Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.

Мета. Оцінити селекційний матеріал люцерни за інтенсивністю бульбочкоутворювального процесу, визначити кореляційні зв’язки з нітрогеназною активністю, а також виділити кращі генотипи для використання їх у практичній селекції.Методи. Вегетаційний, статистичний.Результати. Проведено аналіз зразків, популяцій люцерни за кількістю сформованих бульбочок та їх фракційним складом. Встановлено широкий спектр мінливості накопичення бульбочок на рослині. У доборів, порівняно з вихідними формами, збільшилася кількість бульбочок розміром більше 1 мм (середня і велика фракція) та бактероїдна маса. З інокульованих рослин на 7,6–44,5% утворюється більше бульбочок порівняно з контролем. Сорти різнилися за кількістю сформованих бульбочок розміром більше 1 мм з варіюванням від 19,3 до 82,9%. Розміщення бульбочок на кореневій системі мало певні особливості. Для подальшої селекції становлять інтерес популяції: ‘Унітро’, ‘Добір № 3 – Spr. 2’, ‘Добір № 5 – Кs.-2007’, в яких рослини формували 81,2–99,4% бульбочок розміром 1–2 мм та 22,7–27,3% їх розташовано на головному корені. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин визначається ступенем розвитку кореневої системи та її потужності. Зі збільшенням об’єму кореневої системи, формується більше бульбочок. Рівень нітрагеназної активності залежить від потужності кореневої системи, загальної кількості бульбочок у рослин люцерни, зокрема по фракціях 1–2 мм та > 2 мм.Висновки. Встановлено, що розмір симбіотичного апарату визначається кількістю бульбочок, їх фракційним складом та масою. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин залежить від потужності кореневої системи. Зі збільшенням її об’єму формується й більше бульбочок. Високі коефіцієнти кореляції встановлено між рівнем нітрагеназної активності та потужністю кореневої системи, загальною кількістю бульбочок у рослин люцерни, в т. ч. по фракціях 1–2 мм та > 2 мм. | Цель. Оценить селекционный материал люцерны по интенсивности клубенькообразовательного процесса, определить корреляционные связи с нитрогеназной активностью, а также выделить лучшие генотипы для использования их в практической селекции.Методы. Вегетационный, статистический.Результаты. Проведен анализ образцов, популяций люцерны по количеству сформированных клубеньков и их фракционному составу. Установлен широкий спектр изменчивости накопления клубеньков на растении. У отборов, по сравнению с исходными формами, повышается количество клубеньков размером больше 1 мм (средняя и большая фракция) и бактероидная масса. У инокулированных растений на 7,6–44,5% формируется больше клубеньков по сравнению с контролем. Сорта различались по количеству сформировавшихся клубеньков больше 1 мм с варьированием от 19,3 до 82,9%. Размещение клубеньков на корневой сис­теме имеет свои особенности. Для дальнейшей селекции представляют интерес популяции ‘Унитро’, ‘Отбор № 3 – Spr. 2’, ‘Отбор № 5 – Кs.-2007’, у них растения формировали 81,2–99,4% клубеньков размером 1–2 мм и 22,7–27,3% их расположено на главном корне. Интенсивность клубенькообразовательного процесса у растений определяется степенью развития корневой системы, ее мощностью. С увеличением объема корневой системы формируется больше клубеньков. Уровень нитрагеназной активности зависит от мощности развития корневой системы, общего количества клубеньков на растениях люцерны и по размерам 1–2 мм и > 2 мм.Выводы. Установлено, что размер симбиотического аппарата определяется количеством клубеньков, их фракционным составом и массой. Интенсивность клубенькообразовательного процесса зависит от мощности корневой системы. С увеличением ее объема формируется больше клубеньков. Высокие коэффициенты корреляции установлены между уровнем нитрогеназной активности и мощностью корневой системы, общим количеством клубеньков у растений люцерны, в т.ч и по фракциям 1–2 мм и > 2 мм. | Purpose. To make an assessment of the alfalfa selective material according to the intensity of the nodule-forming process and find the correlation with nitrogenase activity. Identify the best genotypes for use in practical breeding. Methods. Vegetative, statistical. Results. Conventional varieties of alfalfa according to the number and size of root nodules were analyzed. The variations in the number of nodules were described. In selections, the amount of medium and large nodules (1 mm and bigger in size) increases and the bacterial mass increases too in comparison with the initial forms. Inoculated plants formed 7.6–44.5% more nodules, in comparison to the reference group. Varieties differ in the number of formed nodules of 1 mm and bigger in size with a variation from 19.3 to 82.9%. The nodules on the root system have specific locations. Interest for further selection related to populations: ‘Unitro’, ‘Dobir № 3 – Spr. 2’, ‘Dobir № 5 – Кs.-2007’, which formed 81.2–99.4% of medium and large nodules and 22.7–27.3% of them were located on the main root. The intensity of the nodule-forming process is determined by the degree of root system deve­lopment. With the increasing of the root system power, the more nodules are formed on it. The level of nitragenase activity depends on the developmental capacity of the alfalfa root system, total number of nodules in sizes of 1–2 mm and > 2 mm. Conclusions. It is established that the size of the symbiotic apparatus depends not only on the number of nodules, but on its mass too. The intensity of the nodule-forming process is determined by the capacity of the root system. With the increase in the volume of the root system, as a result, more nodules are formed. High correlation coefficients were found between the level of nitrogenase activi­ty, the root system thickness and the total number of nodu­les on alfalfa plants, including fractions 1–2 mm, > 2 mm.

Цель. Изучить морфометрические показатели (длина, ширина и толщина) зерновки гексаплоидных видов пшеницы и разработать для их эффективного анализа индексы параметров зерновки: шарозёрности и крупнозёрности.Методы. Исследовали четыре гексаплоидных образца пшеницы, из которых два – сорта яровой мягкой пшеницы и по одному образцу, представляющему виды Triticum petropavlovskyi Udacz. et Migusch. (самый крупнозёрный среди гексаплоидных видов) и T. spherococcum Perciv. (имеет шаровидную форму зерновки). Морфомет­рические показатели зерновок измеряли при помощи штангенциркуля у 10–20 растений урожая 2012, 2014, 2016 гг. Достоверность полученных результатов оценивали при помощи стандартной статистической обработки.Результаты. Разработанные индексы характеризовались стабильным уровнем по годам и практически не зависели от условий выращивания, поэтому их следует считать надёжными для оценки образцов пшеницы по результатам морфометрического анализа зерновки. Установлено чёткую тенденцию к отличию между уровнями проявления показателей зерновки между первой и второй зерновкой колоска. Поэтому для оптимизации количества измерений рекомендовано проводить анализ зерновки по второму цветку, где показатели зерновки выражены лучше.Выводы. Исследования показали эффективность использования разработанных индексов для оценки формы и величины зерновки. Использование индексов будет содействовать эффективному отбору образцов с оптимальным сочетанием показателей зерновки в селекционном процессе. Их также можно использовать при разработке методик оценки на охрано­способность сортов | Мета. Вивчити морфометричні показники (довжина, ширина і товщина) зернівки гексаплоїдних видів пшениці та розробити для ефективного їх аналізу індекси параметрів зернівки: кулястозерності та крупнозерності. Методи. Досліджували чотири гексаплоїдні зразки пшениці, з яких два – сорти ярої м’якої пшениці та по одному зразку, що репрезентують види Triticum petropavlovskyi Udacz. et Migusch. (найбільш крупнозерний серед гексаплоїдних видів) та T. spherococcum Perciv. (має кулясту форму зернівки). Морфометричні показники зернівок вимірювали за допомогою штангенциркуля в 10–20 рослин урожаю 2012, 2014 та 2016 рр. Достовірність отриманих результатів оцінювали за допомогою стандартної статистичної обробки. Результати. Розроблені індекси характеризувалися стабільним рівнем по роках і практично не залежали від умов вирощування, тому можна вважати їх надійними для оцінювання зразків пшениці за результатами морфометричного аналізу зернівки. Встановлено чітку тенденцію до відмінності між рівнями прояву показників зернівки у першій та другій зернівках колоска. Тому для оптимізації кількості вимірів рекомендовано проводити аналіз зернівки по другій квітці, де показники зернівки виражено краще. Висновки. Дослідження засвідчили ефективність використання розроблених індексів для оцінки форми та величини зернівки. Застосування індексів сприятиме ефективному добору зразків з оптимальним поєднанням показників зернівки в селекційному процесі. Їх також можна використати під час розробки методик оцінки на охороноздатність сортів. | Purpose. The article presents approaches to the effective use of the indices for grain morphometric assessment of hexaploid wheat species. The purpose of our research was to study the morphometric parameters (length, width and thickness) of grains and develop effective indices for grain parameters: roundness and size.Methods. Four hexaploid samples of wheat were under research – two spring soft wheat varieties, one sample of the species Triticum petropavlovskyi (the most large-grained species among hexaploid) and the last one represented species T. spherococcum (has a spherical grain form). Grains’ morphometric indices were measured with the help of caliper and 10–20 plants were examined of each 2012, 2014, 2016 yield. The reliability of the obtained results was estimated in accordance with standard statistical processing.Results. The introduced indexes had stable meanings along the years and practically did not depend on the conditions of cultivation, which makes them reliable for wheat samples evaluation, based on grain morphometric analysis. The clear tendency towards the diffe­rence between the indices of the first and the second grains in the spike was determined. Therefore, in order to optimize the number of measurements, we recommend to analyze grains of the second flower, where the grain characteristics are better expressed.Conclusions. So, the study showed the efficiency in use of our indices to assess the shape and size of grains. The indices use will facilitate the effective selection of grain samples with the optimal parameters in the selection process and can be used in the special techniques development for the variety protection.

Цель. Изучить реакцию на яровизацию и идентифицировать Vrn-1 генотипы современных сортов-двуручек пшеницы мягкой различного происхождения. Методы. Темпоральная яровизация, гибридологический анализ типа развития по системе генов Vrn-1, дисперсионный и корреляционный анализ, критерий 2 для оценки соответствия фактичес­ки полученных результатов расщепления теоретической гипотезе. Результаты. Сорта-двуручки существенно различаются по продолжительности периода до колошения в полевых условиях при осеннем посеве и при выращивании растений после яровизации 10–40 суток и без таковой на вегетационной площадке при естественном дне. Сортам ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ для перехода к генеративному развитию (колошению) необходимо 30 и 40 суток яровизации зеленых проростков при +2 °С. Сорта ‘Соломия’ и ‘Хуторянка’ не реагировали на предварительную яровизацию в оба года изучения. Контрольная линия ‘Мироновская 808 Vrn-В1а’ и сорт ‘Зимоярка’ реагировали достоверным сокращением продолжительности периода до колошения на яровизацию – 10 суток, ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘Паллада’, ‘L897Я23’ – 10–20 и ‘Яра’ – 10–30 суток. Сопоставление расщепления на яровые и озимые потомки F2 популяций диаллельных и тесткросных скрещиваний позволило выявить пять групп Vrn-1 генотипов с разным генетическим контролем типа раз­вития. Сорта ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ являются носителями только рецессивных аллелей Vrn-A1b Vrn-B1b Vrn-D1b. В генотипе сортов ‘Зимоярка’ и ‘Хуторянка’ присутствует два доминантных гена Vrn-A1а и Vrn-B1a. Остальные сорта являются носителями только одного доминантного гена Vrn-1: ‘Соломия’ – гена Vrn-A1а, ‘Паллада’ и ‘Яра’ – гена Vrn-B1a, ‘Афина’, ‘Ласточка’ и линия ‘L897Я23’ – гена Vrn-D1a. Выводы. Сорта ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ являются озимыми генотипами. Сорта ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘L897Я23’, ‘Зимоярка’, ‘Соломия’, ‘Хуторянка’, ‘Паллада’, ‘Яра’ являются яровыми и колосятся при посеве весной без яровизации. С точки зрения генетического контроля типа развития сорта ‘Паллада’ и ‘Яра’ соответствуют критериям «типичных» двуручек, но окончательный вывод можно сделать после изучения реакции на фотопериод указанных генотипов. | Мета. Вивчити реакцію на яровизацію та ідентифікувати Vrn-1 генотипи сучасних сортів дворучок пшениці м’якої різного походження. Методи. Темпоральна яровизація, гібридологічний аналіз типу розвитку за системою генів Vrn-1, дисперсійний і кореляційний аналіз, критерій 2 для оцінювання відповідності фактично одержаних результатів розщеплення теоретичній гіпотезі. Результати.Сорти дворучки суттєво розрізняються за тривалістю періоду до колосіння в польових умовах у разі осінньої сівби та за вирощування рослин після яровизації 10–40 діб і без такої на вегетаційному майданчику за природнього дня. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ для переходу до генеративного розвитку (колосіння) потребують 30 і 40 діб яровизації зелених паростків за +2 °С. Сорти ‘Соломія’ і ‘Хуторянка’ не реагували на попередню яровизацію протягом обох років вивчення. Контрольна лінія ‘Мироновская 808 Vrn-В1а’ і сорт ‘Зимоярка’ реагували достовірнім скороченням тривалості періоду до колосіння на попередню яровизацію – 10 діб, ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘Паллада’, ‘L897Я23’ – 10–20 та ‘Яра’ – 10–30 діб. Зіставлення розщеплення на ярі та озимі нащадки F2 популяцій діалельних і тесткросних схрещувань дало змогу виявити п’ять груп Vrn-1 генотипів із різним генетичним контролем типу розвитку. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є носіями тільки рецесивних алелів Vrn-A1b Vrn-B1b Vrn-D1b. У генотипі сортів ‘Зимоярка’ та ‘Хуторянка’ присутні два домінантні гени Vrn-A1а і Vrn-B1a. Інші сорти є носіями тільки одного домінантного гена Vrn-1:‘Соломія’ – гена Vrn-A1а, ‘Паллада’ і ‘Яра’ – гена Vrn-B1a, ‘Афина’, ‘Ласточка’ та лінія ‘L897Я23’ – гена Vrn-D1a. Висновки. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є озимими генотипами. Сорти ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘L897Я23’, ‘Зимоярка’, ‘Соломія’, ‘Хуторянка’, ‘Паллада’, ‘Яра’ є ярими і колосяться за весняної сівби без яровизації. З погляду генетичного контролю типу розвитку сорти ‘Паллада’ та ‘Яра’ відповідають критеріям «типових» дворучок, але остаточний висновок можна зробити лише після вивчення реакції на фотоперіод вказаних генотипів. | Purpose. To study the response to vernalization and to identify Vrn-1 genotypes of modern alternate soft wheat varieties of various origins. Methods. Temporal vernali­zation, hybridological analysis of the development type according to the Vrn-1 gene system, dispersion and correlation analyses, criterion c2 for assessing the correspondence of the actual splitting results to the theoretical hypothesis. Results. Alternate varieties vary considerably in the length of the period before earing under field conditions of autumn sowing and under plants cultivation after 10–40 days vernalization and without it on the growing area under the natural day. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ for the transition to generative deve­lopment (earing) require 30 and 40 days vernalization of green sprouts at +2 °С. The varieties ‘Solomiia’ and ‘Khutorianka’ did not react to a prior vernalization during both years of study. The control line ‘Mironovskaya 808 Vrn-B1a’ and the ‘Zimoiarka’ variety responded with a reliable reduction of the duration period before earing on the vernali­zation – 10, ‘Afina’, ‘Lastochka’, ‘Pallada’, ‘L897Y23’ – 10–20 and ‘Yara’ – 10–30 days. Comparison of split in spring and winter genotypes of the F2 populations of diallele and test-cross interbreeding allowed identifying of five groups of Vrn-1 genotypes with different genetic control type of development. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ are carriers of only the recessive alleles Vrn-A1b, Vrn-B1b, Vrn-D1b. In the genotype of the varieties ‘Zimoiarka’ and ‘Khutorianka’ there are two dominant genes Vrn-A1a and Vrn-B1a. Other varieties carriers of only one gene Vrn-1: ‘Solomiia’ – Vrn-A1a gene, ‘Pallada’ and ‘Yara’ – Vrn-B1a, ‘Afina’, ‘Lastochka’ and ‘L897Ya23’ – the Vrn-D1a gene. Conclusions. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ are of winter genotypes. Varieties ‘Afina’, ‘Lastochka’, ‘L897Ya23’, ‘Zimoiarka’, ‘Solomiia’, ‘Khutorianka’, ‘Pallada’, ‘Yara’ are spring and they achieve earing under spring sowing without vernalization. From the view point of genetic control of development type the varieties ‘Pallada’ and ‘Yara’ correspond to the “typical” alternate criteria, but the final conclusion can be made after studying the photoperiod reaction of these genotypes.

Purpose. To study the adaptive ability and to determine the main criteria for adaptability assessment of potato varie­ties selected at the Institute for Potato Research of the National Academy of Agricultural Sciences under the conditions of Ukrainian Right-Bank Polissia for use in seed potato production.Methods. Ten potato varieties of different maturity groups were examined in field conditions. The productive potential was analyzed by the yield indicator to determine the general specific adaptive response. The coefficient of adapta­bility (CA) for each variety was calculated as the ratio of productivity in the year of cultivation to the average yield of all the varieties under study.Results. In the years of research (2015–2017), almost all varieties had their CA equal 1.0 and above, which indicated their high adaptive capacity to the soil-climatic zone of growing under variable weather conditions. In particular, ‘Lietana’ variety had its annual CA varied within the range of 1.06–1.24 at the yield of 13.3–29.8 t/ha, ‘Hurman’ 1.0–1.02 and 11.6–25.5 t/ha, ‘Sluch’ 0.96–1.13 and 13.1–24.6 t/ha, ‘Strumok’ 0.98–1.09 and 12.3–26.1 t/ha, ‘Zlahoda’ 0.98–1.09 and 11.7–26.2 t/ha, ‘Partner’ 0.96–1.25 and 11.1–29.9 t/ha, respectively. The high general adaptive capacity and increased yield (compared to the long-term average variety index of 20.2 t/ha) was marked by ‘Lietana’ (absolute CA of 1.15 and yield increase of 3.0 t/ha), ‘Partner’ (1.10 and 2.0 t/ha), ‘Kniahynia’ (1.05 and 1.1 t/ha), ‘Feia’ (1.09 and 0.8 t/ha), ‘Strumok’ (1.04 and 0.8 t/ha), ‘Zlahoda’ (1.03 and 0.6 t/ha), and ‘Sluch’ (1.02 and 0.4 t/ha). The most expressed positive response to the favourable growing conditions and realization of its genetic potential (i.e. high yield) was typical of ‘Lietana’, ‘Partner’, and ‘Kniahynia’ varieties, which are attributed to the varieties with a specific adaptability. In particular, in the favourable for weather conditions years (2016 and 2017), the yield increase of these varieties to the average yield of all the varieties (26.6 and 25.1 t/ha, res­pectively) was as follows: in ‘Lietana’ 1.5–2.3 t/ha, ‘Partner’ 0.4–3.3 t/ha, ‘Kniahynia’ 0.7–1.7 t/ha. Thus, the specific adaptive ability of a variety is more evident at a high value of the average yield of all the varieties.Conclusions. The use of high adaptable potato varieties for cultivation in certain climatic zones will allow increasing production of high-quali­ty seed material for variety rotation. These varieties for the conditions of  Ukrainian Right-Bank Polissia include ‘Lietana’, ‘Partner’, ‘Kniahynia’, ‘Zlahoda’, ‘Feia’, ‘Sluch’, ‘Strumok’, ‘Ariia’, and ‘Hurman’. | Мета. Вивчити адаптивну здатність та визначити основні критерії адаптивності нових сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН у зоні Правобережного Полісся України для використання в насінництві. Методи. У польових умовах досліджували 10 сортів картоплі різних груп стиглості. Їх продуктивний потенціал для визначення загальної видової адаптивної реакції аналізували за показниками врожайності. Для цього розраховували коефіцієнт адаптивності сорту (КА) за його врожайністю в рік вирощування до середньосортової врожайності року.Результати. Протягом років випробування (2015–2017) майже всі сорти мали КА 1,0 і вище, що свідчить про їхню високу адаптивну здатність у ґрунтово-кліматичній зоні вирощування за мінливих погодних умов. Зокрема, у сорту ‘Лєтана’ річний КА варіював у межах 1,06–1,24 за врожайності 13,3–29,8 т/га, ‘Гурман’ – 1,00–1,02 і 11,6–25,5 т/га, ‘Случ’ – 0,96–1,13 і 13,1–24,6 т/га, ‘Струмок’ – 0,98–1,09 і 12,3–26,1 т/га, ‘Злагода’ – 0,98–1,09 і 11,7–26,2 т/га, ‘Партнер’ – 0,96–1,25 і 11,1–29,9 т/га відповідно. Висока загальна адаптивна здатність і відповідно підвищена (порівняно з багаторічним середньосортовим показником – 20,2 т/га) урожайність була властива сортам ‘Лєтана’ (абсолютний КА – 1,15, приріст урожайності – 3,0 т/га), ‘Партнер’ (1,07 і 2,0 т/га), ‘Княгиня’ (1,02 і 1,1 т/га), ‘Фея’ (1,09 і 0,8 т/га), ‘Струмок’ (1,04 і 0,8 т/га), ‘Злагода’ (1,03 і 0,6 т/га) та ‘Случ’ (1,04 і 0,4 т/га). Найбільш вираженою позитивною реакцією на сприятливі умови вирощування реалізацією свого генетичного потенціалу, а саме підвищеною врожайністю, вирізнялися ‘Лєтана’, ‘Партнер’ і ‘Княгиня’, які належать до сортів зі специфічною адаптивністю. Зокрема, у роки зі сприятливими погодними умовами (2016 і 2017) приріст урожайності цих сортів до середньосортового річного показника (26,6 і 25,1 т/га) становив: ‘Лєтана’ – 1,5–2,3 т/га, ‘Партнер’ – 0,4–3,3 т/га, ‘Княгиня’ – 0,7–1,7 т/га. Таким чином, специфічна адаптивна здатність сорту більшою мірою проявляється за високої середньосортової врожайності року.Висновки. Використання в насінництві сортів картоплі з високою адаптивністю до вирощування в певних ґрунтово-кліматичних зонах дасть змогу збільшити обсяги виробництва насіннєвого матеріалу високих категорій для проведення сортозаміни і сорто­оновлення. До таких сортів в умовах Правобережного Полісся України належать ‘Лєтана’, ‘Партнер’, ‘Княгиня’, ‘Злагода’, ‘Фея’, ‘Случ’, ‘Струмок’, ‘Арія’ та ‘Гурман’. | Цель. Изучить адаптивную способность и определить основные критерии адаптивности новых сортов картофеля селекции Института картофелеводства НААН в зоне Правобережного Полесья Украины для использования в семеноводстве. Методы. В полевых условиях исследовали 10 сор­тов картофеля разных групп спелости. Их продуктивный потенциал для определения общей видовой адаптивной реакции анализировали по показателям урожайности. Для этого рассчитывали коэффициент адаптивности сорта (КА) по его урожайности в год выращивания к среднесортовой урожайности года. Результаты. За годы испытания (2015–2017) почти все сорта имели КА 1,0 и выше, что свидетельствует об их высокой адаптивной способности в почвенно-климатической зоне выращивания при меняющихся погодных условиях. В частности, у сорта ‘Летана’ годовой КА варьировал в пределах 1,06–1,24 при урожайности 13,3–29,8 т/га, ‘Гурман’– 1,00–1,02 и 11,6–25,5 т/га, ‘Случ’ – 0,96–1,13 и 13,1–24,6 т/га, ‘Струмок’ – 0,98–1,09 и 12,3–26,1 т/га, ‘Злагода’ – 0,98–1,09 и 11,7–26,2 т/га, ‘Партнер’ – 0,96–1,25 и 11,1–29,9 т/га соответственно. Высокая общая адаптивная способность и, соответственно, повышенная (по сравнению с многолетним среднесортовым показателем – 20,2 т/га) урожайность была присуща сортам ‘Летана’ (абсолютный КА – 1,15, прирост урожайности – 3,0 т/га), ‘Партнер’ (1,07 и 2,0 т/га), ‘Княгиня’ (1,02 и 1,1 т/га), ‘Фея’ (1,09 и 0,8 т/га), ‘Струмок’ (1,04 и 0,8 т/га), ‘Злагода’ (1,03 и 0,6 т/га) и ‘Случ’ (1,04 и 0,4 т/га). Наиболее выраженной положительной реакцией на благоприятные условия выращивания реализацией своего генетического потенциала, а именно повышенной урожайностью, отличались ‘Летана’, ‘Партнер’ и ‘Княгиня’, принадлежащие к сортам со специфической адаптивностью. В частности, в годы с благоприятными погодными условиями (2016 и 2017) прирост урожайности этих сортов к среднесортовому годовому показателю (26,6 и 25,1 т/га соответственно) составил: ‘Летана’ – 1,5–2,3 т/га, ‘Партнер’ – 0,4–3,3 т/га, ‘Княгиня’ – 0,7–1,7 т/га. Таким образом, специфическая адаптивная способность сорта в большей степени проявляется при высокой среднесортовой урожайности года.Выводы. Использование в семеноводстве сортов картофеля с высокой адаптивностью к выращиванию в определенных почвенно-климатических зонах позволит увеличить объемы производства семенного материала высоких категорий для проведения сор­то-замены и сортообновления. К таким сортам в условиях Правобережного Полесья Украины принадлежат ‘Летана’, ‘Партнер’, ‘Княгиня’, ‘Злагода’, ‘Фея’, ‘Случ’, ‘Струмок’, ‘Ария’ и ‘Гурман’.

Цель. Провести комплексную агробиологическую оценку гибридов капусты брокколи Brassica oleracea L. convar. botrytis (L.) Alef. var. сymosa Duch. по основным хозяйственно-ценным показателям в условиях Западной Лесостепи Украины.Методы. Объектом исследования были гибриды капусты брокколи иностранной селекции: ‘Lucky F1’ (контроль), ‘Batavia F1’, ‘Belstar F1’, ‘Monaco F1’ и ‘Rumba F1’. Фенологические наблюдения, биометрические измерения и учеты проводили в соответствии с Методикой исследовательской дела в овощеводстве и бахчеводства (2001). Результаты. В среднем за годы исследований наивысшую товарную урожайность головок формировали гибриды ‘Monaco F1’ (41,2 т/га) и ‘Rumba F1’ (38,0 т/га). Нес­колько ниже она была в ‘Belstar F1’ и ‘Batavia F1’ – 32,3 и 29,6 т/га соответственно. В общем же все исследуемые гибриды обеспечили существенный прирост урожайнос­ти (6,3–17,9 т/га) по сравнению с контрольным вариантом (‘Lucky F1’ – 23,3 т/га). Наибольший диаметр центральной головки зафиксирован у гибридов ‘Rumba F1’ и ‘Monaco F1’ – 19,7 и 20,5 см, наименьший у ‘Lucky F1’ – 14,3 см. Масса центральной головки у всех гибридов была значительно выше показателя контроля (295 г): ‘Batavia F1’ – 451 г, ‘Belstar F1’ – 477, ‘Rumba F1’ – 514, ‘Monaco F1’ – 542 г. Масса боковых головок в зависимости от гибрида колебалась от 328 г (‘Lucky F1’) до 807 г (‘Monaco F1’). Самые высокие биохимические показатели товарной продукции обеспечили гибриды ‘Rumba F1’ и ‘Monaco F1’: содержание общего сухого вещества составило 11,3 и 11,6%, растворимых сухих веществ – 6,4 и 6,7%, сахаров – 3,5 и 3,8% и витамина С – 89,3 и 98,7 мг/100 г соответственно. Выводы. В условиях Западной Лесостепи Украины рекомендуется выращивать новые гибриды капусты брокколи иностранной селекции ‘Rumba F1’ и ‘Monaco F1’, которые обеспечивают формирование высоких показателей как урожайности, так и качества товарной продукции. По результатам агробиологической оценки предложено типичную модель сорта капусты брокколи, которая может служить проектом для разработки соответствующих бланков показателей пригодности сортов Brassica oleracea L. convar. botrytis (L.) Alef. var. сymosa Duch. для распространения на территории Украины. | Purpose. To conduct a comprehensive agrobiological assessment of broccoli hybrids Brassica oleracea L. convar. botrytis (L.) Alef. var. сymosa Duch. in terms of the key agronomic traits under the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine.Methods. The object of the study was the following foreign broccoli hybrids: ‘Lucky F1’ (reference), ‘Batavia F1’, ‘Belstar F1’, ‘Monaco F1’, and ‘Rumba F1’. Phenological observations, biometric measurements, and records were conducted in accordance with the Methodology of Experiments in Vegetable and Melons (2001).Results. On ave­rage over the years of research, the highest yield was obtained from hybrids ‘Monaco F1’ (41.2 t/ha) and ‘Rumba F1’ (38.0 t/ha). A slightly lower yield was in ‘Belstar F1’ (32.3 t/ha) and ‘Batavia F1’ (29.6 t/ha). In general, all hybrids under investigation provided a significant yield increase (6.3–17.9 t/ha) compared to reference ‘Lucky F1’ (23.3 t/ha). The largest diameter of the main head was recorded in the hybrids ‘Rumba F1’ (19.7 cm), ‘Monaco F1’ (20.5 cm) and the smallest in ‘Lucky F1’ (14.3 cm). The weight of the main head of all hybrids was significantly higher than that of reference (295 g): ‘Batavia F1’ 451 g, ‘Belstar F1’ 477 g, ‘Rumba F1’ 514 g, and ‘Monaco F1’ 542 g. The weight of the side heads of the broccoli ranged from 328 g (‘Lucky F1’) to 807 g (‘Monaco F1’). The highest biochemical indicators of commodity product were provided by hybrids ‘Rumba F1’ and ‘Monaco F1’: the total dry matter content was 11.3 and 11.6%, soluble solids 6.4 and 6.7%, sugars 3.5 and 3.8%, and vitamin C 89.3 and 98.7 mg/100 g, respectively.Conclusions. Under the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine, it is recommended to grow new foreign broccoli hybrids ‘Rumba F1’ and ‘Monaco F1’, which ensure high yield and quali­ty of commodity product. According to the results of the agrobiological assessment, a typical model of broccoli variety is proposed, which may serve as a project for the development of the evaluation form for ability indicators of Brassica oleracea L. convar. botrytis (L.) Alef. var. сymosa Duch. for distribution inUkraine. | Мета. Провести комплексне агробіологічне оцінювання гібридів капусти броколі Brassica oleracea L. convar. botrytis (L.) Alef. var. сymosa Duch. за основними господарсько-цінними показниками в умовах Західного Лісостепу України.Методи. Об’єктом дослідження були гібриди капусти броколі іноземної селекції: ‘Lucky F1’ (контроль), ‘Batavia F1’, ‘Belstar F1’, ‘Monaco F1’ та ‘Rumba F1’. Фенологічні спостереження, біометричні вимірювання та обліки проводили відповідно до Методики дослідної справи в овочівництві та баштанництві (2001).Результати. У середньому за роки досліджень найвищу товарну врожайність головок формували гібриди ‘Monaco F1’ (41,2 т/га) і ‘Rumba F1’ (38,0 т/га). Дещо нижчою вона була в ‘Belstar F1’та ‘Batavia F1’ – 32,3 та 29,6 т/га відповідно. Загалом усі досліджувані гібриди забезпечили істотний приріст урожайності (6,3–17,9 т/га) порівняно з контрольним варіантом (‘Lucky F1’ – 23,3 т/га). Найбільший діаметр центральної головки зафіксовано в гібридів ‘Rumba F1’ та ‘Monaco F1’ – 19,7 і 20,5 см, найменший – у ‘Lucky F1’ – 14,3 см. Маса центральної головки в усіх гібридів була значно вищою за показник контролю (295 г): ‘Batavia F1’ – 451 г, ‘Belstar F1’ – 477, ‘Rumba F1’ – 514, ‘Monaco F1’ – 542 г. Маса бокових головок капусти броколі залежно від гібрида коливалася від 328 г (‘Lucky F1’) до 807 г (‘Monaco F1’). Найвищі біохімічні показники товарної продукції забезпечили гібриди броколі ‘Rumba F1’та ‘Monaco F1’: вміст загальної сухої речовини становив 11,3 і 11,6%, розчинних сухих речовин – 6,4 і 6,7%, цукрів – 3,5 і 3,8% і вітаміну С – 89,3 та 98,7 мг/100 г відповідно.Висновки. В умовах Західного Лісостепу України рекомендується вирощувати нові гібриди капусти броколі іноземної селекції ‘Rumba F1’ та ‘Monaco F1’, які забезпечують формування високих показників як урожайності, так і якості товарної продукції. За результатами агробіологічного оцінювання запропоновано типову модель сорту капусти броколі, яка може слугувати проектом для розроблення відповідних бланків показників придатності сортів Brassica oleracea L. convar. botrytis (L.) Alef. var. сymosa Duch. для поширення на території України.

Цель. Разработать научно-методические основы правовой охраны сортов растений в Украине в соответствии с требованиями CPVO (Community Plant Variety Office) Европейского Союза (ЕС), проанализировать соответствующие методически-правовые нормы и подходы, направленные на совершенствование системы правовой охраны сортов растений, как объектов интеллектуальной собственности, идентифицированых при экспертизе по определению критериев отличия, однородности и стабильности (ВОС-тест).Результаты. Определение критериев отличия, однородности и стабильности предполагает идентификацию сортов растений методом морфологического описания признаков вегетативных и генеративных органов фенотипов. Морфологическая кодовая формула сорта состоит из соответствующих кодов признака и степеней их проявления и формируется в соответствии с техничес­кими документами и методиками на ВОС всеми странами Международного союза по охране новых сортов растений (UPOV) и CPVO в частности. Промониторено методическое обеспечение охраны прав селекционера и новых сортов растений в странах ЕС, проанализированы протоколы CPVO методом сравнительной оценки общей части и таблицы признаков методик на ВОС для ботанических таксонов 4 групп: сельскохозяйственные, овощные, плодовые и декоративные.Выводы. Вследствии сравнительной оценки Методик по экспертизе на отличие, однородность и стабильность сортов растений (CPVO – протоколы; UPOV – TG; Украина – UATG) установлено, что морфологическое описание сортов растений во время полевой диагностики качественных (QL), количественных (QN) и псевдокачественных (PQ) признаков фенотипов является основным для проведения экспертизы на ВОС-тест как по международным требованиям UPOV, так и CPVO. Нацио­нальные Методики проведения экспертизы сортов растений на отличие, однородность и стабильность разрабатываются с обязательным учетом требований DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. Методическая база CPVO ЕС на этапе исследований в 2015 году включала протоколы для 160 ботанических таксонов, представленные четырьмя группами: сельскохозяйственные (18), овощные (46), плодовые (30) и декоративные (66). Для проведения научно-технической экспертизы заявки на сорт растений в Украине профессиональный интерес представляют протоколы CPVO для 122 ботанических таксонов, а именно: сельскохозяйственные (18), овощные (44), плодовые (28) и декоративные (32). Полевая диагностика фенотипов растений методом морфологического описания для идентификации сортов по соответствующим признакам и степеням их проявления для подготовки гармонизированных описаний сортов растений практически приведена к международным требованиям UPOV и частично к протоколам CPVO ЕС. | Purpuse. To develop scientific and methodological principles of legal protection of plant varieties in Ukraine in accordance with the requirements of the Community Plant Variety Office (CPVO) and the European Union (EU), to analyze the relevant methodological and legal norms and approa­ches aimed to improve the system of legal protection of plant varieties as intellectual property objects identified during the expert determination the criteria for distinctiveness, uniformity and stability (DUS-test).Results. Determination of the criteria for distinctiveness, uniformity and stability implies the plant varieties identification by the method of phenotype morphological description (the signs of vegetative and generative organs). The morphological code formula of the variety consists of the corresponding codes of the sign and the degree of its expression that is formed according to the technical documents and DUS methods in all countries of the International Union for the Protection of New Varieties of Plants (UPOV) and CPVO. Methodological provision for the protection of breeder’s rights and new plant varieties in the EU and the CPVO protocols were analyzed by the comparative method of the general parts and the tables of signs of DUS techniques for the  botanical taxons of 4 plant groups: agricultural, vegetable, fruit and decorative.Conclusions. As a result of comparative assessment of DUS methods for plant varieties (CPVO – Protocols, UPOV – TG, Ukraine – UATG) was found that the morphological des­cription of plant varieties during the field trials (qualitative (QL), quantitative (QN) and pseudo-qualitative (PQ) signs of phenotypes ) is the basic technique for conducting DUS testing  according to the international UPOV requirements as well as to CPVO requirements. National Methods for Plant Varieties Examination for Distinctness, Uniformity and Stability are developed under mandatory requirements of the DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. The CPVO and EU methodological bases at the 2015 research stage included protocols for 160 botanical taxons, represented by four plant groups: agricultural (18); vegetables (46); fruit (30) and decorative (66). The CPVO protocols for 122 botanical taxons, namely: agricultural (18), vegetable (44); fruit (28) and decorative (32) are of great value for the application’s scientific and technical examination for plant variety registration inUkraine. Field tests of plant phenotypes in accordance with morpho-descriptive method for variety identification by the relevant features and their degree of expression for harmonized description of plant varieties is practically brought to the UPOV international requirements and partly to CPVO protocols of the European Union. | Мета. Розробити науково-методичні засади правової охорони сортів рослин в Україні відповідно до вимог CPVO (Community Plant Variety Office) Європейського Союзу (ЄС), проаналізувати відповідні методично-правові норми та підходи, спрямовані на вдосконалення системи правової охорони сортів рослин, як об’єктів інтелектуальної власності, ідентифікованих під час експертизи з визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності (ВОС-тест).Результати. Визначення критеріїв відмінності, однорідності та стабільності передбачає ідентифікацію сортів рослин методом морфологічного опису ознак вегетативних і генеративних органів фенотипів. Морфологічна кодова формула сорту складається з відповідних кодів ознак та ступенів їхнього прояву і формується згідно з технічними документами та методиками на ВОС усіма країнами Міжнародного союзу з охорони нових сортів рослин (UPOV) та CPVO зокрема. Промоніторено методичне забезпечення охорони прав селекціонера та нових сортів рослин у країнах ЄС, проаналізовано протоколи CPVO методом порівняльного оцінювання загальної частини та таблиці ознак методик на ВОС для ботанічних таксонів 4 груп: сільськогосподарські, овочеві, плодові та декоративні.Висновки. Унаслідок порівняльного оцінювання Методик з експертизи на відмінність, однорідність і стабільність сортів рослин (CPVO – протоколи; UPOV – TG; Україна – UATG) установлено, що морфологічний опис сортів рослин під час польової діагностики якісних (QL), кількісних (QN) та псевдоякісних (PQ) ознак фенотипів є основним для проведення експертизи на ВОС-тест як за міжнародними вимогами UPOV, так і CPVO. Національні Методики проведення експертизи сортів рослин на ВОС розробляються з обов’язковим урахуванням вимог DOCUMENT TGP 7/3 DEVELOPMENT OF TEST GUIDELINES adopted by the Council at its forty-eighth ordinary session on October 16, 2014. Методична база CPVO ЄС на етапі досліджень у 2015 р. містила протоколи для 160 ботанічних таксонів, які представлено чотирма групами: сільськогосподарські (18), овочеві (46), плодові (30) та декоративні (66). Для проведення науково-технічної експертизи заявки на сорт рослин в Україні професійний інтерес становлять протоколи CPVO для 122 ботанічних таксонів, а саме: сільськогосподарські (18), овочеві (44), плодові (28) та декоративні (32). Польова діагностика фенотипів рослин методом морфологічного опису для ідентифікації сортів за відповідними ознаками та ступенями їхнього прояву для підготовки гармонізованих описів сортів рослин практично приведена до міжнародних вимог UPOV та частково до протоколів CPVO ЄС.

Цель. Создание и оценка за комбинационной способностью нового исходного материала плазмы Iodent при селекции гибридов кукурузы для условий степной зоны Украины.Методы. Полевой, математико-статистический.Результаты. Одним из основных критериев отбора была оценка комбинационной способности нового исходного материала по основным хозяйственно-ценным приз­накам, что имеет большое значение в селекционной характеристике полученных самоопылённых семей S5–6. Приведены результаты оценки самоопылённых семей S5 и S6, полученных на основе сестринских гибридов, созданных при скрещивании раннеспелых константных линий генетической плазмы Iodent ФАО 180–250 селекции ГУ Институт зерновых культур НААН: ‘ДК714/195’, ‘ДК744’, ‘ДК555’, ‘ДК237’, ‘ДК216’, ‘ДК213’, ‘ДК1274’ и ‘ДК234’. Показана динамика отбора лучших самоопылённых семей и отмечена закономерность, связанная с различной реакцией генотипов на условия выращивания и генетическим происхождением исходного материала. В результате анализа урожайности тесткросов, созданных с участием лучших самоопылёных семей, отобраны гибриды, существенно превысившие по этому показателю стандарты при меньшей уборочной влажности зерна. Для хозяйственной оценки тесткросов определено индекс урожайности по отношению урожайности зерна к его уборочной влажности. У лучших тесткросов он составил от 0,60 до 0,68, тогда как у гибридов-стандартов – 0,34–0,45.Выводы. Выделено раннеспелые самоопылёные семьи S6 (ДК744 ´ ДК216)211111, (ДК744 ´ ДК213)111211 и (ДК744 ´ ДК555)112111 с более высокими оценками эффектов общей комбинационной способности (ОКС) по признаку «урожайность зерна» в сравнении с линией-стандартом ‘ДК744’. Определена зависимость уровня ОКС самоопылёных семей от генотипа исходных линий, на основе которых они были созданы. Большинство лучших самоопылёных семей S6 имели в своем составе линии ‘ДК744’ и ‘ДК555’. | Мета. Створити та оцінити за комбінаційною здатністю новий вихідний матеріал плазми Iodent під час селекції гібридів кукурудзи для умов степової зони України.Методи. Польовий, математико-статистичний.Результати. Одним із основних критеріїв добору було оцінювання комбінаційної здатності нового вихідного матеріалу за основними господарсько-цінними ознаками, що має вагоме значення в селекційній характеристиці отриманих самозапилених сімей S5–6. Наведено результати оцінювання самозапилених сімей S5 та S6, отриманих на основі сестринських гібридів, створених за схрещування ранньостиглих константних ліній генетичної плазми Iodent ФАО 180–250 селекції Інституту зернових культур НААН: ‘ДК714/195’, ‘ДК744’, ‘ДК555’, ‘ДК237’, ‘ДК216’, ‘ДК213’, ‘ДК1274’ та ‘ДК234’. Показано динаміку добору кращих самозапилених сімей та відзначено закономірність, яка пов’язана з різною реакцією генотипів на умови вирощування і генетичним походженням вихідного матеріалу. За результатами аналізу врожайності тесткросів, створених за участі кращих самозапилених сімей, дібрано гібриди, які істотно перевищили за цим показником стандарти за нижчої збиральної вологості зерна. Для господарської оцінки тесткросів визначено індекс урожайності за відношенням урожайності зерна до його збиральної вологості. У кращих тесткросів він становив від 0,60 до 0,68, тоді як у гібридів-стандартів – від 0,34 до 0,45.Висновки. Виділено скоростиглі самозапилені сім’ї S6 (ДК744 ´ ДК216)211111, (ДК744 ´ ДК213)111211 та (ДК744 ´ ДК555)112111 з вищими оцінками ефектів загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) за ознакою «урожайність зерна» порівняно з лінією-стандартом ‘ДК744’. Визначено залежність рівня ЗКЗ самозапилених сімей від генотипу вихідних ліній, на основі яких вони були створені. Більшість кращих самозапилених сімей S6 мали у своєму складі лінії ‘ДК744’ та ‘ДК555’. | Purpose is to create and evaluate the combining ability of the new output material of sodent plasma at the outlet of maize hybrids’ selection for steppe zone of Ukraine.Metods. Field, matematical and statistical.Results. In our study one of the main selection criteria was the evaluation of combining ability of the new output material by the main economic characteristics, which is of great importance for selection process assessment. The results of the evaluation of self-pollinated families S5 and S6 of sister hybrids created by crossing the early-maturing constant lines of the genetic plasma Iodent FAO 180–250 selection of the R&D Institute of Grain Crops of NAAS: ‘DK714/195’, ‘DK744’, ‘DK555’, ‘DK237’, ‘DK216’, ‘DK213’, ‘DK1274’ and ‘DK234’ were represented. It was shown the dynamics of the best self-pollinated families’ selection and the relations between the different genotypes’ reaction on growing conditions and the genetic origin of the output material were analyzed too. On the base of analysis of the yields of testcrosses, created with the best self-pollinated families, the hybrids with significantly higher crop standards were selected, with the less harvest corn moisture. For the economic evaluation of testcrosses, the yield index has been determined as the relation between the corn yield and corn harvest moisture. For the best testcrosses it was within 0.60–0.68 while the yield index value for the hybrids of standards was within 0.34–0.45.Conclusions. The early self-pollinated families S6 (DK744 ´ DK216)211111, (DK744 ´ DK213)111211 and (DK744 ´ DK555)112111 with higher estimated GCA effect on the basis of “grain yield” in comparison with the line standard ‘DK744’, were selected. It was determined the dependence of the GCA level of self-pollinated families on the genotype of the source lines, on the basis of which they were created. In particular, the most of the best self-pollinated S6 families include ‘DK744’ and ‘DK555’ lines

Purpose. To study the complex resistance of winter wheat collection using productivity index – total weight of all grains in one ear; drought and heat resistances; resistance to pathogens – powdery mildew, brown rust and pyrenophorosis (tan spot). To select plants with complex resistance for breeding programs aimed to create a high-yielding and highly adaptable source material. Methods. Field, laboratory and statistical. Results. The winter wheat varieties were divided into 3 groups according to the level of productivity and the way of use. They included 136 varieties, 33% of which were from Institute of Plant Physiology and Genetics, NAS of Ukraine (Kyiv breeding), 19% from the southern regions of Ukraine (south-Ukrainian breeding), and 42% from the foreign collection (West European breeding). On the basis of productivity, the highest priority in 69% belongs to Kyiv breeding varieties with grain weight within 3.1–4.0 g/ear. South-Ukrainian breeding varieties are of highest drought tolerance at the rank ‘medium-resistant’ – 25.0%, at the rank ‘higher than medium-resistant’ – 17.9% and ‘highly resistant’ – 10.7%. Varieties of Kyiv breeding have the highest percentage at the rank of ‘medium heat resistant’ and the ‘heat resistant’ – 25.5%. According to pathogenic resistance, Western European breeding varieties have the highest percentage of the resistance to powdery mildew and pyrenophorosis at the rank ‘higher than medium resistant’ – 43%. Varieties of Kyiv and south-Ukrainian breeding have the steadily medium resistance to diseases of three pathogens within 53–82 %. Conclusions. The sources of complex resistance of winter wheat to the unfavorable environmental factors and pathogen diseases (mildew, brown rust and pyrenophorosis) were identified – ‘Natalka’, ‘Pereiaslavka’, ‘Podolianka’, ‘Darynka Kyivska’, ‘Zbruch’, ‘Kyivska ostysta’, ‘Smuh­lianka’, ‘Snihurka’ and ‘Favorytka’ varieties. Studied varieties were involved to the breeding programs on creation of highly productive and highly adaptive winter wheat. | Мета. Оцінити стійкість колекційних зразків пшениці озимої за ознакою продуктивності (маса зерна з одного колоса), посухо-, жаростійкістю та стійкістю проти збудників хвороб (борошнистої роси, бурої іржі та піренофорозу). Виділити джерела комплексної стійкості культури із залученням їх до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу.Методи. Лабораторний, польовий, статистичний.Результати. Сортозразки пшениці озимої, які вирощували в колекційних розсадниках, за рівнем продуктивності та напрямом використання поділено на три групи. До них входило 136 сортів, із яких 33% селекції Інституту фізіології рослин і генетики НАН України (київської), 19% – південних регіонів України (південна селекція) та 42% – іноземної (західноєвропейської) селекції. За ознакою продуктивності в колекційному розсаднику найбільший пріоритет – 69% мають сорти київської селекції із середньою масою зерна з одного колоса 3,1–4,0 г. Південні сорти мають найвищу посухостійкість у рангу середньостійкі (25,0%), вище середнього (17,9%) та високостійкі (10,7%). Сорти київської селекції володіють найвищим показником у рангу середньо та вище середньої жаростійкості – 25,5%. За ураженням збудниками хвороб західноєвропейські сорти мають найбільший відсоток вище середньої стійкості проти борошнистої роси та піренофорозу – 43%. Сорти київської та південної селекції стабільно середньостійкі проти збудників трьох хвороб – 53–82%.Висновки. Виділено джерела комплексної стійкості пшениці озимої до несприятливих чинників довкілля та збудників хвороб (борошниста роса, бура іржа та жовта плямистість листків) із сортів селекції ІФРіГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ та ‘Фаворитка’. Досліджені сорти залучені до селекційних програм зі створення високопродуктивного та високоадаптивного вихідного матеріалу пшениці озимої. | Цель. Оценить устойчивость коллекционных образцов пшеницы озимой по признаку продуктивности (масса зерна с одного колоса), засухо-, жаростойкостью и устойчивостью к возбудителям болезней (мучнистой росы, бурой ржавчины и пиренофороза). Выделить источники комплексной устойчивости культуры с привлечением их в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала.Методы. Лабораторный, полевой, статистический.Результаты. Сортообразцы озимой пшеницы, которые выращивали в коллекционных питомниках, по уровню продуктивности и направлению использования разделены на три группы. К ним входило 136 сортов, из которых 33% селекции Института физиологии растений и генетики (ИФРиГ) НАН Украины (киевской), 19% – южных регионов Украины (южная селекция) и 42% – иностранной (западноевропейской) селекции. По признаку продуктивности в коллекционном питомнике наибольший приоритет – 69% имеют сорта киевской селекции со средней массой зерна с одного колоса 3,1–4,0 г. Южные сорта имеют самую высокую засухоустойчивость в ранге среднеустойчивые (25,0%), выше среднего (17,9%) и высокоустойчивые (10,7%). Сорта киевской селекции обладают высоким показателем в ранге средне и выше средней жаростойкости – 25,5%. По поражению возбудителями болезней западноевропейские сорта имеют наибольший процент выше средней устойчивости к мучнистой росе и пиренофорозу – 43%. Сорта киевской и южной селекции стабильно среднеустойчивые к возбудителям трех болезней – 53–82%.Выводы. Выделены источники комплексной устойчивости пшеницы озимой к неблагоприятным факторам окружающей среды и возбудителям болезней (мучнистая роса, бурая ржавчина и желтая пятнистость листьев) из сортов селекции ИФРиГ НАНУ: ‘Наталка’, ‘Переяславка’, ‘Подолянка’, ‘Даринка Київська’, ‘Збруч’, ‘Київська остиста’, ‘Смуглянка’, ‘Снігурка’ и ‘Фаворитка’. Исследованные сорта привлечены в селекционные программы по созданию высокопродуктивного и высокоадаптивного исходного материала озимой пшеницы

Purpose. To determine the productivity of spring barley according to varietal characteristics and plant nutrition optimization in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine.Methods. The research was carried out during the years 2013–2017 on the experimental field of the Mykolaiv National Agrarian University with the spring barley varieties ‘Adapt’, ‘Stalker’ and ‘Enei’.Results. Productivity elements of spring barley (the number of grains in the ear and their mass) were analyzed according to the variety and type of plant nutrition. During the years of research, lightly larger amount of grains have been formed by the nutrition factor in the ear of ‘Enei’ barley variety – 22.0 +_ pcs, which exceeded other varieties by 0.3–1.0 +_pcs, or 1.4–4.8%. Under conditions of root background (N30P30) fertilization the mass of one ear grains increased by 9.4% 8.0% and 7.9%, in comparison with non-fertilized reference groups of ‘Adapt’, ‘Stalker’ and ‘Enei’ barley varieties correspondently. And under conditions of non-root fertilization the mass increased too by 11.9–17.7%; 10.6–15.5% and 10.2–14.7% correspondently for these barley varieties. The maximum productivity of barley varieties was formed during the growing with background N30P30 fertilization and non-root plant nutrition in the period of vegetation with Orhanik D2 and Escort-Bio preparations. On average, over the years of research and by variety factor, the grain yield was 3.37–3.41 t/ha, which exceeded the yield of reference plant group grown on unfertilized field by 0.71–0.75 t/ha (26.7–28.2%), and by 0.4 t/ha (15.4%) in comparison with background root mineral fertilization only. The highest grain yield by feed factor was formed by ‘Enei’ variety – 3.36 t/ha, which exceeded the ‘Stalker’ and ‘Adapt’ varieties by 0.21 t/ha (6.3%) and 0.32 t/ha (9.5%) correspondently.Conclusions. On ave­rage, over the years of research, the highest productivity has been obtained with the ‘Enei’ variety. At the same time, the maximum yields of all barley varieties were obtained on the background of moderate dose of mineral fertilizers and non-root plant nutrition with Escort-bio preparation in the vegetation period. | Мета. Визначити продуктивність ячменю ярого залежно від сортових особливостей та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України.Методи. Дослідження проводили впродовж 2013–2017 рр. на дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету. Об’єктом досліджень був ячмінь ярий сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’.Результати. Формування структурних елементів продуктивності ячменю ярого – кількості зерен у колосі та їх маси залежало від сорту та варіанту живлення рослин. Упродовж років досліджень дещо більшу кількість зерен у колосі за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 22,0 шт., що перевищило інші сорти на 0,3–1,0 шт., або 1,4–4,8%. За внесення під ячмінь ярий фонової норми мінеральних добрив (N30P30) маса зерна з одного колоса в сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’ збільшувалася порівняно з неудобреним контролем на 9,4; 8,0 та 7,9%, а за проведення позакореневих підживлень по фону мінеральних добрив – на 11,9–17,7; 10,6–15,5 та 10,2–14,7% відповідно. Максимальну продуктивність досліджувані сорти ячменю ярого формували за вирощування на фоні N30P30 та позакореневого підживлення рослин у період вегетації препаратами Органік Д2 та Ескорт-біо. У середньому за роки досліджень та за фактором «сорт» урожайність зерна становила 3,37–3,41 т/га, що перевищувало її рівень на неудобреному контролі на 0,71–0,75 т/га (26,7–28,2%), а на фоні внесення лише мінеральних добрив – на 0,4 т/га (15,4%). Найбільшу врожайність зерна за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 3,36 т/га, що перевищило показники сорту ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорту ‘Адапт’ – на 0,32 т/га (9,5%).Висновки. У середньому за роки досліджень найвищі показники продуктивності отримано в сорту ‘Еней’. При цьому, максимальними досліджувані структурні показники та врожайність усіх сортів ячменю ярого формувалися на фоні внесення помірної дози мінеральних добрив та позакореневих підживлень рослин у період вегетації препаратом Ескорт-біо | Цель. Определить продуктивность ячменя ярового в зависимости от сортовых особенностей и оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины.Методы. Исследования проводили в течение 2013–2017 гг. на опытном поле Николаевского национального аграрного университета. Объектом исследований был ячмень яровой сортов ‘Адапт’, ‘Сталкер’ и ‘Еней’.Результаты. Формирование структурных элементов продуктивности ячменя ярового – количества зерен в колосе и их массы зависело от сорта и варианта питания растений. За годы исследований несколько большее количество зерен в колосе по фактору «питание» формировали растения сорта ‘Еней’ – 22,0 шт., что превысило другие сорта на 0,3–1,0 шт., или 1,4–4,8%. При внесении под ячмень фоновой нормы минеральных удобрений (N30P30) масса зерна с одного колоса у сортов ‘Адапт’, ‘Сталкер’ и ‘Еней’ увеличивалась по сравнению с неудобренным контролем на 9,4; 8,0 и 7,9%, а при проведении внекорневых подкормок по фону минеральных удобрений – на 11,9–17,7; 10,6–15,5 и 10,2–14,7% соответственно. Максимальную продуктивность исследуемые сорта ячменя ярового формировали при выращивании на фоне N30P30 и внекорневой подкормке растений в период вегетации препаратами Органик Д2 и Эскорт-био. В среднем за годы исследований и по фактору «сорт» урожайность зерна составляла 3,37–3,41 т/га, что превышало ее уровень на неудобренном контроле на 0,71–0,75 т/га (26,7–28,2%), а на фоне внесения только минеральных удобрений – на 0,4 т/га (15,4%). Наибольшую урожайность зерна по фактору «питания» формировали растения сорта ‘Еней’ – 3,36 т/га, что превысило показатели сорта ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорта ‘Адапт’ – на 0,32 т/га (9,5%). Выводы. В среднем за годы исследований наивысшие показатели продуктивности получены у сорта ‘Эней’. При этом, максимальными исследуемые структурные показатели и урожайность всех сортов ячменя ярового формировались на фоне внесения умеренной дозы минеральных удобрений и внекорневых подкормок растений в период вегетации препаратом Эскорт-био