой, лабораторный и статистичес­кий.Результаты. Приведены результаты исследований по изучению особенностей формирования головок таких сортов салата посевного головчатой разновидности, как ‘Годар’ (контроль), ‘Смуглянка’, ‘Ольжич’ и ‘Дивограй’. По результатам фенологических наблюдений установлена продолжительность межфазных периодов роста и развития растений салата посевного при различных способах выращивания. Представлена модель сорта салата посевного головчатой разновидности при различных способах выращивания в биохимических показателях (содержание сухого вещества, витамина С, нитратов, сумма сахаров). Изучено влияние способов выращивания растений салата посевного на величину массы товарной головки, параметры показателя урожайности и качества свежесобранной продукции. Полученные результаты исследований подтвердили, что у раннеспелых сортов головки мельче (150 г) и неплотные, у позднеспелых – большие и плотные, массой 150–500 г. Свежесобранная товарная продукция головчатого салата при рассадном выращивании характеризировалась незначительным повышением содержания сухого вещества на 0,15–0,29%. Соответствующая закономерность наб­людалась и по суммарному содержанию сахаров. Сумма их была несколько выше – 1,3–1,9% для безрассадного способа выращивания и 1,6–1,9% – для рассадного. Содержание аскорбиновой кислоты (витамин С, мг/100 г) было самым высоким у сор­та ‘Дивограй’, независимо от способа выращивания. Наибольшее количество нитратов в головках салата было в кочерыжке (480 мг/кг), в то время как в середине головки оно уменьшалась до 110 мг/кг.Выводы. Свежесобранные головки салата посевного анализировали по содержанию основных биохимических показателей: сухого вещества, витамина С, белка, нитратов, суммы сахаров. Биохимические показатели свежесобранной продукции салата головчатого при рассадном и безрозсадном способах выращивания находились в пределах погрешности и были почти идентичными с незначительными отклонениями. По результатам исследований спроектирована типичная модель сорта салата головчатого, которая будет иметь практическое применение в квалификационной экспертизе сортов растений. | Мета. Дослідити особливості формування якості товарних головок сортів салату посівного (Lactuca sativa var. capitata L.) за різних способів вирощування. Вивчити вплив способів вирощування рослин салату посівного на величину маси товарної головки, показники врожайності та якості свіжозібраної продукції.Методи. Польовий, лабораторний та статистичний.Результати. Наведено результати досліджень з вивчення особливостей формування головок таких сортів салату посівного головчастої різновидності, як ‘Годар’ (контроль), ‘Смуглянка’, ‘Ольжич’ та ‘Дивограй’. За результатами фенологічних спостережень встановлено тривалість міжфазних періодів росту й розвитку рослин салату посівного за різних способів вирощування. Представлено модель сорту салату посівного головчастої різновидності за різних способів вирощування в біохімічних показниках (вміст сухої речовини, вітаміну С, нітратів, сума цукрів). Вивчено вплив способів вирощування рослин салату посівного на величину маси товарної головки, параметри показників урожайності та якості свіжозібраної продукції. Одержані результати досліджень підтвердили, що в ранньостиглих сортів головки є дрібнішими (150 г) та нещільними, у пізньостиглих – великими та щільними, масою 150–500 г. Свіжозібрана товарна продукція головчастого салату за розсадного вирощування характеризувалася незначним підвищенням вмісту сухої речовини на 0,15–0,29%. Відповідна закономірність спостерігалася і за сумарним вмістом цукрів. Сума їх була трохи вищою – 1,3–1,9% для безрозсадного способу вирощування і 1,6–1,9% – для розсадного. Вміст аскорбінової кислоти (вітамін С, мг/100 г) був найвищим у сорту ‘Дивограй’ незалежно від способу вирощування. Найбільша кількість нітратів у головках салату була у внутрішньому качані (480 мг/кг), тоді як всередині головки вона зменшувалася до 110 мг/кг.Висновки. Свіжозібрані головки салату посівного аналізували за вмістом основних біохімічних показників: сухої речовини, вітаміну С, білка, кількості нітратів, суми цукрів. Біохімічні показники свіжозібраної продукції салату головчастого за розсадного та безрозсадного способів вирощування перебували в межах похибки і були майже ідентичними з незначними відхиленнями. За результатами досліджень розроблено типову модель сорту салату головчастого, яка матиме практичне застосування в кваліфікаційній експертизі сортів рослин.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products. Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg. Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties.

Purpose. To investigate features of commercial head quality formation in varieties of cutting lettuce (Lactuca sativa var. capitata L.) for different growing methods. To study the influence of growing methods for cutting lettuce plants on the weight of commercial heads, indices of yield and quality of freshly harvested products. Methods. Field study, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of studying peculiarities of head formation in such cutting lettuce varieties as ‘Godar’ (control), ‘Smuhlianka’, ‘Olzhych’ and ‘Dyvohrai’ were shown. Based on the results of phenological observations, the duration of interstage periods of growth and development of cutting lettuce plants was determined for the different growing methods. The model of cutting lettuce of capitata variety for different growing methods was presented in terms of biochemical parameters (content of dry matter, vitamin C, nitrates, amount of sugars). The influence of growing methods for cutting lettuce plants on the commercial head weight, indices of yield and quality of freshly harvested products was studied. Obtained results confirmed that in early ripening varie­ti­es the heads were smaller (150 g) and not dense, in late ripening varieties they were large and dense, weight was 150–500 g. Freshly harvested commercial products of head lettuce in case of seedling cultivation was characterized by a slight increase in dry matter content by 0.15–0.29%. The corresponding pattern was observed for the total sugar content. Its amount was slightly higher: 1.3–1.9% in case of direct sowing and 1.6–1.9% – for seedlings cultivation. The content of ascorbic acid (vitamin C, mg/100 g) was the highest in the ‘Dyvohrai’ variety despite of the method of growing. The largest quantity of nitrates in lettuce heads was in the inner stem (480 mg/kg), while in the middle of the head it was reduced to 110 mg/kg. Conclusions. Freshly harvested heads of cutting lettuce were analyzed for the content of such basic biochemical indices as dry matter, vitamin C, protein, nitrates, amount of sugars. Biochemical characteristics of freshly harvested products of heading lettuce in case of direct sowing and non-seedling methods of growing were within the error being almost identical with minor deviations. According to the study results, a typical model of capitate lettuce variety was designed which will have practical application in qualification examination of plant varieties.

Purpose. To investigate the variability of plant biometrics of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties depending on the concentration of microfertilizer Avatar-1.Methods. Field study, biometric technique, comparative approach, statistical evaluation, generalization.Results. Dependence of the plant height, the diameter of the leaf rosette, the number of leaves per plant, the leaf area of plants on the concentration of microfertilizer Avatar-1 was defined. Investigations of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties by Dutch breeding were conducted in 2016–2017 in the collection sites of the department of vegetable growing in the scientific-experimental field  “Fruit and vegetable garden” of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. In order to determine dependence of plant biometrics of cutting lettuce varieties on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1, the following scheme was used for the both varieties: variant 1 – water (control); variant 2 – 0,10% solution; variant 3 – 0,25% solution; variant 4 – 0,50% solution. Plants were treated with microfertilizer three times during the vegetative period. Alterations of plant biometrics of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties  depending on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1 was studied.Conclusions. It was found that in case of three-time plant treatment with complex microfertilizer Avatar-1 at the time of harvesting, the best plant biometrics was registered in variant 3 (concentration 0,25%) for the both ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varie­ties of cutting lettuce. The height of plants of the cutting lettuce in ‘Afitsyon’ variety exceeded this figure in ‘Concord variety by 1,1–1,4 cm. The concentration of microfertilizer had no significant effect on the diameter of the leaf rosette of ‘Concord’ variety (25,1–25,9 см). The diame­ter of the leaf rosette of ‘Afitsyon’ variety was 26,0–28,7 cm. In cutting lettuce, the largest leaf area per plant was registered in ‘Afi­tsyon’ variety (3516.5 cm2/plant ) in case of plants  treatment with 0,25% solution of complex microfertilizer Avatar-1 that exceeded this figure in ‘Concord’ varie­ty by 660 cm2/plant. The best plant biometrics of cutting lettuce of the studied varieties and optimal concentration of complex microfertilizer Avatar-1 (0.25% solution) was defined that is important for improving agricultural cultivation techniques. | Цель. Исследовать изменчивость биометрических показателей сортов салата посевного (Lactuca sativa L.) в зависимости от концентрации комплексного микроудобрения Аватар-1. Методы. Полевой, биометрический, сравнительный, статистический, обобщения. Результаты. Приведены данные по определению зависимости высоты растений, диаметра розетки листьев, количества листьев на растении, площади листовой поверхности растений от концентрации микроудобрения Аватар-1. Исследования проводили в 2016–2017 гг. на коллекционных участках кафедры овощеводства в НДП «Плодоовощной сад» Национального университета биоресурсов и природопользования Украины с сортами салата посевного ‘Афицион’ и ‘Конкорд’ голландской селекции. Для определения зависимости биометрических показателей растений салата посевного от концентрации комплексного микроудобрения отечественного производства Аватар-1 для обоих сортов применяли следующую схему: вариант 1 – вода (контроль); вариант 2 – 0,10% раствор; вариант 3 – 0,25% раствор; вариант 4 – 0,50% раствор. Растения обрабатывали микроудобрением трижды за вегетационный период. Были изучены изменения биометрических показателей растений сортов салата посевного ‘Афицион’ и ‘Конкорд’ в зависимости от концентрации комплексного микроудоб­рения отечественного производства Аватар-1. Выводы. Установлено, что при трехкратной обработке растений комплексным микроудобрения Аватар-1 на момент сбора урожая лучшие биометрические показатели в обоих сор­тах были отмечены в варианте 3 (0,25% раствор). Высота растений салата посевного сорта ‘Афицион’ превышала аналогичный показатель у сорта ‘Конкорд’ на 1,1–1,4 см. Концентрация микроудобрения не имела существенного влияния на диаметр розетки листьев сорта ‘Конкорд’ (25,1–25,9 см), у сорта ‘Афицион’ диаметр розетки листьев составил 26,0–28,7 см. Наибольшую площадь листьев с одного растения салата посевного было зафиксировано у сорта ‘Афицион’ (3516,5 см2/раст.) при обработке растений 0,25% раствором комплексного микроудобрения Аватар-1, что превышало этот показатель у сорта ‘Конкорд’ на 660 см2/раст. Установлены самые лучшие биометрические показатели растений исследуемых сортов салата посевного и оптимальная концентрация комплексного микроудобрения Аватар-1 (0,25% раствор), что является важным для совершенствования агротехники выращивания культуры | Мета. Дослідити мінливість біометричних показників сортів салату посівного (Lactuca sativa L. var. secalina) залежно від концентрації комплексного мікродобрива Аватар-1.Методи. Польовий, бiометричний, порівняльний, стaтистичний, узагальнення.Результати. Визначено залежність висоти рослин, діаметра розетки листків, кількості листків на рослині, площі листкової поверхні рослин від концентрації мікродобрива Аватар-1. Дослідження проводили протягом 2016–2017 рр. на колекційних ділянках кафедри овочівництва на навчально-дослідному полі «Плодоовочевий сад» Національного університету біоресурсів і природокористування України із сортами салату посівного ‘Афіцион’ і ‘Конкорд’ голландської селекції. Для визначення залежності біометричних показників рослин салату посівного від концентрації комплексного мікродобрива вітчизняного виробництва Аватар-1 для обох сортів застосовували таку схему: варіант 1 – вода (контроль); варіант 2 – 0,10% розчин; варіант 3 – 0,25% розчин; варіант 4 – 0,50% розчин. Рослини обробляли мікродобривом тричі за вегетаційний період. Було вивчено зміни біометричних показників рослин сортів салату посівного ‘Афіцион’ і ‘Конкорд’ залежно від концентрації комплексного мікродобрива Аватар-1.Висновки. Встановлено, що за триразової обробки рослин комплексним мікродобривом Аватар-1 на момент збирання врожаю кращі біометричні показники в обох сортів салату посівного ‘Афіцион’ і ‘Конкорд’ були у варіанті 3 (0,25% розчин). Висота рослин салату посівного сорту ‘Афіцион’ переважала аналогічний показник у сорту ‘Конкорд’ на 1,1–1,4 см. Концентрація мікродобрива не мала істотного впливу на діаметр розетки листків сорту ‘Конкорд’ (25,1–25,9 см), у сорту ‘Афіцион’ діаметр розетки листків становив 26,0–28,7 см. Найбільшу площу листків з однієї рослини салату посівного було зафіксовано у сорту ‘Афіцион’ (3516,5 см2/росл.) за обробки рослин 0,25% розчином комплексного мікродобрива Аватар-1, що перевищувало цей показник у сорту ‘Конкорд’ на 660 см2/росл. Встановлено найкращі біометричні показники рослин досліджуваних сортів салату посівного та оптимальну концентрацію комплексного мікродобрива Аватар-1 (0,25% розчин), що має важливе значення для вдосконалення агротехніки вирощування культури.

Purpose. To investigate the variability of plant biometrics of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties depending on the concentration of microfertilizer Avatar-1. Methods. Field study, biometric technique, comparative approach, statistical evaluation, generalization. Results. Dependence of the plant height, the diameter of the leaf rosette, the number of leaves per plant, the leaf area of plants on the concentration of microfertilizer Avatar-1 was defined. Investigations of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties by Dutch breeding were conducted in 2016–2017 in the collection sites of the department of vegetable growing in the scientific-experimental field “Fruit and vegetable garden” of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. In order to determine dependence of plant biometrics of cutting lettuce varieties on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1, the following scheme was used for the both varieties: variant 1 – water (control); variant 2 – 0,10% solution; variant 3 – 0,25% solution; variant 4 – 0,50% solution. Plants were treated with microfertilizer three times during the vegetative period. Alterations of plant biometrics of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties depending on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1 was studied. Conclusions. It was found that in case of three-time plant treatment with complex microfertilizer Avatar-1 at the time of harvesting, the best plant biometrics was registered in variant 3 (concentration 0,25%) for the both ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varie­ties of cutting lettuce. The height of plants of the cutting lettuce in ‘Afitsyon’ variety exceeded this figure in ‘Concord variety by 1,1–1,4 cm. The concentration of microfertilizer had no significant effect on the diameter of the leaf rosette of ‘Concord’ variety (25,1–25,9 см). The diame­ter of the leaf rosette of ‘Afitsyon’ variety was 26,0–28,7 cm. In cutting lettuce, the largest leaf area per plant was registered in ‘Afi­tsyon’ variety (3516.5 cm2/plant) in case of plants treatment with 0,25% solution of complex microfertilizer Avatar-1 that exceeded this figure in ‘Concord’ varie­ty by 660 cm2/plant. The best plant biometrics of cutting lettuce of the studied varieties and optimal concentration of complex microfertilizer Avatar-1 (0.25% solution) was defined that is important for improving agricultural cultivation techniques.

Purpose. To investigate the variability of plant biometrics of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties depending on the concentration of microfertilizer Avatar-1. Methods. Field study, biometric technique, comparative approach, statistical evaluation, generalization. Results. Dependence of the plant height, the diameter of the leaf rosette, the number of leaves per plant, the leaf area of plants on the concentration of microfertilizer Avatar-1 was defined. Investigations of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties by Dutch breeding were conducted in 2016–2017 in the collection sites of the department of vegetable growing in the scientific-experimental field  “Fruit and vegetable garden” of the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. In order to determine dependence of plant biometrics of cutting lettuce varieties on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1, the following scheme was used for the both varieties: variant 1 – water (control); variant 2 – 0,10% solution; variant 3 – 0,25% solution; variant 4 – 0,50% solution. Plants were treated with microfertilizer three times during the vegetative period. Alterations of plant biometrics of cutting lettuce ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varieties  depending on the concentration of complex microfertilizer Avatar-1 was studied. Conclusions. It was found that in case of three-time plant treatment with complex microfertilizer Avatar-1 at the time of harvesting, the best plant biometrics was registered in variant 3 (concentration 0,25%) for the both ‘Afitsyon’ and ‘Concord’ varie­ties of cutting lettuce. The height of plants of the cutting lettuce in ‘Afitsyon’ variety exceeded this figure in ‘Concord variety by 1,1–1,4 cm. The concentration of microfertilizer had no significant effect on the diameter of the leaf rosette of ‘Concord’ variety (25,1–25,9 см). The diame­ter of the leaf rosette of ‘Afitsyon’ variety was 26,0–28,7 cm. In cutting lettuce, the largest leaf area per plant was registered in ‘Afi­tsyon’ variety (3516.5 cm2/plant ) in case of plants  treatment with 0,25% solution of complex microfertilizer Avatar-1 that exceeded this figure in ‘Concord’ varie­ty by 660 cm2/plant. The best plant biometrics of cutting lettuce of the studied varieties and optimal concentration of complex microfertilizer Avatar-1 (0.25% solution) was defined that is important for improving agricultural cultivation techniques.

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety | Цель. Определить и обосновать практические аспекты применения статистического анализа для обработки результатов исследования морфологического описания сор­тов салата посевного Lactuca sativa L. при идентификации их в соответствующих фенологических фазах роста и развития.Методы. Полевой метод, аналитический метод, основанный на результатах расчетов с использованием статистических показателей описательной статистики и кластерного анализа.Результаты. Для сортов Lactuca sativa L. установлены количественные величины проявления таких морфологических признаков, как диаметр розетки, размер головки, толщина листовой пластинки и ее жилкование. Определены статистические показатели четырех морфологических признаков рандомизированной выборочной совокупности семи сортов салата посевного и интерпретированы результаты статистического анализа. Идентифицированы сорта салата посевного листовой и кочанной разновидности в соответствующие фенологические фазы роста и развития. Определен наиболее подходящий метод для кластеризации сортов салата посевного. Интерпретированы результаты кластеризации. Установлено, что наиболее отличным от других является сорт ‘Годар’, наиболее подобными между собой – сорта ‘Думка’ и ‘Ольжич’.Выводы. По результатам идентификации установлено, что сорта салата кочанного похожи в таких комбинациях: ‘Бона’ и ‘Дивограй’, ‘Ольжич’ и ‘Думка’. По продолжительности межфазных периодов можно отметить высокую скороспелость сортов ‘Думка’ и ‘Дивограй’ по сравнению с сортами ‘Бона’ и ‘Годар’, самую низкую – по сравнению с сортом ‘Ольжич’. | Мета. Визначити та обґрунтувати практичні аспекти застосування статистичного аналізу для опрацювання результатів дослідження морфологічного опису сортів салату посівного Lactuca sativa L. під час їх ідентифікації у відповідних фенологічних фазах росту й розвитку.Методи. Польовий, аналітичний, який ґрунтується на результатах розрахунків з використанням статистичних показників описової статистики та кластерного аналізу.Результати. Для сортів Lactuca sativa L. встановлено кількісні величини прояву таких морфологічних ознак, як діаметр розетки, розмір головки, товщина листкової пластинки та її жилкування. Визначено статистичні показники чотирьох морфологічних ознак рандомізованої вибіркової сукупності семи сортів салату посівного та здійснено інтерпретацію результатів статистичного аналізу. Ідентифіковано сорти салату посівного листкової та головчастої різновидностей у відповідні фенологічні фази росту й розвитку. Визначено найпридатніший метод для кластеризації сортів салату посівного. Інтерпретовано результати кластеризації. Встановлено, що найбільш відмітним є сорт ‘Годар’, найбільш подібними – сорти салатів ‘Думка’ та ‘Ольжич’.Висновки. За результатами ідентифікації встановлено, що сорти салату головчастого схожі у таких комбінаціях: ‘Бона’ та ‘Дивограй’, ‘Ольжич’ і ‘Думка’. За тривалістю міжфазних періодів можна зазначити найвищу скоростиглість сортів ‘Думка’ та ‘Дивограй’ порівняно із сортами ‘Бона’ та ‘Годар’, найнижчу – порівняно із сортом ‘Ольжич’.

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety

Purpose. To determine and substantiate practical aspects of statistical analysis application for management results of the morphological description of cutting lettuce (Lactuca sativa L.) varieties when identifying them during corresponding phenological phases of growth and development. Methods. Field study, analytical approach based on descriptive statistics and cluster analysis. Results. Quantitative values of display of such morphological characters as leaf rosette diameter, lettuce head size, leaf blade thickness and its venation were determined for the Lactuca sativa L. varieties. Statistical indices of four morphological characters of randomized sampling frame of seven cutting lettuce varie­ties were determined and the results of statistical analysis were interpreted. Cutting lettuce of loose leaf and capitate varieties was identified during corresponding phenological phases of growth and development. The most suitable method for clustering cutting lettuce varieties was defined. The results of clustering were interpreted. It was found that ‘Hodar’ variety differed greatly from others, ‘Dumka’ and ‘Olzhych’ varieties were the most similar. Conclusions. The results of the identification allowed to establish that capitate lettuce varieties were similar in the following combinations: ‘Bona’ and ‘Dyvohray’, ‘Olzhych’ and ‘Dumka’. According to the duration of interphase periods, it can be noted that such varieties as ‘Dumka’ and ‘Dyvohrai’ had the highest rate of maturation in comparison with ‘Bona’ and ‘Hodar’ varieties, and the lowest one as compared to the ‘Olzhych’ variety

Purpose. To study the effect of weather conditions on grain quality in soft spring wheat lines that are undergoing competitive variety trial. To identify indices to be least affected by weather conditions. To investigate the correlation dependence between grain quality indices in the years with contrasting weather conditions and conduct the analysis of variance. Methods. Parameters of grain and flour quality of bread spring wheat lines were determined using conventional methods at the laboratory of grain quality of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, protein content in flour was measured with the use of the SPECTRAN 119M device. Results. Contrasting weather conditions were considered including arid ones (2013) – that had negative effect on 1000 kernel weight, but at the same time positively influenced the averaged grain quality indices; with excess humidity (2014) – they resulted in decreasing of all technological indices; optimal ones (2015) – allowed to obtain maximum indices of grain and flour quality. Paired coefficients of correlation between different para­meters of grain and flour quality were calculated. The most number of strong and medium correlations was found in a dry year (33.3%), the smallest one – in a wet year (13.0%). Such indices as flour strength, dough dilution and protein content depended on the conditions of the growing year least of all. Grain-unit response was the most considerable to the humid conditions of the year. The analysis of variance showed that climatic conditions had significant effect on the quality indices of grain and flour. At the same time, an important genotypic component was revealed in indices of dough resilience (63%), bread volume and rating (61 and 53% respectively), the flour strength (42%), crude gluten quality (33%), bread porosity (30%). With climate variations, the genotypic conditionality of the content of protein and especially crude gluten was expressed insignificantly. Conclusions. When creating high quality cultivars, plant breeders should be guided by such indices as flour strength, dough resilience, gluten quality, bread volume and rating as only they are more genetically determined | Цель. Изучить влияние погодных условий на показатели качества зерна линий пшеницы мягкой яровой конкурсного сортоиспытания. Выделить показатели, которые поддаются наименьшему влиянию этих условий. Исследовать корреляционную зависимость между показателями качества зерна в годы с контрастными погодными условиями и провести дисперсионный анализ. Методы. Показатели качества зерна и муки линий пшеницы мягкой яровой определяли стандартными методами в лаборатории качества зерна Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН Украины, содержание белка в муке – на приборе СПЕКТРАН 119М. Результаты. Рассмотрены контрастные погодные условия: засушливые (2013 г.) – отрицательно влияли на массу 1000 зерен, но вместе с тем положительно влияли на усредненные показатели качес­тва зерна; с избыточной влажностью (2014 г.) – привели к снижению всех технологических показателей; оптимальные (2015 г.) – дали возможность получить максимальные показатели качества зерна и муки. Рассчитаны парные коэффициенты корреляции между различными показателями качества зерна и муки. Наибольшее количество сильных и средних корреляционных связей выявлено в засушливом году (33,3%), наименьшее – во влажном (13,0%). От условий года выращивания меньше всего зависели такие показатели, как сила муки, разжижение теста и содержание белка. В наибольшей степени на влажные условия года реагировал показатель натуры зерна. С помощью дисперсионного анализа установлено, что на большинство показателей качества зерна и муки наиболее существенное влияние оказывали климатические условия. В то же время существенная генотипическая составляющая выявлена в показателях упругости теста (63%), объема и оценки хлеба (61 и 53% соответственно), силы муки (42%), качества сырой клейковины (33%), пористости мякоти хлеба (30%). При вариациях климата незначительно проявлялась генотипическая обусловленность содержания белка, особенно сырой клейковины. Выводы. При создании высококачественных сортов селекционеру нужно ориентироваться на такие показатели, как сила муки, упругость теста, качество клейковины, объем и оценка хлеба, так как именно они в большей степени имеют генетическую детерминацию | Мета. Вивчити вплив погодних умов на показники якості зерна ліній пшениці м’якої ярої конкурсного сортовипробування. Виділити показники, які зазнають найменшого впливу цих умов. Дослідити кореляційну залежність між показниками якості зерна в роки з контрастними погодними умовами та провести дисперсійний аналіз.Методи. Показники якості зерна та борошна ліній пшениці м’якої ярої визначали стандартними методами в лабораторії якості зерна Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України, вміст білка у борошні – на приладі СПЕКТРАН 119М.Результати. Розглянуто контрастні погодні умови: посушливі (2013 р.) – були негативними для маси 1000 зерен, але водночас позитивно впливали на усереднені показники якості зерна; з надмірною вологістю (2014 р.) – призвели до зниження всіх технологічних показників; оптимальні (2015 р.) – дали змогу отримати максимальні показники якості зерна та борошна. Розраховано парні коефіцієнти кореляції між різними показниками якості зерна та борошна. Найбільшу кількість сильних і середніх кореляційних зв’язків виявлено в посушливому році (33,3%), найменшу – у вологому (13,0%). Від умов року вирощування найменшою мірою залежали такі показники, як сила борошна, розрідження тіста та вміст білка. Найбільшою мірою на вологі умови року реагував показник натури зерна. За допомогою дисперсійного аналізу встановлено, що на більшість показників якості зерна й борошна мали значний вплив кліматичні умови. Водночас, істотну генотипову складову встановлено в показниках пружності тіста (63%), об’єму та оцінки хліба (61 і 53% відповідно), сили борошна (42%), якості сирої клейковини (33%), шпаристості м’якушу хліба (30%). За варіацій клімату незначною мірою проявлялася генотипова обумовленість вмісту білка, особливо сирої клейковини.Висновки. У процесі створення високоякісних сортів селекціонеру потрібно орієнтуватися на такі показники, як сила борошна, пружність тіста, якість клейковини, об’єм та оцінка хліба, оскільки саме вони більшою мірою мають генетичну детермінацію.

Purpose. To study the effect of weather conditions on grain quality in soft spring wheat lines that are undergoing competitive variety trial. To identify indices to be least affected by weather conditions. To investigate the correlation dependence between grain quality indices in the years with contrasting weather conditions and conduct the analysis of variance. Methods. Parameters of grain and flour quality of bread spring wheat lines were determined using conventional methods at the laboratory of grain quality of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, protein content in flour was measured with the use of the SPECTRAN 119M device. Results. Contrasting weather conditions were considered including arid ones (2013) – that had negative effect on 1000 kernel weight, but at the same time positively influenced the averaged grain quality indices; with excess humidity (2014) – they resulted in decreasing of all technological indices; optimal ones (2015) – allowed to obtain maximum indices of grain and flour quality. Paired coefficients of correlation between different para­meters of grain and flour quality were calculated. The most number of strong and medium correlations was found in a dry year (33.3%), the smallest one – in a wet year (13.0%). Such indices as flour strength, dough dilution and protein content depended on the conditions of the growing year least of all. Grain-unit response was the most considerable to the humid conditions of the year. The analysis of variance showed that climatic conditions had significant effect on the quality indices of grain and flour. At the same time, an important genotypic component was revealed in indices of dough resilience (63%), bread volume and rating (61 and 53% respectively), the flour strength (42%), crude gluten quality (33%), bread porosity (30%). With climate variations, the genotypic conditionality of the content of protein and especially crude gluten was expressed insignificantly. Conclusions. When creating high quality cultivars, plant breeders should be guided by such indices as flour strength, dough resilience, gluten quality, bread volume and rating as only they are more genetically determined

Purpose. To study the effect of weather conditions on grain quality in soft spring wheat lines that are undergoing competitive variety trial. To identify indices to be least affected by weather conditions. To investigate the correlation dependence between grain quality indices in the years with contrasting weather conditions and conduct the analysis of variance. Methods. Parameters of grain and flour quality of bread spring wheat lines were determined using conventional methods at the laboratory of grain quality of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, protein content in flour was measured with the use of the SPECTRAN 119M device. Results. Contrasting weather conditions were considered including arid ones (2013) – that had negative effect on 1000 kernel weight, but at the same time positively influenced the averaged grain quality indices; with excess humidity (2014) – they resulted in decreasing of all technological indices; optimal ones (2015) – allowed to obtain maximum indices of grain and flour quality. Paired coefficients of correlation between different para­meters of grain and flour quality were calculated. The most number of strong and medium correlations was found in a dry year (33.3%), the smallest one – in a wet year (13.0%). Such indices as flour strength, dough dilution and protein content depended on the conditions of the growing year least of all. Grain-unit response was the most considerable to the humid conditions of the year. The analysis of variance showed that climatic conditions had significant effect on the quality indices of grain and flour. At the same time, an important genotypic component was revealed in indices of dough resilience (63%), bread volume and rating (61 and 53% respectively), the flour strength (42%), crude gluten quality (33%), bread porosity (30%). With climate variations, the genotypic conditionality of the content of protein and especially crude gluten was expressed insignificantly. Conclusions. When creating high quality cultivars, plant breeders should be guided by such indices as flour strength, dough resilience, gluten quality, bread volume and rating as only they are more genetically determined