Мета. Інтродуковані сорти сочевиці (Lens culinaris Medik.), країнами походження яких є Канада та Іспанія, оцінити за комплексом показників продуктивності й адаптивності, продемонстрованих ними в умовах південної частини Лісостепу України. Методи. Впродовж 2019–2021 рр. на Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН (Полтавська обл., 49o18’21” N, 33o13’56” E) досліджували 26 нових зразків сочевиці, що походять з Іспанії та Канади. У фазі достигання бобів і насіння (BBCH 86–90) в польових та лабораторних умовах визначали показники врожайності, продуктивності, маси 1000 насінин, скоростиглості, висоти рослин та прикріплення нижніх бобів над рівнем ґрунту, кількості бобів і насіння на рослині, кількості насіння в бобі, параметри бобу. Результати. Виявлено значне варіювання врожайності нових зразків сочевиці – від 127 до 258 г/м2. Найбільшими її показниками відзначилися сорти ‘CDC Creenstar’ і ‘CDC Cherie’ з Канади та ‘Angela’ й ‘Amaya’ з Іспанії. Найпродуктивнішими під час досліджень виявилися ‘CDC Cherie’ (4,4 г), ‘CDC Creenstar’ (4,2 г), ‘CDC Greenland’ (4,5 г), ‘CDC Imigreen’ (4,4 г), ‘CDC QG-2’ (4,1 г), ‘CDC Impulse’ (4,0 г) – Канада; ‘Angela’ (4,6 г) – Іспанія, що зумовлено підвищеними кількістю насінин і масою 1000 зерен. Найбільшу кількість бобів на рослині зафіксовано в сортів ‘CDC Imax’ (64,4 шт.), ‘CDC Impala’ (65,5 шт.), ‘CDC QG-2’ (67,4 шт.), ‘CDC Creenstar’ (67,8 шт.) і ‘CDC Cherie’ (75,2 шт.) – Канада; ‘Amaya’ (64,8 шт.) та ‘Angela’ (75,1 шт.) – Іспанія. Майже всі досліджені зразки виявилися середньостиглими (81–85 діб) та оптимальними для зони Південного Лісостепу України. Найскоростиглішими (76 діб) були канадські сорти ‘CDC QG-2’, ‘CDC SB-2’, ‘CDC Impulse’, ‘CDC Imvincible’ та ‘CDC Impact’. На особливу увагу заслуговують ‘CDC Creenstar’, ‘CDC Greenland’, ‘CDC Impulse’ та ‘CDC Impact’ з Канади, а також ‘Angela’ з Іспанії, які поєднали в собі кілька цінних ознак. Висновки. Вищезазначені сорти є придатними для вирощування в зоні Південного Лісостепу України та можуть бути рекомендовані як джерела цінних ознак для практичного використання в селекції. | Purpose. To evaluate the introduced lentil varieties (Lens culinaris Medik.) originating from Canada and Spain in the conditions of the Southern part of the Forest-Steppe of Ukraine according to a complex of indicators of productivity and adap­tability. Methods. During 2019–2021, in the conditions of the plant research station Ustymivka Experimental Station of Plant Production of the Plant Production Institute of the NAAS of Ukraine (Poltava Region, 49o18’21”N, 33o13’56”E), 26 new samples of lentils from Canada and Spain were studied. In the pod and seed ripening stage (BBCH 86–90), under field and laboratory conditions, indicators of yield, productivity, 1000 seed weight, early-ripening, plant height and height from the soil of the first pod, number of pods and seeds per plant, number of seeds in a pod, pod parameters. Results. In the process of studying the new lentil samples, it was found that their productivity varied from 127 to 258 g/m2, with the most productive varieties being ‘CDC Creenstar’, ‘CDC Cherie’ (Canada), ‘Angela’, ‘Amaya’ (Spain). Throughout the study period, the highest productivity, according to the indicator “seed weight per plant”, was shown by the plants of the following lentil varieties: ‘CDC Cherie’ (4.4 g), ‘CDC Creenstar’ (4.2 g), ‘CDC Greenland’ (4.5 g), ‘CDC Imigreen’ (4.4 g), ‘CDC QG-2’ (4.1 g), ‘CDC Impulse’ (4.0 g) (Canada), ‘Angela’ (4.6 g) (Spain). Plant productivity was high, both in terms of increased number of seeds and 1000 seed weight. The highest level of the indicator of the number of pods per plant was recorded in the lentil varieties ‘CDC Imax’ (64.4 pcs), ‘CDC Impala’ (65.5 pcs), ‘CDC QG-2’ (67.4 pcs), ‘CDC Creenstar’ (67.8 pcs), ‘CDC Cherie’ (75.2 pcs) (Canada), ‘Amaya’ (64.8 pcs), ‘Angela’ (75.1 pcs) (Spain). Almost all the examined samples were of medium ripeness (81–85 days) and optimal for the Southern Forest Steppe Zone of Ukraine. The Canadian varieties ‘CDC QG-2’, ‘CDC SB-2’, ‘CDC Impulse’, ‘CDC Imvincible’, ‘CDC Impact’ were the earliest (76 days). Varieties combining several valuable characteristics deserve special attention: ‘CDC Creenstar’, ‘CDC Greenland’, ‘CDC Impulse’, ‘CDC Impact’ (Canada), ‘Angela’ (Spain). Conclusions. The above mentioned varieties can be recommended as sources of valuable traits for practical use in breeding, and they are also suitable for cultivation in the Southern Forest Steppe Zone of Ukraine.

Мета. Оцінити взаємодію генотип–середовище та виділити селекційні лінії ячменю ярого з поєднанням потенціалу врожайності та стабільності в багатосередовищних випробуваннях. Методи. Дванадцять селекційних ліній ячменю ярого і стандарт сорт ‘Взірець’ досліджували у трьох різних екологічних зонах України: Центральний Лісостеп, Полісся та Північний Степ. Для характеристики взаємодії генотип–середовище та диференціації селекційних ліній за врожайністю і стабільністю використали низку найбільш поширених підходів: S. A. Eberhart, W. A. Russel (1966); G. Wricke (1962); C. S. Lin, M. R. Binns (1988); M. Huehn (1990); А. В. Кільчевський, Л. В. Хотильова (1985); В. В. Хангільдин, М. А. Литвиненко (1981); J. L. Purchaseetal. (2000). Графічний аналіз проводили з використанням AMMI моделі. Результати. Виявлена сильна мінливість врожайності селекційних ліній, яка зумовлювалась як екологічними, так і погодними умовами років досліджень. Дисперсійним аналізом виявлено достовірні вклади у варіацію генотипу, середовища та їх взаємодії. Частка умов середовища суттєво переважала інші – 93,17%. Визначена кореляція між врожайністю та окремими показниками стабільності. Низка параметрів оцінює тільки стабільність без урахування рівня врожайності. Інші параметри досить сильно пов’язані з середнім рівнем врожайності, або максимальним чи мінімальним її значенням. Виділені селекційні лінії ‘Нутанс 5152’, ‘Нутанс 4982’, ‘Нутанс 5069’ та ‘Нутанс 5093’ з оптимальнішим поєднанням потенціалу врожайності та стабільності. Дані лінії передані до Українського інституту експертизи сортів рослин для проведення кваліфікаційної експертизи як нові сорти ячменю ярого ‘МІП Шарм’, ‘МІП Девіз’, ‘МІП Титул’ та ‘МІП Захисник’, відповідно. Низка селекційних ліній може бути використана в гібридизації як джерело підвищеного адаптивного потенціалу для відповідних екологічних умов: Полісся – ‘Нутанс 5061’, Полісся та Лісостепу – ‘Нутанс 5081’ та ‘Нутанс 4966’, Північного Степу – ‘Дефіцієнс 5145’. Висновки. Проведення багатосередовищних екологічних випробувань та аналіз експериментальних даних поєднуючи статистичні показники і AMMI сприяє поглибленій оцінці взаємодії генотип–середовище та виділенню кращих з кращих генотипів на завершальних етапах селекційної роботи.

Мета. Встановити особливості росту двох вітчизняних сортів верби прутоподібної ′Тернопільська′ та ′Збруч′ на торфово-болотних ґрунтах Київського Полісся України.Методи. Дослідження проводили протягом 2017–2019 рр. у заплаві річки Тетерів у Іванківському районі Київської області на торфово-болотному ґрунті з шаром торфу 30 см. Живці завдовжки 25 см висаджували двома спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та міжряддями 1,50 м. У ряду живці розміщувалися через 0,89; 0,59 і 0,45 м, що відповідає густоті: 10, 15 і 20 тис. живців на 1 га. Площа облікової ділянки – 38 м2, повторність варіантів – 3-разова, розміщення ділянок рендомізоване. Приживлюваність живців і збереженість рослин верби встановлювали як виражену у відсотках частку рослин, що збереглися до кількості висаджених живців; висоту кущів визначали мірною рейкою з точністю до 1 см, а масу – зважуванням на електронних терезах з точністю до 5 г. Отримані дані були опрацьовані на ПК за допомогою пакета Microsoft Excel.Результати. Приживлюваність живців сорту ′Тернопільська′ за варіантами густоти після першого року становила від 48,6 до 54,8%, а сорту ′Збруч′ – від 72,8 до 86,6%. Після другого року збереглося 41,8–52,2% та 42,0–65,5% рослин відповідно. Протягом третього року цей показник не змінився. Після третього року вегетації середня висота рослин сорту ′Тернопільська′ становила від 144,6±4,7 до 178,7±4,9 см, а сорту ′Збруч′ – від 180,2±5,0 до 248,6±6,8 см залежно від густоти садіння живців. У всіх варіантах досліду приріст за висотою з кожним роком збільшувався. Максимальні показники річного приросту (104,2 см) мали рослини сорту ′Збруч′ за густоти 20 тис./га у третій рік вегетації, у той час, як на суглинкових і супіщаних ґрунтах максимум приросту їхніх рослин за висотою припадав на другий рік. За всіх варіантів щільності рослин плантації сорту ′Збруч′ мали значно вищу продуктивність сухої біомаси. При цьому, у насадженнях обох сортів показники врожаю біомаси зростали зі збільшенням кількості рослин на 1 га і досягають максимуму (9,84 т/га в сорту ′Збруч′ і 3,29 т/га – у сорту ′Тернопільська′) при 20 тис. рослин на 1 га.Висновки. Із двох досліджуваних сортів верби прутоподібної на торфово-болотних ґрунтах Київського Полісся для створення енергетичних плантацій придатнішим є сорт ′Збруч′, який відзначається вищою укоріненістю живців, інтенсивнішим ростом та більшою продуктивністю біомаси (до 9,84 т/га). | Цель. Установить особенности роста двух отечественных сортов ивы прутьевидной 'Тернопільська' и 'Збруч' на торфяно-болотных почвах Киевского Полесья Украины.Методы. Исследования проводились на протяжении 2017–2019 гг. в пойме реки Тетерев в Иванковском районе Киевской области на торфяно-болотной почве со слоем торфа 30 см. Черенки длиной 25 см высаживали двумя спаренными рядами с расстоянием между ними 0,75 м и междурядьями 1,50 м. В ряду черенки располагались через 0,89; 0,59 и 0,45 м, что соответствует густоте: 10, 15 и 20 тыс. черенков на 1 га. Площадь учетного участка – 38 м2, повторность вариантов – 3-кратная, размещение участков рендомизированное. Приживаемость черенков и сохранность растений ивы устанавливали как выраженную в процентах долю сохранившихся растений к количеству высаженных черенков; высоту кустов определяли мерной рейкой с точностью до 1 см, а массу – взвешиванием на электронных весах с точностью до 5 г. Полученные данные были обработаны на ПК с помощью пакета Microsoft Excel.Результаты. Приживаемость черенков сорта 'Тернопільська' по вариантам густоты после первого года составляла от 48,6 до 54,8%, а у сорта 'Збруч' – от 72,8 до 86,6%. После второго года – сохранилось до 41,8–52,2% и 42,0–65,5% соответственно. На протяжении третьего года этот показатель практически не изменился. После третьего года вегетации средняя высота растений сорта 'Тернопільська' составила от 144,6±4,69 до 178,7±4,94 см, а сорта 'Збруч' – от 180,2±5,03 до 248,6±6,79 см в зависимости от густоты посадки черенков. Во всех вариантах опыта прирост по высоте с каждыми годом увеличился. Максимальные показатели годового прироста (104,2 см) были у растений сорта 'Збруч' при густоте 20 тыс. шт./га в третий год вегетации, в то время, как на суглинистых и супесчаных почвах максимум прироста их растений по высоте приходился на второй год. При всех вариантах плотности стояния растений плантации сорта ′Збруч′ имели значительно более высокую продуктивность сухой биомассы. При этом, в насаждениях обоих сортов показатели урожая биомассы возрастали с увеличением количества растений на 1 га и достигали максимума (9,84 т/га у сорта 'Збруч' и 3,29 т/га – у сорта 'Тернопільська') при 20 тыс. растений на 1 га.Выводы. Из двух исследуемых сортов ивы прутьевидной на торфяно-болотных почвах Киевского Полесья для создания энергетических плантаций более пригодным является сорт 'Збруч', который отличается более высокой приживаемостью черенков, более интенсивным ростом и большей продуктивностью биомассы (до 9,84 т/га). | Purpose. To define the peculiarities of the growth of two domestic varieties of the Salix viminalis L.: 'Ternopilska' and 'Zbruch' on the peat bog soils of Kyiv Polissia of Ukraine.Methods. Studies were conducted during 2017–2019 in the floodplain of the Teterev River in the Ivankivsky district of the Kyiv region on peat bog soil with a peat layer of 30 cm. Cuttings 25 cm long were planted in twin rows with a row distance of 0.75 m between twins and 1.50 m between twin rows. In a row cuttings were placed every 0.89; 0.59 and 0.45 m, which corresponds to densities of 10, 15 and 20 thousand cuttings per 1 ha. The area of the accounting site was 38 m2 with 3 times repetition of options; the placement of the sites is randomized. The survival rate of cuttings and the safety of willow plants was expressed as a percentage of the preserved plants to the number of planted cuttings; the height of the bushes was determined by a measured bar to within 1 cm, and the mass was determined by weighing on an electronic balance to within 5 g. The obtained data were processed on a computer using the Microsoft Excel package.Results. It was found that the survival rate of cuttings of 'Ternopilska' variety according to the density options was from 48.6 to 54.8% after the first year, and for 'Zbruch' variety from 72.8 to 86.6%. After the second year it decreased to 41.8–52.2% and 42.0–65.5%, and remained unchanged in the third year. After the end of the third year of vegetation, the average heights of 'Ternopilska' variety was from 144.6±4.69 to 178.7±4.94 cm and for 'Zbruch' variety - from 180.2±5.03 to 248.6±6.79 cm depending on planting density. In all variants of the experiment, height increment increased each year. The maximum growth rates in height (104.2 cm) were in plants of 'Zbruch' variety with a density of 20 thousand units / ha in the third year of vegetation, while being planted on loamy and sandy soils, the maximum growth of its plants in height was in the second year. In all variants of plant density, plantations of 'Zbruch' variety had a much higher dry mass productivity. At the same time, in the plantations of both varieties, the biomass yields increased with an increase in the number of plants per 1 ha and reached a maximum (9.84 t/ha in 'Zbruch' variety and 3.29 t/ha – in 'Ternopilska' variety) at 20 thousand plants per 1 ha.Conclusions. Of the two varieties of Salix viminalis studied on peat bog soils of Kyiv Polissya, 'Zbruch' variety is more suitable for creating energy plantations, which is characterized by a higher survival rate of cuttings, more intensive growth and higher biomass productivity (up to 9.84 t/ha).

Aster tataricus is a plant used in Traditional Chinese Medicine. From its roots, we isolated four endophytic fungi strains. After mass spectrometry analysis and subsequent molecular networking and dereplication, one of the strain’s extracts showed a cluster of yet undescribed natural products. Additionally, the extract was found to be lethal for the nematode Caenorhabditis elegans and cytotoxic against eukaryotic cell lines. The fungal strain was characterized by morphological and molecular studies, allowing its description as a new species in the genus Tengochaeta (Chaetomiaceae), Tengochaeta bulbillosa. After cultivation and extraction of the strain, the major secondary metabolites were isolated. Structure elucidation based on nuclear magnetic resonance spectroscopy and high-resolution tandem mass spectrometry revealed these compounds to be five new azaphilones. Additionally, the localization of these azaphilones in the host plant was studied by mass spectrometry imaging of different plant tissues, revealing that they were mainly localized in the aerial parts of the plant. The main compound, bulbillosin A, was evaluated for its activity against sixty cancer cell lines, revealing a differential cytotoxicity profile.

Purpose. To determine the optimal soil moisture conditions for intensive growth and high productivity of energy plantations of some willow cultivars in the conditions of Kyiv Polissya. Methods. The object of the study was the energy plantations of three willow cultivars: Salix viminalis L. cv. ‘Ternopilska’, S. triandra L. cv. ‘Yaroslava’ and S. dasyclados Wimm. cv. ‘Khors’. Plantations were created in 2009 in Boyarka forestry (Boyarka Forest Experimental Station). The soil is clayey-sandy. Plantations grew on three sites with different degrees of soil moisture: slightly-moisturized, well-moisturized and strongly-moisturized. Results. After two years of cultivation, the highest ‘plant survival rate’ was peculiar for well-moisturized soil. It was 98.5% for ‘Ternopilska’, 97.1% for ‘Yaroslava’, and 89.6% for ‘Khors’ varie­ties. The highest average height of two years old plants was observed on a well-moistened soil – 3.2±0.06 m (‘Yaroslava’ variety). ‘Ternopilska’ variety on less-wetted soil had the highest height. The plants of ‘Khors’ variety had near-the-same height, regardless of the level of soil moisture. Study of these plantations in the age of eight years, when the age of their above-the-ground part was of 5 years old, showed that ‘Yaroslava’ cultivar significantly exceeds the productivity of ‘Ternopilska’ and ‘Khors’, when grow on slightly- (122.0 t/ha) and well-moisturized soils (128.2 t/ha of raw biomass). The productivity of ‘Ternopilska’ and ‘Khors’ cultivars significantly decrease with the soil moisture increasing. ‘Ternopilska’ plantations produce 46.4 t/ha of raw cut mass after 5-year cultivation on slightly-moisturized soil, and only 19.8 t/ha on strongly-moisturized soil. ‘Khors’ variety characterized by the higher level of productivity on diffe­rent soil moistening (from 39.4 to 67.0 t/ha). Conclusions. Among the three studied cultivars of willow the highest growth and productivity indexes on clayey-sandy soils of the Kyiv Polissya has ‘Yaroslava’ cultivar. Optimal conditions for intensive growth of ‘Yaroslava’ cultivar peculiar to energy plantation on well-moisturized soils and for ‘Ternopilska’, and ‘Khors’ – on slightly-moisturized and well-moisturized soils. Over-moisturized, poorly drained soils are of little use for the efficient cultivation of energy willow raw materials. | Цель. Определить оптимальные условия увлажнения почвы для интенсивного роста и высокой продуктивности энергетических плантаций некоторых сортов ивы в условиях Киевского Полесья.Методы. Объектом исследования были созданные в 2009 г. в Боярском лесничестве Боярской лесной опытной станции энергетические плантации трех сортов ивы: корзиночной (Salix viminalis L.) ‘Тернопольская’, трёхтычинковой (S. triandra L.) ‘Ярослава’ и шерстистопобеговой (S. dasyclados Wimm.) ‘Хорс’. Поч­ва – дерновая глинисто-песчаная. Насаждения произрастали на трех участках, отличающихся степенью влажности поч­вы: слабо, хорошо и сильно увлажненная.Результаты. После двух лет выращивания наивысший показатель сохранности растений был при хорошей степени увлажнения почвы: у сорта ‘Тернопольская’ он составлял 98,5%, ‘Ярослава’ – 97,1%, ‘Хорс’ – 89,6%. Наибольшую среднюю высоту двухлетних растений имела ива трёхтычинковая ‘Ярослава’ на хорошо увлажненной почве – 3,2±0,06 м. У сорта ‘Тернопольская’ самыми высокими оказались растения, которые росли на менее обеспеченных влагой участках, тогда как растения сорта ‘Хорс’ имели примерно одинаковую высоту, независимо от уровня увлажнения почвы. Исследование этих насаждений в 8-летем возрасте, когда их наземная часть имела возраст 5 лет, показало, что сорт ‘Ярослава’, существенно превышает по продуктивности сор­та ‘Тернопольская’ и ‘Хорс’ при произрастании на слабо (122,0 т/га) и хорошо увлажненной почве (128,2 т/га сырой биомассы). Продуктивность сортов ‘Ярослава’ и ‘Хорс’ существенно уменьшается с повышением увлажненности субстрата. В частности, у первого из них на слабо увлажненной почве за 5 лет сформировалось 46,4 т/га свежесрезанной массы, а на сильно увлажненной – всего 19,8 т/га. Сорт ‘Хорс’ имел более выровненные показатели продуктивности на различных вариантах увлажнения почвы (от 39,4 до 67,0 т/га).Выводы. Среди исследуемых генотипов ивы самыми высокими показателями роста и продуктивности на дерновых глинисто-песчаных почвах Киевского Полесья отличается сорт ‘Ярослава’. Оптимальные условия для интенсивного роста энергетических плантаций этого сорта  создаются на хорошо увлажненных почвах, тогда как для сортов ‘Тернопольская’ и ‘Хорс’ – на слабо и хорошо увлажненных. Переувлажненные, плохо дренированные почвы малопригодны для эффективного выращивания энергетического ивового сырья. | Мета. Визначити оптимальні умови зволоження ґрунту для інтенсивного росту та високої продуктивності енергетичних плантацій деяких сортів верби в умовах Київського Полісся.Методи. Об’єктом дослідження були створені у 2009 р. у Боярському лісництві Боярської лісової дослідної станції енергетичні плантації трьох сортів верби: прутовидної (Salix viminalis L.) ‘Тернопільська’, тритичинкової (S. triandra L.) ‘Ярослава’ та шерстистопагінцевої (S. dasyclados Wimm.) ‘Хорс’. Ґрунт – дерновий глинисто-піщаний. Насадження зростали на трьох ділянках із різним ступенем зволоженості ґрунту: слабко-, добре- та дуже зволожений.Результати. Після двох років вирощування найвищий показник збереженості рослин був за доброго зволоження ґрунту: у сорту ‘Тернопільська’ він становив 98,5%, ‘Ярослава’ – 97,1%, ‘Хорс’ – 89,6%. Найбільшу середню висоту дворічних рослин мала верба тритичинкова ‘Ярослава’ на добре зволоженому ґрунті – 3,2±0,06 м. У сорту ‘Тернопільська’ найвищими були рослини, що зростали на менш забезпечених вологою ділянках, тоді як рослини сорту ‘Хорс’ мали приблизно однакову висоту, незалежно від рівня зволоженості ґрунту. Дослідження цих насаджень у 8-річному віці, коли їх наземна частина мала вік 5 років, виявило, що сорт ‘Ярослава’ суттєво перевищує за продуктивністю сорти ‘Тернопільська’ і ‘Хорс’ за зростання на слабко (122,0 т/га) та добре зволоженому ґрунті (128,2 т/гасирої деревної маси). Продуктивність сортів ‘Тернопільська’ і ‘Хорс’ значно зменшується з підвищенням зволоженості субстрату. Зокрема, у першого з них на слабко зволоженому ґрунті за 5 років сформувалося 46,4 т/га свіжозрізаної маси, а на найбільш зволоженому – лише 19,8 т/га. Сорт ‘Хорс’ мав більш вирівняні показники продуктивності в різних варіантах зволоженості ґрунту (від 39,4 до 67,0 т/га).Висновки. Серед досліджуваних генотипів верби найвищими показниками росту й продуктивності на дернових глинисто-піщаних ґрунтах Київського Полісся відзначається сорт ‘Ярослава’. Оптимальні умови для інтенсивного росту енергетичних плантацій цього сорту створюються на добре зволожених ґрунтах, тоді як для верби прутовидної та шерстистопагінцевої – на слабко і добре зволожених. Перезволожені, погано дреновані ґрунти є малопридатними для ефективного вирощування енергетичної вербової сировини

Мета. Визначити оптимальні умови зволоження ґрунту для інтенсивного росту та високої продуктивності енергетичних плантацій деяких сортів верби в умовах Київського Полісся. Методи. Об’єктом дослідження були створені у 2009 р. у Боярському лісництві Боярської лісової дослідної станції енергетичні плантації трьох сортів верби: прутовидної (Salix viminalis L.) ‘Тернопільська’, тритичинкової (S. triandra L.) ‘Ярослава’ та шерстистопагінцевої (S. dasyclados Wimm.) ‘Хорс’. Ґрунт – дерновий глинисто-піщаний. Насадження зростали на трьох ділянках із різним ступенем зволоженості ґрунту: слабко-, добре- та дуже зволожений. Результати. Після двох років вирощування найвищий показник збереженості рослин був за доброго зволоження ґрунту: у сорту ‘Тернопільська’ він становив 98,5%, ‘Ярослава’ – 97,1%, ‘Хорс’ – 89,6%. Найбільшу середню висоту дворічних рослин мала верба тритичинкова ‘Ярослава’ на добре зволоженому ґрунті – 3,2±0,06 м. У сорту ‘Тернопільська’ найвищими були рослини, що зростали на менш забезпечених вологою ділянках, тоді як рослини сорту ‘Хорс’ мали приблизно однакову висоту, незалежно від рівня зволоженості ґрунту. Дослідження цих насаджень у 8-річному віці, коли їх наземна частина мала вік 5 років, виявило, що сорт ‘Ярослава’ суттєво перевищує за продуктивністю сорти ‘Тернопільська’ і ‘Хорс’ за зростання на слабко (122,0 т/га) та добре зволоженому ґрунті (128,2 т/гасирої деревної маси). Продуктивність сортів ‘Тернопільська’ і ‘Хорс’ значно зменшується з підвищенням зволоженості субстрату. Зокрема, у першого з них на слабко зволоженому ґрунті за 5 років сформувалося 46,4 т/га свіжозрізаної маси, а на найбільш зволоженому – лише 19,8 т/га. Сорт ‘Хорс’ мав більш вирівняні показники продуктивності в різних варіантах зволоженості ґрунту (від 39,4 до 67,0 т/га). Висновки. Серед досліджуваних генотипів верби найвищими показниками росту й продуктивності на дернових глинисто-піщаних ґрунтах Київського Полісся відзначається сорт ‘Ярослава’. Оптимальні умови для інтенсивного росту енергетичних плантацій цього сорту створюються на добре зволожених ґрунтах, тоді як для верби прутовидної та шерстистопагінцевої – на слабко і добре зволожених. Перезволожені, погано дреновані ґрунти є малопридатними для ефективного вирощування енергетичної вербової сировини

Purpose. To establish biological features of plants growth and development and the formation of Miscanthus giganteus planting material depending on the cultivation technology elements. Methods. Field, laboratory, visual, weight measu­ring, mathematical and statistical ones. Results. The features of the growth and development of the miscanthus bioenergy crop were investigated including the formation of planting material depending on the combined technology elements application during the planting time, namely: planting time, rhizome mass, the granules and the MaxiMarin absorbent gel. It was established that the increase in plant height and leaf area as well as the miscanthus stems formation was depended on both the rhizome planting time, their size, and the use of the absorbent. During three-year period, increase in plant height was more intensive and leaf area was largest in case of the absorbent application, as compared to the control during all phases of the development for the first and the second planting time regardless of rhizome mass. On the average, the largest leaf area – 1905,9 cm3 – was in the final stage of vegetation in the context of the second planting time for large rhizomes and application of granules and absorbent gel jointly. Increasing the ground mass due to plant height, leaf area and the number of stems benefited the photosynthesis productivity intensity, that influenced the root system increase, and consequently the output of the miscanthus planting material. It was found that there are direct strong correlation between these indices and the rhizome mass. Ground mass growing is contributed to the increase in the rhizome mass, and accordingly the output of the planting material – rhizome. In case of application of granules and absorbent gel jointly, the ground mass of the miscanthus was growing most intensively and accordingly the rhizome mass was the largest, which in the first year of small rhizomes planting was twice as much as compared to the control and was equal to 1090.5 g, for large rhizomes planting this index was respectively 2.4 times more and equal to 1763.9 g. During the second planting time, the application of granules and absorbent gel jointly resulted in the rhizomes mass increase for small rhizomes planting 1.9, large rhizomes – 2.1 times more as compared to the control. Conclusions. Direct strong correlations were established bet­ween the intensity of the ground mass growth – the height of plants, the number of leaves, leaf area, the number of buds and the rhizome mass. The growth of the ground mass of plants was contributed to the increase of the root system, and consequenly the output of planting material. In all sta­ges of plant development, the increase of the rhizome mass was more intensive in case of the absorbent application regardless the time of rhizome planting, as compared to the control. The application of granules and absorbent jointly allowed to form the largest rhizome mass.

The analysis of the structure of State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine is presented. The descriptions of new lupine's varieties important for economic use are given. The state of new varieties introduction in production and ways of improving of the soil fertility with a low humus content and the overcoming of crisis in the forage sphere are shown.

Цель. Выявить биологические особенности роста и развития растений и формирования посадочного материала мискантуса гигантского в зависимости от элементов технологии выращивания.Методы. Полевой, лабораторный, визуальный, измерительно-весовой и математико-статистический. Результаты. Исследованы особенности роста и развития биоэнергетической культуры мискантуса, формирования посадочного материала в зависимости от комплексного применения элементов технологии, а именно: сроков посадки, массы ризом, а также гранул и геля абсорбента MaxiMarin в период посадки. Установлено, что прирост высоты растений, увеличение площади листьев и формирование стеблей мискантуса зависели как от сроков посадки ризом, их величины, так и от применения абсорбента. За трёхлетний период прирост высоты растений был более интенсивным, а площадь листовой поверхности – наибольшей при применении абсорбента по сравнению с контролем во всех фазах развития и при обоих сроках посадки независимо от массы ризом. В среднем наибольшей – 1905,9 см3 – площадь листовой поверхности была на период окончания вегетации при втором сроке посадки крупных ризом при совместном использовании гранул и геля абсорбента. Увеличение наземной массы за счет высоты растений, площади листовой поверхности и количества стеблей способствовало повышению продуктивности фотосинтеза и влияло не только на урожайность культуры, но и на увеличение корневой системы выхода посадочного материала мискантуса. Установлены прямые сильные корреляционные связи между этими показателями и массой корневища. С нарастанием наземной массы увеличенивалась масса корневища и, соответственно, выход посадочного материала – ризом. При совместном внесении гранул и использовании геля абсорбента прирост наземной массы был наиболее интенсивным и, соответственно, наибольшей была масса корневища: при первом сроке посадки малых ризом – вдвое, при посадке больших ризом – в 2,4 раза больше, чем на контроле и составляла 1090,5 г, при посадке малых ризом – 2,4 раза и 1763,9 г соответственно. При втором сроке совместное использование гранул и геля абсорбента обеспечило увеличение массы корневища при посадке малых ризом в 1,9 раза, больших – в 2,1 раза по сравнению с контролем.Выводы. Между интенсивностью нарастания наземной массы – высотой растений, количеством листьев, площадью листовой поверхности, количеством почек и массой корневища выявлены прямые сильные корреляционные связи. Нарастание наземной массы растений способствовало увеличению корневой системы – выходу посадочного материала. Во всех фазах развития растений нарастание массы корневища было интенсивнее при использовании абсорбента, независимо от сроков посадки ризом, по сравнению с контролем. Совместное использование гранул и геля абсорбента обеспечило формирование наибольшей массы корневища. | Purpose. To establish biological features of plants growth and development and the formation of Miscanthus giganteus planting material depending on the cultivation technology elements. Methods. Field, laboratory, visual, weight measu­ring, mathematical and statistical ones.Results. The features of the growth and development of the miscanthus bioenergy crop were investigated including the formation of planting material depending on the combined technology elements application during the planting time, namely: planting time, rhizome mass, the granules and the MaxiMarin absorbent gel. It was established that the increase in plant height and leaf area as well as the miscanthus stems formation was depended on both the rhizome planting time, their size, and the use of the absorbent. During three-year period, increase in plant height was more intensive and leaf area was largest in case of the absorbent application, as compared to the control during all phases of the development for the first and the second planting time regardless of rhizome mass. On the average, the largest leaf area – 1905,9 cm3 – was in the final stage of vegetation in the context of the second planting time for large rhizomes and application of granules and absorbent gel jointly. Increasing the ground mass due to plant height, leaf area and the number of stems benefited the photosynthesis productivity intensity, that influenced the root system increase, and consequently the output of the miscanthus planting material. It was found that there are direct strong correlation between these indices and the rhizome mass. Ground mass growing is contributed to the increase in the rhizome mass, and accordingly the output of the planting material – rhizome. In case of application of granules and absorbent gel jointly, the ground mass of the miscanthus was growing most intensively and accordingly the rhizome mass was the largest, which in the first year of small rhizomes planting was twice as much as compared to the control and was equal to 1090.5 g, for large rhizomes planting this index was respectively 2.4 times more and equal to 1763.9 g. During the second planting time, the application of granules and absorbent gel jointly resulted in the rhizomes mass increase for small rhizomes planting 1.9, large rhizomes – 2.1 times more as compared to the control.Conclusions. Direct strong correlations were established bet­ween the intensity of the ground mass growth – the height of plants, the number of leaves, leaf area, the number of buds and the rhizome mass. The growth of the ground mass of plants was contributed to the increase of the root system, and consequenly the output of planting material. In all sta­ges of plant development, the increase of the rhizome mass was more intensive in case of the absorbent application regardless the time of rhizome planting, as compared to the control. The application of granules and absorbent jointly allowed to form the largest rhizome mass. | Мета. Виявити біологічні особливості росту й розвитку рослин та формування садивного матеріалу міскантусу гігантського залежно від елементів технології вирощування.Методи. Польовий, лабораторний, візуальний, вимі­рювально-ваговий, математично-статистичний.Результати. Досліджено особливості росту й розвитку біоенергетичної культури міскантусу, формування садивного матеріалу залежно від комплексного застосування елементів технології, а саме: строків висаджування, маси ризом, гранул і гелю абсорбенту MaxiMarin у період садіння. Встановлено, що приріст висоти рослин, збільшення площі листків та формування стебел міскантусу залежали як від строків садіння ризом, їх величини, так і від застосування абсорбенту. За трирічний період приріст висоти рослин був інтенсивнішим, а площа листкової поверхні – найбільшою у разі застосування абсорбенту, порівняно з контролем у всіх фазах розвитку за обох строків садіння незалежно від маси ризом. У середньому найбільша площа листкової поверхні – 1905,9 см3 – була на період закінчення вегетації за другого строку садіння великих ризом за спільного використання гранул та гелю абсорбенту. Збільшення наземної маси за рахунок висоти рослин, площі листкової поверхні та кількості стебел сприяло підвищенню продуктивності фотосинтезу, що впливало на збільшення кореневої системи – виходу садивного матеріалу міскантусу. Виявлено прямі сильні кореляційні зв’язки між цими показниками та масою кореневища. З наростанням наземної маси збільшувалася маса кореневища, а відповідно й вихід садивного матеріалу – ризом. За спільного внесення гранул і використання гелю абсорбенту найінтенсивніше наростала наземна маса рослин і, відповідно, найбільшою була маса кореневища: в перший строк садіння малих ризом вдвічі більшою, ніж на контролі та становила 1090,5 г, за садіння великих ризом – у 2,4 раза та 1763,9 г відповідно. За другого строку спільне застосування гранул і гелю абсорбенту забезпечило збільшення маси кореневища за садіння малих ризом у 1,9, великих – у 2,1 раза порівняно з контролем.Висновки. Між інтенсивністю наростання наземної маси – висотою рослин, кількістю листків, площею листкової поверхні, кількістю бруньок і масою кореневища виявлено прямі сильні кореляційні зв’язки. Наростання наземної маси рослин сприяло збільшенню кореневої системи – виходу садивного матеріалу. У всіх фазах розвитку рослин наростання маси кореневища було інтенсивнішим у разі використання абсорбенту, незалежно від строків садіння ризом, порівняно з контролем. Спільне використання гранул і гелю абсорбенту забезпечило формування найбільшої маси кореневища.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction. Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation. Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping. Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated.

Purpose. To identify and describe the basic criteria for studying and assessing decorative and economic-and-biological characters of the genus Heuchera L. varieties in the context of introduction. Methods. Introduction procedure, analytical approach, morphological analysis and biometric data evaluation. Results. Aided by the comparative morphological analysis of introduced varieties of the genus Heuchera, significant differences in their characters were revealed, including plant height, height and width of the basal rosette of leaves, generative shoot height. There was a significant variation of such parameters as the number of generative shoots within one plant, the number of flowers on a single generative shoot, flowering abundance. Based on investigation findings, 17 groups of varieties were identified for the dominant color of adaxial surface of the leaf blade and 7 groups – for inflorescence color. According to phenological observations, Heuchera varieties groups were determined and the dates of commencement and duration of plants flowering were registered in the context of introduction. The results of these investigations are the necessary basis for the study and evaluation of this culture assortment, they are important in breeding and landscaping. Conclusions. Based on the results of investigations of morphological features of introduced species of the genus Heuchera, traits and parameters for varieties grouping were defined as well as decorative and economic-and-biological traits that should be evaluated.

Рurpose. To investigate inheritance of “plant height” trait in populations of the first (F1) and second (F2) generations of the soybean (Glucine max (L.) Merrill) and evaluate hybrid combinations in order to identify phenotypes with the highest level of heterosis for plant height. Methods. Laboratory test, mathematical and statistical analysis. Results. The inheritance of plant height in soybean was investigated. Hybrid combinations were assessed for the ability to select phenotypes with an optimal height. Different types of inheritance of this trait were found in populations of the second generation. The highest degree of heterosis for plant height was expressed by such soybean hybrids of the second generation as ‘АЕЕМ ’/‘Cherniatka’ (102.6%), next were ‘№ 427/‘Коrado’ (36,1%) and ‘Yelena’/‘Vizhion’ (32,0%). For the above trait, the ‘Legend’ variety in combinations with such varieties as ‘Staroukrainka’, ‘Korado’ and ‘Medeia’ expressed a heterosis amounting to 28.1%, 8.3%, 6.1% accordingly. Plant height was inherited mainly in terms of negative overdominance (34.2% combinations). There were 21.1% of combinations that had a negative semidominance. Conclusions. Among large majority of crossing combinations, forms were revealed that differed greatly for the plant height. The highest variability was observed in combinations such as ‘Legenda’/‘Korado’, ‘Ustia’/‘Vizjion’, ‘№894’/‘Vizjion’, ‘Ug-30’/‘Vizjion’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘№441’/‘Gentleman’, ‘№441’/‘Vizjion’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘Angelica’/‘Annushka’ and ‘Angelica’/‘Gentleman.

Мета. Суперсолодка кукурудза містить ген, експресія якого зумовлює підвищення концентрації цукру. Ідентифіковано гени ендосперму, що регулюють підвищення вмісту цукру і зменшення вмісту крохмалю; найефективнішими з них були shrunken2 (sh2), brittle1 (bt), sugary1 (su1) і sugary enhancer1 (se). Рецесивна мутація shrunken2 (sh2) забезпечує високий уміст цукрів у зерні молочно-воскової стиглості порівняно з іншими мутантними формами, що безпосередньо впливає на смакові якості sh2-гібридів, обумовлює широке використання цієї мутації в селекційній роботі і має найбільший комерційний потенціал. Основним завданням селекції є створення нового покоління високопродуктивних гібридів, яке залежить від наявності високоякісного вихідного селекційного матеріалу. Тому метою роботи було оцінити лінії суперсолодкої кукурудзи за морфо-біологічними ознаками, виділити ліпші лінії-донори генетичних ознак, створити високопродуктивні гібриди кукурудзи.Методи. Морфо-біологічні ознаки досліджених ліній оцінювали за Класифікатором-довідником виду Zea mays L. Комплексний аналіз зразків за господарсько-цінними ознаками проводили згідно з Методичними рекомендаціями для польового та лабораторного вивчення генетичних ресурсів кукурудзи. Уміст редукувальних цукрів у зерні досліджених ліній і гібридів кукурудзи визначали за методом Бертрана.Результати. Досліджено морфо-біологічні ознаки суперсолодкої кукурудзи. Істотні відмінності між дослідженими лініями спостережено за тривалістю вегетаційного періоду, кількістю насінин в одному ряді й кількістю рядів зерен у качані. Виділено лінії-джерела господарсько-цінних ознак для практичної селекції. Проведено схрещування і отримано 50 гібридних комбінацій, серед яких виділено 16, які характеризувалися кращими показниками господарських ознак.Висновки. У результаті аналізу основних морфо-біологічних ознак у гібридних комбінаціях цукрової кукурудзи з мутантним геном sh2 виділено джерела селекційно-цінних ознак. За тривалістю вегетаційного періоду всі лінії було розділено на три групи: ранні – 8 ліній, середні – 6 і пізні – 8 ліній. Установлено, що перспективними донорами продуктивності качана були лінії SH-621, SH-234 і SH-936, висоти рослин – SH-234 і SH-936, кількості рядів зерен – SH-234 і SH-113, довжини качана – SH-318 і SH-936. За оцінкою морфо-біологічних ознак виділено ліпші лінії, які були схрещені, отримано низку гібридів. Найкращі з них – ‘Матір Драконів F1’, ‘Юрмала F1’ і ‘Ларус F1’ – передано на державну реєстрацію. | Purpose. Super sweet corn contains a gene that, being expressed leads to an increase in the concentration of sugar. Endosperm genes that regulate the increase in sugar content and decrease in starch content were identified; the most effective of them were shrunken2 (sh2), brittle1 (bt), sugary1 (su1) and sugary enhancer1 (se). The recessive mutation of shrunken2 (sh2) provides a high content of sugars in the grain of milk-wax ripeness compared to other mutant forms that directly affects the taste of sh2-hybrids causes widespread use of this mutation in breeding and has the greatest commercial potential. The main task of breeding is to create a new generation of high-yielding hybrids; it depends on the availability of high-quality source breeding material. Therefore, the aim of our work was the assessment of morpho-biological traits of the super sweet corn lines, selection of the best donor lines of genetic traits, creating of high-yielding corn hybrids.Methods. Morpho-biological traits of the studied lines were evaluated according to the Classifier – handbook of Zea mays L. Comprehensive analysis of samples on economically valuable traits was carried out in accordance with the Methodical recommendations for field and laboratory study of genetic resources of corn. The content of reducing sugars in the grain of the studied corn lines and hybrids was determined by Bertrand method.Results. A study of morpho-biological traits of super sweet corn was carried out. Significant differences between the studied lines were observed in the vegetation period duration, the number of grains in one row and the number of grain rows in the cob. The lines-sources of economically valuable features that can be used for practical selection were identified. Crossing was carried out and 50 hybrid combinations were obtained; among them 16 hybrids cha­racterized by the best levels of economic characteristics were selected.Conclusions. As a result of the analysis of the main morpho-biological traits in hybrid combinations of super sweet corn with the mutant sh2 gene, the sources of selection-valuable traits were identified. According to the vegetation period, all lines were divided into three groups: early – 8 lines, middle – 6 and late – 8 ones. It was determined that promising donors of cob productivity were SH-621, SH-234 and SH-936 lines; signs of plant height – SH-234 and SH-936, number of grain rows – SH-234 and SH-113, cob lengths – SH-318 and SH-936. According to the results of studies of morpho-biological traits, the best lines were identified. They were crossed with other lines of super sweet corn and hybrids were obtained. The three best of them, ‘Matir Drakoniv F1’, ‘Yurmala F1’ and ‘Larus F1’, were submitted for state registration.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years. Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years. Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs.

Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometriс, statistical, laboratory ones. Results. ‘Karadag’ (k), ‘Windsorski’, ‘Bartoli’ and ‘Karestino’ varieties were trialed during 2012–2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in ‘Windsorsky’ variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. ‘Windsorsky’ variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant – 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of ‘Karestino’ variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in ‘Karadag’ and ‘Windsorski’ varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm).

Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometriс, statistical, laboratory ones. Results. ‘Karadag’ (k), ‘Windsorski’, ‘Bartoli’ and ‘Karestino’ varieties were trialed during 2012–2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in ‘Windsorsky’ variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. ‘Windsorsky’ variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant – 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of ‘Karestino’ variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in ‘Karadag’ and ‘Windsorski’ varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm).

The article proves that the genetic cluster analysis using of parents – offspring system at the period of 38 generations of directional intentional selection to short stem, the height of winter rye plants has been reduced less than 90 cm with simultaneously productivity integral components increasing. Directional selection on parent plants short stem has revealed pleiotropic effects to increasing averages of productivity yield capacity, spike length, flowers number, grains, and short stem and simultaneously its productivity reducing, plant and weight reducing of 100 direct descendants grains. Plant height donor of short stem Gnome 1 has been controlled prevailing by genetic factors and has been less influenced by environmental conditions. Selection by enlargement of elite plants grains has predetermined genetically increasing of the average height of families in the next generation without the concept selection requirements satisfaction. Therefore, the directed selections, by the structural analysis results, are annually held in two phases, first – to the expressed short stem and then among of them – to the high weight of 100 grains per plant and desirable productivity elements. A creative dominant short stem donor with stems up to 90 cm and a weight of 100 grains per plant more than 4.0 g has been made. A short stem spike shortness donor Dwarf 1possesses a significant reserve of common genetic mutation of quantitative characteristics, which can be used by direct and indirect selection. This population has been represented by its large amount, in order to enhance capabilities of directional selection plants short stem providing with the desired productivity components during the studying. Informative additive genetic cluster analysis is high. Plants productivity is considered to be extremely complicated selection characteristics, including many component constituents parts related genetically. One of these traits changing inevitably causes genetic changes in other breeding traits. The aim of the task should be set clearly and information flow should be methodically and genetically corrected used. Keywords: winter rye, the efficiency of selection, inheritance, short stem, Dwarf 1, pleiotropic effects, genotypic, additive correlation.

The article proves that the genetic cluster analysis using of parents – offspring system at the period of 38 generations of directional intentional selection to short stem, the height of winter rye plants has been reduced less than 90 cm with simultaneously productivity integral components increasing. Directional selection on parent plants short stem has revealed pleiotropic effects to increasing averages of productivity yield capacity, spike length, flowers number, grains, and short stem and simultaneously its productivity reducing, plant and weight reducing of 100 direct descendants grains. Plant height donor of short stem Gnome 1 has been controlled prevailing by genetic factors and has been less influenced by environmental conditions. Selection by enlargement of elite plants grains has predetermined genetically increasing of the average height of families in the next generation without the concept selection requirements satisfaction. Therefore, the directed selections, by the structural analysis results, are annually held in two phases, first – to the expressed short stem and then among of them – to the high weight of 100 grains per plant and desirable productivity elements. A creative dominant short stem donor with stems up to 90 cm and a weight of 100 grains per plant more than 4.0 g has been made. A short stem spike shortness donor Dwarf 1possesses a significant reserve of common genetic mutation of quantitative characteristics, which can be used by direct and indirect selection. This population has been represented by its large amount, in order to enhance capabilities of directional selection plants short stem providing with the desired productivity components during the studying. Informative additive genetic cluster analysis is high. Plants productivity is considered to be extremely complicated selection characteristics, including many component constituents parts related genetically. One of these traits changing inevitably causes genetic changes in other breeding traits. The aim of the task should be set clearly and information flow should be methodically and genetically corrected used. Keywords: winter rye, the efficiency of selection, inheritance, short stem, Dwarf 1, pleiotropic effects, genotypic, additive correlation.

The article provides progress report on the barley of F3к-10029/Saratovske 4 height decreasing throughout 1974 to 2012 by way of selecting plants of the shortest stem. 38 years of selecting the shortest stem genotypes cut down plant height by 5,7 times at the background of dominant Hl gene expression. Average plant height during 38 breeding cycles was descending by 2,69 cm, but this was not an even trend. New creative donor for ultimate short stem characteristic, Gnome 3, has been developed, with Hl-3Hl-3alleles designation. Relative impact on the efficacy of minus-selection by the plant height of the selection differential (38,00%) and inheritance coefficient in its narrow sense (14,56%) is established. Efficiency of the selection is realized with the decrease of winter rye height plants by 72,08% as expected by the relative breeding forecast. Analyzes is completed for 11 genetic and statistical clusters of average utilitarian characteristics of Gnome 3 ultra short stem rye over the period from 1974 to 2012.

The article provides progress report on the barley of F3к-10029/Saratovske 4 height decreasing throughout 1974 to 2012 by way of selecting plants of the shortest stem. 38 years of selecting the shortest stem genotypes cut down plant height by 5,7 times at the background of dominant Hl gene expression. Average plant height during 38 breeding cycles was descending by 2,69 cm, but this was not an even trend. New creative donor for ultimate short stem characteristic, Gnome 3, has been developed, with Hl-3Hl-3alleles designation. Relative impact on the efficacy of minus-selection by the plant height of the selection differential (38,00%) and inheritance coefficient in its narrow sense (14,56%) is established. Efficiency of the selection is realized with the decrease of winter rye height plants by 72,08% as expected by the relative breeding forecast. Analyzes is completed for 11 genetic and statistical clusters of average utilitarian characteristics of Gnome 3 ultra short stem rye over the period from 1974 to 2012.