Оцінювання факторів впливу на баланс вуглецю в лісових насадженнях України | Assessment of factors influencing the carbon balance in forest stands in Ukraine

Ukrainian. Подано результати комплексного дослідження балансу вуглецю в лісових насадженнях України з акцентом на виявлення факторів, що впливають на процеси поглинання та викиду CO2. На тлі глобальних кліматичних змін і посилення вимог європейської екологічної політики встановлено, що українські ліси відіграють ключову роль у збереженні кліматичної стабільності. Регіональний розподіл лісистості є нерівномірним, що зумовлює просторові диспропорції у поглинальній здатності. Виявлено, що завдяки видовому різноманіттю, структурній стійкості до біотичних загроз, адаптивністю до змін клімату та високій продуктивності біомаси найбільший потенціал до поглинання CO₂ мають мішані ліси Полісся та північного Лісостепу. Досліджено вікову структуру деревостанів, встановлено, що частка середньовікових лісів становить 47,5 %, а близько 18,7 % припадає на стиглі та перестиглі, які демонструють знижену здатність до активного вуглецевого поглинання і мають підвищений ризик деградації. Установлено, що ефективність вуглецевого нагромадження зменшується після досягнення віку 80–90 років, коли біомаса сповільнює ріст, а мертва органіка спричиняє викиди. Визначено типологічну структуру лісів: хвойні породи займають 43 % площ, листяні – ще 43 %, а змішані – 14 %, до того ж останні забезпечують найвищу стабільність вуглецевого балансу. Ідентифіковано фактори, що підвищують рівень викидів парникових газів, зокрема шкідники (такі як непарний шовкопряд, сосновий шовкопряд, волохатий пильщик, а також стовбурові шкідники), пожежі, наявність мертвої деревини, деградація, буреломи, військові дії, особливості ґрунтів і кореневої системи. Акцентовано на нагальній потребі перегляду лісової політики з урахуванням просторових, вікових і типологічних особливостей лісів для адаптації до кліматичних викликів. Отримані результати мають прикладне значення для вдосконалення стратегічного планування у сфері сталого природокористування, зокрема щодо підвищення ефективності лісового менеджменту, інтеграції екосистемного підходу до адаптації та пом'якшення наслідків зміни клімату. Вони можуть бути використані під час розроблення та реалізації національної політики щодо виконання євроінтеграційних зобов'язань, а також за формування системи обліку викидів та поглинань парникових газів у межах Європейського зеленого курсу.

English. This article presents the results of a comprehensive study on the carbon balance of forest stands in Ukraine, with a focus on identifying the key factors influencing carbon dioxide (CO₂) absorption and emission processes. Against the backdrop of global climate change and the increasing demands of European environmental policy, it was established that Ukrainian forests play a crucial role in maintaining climate stability. The regional distribution of forest cover is uneven, resulting in spatial disparities in carbon sequestration capacity. It was found that due to species diversity, structural resilience to biotic threats, adaptability to climate change, and high biomass productivity, the mixed forests of Polissia and northern Forest-Steppe zones demonstrate the highest potential for CO₂ absorption. The age structure of forest stands was examined, revealing that middle-aged forests constitute 47.5 % of the total area, while approximately 18.7 % are mature and overmature stands that exhibit reduced carbon uptake and an increased risk of degradation. The study confirmed that carbon accumulation efficiency declines after the age of 80–90 years, when biomass growth slows and dead organic matter contributes to carbon emissions. The typological structure of forests was defined as follows: coniferous species account for 43 % of the area, deciduous – another 43 %, and mixed forests – 14 %, respectively. The latter were found to provide the most stable carbon balance. Several emission-enhancing factors were identified, including pests (such as the gypsy moth, pine sawfly, and stem borers), wildfires, deadwood presence, degradation, windthrows, military activity, and soil and root system characteristics. Therefore, the study emphasises the need to revise forest policy with consideration of spatial, age-related, and typological characteristics of forests in order to adapt to climate challenges. The results obtained in the course of the study have practical significance for improving strategic planning in sustainable natural resource management, enhancing forest management efficiency, and integrating ecosystem-based approaches for climate change adaptation and mitigation. They may also inform the development and implementation of national policies to meet EU integration commitments and to establish carbon accounting systems within the framework of the European Green Deal.