Among the most important regional allies of Ukraine, it is worth highlighting the United Kingdom, which first as an EU member state, and then, from 2021, independently, within the framework of a bilateral agreement, contributes in every possible way to the development of free trade, in particular, agricultural, between the two countries. This is evidenced by the constantly growing volumes of exports and imports of agricultural raw materials and food products for Ukraine and the United Kingdom until 2022. The purpose of the study is to examine the dynamics of foreign trade in agricultural and food products between Ukraine and the United Kingdom, including the relationship between the development of mutual trade and the liberalisation of its conditions. Generalisation, analysis, and synthesis, comprehensive assessment, historical, graphic, and tabular methods were used. The general socio-economic characteristics of the UK are given, considering its withdrawal from the European Union and focusing on the current state of trade in agri-food products on the international market. The quantitative and cost indicators of foreign trade in agri-food products between Ukraine and the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland since 2012 are analysed, the characteristic features of the commodity structure of export sales and import purchases of Ukraine are considered, including in 2022, the prospects for agricultural trade between the parties in the near future are assessed, in particular, areas for deepening foreign economic cooperation between Ukraine and the United Kingdom are proposed, and groups of products that will remain a priority even in war conditions, considering the needs of internal food markets of both countries are identified. The provisions of the study are aimed at providing information on the possibilities of developing trade in agricultural and food products with the UK for Ukrainian food sector enterprises and public authorities that ensure foreign policy and international cooperation | Серед найважливіших регіональних союзників України окремо варто виділити Велику Британію, яка спочатку в ролі держави-члена ЄС, а потім, з 2021 року самостійно в рамках двосторонньої Угоди всіляко сприяє розвитку вільної торгівлі, зокрема аграрної, між двома країнами. Свідченням цього стали постійно зростаючі в динаміці до 2022 року обсяги експорту та імпорту сільськогосподарської сировини і продуктів харчування для України з Великою Британією. Мета статті – дослідити динаміку зовнішньої торгівлі продукцією сільського господарства і харчової промисловості між Україною та Великою Британією, в тому числі зв’язок розвитку взаємної торгівлі з лібералізацією її умов. Було використано методи узагальнення, аналізу і синтезу, комплексної оцінки, історичний, графічний і табличний. Наведено загальну соціальноекономічну характеристику Великої Британії з врахуванням її виходу зі складу Європейського Союзу та акцентом на поточному стані торгівлі агропродовольчою продукцією на міжнародному ринку. Проаналізовано кількісні і вартісні показники зовнішньої торгівлі агропродовольчою продукцією між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії з 2012 року, розглянуто характерні особливості товарної структури експортних продажів та імпортних закупівель України, в тому числі, у 2022 році, здійснено оцінку перспектив аграрної торгівлі між сторонами у найближчий час, зокрема, запропоновано напрями поглиблення зовнішньоекономічної співпраці між Україною та Великою Британією, визначено групи продукції, які залишатимуться пріоритетними навіть в умовах війни з огляду на потреби внутрішніх продовольчих ринків обох країн. Положення статті спрямовані на надання інформації стосовно можливостей розвитку торгівлі продукцією сільського господарства і харчової промисловості з Великою Британією для українських підприємств продовольчого сектору та органів державної влади, що забезпечують зовнішню політику і міжнародне співробітництво

In the context of modern development of agricultural producers, assessing the level of their activity efficiency and searching for an appropriate strategy for further development is essential. The aim of the article was to formulate a concept of sustainable development for agricultural producers based on identifying the most viable development strategy. The article’s methodological framework included the following methods of scientific inquiry: descriptive method, measurement and comparison methods, economic-mathematical modelling, induction, deduction, analysis and synthesis, system-structural analysis. The essence of diversification of activities in the agricultural sector was examined and revealed, defining their role in forming sustainable development. To achieve this, theoretical concepts of Ukrainian and foreign scholars, as well as the categories of “diversification” and “sustainable development,” were synthesized. Subsequently, an analysis and forecast of land use by agricultural enterprises were conducted. The dynamics of changes in the structure of cultivated areas from 1991 to 2021 were determined, as this period marked the implementation of agricultural reform aimed at finding effective agricultural product producers. Changes in the magnitude of costs for primary resources in farm enterprises of the Kyiv region on the eve of the war were defined, and the economic efficiency of cultivating major agricultural crops was analysed. Based on established data, a development strategy was modelled for an average farm in the Forest-Steppe zone of Ukraine, considering the concept of diversification through the implementation and development of animal husbandry. Furthermore, directions for further development of agricultural entities were substantiated by deepening the diversification of activities through optimizing cultivated areas. The research outcomes could be considered in shaping the development strategy of entrepreneurial structures and evaluating their impact on sustainable development in the post-war period | В контексті сучасного розвитку аграрних товаровиробників, актуальною є оцінка рівня їх ефективності діяльності та пошуку відповідної стратегії подальшого розвитку. Мета статті полягала у формуванні концепції сталого розвитку аграрних товаровиробників на основі пошуку найдоцільнішої стратегії розвитку. Методологічною базою статті стали наступні методи наукового пізнання: описовий метод, методи вимірювання та порівняння, метод економіко-математичного моделювання, індукції, дедукції, аналізу та синтезу, системно-структурний. Розглянуто та розкрито сутність диверсифікації діяльності підприємств аграрної сфери та визначено їх роль у формуванні сталого розвитку. З цією метою здійснено узагальнення теоретичних положень, українських та зарубіжних науковців, категорій «диверсифікація» та «сталий розвиток». В подальшому проведено аналіз та здійснено прогноз землекористування сільськогосподарських підприємств. Встановлено динаміку зміни структури посівних площ в період з 1991 по 2021 роки, оскільки в саме в цей період починається реалізовуватись аграрна реформа, яка спрямована на пошук ефективного товаровиробника сільськогосподарської продукції. Визначено, як змінювалася величина витрат на основні ресурси у фермерських господарствах Київської області на передодні початку війни та проаналізовано економічну ефективність вирощування основних сільськогосподарських культур. На основі встановлених даних, змодельована стратегія розвитку середньостатистичного фермерського господарства Лісостепової зони України, яка враховує концепцію диверсифікації діяльності на основі впровадження та розвитку галузі тваринництва. Також, обґрунтовано напрями подальшого розвитку аграрних формувань через поглиблення диверсифікації діяльності на основі оптимізації посівних площ. Результати дослідження можуть бути враховані при формуванні стратегії розвитку підприємницьких структур та оцінці їх впливу на сталий розвиток у повоєнний період

The experience of the market turnover of agricultural land in Ukraine has shown that untimely and insufficiently comprehensive analysis of the functioning of the land market can lead to incorrect conclusions and limit the understanding of its dynamics and impact on the country’s economic situation. The purpose of the study was to identify the main trends and indicators of the market turnover of agricultural land in Ukraine by analysing land ownership transactions. The methodological tools of the problem under study were general scientific and special methods, as well as the method of comparison and abstract and logical methods. The main results of the study are a cost and quantitative assessment of transactions of sale and purchase of ownership rights to agricultural land in Ukraine, which makes it possible to identify the main trends in the land market. Certain provisions can be used to formulate strategies for the development of land relations in Ukraine. The number and share of transactions involving the sale and purchase of ownership rights to agricultural land in the overall structure of transactions is determined. The area of land ownership rights to which were alienated through sale and purchase is determined. The author calculates the value of agricultural land depending on its remoteness from a settlement, regional location and designated purpose. Fluctuations in the value of arable land depending on their territorial location and in the overall dynamics by month are determined. The level of activity of agricultural land market participants in the country as a whole and by regions is determined. The results and trends in the market turnover of agricultural land in the territories where military operations were or are ongoing are investigated. The main key indicators of the market turnover of agricultural land are determined. Forecasts of the value of arable land in Ukraine by the end of 2023 are formed. The discrepancy between the Ukrainian model of agricultural land market turnover and the models operating in the European Union has been established. The results of the study can be used to develop ways to reorient the market turnover of agricultural land to the European principles of functioning aimed at the development of family farming as a fundamental goal of Ukraine’s agricultural policy | Досвід ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні показав, що несвоєчасний та недостатньо комплексний аналіз функціонування ринку землі може спричинити неправильні висновки та обмежити зрозуміння його динаміки та впливу на господарську ситуацію країни. Метою роботи було визначення основних тенденцій та показників ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення в Україні шляхом дослідження угод купівлі-продажу прав власності на землі. Методичним інструментарієм досліджуваної проблеми стали загальнонаукові та спеціальні методи, а також метод порівняння та абстрактно-логічний. Основними результатами дослідження є вартісна та кількісна оцінка угод купівлі-продажу прав власності на землі сільськогосподарського призначення в Україні, що дає змогу визначити основні тенденції на земельному ринку. Окремі положення можна використати для формулювання стратегій розвитку земельних відносин в Україні. Встановлено кількість та частку угод купівлі-продажу прав власності на землі сільськогосподарського призначення в загальній структурі трансакцій. Визначено площі земель права власності на які були відчужені через купівлю-продаж. Розраховано вартість земель сільськогосподарського призначення залежно від їх віддаленості від населеного пункту, регіонального розташування та цільового призначення. Встановлено коливання вартості орних земель залежно від їх територіального розміщення та у загальній динаміці по місяцях. Визначено рівень активності суб’єктів ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення загалом по країні та в розрізі областей. Досліджено результати та тенденції ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на територіях де велись чи ведуться бойові дії. Визначені основні ключові показники ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Сформовано прогнозні дані вартості ріллі в Україні до кінця 2023 року. Встановлено невідповідність української моделі ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення моделям, які функціонують в країнах Європейського Союзу. Результати дослідження можуть бути використанні для опрацюванні шляхів переорієнтації ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення на Європейські засади функціонування, націленого на розвиток сімейного фермерства, як основоположної засадничої цілі аграрної політики України

Given the significant production and export potential of the crop sector in Ukraine, it is important to develop an effective national seed production system. Providing agricultural producers with seeds of national selection is one of the main factors of food security in the country. The development of an effective seed production system provides for the creation of appropriate conditions for increasing seed production and popularising national varieties and hybrids that have a significant yield potential and high-quality indicators for their wider use, which will ensure the competitive advantages of agricultural production and its development. The purpose of the study is to identify trends and outline development prospects for the seed industry of Ukraine. In the course of the study, the dialectical method, analysis and synthesis, system generalisation (establishing trends in the development of the Ukrainian seed industry; forming conclusions), and comparative analysis (determining the main problems of seed production development in Ukraine) were applied. Trends in the development of the seed industry in Ukraine are established. The main problems of seed production development are identified and measures to stimulate selection activities in Ukraine are proposed. Prospects for the development of Ukrainian seed production are outlined. Conclusions, suggestions, and practical recommendations can be used in the development of national programmes to support seed production in Ukraine | Враховуючи значний потенціал виробництва та експорту сільськогосподарської продукції галузей рослинництва в Україні, важливим є розвиток ефективної національної системи насінництва. Забезпечення сільськогосподарських товаровиробників насінням національної селекції є одним із основних факторів продовольчої безпеки країни. Формування ефективної системи насінництва передбачає створення відповідних умов для збільшення виробництва насіння та популяризації національних сортів і гібридів, які мають значний потенціал урожайності та високі показники якості для більш широкого їх використання, що забезпечить конкурентні переваги сільськогосподарського виробництва та його розвиток. Мета статті – встановити тенденції та окреслити перспективи розвитку насіннєвої галузі України. У процесі дослідження використано діалектичний метод наукового пізнання, аналізу й синтезу, системного узагальнення (встановлення тенденцій розвитку української насіннєвої галузі; формування висновків), порівняльного аналізу (визначення основних проблем розвитку насінництва в Україні). Встановлено тенденції розвитку української насіннєвої галузі. Виявлено основні проблеми розвитку насінництва та запропоновано заходи щодо стимулювання селекційної діяльності в Україні. Окреслено перспективи розвитку українського насінництва. Запропоновано заходи щодо стимулювання розвитку насіннєвої галузі в Україні. Висновки, пропозиції та практичні рекомендації можуть бути використані під час розробки національних програм підтримки насінництва в Україні

Competitiveness generally characterises the relative advantages in the market according to various quantitative and qualitative criteria and ultimately affects the development of its market conditions and the overall food supply of the population. Therefore, the study of competitiveness in the horticultural market in terms of production and sales volumes, prices, quality, and pomological varieties is quite important. The establishment of relative indicators of competitive advantages in the fruit and berry market determines favourable positions by various operators of economic relations. The purpose of the study consists in determining competitiveness in the fruit and berry market using relative indicators for comparing preferences in terms of the volume of the supply of fruits and berries by different categories of farms, prices, and pomological varieties. The research was guided by methodological approaches to determining the competitiveness of agricultural products in the Ukrainian agricultural market. At the same time, the following methods were used: dialectical method of cognition of market processes and a systematic approach, analytical generalisations, statistical comparison, constructive and computational, abstract and logical method. Based on comparative indicators of competitiveness of horticultural products in the Ukrainian market, the level of market competition of agricultural enterprises and households is estimated: the coefficient of market competition and the Herfindahl-Hirschman Index of market concentration. It is established that according to the first level of concentration of the industrial sector, the Ukrainian fruit market is in the low concentration group. Another indicator defined for households indicates a low concentration, high competition, a sufficient number of operators, and a weak position of each of them. In terms of fruit and berry production, Ukrainian producers are more competitive than importers. In terms of prices, agricultural producers and importers had competitive advantages. Competitive pomological varieties of fruits and berries for producers, traders, and consumers are determined based on calculations of competitive advantages and author’s study of the trade and consumer sectors. The competitiveness of various categories of farms in the horticultural market, competitive advantages in terms of production volumes, prices, and pomological varieties of fruits and berries are determined from the standpoint of the need to rationally provide the needs of the population with high-quality food products and further market development. The findings should be used in the creation of a target programme for the development of the food market for a long-term period aimed primarily at the rational provision of food products competitive in price and quality to the population of Ukraine | Конкурентоспроможність в загальному характеризує відносні переваги на ринку за різними кількісними та якісними критеріями і в кінцевому підсумку впливає на формування його кон’юнктури та в цілому продовольчого забезпечення населення. Відтак дослідження конкурентоспроможності на плодоягідному ринку за обсягами виробництва і реалізації, цінами, якістю та помологічними сортами є досить важливими. Встановлення відносних показників, що показують конкурентні переваги на ринку плодів і ягід, уможливлюють визначення вигідних позицій різними операторами економічних відносин. Мета статті полягає у визначенні конкурентоспроможності на плодоягідному ринку за допомогою відносних показників порівняння переваг за обсягами формування пропозиції плодів і ягід різними категоріями господарств, цінами, помологічними сортами. У дослідженнях керувалися методичними підходами з визначення конкурентоспроможності сільськогосподарської продукції на українському аграрному ринку. При цьому використовувалися: діалектичний метод пізнання ринкових процесів та системний підхід, аналітичних узагальнень, статистичного порівняння, конструктивно розрахунковий, абстрактно-логічний метод. На основі порівняльних показників конкурентоспроможності плодоягідної продукції на українському ринку, оцінено рівень ринкової конкуренції агроформувань та господарств населення: коефіцієнту ринкової конкуренції та індексу ринкової концентрації Герфінделя-Гіршмана. Встановлено, що відповідно до першого – за рівнем концентрації промислового сектору, український ринок плодів знаходиться у групі низькоконцентрованих. Інший показник, визначений для господарств населення, свідчить про низьку концентрацію, високу конкуренцію, достатню кількість операторів і слабку позицію окремого з них. За обсягами виробництва плодів і ягід українські виробники є більш конкурентоспроможними за імпортерів. За цінами – конкурентні переваги мали сільськогосподарські виробники та імпортери. Визначено конкурентоспроможні помологічні сорти плодів і ягід для виробників, торговців та споживачів на основі розрахунків конкурентних переваг та авторських досліджень торгівельного і споживчого секторів. Визначено конкурентоспроможність різних категорій господарств на плодоягідному ринку, конкурентні переваги за обсягами виробництва, цінами та помологічними сортами плодів і ягід з позиції необхідності раціонального забезпечення потреб населення якісними продуктами харчування та подальшого поступу ринку. Результати досліджень варто використовувати під час формування цільової програми розвитку продовольчого ринку на довгостроковий період спрямованої, насамперед, на раціональне забезпечення населення України конкурентоспроможними за ціною та якістю продуктами харчування

The strategic importance of grain as a commodity in the domestic market and the main export agricultural commodity determines the relevance of the study. Today, the problem of high-quality seed production in Ukraine has worsened, as insufficient funding for the industry, outdated material and technical base of breeding organisations, scarce royalties and lack of breeding payments threatens the development of Ukrainian seed production. The dynamic development of the industry requires a more active and balanced policy in the industry, which would include state target programmes and the development of the regulatory framework in terms of ensuring legal and transparent intellectual property rights to breeders and breeding institutions. The purpose of the article is to analyse and assess the state of seed production of winter cereals and determine the objectives of Ukrainian breeding science for 2022. The following methods were used in the research process: dialectical, systematic approach, monographic, economic-statistical, tabular, graphical, empirical, comparative analysis, abstract-logical, analytical forecasting. The state of seed production of winter cereals was studied and it was found that in Ukraine there are 583 varieties of wheat, 79 – barley, 55 – rye and 51 – triticale. Only 32% of wheat, 33.3% of triticale, 17.7% of barley and 5.5% of rye are produced. Of these, Ukrainian is only 58.3% for wheat, 47.5% for barley and 15.5% for rye; the average annual need for winter cereals in the regions of Ukraine and in the country as a whole was determined. 1.4-1.6 million tons of wheat, 122 thousand tons of barley, 36 thousand tons of rye and 10 thousand tons of triticale are needed to ensure the sowing of grain in volumes not less than the sown area; tasks for Ukrainian breeding science on the development of winter cereals for 2022 are set, which will contribute to technical and technological support of breeders and seed producers, harmonisation and adaptation of the seed industry of Ukraine to world standards, increase competitiveness and the export potential of Ukrainian seed production | Стратегічне значення зерна як товару на внутрішньому ринку та основного експортного сільськогосподарського товару визначає актуальність дослідження. На сьогодні проблема виробництва високоякісного насіння в Україні загострилася, адже недостатнє фінансування галузі, застаріла матеріальнотехнічна база селекційних організацій, мізернісь роялтних та відсутність селекційних платежів ставить під загрозу розвиток українського насінництва. Динамічний розвиток галузі вимагає більш активної та зваженої політики в галузі, яка включала б державні цільові програми та розвиток нормативно-правової бази в частині забезпечення законних та прозорих прав на інтелектуальну власність селекціонерам та селекційним установам. Мета статті – проаналізувати та надати оцінку стану насінництва озимих зернових культур й визначити завдання української селекційної науки на 2022 рік. У процесі дослідження використано такі методи: діалектичний, системний підхід, монографічний, економіко-статистичний, табличний, графічний, емпіричний, порівняльний аналіз, абстрактно-логічний, аналітичне прогнозування. Досліджено стан насінництва озимих зернових культур і виявлено, що в Україні 583 сорти пшениці, 79 – ячменю, 55 – жита та 51 – тритикале. Виробництво добазового насіння здійснюється лише по 32 % сортів пшениці, 33,3 % – тритикале, 17,7 % ячменю та 5,5 % жита. З них українське становить лише 58,3 % по пшениці, 47,5 % – по ячменю та 15,5 % – по житу; визначено середньорічну потребу в насінні озимих зернових по регіонах України та в цілому по країні. Для забезпечення посіву зернових в обсягах, не менших посівних площ необхідно 1,4-1,6 млн т. пшениці, 122 тис. т. ячменю, 36 тис. т. жита та 10 тис. т. тритикале; сформовано завдання для української селекційної науки щодо розвитку насінництва озимих зернових культур на 2022 рік, які сприятимуть техіко-технологічному забезпеченню селекціонерів та виробників насіння, гармонізації та адаптації насіннєвої галузі України до світових стандартів, підвищенню конкурентоспроможності та збільшенню експортного потенціалу українського насінництва

The growth of production efficiency in the agricultural sector of the economy is based on the use of various factors – organisational, economic, labour, material, motivational, etc. Among them, organisational and economic ones are a priority, which can also include integration relations. The mechanism of action of organisational and economic foundations of integration relations in the context of a systematic approach is rather underinvestigated, which determined the topic of research. The purpose of the study is to substantiate the theoretical, methodological, and practical foundations of building an organisational and economic mechanism of integrated structures from the standpoint of a systematic approach. The methodological basis of the study was the provisions of institutional economic theory and system analysis. Monographic, normative, graphic, abstract and logical methods and approaches to generalising results are used. The economic essence of the organisational and economic mechanism of integrated structures in the agricultural sector of the economy is determined. The essence of integrated structures and integrative formations from the standpoint of consistency is substantiated. The concepts of “integrated structure” and “cooperative” have been clarified. The interdependence of dysfunctions is determined – an integrated structure and an agricultural cooperative. The study results can be taken into account in the development of programmes: determining priorities for the development of integration and cooperative structures, developing laws and regulations for the establishment and development of cooperation and integration in the agricultural sector of the economy | Зростання ефективності виробництва в аграрному секторі економіки базується на використанні різних чинників – організаційних, економічних, трудових, матеріальних, мотиваційних та інших. Серед них пріоритетним виступають організаційні та економічні, до яких можна віднести і інтеграційні відносини. Механізм дії організаційних та економічних засад інтеграційних відносин в умовах системного підходу є недостатньо дослідженим, що і визначило тему дослідження. Мета статті – обґрунтувати теоретичні, методичні і практичні засади побудови організаційно-економічного механізму інтегрованих структур з точки зору системного підходу. За методологічну основу дослідження слугували положення інституційної економічної теорії та системний аналіз. Використано монографічний, нормативний, графічний, абстрактно-логічні методи та підходи узагальнення результатів. Визначено економічну сутність організаційно-економічного механізму інтегрованих структур в аграрному секторі економіки. Обґрунтовано сутність інтегрованих структур та інтегративних формувань з точки зору системності. Уточнено поняття «інтегрована структура» і «кооператив». Визначена взаємообумовленість дисфункцій – інтегрована структура і сільськогосподарський кооператив. Результати дослідження можуть бути враховані при розроблені програм: визначення пріоритетів розвитку інтеграційно-кооперативних структур, розробці нормативно-правових актів для формування і розвитку кооперації і інтеграції в аграрній сфері економіки

Timely optimisation of accounts receivable is important for the development of business and the overall economy, because it actively contributes to reducing the “frozen” debt funds, reducing the need for additional sources of financing, and, accordingly, increases the company’s liquidity, which, in turn, improves its reputation as a reliable partner. Due to the imperfection of the financial system and the unpopularity of modern debt optimisation measures at Ukrainian enterprises, it is particularly relevant to analyse the real problems of forming accounts receivable and investigate promising areas for its reduction. The purpose of the study is to consider and test innovative financial methods for optimising counterparty debt to the enterprise in Ukraine, including factoring and insurance of accounts receivable. The practical significance of the study is as follows: based on the analysis of the current state of accounts receivable, the use of factoring services for its optimisation is proposed; using the modelling method, key forecast indicators of liquidity at the enterprise under study are determined, the areas of insurance of accounts receivable are formed, the effectiveness of the proposed measures is substantiated. The study summarises the theoretical foundations of optimising accounts receivable in the system of ensuring the efficiency of an enterprise. The analysis of the financial and economic state of the business is carried out. The analytical support of a system of indicators and assessment of the quality of accounts receivable generation is investigated. Forecasting and optimisation of the level of accounts receivable based on innovative financial methods was performed to ensure effective business operations. Ways to improve the management of accounts receivable of the enterprise are provided. The positive impact of measures on the efficiency of the enterprise based on financial indicators – liquidity and turnover ratios – is proved. The problems of widespread use of the proposed methodology are indicated, and suggestions for solving these problems are given. The practical significance of the results obtained lies in the applied orientation of innovative financial methods described in the paper, the use of which will improve the process of optimising accounts receivable at the enterprise level, improve the process of managing accounts receivable, increase the level of liquidity and profitability of the business. The materials of the study would be useful for researchers who deal with the management and optimisation of accounts receivable, and can be comprehensively used in the business activities of “Energo Zbut Trans” LLC | Своєчасна оптимізація дебіторської заборгованості має важливе значення для розвитку бізнесу та економіки в цілому, тому що це активно сприяє зменшенню «заморожених» у заборгованості коштів, зниженню потреби у додаткових джерелах її фінансування, та, відповідно, підвищує ліквідність компанії, що, в свою чергу, сприяє покращенню її репутації як надійного партнера. У зв’язку з недосконалістю фінансової системи та непопулярністю сучасних заходів оптимізації боргу на підприємствах України, особливої актуальності набуває здійснення аналізу реальних проблем формування дебіторської заборгованості і дослідження перспективних напрямів її скорочення. Метою дослідження є розгляд та апробація інноваційних для України фінансових методів оптимізації заборгованості контрагентів перед підприємством, серед яких факторинг та страхування дебіторської заборгованості. Практичне значення проведеного дослідження полягає у наступному: на основі проведеного аналізу поточного стану дебіторської заборгованості, запропоновано використання послуги факторингу для її оптимізації; за допомогою методу моделювання визначено ключові прогнозні індикатори ліквідності на досліджуваному підприємстві, сформовано напрями страхування дебіторської заборгованості, обґрунтовано ефективність запропонованих заходів. У статті узагальнено теоретичні основи оптимізації дебіторської заборгованості в системі забезпечення ефективності діяльності підприємства. Проведено аналіз фінансово-економічного стану бізнесу. Досліджено аналітичне забезпечення системи показників та оцінка якості формування дебіторської заборгованості. Виконано прогнозування та оптимізацію рівня дебіторської заборгованості на основі інноваційних фінансових методів з метою забезпечення ефективної діяльності бізнесу. Наведено шляхи вдосконалення управління дебіторською заборгованістю підприємства. Доведено позитивний вплив заходів на ефективність діяльності підприємства на основі фінансових показників: коефіцієнтів ліквідності та оборотності. Вказано проблеми повсюдного застосування запропонованої методики, надано пропозиції щодо вирішення цих проблем. Практичне значення отриманих результатів полягає у прикладній спрямованості інноваційних фінансових методів, викладених у роботі, використання яких покращить процес оптимізації дебіторської заборгованості на рівні підприємства, вдосконалить процес управління дебіторською заборгованістю, підвищить рівень ліквідності та прибутковості бізнесу. Матеріали статті будуть корисні науковцям, які займаються питаннями управління та оптимізації дебіторської заборгованості, та можуть бути комплексно використані у господарській діяльності ТОВ «Енерго Збут Транс»

The relevance of the study is conditioned by the need to create an effective model of the current institutional environment that can ensure the unity of economic processes in the management of rural territories in Ukraine based on the best foreign practice. The purpose is to summarise the experience of the EU countries on the functioning of institutional models for managing rural development for adaptation in Ukraine. The task is to formulate conceptual approaches to the formation of an institutional model for managing rural development in Ukraine, considering the fundamental principles of building a system for rural development management in the EU countries. General scientific methods were used as a tool for obtaining information for informed management decisions in the field of rural development management: analysis and synthesis; induction, deduction and analogy; abstraction; generalisation; idealisation, etc. The main trends and priorities of the agricultural policy implemented by the European Union are considered. Centralised and decentralised rural development management systems are described. Heterogeneous management models between centralisation and decentralisation are presented. The multi-level nature of the management concept as a key specific component is substantiated. The functioning of the system of distribution of tasks between the European Commission, the national state, and the regions is considered. Models of distribution of programming and management competencies in various management systems, and the forms of relations between different levels of government have been improved. The procedure for the functioning of the rural development programming system in Germany is presented. The classification of different countries based on the distribution of responsibility for managing programmes that were intended for rural development is considered. Vertical coordination and relations between the state and regions in countries with a decentralised form of governance are analysed. Methodological approaches to the development of an institutional model for managing rural development are proposed. The practical significance of the study lies in the development of recommendations that improve the efficiency and consistency of management decisions on the establishment of an institutional model for managing rural development in the Ukrainian economy | Актуальність статті полягає у необхідності створення ефективної моделі діючого інституційного середовища, здатного забезпечити єдність економічних процесів в управлінні сільськими територіями в Україні на основі кращої зарубіжної практики. Мета – узагальнення досвіду країн Європейського Союзу щодо функціонування інституційних моделей управління розвитком сільських територій для адаптації в Україні. Завдання – сформулювати концептуальні підходи до формування інституційної моделі управління розвитком сільських територій в Україні з урахуванням принципових засад побудови системи управління сільським розвитком у країнах ЄС. Як інструмент отримання інформації для обґрунтованого прийняття управлінських рішень у сфері управління розвитком сільських територій застосовувалися загальнонаукові методи дослідження: аналіз та синтез; індукція, дедукція та аналогія; абстрагування; узагальнення; ідеалізація та ін. Розглядаються основні тенденції та пріоритети сільськогосподарської політики, що здійснюється Європейським Союзом. Описано централізовані та децентралізовані системи управління сільським розвитком. Представлено неоднорідні (гетерогенні) моделі управління між централізацією та децентралізацією. Обґрунтовано багаторівневий характер концепції управління як ключовий специфічний компонент. Розглянуто функціонування системи розподілу завдань між Єврокомісією, національною державою та регіонами. Удосконалено моделі розподілу компетенцій програмування та управління у різних системах управління. Удосконалено форми взаємовідносин між різними рівнями влади. Представлено порядок функціонування системи програмування сільського розвитку у Німеччині. Розглянуто класифікацію різних країн на основі розподілу відповідальності за управління програмами, які призначалися для розвитку сільських територій. Проаналізована вертикальна координація та відносини держави та регіонів у країнах з децентралізованою формою управління. Запропоновано методичні підходи до розробки інституційної моделі управління розвитком сільських територій. Практична значущість статті полягає у розробці рекомендацій, які забезпечують підвищення ефективності та узгодженості управлінських рішень щодо формування інституційної моделі управління розвитком сільських територій в економіці України

The agrarian sector as a system-forming sphere of the rural economy becomes decisive for rural development based on inclusiveness. The influence of the state on the development of the sector by means of financial support should not only contribute to strengthening the production capacity and competitive advantages of commodity producers, but also have a positive impact on the development of rural areas and increase the opportunities for attracting the population to public life. These tasks are being updated in the context of a long-term budget deficit, in particular, aggravated by the conduct of military operations and the need to direct public funds in areas with the greatest multiplicative effect. The purpose of the study is to investigate the impact of state financial support for the agricultural sector on rural development from the standpoint of compliance with the principles of sustainability and ensuring the inclusivity of socio-economic development. To achieve this goal, the study used: general logical methods of analysis and synthesis in the development of laws regulating the system of state support in Ukraine; statistical and economic methods for grouping recipients of state support by different statuses, programmes, areas; methods of mathematical analysis to assess the dynamics of indicators and identify patterns of distribution of support funds, calculating the dependence of budgets of territorial communities on agricultural production. Tabular and graphical methods were used to visualise the results of the study. The abstract and logical method was used to generalise conclusions and formulate proposals. Based on the study results, including the analysis of the agricultural companies that received the most financial support from the state in three years, the public irrationality of the existing distribution of state support is substantiated, which leads to an increase in the gap between the production capacities of farmers, strengthening the uneven development of the agricultural sector and rural areas as a whole. The implemented improvement of legislative norms is not reflected in the practical plane, so the trend of asymmetric distribution of funds in favour of large businesses remains. The study argues for the need to introduce a number of changes in the system of distribution and use of state financial support for the agricultural sector, concerning regulatory support and control over its implementation, strengthening requirements for recipients of funds in terms of economic and social responsibility to promote rural development based on the principles of inclusivity. One of the conditions for all programmes funded by the state should be the prioritisation of achieving a social effect and maintaining sustainable development. Taking into account the proposed changes would help to preserve the multi-complexity of agriculture and the sustainability of food systems, expand the circle of recipients of support and strengthen the financial stability of small producers, increase revenues to local budgets, and increase the efficiency of using public finances in terms of their public function, achievement of a synergistic effect from the use of budget funds in the economic, social, and environmental spheres, establishment of sustainable foundations of rural development on an inclusive basis | Аграрний сектор як системоутворююча сфера сільської економіки стає визначальним для сільського розвитку на засадах інклюзивності. Вплив держави на розвиток сектора засобами фінансової підтримки має не лише сприяти посиленню виробничих потужностей та конкурентних переваг товаровиробників, а й позитивно позначатися на розвитку сільської місцевості та підвищувати можливості залучення населення у суспільне життя. Ці завдання актуалізуються в умовах тривалого бюджетного дефіциту, зокрема посиленого веденням воєнних дій та необхідністю спрямовувати державні кошти за напрямками з найбільшим мультиплікативним ефектом. Метою статті є дослідження впливу державної фінансової підтримки аграрного сектору на сільський розвиток з позиції дотримання принципів сталості та забезпечення інклюзивності соціально-економічного розвитку. Для досягнення визначеної мети використовувалися: загальнологічні методи аналізу і синтезу при опрацюванні нормативно-правових актів, які регулюють систему державної підтримки в Україні; статистико-економічні методи для групування отримувачів державної підтримки за різними статусами, програмами, напрямами; методи математичного аналізу для оцінки динаміки показників та виявлення закономірностей розподілу коштів підтримки, розрахунку залежності бюджетів територіальних громад від сільськогосподарського виробництва. Для візуалізації результатів дослідження використано табличний та графічний методи. Абстрактно-логічний метод застосовувався для узагальнення висновків та формулювання пропозицій. За результатами проведеного дослідження, у т.ч. на основі аналізу діяльності агрокомпаній, які протягом трьох років отримали найбільшу фінансову підтримку держави, обґрунтована суспільна нераціональність існуючого розподілу коштів державної підтримки, що спричиняє збільшення розриву між виробничими можливостями аграріїв, посилення нерівномірності розвитку аграрного сектора і сільської місцевості загалом. Здійснене удосконалення законодавчих норм не знайшло відображення у практичній площині, тож зберігається тенденція асиметричного розподілу коштів на користь великого бізнесу. Аргументовано необхідність впровадження низки змін у систему розподілу та використання коштів державної фінансової підтримки аграрного сектора, що стосуються нормативно-правового забезпечення та контролю за його виконанням, посилення вимог до отримувачів коштів в частині економічної та соціальної відповідальності для сприяння розвитку сільських територій на засадах інклюзивності. Однією з умов всіх програм, які фінансує держава, має стати пріоритезація досягнення суспільного ефекту та підтримання сталого розвитку. Врахування запропонованих змін сприятиме збереженню багатоукладності сільського господарства та стійкості продовольчих систем, розширенню кола отримувачів підтримки та посиленню фінансової стійкості малих виробників, збільшенню надходжень до місцевих бюджетів, підвищенню ефективності застосування державних фінансів з точки зору їх суспільної функції, досягненню синергетичного ефекту від використання бюджетних коштів в економічній, соціальній та екологічній сферах, формуванню стійких основ сільського розвитку на інклюзивних засадах