Condition and appearance of silvatization of post-agrarian ecosystems of Ukrainian part of the Transboundary Biosphere Reserve "Western Polesie" | Зумовленість і прояви сильватизації постаграрних екосистем Української частини транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся"

English. The conditionality of spontaneous afforestation (silvatization) of former agricultural lands in the Ukrainian part of the Transboundary Biosphere Reserve "Western Polissya" (TBR), which is territorially represented by the region of Shatsk Lakeland, is characterized. The Shatsk National Nature Park has been operating here since 1983, which in 2002 was granted the status of an international biosphere reserve (BR) and included in the UNESCO world network of biosphere reserves as the Shatsk BR. Since 2012, this reserve is a part of the Belarusian-Polish-Ukrainian TBR. Environmental and recreational forms of land use in the Lakeland have become dominant, agricultural land use has decreased. It is shown that the intensification of the processes of silvatization of post-agrarian ecosystems is due primarily to socio-economic reasons. With the change of the socio-political system of Ukraine in the 1990 s, new economic relations emerged, in particular, the nature of land use changed. After the liquidation of collective farms, many arable lands in the region fell out of intensive economic use, significantly increased the area of fallow land and waste, which began to spontaneously afforest. Hay and pasture use of swamps and sown meadows formed on drained swamps ceased, which led to the development of restorative successions of natural vegetation on the former lands. Silvatization has become an important environmental problem due to significant changes in the vegetation structure of Shatsk Lakeland. Manifestations of regenerative successions of vegetation after cessation of arable and haymaking use of lands are considered. It is shown that afforestation occurs in accordance with the ecological and biotic conditions of the region and the historical features of land use. There is a renaturalization of vegetation on gryland, but there is a further transformation of meadows and swamps, which were used as hayfields and pastures. Sylvatization manifests itself as the formation of either pine sparse forest or dense birch forest. The largest amount of natural regeneration of birch – up to 75 thousand per 1 ha – was observed in the former old plows. The formation of a closed stand on old plows can occur for 10-12 years, especially with the close location of the forest wall. After afforestation, the physicochemical parameters of soils change, in particular, the acidity of peat soils decreases and the nitrogen content in them decreases. Emphasis is placed on the expediency of active conservation of localities of rare species plants and plant communities in the process of spontaneous afforestation of post-agrarian ecosystems within the Ukrainian part of the TBR.

Ukrainian. Охарактеризовано зумовленість спонтанного заліснення (сильватизації) колишніх сільськогосподарських угідь в українській частині транскордонного біосферного резервату "Західне Полісся" (ТБР), яка територіально охоплює регіон Шацького поозер'я. Тут від 1983 р. функціонує Шацький національний природний парк, якому у 2002 р. було надано статус міжнародного резервату біосфери (БР) і включено у світову мережу біосферних резерватів ЮНЕСКО як "БР Шацький". Від 2012 р. цей резерват є складовою частиною білорусько-польсько-українського ТБР. Природоохоронні і рекреаційні форми землекористування на поозер'ї тепер стали домінантними, зменшилося сільськогосподарське використання земель. Показано, що активізація процесів сильватизації постаграрних екосистем зумовлена, передусім, соціально-економічними причинами. Із зміною суспільно-політичного устрою України у 90-х роках ХХ ст. виникли нові економічні відносини, зокрема змінився характер землекористування. Після ліквідації колгоспів чимало орних земель у регіоні вибули з інтенсивного господарського вжитку, значно збільшилася площа перелогів та неужитків, які почали спонтанно заліснюватися. Припинилося сінокісне й пасовищне використання боліт і сіяних лук, сформованих на осушених болотах, що зумовило розвиток відновних сукцесій природної рослинності на колишніх угіддях. Сильватизація набула характеру важливої екологічної проблеми через значні зміни у структурі рослинного покриву Шацького поозер'я. Розглянуто прояви відновних сукцесій рослинності після припинення орного та сінокісного використання земель. Показано, що заліснення відбувається відповідно до еколого-біотичних умов регіону та історичних особливостей землекористування. Спостерігається ренатуралізація рослинного покриву на суходолі, але відбувається подальша трансформація лук і боліт, які використовувалися як сінокоси й пасовища. Сильватизація проявляється як формування або соснового рідколісся, або ж густого березняку. Найбільша кількість природного поновлення берези – до 75 тис. на 1 га – відзначена на колишніх старооранках. Формування зімкнутого деревостану на старооранках може відбутися впродовж 10-12 років, особливо за близького розташування стіни лісу. Після заліснення змінюються фізико-хімічні параметри ґрунтів, зокрема зменшується кислотність торфових ґрунтів і зменшується вміст азоту в них. Наголошено на доцільності активного збереження локалітетів рідкісних видів і рослинних угруповань у процесі спонтанного заліснення постаграрних екосистем у межах української частини ТБР.