Мета. Встановити оптимальні строки проведення збиральних робіт у розсадниках первинного насінництва люпину білого. Методи. Використано польові, лабораторні та статистичні методи оцінки матеріалу. Посівні якості вивчали в лабораторних умовах окремо для насіння із центральних і бічних китиць згідно з ДСТУ 2240-93.Результати. Наведено результати досліджень для визначення оптимальних строків проведення збиральних робіт у розсадниках первинного насінництва. Дослідження проводили окремо для насіння з центральної і бічних китиць, зібраного в різні фази стиглості. Встановлено, що енергія проростання насіння першого строку збирання була мінімальною і становила по сортах для центральної китиці від 70,0 до 73,0% і від 58,0 до 65,0% – для бічних китиць. Найкращі показники енергії проростання і схожості виявлено у насіння центральних китиць, зібраного у фазу «жовті сім’ядолі». Вони становили в середньому по всіх сортах 90,8 і 94,3% відповідно, тоді як у насіння бічних китиць ці показники були на рівні 84,5 і 89,3%. На формування маси 1000 насінин впливали агрометеорологічні умови. В посушливі роки на рослинах сформувалося щупле й легковаге насіння, тому погіршилась його посівна якість. Найбільшу масу 1000 насінин отримано у фазі «повна стиглість», коли вона досягала у центральної китиці від 284 до 338 г, а в бічних – від 266 до 316 г. Проведено оцінку розвитку зародкових корінців: зовнішній вигляд, довжина. Візуальна оцінка насіння на третю добу пророщування та вимірювання дов­жини зародкових корінчиків на сьому добу свідчить, що здорові, добре розвинені проростки спостерігалися в насіння п’ятого і шостого строків збирання.Висновки. Найвищі посівні якості у більшості сортів з урахуванням бічних китиць встановлено в насіння, зібраного у фазу і повної стиглості. Насіння центральної китиці за схожістю відповідає вимогам ДСТУ для добазової категорії (87,0%), починаючи вже з фази «початок пожовтіння корінчика зародка», але насіння бічних китиць – не раніше фази «жовті сім’ядолі». Збиральні роботи необхідно розпочинати у фазі стиглості насіння люпину «жовті сім’ядолі», коли воно є повноцінно сформованим і має високі посівні якості. | Purpose. To determine the optimal time for harvesting in nurseries of primary seed production of white lupine. Methods. Field, laboratory and statistical methods of material evaluation were used. Sowing qualities were studied in the laboratory separately for seeds from the central and lateral racemes in accordance with DSTU 2240-93 (State Standard of Ukraine).Results. The results of studies on determination of optimal terms for harvesting in nurseries of primary seed production are given. The studies were conducted separately for seeds from the central and lateral racemes collected in different ripe stages. It was established that the seed vigor during the first harves­ting time was minimal and ranging for varieties from 70.0 to 73.0% for the central raceme and from 58.0 to 65.0% for the lateral racemes. The best indices of seed vigor and germination capacity were established in the seeds of the central racemes harvested during the “yellow cotyledon” stage. They averaged 90.8 and 94.3% respectively for all varieties, while in the seeds of the lateral racemes these indices amounted to 84.5 and 89.3%. Agrometeorological conditions had influence on the thousand-kernel weight formation. In dry years, plants produced feeble and lightweight seeds, so their sowing qualities has been deteriorated. The highest thousand-kernel weight was obtained in the “full ripeness” stage, when it ranging from 284 to 338 g in the central racemes and from 266 to 316 in the lateral ones. The development of embryonic roots including external appearance, length was assessed. Visual assessment of germination on the third day and measurement of the length of embryonic roots on the seventh day showed that healthy, well-developed seedlings were observed in seeds of the fifth and sixth harvesting periods. Conclusions. The highest sowing qualities in most varieties with regard to lateral racemes were established in the seeds harvested in the «full ripeness» phase. For the germinating capacity, seeds of the central raceme met the requirements of DSTU for the additional category (87.0%), starting from the stage “beginning of the embryonic root yellowing”, but seeds of the lateral racemes not earlier than the phase of “yellow cotyledons”. Harvesting should be started at the “yellow cotyledons” phase of lupine seeds maturity when they were fully formed and have high sowing qualities. | Цель. Установить оптимальные сроки проведения уборочных работ в питомниках первичного семеноводства люпина белого.Методы. Использованы полевые, лабораторные и статистические методы оценки материала. Посевные качества изучали в лабораторных условиях отдельно для семян с центральных и боковых кистей в соответствии с ГСТУ 2240-93. Результаты. Приведены результаты исследований для определения оптимальных сроков проведения уборочных работ в питомниках первичного семеноводства. Исследования проводили отдельно для семян из центральной и боковых кистей, собранных в разные фазы зрелости. Установлено, что энергия прорастания семян первого срока уборки была минимальной и составляла по сортам для центральной кисти от 70,0 до 73,0% и от 58,0 до 65,0% – для боковых кистей. Лучшие показатели энергии прорастания и всхожести выявлены у семян центральных кистей, собранных в фазе «желтые семядоли». Они составляли в среднем по всем сортам соответственно 90,8 и 94,3%, в то время как у семян боковых кистей данные показатели были на уровне 84,5 и 89,3%. На формирование массы 1000 семян влияли агрометеорологические условия. В засушливые годы на растениях сформировались щуплые и легковесные семена, поэтому ухудшились их посевные качества. Наибольшая масса 1000 семян получена в фазе «полная спелость», когда она достигала у центральной кисти от 284 до 338 г, а в боковых – от 266 до 316 г. Проведена оценка развития зародышевых корешков: внешний вид, длина. Визуальная оценка семян на третий день проращивания и измерение длины зародышевых корешков на седьмой день показали, что здоровые, хорошо развитые проростки наблюдаются у семян пятого и шестого сроков уборки.Выводы. Наиболее высокие посевные качества у большинства сортов с учетом боковых кистей установлены в семенах, собранных в фазе полной спелости. Семена центральной кисти по всхожести соответствуют требованиям ГСТУ для добазовой категории (87,0%), начиная уже с фазы «начало пожелтения корешков зародыша», но семена с боковых кистей – не ранее фазы «желтые семядоли». Уборочные работы следует начинать в фазе спелости семян люпина «желтые семядоли», когда они полноценно сформированы и имеют высокие посевные качества.

Мета. Встановити оптимальні строки проведення збиральних робіт у розсадниках первинного насінництва люпину білого. Методи. Використано польові, лабораторні та статистичні методи оцінки матеріалу. Посівні якості вивчали в лабораторних умовах окремо для насіння із центральних і бічних китиць згідно з ДСТУ 2240-93. Результати. Наведено результати досліджень для визначення оптимальних строків проведення збиральних робіт у розсадниках первинного насінництва. Дослідження проводили окремо для насіння з центральної і бічних китиць, зібраного в різні фази стиглості. Встановлено, що енергія проростання насіння першого строку збирання була мінімальною і становила по сортах для центральної китиці від 70,0 до 73,0% і від 58,0 до 65,0% – для бічних китиць. Найкращі показники енергії проростання і схожості виявлено у насіння центральних китиць, зібраного у фазу «жовті сім’ядолі». Вони становили в середньому по всіх сортах 90,8 і 94,3% відповідно, тоді як у насіння бічних китиць ці показники були на рівні 84,5 і 89,3%. На формування маси 1000 насінин впливали агрометеорологічні умови. В посушливі роки на рослинах сформувалося щупле й легковаге насіння, тому погіршилась його посівна якість. Найбільшу масу 1000 насінин отримано у фазі «повна стиглість», коли вона досягала у центральної китиці від 284 до 338 г, а в бічних – від 266 до 316 г. Проведено оцінку розвитку зародкових корінців: зовнішній вигляд, довжина. Візуальна оцінка насіння на третю добу пророщування та вимірювання дов­жини зародкових корінчиків на сьому добу свідчить, що здорові, добре розвинені проростки спостерігалися в насіння п’ятого і шостого строків збирання. Висновки. Найвищі посівні якості у більшості сортів з урахуванням бічних китиць встановлено в насіння, зібраного у фазу і повної стиглості. Насіння центральної китиці за схожістю відповідає вимогам ДСТУ для добазової категорії (87,0%), починаючи вже з фази «початок пожовтіння корінчика зародка», але насіння бічних китиць – не раніше фази «жовті сім’ядолі». Збиральні роботи необхідно розпочинати у фазі стиглості насіння люпину «жовті сім’ядолі», коли воно є повноцінно сформованим і має високі посівні якості.

Цель. Исследовать влияние сроков сева, микроудобрений и регуляторов роста на биохимические показатели семян чечевицы.Методы. Полевые, лабораторные.Результаты. Приведены биохимические показатели качества семян чечевицы в зависимости от сроков сева, действия микроудобрений, регуляторов роста и их сочетания. На формирование биохимических показателей семян чечевицы влияют различные факторы. Содержание сырой клетчатки в среднем за годы исследований было 3,2–3,3% в контрольном варианте, максимальные значения – 6,9% при применении Реаком-СР-Бобовые + Регоплант в 1-м сроке сева и 8,4% Квантум-Бобовые – во 2-м сроке. На показатель содержания крахмала в абсолютно сухом веществе семян в наибольшей мере повлияло применение регулятора роста Стимпо – 56,5% в 1-м сроке сева и в сочетании его с микроудобрением Квантум-Бобовые – 54,3% во 2-м сроке. В целом за годы исследований в семенах чечевицы сорта ‘Линза’ содержание сырого протеина было на уровне 26–28%. При комбинированном применении микроудобрений и регуляторов роста оно было равно 27,81% – Реаком-СР-Бобовые + Стимпо в 1-м сроке сева и от 27,69% – Квантум–Бобовые + Регоплант до 28,60% – Реаком-СР-Бобовые во 2-м сроке.Выводы. Установлены максимальные показатели содержания сырой клетчатки в вариантах с подкормкой растений в фазе бутонизации микроудобрением Квантум-Бобовые – 4,5% в 1-м сроке сева и 10,8% – во 2-м в 2016 г. Максимальное содержание крахмала в семенах чечевицы в 2016 г. в обоих сроках сева было в варианте с подкормкой в фазе бутонизации регулятором роста Стимпо – 58,0 и 55,8% соответственно. В 2017 г. лучшие показатели были в вариантах Квантум-Бобовые и Квантум-Бобовые + Регоплант – 55,1% в 1-м сроке и в варианте Реаком-СР-Бобовые – 54,3% во 2-м сроке. Содержание сырого протеина в семенах чечевицы в 2016 г. в вариантах Реаком-СР-Бобовые + Регоплант – 27,92% в 1-м сроке сева и Реаком-СР-Бобовые + Стимпо – 29,93% – во 2-м. В 2017 г. в варианте Регоплант – 28,21% в 1-м сроке и Квантум-Бобовые – 28,39% во втором сроке сева. | Мета. Дослідити вплив строків сівби, мікродобрив та регуляторів росту на біохімічні показники насіння сочевиці.Методи. Польові, лабораторні.Результати. Наведено біохімічні показники якості насіння сочевиці залежно від строків сівби, дії мікродобрив, регуляторів росту та їх поєднання. На формування біохімічних показників насіння сочевиці впливають різні чинники. Вміст сирої клітковини в середньому за роки досліджень був 3,2–3,3% на контрольному варіанті, максимальні значення – 6,9% за застосування Реаком-СР-Бобові + Регоплант за 1-го строку сівби та 8,4% Квантум-Бобові за 2-го строку. На показник вмісту крохмалю в абсолютно сухій речовині насіння найбільше вплинуло застосування регулятора росту Стимпо – 56,5% у 1-й строк сівби та поєднання його з мікродобривом Квантум-Бобові – 54,3% у 2-й строк. Загалом за роки дослідження в насінні сочевиці сорту ‘Лінза’ вміст сирого протеїну був на рівні 26–28%. За комбінованого застосування мікродобрив і регуляторів росту 27,81% – Реаком-СР-Бобові + Стимпо за 1-го строку сівби та від 27,69% – Квантум-Бобові + Регоплант до 28,60% – Реаком-СР-Бобові за 2-го строку.Висновки. Встановлено максимальні показники вмісту сирої клітковини у варіантах з підживленням рослин у фазі бутонізації мікродобривом Квантум-Бобові – 4,5% за 1-го строку сівби і 10,8% за 2-го строку в 2016 р. Максимальний вміст крохмалю в насінні сочевиці в 2016 р. за обох строків сівби був у варіанті із підживленням у фазі бутонізації регулятором росту Стимпо – 58,0 та 55,8% відповідно. У 2017 р. кращі показники були у варіантах Квантум-Бобові та Квантум-Бобові + Регоплант – 55,1% за 1-го строку та у варіанті Реаком-СР-Бобові – 54,3% за 2-го строку. Вміст сирого протеїну в насінні сочевиці в 2016 р. у варіантах Реаком-СР-Бобові + Регоплант – 27,92% за 1-го строку сівби та Реаком-СР-Бобові + Стимпо – 29,93% за 2-го. У 2017 р. у варіанті Регоплант – 28,21% за 1-го та Квантум-Бобові – 28,39% за 2-го строку. | Purpose. To investigate the effect of sowing time, microfertilizers and growth regulators on biochemical indices of lentil seeds.Methods. Field and laboratory ones.Results. Biochemical indices of lentil seed quality are given depending on the influence of sowing time, microfertilizers, growth regulators and their combination. Various factors affected the formation of biochemical indices of lentil seeds. Over the years of investigation, the content of crude fiber on the average was 3.2–3.3% for the control, the maximum value reached 6.9% in case of application of Reakom-SR-Bobovi + Regoplant during the first sowing time and 8.4% when applying Kvantum-Bobovi during the second sowing time. The Stimpo growth regulator influenced most of all on the starch content in the absolutely dry matter of seeds (56.5%) du­ring the first sowing time and when it was combined with microfertilizer Kvantum-Bobovi (54.3%) during the second sowing time. On the whole, the content of crude protein in the lentil seeds of the ‘Linza’ variety was 26–28% over the years of investigation. In case of the combined application of microfertilizers and growth regulators (Reakom-SR-Bo­bovi + Stimpo), the protein content was 27.81% during the first sowing time and from 27.69% (Kvantum-Bobovi + Regoplant) to 28.60% (Reakom-SR-Bobovi) during the second sowing time.Conclusions It was found that the maximum content of crude fiber were in versions with the application of microfertilizer Kvantum-Bobovi for plant nutrition in the bud-formation stage (4.5%) during the first sowing time and 10,8% during the second sowing time in 2016. The maximum content of starch in lentil seeds in 2016 during both sowing periods was 58,0 and 55,8% respectively in the version with the application of a growth regulator Stimpo in the bud-formation stage. In 2017, the highest indices were shown in the versions of Kvantum-Bobovi and Kvantum-Bobovi + Regoplant (55.1%) during the first sowing time and in the version of Reakom-SR-Bobovi (54.3%) during the second sowing time. The content of crude protein in lentil seeds in 2016 for Reakom-SR-Bobovi + Regoplant version was 27.92% during the first sowing time and for Reakom-SR-Bobovi + Stimpo version reached 29.93% during the second sowing time. In 2017, the above index was amounted to 28.21% for the Regoplant version during the first sowing time and 28.39% for the version of Kvantum-Bobovi during the second sowing time.

Мета. Дослідити вплив строків сівби, мікродобрив та регуляторів росту на біохімічні показники насіння сочевиці. Методи. Польові, лабораторні. Результати. Наведено біохімічні показники якості насіння сочевиці залежно від строків сівби, дії мікродобрив, регуляторів росту та їх поєднання. На формування біохімічних показників насіння сочевиці впливають різні чинники. Вміст сирої клітковини в середньому за роки досліджень був 3,2–3,3% на контрольному варіанті, максимальні значення – 6,9% за застосування Реаком-СР-Бобові + Регоплант за 1-го строку сівби та 8,4% Квантум-Бобові за 2-го строку. На показник вмісту крохмалю в абсолютно сухій речовині насіння найбільше вплинуло застосування регулятора росту Стимпо – 56,5% у 1-й строк сівби та поєднання його з мікродобривом Квантум-Бобові – 54,3% у 2-й строк. Загалом за роки дослідження в насінні сочевиці сорту ‘Лінза’ вміст сирого протеїну був на рівні 26–28%. За комбінованого застосування мікродобрив і регуляторів росту 27,81% – Реаком-СР-Бобові + Стимпо за 1-го строку сівби та від 27,69% – Квантум-Бобові + Регоплант до 28,60% – Реаком-СР-Бобові за 2-го строку. Висновки. Встановлено максимальні показники вмісту сирої клітковини у варіантах з підживленням рослин у фазі бутонізації мікродобривом Квантум-Бобові – 4,5% за 1-го строку сівби і 10,8% за 2-го строку в 2016 р. Максимальний вміст крохмалю в насінні сочевиці в 2016 р. за обох строків сівби був у варіанті із підживленням у фазі бутонізації регулятором росту Стимпо – 58,0 та 55,8% відповідно. У 2017 р. кращі показники були у варіантах Квантум-Бобові та Квантум-Бобові + Регоплант – 55,1% за 1-го строку та у варіанті Реаком-СР-Бобові – 54,3% за 2-го строку. Вміст сирого протеїну в насінні сочевиці в 2016 р. у варіантах Реаком-СР-Бобові + Регоплант – 27,92% за 1-го строку сівби та Реаком-СР-Бобові + Стимпо – 29,93% за 2-го. У 2017 р. у варіанті Регоплант – 28,21% за 1-го та Квантум-Бобові – 28,39% за 2-го строку.

Цель. Исследовать сортовые особенности растений конопли посевной с целью улучшения качественных показателей почвы, на которой они произрастают, определить содержание неорганических элементов в почве, уровень их накопления в стеблях растений и семенах. Методы. Основные – полевой и спектрометрический. Результаты обрабатывали по общепринятым методикам в земледелии, растениеводстве и статистике. Варианты опыта – сорта ‘Гляна’, ‘Глесия’: 1) почва; 2) стебли; 3) семена. Схемы опытов: а) техническая спелость растений, междурядья 45 см; б) техническая спелость растений, междурядья 15 см; в) биологическая спелость растений, междурядья 45 см; г) биологическая спелость растений, междурядья 15 см. Результаты. Определены величины аккумуляции щёлочноземельных металлов и их соединений семенами и стеблями конопли посевной в зависимости от содержания их в почвах на протяжении вегетации. Выявлено, что стебли растений сорта ‘Глесия’ накапливали стронция (Sr) и его соединений значительно меньше по сравнению с растениями сорта ‘Гляна’, а в семенах сорта ‘Глесия’ содержание этого химического элемента превышало содержание в семенах предыдущего сорта на 70 и 78% соответственно. Разность в накоплении соединений бария (Ва) семенами конопли посевной между сортами была не существенной, тогда как ткани стеблей растений сорта ‘Гляна’ накапливали его соединений значительно больше по сравнению с сортом ‘Глесия’. Исследованиями не выявлено влияния доли сорта, площади питания и фазы созревания на процессы аккумуляции растениями соединений магния (Mg). Сорт ‘Глесия’ накапливал в тканях стеблей гораздо меньше кальция (Са) и его соединений по сравнению с растениями сорта ‘Гляна’: в вариантах в фазе технической спелости растений в посевах с междурядьями 45 см (а) и г – растения узкорядных посевов (15 см) в фазе биологической спелости – на 30,94 и 15,95 мг/кг больше при наличии в почве и в вариантах в фазе технической спелости растений с узкорядным посевом (15 см) и в фазе биологической спелости с широкорядным посевом (45 см) – меньше на 34,54 и 24,19 мг/кг.Выводы. На показатели аккумуляции щёлочноземельных металлов растениями конопли посевной существенно повлияли: концентрация соединений определенного химического элемента в пахотном слое почвы, уровень энергетического (светового) обес­печения растений в процессе вегетации, сортовые особенности конопли посевной, этапы органогенеза растений, специфические особенности наземной части – стеблей – накапливать эти химические элементы, а также семенами. Выявлена сортовая зависимость накопления тяжелых металлов тканями растений и семенами конопли посевной. Для получения экологически чистой продукции необходимо учитывать сортовые особенности растений поглощать и аккумулировать соответствующие химические элементы и их соединения при выращивании культуры. | Мета. Дослідити сортові особливості рослин конопель посівних з метою поліпшення якісних показників ґрунтів, на яких вони ростуть, визначити вміст неорганічних елементів у ґрунті, рівень їх накопичення у стеблах рослин і насінні.Методи. Основні – польовий і спектрометричний. Результати опрацьовували за загальноприйнятими методиками у землеробстві, рослинництві та статистиці. Варіанти досліду – сорти ‘Гляна’, ‘Глесія’: 1) ґрунт; 2) стебла; 3) насіння. Схеми дослідів: а) технічна стиглість рослин, міжряддя 45 см; б) технічна стиглість рослин, міжряддя 15 см; в) біологічна стиглість рослин, міжряддя 45 см; г) біологічна стиглість рослин, міжряддя 15 см.Результати. Визначено величину акумуляції лужноземельних металів та їхніх сполук насінням і стеблами рослин конопель посівних залежно від їх вмісту в ґрунтах. Виявлено, що стебла рослин сорту ‘Глесія’ накопичували стронцію (Sr) та його сполук значно менше порівняно з рослинами сорту ‘Гляна’, а в насінні сорту ‘Глесія’ вміст цього хімічного елемента був вищим порівняно з попереднім сортом на 70 і 78% відповідно. Різниця в накопиченні сполук барію (Ва) в насінні сортів конопель посівних була неістотною, тоді як тканини стебел рослин сорту ‘Гляна’ накопичували його сполук значно більше порівняно з сортом ‘Глесія’. Дослідженнями не виявлено впливу частки сорту, площі живлення та фази достигання на процеси акумуляції рослинами сполук магнію (Mg). Сорт ‘Глесія’ накопичував у тканинах стебел рослин відчутно менше кальцію (Са) та його сполук порівняно з рослинами сорту ‘Гляна’: у варіантах фази технічної стиглості рослин у посівах з міжряддями 45 см (а) і г – рослини вузькорядного висіву (15 см) у фазі біологічної стиглості на 30,94 і 15,95 мг/кг більше за наявності у ґрунті та у варіантах фази технічної стиглості рослин вузькорядного висіву (15 см) і у фазі біологічної стиглості з широкорядним висівом (45 см) – на 34,54 і 24,19 мг/кг менше за наявності в ґрунті.Висновки. На показники акумуляції лужноземельних металів рослинами конопель посівних істотно вплинули: концентрація сполук певного хімічного елемента в орному шарі ґрунту, рівень енергетичного (світлового) забезпечення рослин у процесі вегетації, сортові особливості конопель посівних, етапи органогенезу рослин і специфічні особливості їх наземної частини – стебел – накопичувати ці хімічні елементи, а також насінням. Встановлено сортову залежність щодо накопичення важких металів тканинами рослин і насінням конопель посівних. Для отримання екологічно чистої продукції необхідно враховувати сортові особливості рослин щодо здатності поглинати й акумулювати відповідні хімічні елементи та їхні сполуки під час вирощування культури. | Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds.Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm.Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil.Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation.

Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds. Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm. Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil. Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation.

Purpose. To investigate the varietal characteristics of the hemp plants for improving the quality indices of the soil they grow in, determine the amount of inorganic elements in the soil, level of their accumulation in plant stalkі and seeds. Methods. Field and spectrometric methods were basic. The results were processed using conventional methods in agriculture, crop growing and statistics. Variants of the experiment were as follows: varieties ‘Hliana’, ‘Hlesiia’: 1) soils; 2) stalks; 3) seeds. Schemes of experiments included: a) technical maturity of plants, row spacing 45 cm; b) tech­nical maturity of plants, row spacing 15 cm; c) biological maturity of plants, row spacing 45 cm; d) biological maturity of plants, row spacing 15 cm. Results. The amount of the accumulation of alkaline earth metals and their compounds by seeds and stalks of hemp plants depending on their content in vegetation soils was determined. It was found that stalks of the ‘Hlesiia’ plant accumulated strontium (Sr) and its compounds far less than that of ‘Hliana’, whereas in the seeds of the ‘Hlesiia’ variety the content of this chemical element was higher comparing with the previous variety by 70 and 78%, respectively. The difference in the accumulation of barium (Ba) compounds in seeds of hemp plants was not significant, while the tissues of the plant stalks of the ‘Hlia­na’ variety accumulated its compounds significantly more as compared to the ‘Hlesiia’ variety. The degree of influence of the variety, feeding area and the maturity stage on the processes of magnesium compounds (Mg) accumulation by plants was not revealed. Plants of the ‘Hlesiia’ variety accumulated far less calcium (Ca) and its compounds in the stalk tissues as compared to the plants of the ‘Hliana’ variety: in variants of the technical maturity stage of plants with row spacing 45 cm (a) and d – plants of narrow-row sowing (15 cm) in the biological maturity stage 30,94 and 15,95 mg/kg more in the presence in soil and in variants of the technical maturity stage of plants of narrow-row sowing (15 cm) and in the biological maturity stage with broad-sowing (45 cm) 34.54 and 24.19 mg/kg less in the presence in soil. Conclusions. The indices of accumulation of alkaline earth metals by hemp plants were significantly affected by the concentration of compounds of a certain chemical element in the arable layer, the level of energy (light) obtained by plants during vegetation, the varietal features of hemp, the stages of organogenesis of hemp plants and the specificity of their aboveground parts – stalks to accumulate these chemical elements as well as cumulate them by seeds. The varietal dependence as for accumulation of heavy metals by hemp plants tissues and seeds was established. In order to obtain environmentally friendly products, it is necessary to take into account the varietal features of plants concerning the ability to absorb and accumulate the relevant chemical elements and their compounds in the process of hemp culti­vation.

Мета.Визначити статистичні методи та інструментальні засоби (пакети прикладних програм) для створення сис­теми підтримки прийняття рішення (СППР) кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення (ПСП) у розрізі завдань оброблення даних. Обґрунтувати вибір програмних засобів оброблення статистичних даних польових та лабораторних досліджень, що входять до складу кваліфікаційної експертизи на ПСП. Методи. Аналітичний, який ґрунтується на порівнянні методів описової та багатовимірної статистики й засобів інтелектуального аналізу даних, отриманих під час кваліфікаційної експертизи на ПСП. Порівняльний аналіз програмних засобів оброблення статистичних даних для підготовки пропозицій щодо кінцевого рішення за заявкою на сорт рослин.Результати. Проведено декомпозицію завдань, що входять до складу системи підтримки прийняття рішень з кваліфікаційної екс­пертизи сортів-кандидатів на ПСП. Проведено порівняння статистичного пакета SPSS, пакета аналізу, що входить до складу MS Excel, та мови програмування R за критеріями: зручність інтерфейсу, функціональність, якість представлення результатів обчислення, наочність графічної інформації, вартість програмного засобу. Обидва пакети широко застосовують у світі для статистичного оброблення даних, вони мають аналогічний склад функцій для обчислення статистик. Висновки. Виокремлено завдання ПСП, що рекомендовано вирішувати із застосуванням досліджуваних засобів. Як інструментальний засіб рекомендовано використовувати мову програмування R. Основною перевагою R порівняно з пакетом IBM SPSS Statistics є те, що R є програмним продуктом з відкритим кодом, який вільно поширюється. | Цель. Определить статистические методы и инструментальные средства (пакеты прикладных программ) для создания системы поддержки принятия решения (СППР) квалификационной экспертизы сортов на пригодность их к распространению (ПСР) в разрезе задач обработки данных. Обосновать выбор программных средств обработки статистических данных полевых и лабораторных исследований, которые входят в состав квалификационной экспертизы на ПСР. Методы. Аналитический, основанный на сравнении методов описательной и многомерной статистики и средств интеллектуального анализа данных, полученных при проведении квалификационной экспертизы на ПСР. Сравнительный анализ программных средств обработки статистических данных для подготовки предложений по окончательному решению по заявке на сорт растений.Результаты. Проведена декомпозиция задач, которые входят в состав системы поддержки принятия решений по квалификационной экспертизе сортов-кандидатов на ПСП. Проведено сравнение статистического пакета SPSS, пакета анализа, который входит в состав MS Excel и языка программирования R по критериям: удобство интерфейса, функциональность, качество представления результатов расчетов, наглядность графической информации, стоимость программного средства. Оба пакета широко применяются в мире для статистической обработки данных, имеют аналогичный состав функций для расчета статистик. Выводы. Выделены задачи ПСР, которые рекомендуется решать с применением исследуемых средств. В качестве инструментального средства целесообратно использовать язык программирования R. Основным преимуществом R по сравнению с пакетом IBM SPSS Statistics является то, что R – программный продукт с открытым кодом, который свободно распространяется. | Purpose. To define statistical methods and tools (application packages) for creating the decision support system (DSS) for qualifying examination of plant varieties suitable for dissemination (VSD) in the context of data processing tasks. To substantiate the selection of software for proces­sing statistical data relative to field and laboratory investigations that are included into the qualifying examination for VSD.Methods. Analytical one based on the comparison of methods of descriptive and multivariate statistics and tools of intellectual analysis of data obtained during qualifying examination for VSD. Comparative analysis of software tools for processing statistical data in order to prepare proposals for the final decision on plant variety application. Decomposition of tasks was carried out which were included into the decision support system for qualifying examination of varieties-candidates for VSD. Results. Statistical package SPSS, analysis package included in MS Excel and programe language R was compared for the following criteria: interface usability, functionality, quality of calculation result presentation, visibility of graphical information, software cost. The both packages were widely used in the world for statistical data processing, they have similar functions for statistics calculation. Conclusion. Tasks of VSD were separated and recommended to tackle using investigated tools. Programe language R was a product recommended to use as a tool. The main advantage of R as compared to the package IBM SPSS Statistics is the fact that R is an open source software.

Purpose. To define statistical methods and tools (application packages) for creating the decision support system (DSS) for qualifying examination of plant varieties suitable for dissemination (VSD) in the context of data processing tasks. To substantiate the selection of software for proces­sing statistical data relative to field and laboratory investigations that are included into the qualifying examination for VSD. Methods. Analytical one based on the comparison of methods of descriptive and multivariate statistics and tools of intellectual analysis of data obtained during qualifying examination for VSD. Comparative analysis of software tools for processing statistical data in order to prepare proposals for the final decision on plant variety application. Decomposition of tasks was carried out which were included into the decision support system for qualifying examination of varieties-candidates for VSD. Results. Statistical package SPSS, analysis package included in MS Excel and programe language R was compared for the following criteria: interface usability, functionality, quality of calculation result presentation, visibility of graphical information, software cost. The both packages were widely used in the world for statistical data processing, they have similar functions for statistics calculation. Conclusion. Tasks of VSD were separated and recommended to tackle using investigated tools. Programe language R was a product recommended to use as a tool. The main advantage of R as compared to the package IBM SPSS Statistics is the fact that R is an open source software.

Purpose. To define statistical methods and tools (application packages) for creating the decision support system (DSS) for qualifying examination of plant varieties suitable for dissemination (VSD) in the context of data processing tasks. To substantiate the selection of software for proces­sing statistical data relative to field and laboratory investigations that are included into the qualifying examination for VSD. Methods. Analytical one based on the comparison of methods of descriptive and multivariate statistics and tools of intellectual analysis of data obtained during qualifying examination for VSD. Comparative analysis of software tools for processing statistical data in order to prepare proposals for the final decision on plant variety application. Decomposition of tasks was carried out which were included into the decision support system for qualifying examination of varieties-candidates for VSD. Results. Statistical package SPSS, analysis package included in MS Excel and programe language R was compared for the following criteria: interface usability, functionality, quality of calculation result presentation, visibility of graphical information, software cost. The both packages were widely used in the world for statistical data processing, they have similar functions for statistics calculation. Conclusion. Tasks of VSD were separated and recommended to tackle using investigated tools. Programe language R was a product recommended to use as a tool. The main advantage of R as compared to the package IBM SPSS Statistics is the fact that R is an open source software.

Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity. Methods. Special and gene­ral techniques for studies. Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99). Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79).

Purpose. To study biological characteristics of growth and development of middle-early soybean varieties and create a model of phenotype productivity. Methods. Special and gene­ral techniques for studies. Results. Optimal productivity of plants is forming merely at the expense of efficient ratio of all the elements of their structure. It often happens that in case of underdevelopment of one of the structure components yield to some extent can be offset by better development of other elements. Eight indicators were defined which make the largest contribution to the productivity trait of a variety: seed weight per plant, total number of branches, number of nodes per plant, number of pods per plant, number of seeds per plant, number of flowers, plant height, 1000 kernel weight. The first four indicators provided most of the total contribution to a trait of seed weight per plant. Model building was based on hierarchy of productivity traits display in ontogenesis and compliance of their development in organogenesis. The model consists of two modules of traits – resulting and some componental showing phenotypic realization of the genetic formula. It was found that the plant height significantly influence the number of nodes per plant (r = 0,76), and the number of pods per plant (r = 0,43) depends on this trait. In addition, correlation based on the research was obtained between the number of flowers per plant and plant height (r = 0,35), and number of nodes (r = 0,76). It was established that the number of flowers per plant determines the development of pods on the plant so it is quite strongly correlated with this trait (r = 0,99). Conclusions. It was determined that the number of pods per plant and the number of seeds per plant have a very strong correlation (r = 0,96). Besides, such trait as the number of seeds per plant has a strong relationship with the seed weight per plant (r = 0,79).

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity. Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results. Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated. Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha.

Purpose. To define the level of impact of such factors as rate, time and methods of sowing on seed productivity and certified seeds, and the individual response of winter wheat varieties to these factors if used the ecological system of seed farming, that would allow to form and obtain genetically determined potential of variety productivity. Methods. Weight measurement for determining seed yield; statistical, variance and regression analysis for identifying the reliabi­lity of the experiment results. Results. During the research period, weather conditions were greatly differed both by temperature regime and precipitation, but stability of grain and seeds yield on an annual basis was the main requirement to varieties. During the study of «grain productivity» value and quantitative indices of winter wheat yield structure, the results from 684 plots were obtained which were grouped and analyzed for impact factors for complete certainty, and NIR0,05 was calculated. Conclusions. Thus, in case of shifting sowing time from optimum to later period, efficiency of water use by plants was decreasing to a greater extent during years with insufficient precipitation. The shift of sowing time to later period providing optimal seeding rate and row seeding method did not reduce yield. The yield of winter wheat varieties to be studied when sowing in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha in the period from September 15 and October 5 was the highest. Varieties ‘Slavna’ and ‘Chorniava’ provided the highest grain productivity for seeding rate of 5,5 million seeds/ha and using row seeding method, with slight impact of sowing time factor. Grain yield of studied varieties showed negative response during the experiment when seeding rate decreased up to 2,5–3,0 million seeds/ha. ‘Astarta’ varie­ty provided the highest productivity for certified seeds yield as compared to the control (from 1,59 to 3,38 t/ha). The variant of the experiment when sowing on October, 5 in usual manner with seeding rate of 5,5 million seeds/ha showed the highest productivity of 7,02 t/ha (+3,38 t/ha, or +92,9%). Shifting of sowing time for October, 5 resulted in a significant decrease in yields of certified seeds as compared to sowing time on September 15 and 25. Seed yield of studied varieties when sowing on October, 5 was higher than in case of sowing on September, 25. The highest percentage of certified seeds output in the studied varieties was observed for a seeding rate of 2,5–3,0 million seeds/ha. For seeding rate of 5,5 million seeds/ha for varieties with seeding time between September 15 and 25, the difference in grain yield was negligible. The winter wheat variety ‘Astarta’ provided the highest yield of seeds during the research years – 9,36 t/ha, the standard variety ‘Bogdan’ – the lowest one in the best variant of 5,55 t/ha.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds. Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds. Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Цель. Оценить потребность в семенном материале сорговых культур и обеспеченность отечественным семенами.Результаты. По результатам анализа Государственного реестра за 2002–2017 гг., наблюдается тенденция не только к увеличению количества сорговых культур в целом, но и к замещению их гибридами зарубежной селекции. Всего за период с 2002 по 2017 г. в Государственный реестр внесено 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, остальные 60 представлены зарубежными селекционными учреждениями. По результатам проведенных исследований установлено, что производство базовых и добазовых семян сорго обыкновенного двухцветного в 2010 г. достигало 1,3 т, в 2016 – 42 т. За аналогичный период производство семян сорго сахарного возросло с 0,2 до 12,0 т, сорго суданского – с 4,0 до 83,0 т. В 2017 г. для обеспечения потребностей посевных площадей таких культур, как сорго суданское и сорго веничное вполне достаточно выращенных семян. В то же время потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного и сорго сахарного не в полной мере может быть обеспечена за счет размножения отечественных сор­тов. В 2017 г. общая потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного составляет 400,5 т, из которых лишь 42,0 т – отечественного производства. Остальная потребность в семенах будет обеспечена за счет импорта в страну семян зарубежной селекции, в частности выращенного и подготовленного к севу.Выводы. В Реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, внесены 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, то есть 17% по сравнению с 83% рекомендованных сортов сорго двухцветного зарубежной селекции. Площади, занятые в Украине под выращиванием сорго обыкновенного двухцветного, в 2005 г. составляли 22,8 тыс. га, до 2017 г. они выросли до 89,0 тыс. га, соответственно и потребность в семенах – с 102,6 до 400, 5 т. Площади, занятые под сорго сахарным, по состоянию на 2005 г. составляли всего 2,6 тыс. га, в 2017 г. – 20,0 тыс. га, что соответственно и определило повышение потребности в семенном материале с 13,0 до 99,9 т. В 2017 доля площадей, на которых выращивают оте­чественные гибриды сорго обыкновенного двухцветного, составляет 10%, гибриды сорго сахарного – 12%, что свидетельствует о крайне неудовлетворительной ситуации с распространением отечественных сортов. | Мета. Оцінити потребу в насіннєвому матеріалі соргових культур та забезпеченість вітчизняним насінням.Результати. За результатами аналізу Державного реєстру за 2002–2017 рр., спостерігається тенденція не тільки до збільшення кількості соргових культур загалом, а й до заміщення їх гібридами зарубіжної селекції. Всього за період з 2002 по 2017 р. до Державного реєстру внесено 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, решту 60 представлено зарубіжними селекційними установами. За результатами проведених досліджень визначено, що виробництво базового та добазового насіння сорго звичайного двокольорового в 2010 р. було на рівні 1,3 т, у 2016 р. – 42 т. За аналогічний період виробництво насіння сорго цукрового зросло з 0,2 до 12,0 т, сорго суданського – з 4,0 до 83,0 т. У 2017 р. для забезпечення потреб посівних площ таких культур, як сорго суданське та сорго віникове повністю достатньо вирощеного насіння. Водночас, потреба в насінні сорго звичайного двокольорового та сорго цукро­вого не повною мірою може бути забезпечена за рахунок розмноження вітчизняних сортів. У 2017 р. загальна потреба в насінні сорго звичайного двокольорового становить 400,5 т, з яких лише 42,0 т – вітчизняного виробництва. Решта потреби в насінні буде забезпечена за рахунок імпорту в країну насіння зарубіжної селекції, зокрема вирощеного та підготовленого до сівби за кордоном.Висновки. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, перебуває 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, тобто 17%, порівняно з 83% рекомендованих сортів сорго двокольорового іноземної селекції. Площі, зайняті в Україні під вирощуванням сорго звичайного двокольорового, в 2005 р. становили 22,8 тис. га, до 2017 р. вони зросли до 89,0 тис. га, відповідно й потреба в насінні – з 102,6 до 400,5 т. Площі, зайняті під сорго цукровим, станом на 2005 р., становили всього 2,6 тис. га, в 2017 р. – 20,0 тис. га, що відповідно й визначило підвищення потреби в насіннєвому матеріалі з 13,0 до 99,9 т. У 2017 р. частка площ, на яких вирощують вітчизняні гібриди сорго звичайного двокольорового, становить 10%, гібриди сорго цукрового – 12%, що свідчить про вкрай незадовільну ситуацію з поширенням вітчизняних сортів. | Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds.Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Purpose. To evaluate and select hybrids, varieties of the parental nursery of the breeding process, biotechnological lines and wild species of potato for physiological parameters of drought resistance. Methods. Physiological and biochemical, selection ones, statistical data processing. Results. The data is given concerning the evaluation of the water retaining and water regeneration capacity of potato leaves of promising hybrids of competitive and ecological test, varieties of the parental nursery, biotechnological lines and wild species and their integral indicator of drought resistance. The studied samples were grown in the nurseries of field selection crop rotation. Accordingly, the initial material with the highest drought resistance value has been defined. Among the evaluated material, eight hybrids of the competitive and ecological test have been selected (drought resistance coefficient was ranging from 59.4% to 84.8%) and five biotechnological lines of ‘Hlazurna’ and ‘Dorohin’ varieties (drought resistance coefficient was in the range of 55.5% to 67.5%). As for wild species, almost half of the samples (47.8%) were characterized by a high coefficient of drought resistance (from 55 to 78%). Selected samples with high values of drought resistance were recommended to use as a source and drought resistance donors when creating new potato varieties. Conclusions. The initial potato material (hybrids, varieties, biotechnological lines and wild species) with high values of drought resistance (55.0–84.8%) has been selected. These samples are recommended to use in the breeding process when creating new drought resistance potato varieties.

Purpose. To evaluate and select hybrids, varieties of the parental nursery of the breeding process, biotechnological lines and wild species of potato for physiological parameters of drought resistance.Methods. Physiological and biochemical, selection ones, statistical data processing.Results. The data is given concerning the evaluation of the water retaining and water regeneration capacity of potato leaves of promising hybrids of competitive and ecological test, varieties of the parental nursery, biotechnological lines and wild species and their integral indicator of drought resistance. The studied samples were grown in the nurseries of field selection crop rotation. Accordingly, the initial material with the highest drought resistance value has been defined. Among the evaluated material, eight hybrids of the competitive and ecological test have been selected (drought resistance coefficient was ranging from 59.4% to 84.8%) and five biotechnological lines of ‘Hlazurna’ and ‘Dorohin’ varieties (drought resistance coefficient was in the range of 55.5% to 67.5%). As for wild species, almost half of the samples (47.8%) were characterized by a high coefficient of drought resistance (from 55 to 78%). Selected samples with high values of drought resistance were recommended to use as a source and drought resistance donors when creating new potato varieties.Conclusions. The initial potato material (hybrids, varieties, biotechnological lines and wild species) with high values of drought resistance (55.0–84.8%) has been selected. These samples are recommended to use in the breeding process when creating new drought resistance potato varieties. | Мета. Оцінити та провести добір гібридів, сортів батьківського розсадника селекційного процесу, біотехнологічних ліній та диких видів картоплі за фізіологічними показниками посухостійкості.Методи. Фізіолого-біохімічні, селекційні, статистичні.Результати. Наведено дані оцінювання водоутримувальної та водовідновлювальної здатності листків картоплі перспективних гібридів конкурсно-екологічного випробування, сортів батьківського розсадника, біотехнологічних ліній і диких видів та їх інтегрального показника посухостійкості. Досліджувані зразки вирощували в розсадниках польової селекційної сівозміни. Відповідно визначено вихідний матеріал з найвищим показником посухостійкості. З-поміж оцінюваного матеріалу виділено: вісім гібридів конкурсно-екологічного випробування – коефіцієнт посухостійкості коливався від 59,4 до 84,8%, п’ять біотехнологічних ліній сортів ‘Глазурна’ та ‘Дорогинь’ – коефіцієнт посухостійкості у межах від 55,5 до 67,5%. Серед диких видів майже половина зразків (47,8%) мала високий коефіцієнт посухостійкості – від 55 до 78%. Зразки з високими показниками посухостійкості рекомендовано використовувати як джерело та донори стійкості до посухи під час створення нових посухостійких сортів картоплі.Висновки. Виділено вихідний матеріал картоплі (гібриди, сорти, біотехнологічні лінії та дикі види) з високим коефіцієнтом посухостійкості (55,0–84,8%). Рекомендується використовувати ці зразки у селекційному процесі під час створення посухостійких сортів картоплі. | Цель. Оценить и провести отбор гибридов, сортов родительского питомника селекционного процесса, биотехнологических линий и диких видов картофеля по физиологичес­ким показателям засухоустойчивости. Методы. Физиолого-биохимические, селекционные, статистические. Результаты. Приведены данные оценивания водоудерживающей и водообновляющей способности листьев картофеля перспективных гибридов конкурсно-экологического испытания, сортов родительского питомника, биотехнологических линий, диких видов и их интегрального показателя засухоустойчивости. Исследуемые образцы выращивали в питомниках полевого селекционного севооборота. Соответственно определен исходный материал с наивысшим показателем засухоустойчивости. Среди оцениваемого материала выделено: восемь гибридов конкурсно-экологического испытания – коэффициент засухоустойчивости колебался от 59,4 до 84,8%, пять биотехнологических линий сортов ‘Глазурна’ и ‘Дорогинь’ с коэффициентом засухоустойчивости в пределах от 55,5 до 67,5%. Среди диких видов почти половина образцов (47,8%) имели высокий коэффициент засухоустойчивости – от 55 до 78%. Образцы с высокими показателями засухоустойчивости рекомендовано использовать как источники и доноры устойчивости к засухе при создании новых засухоустойчивых сортов картофеля. Выводы. Выделен исходный материал картофеля (гибриды, сорта, биотехнологические линии и дикие виды) с высоким коэффициентом засухоустойчивости (55,0–84,8%). Рекомендовано использовать эти образцы в селекционном процессе при создании засухоустойчивых сор­тов картофеля.

Purpose. To evaluate and select hybrids, varieties of the parental nursery of the breeding process, biotechnological lines and wild species of potato for physiological parameters of drought resistance. Methods. Physiological and biochemical, selection ones, statistical data processing. Results. The data is given concerning the evaluation of the water retaining and water regeneration capacity of potato leaves of promising hybrids of competitive and ecological test, varieties of the parental nursery, biotechnological lines and wild species and their integral indicator of drought resistance. The studied samples were grown in the nurseries of field selection crop rotation. Accordingly, the initial material with the highest drought resistance value has been defined. Among the evaluated material, eight hybrids of the competitive and ecological test have been selected (drought resistance coefficient was ranging from 59.4% to 84.8%) and five biotechnological lines of ‘Hlazurna’ and ‘Dorohin’ varieties (drought resistance coefficient was in the range of 55.5% to 67.5%). As for wild species, almost half of the samples (47.8%) were characterized by a high coefficient of drought resistance (from 55 to 78%). Selected samples with high values of drought resistance were recommended to use as a source and drought resistance donors when creating new potato varieties. Conclusions. The initial potato material (hybrids, varieties, biotechnological lines and wild species) with high values of drought resistance (55.0–84.8%) has been selected. These samples are recommended to use in the breeding process when creating new drought resistance potato varieties.

Мета. Серед описаних у фаховій літературі ідентифікованих генів стійкості проти збудника бурої іржі виділити чужо­рідні, інтрогресовані у вид Triticum aestivum L. джерела, встановити їх походження та перспективи використання в селекційній практиці. Результати. Пшениця озима м’яка як основна зернова культура належить до групи рослин, яких найдавніше вирощують у контрольованих умовах. Протягом періоду вегетації вона зазнає згубного впливу збудників хвороб, тому пошук джерел стійкості проти них є першочерговим завданням селекції. Бура іржа – одна з найпоширеніших і шкодочинних хвороб пшениці. Вона призводить до значних втрат урожаю та погіршення якості зерна. Популяція збудника Puccinia reconditа вирізняється неабиякою адаптивною здатністю. Висока варіабельність вірулентності гриба призводить до накопичення патотипів, здатних долати гени стійкості пшениці. Найбільш екологічно безпечним методом контролювання захворювання є створення стійких сортів. Ефективність селекції на стійкість проти бурої іржі можна покращити, використовуючи різні Lr-гени стійкості. На цей час у геному пшениці та її родичів ідентифіковано й охарактеризовано за хромосомною локалізацією та ефективністю понад 90 (Lr) генів стійкості проти цього збудника. Виявлено, що майже всі ефективні на території України гени стійкості проти збудника бурої іржі, окрім Lr10 та Lr23, є чужорідними, перенесеними в Triticum aestivum від інших видів: Aegilops speltoides – гени Lr28, Lr35, Lr36, Lr47, Lr51, Lr66; Aegilops tauschii – Lr1, Lr21, Lr22а, Lr32, Lr39, Lr42; Triticum timopheevii – Lr18 та Lr50; Thinopyrum elongatum – Lr19, Lr29, Lr24; Secale cereale – Lr25, Lr26 та Lr45; Aegilops umbellulata – Lr9, Lr76; Triticum speltа – Lr44, Lr65, Lr71; Triticum dicoccoides – Lr53, Lr64; Aegilops triuncialis – Lr58, LrTr; Tr. timopheevii spp. viticulosum – LrTt1; Aegilops ventricosa – Lr37; Aegilops kotschyi – Lr54; Elymus trachycaulis – Lr55; Aegilops sharonensis – Lr56; Aegilops geniculate – Lr57; Aegilops peregrine – Lr59; Triticum turgidum – Lr61; Aegilops neglecta – Lr62; Triticum monococcum – Lr63. Висновки. Залучення до схрещувань культурних та диких видів родичів пшениці дасть змогу отримати неоднорідний за стійкістю проти збудника бурої іржі селекційний матеріал.

Purpose. To evaluate hazelnut cultivars, species and hybrids from the genetic collection of Corylus spp. in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the NAS of Ukraine for the complex of economic characters. An attempt has been made to analyze the information on Corylus spp. identity, taxonomy and description, dissemination and ecological requirements of the species, possibilities to use the genetic potential for developing new cultivars. Methods. The value of the Corylus spp. collection representatives was investigated using conventional testing procedures. For summarizing information concerning phylogenetic reconstruction of the Corylus L. genus and hazelnut, a number of scientific publications to be proposed for discussion was analyzed. The oil content in hazelnut kernels and the fatty acid composition was determined using official methods. Results. The best samples of hazelnut genetic collection were included into the broad hybridization programme, and C. chinensis Franch. representatives as well. A number of hybrid seedlings was obtained including new hazelnut cultivars ‘Sofiyivsky 1’, ‘Sofiyivsky 2’ and ‘Sofiyivsky 15’ which were characterized by spherical or almost spherical fruits, high winter hardiness and drought resistance, as well as the absence of rhythmicity in fruiting. Conclusions. The collection of varieties, forms, cultivars and species of the Corylus L. genus created during the last years can be the base for hazelnut breeding in Ukraine.