Efficient winter wheat cultivation in high-productivity different-field crop rotations under the conditions of unstable moisture in the Forest-Steppe zone of Ukraine | Ефективне вирощування пшениці озимої у високопродуктивних різноротаційних сівозмінах в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України

English. The application of modern technologies for cultivating winter wheat in scientifically grounded crop rotations is increasingly important in the context of climate change. Such practices enhance its yield and production volumes, ensuring domestic market demands and the stable export of Ukrainian grain products. The study aimed to identify, synthesise, and systematise scientifically validated measures for effectively cultivating winter wheat in high-productivity five-field and ten-field crop rotations with varying levels of cereal saturation under unstable moisture conditions in the Left-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. To achieve this goal, a comprehensive system of general scientific and specialised research methods was employed, including field, laboratory-field, comparative-calculation, mathematical-statistical, and abstract-logical approaches. It was established that, on average, during the research period of 2021-2023, the highest winter wheat yield of 6.64 t/ha was achieved following peas in a five-field crop rotation with 60% cereal saturation and the application of mineral fertilisers at a rate of N60P64K64 per hectare of arable land. In five-field crop rotations, the yield of winter wheat following peas increased by 7.1-18.1% compared with perennial grasses, spring barley, and spring wheat. A high winter wheat yield of 6.44 t/ha was achieved following peas in a ten-field crop rotation with 80% cereal saturation and the application of mineral fertilisers at a rate of N60P60K60 per hectare of arable land. In ten-field crop rotations, the yield increase of winter wheat following peas compared with annual grasses (vetch‑oat), soybean, perennial grasses, spring barley, oilseed radish, and silage maize ranged from 7.5% to 24.4%. The yield increase attributable to mineral fertiliser application at a rate of N60P60K60 per hectare of arable land was 39-60% after peas, 43% after perennial grasses, and 36-42% after silage maize. The most economically viable option was identified as the five-field crop rotation with 60% cereal saturation and mineral fertiliser application at a rate of N60P64K64 per hectare of arable land, yielding the highest net profit of 26.93 thousand UAH/ha and a profitability level of 151%

Ukrainian. У зв’язку зі змінами клімату вагомого значення набуває застосування сучасних технологій вирощування пшениці озимої у науково обґрунтованих сівозмінах, що сприятиме підвищенню її урожайності та обсягів виробництва та забезпечуватиме потреби внутрішнього ринку і стабільного експорту української зернової продукції. Метою дослідження було встановлення, узагальнення та систематизація науково обґрунтованих заходів для ефективного вирощування пшениці озимої у високопродуктивних п’ятипільних та десятипільних сівозмінах з різним насиченням зерновими культурами в умовах нестійкого зволоження Лівобережного Лісостепу України. Для досягнення мети використовували систему загальнонаукових та спеціальних методів дослідження: польовий, лабораторно-польовий, порівняльно-розрахунковий, математично-статистичний та абстрактно-логічний. Встановлено, що у середньому за 2021-2023 рр. виконання досліджень, найвищу урожайність пшениці озимої, яка становила 6,64 т/га, отримали після гороху у п’ятипільній сівозміні з 60 % насиченням зерновими культурами та внесенням мінеральних добрив у нормі N60Р64К64 на 1 га ріллі. У п’ятипільних сівозмінах приріст урожайності пшениці озимої після гороху у порівнянні з травами багаторічними, ячменем ярим та пшеницею ярою становив 7,1-18,1 %. Високу урожайність пшениці озимої, яка становила 6,44 т/га, отримали після гороху в десятипільній сівозміні з 80 % насиченням зерновими культурами та внесенням мінеральних добрив у нормі N60Р60К60 на 1 га ріллі. У десятипільних сівозмінах приріст урожайності пшениці озимої після гороху у порівнянні з травами однорічними (вико-овес), соєю, травами багаторічними, ячменем ярим, редькою олійною, кукурудзою на силос становив 7,5-24,4 %; приріст урожайності пшениці озимої від внесення мінеральних добрив у нормі N60Р60К60 на 1 га ріллі склав: після гороху – 39-60 %, після трав багаторічних – 43 %, після кукурудзи на силос – 36-42 %. Найбільш економічно вигідною відзначено п’ятипільну сівозміну із 60 % насиченням зерновими культурами та внесенням мінеральних добрив у нормі N60Р64К64 на 1 га ріллі, де отримали найвищий умовно чистий прибуток – 26,93 тис. грн/га і рівень рентабельності – 151%