Influence of varroosic invasion on wintering of bee colonies | Вплив вароозної інвазії на перебіг зимівлі бджолосімей

English. Beekeeping belongs to one of the most useful and environmentally friendly traditional economic activities in many countries of the world. This industry provides the population with valuable products, in particular honey – one of the most useful foods that is characterized by therapeutic, bactericidal and dietary properties. Recently, considerable economic damage to the area causes the invasive disease varroosis, which leads to the weakening of the bee colonies, the ability of bees to honey harvest and pollination, sometimes – to their death. The aim of the work was to study the effect of varroosic causative Varroa destructor agent on the wintering of bee colonies. The experimental determination of the degree of life affected bee colonies after wintering varroosic agent for various extensiveness of invasion – weaker (5.30 ± 0.79%), average (15.10 ± 0.75%), severe (32.30 ± 2.42%) The main indicators hardiness of bee colonies in the presence of the parasite were – pidmoru weight, the number of ticks in pidmori, the quantity of food in the hive at different periods of hibernation, the percentage of deaths of bee colonies. It has been established that the varroosis negatively affects the course of wintering of bees. Moreover, the quantitative indicators of winter resistance of families depended on the extensiveness of the invasion. At a low intensity of the invasion, the weight of the dormancy of bees after wintering on average was 59.80 ± 3.34 g, which is 1.2 times (P < 0.01) more compared to healthy families. At the same time, 2.0 mice were detected in the dungeon. With an increase in the secretion of bees, the number of dungeons and the number of detected parasites increased significantly. The average length of the invasion showed that the weight of the dormancy of bees was 5.3 times higher (P < 0.001) compared with healthy families, and the number of ticks found in dampness was 66.4. Due to the high intensity of the invasion, the weight of the bee dormancy was 1369.10 ± 49.72 g, which is 28.4 times (P < 0.001) more compared to healthy families. The number of detected ticks at such an extensiveness of the invasion amounted to 2,818.3. It has been determined that with the increase of secretion in the process of wintering, bees consumed more food, and this negatively affected their winter resistance. At the same time, due to the strong extensiveness of the invasion, the death of bee-eaters after wintering was 80%.

Ukrainian. Бджільництво належить до однієї з найкориснішої та екологічно чистої традиційної господарської діяльності багатьох країн світу. Ця галузь забезпечує населення цінними продуктами, зокрема медом – одним з найкорисніших продуктів харчування, який характеризується лікувальними, бактерицидними і дієтичними властивостями. Останнім часом значного економічного збитку галузі завдає інвазійне захворювання варооз, що зумовлює ослаблення бджолосімей, зниження здатності бджіл до медозбору і запилення, іноді – до їх загибелі. Метою роботи було вивчити вплив збудника вароозу Varroa destructor на перебіг зимівлі бджолосімей. Проведено експериментальне визначення ступеню життєдіяльності бджолосімей уражених збудником вароозу після зимівлі за різної екстенсивності інвазії – слабкої (5,30 ± 0,79%), середньої (15,10 ± 0,75%), сильної (32,30 ± 2,42%). Головними показниками зимостійкісті бджолиних сімей за присутності паразита були – вага підмору, кількість кліщів у підморі, кількість корму у вуликах в різні періоди зимівлі, відсоток загибелі бджолосімей. Встановлено, що варооз негативно впливає на перебіг зимівлі бджіл. Причому кількісні показники зимостійкісті сімей залежали від екстенсивності інвазії. За слабкої екстенсивності інвазії маса підмору бджіл після зимівлі в середньому становила 59,80 ± 3,34 г, що у 1,2 раза (Р < 0,01) більше порівняно із здоровими сім’ями. Водночас виявлено у підморі 2,0 екземплярів кліщів. Із збільшенням закліщеності бджіл кількість підмору та кількість виявлених паразитів значно зростали. За середньої екстенсивності інвазії маса підмору бджіл виявилася більшою у 5,3 раза (Р < 0,001) порівняно із здоровими сім’ями, а кількість кліщів, виявлених у підморі, становила 66,4 екз. За сильної екстенсивності інвазії маса підмору бджіл становила 1369,10 ± 49,72 г, що у 28,4 разів (Р < 0,001) більше порівняно із здоровими сім’ями. Кількість виявлених кліщів за такої екстенсивності інвазії сягала 2818,3 екз. Визначено, що із збільшенням закліщеності у процесі зимівлі бджоли більше споживали корму, і це негативно впливало на їх зимостійкість. Одночасно за сильної екстенсивності інвазії загибель бджолосімей після зимівлі становила 80%.