Залежність посівних якостей насіння буряку цукрового від його обробки цинкомістким препаратом | Dependence of sugar beet seed sowing qualities on zinc-containing preparation treatment

Ukrainian. Мета. Встановити оптимальну норму застосування препарату YaraVita Teprosyn NP+Zn для забезпечення найвищих показників посівної якості насіння буряку цукрового. Методи. Біологічні (проведення лабораторного досліду) та статистичні (описова статистика, дисперсійний, кореляційний та регресійний аналізи). Результати. За результатами лабораторних досліджень встановлено, що варіація енергії проростання насіння буряку цукрового певною мірою залежала від його обробки препаратом (добривом) YaraVita Teprosyn NP+Zn (15,5%) та партії насіння (12,7%), втім найбільше на неї вплинула генетична відмінність досліджуваних вітчизняних гібридів (61,1%). Щодо варіації лабораторної схожості, то на 41,6% вона була спричинена використанням уже згаданого добрива, а на 36,7% – генетичною відмінністю. Залежно від норми застосування препарату YaraVita Teprosyn NP+Zn змінювалася й енергія проростання насіння. Зокрема, за внесення 3 л/т вона підвищилася до 84,9% (контрольний варіант – 80,7%), а за 6 л/т – до 88,6%. Подальше збільшення кількості добрива до 9 л/т істотно не вплинуло на енергію проростання, а використання максимальної для досліду норми – 12 л/т – взагалі її знизило до 86,9%. Підвищення лабораторної схожості насіння також досягли завдяки його обробці препаратом YaraVita Teprosyn NP+Zn у нормі 3 л/т – від 86,6% (контроль) до 91,8%, а також 6 л/т – до 96,6%. Наступне збільшення норми – до 9 та 12 л/т – спричинило зменшення лабораторної схожості. У цих варіантах досліду вона дорівнювала 96,3 та 91,9% відповідно. Було встановлено рівняння регресії, які дають змогу прогнозувати значення енергії проростання та лабораторної схожості насіння й оптимізувати норми внесення YaraVita Teprosyn NP+Zn. Висновки. Оптимальна норма застосування цинкомісткого препарату YaraVita Teprosyn NP+Zn, що забезпечує максимальну енергію проростання насіння буряку цукрового, для гібрида ‘ІЦБ 0904’ становить 9 л/т, а для ‘Рутенія 11’ – 6 л/т. Найвищої лабораторної схожості в досліді досягли за використання 6 л/т цього добрива. Водночас перевищення оптимальних норм може призвести до пригнічення енергії проростання, хоча вирішальне значення для неї має генетичний потенціал гібрида, а також до зниження лабораторної схожості насіння, на яку передусім впливає його обробка вказаним цинкомістким препаратом. Розроблені регресійні моделі є цінним інструментом для прогнозування посівних якостей насіння та раціонального застосування добрива YaraVita Teprosyn NP+Zn у виробничих умовах.

English. Purpose. To establish the optimal rate of application of YaraVita Teprosyn NP+Zn preparation, to ensures the highest sowing quality of sugar beet seeds. Methods. Biological (conducting laboratory experiments) and statistical (descriptive statistics, variance, correlation and regression analyses). Results. Laboratory studies showed that the variation in the germination energy of sugar beet seeds depends to some extent on their treatment with the YaraVita Teprosyn NP+Zn fertiliser preparation (15.5%), as well as on the seed batch (12.7%). However, genetic differences between the domestic hybrids studied had the greatest influence (61.1%). As for the variation in laboratory similarity, 41.6% was caused by the aforementioned fertiliser and 36.7% by genetic differences. The germination energy of the seeds also changed depending on the application rate of YaraVita Teprosyn NP+Zn. Specifically, germination energy increased to 84.9% when 3 l/t was applied (compared to 80.7% for the control variant), and to 88.6% when 6 l/t was applied. Increasing the amount of fertiliser further to 9 l/t did not significantly affect germination energy; in fact, using the maximum rate for the experiment (12 l/t) reduced it to 86.9%. An increase in laboratory germination was achieved by treating the seeds with YaraVita Teprosyn NP+Zn at rates of 3 and 6 l/t, increasing the percentage from 86.6% (control) to 91.8% and 96.6%, respectively. However, a further increase in the amount of fertiliser to 9 or 12 l/t resulted in a decrease in laboratory germination. In these variants of the experiment, the figures were 96.3% and 91.9%, respectively. Regression equations were established to predict the germination energy and laboratory germination of seeds, as well as to optimise the application rates of YaraVita Teprosyn NP+Zn. Conclusions. The optimal application rate of the zinc-containing preparation YaraVita Teprosyn NP+Zn for maximising the germination energy of sugar beet seeds was found to be 9 l/t for the 'ITsB 0904' hybrid and 6 l/t for the 'Ruteniia 11' hybrid. The highest laboratory germination rate was achieved using 6 l/t of this fertiliser. However, exceeding the optimal rates can lead to inhibition of germination, although the genetic potential of the hybrid is also important for this. It can also lead to a decrease in laboratory germination, which is primarily influenced by treatment with the specified zinc-containing preparation. The developed regression models are valuable tools for predicting sowing quality and the rational use of YaraVita Teprosyn NP+Zn fertiliser under production conditions.