Pourpose. Establish compliance of heat and moisture resources to biological requirements of sunflower hybrids (Helianthus annuus), reveal criteria for assessing weather conditions in the northern regions of Ukraine; establish links between temperature, precipitation and yield.Methods. Field and mathematical methods were used. Field multifactorial experiment was conducted during 2016–2018 in the Left Bank of Ukraine, on the border of two soil and climatic zones of Ukraine - Forest-Steppe and Polissya. Peculiarities of plant growth and development, formation of "hybrids" yield (factor A) were studied: 'Ukrainskyi F1', 'P63LL06', 'NK Brio', 'NK Ferti' depending on "plant density" (factor B): 50, 55 , 60, 65 thousand pieces/hectare. We calculated and analyzed the sums of active, effective temperatures for two biological minima - 5 and 10 ° C; the sum of thermal units according to the method of Brown and Bootsma, 1993; coefficients of materiality of elements deviations of the agrometeorological mode of the current year from long-term averages; plasticity and yield stability according to the method of Eberthart S.A., Russel W.Q. (1966).Results. To pass the full cycle of sunflower plants development, the sum of active temperatures (t = 10 °C) for hybrid 'Ukrainskyi F1' – 2354.6; P63LL06 – 2306.4; 'NK Brio' – 2401.3; 'NK Ferti' – 2379.7; and the sum of effective temperatures for 'Ukrainskyi F1'- 1081.5; 'P63LL06' – 1056.9; 'NK Brio' – 1104.9; 'NK Ferti' – 1109.1 is required. The sum of temperatures, both at a biological minimum temperature 10 °C and 5 °C, meet biological needs of sunflower plants and is not a limiting factor for this crop growing. The sum of thermal units for the period April–October is 3780 on average for three years. During the period of active sunflower vegetation (April–August) the sum of thermal units is 2868–3258, significantly exceeding the sum of active and effective temperatures at biologically active temperatures 5 °С and 10 °С. The most determined limits of changes in active, effective temperatures and thermal units were observed in May – September.Conclusions. Plasticity and stability of sunflower yield more depending on hybrid and plants density than on conditions of the year. Yield stability coefficient for hybrid 'Ukrainskyi F1' was 1.68 - 2.30; 'P63LL06'- 2.51 - 3.14; 'NK Brio'- 3.15 - 4.63; 'NK Ferti' - 2.70 - 3.75 for yields, respectively: 2.16 - 3.11; 2.58 - 3.52; 3.20 - 4.12; 2.70 - 3.79 t/ha. | Мета. Встановити відповідність ресурсів тепла та вологи біологічним вимогам гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.); встановити критеріальні показники оцінювання погодних умов в північних регіонах України; встановити зв’язки між температурним режимом, сумою опадів та врожайністю.Методи. Використовували польовий та математичний методи. Польовий багатофакторний дослід проводили в 2016–2018 роках в Лівобережному Лісостепу України на межі двох ґрунтово-кліматичних зон – Лісостепу і Полісся. Досліджували особливості росту та розвитку рослин, формування врожайності «гібридів» (фактор А) ‘Український F1’, ‘Р63LL06’, ‘НК Бріо’, ‘НК Ферті’ залежно від «густоти рослин» (фактор В): 50, 55, 60, 65 тис. шт./га. Розраховували й аналізували суми активних та ефективних температур за двома біологічними мінімумами – 5 і 10 °С; суми теплових одиниць за методикою Brown and Bootsma (1993); коефіцієнти суттєвості відхилень елементів погоди поточного року від середніх багаторічних; пластичність і стабільність урожайності за методикою Eberthart S. A., Russel W. Q. (1966).Результати. Для проходження повного циклу розвитку рослин соняшнику необхідна сума активних температур (tб.м. = 10 °C) для гібрида ‘Український F1’ – 2354,6; ‘Р63LL06’ – 2306,4; ‘НК Бріо’ – 2401,3; ‘НК Ферті’ – 2379,7; сума ефективних температур: ‘Український F1’ – 1081,5; ‘Р63LL06’ – 1056,9; ‘НК Бріо’ – 1104,9; ‘НК Ферті’ – 1109,1. Суми температур як за температурою біологічного мінімуму 10 °C, так і 5 °C, відповідають біологічним потребам рослин соняшнику і не є обмежувальним чинником для вирощування. Сума теплових одиниць за період квітень–жовтень складала в середньому за три роки 3780. За період активної вегетації соняшнику (квітень–серпень) сума теплових одиниць складала 2868–3258, суттєво перевищуючи суму активних та ефективних температур за біологічно активних температур 5 °С і 10 °С. Найбільш детерміновані межі змін активних, ефективних температур і теплових одиниць спостерігали в період травень–вересень.Висновки. Пластичність і стабільність урожайності соняшнику більше змінюються залежно від гібрида і густоти рослин, ніж від умов року. Коефіцієнт стабільності врожайності для гібрида ‘Український F1’ склав 1,68–2,30; ‘Р63LL06’ – 2,51–3,14; ‘НК Бріо’ – 3,15–4,63; ‘НК Ферті’ – 2,70–3,75 за урожайності 2,16–3,11; 2,58–3,52; 3,20–4,12; 2,70–3,79 т/га, відповідно. | Цель. Установить соответствие ресурсов тепла и влаги биологическим потребностям гибридов подсолнечника (Helianthus annuus L.); установить критериальные показатели оценивания погодных условий в северных регионах Украины; установить связь между температурным режимом, осадками и урожайностью.Методы. Использовали полевой и математический методы. Полевой многофакторный опыт проводили в 2016–2018 годах в Левобережной Лесостепи Украины. Исследовали особенности роста и развития растений, формирования урожайности «гибридов» (фактор А): ‘Украинский F1’, ‘Р63LL06’, ‘НК Брио’, ‘НК Ферти’ в зависимости от «густоты стояния растений» (фактор В): 50, 55, 60, 65 тыс. штук/га. Рассчитывали и анализировали суммы активных, эффективных температур по  двум биологическим минимумам – 5 и 10 °С; суммы тепловых единиц по методике Brown and Bootsma (1993); коэффициенты существенности отклонений погодных условий от средних многолетних данных; пластичность и стабильность урожайности по методике Eberthart S. A., Russel W. Q. (1966).Результаты. Для прохождения полного цикла развития растений подсолнечника, необходима сумма активных температур (tб.м. = 10 °C) для гибрида ‘Украинский F1’ – 2355; ‘Р63LL06’ – 2306; ‘НК Брио’ – 2401; ‘НК Ферти’ – 2380; сумма эффективных температур: ‘Украинский F1’ – 1082; ‘Р63LL06’ – 1057; ‘НК Брио’ – 1104,9; ‘НК Ферти’ – 1109. Суммы температур как при биологическом минимуме 10 °C, так и 5 °C, соответствуют биологическим требованиям растений подсолнечника и не являются лимитирующим фактором для выращивания. Сумма тепловых единиц за период апрель–октябрь составляла в среднем за три года – 3780. В период активной вегетации подсолнечника (апрель–август) сумма тепловых единиц составляла 2868–3258 и существенно превышала сумму активных и эффективных температур при биологически активных температурах 5 °С и 10 °С. Наиболее детерминированные границы изменений активных, эффективных температур и тепловых единиц наблюдали в мае–сентябре.Выводы. Пластичность и стабильность урожайности подсолнечника больше изменяются в зависимости от гибрида и густоты стояния растений, чем от погодных условий года. Коэффициент стабильности урожайности для гибрида ‘Украинский F1’ составил 1,68–2,30; ‘Р63LL06’ – 2,51–3,14; ‘НК Брио’ – 3,15–4,63; ‘НК Ферти’ – 2,70–3,75 при урожайности 2,16–3,11; 2,58–3,52; 3,20–4,12; 2,70–3,79 т/га соответственно.

Purpose. To determine the effectiveness of using contrasting sowing dates after different predecessors to assess the genotypes of bread winter wheat in terms of yield and stability. Methods. Field, laboratory, mathematical statistics. Results. A different, but reliable level of influence on the yield of bread winter wheat genotypes of such factors as conditions of the year of cultivation (66.2%), predecessors (12.5%), sowing date (6.1%) and genotype (1.7%) was revealed. Significant differences were noted in the response of the studied genotypes to the sowing date after different predecessors. Relatively less influence of the predecessors on the yield of the varieties ‘Estafeta Myronivska’ and ‘Vezha Myronivska’ was revealed, more – for the varieties ‘MIP Darunok’, ‘MIP Kniazhna’ and ‘MIP Vyshyvanka’. The sowing dates had less influence on the yield of the varieties ‘MIP Fortuna’, ‘MIP Vyshyvanka’ and ‘Trudivnytsia Myronivska’. A general tendency for decrease in the average annual yield was established in the experiment with a shift in the sowing dates from September 26 to October 16. However, for the number of genotypes after certain predecessors, the optimal sowing date was the 5th of October: after the predecessor, green-manure fallow – for varieties ‘Trudivnytsia myronivska’, ‘MIP Assol’ and ‘MIP Dniprianka’, after mustard – ‘Vezha Myronivska’, after sunflower – ‘MIP Fortuna’, after corn – ‘MIP Fortuna’ and ‘Podolianka’. In terms of sowing dates, the least variation in yield was found after the predecessors green manure, mustard and corn varieties ‘MIP Vyshyvanka’, ‘Balada Myronivska’, ‘MIP Kniazhna’, ‘Estafeta Myronivska’. Using the GGE biplot, it was found that close to the ‘ideal environment’ for the realization of the yield level of most genotypes was the second sowing date after greenmanure fallow predecessor. For different sowing dates and predecessors, on average for three years, the optimal combination of the level of yield and stability was noted for the varieties ‘Trudivnytsia Myronivska’, ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Assol’, ‘Estafeta Myronivska’, ‘MIP Valensiia’. Conclusions. Thus, the use of different so wing dates after various predecessors is an effective approach to organization of genotype-environmental tests. It makes it possible to identify the genotypes which are specifically adapted to certain conditions (predecessors and sowing dates) and genotypes with a relatively high level of stability when sowing after various predecessors and on different dates. This approach can be used both at the final stage of breeding to differentiate breeding lines for yield and stability, and in the development of basic elements of technology for growing newly created varieties.

Purpose. To reveal features of formation of productivity of modern sugar beet hybrids of domestic selection.Methods. Field, laboratory.Results. Studies show that the lowest yields of sugar beets were obtained in 2016, 2017 and 2019. Moreover, the conditions of the unstable humidification zone of the Right-Bank part of the Forest-Steppe of Ukraine were mainly characterized by unstable precipitation, a decrease in their amount, as well as increased average daily air temperatures. Therefore, the selection of high-yielding hybrids of sugar beets to obtain a high level of productivity is relevant. As evidenced by the data comparing the yield of sugar beet root crops on the test site, they significantly exceeded the average indicators for Kiev region by 10.7–20.0 t/ha, and only in arid 2016 the difference was minimal – 4.6 t/ha. The high stability of the trait “sugar content in root crops” is inherent not only in hybrids with low parameters of its manifestation, but is largely determined by the genetic characteristics of the hybrid. Three clusters were identified based on the reaction of hybrids to growing conditions. The first cluster included triploid hybrids: ‘Zluka’, ‘Oleksandriia, ‘Olzhych’, ‘Kvarta’ and ‘Konstanta’, the second one – the triploid hybrid ‘BTs ChS 57’ and diploid ‘Vesto’, the third cluster - the triploid hybrid ‘Sofiia’ and diploid ‘Ukrainskyi ChS 72’.Conclusions. Proper selection of high-yielding hybrids resistant to adverse growing conditions in the zone of unstable moisture of the Forest-Steppe of Ukraine is extremely important, because the biological characteristics of hybrids affect 45% of the amount of sugar harvest, but the growing season by 33% and the interaction of factors was 17%. It was found that despite the difficult weather conditions, the highest yields were formed by hybrids: ‘Anichka’ – 70.1 t/ha, ‘Ramzes’ – 70.5 t/ha, ‘Romul’ – 73.0 t/ha and ‘BTs ChS 57’ – 73.4 t/ha. But the maximum sugar content in root crops was in hybrids: ‘Ukrainskyi ChS 72’ – 17.3%, ‘Zluka’ – 17.3% and ‘Sofiia’ – 17.7%. Accordingly, the maximum sugar harvest was provided by hybrids: ‘BTs ChS 57’ – 12.1 t/ha and ‘Romul’ – 12.2 t/ha. | Мета. Установити особливості формування продуктивності сучасних гібридів буряків цукрових вітчизняної селекції. Методи. Польові, лабораторні.Результати. Дослідження показують, що найменшу врожайність буряків цукрових було отримано у 2016, 2017 та 2019 роках. Причому умови зони нестійкого зволоження Правобережної част­и­ни Лісостепу України здебільшого характеризувалися нестійким випаданням опадів, зменшенням їхньої кількості, а також підвищеними середньодобовими температурами повітря. А тому добір високопродуктивних гібридів буряків цукрових для отримання високого рівня продуктивності є актуальним. Як свідчать дані порівняння врожайності коренеплодів буряків цукрових в умовах полігону, то вони істотно перевищували середні показники по Київській області на 10,7–20,0 т/га, і лише в посушливому 2016 році різниця була мінімальною – 4,6 т/га. Висока стабільність ознаки «вміст цукру в коренеплодах» притаманна не тільки гібридам із низькими параметрами її прояву, а значною мірою визначається й генетичними особливостями гібрида. За реакцією гібридів на умови вирощування виділено три кластери. До першого з них увійшли триплоїдні гібриди: ‘Злука’, ‘Олександрія’, ‘Ольжич’, ‘Кварта’ та ‘Константа’, до другого – триплоїдний гібрид ‘БЦ ЧС 57’ та диплоїдний ‘Весто’, до третього – триплоїдний гібрид ‘Софія’ та диплоїдний ‘Український ЧС 72’.Висновки. Правильний добір високопродуктивних гібридів, стійких до несприятливих умов вирощування в зоні нестійкого зволоження Лісостепу України, надзвичайно важливий, адже біологічні особливості гібридів на 45% впливають на величину формування збору цукру, а от умови вегетаційного періоду – на 33%, взаємодія цих чинників була на рівні 17%. Попри складні погодні умови, найбільшу врожайність формували гібриди ‘Анічка’ – 70,1 т/га, ‘Рамзес’ – 70,5, ‘Ромул’ – 73,0, ‘БЦ ЧС 57’ – 73,4 т/га. А от максимальний уміст цукру в коренеплодах був у таких гібридів, як ‘Український ЧС 72’ – 17,3%, ‘Злука’ – 17,3, ‘Софія’ – 17,7%. Максимум збору цукру забезпечували гібриди ‘БЦ ЧС 57’ і ‘Ромул’ – 12,1 і 12,2 т/га відповідно.

Purpose. To study the expression of gus and gfp genes in callus explants of amphidiploid spelt wheat (Triticum spelta L.) after Agrobacterium-mediated genetic transformation.Methods. Winter spelt wheat of ‘Europa’ variety was chosen for transformation. Calli obtained from mature embryos were used as explants. Callus pre-cultivation was carried out on MS nutrient medium (Murashige–Skoog) supplemented with 2 mg/L 2.4-D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid) and 10 mg/L silver nitrate. For genetic transformation, Agrobacterium tumefaciens Conn., strain GV3101 and a genetic construct with reporter genes beta-glucuronidase (GUS) and green fluorescent protein (GFP) were used. Calli were transformed by inoculation with agrobacteria and vacuum infiltration. Then they were co-cultured on MS medium with 2 mg/L 2.4-D and 10 mg/L AgNO3, but without antibiotics. The expression of the gus gene was checked by histochemical and the gfp gene by visual analysis (fluorescence of the GFP protein in UV light). Gfp and gus gene expression levels were evaluated using ImajeJ software. The integration of the gfp and gus genes into the spelt genome was verified by PCR.Results. Genetic transformation of spelt callus explants by inoculation in a nutrient medium with agrobacteria and vacuum infiltration occurred at different frequencies. The level of expression of the gus gene during vacuum infiltration was 4.66 ± 0.74%, with inoculation – 4.00 ± 0.91%; and the gfp gene with vacuum infiltration – 3.66 ± 0.74%, with inoculation – 4.66 ± 1.39%. The level of expression of the gfp gene was higher when using inoculation with agrobacteria, and the gus gene was higher during vacuum infiltration. Using PCR analysis, the integration of the gfp and gus genes into the callus of spelt genome was confirmed. The length of the PCR product with primers for the gus gene was 240 bp, and 717 bp for the gfp gene.Conclusions. The use of vacuum infiltration and inoculation methods for spelt genetic transformation gave different results. The frequency of genetic transformation ranged from 3.66 to 4.66%. Agrobacterium-mediated genetic transformation of amphidiploid spelt wheat allows us to study the expression of gus and gfp reporter genes using callus explants derived from mature embryos | Цель. Исследовать экспрессию генов gus и gfp в каллюсных эксплантах амфидиплоидной пшеницы спельты (Triticum spelta L.) после Agrobacterium-опосредованной генетической трансформации. Методы. Для трансформации был выбран сорт пшеницы спельты озимой ‘Европа’. В качестве эксплантов использовали каллюсы, полученные из зрелых зародышей. Для прекультивации каллюсов использовали питательную среду МС (Мурасиге–Скуга), дополненную 2 мг/л 2,4-Д (2,4-дихлорфеноксиуксусная кислота) и 10 мг/л нитратом серебра. Для генетической трансформации использовали Agrobacterium tumefaciens Conn., штамм GV3101, и генетическую конструкцию, содержащую репортерные гены gus (ген бета-глюкуронидазы) и gfp (ген зеленого флюоресцентного белка GFP). Каллюсы трансформировали путем инокуляции с агробактериями и вакуумной инфильтрацией. Далее их ко-культивировали на среде МС с 2 мг/л 2,4-Д и 10 мг/л AgNO3, но без антибиотиков. Экспрессию гена gus проверяли с помощью гисто­химического анализа, а гена gfp – визуального (флуоресценция белка GFP в UV свете). Уровни экспрессии генов gfp и gus оценивали с помощью программного обеспечения ImajeJ. Интеграцию генов gfp и gus в геном спельты проверяли методом ПЦР. Результаты. Генетическая трансформация каллюсных эксплантов спельты путём их инокуляции в питательной среде с агробактериями и вакуумной инфильтрацией происходила с разной частотой. Уровень экспрессии гена gus при вакуумной инфильтрации составил 4,66 ± 0,74%, а при инокуляции – 4,00 ± 0,91%, а гена gfp при вакуумной инфильтрации – 3,66 ± 0,74%, а при инокуляции – 4,66 ± 1,39%. Уровень экспресии гена gfp был выше в случае использования инокуляции с агробактериями, а гена gus – при вакуумной инфильтрации. При помощи ПЦР анализа была подтверждена интеграция генов gfp и gus в геном каллюсов спельты. Длина ПЦР продукта с праймерами к гену gus составила 240 п. н., а для гена gfp – 717 п. н. Выводы. Использование методов вакуумной инфильтрации и инокуляции для генетической трансформации спельты дали разные результаты. Частота генетической трансформации колебалась от 3,66 до 4,66%. Agrobacterium-опосредованная генетическая трансформация амфидиплоидной пшеницы спельты позволяет исследовать экспрессию репортерных генов gus и gfp при использовании каллюсных эксплантов, полученных из зрелых зародышей. | Мета. Дослідити експресію генів gus та gfp в калюсних експлантах амфідиплоїдної пшениці спельти (Triticum spelta L.) після Agrobacterium-опосередкованої генетичної трансформації. Методи. Для трансформації було обрано сорт пшениці спельти озимої ‘Європа’. Як експланти використовували калюси, отримані зі зрілих зародків. Прекультивацію калюсів здійснювали на живильному середовищі МС (Мурасіге–Скуга), доповненому 2 мг/л 2,4-Д (2,4-дихлорфеноксиоцтова кислота) та 10 мг/л нітратом срібла. Для генетичної трансформації використовували Agrobacterium tumefaciens Conn., штам GV3101, та генетичну конструкцію з репортерними генами gus (ген бета-глюкуронідази (-glucuronidase)) та gfp (ген зеленого флюоресцентного білка (Green Fluorescent Protein, GFP)). Калюси трансформували шляхом інокуляції з агробактеріями та вакуумною інфільтрацією. Далі їх ко-культивували на середовищі МС із 2 мг/л 2,4-Д та 10 мг/л AgNO3, але без антибіотиків. Експресію гена gus перевіряли за допомогою гістохімічного, а гена gfp – візуального аналізу (флуоресценція білка GFP в УФ світлі). Рівні експресії генів gfp та gus оцінювали за допомогою програмного забезпечення ImajeJ. Інтеграцію генів gfp та gus в геном спельти перевіряли методом ПЛР.Результати. Генетична трансформація калюсних експлан­тів спельти шляхом їхньої інокуляції в живильному середовищі з агробактеріями та вакуумною інфільтрацією відбувалась з різною частотою. Рівень експресії гена gus за вакуумної інфільтрації становив 4,66 ± 0,74%, за інокуляції – 4,00 ± 0,91%; а гена gfp за вакуумної інфільтрації – 3,66 ± 0,74%, за інокуляції – 4,66 ± 1,39%. Рівень експресії гена gfp був вищим у разі використання інокуляції з агробактеріями, а гена gus – при ва­ку­умній інфільтрації. За допомогою ПЛР-аналізу було під­тверджено інтеграцію генів gfp та gus в геном калюсів спельти. Довжина ПЛР продукту із праймерами до гена gus становила 240 п. н., а до гена gfp – 717 п. н.Висновки. Використання методів вакуумної інфільтрації та інокуляції для генетичної трансформації спельти дали різні результати. Частота генетичної трансформації коливалась від 3,66 до 4,66%. Agrobacterium-опосередкована генетична трансформація амфідиплоїдної пшениці спельти дозволяє дослідити експресію репортерних генів gus та gfp за використання калюсних експлантів, отриманих із зрілих зародків.

Purpose. To study the expression of gus and gfp genes in callus explants of amphidiploid spelt wheat (Triticum spelta L.) after Agrobacterium-mediated genetic transformation. Methods. Winter spelt wheat of ‘Europa’ variety was chosen for transformation. Calli obtained from mature embryos were used as explants. Callus pre-cultivation was carried out on MS nutrient medium (Murashige–Skoog) supplemented with 2 mg/L 2.4-D (2.4-Dichlorophenoxyacetic acid) and 10 mg/L silver nitrate. For genetic transformation, Agrobacterium tumefaciens Conn., strain GV3101 and a genetic construct with reporter genes beta-glucuronidase (GUS) and green fluorescent protein (GFP) were used. Calli were transformed by inoculation with agrobacteria and vacuum infiltration. Then they were co-cultured on MS medium with 2 mg/L 2.4-D and 10 mg/L AgNO3, but without antibiotics. The expression of the gus gene was checked by histochemical and the gfp gene by visual analysis (fluorescence of the GFP protein in UV light). Gfp and gus gene expression levels were evaluated using ImajeJ software. The integration of the gfp and gus genes into the spelt genome was verified by PCR. Results. Genetic transformation of spelt callus explants by inoculation in a nutrient medium with agrobacteria and vacuum infiltration occurred at different frequencies. The level of expression of the gus gene during vacuum infiltration was 4.66 ± 0.74%, with inoculation – 4.00 ± 0.91%; and the gfp gene with vacuum infiltration – 3.66 ± 0.74%, with inoculation – 4.66 ± 1.39%. The level of expression of the gfp gene was higher when using inoculation with agrobacteria, and the gus gene was higher during vacuum infiltration. Using PCR analysis, the integration of the gfp and gus genes into the callus of spelt genome was confirmed. The length of the PCR product with primers for the gus gene was 240 bp, and 717 bp for the gfp gene. Conclusions. The use of vacuum infiltration and inoculation methods for spelt genetic transformation gave different results. The frequency of genetic transformation ranged from 3.66 to 4.66%. Agrobacterium-mediated genetic transformation of amphidiploid spelt wheat allows us to study the expression of gus and gfp reporter genes using callus explants derived from mature embryos

Мета. Оцінити сорти гречки їстівної Fagopyrum esculentum Moench за морфологічними ознаками з використанням алгоритму найближчих сусідів за допомогою кластеризації сортів рослин та ідентифікувати групи схожих сортів. Методи. Аналітичний, математичний, статистичний. Як вхідну інформацію для статистичного оброблення було використано результатні дані експертизи на відмінність, однорідність та стабільність (ВОС) з бази даних автоматизованої інформаційної системи Українського інституту експертизи сортів рослин. Моделювання було проведено з використанням алгоритму найближчих сусідів, методом Machine Learning у середовищі статистичного пакета IBM SPSS Statistics «Statistical Package for the Social Sciences». У ролі параметрів моделі було використано такі типи змінних: цільова змінна – ознака «Рослина: тип росту», фокусна змінна – «Рослина: плоїдність», мітка спостережень – «Назва сор­ту». Перелік показників (features) складали такі ознаки: «Рослина: плоїдність», «Стебло: антоціанове забарвлення», «Суцвіття: антоціанове забарвлення бруньки», «Час початку цвітіння», «Рослина: тип росту», «Рослина: за висотою», «Квітка: забарвлення пелюсток», «Стебло: за довжиною», «Стебло: кількість вузлів», «Стебло: діаметр», «Час достигання», «Насінина: за довжиною», «Насінина: форма», «Насінина: забарвлення шкірки», «Насіння: маса 1000 шт.». До складу моделі було узято 25 сортів гречки їстівної вітчизняного та іноземного походження, які включені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2020 рік. Результати. Унаслідок комп’ютерного моделювання було сформовано модель подібних сортів гречки їстівної за сімнадцятьма морфологічними ознаками, які відібрано із застосуванням частотного аналізу проявлення морфологічних ознак. Сформована модель містила 17 тренувальних об’єктів (сортів) та дев’ять контрольних об’єктів (сортів). Було ідентифіковано 22 групи подібних сортів гречки їстівної. Висновки. Сорти гречки їстівної F. esculentum було оцінено за морфологічними ознаками з використанням алгоритму найближчих сусідів за допомогою кластеризації подібних сортів рослин. Було ідентифіковано такі найподібніші групи сортів: перша – ‘Крупнозелена’, ‘Дикуль’, ‘Дев’ятка’ та ‘Ювілейна 100’; друга – ‘Рута’, ‘Мальва’, ‘Надійна’ та ‘Володар’; третя – ‘Ксенія’, ‘Сімка’, ‘Селяночка’ та ‘Мальва’.

Purpose. To analyze collection samples by yield, protein and starch content in grain, its granulometric composition and highlight valuable sources for creating varieties sui­table for bioethanol processing. Methods. To assess the collection material, field, laboratory, measurement and weight, mathematical and statistical research methods were used.  The analysis of chemical quality indicators of triticale grain was carried out by infrared spectrometry on an Infratec 1241 device. The size of starch granules was determined by light microscopy and using the ImageJ computer program. Statistical processing of the obtained research results was carried out with the introduction of the computer program Statistica 6. Results. The results of studies on the collection of winter triticale by the main signs of suitability for bioethanol processing are presented. The grain yield in collection samples on average over the years of research ranged from 3.69 to 5.17 t/ha. The best samples were identified – numbers 181, 101, 185, 219 and the variety ’Arystokrat’ with a yield of 5.01–5.17 t/ha. By the high starch content numbers 123 (69.5%), 101 (69.8%) and the varieties ‘Petrol’ (69.0%), ‘Solodiuk’ (70.1%) and ‘Liubomyr’ (70.3%) were selected. A moderate negative correlation was found between yield and protein content (r = -0.37) and a significant negative correlation was found between starch and protein content (r = -0.64). The analysis of collection samples of winter triticale by granulometric starch composition was carried out. Maximum size of starch granules in the collection samples ranged from 19.4 to 32.7 µm, the minimum – 9.9 to 15.7 µm, and the variability range for the average size of granules was 15.4–20.0 µm. Varieties ‘Yasha’ and ‘Mundo’ were distinguished by the smal­lest average granule size of starch (15.4 and 15.6 µm) and uniformity of particle size distribution. Conclusions. Sources of valuable traits were identified by high productivity, starch content and aligned and fine granule size distribution. A moderate correlation between productivity and protein content and a significant negative correlation between starch and protein content was revealed.

Мета. Визначити посухостійкість п’яти зразків проса (‘Омріяне’, ‘Харківське 57’, ‘Константинівське’, ‘IR 5’, ‘Слобожанське’), використовуючи як осмотик ПЕГ 6000 Методи. Для отримання ефекту посухи використовували п’ять концентрацій розчину ПЕГ 6000: 0,0% (контроль), 11,5%, 15,3%, 19,6%, 23,5% та 28,9%, що відповідає 0,0, 115, 153, 196, 235 та 289 г розчиненої речовини в 1000 мл дистильованої води або 0,0, -1,9, -3,1, -4,8, -6,6 та -9,7 барам.Результати. Осмотичний стрес сильно пригнічував проростання насіння проса при -3,1 барах (46,8%) і -4,8 барах (28,66%) на третю добу, але на шосту добу кількість насіння, що проросло, збільшилась до 92,8% і 84,0%, відповідно. Генотипи проса значно відрізнялись за відсотком проростання у різних концентраціях осмотичного розчину ПЕГ 6000. Так, мінімальна схожість спостерігалась у сорту ‘Омріяне’ при концентрації ПЕГ 6000 -3,1, -4,8 і -6,6 барів. ‘ІR 5’, ‘Константинівське’ і ‘Харківське 57’ показали вищий потенціал проростання насіння при різних концентраціях водного стресу. Зменшення довжини коренів порівняно з контролем спостерігалось у всіх генотипів при осмотичному стресі -1,9 бар, при ПЕГ 6000 -3,1 і -4,8 бар довжина кореня коливалась від 6,6 мм до 13,5 мм на третю добу і від 25,3 до 34,7 мм – на шосту добу. ‘Слобожанське’ показало вищу середню довжину кореня при -3,1 і -4,8 бар водного стресу на третю добу – 8,7–12,5 мм і на шосту добу – 35,7–32,3 мм. При -9,7 бар концентрації ПЕГ 6000 не спостерігалось проростків проса як на третю, так і на шосту добу. ‘Харківське 57’, ‘IR 5’, ‘Слобожанське’ характеризувались довшими проростками – 23,1; 25,5; 25,6 мм, відповідно, при -4,8 бар ПЕГ 6000 на шосту добу. При -6,6 барах осмотичного стресу ‘Константинівське’ і ‘Слобожанське’ мали найменше значення відношення довжина кореня/довжина проростка – 2,58 і 2,61, відповідно. ‘Омріяне’ і ‘IR 5’ мали максимальне відхилення від одиниці – 3,54 та 3,31, відповідно.Висновки. Унаслідок дослідження в селекції на стійкість до посухи було виявлено генотипи ‘Константинівське’ і ‘Слобожанське’, які показали найвищий рівень стійкості до посухи. Сорти ‘IR 5’, ‘Константинівське’ і ‘Харківське 57’ характеризувались найвищим відсотком схожості насіння при різній концентрації ПЕГ 6000 у водному розчині. | Purpose. To determine the drought resistance of five millet varieties (ʻOmriyaneʼ, ʻKharkivske 57ʼ, ʻKonstantinovskeʼ, ʻIR 5ʼ, ʻSlobozhanskeʼ) using PEG 6000 as osmotic stress.Methods. To obtain the effect of drought, five concentrations of PEG 6000 solutions were used: 0.0% (control), 11.5%, 15.3%, 19.6%, 23.5% and 28.9%, which corresponds to 0.0, 115, 153, 196, 235 and 289 g of solute in 1000 ml of distilled water or 0.0, -1.9, - 3.1, - 4.8, - 6.6 and - 9.7 bar. Results. Osmotic stress strongly suppressed the germination of millet seeds at -3.1 bars (46.8%) and at -4.8 bars (28.66%) on the third day, but on the sixth day the number of germinated seeds increased to 92.8% and 84.0% respectively. The millet genotypes of differed significantly in the percentage of germination at various concentrations of the PEG 6000 osmotic solution. The minimum germination capacity was observed in variety Omriyane at -3.1, - 4.8, - 6.6 bars. ʻIR 5ʼ, ʻKonstantinovskeʼ and ʻKharkivske 57ʼ showed higher germination potential at the different concentrations of water stress. A decrease in root elongation in all genotypes compared to control was observed in -1.9 bars osmotic stress and then at -3.1 and -4.8 bars of osmotic stress the root length had the same value from 6.6 mm to 13.5 mm on the 3d day and from 25.3 mm to 34.7 mm on the 6th day. Variety ʻSlobozhanskeʼ showed higher mean root length at -3.1 and -4.8 bars of water stress induced by PEG on the 3d day (8,7 mm-12,5 mm) and on the 6th day (35.7 mm-32.3 mm). It is not observed shoot of millet at -9.7 bars on the 3d and on the 6th days. ʻKharkivske 57ʼ, ʻIR 5ʼ, ʻSlobozhanskeʼ showed higher individual shoot length of 23.1 mm, 25.5 mm, 25.6 mm, respectively at -4.8 bars of PEG 6000 on the 6th day. At -6.6 bars of osmotic stress ʻKonstantinоvskeʼ and ʻSlobozhanskeʼ had lowest root length/shoot length ratio 2.58 and 2.61, respectively. Variety ʻOmriyaneʼ (3.54) and ʻIR 5ʼ (3.31) had the maximum deviation from unity (3.54 and 3.31, respectively).Conclusions. Genotypes' ʻKonstantinоvskeʼ and ʻSlobozhanskeʼ, which showed a high level of drought resistance, were selected as a result of this study in breeding for drought resistance. Variety ʻIR 5ʼ, ʻKonstantinovskeʼ and ʻKharkivske 57ʼ were characterized highest seed germination percentage at the different water stress. | Цель. Определить засухоустойчивость пяти образцов проса (‘Омріяне’, ‘Харківське 57’, ‘Константинівське’, ‘IR 5’, ‘Слобожанське’), используя в качестве осмотика ПЭГ 6000 Методы. Для получения эффекта засухи использовали пять концентраций растворов ПЕГ 6000: 0,0% (контроль), 11,5%, 15,3%, 19,6%, 23,5% и 28,9%, что соответствует 0,0, 115, 153, 196, 235 и 289 г растворенного вещества в 1000 мл дистиллированной воды или 0,0, -1,9, -3,1, -4,8, -6,6 и -9,7 барам Результаты. Осмотический стресс сильно подавлял прорастание семян проса при -3,1 барах (46,8%) и при -4,8 барах (28,66%) на третьи сутки, но на шестые сутки количество проросших семян увеличилось до 92,8% и 84,0%, соответственно. Генотипы проса значительно различались по проценту прорастания в различных концентрациях осмотического раствора ПЭГ 6000. Так, минимальная всхожесть семян наблюдалась у сорта ‘Омріяне’ при концентрации ПЭГ 6000 -3,1, -4,8 і -6,6 баров. ‘ІR 5’, ‘Константинівське’ и ‘Харківське 57’ показали более высокий потенциал прорастания семян при различных концентрациях водного стресса. Уменьшение длины корней проростков по сравнению с контролем наблюдалось у всех генотипов при осмотическом стрессе -1,9 бар, а при осмотическом стрессе -3,1 и -4,8 бар длина корня колебалась от 6,6 мм до 13,5 мм на третьи сутки и от 25,3 до 34,7 мм – на шестые сутки. ‘Слобожанське’ показало более высокую длину корня при -3,1 и -4,8 бар водного стресса на третьи сутки – 8,7–12,5 мм и на шестые сутки – 35,7–32,3 мм. При -9,7 бар не наблюдалось проростков проса как на третьи, так и на шестые сутки. ‘Харківське 57’, ‘IR 5’, ‘Слобожанське’ характеризовались более длинными проростками – 23,1 мм, 25,5 мм, 25,6 мм, соответственно, при -4,8 бар ПЭГ 6000 на шестые сутки. При -6,6 барах осмотического стресса у сортов ‘Константинівське’ и ‘Слобожанське’ наблюдали низкое соотношение длина корня/длина проростка – 2,58 и 2,61, соответственно. ‘Омріяне’ и ‘IR 5’ имели максимальное отклонение от единицы – 3,54 и 3,31, соответственно.Выводы. В результате исследования в селекции на устойчивость к засухе выделены генотипы ‘Константинівське’ и ‘Слобожанське’, которые показали высокий уровень устойчивости к засухе. Сорта ‘IR 5’, ‘Константинівське’ и ‘Харківське 57’ характеризовались высоким процентом всхожести семян при различной концентрации ПЭГ 6000 в водном растворе.

Мета. Встановити особливості росту й розвитку клонів тополь та верб на 2-й рік вегетації на випробній короткоротаційній плантації в Харківській області та виявити найперспективніші клони для створення біоенергетичних плантацій. Методи. На ділянці досліджували ростові характеристики 2-річних тополь – 10 клонів та верб – 3 клони. Обміри проводили на плантації, яку було закладено у 2014 році стебловими живцями довжиною 20–25 см і товщиною 0,8–1,2 см за загальноприйнятою методикою. Під час обліку, який проводили в жовтні, оцінювали біометричні характеристики – товщину і висоту пагонів та визначали кількість рослин з 1, 2 і ≥ 3 пагонами на одну рослину. Результати.  На 2-й рік вегетації клони значно відрізнялись за ростовими параметрами. Високі показники ростової активності було виявлено у тополь ‘Гулівер’, ‘Стрілоподібна’, ‘Роганська’, ‘Слава України’ та верби ‘Прибережна’. Так, тополі ‘Роганська’ та ‘Слава України’ після двох років вирощування за приростом пагона у висоту перевищували середні рівні на 30% та 42%, відповідно. Клони тополь ‘Гулівер’ і ‘Стрілоподібна’ та клон верби ‘Прибережна’ характеризувались найбільшим діаметром пагона та перевищували за цим показником середньорічні рівні більше ніж на 20%. Клони тополь ‘Константа’, ‘Львівська’ і ‘Ноктюрн’ показали слабкі ростові показники. За здатністю до кущення у тополь було виокремлено дві відмінні групи клонів: із високим рівнем кущистості, яка значно збільшувалась у другому вегетаційному сезоні (клони ‘Гулівер’, ‘Роганська’, ‘Дружба’) та клони, кущистість яких була незначною протягом обох сезонів вегетації (клони ‘Константа’, ‘Ноктюрн’ та ‘Львівська’). Загалом, порівняння усереднених ростових показників тополь і верб виявило, що верби переважали тополі за висотою, а достовірних відмінностей за діаметром та кущистістю не спостерігалось. Висновки. Високі показники ростової активності на другий рік вирощування було виявлено у тополь ‘Гулівер’, ‘Стрілоподібна’, ‘Роганська’, ‘Слава України’ та верби ‘Прибережна’, а клони ‘Гулівер’, ‘Роганська’ і ‘Дружба’ продемонстрували найвищий рівень кущистості. Протягом двох вегетаційних сезонів клони тополь ‘Константа’, ‘Львівська’ і ‘Ноктюрн’ демонстрували слабкі ростові показники та низький рівень кущистості. Результати проведених досліджень важливо враховувати при створенні короткоротаційних плантацій біоенергетичних дерев, зокрема на ділянках без штучного зволоження. | Purpose. To estimate the growth performance of poplar and willows clones on the 2nd vegetation year at short rotation plantation in the Kharkiv region, and to identify the most perspective clones for the establishing of bioenergy plantations.Methods. The growth characteristics of 2-year-old poplars (10 clones) and willows (3 clones) were analyzed on experimental plot established in 2014 due to common practice, with stem cuttings 20–25 cm long and 0.8–1.2 cm in diameter. During the analysis performed in October, diameter and height of the shoots were measured and the quantity of plants with 1, 2, and ≤ 3 shoots per plant was determined.Results. The investigations revealed significant interclonal variation in estimated growth parameters on the second vegetation year. The poplar clones ‘Huliver’, ‘Strilopodibna’, ‘Rohanska’, ‘Slava Ukrainy’ and willow clone ‘Pryberezhna’ demonstrated high growth rates. The shoot height of poplars ‘Rohanska’ and ‘Slava Ukrainy’ were 30% and 42% respectively, higher than average rates after two years of cultivation. The clones of poplars ‘Huliver’, ‘Strilopodibna’, and clone of willow ‘Pryberezhna’ had the largest diameters exceeded the average rates more than 20%. Poplars ‘Constanta’, ‘Lvivska’ and ‘Noctiurn’ demonstrated low growth. By the sprouting capacity the clones were divided into two groups: with a high level of sprouting capacity increasing significantly during the second growing season (‘Huliver’, ‘Rohanska’, ‘Druzhba’); and with low sprouting capacity within both vegetation seasons (‘Constanta’, ‘Noctiurn’ and ‘Lvivska’). In general, a comparison of the averaged growth parameters of poplars and willows revealed that the willows prevailed the poplars in height, but no significant differences in diameter and sprouting capacity were observed.Conclusions. The poplars ‘Huliver’, ‘Strilopo­dibna’, ‘Rohanska’, ‘Slava Ukrainy’ and the willow ‘Pryberezhna’ demonstrated high growth values, and poplar clones ‘Huliver’, ‘Rohanska’ and ‘Druzhba’ showed a high level of sprouting capacity. During the two growing seasons the clones of poplars ‘Constanta’, ‘Lvivska’ and ‘Noctiurn’ showed low growth rates and sprouting capacity. The results of experiments could be taken into account when establishing short-rotation plantations of bioenergy trees, in particular on plots without artificial irrigation. | Цель. Установить особенности роста и развития клонов тополей и ив на 2-й год вегетации на испытательной короткоротационной плантации в Харьковской области и выявить наиболее перспективные клоны для создания биоэнергетических плантаций.Методы. На участке исследовали ростовые характеристики 2-летних тополей – 10 клонов и ив – 3 клона. Измерения проводили на плантации, заложенной в 2014 году стеблевыми черенками длиной 20–25 см и толщиной 0,8–1,2 см по общепринятой методике. Во время учета, проводимого в октябре, оценивали биометрические характеристики – толщину и высоту побегов и определяли количество растений, имеющих 1, 2 и ≥ 3 побегов на одно растение.Результаты. На второй год вегетации клоны существенно отличались по ростовым параметрам. Высокие показатели ростовой активности были обнаружены у тополей ‘Гулівер’, ‘Стрілоподібна’, ‘Роганська’, ‘Слава України’ и ивы ‘Прибережна’. Так, тополя ‘Роганська’ и ‘Слава України’ после двух лет выращивания по приросту побега в высоту превышали средние уровни на 30% и 42%, соответственно. Клоны тополей ‘Гулівер’ и ‘Стрілоподібна’ и клон ивы ‘Прибережна’ характеризовались наибольшим диаметром побега и превышали по этому показателю среднегодовой уровень более чем на 20%. Клоны тополей ‘Константа’, ‘Львівська’ и ‘Ноктюрн’ показали слабые ростовые показатели. По способности к кущению у тополей выделены две различные группы клонов: с высоким уровнем кустистости, которая значительно увеличивалась во втором вегетационном сезоне (клоны ‘Гулівер’, ‘Роганська’, ‘Дружба’) и клоны с незначительной кустистостью на протяжении двух сезонов (клоны ‘Константа’, ‘Ноктюрн’ и ‘Львівська’). В целом, сравнение усредненных ростовых показателей тополей и ив показало, что ивы превосходили тополя по росту в высоту, но при этом достоверных различий между ними по показателям диаметра и кустистости не наблюдалось.Выводы. Высокие показатели ростовой активности на второй год выращивания обнаружены у тополей ‘Гулівер’, ‘Стрілоподібна’, ‘Роганська’, ‘Слава Україна’ и ивы ‘Прибережна’, а клоны ‘Гулівер’, ‘Роганська’ и ‘Дружба’ продемонстрировали наиболее высокие уровни кустистости. В течение двух вегетационных сезонов клоны тополей ‘Константа’, ‘Львівська’ и ‘Ноктюрн’ показали слабые ростовые показатели и низкий уровень кустистости. Результаты проведенных исследований важно учитывать при создании короткоротационных плантаций биоэнергетических деревьев, в особенности на участках без искусственного полива.

Мета. Обґрунтувати особливості класифікації морфобіологічних та господарсько-цінних показників сортів лохини високорослої Vaccinium corymbosum L. Методи. Дослідження проводили впродовж 2012–2019 рр. Методи дослідження: польовий (візуальне обстеження прояву морфологічних ознак вегетативних і генеративних органів рослин лохини), лабораторний (визначення вмісту в ягодах вітаміну С, загального цукру, пектину, каротинів, антоціанів, флавоноїдів, загальної кислотності), аналітичний, порівняльний, статистичний (кластерний аналіз).Результати. Сорти лохини високорослої за роки досліджень характеризувались стабільним проявом однорідних морфологічних ознак та господарсько-цінних показників продуктивності. Зокрема, досліджувані сорти класифіковані за групами стиглості: дуже рання: ‘Фіолент’; рання: ‘Драпер’, ‘Гурон’, ‘Клокворк’, ‘Карго’, ‘Ласка’; середня: ‘Блу ріббон’, ‘Топ шелф’, ‘ЗФ08070’, ‘Мавка’; пізня: ‘Ліберті’, ‘Ласт колл’ та дуже пізня: ‘Аврора’, ‘Овертайм’. Установлено, що до кількісних морфологічних ознак сортів лохини високорослої, які впливали на формування продуктивності рослин, належать такі ознаки, як сила росту, листок за довжиною, листок за шириною, суцвіття за довжиною, гроно за щільністю, плід за розміром. Господарсько-цінні показники придатності сортів лохини високорослої залишалися стабільними в межах групи стиглості. Найвищу врожайність (19,5 т/га) забезпечив середньостиглий сорт ‘Мавка’ вітчизняної селекції. Вихід ягід з куща в цього сорту був теж найвищим і становив 7 кг. Найнижчими досліджувані показники продуктивності були в сорту ‘Блу ріббон’ – 10,2 т/га і 2,4 кг відповідно. Мінімальне та максимальне значення прояву характеристик слугуватиме для встановлення граничних меж його варіювання під час наступного моделювання господарсько-цінних показників сортів лохини високорослої.Висновки. Такі морфобіологічні характеристики сортів лохини високорослої, як сила росту рослин, листок за довжиною, листок за шириною, суцвіття за довжиною, гроно за щільністю, плід за розміром тісно пов’язані з продуктивністю рослин, виходом ягід з куща, масою ягід і врожайністю. А тому їх можна залучати до розроблення та вдосконалення моделі показників придатності лохини високорослої до поширення на території України. | Purpose. To substantiate the features of the classification of morphobiological and economically valuable indicators of highbush blueberry varieties of Vaccinium corymbosum L.Methods. The studies were carried out during 2012–2019. Research methods: field (visual examination of the manifestation of morphological signs of vegetative and generative organs of blueberry plants), laboratory (determination of the content of vitamin C, total sugar, pectin, carotenes, anthocyanins, flavonoids, total acidity in berries), analytical, comparative, statistical (cluster analysis).Results. Over the years of research, varieties of highbush blueberries were characterized by a stable manifestation of homogeneous morphological traits and economically valuable performance indicators. In particular, the studied varieties are classified according to ripeness groups: very early: ‘Fiolent’; early: ‘Draper’, ‘Huron’, ‘Clockwork’, ‘Cargo’, ‘Laska’; medium: ‘Blue Ribbon’, ‘Top shelf’, ‘ZF08-070’, ‘Mavka’; late: ‘Liberti’, ‘Last Call’ and very late: ‘Aurora’, ‘Overtime’. It was determined that the quantitative morphological traits of highbush blueberry varieties that influenced the formation of plant productivity include such traits as growth vigor, leaf length, leaf width, inflorescences lengthwise, bunch density, fruit size. Economically valuable indicators of suitability of highbush blueberry varieties remained stable within the ripeness group. The highest yield (19.5 t/ha) was provided by the mid-season variety ‘Mavka’ of domestic selection. The yield of berries from the bush of this variety was also high and amounted to 7 kg. The studied performance indicators were low in the variety ‘Blue Ribbon’ – 10.2 t/ha and 2.4 kg, respectively. The minimum and maximum values of the manifestation of characteristics will serve to establish the limiting boundaries of its variation in the next modeling of economically valuable indicators of highbush blueberry varieties.Conclusions. Such morphobiological characteristics of highbush blueberry varieties, as plant growth vigor, leaf length, leaf width, inflorescences lengthwise, bunch density, fruit size are closely related to plant productivity, berry yield per bush, berry weight and yield. Therefore, they can be involved in the development and improvement of the model of suitability indicators of highbush blueberries for distribution in Ukraine.