Agronomic evaluation of Fusarium Head Blight (FHB) resistance in Italian durum wheat cultivars and screening of advanced lines MAS selected for FHB resistance | Агрономическая оценка устойчивости итальянских сортов твердой пшеницы к фузариозу колоса и скрининг улучшенных с помощью MAS линий, отобранных по признаку устойчивости к фузариозу колоса | Агрономічна оцінка стійкості італійських сортів твердої пшениці до фузаріозу колоса та скринінг удосконалених за допомогою MAS ліній, відібраних за ознакою стійкості до фузаріозу колоса

English. To evaluate the resistance to FHB, in 2009 41 varieties of durum and bread wheat, mainly from Italy, were tested at the CIMMYT (International Maize and Wheat Improvement Center). In addition, to assess the effect of the Qfhs.ndsu-3BS QTL (one of the major QTL for FHB resistance, first identified in Chinese bread wheat cultivar ‘Sumai 3’, on the chromosome 3B), 125 advanced lines of durum wheat BC4F6 derived from crosses with initial bread wheat (68 with the ‘Sumai 3’ QTL and 57 without) were screened in the same artificial inoculation conditions. For both groups, plots were inoculated at flowering with a suspension of monosporic cultures of F. graminearum, keeping the humidity close to 100%, to favour disease development, by means of a misting system. Thirty days after inoculation, counts of spikelets infected by F. graminearum was carried out in 10 ears for each plot; the damage was expressed as the FHB index (incidence × severity/100, where severity = infected spikelets/total spikelets; incidence × 100 and infected ears/ears total × 100). In both cases, late flowering showed to be a key factor, able to limit the seriousness of the disease. Preliminary data concerning the effect of the Qfhs.ndsu-3BS QTL, didn’t highlight differences between the two groups of advanced lines.

Russian. Для оценки устойчивости к фузариозу колоса в 2009 году 41 сорт твердой и мягкой пшеницы, преимущественно из Италии, прошел сортоиспытания в CIMMYT (Международный центр улучшения кукурузы и пшеницы). Кроме того, проведена оценка влияния одного из основных QTL устойчивости к фузариозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), впервые выявленного у китайского сорта пшеницы мягкой ‘Sumai 3’, на хромосоме 3В) у 125 улучшенных линий пшеницы твердой BC4F6, полученных путем скрещивания с исходным сортом пшеницы мягкой ‘Sumai 3’ (68 линий с ‘Sumai 3’ QTL и 57 линий без этого QTL), в одинаковых условиях искусственного заражения. Для обеих групп делянки заражали во время цветения суспензией односпоровых культур F. graminearum, поддерживая влажность до 100%, чтобы способствовать развитию заболевания с помощью системы мелкодисперсного увлажнения. Через тридцать дней после заражения подсчитали количество колосков, инфицированных F. graminearum, на колосьях десяти растений на каждой делянке; повреждение выразили показателем заражения фузариозом (количество случаев поражения × степень поражения / 100, где степень поражения = количество инфицированных колосков / общее количество случаев поражения × 100 и количество инфицированных колосьев / общее количество колосьев × 100). В обоих случаях позднее цветение было ключевым фактором, ограничивающим поражение болезнью. Предварительные данные относительно влияния Qfhs.ndsu-3BS QTL не выявили отличий между двумя группами улучшенных линий.

Ukrainian. Для оцінки стійкості до фузаріозу колоса в 2009 році 41 сорт твердої та м’якої пшениці, переважно з Італії, пройшов сортовипробування у CIMMYT (Міжнародний центр поліпшення кукурудзи та пшениці). Крім того, виконано оцінку впливу одного з основ­них QTL стійкості до фузаріозу колоса (Qfhs.ndsu-3BS QTL), вперше виявленого у китайського сорту пшениці м’якої ‘Sumai 3’, на хромосомі 3В, у 125 удосконалених ліній пшениці твердої BC4F6, отриманих шляхом схрещування з вихідним сортом пшениці м’якої ‘Sumai 3’ (68 ліній з ‘Sumai 3’ QTL та 57 ліній без цього QTL), були досліджені в однакових умовах штучного зараження. Для обох груп ділянки заражували під час цвітіння суспензією односпорових культур F. graminearum, підтримуючи вологість до 100%, щоб сприяти розвитку захворювання за допомогою системи дрібнодисперсного зволоження. Через тридцять днів після зараження підрахували кількість колосків, інфікованих F. graminearum, на колосі десяти рослин на кожній ділянці; пошкодження виразили показником зараження фузаріозом (кількість випадків ураження × ступінь ураження / 100, де ступінь ураження = кількість інфікованих колос­ків / загальна кількість випадків ураження × 100 та кількість інфікованого колосся / загальна кількість колос­ся × 100). В обох випадках пізнє цвітіння було ключовим чинником, здатним обмежити ураженість хворобою. Попередні дані стосовно впливу Qfhs.ndsu-3BS QTL не виявили відмінності між двома групами вдосконалених ліній.