Morphophysiological features of the formation of winter wheat productivity depending on the cultivation technology | Морфофизиологические особенности формирования продуктивности пшеницы озимой в зависимости от технологии выращивания | Морфофізіологічні особливості формування продуктивності пшениці озимої залежно від технології вирощування

English. Purpose. Improve adaptive technologies for growing winter wheat, which will ensure the planned stem density and the productivity of the ear, what will allow forming the maximum yield with high grain quality. Methods. Field, laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis.Results. During 2011–2015 the process of forming the productivity of winter wheat ‘Benefis’ variety with various cultivation technologies was monitored. In particular, indicators of the stem density, the number of initiated flowers, spikelets and grains in the ear, their reduction according to the stages of organogenesis, the potential yield of winter wheat and the degree to which it is actually realized are given. It was revealed that such elements of cultivation technology as doses of fertilizers, plant protection system positively influenced the density of the productive stems from the IV to XII stages of organogenesis. The largest number of preserved stems (695 pcs./m2) before the XII stage was noted in the variant with the introduction of Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII) against the background of precursor by-products and in the case of integrated protection.The implementation of productive stems under these conditions was 41.3% quantity of the loss of stems from the IV to XII stage of organogenesis ranged from 657–986 pcs./m2 depending on doses of fertilizers and a protection system. The number of flowers (grains) in the ear from the V to the XII stage changed depending on the nutritional conditions of the plants and enhanced with increasing doses of fertili­zers in the ear of both orders. By the number of flowers per spike, integrated protection had an advantage over the minimum. The largest number of flowers from stage V to IX was received for introducing P135K135N60 (II) + N75 (IV) + N45 (VII) against the background of by-products of the predecessor and in the case of integrated protection.Conclusions. It was found that in the conditions of the northern part of the Forest-Steppe of Ukraine on the dark gray podzolized soil, the highest productivity of winter wheat was obtained by intensive energy-saturated cultivation technology with the introduction of Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of by-products of the precursor system and in the case of integrated protection. This technology ensure yield of 6.56 t/ha of grade 1 grain of A quality Group

Russian. Цель.Усовершенствовать адаптивные технологии выращивания озимой пшеницы, которые обеспечат запланированную густоту стеблестоя и производительность колоса, что позволит сформировать максимальный урожай с высоким качеством зерна. Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ. Результаты. В течение 2011–2015 гг. проводили наблюдение за процессом формирования продуктивности озимой пшеницы сорта ‘Бенефіс’ при различных технологиях выращивания. В частности, приведены показатели плотности стеблестоя, количества заложенных цветков, колосков и зерновок в колосе, их редукции по этапам органогенеза, величины потенциальной урожайности пшеницы озимой и степень реализации ее в фактической. Установлено, что такие элементы технологии выращивания как дозы удоб­рений, система защиты растений положительно влияли на плотность продуктивного стеблестоя с IV до XII этапа органогенеза. Наибольшее количество сохранившихся стеблей (695 шт./м2) до XII этапа отмечали в варианте с внесением на фоне побочной продукции предшественника Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII), интегрированной защиты. Реализация продуктивных стеблей при этих условиях сос­тавляла 41,3%. Величина потерь стеблей с IV до XII этапа органогенеза колебалась в пределах 657–986 шт./м2 в зависимости от доз удобрений, системы защиты. Количество цветков (зерен) в колосе с V до XII этапа менялась в зависимости от условий питания растений и росла с увеличением доз вносимых удобрений в колосе обоих порядков. По количеству цветков в колосе интегрированная защита имела преимущество над минимальной. Наибольшее количество цветков с V до IX этапа получили при внесении на фоне заделки побочной продукции предшественника Р135К135N60(II)+N75(IV)+N45(VIII), интегрированной защиты. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания с внесением Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоне побочной продукции предшественника при интегрированной сис­теме защиты. Эта технология обеспечивала урожайность 6,56 т/га зерна первого класса качества группы А.

Ukrainian. Мета. Удосконалити адаптивні технології вирощування пшениці озимої, які забезпечать заплановану густоту стебло­стою та продуктивність колосу, що дасть можливість сформувати максимальний урожай з високою якістю зерна. Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз. Результати. Протягом 2011–2015 рр. проводили спостереження за процесом формування продуктивності пшениці озимої ‘Бенефіс’ за різних технологій вирощування. Зокрема, наведено показники щільності стеблостою, кількості закладених квіток, колосків і зернівок у колосі, їхньої редукції за етапами органогенезу, величини потенційної врожайності пшениці озимої і ступінь реалізації її у фактичній. Встановлено, що такі елементи технології вирощування як дози добрив, система захисту рослин позитивно впливали на щільність продуктивного стеблостою з IV до XII етапів органогенезу. Найбільшу кількість збережених стебел (695 шт./м2) до XII етапу відмічали у варіанті з унесенням на фоні побічної продукції попередника Р135К135N60(ІІ)+N75(ІV)+N45(VІІ), інтегрованого захисту. Реалізація продуктивних стебел за цих умов складала 41,3%. Величина втрат стебел з IV до XII етапу органогенезу коливалась в межах 657–986 шт./м2 залежно від доз добрив, системи захисту. Кількість квіток (зерен) у колосі з V до XII етапу змінювалась залежно від умов живлення рослин і зростала із збільшенням доз внесених добрив в колоссі обох порядків. За кількістю квіток у колосі інтегрований захист мав перевагу над мінімальним. Найбільшу кількість квіток з V до IX етапу отримали за внесення на фоні побічної продукції попередника Р135К135N60(ІІ)+N75(ІV)+N45(VІІ), інтегрованого захисту. Висновки. Встановлено, що в умовах північної частини Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(ІІ)+75(ІV)+45(VІІІ) на фоні побічної продукції попередника за інтегрованої системи захисту. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,56 т/га зерна першого класу якості групи А.