Мета. Визначити особливості будови та забарвлення листкової пластинки, кори гілок; габітус крони; лінійні характеристики рослин; особливості квітування та плодоношення Liquidambar styraciflua L. і його культиварів. Надати рекомендації для їх використання в озелененні. Методи. Об’єктами досліджень стали культивари L. styraciflua, що ростуть у дендропарках, парках, скверах, садових центрах, розсадниках та на озеленених територіях в межах України. Рослини оцінювали за комплексною шкалою, представленою чотирма ступенями декоративності дерев і чагарників (дуже висока, висока, посередня, низька). У процесі досліджень послуговувалися методами спостережень, аналізу, порівняння, узагальнення даних, фотофіксації, а також описово­таксаційним. Результати. Здійснено комплексне оцінювання декоративності культиварів L. styraciflua (‘Worplesdon’, ‘Gum Ball’, ‘Rotundiloba’, ‘Albomarginata Manon’, ‘Oakville Highlight’, ‘Slender Silhouette’, ‘Fastigiatа’, ‘Pasquali’, ‘Stared’, ‘Thea’, ‘Aurea’, ‘Golden Treasure’, ‘Variegata’, ‘Golden Sun’, ‘Stella’, ‘Stella Rossa’) проти видових рослин. За результатами досліджень складено таблицю, що допоможе з вибором рослин ландшафтним архітекторам, працівникам розсадників і садових центрів, ботанікам та екологам, студентам і працівникам лісогосподарських та ботанічних установ. Надано рекомендації щодо використання культиварів L. styraciflua у ландшафтному будівництві. Висновки. За ступенем декоративності переважну більшість культиварів L. styraciflua – 13 – зараховано до І групи (дуже висока, 65–90 балів). Їх рекомендують для використання в озелененні міст і присадибних ділянок, створення різних за призначенням ландшафтних об’єктів. До ІІ групи (висока декоративність, 51–64 бали) належать два культивари, до ІІІ (посередня декоративність, 41–50 балів) – лише один. | Purpose. To determine the structure, and color of the leaf, the bark of the branches, the habit of the crown, the linear characteristics of the plants, the features of flowering and fruiting of Liquidambar styraciflua L. and its cultivars. Provide recommendations for their use in landscaping. Methods. The subjects of the research were cultivars of L. styraciflua, which were found in arboretums, parks, squares, garden centers, nurseries and in green areas throughout Ukraine. The plants were evaluated according to a complex scale of ornamental value of woody plants, which includes four levels of ornamental value of trees and shrubs: very high, high, medium and low. The methods of observation, analysis, comparison, data summarization, photo­fixation and descriptive­taxation method were used. Results. A comprehensive assessment of the decorative effect of L. styraciflua cultivars (‘Worplesdon’, ‘Gum Ball’, ‘Rotundiloba’, ‘Albomarginata Manon’, ‘Oakville Highlight’, ‘Slender Silhouette’, ‘Fastigiatа’, ‘Pasquali’, ‘Stared’, ‘Thea’, ‘Aurea’, ‘Golden Treasure’, ‘Variegata’, ‘Golden Sun’, ‘Stella’, ‘Stella Rossa’) against species plants was carried out. Based on the results of the research, a table was compiled to help landscape architects, nursery and garden center workers, botanists and ecologists, students and staff of forestry and botanical institutions in the selection of plants. Recommendations are given for the use of L. styraciflua cultivars in landscaping. Conclusions. According to the degree of ornamentality, the vast majo­rity of L. styraciflua cultivars (13) belong to group I (very high, 65–90 points). They are recommended for use in urban and domestic landscaping and for the creation of various landscape objects. Group II (high ornamental value, 51–64 points) contains two cultivars, and group III (moderate ornamental value, 41–50 points) contains only one cultivar.

Мета. Визначити особливості будови та забарвлення листкової пластинки, кори гілок; габітус крони; лінійні характеристики рослин; особливості квітування та плодоношення Liquidambar styraciflua L. і його культиварів. Надати рекомендації для їх використання в озелененні. Методи. Об’єктами досліджень стали культивари L. styraciflua, що ростуть у дендропарках, парках, скверах, садових центрах, розсадниках та на озеленених територіях в межах України. Рослини оцінювали за комплексною шкалою, представленою чотирма ступенями декоративності дерев і чагарників (дуже висока, висока, посередня, низька). У процесі досліджень послуговувалися методами спостережень, аналізу, порівняння, узагальнення даних, фотофіксації, а також описово­таксаційним. Результати. Здійснено комплексне оцінювання декоративності культиварів L. styraciflua (‘Worplesdon’, ‘Gum Ball’, ‘Rotundiloba’, ‘Albomarginata Manon’, ‘Oakville Highlight’, ‘Slender Silhouette’, ‘Fastigiatа’, ‘Pasquali’, ‘Stared’, ‘Thea’, ‘Aurea’, ‘Golden Treasure’, ‘Variegata’, ‘Golden Sun’, ‘Stella’, ‘Stella Rossa’) проти видових рослин. За результатами досліджень складено таблицю, що допоможе з вибором рослин ландшафтним архітекторам, працівникам розсадників і садових центрів, ботанікам та екологам, студентам і працівникам лісогосподарських та ботанічних установ. Надано рекомендації щодо використання культиварів L. styraciflua у ландшафтному будівництві. Висновки. За ступенем декоративності переважну більшість культиварів L. styraciflua – 13 – зараховано до І групи (дуже висока, 65–90 балів). Їх рекомендують для використання в озелененні міст і присадибних ділянок, створення різних за призначенням ландшафтних об’єктів. До ІІ групи (висока декоративність, 51–64 бали) належать два культивари, до ІІІ (посередня декоративність, 41–50 балів) – лише один.

To create an industrial hemp variety of the Central European ecological and geographical type with a high cannabigerol content and universal application. Methods. Breeding (self-pollination, creation of artificial populations, selection), field, biochemical (thin-layer and gas-liquid chromatography of cannabinoid compounds), instrumental and technological assessment of fibre quality, and statistical methods. Results. Variety ‘Vik 2020’ was obtained as a result of creation of artificial populations. The plants are characterized by higher content of cannabigerol (1.034 ± 0.0323%), and almost zero of other secondary metabolites, such as cannabidivarin, cannabidiol, cannabichromene and psychotropic tetrahydrocannabinol (0.003 ± 0.0011; 0.018 ± 0.0080; 0.012 ± 0.0027, and 0.005 ± 0.0012%, respectively). The t rait of cannabigerol content is quite stable within the population and is not correlated with the trait of tetrahydrocannabinol content (r = -0.23). TLC showed that cannabigerol accumulated mainly in the form of cannabigerolic acid and to a lesser extent as a neutral compound, which is consistent with the theory that this substance is a precursor for the synthesis of other cannabinoids. According to the results of the competitive variety test, when growing to obtain fibre and seeds, the variety features short height, specifically significantly lower total (206.4 cm) and technical stem length (135.6 cm) compared to the standard variety, significantly higher inflorescence length (70.8 cm), which determine the formation of the significant yield of biomass suitable for pharmaceutical use and high seed yield (0.98 t/ha). The yield of total fibre was the same as in the standard variety (29.0%), but its quality and technological value for primary processing were higher. The variety had a homogeneous sex structure, resistance to bioltic and abiotic environmental factors. Plants reached biological maturity in 116 days (BBCH 89). This cultivar is recommended for obtaining seeds, quality fiber and potentially cannabigerol (on condition of changes in legislation). Conclusions. The efficiency of using self-pollinating lines in breeding with their subsequent combining into a synthetic population and improving selection was proved by the case of a new variety of industrial hemp ‘Vik 2020’, characterized by an increased content of cannabigerol and the absence of psychotropic properties

To create an industrial hemp variety of the Central European ecological and geographical type with a high cannabigerol content and universal application. Methods. Breeding (self-pollination, creation of artificial populations, selection), field, biochemical (thin-layer and gas-liquid chromatography of cannabinoid compounds), instrumental and technological assessment of fibre quality, and statistical methods. Results. Variety ‘Vik 2020’ was obtained as a result of creation of artificial populations. The plants are characterized by higher content of cannabigerol (1.034 ± 0.0323%), and almost zero of other secondary metabolites, such as cannabidivarin, cannabidiol, cannabichromene and psychotropic tetrahydrocannabinol (0.003 ± 0.0011; 0.018 ± 0.0080; 0.012 ± 0.0027, and 0.005 ± 0.0012%, respectively). The t rait of cannabigerol content is quite stable within the population and is not correlated with the trait of tetrahydrocannabinol content (r = -0.23). TLC showed that cannabigerol accumulated mainly in the form of cannabigerolic acid and to a lesser extent as a neutral compound, which is consistent with the theory that this substance is a precursor for the synthesis of other cannabinoids. According to the results of the competitive variety test, when growing to obtain fibre and seeds, the variety features short height, specifically significantly lower total (206.4 cm) and technical stem length (135.6 cm) compared to the standard variety, significantly higher inflorescence length (70.8 cm), which determine the formation of the significant yield of biomass suitable for pharmaceutical use and high seed yield (0.98 t/ha). The yield of total fibre was the same as in the standard variety (29.0%), but its quality and technological value for primary processing were higher. The variety had a homogeneous sex structure, resistance to bioltic and abiotic environmental factors. Plants reached biological maturity in 116 days (BBCH 89). This cultivar is recommended for obtaining seeds, quality fiber and potentially cannabigerol (on condition of changes in legislation). Conclusions. The efficiency of using self-pollinating lines in breeding with their subsequent combining into a synthetic population and improving selection was proved by the case of a new variety of industrial hemp ‘Vik 2020’, characterized by an increased content of cannabigerol and the absence of psychotropic properties

To create an industrial hemp variety of the Central European ecological and geographical type with a high cannabigerol content and universal application.Methods. Breeding (self-pollination, creation of artificial populations, selection), field, biochemical (thin-layer and gas-liquid chromatography of cannabinoid compounds), instrumental and technological assessment of fibre quality, and statistical methods.Results. Variety ?Vik 2020? was obtained as a result of creation of artificial populations. The plants are characterized by higher content of cannabigerol (1.034 ? 0.0323%), and almost zero of other secondary metabolites, such as cannabidivarin, cannabidiol, cannabichromene and psychotropic tetrahydrocannabinol (0.003 ? 0.0011; 0.018 ? 0.0080; 0.012 ? 0.0027, and 0.005 ? 0.0012%, respectively). The t rait of cannabigerol content is quite stable within the population and is not correlated with the trait of tetrahydrocannabinol content (r = -0.23). TLC showed that cannabigerol accumulated mainly in the form of cannabigerolic acid and to a lesser extent as a neutral compound, which is consistent with the theory that this substance is a precursor for the synthesis of other cannabinoids. According to the results of the competitive variety test, when growing to obtain fibre and seeds, the variety features short height, specifically significantly lower total (206.4 cm) and technical stem length (135.6 cm) compared to the standard variety, significantly higher inflorescence length (70.8 cm), which determine the formation of the significant yield of biomass suitable for pharmaceutical use and high seed yield (0.98 t/ha). The yield of total fibre was the same as in the standard variety (29.0%), but its quality and technological value for primary processing were higher. The variety had a homogeneous sex structure, resistance to bioltic and abiotic environmental factors. Plants reached biological maturity in 116 days (BBCH 89). This cultivar is recommended for obtaining seeds, quality fiber and potentially cannabigerol (on condition of changes in legislation).Conclusions. The efficiency of using self-pollinating lines in breeding with their subsequent combining into a synthetic population and improving selection was proved by the case of a new variety of industrial hemp ?Vik 2020?, characterized by an increased content of cannabigerol and the absence of psychotropic properties | ???????? ???? ??????????? ???????? ????????????????????? ???????-????????????? ???? ??????????????? ??????? ?????????????? ???????????? ? ??????????? ??????? ????????????.??????. ?????????? (?????????????, ????????? ??????????? ?????????, ?????), ???????, ?????????? (??????????? ?? ??????????? ????????????? ????????????? ??????), ???????????????-???????????? ?????????? ?????? ???????, ???????????.??????????. ? ?????????? ??????????? ???????? ???????? ???? ?????2020?, ??????? ????? ???????????????? ?????????? ??????? ???????????? (1,034???0,0323%), ?? ??? ????? ??????????? ????????????, ? ????? ?????? ??????????? ????? ????????? ??????????? ? ??????????????, ???????????, ????????????? ? ????????????? ???????????????????? (0,003???0,0011; 0,018???0,0080; 0,012???0,0027 ? 0,005???0,0012% ??????????). ?????? ?????? ???????????? ? ?????? ?????????? ? ????? ????????? ? ?? ??????????????? ? ??????? ?????? ???????????????????? (r =?-0,23). ?????????? ???????????? ????????????? ????????, ?? ??????????? ????????????? ????????? ? ????? ??????????????? ??????? ? ?????? ????? ?? ?????????? ???????, ?? ?????? ???????????? ? ???????, ?????? ? ???? ?? ???????? ? ???????????? ??? ??????? ????? ????????????. ?? ???????????? ??????????? ????????????????? ? ???? ??????????? ??? ????????? ??????? ? ??????? ???? ??????? ??????????????, ? ???? ??????? ????? ????????? ?? ??????-?????????? ????????? ????????? (206,4???) ? ????????? ??????? ??????? (135,6 ??), ? ??????? ?????? ??????????? ??????? ???????? (70,8 ??), ??? ???????????? ?????????? ??????? ???????, ????????? ??? ???????????? ?? ????????????? ????, ?? ??????????? ??????? (0,98??/??). ????? ?????????? ??????? ????????, ?? ? ? ?????-?????????, 29,0%, ??? ???? ????????????????? ????? ?????? ? ????????????? ???????? ?? ?????????? ????????????. ???? ??? ????????? ??????? ?????????, ????????? ?? ???- ?? ?????????? ???????? ??????????. ???????????? ?????? ?? ??????????? ????????? (BBCH 89) ??116 ???. ?????????????? ??? ??????????? ? ????? ????????? ???????, ???????? ??????? ? ?????????? ? ???????????? (?? ????? ????? ?????????????).????????. ???????? ???????????? ????????? ?? ???????????? ??????? ????????????? ????? ?? ????????? ?? ??????????? ? ?????????? ????????? ? ?????????????? ??????? ?? ???????? ?????? ????? ??????????? ???????? ???? 2020?, ?? ???????????????? ?????????? ??????? ???????????? ? ??????????? ???????????? ????????????.

Purpose. This study was aimed to determine some biochemical parameters and productivity of the gene fund of Silphium L. genus in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Methods. Plant raw material investigated at the flowering stage (17 genotypes) and the end of vegetation (20 genotypes) of Silphium spp. 3 species and 4 cultivars studied for the content of nutrients at the flowering. Determination of dry matter, ash, calcium, nitrogenfree extractives conducted according to Hrytsaienko et al. (2003), phosphorus, protein – according to Pochinok (1976), sugars – according to Krishchenko (1983), cellulose – according to Zheng et al. (2018), lipids – according to Zamowski, Suzuki (2004). It was used productivity parameters: yield of above-ground mass, the yield of dry mass, energetic value, yield of energy. Data analyzed statistically. Results. Investigation of nutrients content showed that content of dry matter was in the range of 18.90–29.3%, protein – in the range of 8.88–23.56%, cellulose – 15.10–36.14%, ash – 8.13–12.19%, lipids – 1.83–3.97%; yield of above-ground mass – 45.0–139.0 t/ha, the yield of dry matter – 10.31–36.92 t/ha, energy value – 3933–4249 cal/g, and yield of energy – 43.81–149.27 Gcal/ha. A study of genotypes at the flowering and end of vegetation identified that the content of dry matter for all samples was in a range of 18.38–67.49%, sugars – 2.78–19.0%, ash – 3.93–11.20%, calcium – 1.68–5.99%, phosphorus – 0.14–1.21%, energy value – 3153.36– 3770.28 cal/g. Conclusions. Plant raw material of genotypes of Silphium L. spp. is a valuable source of nutrients. The content of ash, its components, energetic value, and parameters of productivity depending on genotype and stage of growth. The results allow recommending selected Silphium genotypes as perspective energetic crops in Ukraine as well as other countries.

Purpose. This study was aimed to determine some biochemical parameters and productivity of the gene fund of Silphium L. genus in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine. Methods. Plant raw material investigated at the flowering stage (17 genotypes) and the end of vegetation (20 genotypes) of Silphium spp. 3 species and 4 cultivars studied for the content of nutrients at the flowering. Determination of dry matter, ash, calcium, nitrogenfree extractives conducted according to Hrytsaienko et al. (2003), phosphorus, protein – according to Pochinok (1976), sugars – according to Krishchenko (1983), cellulose – according to Zheng et al. (2018), lipids – according to Zamowski, Suzuki (2004). It was used productivity parameters: yield of above-ground mass, the yield of dry mass, energetic value, yield of energy. Data analyzed statistically. Results. Investigation of nutrients content showed that content of dry matter was in the range of 18.90–29.3%, protein – in the range of 8.88–23.56%, cellulose – 15.10–36.14%, ash – 8.13–12.19%, lipids – 1.83–3.97%; yield of above-ground mass – 45.0–139.0 t/ha, the yield of dry matter – 10.31–36.92 t/ha, energy value – 3933–4249 cal/g, and yield of energy – 43.81–149.27 Gcal/ha. A study of genotypes at the flowering and end of vegetation identified that the content of dry matter for all samples was in a range of 18.38–67.49%, sugars – 2.78–19.0%, ash – 3.93–11.20%, calcium – 1.68–5.99%, phosphorus – 0.14–1.21%, energy value – 3153.36– 3770.28 cal/g. Conclusions. Plant raw material of genotypes of Silphium L. spp. is a valuable source of nutrients. The content of ash, its components, energetic value, and parameters of productivity depending on genotype and stage of growth. The results allow recommending selected Silphium genotypes as perspective energetic crops in Ukraine as well as other countries.

Purpose. This study was aimed to determine some biochemical parameters and productivity of the gene fund of Silphium L. genus in the M. M. Gryshko National Botanical Garden of the NAS of Ukraine.Methods. Plant raw material investigated at the flowering stage (17 genotypes) and the end of vegetation (20 genotypes) of Silphium spp. 3 species and 4 cultivars studied for the content of nutrients at the flowering. Determination of dry matter, ash, calcium, nitrogenfree extractives conducted according to Hrytsaienko et al. (2003), phosphorus, protein – according to Pochinok (1976), sugars – according to Krishchenko (1983), cellulose – according to Zheng et al. (2018), lipids – according to Zamowski, Suzuki (2004). It was used productivity parameters: yield of above-ground mass, the yield of dry mass, energetic value, yield of energy. Data analyzed statistically.Results. Investigation of nutrients content showed that content of dry matter was in the range of 18.90–29.3%, protein – in the range of 8.88–23.56%, cellulose – 15.10–36.14%, ash – 8.13–12.19%, lipids – 1.83–3.97%; yield of above-ground mass – 45.0–139.0 t/ha, the yield of dry matter – 10.31–36.92 t/ha, energy value – 3933–4249 cal/g, and yield of energy – 43.81–149.27 Gcal/ha. A study of genotypes at the flowering and end of vegetation identified that the content of dry matter for all samples was in a range of 18.38–67.49%, sugars – 2.78–19.0%, ash – 3.93–11.20%, calcium – 1.68–5.99%, phosphorus – 0.14–1.21%, energy value – 3153.36– 3770.28 cal/g.Conclusions. Plant raw material of genotypes of Silphium L. spp. is a valuable source of nutrients. The content of ash, its components, energetic value, and parameters of productivity depending on genotype and stage of growth. The results allow recommending selected Silphium genotypes as perspective energetic crops in Ukraine as well as other countries. | Мета. Це дослідження мало на меті визначити деякі біохімічні параметри та продуктивність генофонду рослин роду Silphium L. у Національному ботанічному саду імені M. M. Гришка НАН України.Методи. Рослинна сировина Silphium досліджена у фазі квітування (17 генотипів) та в кінці вегетації (20 генотипів). Уміст поживних речовин під час квітування вивчено у 3 видів та 4 сортів рослин. Визначення вмісту сухої речовини, золи, кальцію, безазотистих екстрактивних речовин проводили за Грицаєнком і співавт. (2003), фосфору, білка – за Починок (1976), цукрів – за Крищенко (1983), целюлози – за Zheng et al. (2018), ліпідів – за Zamowski, Suzuki (2004). Були визначені параметри продуктивності рослин: урожайність наземної маси, вихід сухої маси, енергетична цінність сировини та вихід енергії з одиниці площі. Дані аналізовані статистично.Результати. Дослідження вмісту поживних речовин показало, що вміст сухої речовини знаходився в межах 18,90–29,3%, білка – 8,88–23,56, целюлози – 15,10–36,14, золи – 8,13–12,19, ліпідів – 1,83–3,97%; урожайність наземної маси – 45,0–139,0 т/га, вихід сухої речовини – 10,31–36,92 т/га, енергетична цінність фітосировини – 3933–4249 кал/г, вихід енергії з урожаєм – 43,81–149,27 Гкал/га. Дослідження генотипів у період квітування та в кінці вегетації дало змогу виявити, що вміст сухої речовини в усіх зразках становив 18,38–67,49%, цукрів – 2,78–19,0, золи – 3,93–11,20, кальцію – 1,68–5,99, фосфору – 0,14–1,21%, енергетична цінність – 3153,36–3770,28 кал/г.Висновки. Рослинна сировина генотипів Silphium L. spp. є цінним джерелом поживних речовин. Уміст золи, її компоненти, енергетична цінність та параметри продуктивності залежить від генотипу та періоду росту й розвитку рослин. Результати досліджень дають змогу рекомендувати деякі генотипи Silphium як перспективні енергетичні культури в Україні, а також інших країнах.

Purpose. Identification of soft winter wheat varieties and lines from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev, NAAS by allelic state of Pina–D1 and Pinb-D1 genes for targeted use in the breeding for high confectionery properties of flour. Methods. Identification of the Pina-D1 and Pinb-D1 genes allelic state was performed by polymerase chain reaction (PCR) using allele-specific primer pairs. Confectionery properties of flour were evaluated by determining the quality indicators: the water absorption capacity (WAC) of the flour, trial baking of cookies and evaluation of its quality. Results. According to the results of PCR analysis, 9 samples had an allelic composition of puroindoline genes (Pina-D1a and Pinb-D1a) characteristic for soft-grained varieties. Flour of the lines 'L137-26-0-2', 'L137-26-0-3' had the best confectionery properties, it had a WAC value less than 55%, cookies diameter 85 mm, cookies height 10 mm, estimation of a surface of cookies 7– 9 points, what meets the requirements for soft-grained wheat. 76% of the samples belonged to hard-grained varieties and had the corresponding alleles of the Pina-D1 or Pinb-D1 genes. In the studied sample, Pina-D1 gene is represented by 2 alleles: Pina-D1a and Pina-D1b. 27 samples had Pina-D1a allele, which also allows them to be used in breeding programs for grain quality when crossed with soft samples, 4 ones had Pina-D1b allele. As to Pinb-D1 gene, all hard grain samples had Pinb-D1b allele, and the 'Erythrospermum S 424-1 / 14' line was heterogeneous for Pinb-D1a / Pinb-D1b. The flour of these samples had typical for hard wheat quality indicators: WAC 68% and more, cookie diameter of 60–72 mm, cookie height of 13–15 mm, the surface evaluation of 1–4 points. Conclusions. The studies allowed to differentiate the breeding material and transfer a soft winter wheat cultivar of a confectionery use 'L137-26-0-3' ('Mazurok') which has an allelic structure of puroindolins genes (Pina-D1a and Pinb-D1a) characteristic for soft-grained varieties and high confectionery flour properties for qualification examination.

Мета. Ідентифікувати за алельним станом гени Pina-D1 і Pinb-D1 сортів та ліній пшениці м’якої озимої селекції Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН для цільового використання в селекції на високі кондитерські показники борошна.Методи. Алельний стан генів Pina-D1 і Pinb-D1 ідентифікували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) з використанням алель-специфічних пар праймерів. Кондитерські властивості борошна оцінювали, визначивши показники якості: водопоглинальну здатність борошна (ВПЗ), пробне випікання печива та оцінювання його якості.Результати. За результатами ПЛР-аналізу 9 зразків мали алельний склад генів пуроіндолінів (Pina-D1a і Pinb-D1а), характерний для м'якозерних сортів. Кращим за кондитерськими властивостями було борошно ліній 'L137-26-0-2', 'L137-26-0-3', воно мало показник ВПЗ менший 55%, діаметр печива 85 мм, висоту – 10 мм, оцінку поверхні – 7–9 балів, що відповідало вимогам до м'якозерних пшениць. 76% зразків належали до твердозерних сортів та мали відповідні алелі генів Pina-D1 або Pinb-D1. У дослідженій вибірці ген Pina-D1 був представлений 2 алелями: Pina-D1а та Pina-D1b. 27 зразків мали алель Pina-D1а, що також дозволило використовувати їх в селекційних програмах на якість зерна при схрещуванні зі зразками типу soft, 4 – алель Pina-D1b. За геном Pinb-D1 всі твердозерні зразки мали алель Pinb-D1b, а лінія 'Еритроспермум S 424-1/14' була гетерогенною Pinb-D1а/Pinb-D1b. Борошно цих зразків мало характерні для твердозерної пшениці показники якості: ВПЗ 68% і більше, діаметр печива 60–72 мм, висота – 13–15 мм, оцінка поверхні – 1–4 бали.Висновки. Виконані дослідження дозволили ефективно диференціювати селекційний матеріал і передати на кваліфікаційну експертизу сорт пшениці м'якої озимої кондитерського напряму використання 'L137-26-0-3' ('Мазурок'), який має алельний склад генів пуроіндолінів (Pina-D1a і Pinb-D1а), характерний для м'якозерних сортів, та високі кондитерські властивості борошна. | Цель. Идентифицировать аллельное состояние генов Pina-D1 и Pinb-D1 сортов и линий пшеницы мягкой озимой селекции Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН для целевого использования в селекции на высокие кондитерские показатели муки. Методы. Аллельное состояние генов Pina-D1 и Pinb-D1 идентифицировали методом полимеразной цепной реакции (ПЦР) с использованием аллель-специфических пар праймеров. Кондитерские свойства муки оценивали, определив показатели качества: водопоглотительную способность муки (ВПС), пробную выпечку печенья и оценку его качества. Результаты. По результатам ПЦР-анализа 9 образцов имели аллельное состояние генов пуроиндолинов, характерное для мягкозёрных сортов – Pina-D1a и Pinb-D1а. Лучшей по кондитерским свойствам была мука линий пшеницы ‘L137-26-0-2’, ‘L137-26-0-3’, она имела показатель ВПС меньше 55%, диаметр печенья 85 мм, высоту – 10 мм, оценка поверхности печенья составляла 7–9 балов, что соответствовало требованиям к мягкозёрным пшеницам. 76% изученных образцов относились к твёрдозёрным сортам и имели соответствующие аллели генов Pina-D1 или Pinb-D1. В опытной выборке образцов ген Pina был представлен 2 аллелями: Pina D1а и Pina D1b. 27 образцов имели аллель Pina D1а, это также позволило использовать их в селекции на качество зерна при скрещивании с сортами типа soft, 4 – аллель Pina D1b. По гену Pinb все твёрдозёрные образцы имели аллель Pinb D1b, а линия ‘Эритроспермум S 424-1/14’ была гетерогенной Pinb D1а/Pinb D1b. Эти образцы имели соответствующие твёрдозёрным пшеницам показатели качества муки: ВПС 68% и выше, диаметр печенья 60–72 мм, высота – 13–15 мм, оценка поверхности – 1–4 балла. Выводы. Проведенные исследования позволили эффективно дифференцировать селекционный материал и передать на квалификационную экспертизу сорт пшеницы мягкой озимой кондитерского направления использования ‘L137-26-0-3’ (‘Мазурок’), который имеет аллельный состав генов пуроиндолинов (Pina-D1a и Pinb-D1а), характерный для мягкозёрных сортов, и высокие кондитерские свойства муки. | Purpose. Identification of soft winter wheat varieties and lines from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev, NAAS by allelic state of Pina–D1 and Pinb-D1 genes for targeted use in the breeding for high confectionery properties of flour. Methods. Identification of the Pina-D1 and Pinb-D1 genes allelic state was performed by polymerase chain reaction (PCR) using allele-specific primer pairs. Confectionery properties of flour were evaluated by determining the quality indicators: the water absorption capacity (WAC) of the flour, trial baking of cookies and evaluation of its quality. Results. According to the results of PCR analysis, 9 samples had an allelic composition of puroindoline genes (Pina-D1a and Pinb-D1a) characteristic for soft-grained varieties. Flour of the lines 'L137-26-0-2', 'L137-26-0-3' had the best confectionery properties, it had a WAC value less than 55%, cookies diameter 85 mm, cookies height 10 mm, estimation of a surface of cookies 7– 9 points, what meets the requirements for soft-grained wheat. 76% of the samples belonged to hard-grained varieties and had the corresponding alleles of the Pina-D1 or Pinb-D1 genes. In the studied sample, Pina-D1 gene is represented by 2 alleles: Pina-D1a and Pina-D1b. 27 samples had Pina-D1a allele, which also allows them to be used in breeding programs for grain quality when crossed with soft samples, 4 ones had Pina-D1b allele. As to Pinb-D1 gene, all hard grain samples had Pinb-D1b allele, and the 'Erythrospermum S 424-1 / 14' line was heterogeneous for Pinb-D1a / Pinb-D1b. The flour of these samples had typical for hard wheat quality indicators: WAC 68% and more, cookie diameter of 60–72 mm, cookie height of 13–15 mm, the surface evaluation of 1–4 points.Conclusions. The studies allowed to differentiate the breeding material  and transfer a soft winter wheat cultivar of a confectionery use 'L137-26-0-3' ('Mazurok') which has an allelic structure of puroindolins genes (Pina-D1a and Pinb-D1a) characteristic for soft-grained varieties and high confectionery flour properties for qualification examination.

Abstract The genus Cercospora includes many important plant pathogens that are commonly associated with leaf spot diseases on a wide range of cultivated and wild plant species. Due to the lack of useful morphological features and high levels of intraspecific variation, host plant association has long been a decisive criterion for species delimitation in Cercospora. Because several taxa have broader host ranges, reliance on host data in Cercospora taxonomy has proven problematic. Recent studies have revealed multi-gene DNA sequence data to be highly informative for species identification in Cercospora, especially when used in a concatenated alignment. In spite of this approach, however, several species complexes remained unresolved as no single gene proved informative enough to act as DNA barcoding locus for the genus. Therefore, the aims of the present study were firstly to improve species delimitation in the genus Cercospora by testing additional genes and primers on a broad set of species, and secondly to find the best DNA barcoding gene(s) for species delimitation. Novel primers were developed for tub2 and rpb2 to supplement previously published primers for these loci. To this end, 145 Cercospora isolates from the Iranian mycobiota together with 25 additional reference isolates preserved in the Westerdijk Fungal Biodiversity Institute were subjected to an eight-gene (ITS, tef1, actA, cmdA, his3, tub2, rpb2 and gapdh) analysis. Results from this study provided new insights into DNA barcoding in Cercospora, and revealed gapdh to be a promising gene for species delimitation when supplemented with cmdA, tef1 and tub2. The robust eight-gene phylogeny revealed several novel clades within the existing Cercospora species complexes, such as C. apii, C. armoraciae, C. beticola, C. cf. flagellaris and Cercospora sp. G. The C. apii s. lat. isolates are distributed over three clades, namely C. apii s. str, C. plantaginis and C. uwebrauniana sp. nov. The C. armoraciae s. lat. isolates are distributed over two clades, C. armoraciae s. str. and C. bizzozeriana. The C. beticola s. lat. isolates are distributed over two clades, namely C. beticola s. str. and C. gamsiana, which is newly described.

Purpose. To study the effect of weather conditions on grain quality in soft spring wheat lines that are undergoing competitive variety trial. To identify indices to be least affected by weather conditions. To investigate the correlation dependence between grain quality indices in the years with contrasting weather conditions and conduct the analysis of variance. Methods. Parameters of grain and flour quality of bread spring wheat lines were determined using conventional methods at the laboratory of grain quality of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, protein content in flour was measured with the use of the SPECTRAN 119M device. Results. Contrasting weather conditions were considered including arid ones (2013) – that had negative effect on 1000 kernel weight, but at the same time positively influenced the averaged grain quality indices; with excess humidity (2014) – they resulted in decreasing of all technological indices; optimal ones (2015) – allowed to obtain maximum indices of grain and flour quality. Paired coefficients of correlation between different para­meters of grain and flour quality were calculated. The most number of strong and medium correlations was found in a dry year (33.3%), the smallest one – in a wet year (13.0%). Such indices as flour strength, dough dilution and protein content depended on the conditions of the growing year least of all. Grain-unit response was the most considerable to the humid conditions of the year. The analysis of variance showed that climatic conditions had significant effect on the quality indices of grain and flour. At the same time, an important genotypic component was revealed in indices of dough resilience (63%), bread volume and rating (61 and 53% respectively), the flour strength (42%), crude gluten quality (33%), bread porosity (30%). With climate variations, the genotypic conditionality of the content of protein and especially crude gluten was expressed insignificantly. Conclusions. When creating high quality cultivars, plant breeders should be guided by such indices as flour strength, dough resilience, gluten quality, bread volume and rating as only they are more genetically determined

Purpose. To study the effect of weather conditions on grain quality in soft spring wheat lines that are undergoing competitive variety trial. To identify indices to be least affected by weather conditions. To investigate the correlation dependence between grain quality indices in the years with contrasting weather conditions and conduct the analysis of variance. Methods. Parameters of grain and flour quality of bread spring wheat lines were determined using conventional methods at the laboratory of grain quality of V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAAS of Ukraine, protein content in flour was measured with the use of the SPECTRAN 119M device. Results. Contrasting weather conditions were considered including arid ones (2013) – that had negative effect on 1000 kernel weight, but at the same time positively influenced the averaged grain quality indices; with excess humidity (2014) – they resulted in decreasing of all technological indices; optimal ones (2015) – allowed to obtain maximum indices of grain and flour quality. Paired coefficients of correlation between different para­meters of grain and flour quality were calculated. The most number of strong and medium correlations was found in a dry year (33.3%), the smallest one – in a wet year (13.0%). Such indices as flour strength, dough dilution and protein content depended on the conditions of the growing year least of all. Grain-unit response was the most considerable to the humid conditions of the year. The analysis of variance showed that climatic conditions had significant effect on the quality indices of grain and flour. At the same time, an important genotypic component was revealed in indices of dough resilience (63%), bread volume and rating (61 and 53% respectively), the flour strength (42%), crude gluten quality (33%), bread porosity (30%). With climate variations, the genotypic conditionality of the content of protein and especially crude gluten was expressed insignificantly. Conclusions. When creating high quality cultivars, plant breeders should be guided by such indices as flour strength, dough resilience, gluten quality, bread volume and rating as only they are more genetically determined

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years. Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years. Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs.

Purpose. Review of the main achievements of the Wheat Breeding and Seed ProductionDepartment in the Plant Breeding and Genetic Institute – National Centre of Seed and Cultivar Investigation in the developing theoretical principles of breeding and creation of winter wheat varieties of different types during 100-year (1916–2016) period of breeding programs realization. Results. The main theoretical, methodical developments and breeding achievements of Wheat Breeding and Seed Production Department during 100-year (1916–2016) history have been considered. In the course of the Department activity, the research and metho­dology grounds of bread winter wheat breeding and seed production have been laid, 9 stages of breeding programs development have been accomplished. As a result, more than 130 varieties of different types have been created, 87 of them have been released in some periods or registered in the State registers of plants varieties of Ukraine and other countries and grown in the total sowing area about 220 million hectares.

Мета. Визначення генетичних ефектів ПЖТ 1AL.1RS і 1ВL.1RS на врожайність, елементи продуктивності рослин та показники якості рекомбінантних ліній, установлення ефективності використання кожної з ПЖТ для створення досконаліших за цими ознаками сортів пшениці м’якої озимої в умовах ґрунтово-повітряних посух у степовій зоні України та розроблення селекційних заходівів зменшення негативних ефектів транслокацій для отримання генотипів з високими показниками якості зерна цінної і сильної пшениці. Методи. Польові експерименти, внутрішньовидова гібридизація, оцінювання селекційного матеріалу в польових умовах, методи лабораторного визначення показників хлібопекарських якостей зерна, електрофорез запасних білків, статистичні. Результати. У посушливих умовах Півдня України на великому експериментальному матеріалі селекційного процесу виявлено позитивний вплив ПЖТ 1AL.1RS на врожайність рекомбінантних ліній та основні елементи продуктивності рослин, що проявляється на фоні одночасного позитивного ефекту цієї транслокації на посухо- й жаростійкість. Використання в селекції пшениці ПЖТ 1ВL.1RS у цьому регіоні є менш перспективним заходом. Установлено, що введення шляхом гібридизації в місцевий генофонд пшениці м’якої озимої пшенично-житніх транслокацій 1АL.1RS та 1ВL.1RS змінює показники якості зерна. Зокрема, вміст білка, зазвичай, має тенденцію до підвищення, при цьому він суттєвіше зростає завдяки транслокації 1ВL.1RS. Показано, що частота отримання рекомбінантних ліній, які поєднують високу врожайність та мають добрі хлібопекарські властивості не нижче цінних і сильних пшениць, досить низька (1,7–6,1%). Однак, переваги за цим показником мають інтрогресивні лінії з ПЖТ 1АL.1RS. Використовуючи комбінування в процесі гібридизації ПЖТ з алелями з високим позитивним впливом на хлібопекарські властивості, а також створюючи гетерогенність у складі генотипів з ПЖТ і без них, можна спрямовано зменшувати негативний вплив ПЖТ на якість зерна пшениці м’якої озимої і створювати сорти з параметрами якості цінних і сильних пшениць. Висновки. Отримані результати дають підстави стверджувати, що використання ПЖТ 1AL.1RS є перспективним напрямом подальшого селекційного нарощування генетичного потенціалу врожайності сортів пшениці м’якої озимої в посушливих умовах Півдня України. У результаті повного циклу селекційного процесу на матеріалі з ПЖТ 1АL.1RS, створена серія сортів пшениці м’якої озимої – ‘Житниця одеська’, ‘Октава одеська’, ‘Ліга одеська’, ‘Дума одеська’, ‘Версія одеська’, які забезпечують підвищення врожайності на 10–15% порівняно зі стандартами та занесені до Державних реєстрів сортів рослин України та Молдови. | Purpose. To determine the genetic effects of WRT 1AL.1RS and 1BL.1RS on the yield, plant productivity elements and quality indices of recombinant lines, to determine the effectiveness of using each of the WRT for creating more perfect varieties of soft winter wheat in these traits under soil-air drought in the steppe zone of Ukraine and development of breeding techniques to reduce the negative effects of translocation to produce genotypes with high quality indices of valuable and strong wheat grain. Methods. Field experiments, intraspecific hybridization, evaluation of breeding material in the field, methods of laboratory determination of baking quality indices of grain, electrophoresis of spare proteins, statistical. Results. Under arid conditions of the South of Ukraine on the large experimental material of breeding process, a positive effect of 1AL.1RS on the yield of recombinant lines and the main elements of plant productivity were determined, which was manifested against the background of simultaneous positive effect of this transposition on the drought and heat tolerance. The use of 1BL.1RS in wheat breeding in this region is less promising technique. It has been determined that introduction of 1AL.1RS, 1BL.1RS translocations into local gene pool of soft winter wheat by hybridization changes the grain quality indices. In particular, the protein content tends to increase more significantly under the influence of 1BL.1RS translocation. It has been shown that the frequency of obtaining recombinant lines which combine high yield and sufficient level of baking properties (not lower than valuable and strong wheat) is quite low (1,7–6,1%), but introgressive lines with 1AL.1RS have the advantages in this parameter. Using such genetic factors as hybridization combining WRT with alleles with high positive effect on baking properties, and also creating heterogeneity in the composition of genotypes with and without WRT, one can purposefully reduce the negative impact of WRT on the quality of soft winter wheat grain and create varieties with quality parameters of valuable and strong wheat. Conclusions. In general, the results achieved give reason to assert that the use of WRT 1AL.1RS is a promising direction for further breeding increase of genetic capacity of soft winter wheat varieties in the arid conditions of the South of Ukraine. As a result of full cycle of breeding process on the material with 1AL.1RS WRT a series of varieties of soft winter wheat ‘Zhytnytsia odeska’, ‘Oktava odeska’, ‘Liha odeska’, ‘Duma odeska’, ‘Versiia odeska’, providing 10 – 15% increase in yield to standards was created and included in the State Register of Ukraine and Moldova.

The morphological and agrobiological characteristics and qualities, the potential of the new registered winter wheat varieties, which are suitable for intensive technologies have been learned.

Мета. Визначення генетичних ефектів ПЖТ 1AL.1RS і 1ВL.1RS на врожайність, елементи продуктивності рослин та показники якості рекомбінантних ліній, установлення ефективності використання кожної з ПЖТ для створення досконаліших за цими ознаками сортів пшениці м’якої озимої в умовах ґрунтово-повітряних посух у степовій зоні України та розроблення селекційних заходівів зменшення негативних ефектів транслокацій для отримання генотипів з високими показниками якості зерна цінної і сильної пшениці. Методи. Польові експерименти, внутрішньовидова гібридизація, оцінювання селекційного матеріалу в польових умовах, методи лабораторного визначення показників хлібопекарських якостей зерна, електрофорез запасних білків, статистичні. Результати. У посушливих умовах Півдня України на великому експериментальному матеріалі селекційного процесу виявлено позитивний вплив ПЖТ 1AL.1RS на врожайність рекомбінантних ліній та основні елементи продуктивності рослин, що проявляється на фоні одночасного позитивного ефекту цієї транслокації на посухо- й жаростійкість. Використання в селекції пшениці ПЖТ 1ВL.1RS у цьому регіоні є менш перспективним заходом. Установлено, що введення шляхом гібридизації в місцевий генофонд пшениці м’якої озимої пшенично-житніх транслокацій 1АL.1RS та 1ВL.1RS змінює показники якості зерна. Зокрема, вміст білка, зазвичай, має тенденцію до підвищення, при цьому він суттєвіше зростає завдяки транслокації 1ВL.1RS. Показано, що частота отримання рекомбінантних ліній, які поєднують високу врожайність та мають добрі хлібопекарські властивості не нижче цінних і сильних пшениць, досить низька (1,7–6,1%). Однак, переваги за цим показником мають інтрогресивні лінії з ПЖТ 1АL.1RS. Використовуючи комбінування в процесі гібридизації ПЖТ з алелями з високим позитивним впливом на хлібопекарські властивості, а також створюючи гетерогенність у складі генотипів з ПЖТ і без них, можна спрямовано зменшувати негативний вплив ПЖТ на якість зерна пшениці м’якої озимої і створювати сорти з параметрами якості цінних і сильних пшениць. Висновки. Отримані результати дають підстави стверджувати, що використання ПЖТ 1AL.1RS є перспективним напрямом подальшого селекційного нарощування генетичного потенціалу врожайності сортів пшениці м’якої озимої в посушливих умовах Півдня України. У результаті повного циклу селекційного процесу на матеріалі з ПЖТ 1АL.1RS, створена серія сортів пшениці м’якої озимої – ‘Житниця одеська’, ‘Октава одеська’, ‘Ліга одеська’, ‘Дума одеська’, ‘Версія одеська’, які забезпечують підвищення врожайності на 10–15% порівняно зі стандартами та занесені до Державних реєстрів сортів рослин України та Молдови.

The new rules formulated in Article 59 of the International Code of Nomenclature for algae, fungi, and plants (ICN) will cause numerous, often undesirable, name changes, when only phylogenetically defined clades are named. Our task is to name fungal taxa and not just clades. Two suggestions are made here that may help to alleviate some disadvantages of the new system. (1) Officially an epithet coined in a list-demoted genus that is older than the oldest one available in the list-accepted genus would have to be recombined in the accepted genus. We recommend that individual authors and committees establishing lists of protected names should generally not recombine older epithets from a demoted genus into the accepted genus, when another one from pre-2013 is available in that genus. (2) Because the concepts of correlated teleomorph and anamorph genera are often incongruent, enforced congruence leads to a loss of information. Retaining the most suitable generic name is imperative, even when this is subordinated to another, list-accepted, generic name. Some kind of cryptic dual generic nomenclature is bound to persist. We therefore strongly recommend the retention of binomials in genera where they are most informative. With these recommendations, the upheaval of fungal nomenclature ensuing from the loss of the former Art. 59 can be reduced to an unavoidable minimum.

Purpose. Review of the main achievements of the Wheat Breeding and Seed ProductionDepartment in the Plant Breeding and Genetic Institute – National Centre of Seed and Cultivar Investigation in the developing theoretical principles of breeding and creation of winter wheat varieties of different types during 100-year (1916–2016) period of breeding programs realization. Results. The main theoretical, methodical developments and breeding achievements of Wheat Breeding and Seed Production Department during 100-year (1916–2016) history have been considered. In the course of the Department activity, the research and metho­dology grounds of bread winter wheat breeding and seed production have been laid, 9 stages of breeding programs development have been accomplished. As a result, more than 130 varieties of different types have been created, 87 of them have been released in some periods or registered in the State registers of plants varieties of Ukraine and other countries and grown in the total sowing area about 220 million hectares.

Purpose. Determination of optimum dozes of foliar fee­ding for each cultivar that will provide the highest output of standard rootstocks. Methods. Field, analytical and statistical ones. Results. The author presents the results of study of the hazelnut plant foliar feeding in the mother plantation for vegetative propagation with applying different carba­mide concentration combined with 0.1% potassium sulfate (1.50.4 m) in case of horizontal method of growing. Biometric indices of hazelnut layers were analyzed; the influence of each factor on their height and diameter was determined. The rootstocks output per 1 linear meter for each cultivar as well as optimum foliar feeding doze was defined (0.5% carbamide with 0.1% potassium sulfate). Conclusions. The highest output of standard rootstocks in the mother plantation for horizontal vegetative propagation was achieved when applying the foliar feeding with 0.5% carbamide combined with 0.1% potassium sulfate, particularly (thousand rootstocks per 1 ha) for the cultivars: ‘Sviatkovyi’ – 66.7, ‘Dolynskyi’ – 62.1 and ‘Darunok Yunnatam’ – 50.7. For ‘Koronchatyi’ cultivar, the use of 3% carbamide was the most efficient.

Purpose. Determination of optimum dozes of foliar fee­ding for each cultivar that will provide the highest output of standard rootstocks. Methods. Field, analytical and statistical ones. Results. The author presents the results of study of the hazelnut plant foliar feeding in the mother plantation for vegetative propagation with applying different carba­mide concentration combined with 0.1% potassium sulfate (1.50.4 m) in case of horizontal method of growing. Biometric indices of hazelnut layers were analyzed; the influence of each factor on their height and diameter was determined. The rootstocks output per 1 linear meter for each cultivar as well as optimum foliar feeding doze was defined (0.5% carbamide with 0.1% potassium sulfate). Conclusions. The highest output of standard rootstocks in the mother plantation for horizontal vegetative propagation was achieved when applying the foliar feeding with 0.5% carbamide combined with 0.1% potassium sulfate, particularly (thousand rootstocks per 1 ha) for the cultivars: ‘Sviatkovyi’ – 66.7, ‘Dolynskyi’ – 62.1 and ‘Darunok Yunnatam’ – 50.7. For ‘Koronchatyi’ cultivar, the use of 3% carbamide was the most efficient.

There are allocated some forms of distant hybrids with weak degree of fungal diseases lesion (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. и Monilia fructigena Fr.) that are of practical interest for breeding such cultivars of peach and nectarine that will resist these pathogens.

There are allocated some forms of distant hybrids with weak degree of fungal diseases lesion (Taphrina deformans (Berk.) Tul., Sphaerotheca pannosa (Lev.) var. persicae Woron., Clasterosporium carpophilum Aderh., Monilia cinerea Bonord. и Monilia fructigena Fr.) that are of practical interest for breeding such cultivars of peach and nectarine that will resist these pathogens.

The main reasons hindering expansion of assortment of horticultural crops and negatively affecting the provision of Ukraine’s population with horticultural production were discussed. The trend towards global unification of genotypes with parallel reduction of potential to andropoadaptability of chief horticultural crops is recognized as one of the main causes for instability in domestic horticulture crops production. Appropriate measures are proposed, including intensification of zonal specialization and intensification of the state protectionism over both domestic fruit farming and research developments, first of all in breeding and genetics, aimed at the ability to meet various requirements of producers, processors and consumers of fruits and berries to new cultivars.

Мета. Установити господарсько-економічну доцільність вирощування підщеп волоського горіха. Методи. Сіянці волоського горіха, перспективні як підщепи в Україні, досліджували в розсадниках ФОП Затоковий В. Ю. (с. Слобода Комарівці, Сторожинецький р-н, Чернівецька обл.) упродовж 2018–2020 рр. Господарсько-економічну ефективність вирощування підщеп культури визначали за Методикою економічної та енергетичної оцінки типів плодоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві (2002). Результати. Для визначення економічної ефективності вирощування сіянців аналізували технологічну карту вирощування сіянців волоського горіха. Найбільша частка в структурі затрат припадала на оплату праці – 86,7%. Причиною цього було використання ручної праці, яка становила 96,5% від загальних затрат на технологію вирощування сіянців. Частка рівня механізації вирощування не перевищувала 3,5%. Загальні витрати пального на 1 га становили 120,7 л, або 2957,20 грн у грошо­вому еквіваленті. Таким чином, затрати на паливо займали незначну частку – 0,4% в собівартості одного сіянця. Один гектар площі забезпечував вихід 65 тис. шт. сіянців волоського горіха, що становило 1625 тис. грн за умови вартості їх реалізації 25 грн/шт. Матеріальні витрати при цьому становили 46,16 тис. грн/га (загальні витрати – 712,43 тис. грн). Тому показник собівартості був гранично низьким, а рівень рентабельності – гранично високим. Висновки. Вирощування сіянців волоського горіха сортів ‘Слава України’, ‘Пам’яті Затокового’, ‘Лисичанський’ є економічно доцільним. Це зумовлено досить низькою собівартістю одного сіянця (10,82 грн) та високою рентабельність виробництва вихідного селекційного матеріалу для щеплення та закладання промислових насаджень культури.