Features of the formation of protein content and wet gluten content of winter bread wheat depending on the preceding crop | Особливості формування показників вмісту білка та клейковини пшениці м’якої озимої залежно від попередника

English. Purpose. To identify the features of the formation of protein content and wet gluten content of winter bread wheat varieties and breeding lines depending on different preceding crops in the conditions of the central part of the Forest-Steppe of Ukraine. To identify genotypes with increased grain quality indicators. Methods. The influence of five preceding crops (soybean, sunflower, corn, mustard, green manure (mustard)) on the formation of protein content (PC) and wet gluten content (WGC) in flour of 18 winter bread wheat genotypes was studied from 2021/22 to 2023/24. Field, laboratory and statistical research methods were employed. Results. On average, a significantly higher protein content (12.5%) and gluten content (27.6%) were found after green manure over the years. However, a higher protein content was observed after soybeans of the ‘MIP Dovira’ variety (13.1%) and after corn of the Lutescens 37548 (13.6%), Lutescens 60302 (12.7%) and Lutescens 60400 (12.8%) breeding lines. A significantly higher wet gluten content was obtained after corn in the Lutescens 37548 breeding line (29.8%) and after mustard in the Lutescens 60302 breeding line (29.1%). The lowest values of these indicators were recorded over three years (PC = 9.7–12.3%, WGC = 13.0–25.8%) following a sunflower crop. However, the breeding lines Lutescens 37548 and Lutescens 60302 showed lower quality indicators following a preceding crop of soybean. Moderate variability (6 ≤ CV ≤ 10%) in protein content and significant variability (11 ≤ CV ≤ 20%) in gluten content were observed for most winter bread wheat varieties and breeding lines depending on the preceding crop. The influence of growing year conditions on protein (48.3%) and wet gluten (41.2%) content was significant, with the respective shares of the preceding crop and genotype being 9.9% and 17.2%, and 4.8% and 5.4%, respectively. A strong, reliable linear relationship (r = 0.83) was identified between protein and wet gluten content in winter bread wheat varieties and breeding lines. Breeding lines of winter bread wheat with a higher protein content were identified: Erythrospermum 60724, Erythrospermum 60793, Erythrospermum 60667, Lutescens 60293, Lutescens 60734 and Lutescens 37548. Breeding lines with a higher wet gluten content were also identified: Lutescens 60302. Conclusions. The selected genotypes can be used in the breeding process to improve individual grain quality indicators. To obtain a higher protein and gluten content, the variety ‘MIP Dovira’ should be sown after the preceding crop soybean, the breeding lines Lutescens 37548, Lutescens 60302, Lutescens 60400 should be sown after corn, and other winter wheat genotypes should be sown after green manure.

Ukrainian. Мета. Виявити особливості формування вмісту білка та клейковини в сортів і селекційних ліній пшениці м’якої озимої залежно від різних попередників в умовах центральної частини Лісостепу України. Виділити генотипи з підвищеними показниками якості зерна. Методи. Досліджували вплив п’яти попередників [сої, соняшнику, кукурудзи, гірчиці, сидерального пару (гірчиці)] на формування вмісту білка (PC) та клейковини (WGC) в борошні 18 генотипів пшениці м’якої озимої впродовж 2021/22–2023/24 рр. Використовували польові, лабораторні та статистичні методи. Результати. У середньому за роками та генотипами пшениці озимої виявлено достовірно вищі значення PC (12,5%) і WGC (27,6%) після сидерального пару. Однак у сорту ‘МІП Довіра’ істотно більший уміст білка (13,1%) відмічено після сої, а в селекційних ліній Лютесценс 37548 (13,6%), Лютесценс 60302 (12,7%) та Лютесценс 60400 (12,8%) – після кукурудзи. Достовірно вищий уміст клейковини за такого попередника, як кукурудза, отримано в селекційної лінії Лютесценс 37548 (29,8%), якщо попередником була гірчиця – у Лютесценс 60302 (29,1%). Найменші значення досліджуваних показників якості (PC = 9,7–12,3%, WGC = 13,0–25,8%) впродовж трьох років фіксували після соняшнику й лише в Лютесценс 37548 і Лютесценс 60302 – після сої. Виявлено помірну варіабельність (6 ≤ CV ≤ 10%) вмісту білка та значну (11 ≤ CV ≤ 20%) – клейковини для більшості сортів і селекційних ліній пшениці м’якої озимої залежно від попередника. Встановлено визначальну роль умов року у формуванні вмісту білка та клейковини – 48,3 та 41,2% відповідно; частка впливу попередника була на рівні 9,9 і 17,2%, генотипу – 4,8 і 5,4% відповідно. Між досліджуваними показниками якості визначено достовірно сильну (r = 0,83) пряму залежність. Виокремлено селекційні лінії з максимальним умістом білка – Еритроспермум 60724, Еритроспермум 60793, Еритроспермум 60667, Лютесценс 60293, Лютесценс 60734 та Лютесценс 37548, а також клейковини – Лютесценс 60302. Висновки. Виділені генотипи можуть бути використані в селекційному процесі як джерела для підвищення окремих показників якості зерна. З метою отримання більшого вмісту білка та клейковини сорт ‘МІП Довіра’ варто висівати після такого попередника, як соя, селекційні лінії Лютесценс 37548, Лютесценс 60302 та Лютесценс 60400 – після кукурудзи, інші генотипи пшениці озимої – після сидерального пару.