In a market economy, the optimal supply of food to the population depends entirely on the development of the food market. To establish indicators of rational consumption, it is important to determine the capacity and saturation of the food market. The purpose of this study was to highlight the current proportions of supply and demand in the Ukrainian food market, establish the correspondence of the capacity and saturation of the food market to rational consumption parameters. The study used dialectical method of cognition of market processes and a systematic approach, analytical generalizations, statistical comparison, constructive-calculation, tabular, and abstract-logical method. The food market is recognized as aggregative, as it includes several interconnected markets for crop production, livestock production, and industrial processing. The study investigated the specific features of the formation of demand for food with low purchasing power of the population. The market capacity was established – standard with minimum and rational consumption standards and real. The latter was almost 30% lower than the calculated one based on rational norms, which indicates additional opportunities to replenish the income of the agricultural sector. It was found that even with an increase in effective demand of the population, the improvement in consumption is levelled due to rising food prices. A prominent level of self-sufficiency of the country in food products (excluding fish and fish products) was established, and a considerable saturation of the market with essential products – potatoes, vegetables, eggs, butter, and bread. The study results should be used in the formation of a target program for the development of the food market for a long-term period aimed primarily at rational provision of food products to the population of Ukraine | За ринкової економіки оптимальне забезпечення населення продуктами харчування цілком залежить від розвитку продовольчого ринку. Для встановлення показників раціональності споживання важливо визначити місткість та насиченість ринку продуктами харчування. Мета статті – висвітлення сучасних пропорцій попиту та пропозиції на вітчизняному продовольчому ринку, визначення відповідності місткості та насиченості ринку продуктами харчування раціональним параметрам споживання. У дослідженнях використовувалися: діалектичний метод пізнання ринкових процесів та системний підхід, аналітичних узагальнень, статистичного порівняння, конструктивно-розрахунковий, табличний, абстрактно-логічний метод. Продовольчий ринок визнано агрегативним, оскільки складається з множини пов’язаних між собою ринків продукції рослинництва, тваринництва та промислової переробки. Досліджено особливості формування попиту на продовольство за низької купівельної спроможності населення. Встановлено місткість ринку – нормативну за мінімальних і раціональних норм споживання та фактичну. Остання практично на 30% виявилася нижчою за розраховану на основі раціональних норм, що свідчить про додаткові можливості поповнення доходів аграрного сектору. Виявлено, що навіть за підвищення платоспроможного попиту населення, поліпшення споживання нівелюється через зростання цін на продукти харчування. Встановлено високий рівень самозабезпеченості країни продуктами харчування (за виключенням риби та рибопродуктів) та значну насиченість ринку продуктами першої необхідності – картоплею, овочами, яйцями, олією та хлібом. Результати досліджень слід використати при формуванні цільової програми розвитку продовольчого ринку на довгостроковий період спрямованої, перш за все, на раціональне забезпечення населення України продуктами харчування

The relevance of the study is determined by the need to perfect the evaluation of the efficiency of scientific and educational activities of the country’s higher education institutions and determine the causes of inefficiency. The purpose of this study was to improve the evaluation of the efficiency of scientific publication activities of agrarian higher education institutions of Ukraine using the Data Envelopment Analysis method. The study was conducted according to the general heuristic method, the authors also employed mathematical and statistical methods of processing and analysis of input and output data, computer methods for the implementation of research tasks and abstract-logical methods for determining the degree of relevance, formulation of conclusions. The study substantiated the feasibility of using the non-parametric method of Data Envelopment Analysis to evaluate the efficiency of the scientific and educational activities of higher education institutions, as well as the feasibility of using Voluntary Retirement Services and Compulsory Retirement Service models, which are input-oriented, to evaluate the technical, purely technical, large-scale efficiency of scientific publication activity. Based on statistical information for 2020-2021, the technical, purely technical, large-scale efficiency of the scientific publication activity of 38 agricultural institutions of higher education of Ukraine were evaluated using the Data Envelopment Analysis method. According to the results of calculations, 18% of the educational institutions under study have the maximum value of technical and large-scale efficiency. The average technical efficiency is 0.6, the average pure technical efficiency – 0.7, and the average scale efficiency – 0.85. The analysis of the estimated values of relative efficiency allowed identifying the reasons for the inefficiency of each higher education institution under study, including suboptimal use of educational resources and an unbalanced scale of activity. Based on the study results, a rating of agrarian institutions of higher education in Ukraine in terms of the efficiency of scientific publication activities was compiled, which can be used as an addition to conventional ratings for analysing scientific and educational activities. The results of this study can be used to rank higher educational institutions by efficiency, to find the reasons for their ineffective activities | Актуальність дослідження зумовлена необхідністю удосконалення процесу оцінки ефективності наукової і освітньої діяльності закладів вищої освіти країни та визначення причин неефективності. Мета статті – вдосконалити процес оцінки ефективності науково-публіцистичної діяльності аграрних закладів вищої освіти України методом Data Envelopment Analysis. Дослідження здійснювалось за загальним евристичним методом, застосовувались математико-статистичні методи обробки та аналізу вхідних та вихідних даних, комп’ютерні методи для реалізації задач дослідження та абстрактно-логічні для визначення ступеню актуальності, формулювання висновків. У дослідженні обґрунтовано доцільність застосування непараметричного методу Data Envelopment Analysis для оцінки ефективності наукової і освітньої діяльності закладів вищої освіти, а також доцільність використання Voluntary Retirement Services та Compulsory Retirement Service моделей, що орієнтовані на вхід для оцінки технічної, чистої технічної, масштабної ефективності науково-публіцистичної діяльності. На основі статистичної інформації за 2020-2021 роки методом Data Envelopment Analysis здійснено оцінку технічної, чистої технічної, масштабної ефективності науково-публіцистичної діяльності 38 аграрних закладів вищої освіти України. За результатами розрахунків 18% досліджуваних закладів освіти мають максимальне значення технічної та масштабної ефективності. Середня технічна ефективність складає 0,6, середня чиста технічна ефективність – 0,7, середня масштабна ефективність – 0,85. Аналіз оцінених значень відносної ефективності дозволив виявити причини неефективності кожного досліджуваного закладу вищої освіти, серед яких неоптимальне використання освітніх ресурсів та незбалансований масштаб діяльності. За результатами дослідження складено рейтинг аграрних закладів вищої освіти України за ефективністю науково-публіцистичної діяльності, який може бути використаний як доповнення до традиційних рейтингів аналізу наукової та освітньої діяльності. Результати досліджень можуть бути використані для ранжування закладів вищої освіти за ефективністю, визначення причин їх неефективної діяльності

Rapid changes and dynamic fluctuations in modern social development determine the relevance of institutional transformations in the implementation of proclaimed sustainable development goals. In achieving this, the socio-economic role of effectively reaching the institutional potential of family farms increases. The purpose of the paper is to detail methodological judgments and develop parameters for determining the institutional potential and socio-economic role of family farms in the implementation of the United Nations sustainable development goals for the period up to 2030, considering national economic characteristics. In achieving the purpose, a systematic approach and theoretical (axiomatic, analysis and synthesis, analogies) and empirical research methods (comparison, expert assessments) were applied. The obtained results provide deeper methodological insights and characterisation of the socio-economic and institutional role of family farming in the national economy and sustainable development goals. Family farms play a creative role in maintaining a balance between meeting the population's needs and efficient utilisation of agricultural potential. The paper presents an original interpretation of the category “institutional potential” of family farms. Institutional potential can be defined as the capacity of institutions to maintain stability and conditions conducive to fulfilling their functions, influencing the behaviour of social actors. It also involves delineating and differentiating the socio-economic and institutional characteristics of family farming. The study also substantiates economic, social, and environmental factors affecting the development of family farming concerning their role in achieving sustainable development goals. The necessity of making managerial decisions at various levels to increase the level of sustainability of the agri-food system was noted. The practical value of the study is provided by methodological generalisations, consolidation of knowledge, and confirmation of theoretical conclusions about the features of the functioning of family farms in the context of proving the objectivity of their socio-economic role and the effectiveness of using institutional potential in the implementation of sustainable development principles | Стрімкі зміни та динамічні флуктуації сучасного суспільного розвитку зумовлюють актуальність інституційних трансформацій у реалізації проголошених цілей сталого розвитку. У досягненні цього зростає соціально-економічна роль ефективної реалізації інституційного потенціалу сімейних фермерських господарств. Мета статті полягала у деталізації методологічних суджень і розробці параметрів визначення інституційного потенціалу та соціально-економічної ролі сімейних фермерських господарств у реалізації Цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй на період до 2030 року з урахуванням національних особливостей господарювання. У процесі розкриття проблеми застосовано системний підхід і загальнонаукові теоретичні (аксіоматичний, аналізу і синтезу, аналогій) та загальнонаукові емпіричні методи дослідження (порівняння, експертних оцінок). Отримані результати полягають у поглибленні методичних оцінок і елементів визначення теоретико-методологічних характеристик соціально-економічної й інституційної ролі сімейних фермерських господарств у національній економіці та у реалізації Цілей сталого розвитку. Фермерські господарства сімейного типу є креативними у забезпеченні балансу в задоволенні потреб населення й ощадливому використанні потенціалу сільського господарства. Подано авторське трактування категорії «інституційний потенціал» сімейних фермерських господарств. Інституційний потенціал може визначатися: як спроможність інституцій до стабільності та збереження умов, що забезпечують реалізацію їх функцій, які формують поведінку соціальних акторів; полягати у окресленні та розмежуванні соціально-економічні та інституційні характеристики сімейних фермерських господарств. Обґрунтовані економічні, соціальні та екологічні фактори розвитку сімейних фермерських господарств у контексті їхньої ролі у реалізації Цілей сталого розвитку. Зазначена необхідність прийняття управлінських рішень різних рівнів з метою підвищення рівня сталості розвитку агропродовольчої системи. Практичну цінність досліджень становлять методологічні узагальнення, закріплення знань і підтвердження теоретичних висновків про особливості функціонування сімейних фермерських господарств у контексті доведення об’єктивності їх соціально-економічної ролі та ефективності використання інституційного потенціалу у реалізації засад сталого розвитку

Among the most important regional allies of Ukraine, it is worth highlighting the United Kingdom, which first as an EU member state, and then, from 2021, independently, within the framework of a bilateral agreement, contributes in every possible way to the development of free trade, in particular, agricultural, between the two countries. This is evidenced by the constantly growing volumes of exports and imports of agricultural raw materials and food products for Ukraine and the United Kingdom until 2022. The purpose of the study is to examine the dynamics of foreign trade in agricultural and food products between Ukraine and the United Kingdom, including the relationship between the development of mutual trade and the liberalisation of its conditions. Generalisation, analysis, and synthesis, comprehensive assessment, historical, graphic, and tabular methods were used. The general socio-economic characteristics of the UK are given, considering its withdrawal from the European Union and focusing on the current state of trade in agri-food products on the international market. The quantitative and cost indicators of foreign trade in agri-food products between Ukraine and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland since 2012 are analysed, the characteristic features of the commodity structure of export sales and import purchases of Ukraine are considered, including in 2022, the prospects for agricultural trade between the parties in the near future are assessed, in particular, areas for deepening foreign economic cooperation between Ukraine and the United Kingdom are proposed, and groups of products that will remain a priority even in war conditions, considering the needs of internal food markets of both countries are identified. The provisions of the study are aimed at providing information on the possibilities of developing trade in agricultural and food products with the UK for Ukrainian food sector enterprises and public authorities that ensure foreign policy and international cooperation | Серед найважливіших регіональних союзників України окремо варто виділити Велику Британію, яка спочатку в ролі держави-члена ЄС, а потім, з 2021 року самостійно в рамках двосторонньої Угоди всіляко сприяє розвитку вільної торгівлі, зокрема аграрної, між двома країнами. Свідченням цього стали постійно зростаючі в динаміці до 2022 року обсяги експорту та імпорту сільськогосподарської сировини і продуктів харчування для України з Великою Британією. Мета статті – дослідити динаміку зовнішньої торгівлі продукцією сільського господарства і харчової промисловості між Україною та Великою Британією, в тому числі зв’язок розвитку взаємної торгівлі з лібералізацією її умов. Було використано методи узагальнення, аналізу і синтезу, комплексної оцінки, історичний, графічний і табличний. Наведено загальну соціальноекономічну характеристику Великої Британії з врахуванням її виходу зі складу Європейського Союзу та акцентом на поточному стані торгівлі агропродовольчою продукцією на міжнародному ринку. Проаналізовано кількісні і вартісні показники зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії з 2012 року, розглянуто характерні особливості товарної структури експортних продажів та імпортних закупівель України, в тому числі, у 2022 році, здійснено оцінку перспектив аграрної торгівлі між сторонами у найближчий час, зокрема, запропоновано напрями поглиблення зовнішньоекономічної співпраці між Україною та Великою Британією, визначено групи продукції, які залишатимуться пріоритетними навіть в умовах війни з огляду на потреби внутрішніх продовольчих ринків обох країн. Положення статті спрямовані на надання інформації стосовно можливостей розвитку торгівлі продукцією сільського господарства і харчової промисловості з Великою Британією для українських підприємств продовольчого сектору та органів державної влади, що забезпечують зовнішню політику і міжнародне співробітництво

In the context of modern development of agricultural producers, assessing the level of their activity efficiency and searching for an appropriate strategy for further development is essential. The aim of the article was to formulate a concept of sustainable development for agricultural producers based on identifying the most viable development strategy. The article’s methodological framework included the following methods of scientific inquiry: descriptive method, measurement and comparison methods, economic-mathematical modelling, induction, deduction, analysis and synthesis, system-structural analysis. The essence of diversification of activities in the agricultural sector was examined and revealed, defining their role in forming sustainable development. To achieve this, theoretical concepts of Ukrainian and foreign scholars, as well as the categories of “diversification” and “sustainable development,” were synthesized. Subsequently, an analysis and forecast of land use by agricultural enterprises were conducted. The dynamics of changes in the structure of cultivated areas from 1991 to 2021 were determined, as this period marked the implementation of agricultural reform aimed at finding effective agricultural product producers. Changes in the magnitude of costs for primary resources in farm enterprises of the Kyiv region on the eve of the war were defined, and the economic efficiency of cultivating major agricultural crops was analysed. Based on established data, a development strategy was modelled for an average farm in the Forest-Steppe zone of Ukraine, considering the concept of diversification through the implementation and development of animal husbandry. Furthermore, directions for further development of agricultural entities were substantiated by deepening the diversification of activities through optimizing cultivated areas. The research outcomes could be considered in shaping the development strategy of entrepreneurial structures and evaluating their impact on sustainable development in the post-war period | В контексті сучасного розвитку аграрних товаровиробників, актуальною є оцінка рівня їх ефективності діяльності та пошуку відповідної стратегії подальшого розвитку. Мета статті полягала у формуванні концепції сталого розвитку аграрних товаровиробників на основі пошуку найдоцільнішої стратегії розвитку. Методологічною базою статті стали наступні методи наукового пізнання: описовий метод, методи вимірювання та порівняння, метод економіко-математичного моделювання, індукції, дедукції, аналізу та синтезу, системно-структурний. Розглянуто та розкрито сутність диверсифікації діяльності підприємств аграрної сфери та визначено їх роль у формуванні сталого розвитку. З цією метою здійснено узагальнення теоретичних положень, українських та зарубіжних науковців, категорій «диверсифікація» та «сталий розвиток». В подальшому проведено аналіз та здійснено прогноз землекористування сільськогосподарських підприємств. Встановлено динаміку зміни структури посівних площ в період з 1991 по 2021 роки, оскільки в саме в цей період починається реалізовуватись аграрна реформа, яка спрямована на пошук ефективного товаровиробника сільськогосподарської продукції. Визначено, як змінювалася величина витрат на основні ресурси у фермерських господарствах Київської області на передодні початку війни та проаналізовано економічну ефективність вирощування основних сільськогосподарських культур. На основі встановлених даних, змодельована стратегія розвитку середньостатистичного фермерського господарства Лісостепової зони України, яка враховує концепцію диверсифікації діяльності на основі впровадження та розвитку галузі тваринництва. Також, обґрунтовано напрями подальшого розвитку аграрних формувань через поглиблення диверсифікації діяльності на основі оптимізації посівних площ. Результати дослідження можуть бути враховані при формуванні стратегії розвитку підприємницьких структур та оцінці їх впливу на сталий розвиток у повоєнний період

The experience of the market turnover of agricultural land in Ukraine has shown that untimely and insufficiently comprehensive analysis of the functioning of the land market can lead to incorrect conclusions and limit the understanding of its dynamics and impact on the country’s economic situation. The purpose of the study was to identify the main trends and indicators of the market turnover of agricultural land in Ukraine by analysing land ownership transactions. The methodological tools of the problem under study were general scientific and special methods, as well as the method of comparison and abstract and logical methods. The main results of the study are a cost and quantitative assessment of transactions of sale and purchase of ownership rights to agricultural land in Ukraine, which makes it possible to identify the main trends in the land market. Certain provisions can be used to formulate strategies for the development of land relations in Ukraine. The number and share of transactions involving the sale and purchase of ownership rights to agricultural land in the overall structure of transactions is determined. The area of land ownership rights to which were alienated through sale and purchase is determined. The author calculates the value of agricultural land depending on its remoteness from a settlement, regional location and designated purpose. Fluctuations in the value of arable land depending on their territorial location and in the overall dynamics by month are determined. The level of activity of agricultural land market participants in the country as a whole and by regions is determined. The results and trends in the market turnover of agricultural land in the territories where military operations were or are ongoing are investigated. The main key indicators of the market turnover of agricultural land are determined. Forecasts of the value of arable land in Ukraine by the end of 2023 are formed. The discrepancy between the Ukrainian model of agricultural land market turnover and the models operating in the European Union has been established. The results of the study can be used to develop ways to reorient the market turnover of agricultural land to the European principles of functioning aimed at the development of family farming as a fundamental goal of Ukraine’s agricultural policy | Досвід ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні показав, що несвоєчасний та недостатньо комплексний аналіз функціонування ринку землі може спричинити неправильні висновки та обмежити зрозуміння його динаміки та впливу на господарську ситуацію країни. Метою роботи було визначення основних тенденцій та показників ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні шляхом дослідження угод купівлі-продажу прав власності на землі. Методичним інструментарієм досліджуваної проблеми стали загальнонаукові та спеціальні методи, а також метод порівняння та абстрактно-логічний. Основними результатами дослідження є вартісна та кількісна оцінка угод купівлі-продажу прав власності на землі сільськогосподарського призначення в Україні, що дає змогу визначити основні тенденції на земельному ринку. Окремі положення можна використати для формулювання стратегій розвитку земельних відносин в Україні. Встановлено кількість та частку угод купівлі-продажу прав власності на землі сільськогосподарського призначення в загальній структурі трансакцій. Визначено площі земель права власності на які були відчужені через купівлю-продаж. Розраховано вартість земель сільськогосподарського призначення залежно від їх віддаленості від населеного пункту, регіонального розташування та цільового призначення. Встановлено коливання вартості орних земель залежно від їх територіального розміщення та у загальній динаміці по місяцях. Визначено рівень активності суб’єктів ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення загалом по країні та в розрізі областей. Досліджено результати та тенденції ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на територіях де велись чи ведуться бойові дії. Визначені основні ключові показники ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Сформовано прогнозні дані вартості ріллі в Україні до кінця 2023 року. Встановлено невідповідність української моделі ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення моделям, які функціонують в країнах Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використанні для опрацюванні шляхів переорієнтації ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на Європейські засади функціонування, націленого на розвиток сімейного фермерства, як основоположної засадничої цілі аграрної політики України