Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain. | Цель. Исследование полиморфизма гена ае1 кукурузы биоинформатическими методами. Методы. Глобальное и локальное выравнивание нуклеотидных и аминокислотных последовательностей, in silico трансляция и транскрипция, моделирование транслятов, дизайн праймеров, филогенетический анализ. Результаты. Проанализированы 255 нуклеотидных последовательностей гена аe1 кукурузы, 500 аминокислотных последовательностей гомологов транслятов гена ae1 кукурузы (гомологов энзима SBEIIb) и 100 мРНК, экспрессирующихся с гена ae1 кукурузы, для установления его филогенетических взаимосвязей. Биоинформатическими методами исследован полиморфизм различных участков гена ae1 кукурузы. Осуществлено моделирование фермента SBEIIb кукурузы. Выводы. По результатам выравнивания аминокислотных последовательностей гомологов фермента SBEIIb установлено, что ортологи гена ae1 присутствуют лишь у однодольных растений, паралоги – у однодольных, двудольных и других таксонов, включая водоросли и животных. По результатам выравнивания мРНК растений, с которых транслируется энзим SBEIIb, определены как ортологи гена ae1 кукурузы, так и ближайшие паралоги, кодирующие ферменты ветвления крахмала с хлоропластной локализацией; это свидетельствует о возможном происхождении гена ae1 в результате дупликации гена, кодирующего 1,4-α- -глюкан-энзим ветвления крахмала 2 с хлоропластной или амилопластной локализацией. В структуре гена ае1 кукурузы найдены регионы, которые включают в себя не определенные ранее полиморфные участки. К полиморфным регионам разработан дизайн праймеров, которые позволяют дифференцировать линии кукурузы. Определено, что обнаруженный полиморфизм теоретически способен влиять на функцию фермента и в результате этого изменять концентрацию амилопектина в зерне кукурузы. | Мета. Дослідження поліморфізму гена ае1 кукурудзи біоінформатичними методами. Методи. Глобальне та локальне вирівнювання нуклеотидних та амінокислотних послідовностей, in silico трансляція і транскрипція, моделювання транслятів, дизайн праймерів, філогенетичний аналіз. Результати. Проаналізовано 255 нуклеотидних послідовностей гена аe1 кукурудзи, 500 амінокислотних послідовностей гомологів транслятів гена ae1 кукурудзи (гомологів ензиму SBEIIb) і 100 мРНК, що експресуються з гена ae1 кукурудзи, для встановлення його філогенетичних взаємозв’язків. Біоінформатичними методами досліджено поліморфізм різних ділянок гена ae1 кукурудзи. Здійснено моделювання ензиму SBEIIb кукурудзи.Висновки. За результатами вирівнювання амінокислотних послідовностей гомологів ензиму SBEIIb з’ясовано, що ортологи гена ae1 присутні лише в однодольних рослин, паралоги – в однодольних, дводольних та інших таксонів, включаючи водорості та тварин. За результатами вирівнювання мРНК рослин, з яких транслюється ензим SBEIIb, встановлено як ортологи гена ae1 кукурудзи, так і найближчі паралоги, що кодують ензими розгалуження крохмалю з хлоропластною локалізацією; це свідчить про можливе походження гена ae1 внаслідок дуплікації гена, що кодує 1,4-α- -глюкан-ензим розгалуження крохмалю 2 з хлоропластною або амілопластною локалізацією. В структурі гена aе1 кукурудзи знайдено регіони, що містять не визначені раніше поліморфні ділянки. До поліморфних регіонів розроблено дизайн праймерів, які дають можливість диференціювати лінії кукурудзи. Визначено, що встановлений поліморфізм теоретично здатний впливати на функцію ензиму та внаслідок цього змінювати концентрацію амілопектину в зерні кукурудзи.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain.

Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential. | Цель. Обзор литературы по современной стратегии сохранения генетических ресурсов растений – создание банков ДНК. Результаты. Проанализировано состояние сохранения генетических ресурсов растений при условии угрозы генетической эрозии. Показана важность создания банков ДНК, функция которых заключается в сохранении образцов ДНК и ассоциированных продуктов и их распространении для научно-исследовательских целей. Представлено описание главных банков ДНК в мире, а также Республиканского банка ДНК человека, животных, растений и микроорганизмов в Институте генетики и цитологии НАН Беларуси. Рассмотрены этапы банкирования ДНК: сбор тканей (как правило, из листьев), разрушение клеток, экстракция ДНК, хранение ДНК. Осуществлено сравнение различных методов сбора тканей, экстракции и хранения ДНК. Поставлен вопрос о необходимости создания банка ДНК растений в Украине. Выводы. Коллекции ДНК являются важным ресурсом в рамках глобальных усилий по преодолению кризиса в сфере биоразнообразия, управления генетическими ресурсами в мире и максимального увеличения их потенциала. | Мета. Огляд літератури щодо сучасної стратегії збереження генетичних ресурсів рослин – створення банків ДНК. Результати. Проаналізовано стан збереження генетичних ресурсів рослин за умови загрози генетичної ерозії. Показано важливість створення банків ДНК, функція яких полягає у збереженні зразків ДНК і асоційованих продуктів та їх поширенні для науково-дослідних цілей. Наведено опис основних банків ДНК у світі, а також Республіканського банку ДНК людини, тварин, рослин і мікроорганізмів в Інституті генетики і цитології НАН Білорусі. Розглянуто етапи банкування ДНК: збирання тканин (як правило, з листя), руйнування клітин, екстракція ДНК, зберігання ДНК. Здійснено порівняння різних методів збирання тканин, екстракції та зберігання ДНК. Порушено питання про необхідність створення банку ДНК рослин в Україні. Висновки. Колекції ДНК є важливим ресурсом у рамках глобальних зусиль з подолання кризи у сфері біорізноманіття, управління генетичними ресурсами у світі та максимального збільшення їхнього потенціалу.

Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential.

Purpose. Literature review of DNA banks creation as the current strategy of plant genetic resources conservation. Results. The current state of plant genetic resources conservation was analyzed in the context of the threat of gene­tic erosion. The importance of DNA banks was shown which function is to store DNA samples and associated products and disseminate them for research purposes. The main DNA banks in the world were described, including the Republican DNA Bank of Human, Animals, Plants and Microorganisms at the Institute of Genetics and Cytology of the National Academy of Sciences of Belarus. Stages of DNA banking were considered: tissue sampling (usually from leaves), cell destruction, DNA extraction, DNA storage. Different methods of tissue sampling, extraction and DNA storage were compared. The need for Plant DNA Bank creation in Ukraine was highlighted. Conclusions. DNA collections is an important resource in the global effort to overcome the crisis in biodiversity, for managing world genetic resources and maximi­zing their potential.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant. | Цель. Сравнительный анализ показателей фотосинтетического аппарата сортов озимой пшеницы современной и более ранней селекции в связи с их продуктивностью. Методы. Полевой, вегетационный, фитометрический, газометрический, аналитический, статистический. Результаты. Установлено, что новые высокоинтенсивные сорта озимой пшеницы имеют более высокую интенсивность фотосинтеза флагового листа в течение генеративного периода развития, особенно во время налива зерна, улучшенную способность запасать ассимиляты в стебле и эффективно использовать их в дальнейшем для налива колоса. Новые сорта формируют посевы с большими значениями хлорофильного индекса и хлорофильного фотосинтетического потенциала и более длительным сохранением функциональной активности фотосинтетического аппарата в конце вегетации. Выводы. Преимущество по зерновой продуктивностью новейших высокоинтенсивных сортов пшеницы, оригинатором которых является Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, перед сортами, созданными до начала «зеленой революции», обеспечивается повышением мощности и продолжительности функционирования фотосинтетического аппарата посева, более высокой интенсивностью фотосинтеза и оптимизацией донорно-акцепторных отношений в системе целого растения. | Мета. Порівняльний аналіз показників фотосинтетичного апарату сортів озимої пшениці сучасної і більш ранньої селекції у зв’язку з їх продуктивністю. Методи. Польовий, вегетаційний, фітометричний, газометричний, аналітичний, статистичний. Результати. Встановлено, що нові високоінтенсивні сорти озимої пшениці мають вищу інтенсивність фото­синтезу прапорцевого листка протягом генеративного періоду розвитку, особливо під час наливу зерна, поліпшену здатність запасати асиміляти в стеблі та ефективно використовувати їх в подальшому для наливання колоса. Нові сорти формують посіви з більшими значеннями хлорофільного індексу й хлорофільного фотосинтетичного потенціалу та тривалішим збереженням функціональної активності фотосинтетичного апарату в кінці вегетації. Висновки. Перевага за зерновою продуктивністю новітніх високоінтенсивних сортів пшениці, оригінатором яких є Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, порівняно з сортами, створеними до початку «зеленої революції», забезпечується підвищенням потужності й тривалості функціонування фотосинтетичного апарату посіву, вищою інтенсивністю фотосинтезу та оптимізацією донорно-акцепторних відносин у системі цілої рослини.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant.

Purpose.To study the parameters of water regime in apple-tree varieties grown on dwarf rootstock 62-396 and inserts 62-396 and 3-17-38 during the vegetation period in relation to their heat tolerance. Methods.Field investigations, statistical evaluation, analytical approach.Results.A high level of water content ranging from 71.5 to 73.1% was determined in the leaves of apple-tree varieties at the beginning of vegetation.An average level of water content (from 62.8 to 65.5%) in leaves of studied apple-tree scion-rootstock combinations was recorded during the period of the intensive growth of shoots and formation of ovaries and fruits (June–August). There was no significant difference between varieties as for water content in leaves. Analysis of variance revealed the significant reliable difference as for water content in leaves between dwarf rootstock and inserts at p < 0.05. It was determined that on average for the period of two years ‘Yablochny Spas’ variety lost less water than ‘Orlinka’ after the heat shock. At the same time, the maximum water-holding ability was revealed in the varieties on the dwarf rootstock 62-396. Conclusions. During analysis of variance, the substantial reliable intervarietal differences were recorded for the water content at 5% and 1%-level of significance.The mutual influence between varieties, dwarf rootstock and inserts for water loss after the heat shock at p < 0.05 and 0.01 was reliably confirmed. After the impact of high temperature stress (+50 °C) and water saturation, the studied apple-tree scion-rootstock combinations were able to restore water content at a high level. Scion-rootstock combinations ‘Yablochny Spas’ and ‘Orlinka’ on the dwarf rootstock 62-396 were specified as those that had the highest heat tolerance potential. | Цель. Изучение параметров водного режима сортов яблони, выращенных на карликовом подвое 62-396 и вставках 62-396 и 3-17-38, в течение вегетационного периода в связи с их жаростойкостью. Методы. Полевой, статистический, аналитический. Результаты. Установлен высокий уровень оводнённости листьев сортов яблони от 71,5 до 73,1% в начале вегетации. Средний уровень оводнённости листьев у изучаемых сорто-подвойных комбинаций яблони от 62,8 до 65,5% отметили в период интенсивного роста побегов, формирования завязи и плодов (июнь–август). Существенного различия между сортами по оводнённости листьев не обнаружено. Дисперсионный анализ выявил существенное достоверное различие по оводнённости листьев между карликовым подвоем и вставками при р < 0,05. Установлено, что в среднем за два года сорт ‘Яблочный Спас’ после теплового шока терял меньше воды, чем ‘Орлинка’. При этом у сортов водоудерживающая способность на карликовом подвое 62-396оказалась наибольшей. В процессе дисперсионного анализабыли зафиксированы достоверные межсортовые различия по потере воды на 5% и 1% уровнях значимости. Выводы. Достоверно доказано взаимовлияние между сортами, карликовым подвоем и вставками по потере воды после теплового шока при р < 0,05 и 0,01. После воздействия высокотемпературного стресса (+50 °С) и насыщения водой исследуемые сорто-подвойные комбинации яблони были способны восстанавливать оводнённость на высоком уровне. С наибольшим потенциалом жаростойкости выделены сорто-подвойные комбинации ‘Яблочный Спас’ и ‘Орлинка’ на карликовом подвое 62-396. | Мета. Вивчення параметрів водного режиму сортів яблуні, вирощених на карликовій підщепі 62-396 і вставках 62-396 і 3-17-38, протягом вегетаційного періоду у зв’язку з їхньою жаростійкістю. Методи. Польовий, статистичний, аналітичний. Результати. Встановлено високий рівень обводненості листя сортів яблуні від 71,5 до 73,1% на початку вегетації. Середній рівень обводненості листя у досліджуваних сорто-підщепних комбінацій яблуні від 62,8 до 65,5% зафіксовано в період інтенсивного росту пагонів, формування зав’язі й плодів (червень–серпень). Істотної різниці між сортами за обводненістю листя не встановлено. Дисперсійний аналіз виявив істотну достовірну відмінність за обводненістю листя між карликовою підщепою і встав­ками за р < 0,05. Встановлено, що в середньому за два роки сорт ‘Яблочный Спас’ після теплового шоку втрачав води менше, ніж ‘Орлинка’. При цьому у сортів виявили найбільшу водоутримувальну здатність на карликовій підщепі 62-396. Висновки. У процесі дисперсійного ана­лізу зафіксовано міжсортові відмінності за втратою води на 5% і 1% рівнях значущості. Достовірно доведено взаємовплив між сортами, карликовою підщепою і встав­ками за втратою води після теплового шоку при р < 0,05 і 0,01. Після впливу високотемпературного стресу (+50 °С) і насичення водою досліджувані сорто-підщепні комбінації яблуні були здатні відновлювати обводненість на високому рівні. З найбільшим потенціалом жаростійкості виділено сорто-підщепні комбінації ‘Яблочный Спас’ і ‘Орлинка’ на карликовій підщепі 62-396.

Мета. Вивчення параметрів водного режиму сортів яблуні, вирощених на карликовій підщепі 62-396 і вставках 62-396 і 3-17-38, протягом вегетаційного періоду у зв’язку з їхньою жаростійкістю. Методи. Польовий, статистичний, аналітичний. Результати. Встановлено високий рівень обводненості листя сортів яблуні від 71,5 до 73,1% на початку вегетації. Середній рівень обводненості листя у досліджуваних сорто-підщепних комбінацій яблуні від 62,8 до 65,5% зафіксовано в період інтенсивного росту пагонів, формування зав’язі й плодів (червень–серпень). Істотної різниці між сортами за обводненістю листя не встановлено. Дисперсійний аналіз виявив істотну достовірну відмінність за обводненістю листя між карликовою підщепою і встав­ками за р < 0,05. Встановлено, що в середньому за два роки сорт ‘Яблочный Спас’ після теплового шоку втрачав води менше, ніж ‘Орлинка’. При цьому у сортів виявили найбільшу водоутримувальну здатність на карликовій підщепі 62-396. Висновки. У процесі дисперсійного ана­лізу зафіксовано міжсортові відмінності за втратою води на 5% і 1% рівнях значущості. Достовірно доведено взаємовплив між сортами, карликовою підщепою і встав­ками за втратою води після теплового шоку при р < 0,05 і 0,01. Після впливу високотемпературного стресу (+50 °С) і насичення водою досліджувані сорто-підщепні комбінації яблуні були здатні відновлювати обводненість на високому рівні. З найбільшим потенціалом жаростійкості виділено сорто-підщепні комбінації ‘Яблочный Спас’ і ‘Орлинка’ на карликовій підщепі 62-396.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine. | Цель. Выяснить роль удобрений, содержащих аминокислоты, в системах питания высокопродуктивных сортов пшеницы озимой. Методы. Полевой, вегетационный, биохимический, аналитический, статистический. Результаты. В процессе исследований установлена высокая активность удобрений, в состав которых входят аминокислоты, при применении их для внекорневого питания. Удобрения на основе гидролизатов водорослей (Мегафол, Мегафол Протеин, Терра-Сорб фоліар) и гидролизатов животных (Изабион) оказались очень эффективными для повышения урожайности культуры. Определено, что при низких дозах минерального азота удобрения способствовали как повышению урожайности, так и качественных показателей высокопродуктивного сорта пшеницы. Выводы. Определено, что удобрения, в состав которых входят аминокислоты, являются высокоэффективными композициями, которые содержат доступный для растений азот в органической форме и могут быть перспективными в качестве антистрессовых препаратов, а также для повышения эффективности использования макро- и микроэлементов культурными растениями. Они являются важными составляющими современных технологий выращивания высокопродуктивных сортов и гибридов в растениеводстве Украины. | Мета. З’ясувати роль добрив, що містять амінокислоти, у системах живлення високопродуктивних сортів озимої пшениці. Методи. Польовий, вегетаційний, біохімічний, аналітичний, статистичний. Результати. У процесі досліджень встановлено досить високу активність добрив, до складу яких входять амінокислоти, у разі застосування їх для позакореневого живлення. Добрива на основі гідролізатів водоростей (Мегафол, Мегафол Протеїн, Терра-Сорб фоліар) і гідролізатів тварин (Ізабіон) виявилися дуже ефективними для підвищення врожайності культури. Визначено, що за низьких доз мінерального азоту добрива сприяли підвищенню як врожайності, так і якісних показників високопродуктивного сорту пшениці. Висновки. Виявлено, що добрива, до складу яких входять амінокислоти, є високоефективними композиціями, які містять доступний для рослин азот в органічній формі та можуть бути перспективними як антистресові препарати, а також для підвищення ефективності використання макро- та мікроелементів культурними рослинами. Вони є важливими складовими сучасних технологій вирощування високопродуктивних сортів та гібридів у рослинництві України.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine.

Purpose. Determination of the possibility to diffe­rentia­te triticale samples by starch grain size and identify samples with a minimum size of granules that have a significant positive correlation with the efficiency of the starch transformation into ethanol. Methods. Light mic­roscopy of grinded triticale grains. Results. Analysis of the starch granule size in triticale samples was performed. The minimum average granule size was observed in line Kc-270/14 (23.78 µm), maximum one – in line KR-110/14 (28.06 µm). The size of starch granules in a soft winter wheat variety ‘Tsvit Kalyny’ was 24.2 µm that was within the values typical for winter triticale varieties and lines. The size of the majority of granules ranged from 15 to 35 µm, but their distribution was uneven in the studied lines. Conclusions. Considerable polymorphism of winter triticale for the starch granule size was established. It was found that the minimum average size of starch granules was observed in the samples characterized by minimum maximum size of granules, low frequency of granules of more than 35 µm, and therefore, minimum dispersion. Based on this, assumption can be made about the possibility to evaluate a sample for the presence of granules larger than 35 µm that can significantly reduce the number of measurements and speed up analysis. | Цель. Определить возможность дифференциации образцов тритикале по размеру крахмальных зёрен и выявления образцов с минимальным размером гранул, что имеет значительную позитивную корреляцию с эффективностью трансформации крахмала в этанол. Методы. Световая мик­роскопия размолотых зерен тритикале. Результаты. Проведен анализ образцов тритикале по размеру гранул крахмала. Средний размер гранул был минимальным у линии Кс-270/14 (23,78 мкм), максимальным – у линии Кр-110/14 (28,06 мкм). Размер гранул крахмала у сорта пшеницы озимой мягкой ‘Цвит Калыны’ составлял 24,2 мкм, что было в границах значений, типичных для сортов и линий тритикале озимого. У преобладающего большинства гранул размер варьировал от 15 до 35 мкм, но распределение их по размеру было неравномерным у исследуемых линий. Выводы. Установлен значительный полиморфизм тритикале озимого по размеру гранул крахмала. Выявлено, что наименьший средний размер крахмальных зерен наблюдался у образцов с наименьшим максимальным размером гранул, низкой частотой гранул с размерами более 35 мкм и, соответственно, минимальной дисперсией. На основании этого можно сделать допущение о возможности оценивания образца по наличию гранул размером более 35 мкм, что значительно уменьшит количество измерений и ускорит анализ. | Мета. Визначити можливість диференціації зразків за розміром крохмальних зерен та виявлення зразків з мінімальним розміром гранул, що має значну позитивну кореляцію з ефективністю трансформації крохмалю в етанол. Методи. Світлова мікроскопія розмелених зерен тритикале. Результати. Проведено аналіз зразків тритикале за розміром гранул крохмалю. Середній розмір гранул був мінімальним у лінії Кс 270/14 (23,78 мкм), максимальним – у лінії Кр-110/14 (28,06 мкм). Розмір гранул крохмалю у сорту пшениці озимої м’якої ‘Цвіт Калини’ становив 24,2 мкм, що було в межах значень, типових для сортів та ліній тритикале озимого. У переважної більшості гранул розмір варіював від 15 до 35 мкм, але розподіл їх за розміром був нерівномірним у досліджуваних ліній. Висновки. Встановлено значний поліморфізм тритикале озимого за розміром гранул крохмалю. Виявлено, що найменший середній розмір крохмальних зерен спостерігався у зразків з найменшим максимальним розміром гранул, низькою частотою трапляння гранул з розмірами понад 35 мкм та, відповідно, мінімальною дисперсією. Це дає підставу зробити припущення про можливість оцінювання зразка за наявністю гранул розміром понад 35 мкм, що значно зменшить кількість вимірювань та прискорить аналіз.

Purpose. Determination of the possibility to diffe­rentia­te triticale samples by starch grain size and identify samples with a minimum size of granules that have a significant positive correlation with the efficiency of the starch transformation into ethanol. Methods. Light mic­roscopy of grinded triticale grains. Results. Analysis of the starch granule size in triticale samples was performed. The minimum average granule size was observed in line Kc-270/14 (23.78 µm), maximum one – in line KR-110/14 (28.06 µm). The size of starch granules in a soft winter wheat variety ‘Tsvit Kalyny’ was 24.2 µm that was within the values typical for winter triticale varieties and lines. The size of the majority of granules ranged from 15 to 35 µm, but their distribution was uneven in the studied lines. Conclusions. Considerable polymorphism of winter triticale for the starch granule size was established. It was found that the minimum average size of starch granules was observed in the samples characterized by minimum maximum size of granules, low frequency of granules of more than 35 µm, and therefore, minimum dispersion. Based on this, assumption can be made about the possibility to evaluate a sample for the presence of granules larger than 35 µm that can significantly reduce the number of measurements and speed up analysis.

Purpose. Determination of the possibility to diffe­rentia­te triticale samples by starch grain size and identify samples with a minimum size of granules that have a significant positive correlation with the efficiency of the starch transformation into ethanol. Methods. Light mic­roscopy of grinded triticale grains. Results. Analysis of the starch granule size in triticale samples was performed. The minimum average granule size was observed in line Kc-270/14 (23.78 µm), maximum one – in line KR-110/14 (28.06 µm). The size of starch granules in a soft winter wheat variety ‘Tsvit Kalyny’ was 24.2 µm that was within the values typical for winter triticale varieties and lines. The size of the majority of granules ranged from 15 to 35 µm, but their distribution was uneven in the studied lines. Conclusions. Considerable polymorphism of winter triticale for the starch granule size was established. It was found that the minimum average size of starch granules was observed in the samples characterized by minimum maximum size of granules, low frequency of granules of more than 35 µm, and therefore, minimum dispersion. Based on this, assumption can be made about the possibility to evaluate a sample for the presence of granules larger than 35 µm that can significantly reduce the number of measurements and speed up analysis.

Purpose. Providing information on the formation, composition, maintenance of the collection of Buckwheat (Fagopyrum Mill.) genus at Ustymivka Experimental Station of Plant Production (Poltava region), and areas of its use: introduction, preservation and study of the material, for the set of index, formation of special collections and providing research and education institutions of Ukraine with a valuable original material. Methods. Methodical developments dealing with formation and maintenance of crop collections, methodical literature on the study of buckwheat collection for breeding and agronomic performance. Results. The author represented results of the collection material study for the main breeding and economically valuable traits including yield, productivity, resistance to abiotic and biotic factors of the environment. The results of work are considered aimed on creating special collections of the gene pool – base, trait (for yield and large seeds; for productivity, drought and heat resistance; for suitability for mechanical cultivation), educational and core ones. Conclusions. All formed and registered collections are a valuable base material for solving a number of breeding goals to increase the quantity and improve the quality of plant production. | Цель. Представить информацию о формировании, составе, ведении коллекции рода Гречихи (Fagopyrum Mill.) в Устимовской опытной станции растениеводства (Полтавская обл.), а также направлений ее использования: интродукция и сохранение материала, его изучение по комплексу показателей, формирование специальных коллекций и обеспечениях научно-исследовательских учреждений и учебных заведений Украины ценным исходным материалом. Методы. Методические наработки по формированию и ведению коллекций сельскохозяйственных культур, методическая литература по изучению коллекции гречихи по селекционным и хозяйственно-ценным показателям. Результаты. Приведены результаты изучения коллекционного материала по основным селекционным и хозяйственно-ценным показателям: урожайности, продуктивности, устойчивости к абиотическим и биотическим факторам среды. Рассмотрены результаты работы по созданию специальных коллекций генофонда: базовой, признаковых (по урожайности и крупноплодности; по продуктивности, засухо- и жароустойчивости; по пригодности к механизированному выращиванию), учебной и сердцевинной. Выводы. Все сформированные и зарегистрированные коллекции являются ценным базовым материалом для решения ряда селекционных задач по повышению количества и улучшению качества производства растениеводческой продукции. | Мета. Надати інформацію про формування, склад, ведення колекції роду Гречки (Fagopyrum Mill.) в Устимівській дослідній станції рослинництва (Полтавська обл.), а також напрями її використання: інтродукція, збереження та вивчення матеріалу за комплексом показників, формування спеціальних колекцій та забезпечення науково-дослідних установ (НДУ) та освітніх закладів України цінним вихідним матеріалом. Методи. Методичні напрацювання з формування та ведення колекцій сільськогосподарських культур, методична література з вивчення колекції гречки за селекційними та господарсько-цінними показниками. Результати. Наведено результати вивчення колекційного матеріалу за основними селекційними та господарсько-цінними показниками: врожайністю, продуктивністю, стійкістю до абіотичних і біотичних чинників середовища. Розглянуто результати роботи зі створення спеціальних колекцій генофонду: базової, ознакових (за врожайністю і крупноплідністю; за продуктивністю, посухо- та жаростійкістю; за придатністю до механізованого вирощування), навчальної та серцевинної. Висновки. Всі сформовані та зареєстровані колекції є цінним базовим матеріалом для вирішення ряду селекційних завдань з підвищення кількості та поліпшення якості виробництва рослинницької продукції.

Purpose. Providing information on the formation, composition, maintenance of the collection of Buckwheat (Fagopyrum Mill.) genus at Ustymivka Experimental Station of Plant Production (Poltava region), and areas of its use: introduction, preservation and study of the material, for the set of index, formation of special collections and providing research and education institutions of Ukraine with a valuable original material. Methods. Methodical developments dealing with formation and maintenance of crop collections, methodical literature on the study of buckwheat collection for breeding and agronomic performance. Results. The author represented results of the collection material study for the main breeding and economically valuable traits including yield, productivity, resistance to abiotic and biotic factors of the environment. The results of work are considered aimed on creating special collections of the gene pool – base, trait (for yield and large seeds; for productivity, drought and heat resistance; for suitability for mechanical cultivation), educational and core ones. Conclusions. All formed and registered collections are a valuable base material for solving a number of breeding goals to increase the quantity and improve the quality of plant production.

Purpose. Providing information on the formation, composition, maintenance of the collection of Buckwheat (Fagopyrum Mill.) genus at Ustymivka Experimental Station of Plant Production (Poltava region), and areas of its use: introduction, preservation and study of the material, for the set of index, formation of special collections and providing research and education institutions of Ukraine with a valuable original material. Methods. Methodical developments dealing with formation and maintenance of crop collections, methodical literature on the study of buckwheat collection for breeding and agronomic performance. Results. The author represented results of the collection material study for the main breeding and economically valuable traits including yield, productivity, resistance to abiotic and biotic factors of the environment. The results of work are considered aimed on creating special collections of the gene pool – base, trait (for yield and large seeds; for productivity, drought and heat resistance; for suitability for mechanical cultivation), educational and core ones. Conclusions. All formed and registered collections are a valuable base material for solving a number of breeding goals to increase the quantity and improve the quality of plant production.

Purpose. Studying and identifying winter wheat varieties that are resistant to causal agents of major diseases and pests. Methods. Laboratory analysis, field study. Results. On artificial infection backgrounds of causal agents such varieties as ‘Smuhlianka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’ have shown high level of resistance to brown rust; ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to powdery mildew; ‘Smuhlianka’ – to covered smut. Varieties ‘Voloshkova’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Kolos Myronivschyny’, ‘Lehenda Myronivska’ had medium resistance to Septoria leaf blotch; ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Myronivska storichna’ – to Fusarium head blight; ‘Myronіvska 65’, ‘Smuhlianka’, ‘Lehenda Myronivska’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to root rots. Among the varieties studied, there were those with group resistance to diseases: ‘Voloshkova’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Bohdana’, ‘Myronivska storichna’, ‘Ekonomka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Smuhlianka’. Varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat are distinguished by pest resistance. During autumn tillering phase of winter wheat the smallest number of large cereal aphids was observed in varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Myronivska storichna’, leafhoppers – in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’. The slight population of thrips in the phase of earing was marked in the variety ‘Kolos Myronivschyny’, in the milk-ripe stage the smallest number of larvae per ear was detected in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Voloshkova’, ‘Kolos Myronivschyny’. Varieties ‘Lehenda Myronivska’ and ‘Smuhlianka’ were proved to be resistant to damages of stems by sawflies. It should be noted that ‘Smuhlianka’ variety shows resistance to aphids, leafhoppers and grain sawflies. Conclusions. It was established that winter wheat varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Instutite of Wheat are characterized by resistance to certain causal agents, some of them – to their group. Varieties that are resistant to the most common and harmful phytophages were identified. | Цель. Изучение и выделение сортов пшеницы озимой, устойчивых к возбудителям основных болезней и вредителям культуры. Результаты. На искусственных инфекционных фонах возбудителей болезней высокую устойчивость к бурой ржавчине проявили сорта ‘Смуглянка’, ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’; к мучнистой росе – ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’; к твердой головне – ‘Смуглянка’. Среднюю устойчивость к септориозу листьев имеют сорта ‘Волошкова’, ‘Ювиляр Мироновский’, ‘Мирлена’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Колос Миронивщины’, ‘Легенда Мироновская’; к фузариозу колоса – ‘Смуглянка’, ‘Мирлена’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’, ‘Мироновская сторична’; к корневым гнилям – ‘Мироновская 65’, ‘Смуглянка’, ‘Легенда Мироновская’, ‘Берегиня мироновская’. Среди исследуемых сор­тов выделены и с групповой устойчивостью к болезням: ‘Волошкова’, ‘Мирлена’, ‘Ювиляр Мироновский’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Богдана’, ‘Мироновская сторична’, ‘Экономка’, ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’, ‘Смуглянка’. Мироновские сорта характеризируются также устойчивостью к вредителям. В фазе осеннего кущения озимой пшеницы численность большой злаковой тли была минимальной на сортах ‘Смуглянка’ и ‘Мироновская сторична’, цикадок – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Мирлена’, ‘Ювиляр Мироновский’; заселение трипсами в фазе колошения – на сорте ‘Колос Миронивщины’, в фазе молочной спелости количество личинок в колосе – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Волошкова’, ‘Колос Миронивщины’. Наименьшее количество поврежденных пилильщиками стеблей обнаружено на сортах ‘Легенда Мироновская’ и ‘Смуглянка’. Следует отметить, что сорт ‘Смуглянка’ проявляет устойчивость к тлям, цикадкам и хлебному пилильщику. Выводы. Установлено, что сорта пшеницы озимой, созданные в Мироновском институте пшеницы имени В. М. Ремесло, отличаются устойчивостью к некоторым возбудителям болезней, часть их них имеют групповую устойчивость к болезням. Выделены сорта с устойчивостью к наиболее распространенным и вредоносным фитофагам. | Мета. Вивчення та виділення сортів пшениці озимої, стійких проти збудників основних хвороб та шкідників культури. Методи. Лабораторний, польовий. Результати. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб високу стійкість проти бурої іржі проявили сорти ‘Смуглянка’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’; проти борошнистої роси – ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’; проти твердої сажки – ‘Смуглянка’. Середню стійкість проти септоріозу листя мають сорти ‘Волошкова’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Мирлєна’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Колос Миронівщини’, ‘Легенда Миронівська’; проти фузаріозу колосу – ‘Смуглянка’, ‘Мирлєна’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Миронівська сторічна’; проти кореневих гнилей – ‘Миронівська 65’, ‘Смуглянка’, ‘Легенда Миронівська’, ‘Берегиня миронівська’. Серед досліджуваних сортів виявлено й такі, що мають групову стійкість проти хвороб: ‘Волошкова’, ‘Мирлєна’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Богдана’, ‘Миронівська сторічна’, ‘Економка’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Смуглянка’. Миронівські сорти характеризуються стійкістю проти шкідників. У фазі осіннього кущіння пшениці озимої чисельність великої злакової попелиці була найменшою на сортах ‘Смуглянка’ й ‘Миронівська сторічна’, цикадок – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Мирлєна’, ‘Ювіляр Миронівський’; заселення трипсами у фазі колосіння – на сорті ‘Колос Миронівщини’, у фазі молочної стиглості найменшу кількість личинок у колосі – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Волошкова’, ‘Колос Миронівщини’. Найменшу кількість пошкоджених пильщиками стебел виявлено на сортах ‘Легенда Миронівська’ та ‘Смуглянка’. Варто зазначити, що сорт ‘Смуглянка’ проявляє стійкість проти попелиць, цикадок і хлібного пильщика. Висновки. Встановлено, що сорти пшениці озимої, створені в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла, вирізняються стійкістю проти деяких збудників хвороб, частина з них має групову стійкість проти хвороб. Виділено сорти зі стійкістю проти найпоширеніших і шкідливих фітофагів.

Purpose. Studying and identifying winter wheat varieties that are resistant to causal agents of major diseases and pests. Methods. Laboratory analysis, field study. Results. On artificial infection backgrounds of causal agents such varieties as ‘Smuhlianka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’ have shown high level of resistance to brown rust; ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to powdery mildew; ‘Smuhlianka’ – to covered smut. Varieties ‘Voloshkova’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Kolos Myronivschyny’, ‘Lehenda Myronivska’ had medium resistance to Septoria leaf blotch; ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Myronivska storichna’ – to Fusarium head blight; ‘Myronіvska 65’, ‘Smuhlianka’, ‘Lehenda Myronivska’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to root rots. Among the varieties studied, there were those with group resistance to diseases: ‘Voloshkova’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Bohdana’, ‘Myronivska storichna’, ‘Ekonomka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Smuhlianka’. Varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat are distinguished by pest resistance. During autumn tillering phase of winter wheat the smallest number of large cereal aphids was observed in varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Myronivska storichna’, leafhoppers – in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’. The slight population of thrips in the phase of earing was marked in the variety ‘Kolos Myronivschyny’, in the milk-ripe stage the smallest number of larvae per ear was detected in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Voloshkova’, ‘Kolos Myronivschyny’. Varieties ‘Lehenda Myronivska’ and ‘Smuhlianka’ were proved to be resistant to damages of stems by sawflies. It should be noted that ‘Smuhlianka’ variety shows resistance to aphids, leafhoppers and grain sawflies. Conclusions. It was established that winter wheat varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Instutite of Wheat are characterized by resistance to certain causal agents, some of them – to their group. Varieties that are resistant to the most common and harmful phytophages were identified.

Purpose. Studying and identifying winter wheat varieties that are resistant to causal agents of major diseases and pests. Methods. Laboratory analysis, field study. Results. On artificial infection backgrounds of causal agents such varieties as ‘Smuhlianka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’ have shown high level of resistance to brown rust; ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to powdery mildew; ‘Smuhlianka’ – to covered smut. Varieties ‘Voloshkova’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Kolos Myronivschyny’, ‘Lehenda Myronivska’ had medium resistance to Septoria leaf blotch; ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Myronivska storichna’ – to Fusarium head blight; ‘Myronіvska 65’, ‘Smuhlianka’, ‘Lehenda Myronivska’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to root rots. Among the varieties studied, there were those with group resistance to diseases: ‘Voloshkova’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Bohdana’, ‘Myronivska storichna’, ‘Ekonomka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Smuhlianka’. Varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat are distinguished by pest resistance. During autumn tillering phase of winter wheat the smallest number of large cereal aphids was observed in varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Myronivska storichna’, leafhoppers – in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’. The slight population of thrips in the phase of earing was marked in the variety ‘Kolos Myronivschyny’, in the milk-ripe stage the smallest number of larvae per ear was detected in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Voloshkova’, ‘Kolos Myronivschyny’. Varieties ‘Lehenda Myronivska’ and ‘Smuhlianka’ were proved to be resistant to damages of stems by sawflies. It should be noted that ‘Smuhlianka’ variety shows resistance to aphids, leafhoppers and grain sawflies. Conclusions. It was established that winter wheat varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Instutite of Wheat are characterized by resistance to certain causal agents, some of them – to their group. Varieties that are resistant to the most common and harmful phytophages were identified.

Purpose. Studying variety samples of winter triticale of various ecological and geographical origin for revealing polymorphism of the culture for its susceptibility to pathogenic complex of Fusarium head blight and defining high-yielding and resistant to diseases varieties that later can be put into the production and breeding process. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. It was defined that the development of Fusarium head blight in different variety samples of winter triticale depends on the hydrothermal conditions and genotype of the host-plant. Resistance of varieties and hybrids to the disease was partial, and no immune samples were found among the analyzed ones. The following varieties proved to be tolerant to Fusarium head blight: ‘Granat’, ‘Zorro’, ‘Obrii Myronivskyi’. The positive correlation between the development of Fusarium head blight and root rot of winter triticale was found. It was determined that in the pathogenic complex of Fusarium head blight the amount of the following pathogens is increasing: Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum and F. poae. Conclusions. The leading varieties that combine high yields and resistance to Fusarium head blight are as follows: ‘Obrii Myronivskyi’, ‘ADM 8’, ‘Yuvileine Volynske’, ‘Yukon’, ‘Zorro’, ‘Tsekad 90’, ‘Zerniatko’, ‘Legion’ and ‘Rarytet’. These varieties should be involved in the selection process to breed the hybrids with the augmented resistance to the disease and high yields. | Цель. Изучение сортообразцов тритикале озимого различного эколого-географического происхождения для выявления полиморфизма культуры за восприимчивостью к патогенному комплексу фузариоза колоса и установления устойчивых к болезни и высокоурожайных сортов для дальнейшего внедрения их в производство и использование в селекционном процессе. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Установлено, что развитие фузариоза колоса на разных сортообразцах тритикале озимого зависит от гидротермического режима и генотипа растения-хозяина. Устойчивость сортов и гибридов к болезни носила относительный характер, иммунных сортообразцов среди исследуемых не обнаружено. Выделены сорта культуры, толерантные к фузариозу колоса: ‘Гранат’, ‘Zorro’, ‘Обрій Миронівский’. Отмечена положительная корреляционная связь между развитием фузариоза колосу и корневых гнилей на тритикале озимом. Установлен рост на сортах культуры в патогенном комплексе фузариоза возбудителей F. sporotrichioides, F. аvenaceum и F. poae. Выводы. Основными сортами тритикале озимого, сочетающими высокую производительность с устойчивостью к фузариозу колоса, являются: ‘Обрій Миронівский’, ‘АДМ 8’, ‘Ювілейне Волинське’, ‘Юкон’, ‘Zorro’, ‘Цекад 90’, ‘Зернятко’, ‘Легіон’, ‘Раритет’. Данные сор­та необходимо привлекать к селекционному процессу с целью выведения сортообразцов с повышенной устойчивостью к болезни и высокой урожайностью зерна. | Мета. Вивчення сортозразків тритикале озимого різного еколого-географічного походження для виявлення поліморфізму культури за сприйнятливістю до патогенного комплексу фузаріозу колосу і встановлення стійких проти хвороби та високоврожайних сортів для подальшого впровадження їх у виробництво та використання в селекційному процесі. Методи. Польові, статистичні. Результати. Встановлено, що розвиток фузаріозу колосу на різних сортозразках тритикале озимого залежить від гідротермічного режиму й генотипу рослини-господаря. Стійкість сортів і гібридів проти хвороби мала відносний характер, імунних сортозразків серед досліджуваних не виявлено. Виділено сорти культури, толерантні до фузаріозу колосу: ‘Гранат’, ‘Zorro’, ‘Обрій Миронівський’. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між розвитком фузаріозу колосу й кореневих гнилей на тритикале озимому. Встановлено зростання на сортах культури в патогенному комплексі фузаріозу збудників Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum та F. poae. Висновки. Основними сортами тритикале озимого, які поєднують високу продуктивність зі стійкістю проти фузаріозу колосу, є: ‘Обрій Миронівський’, ‘АДМ 8’, ‘Ювілейне Волинське’, ‘Юкон’, ‘Zorro’, ‘Цекад 90’, ‘Зернятко’, ‘Легіон’, ‘Раритет’. Ці сорти необхідно залучати до селекційного процесу для виведення сортозразків з підвищеною стійкістю проти хвороби та високою врожайністю зерна.

Purpose. Studying variety samples of winter triticale of various ecological and geographical origin for revealing polymorphism of the culture for its susceptibility to pathogenic complex of Fusarium head blight and defining high-yielding and resistant to diseases varieties that later can be put into the production and breeding process. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. It was defined that the development of Fusarium head blight in different variety samples of winter triticale depends on the hydrothermal conditions and genotype of the host-plant. Resistance of varieties and hybrids to the disease was partial, and no immune samples were found among the analyzed ones. The following varieties proved to be tolerant to Fusarium head blight: ‘Granat’, ‘Zorro’, ‘Obrii Myronivskyi’. The positive correlation between the development of Fusarium head blight and root rot of winter triticale was found. It was determined that in the pathogenic complex of Fusarium head blight the amount of the following pathogens is increasing: Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum and F. poae. Conclusions. The leading varieties that combine high yields and resistance to Fusarium head blight are as follows: ‘Obrii Myronivskyi’, ‘ADM 8’, ‘Yuvileine Volynske’, ‘Yukon’, ‘Zorro’, ‘Tsekad 90’, ‘Zerniatko’, ‘Legion’ and ‘Rarytet’. These varieties should be involved in the selection process to breed the hybrids with the augmented resistance to the disease and high yields.

Purpose. Studying variety samples of winter triticale of various ecological and geographical origin for revealing polymorphism of the culture for its susceptibility to pathogenic complex of Fusarium head blight and defining high-yielding and resistant to diseases varieties that later can be put into the production and breeding process. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. It was defined that the development of Fusarium head blight in different variety samples of winter triticale depends on the hydrothermal conditions and genotype of the host-plant. Resistance of varieties and hybrids to the disease was partial, and no immune samples were found among the analyzed ones. The following varieties proved to be tolerant to Fusarium head blight: ‘Granat’, ‘Zorro’, ‘Obrii Myronivskyi’. The positive correlation between the development of Fusarium head blight and root rot of winter triticale was found. It was determined that in the pathogenic complex of Fusarium head blight the amount of the following pathogens is increasing: Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum and F. poae. Conclusions. The leading varieties that combine high yields and resistance to Fusarium head blight are as follows: ‘Obrii Myronivskyi’, ‘ADM 8’, ‘Yuvileine Volynske’, ‘Yukon’, ‘Zorro’, ‘Tsekad 90’, ‘Zerniatko’, ‘Legion’ and ‘Rarytet’. These varieties should be involved in the selection process to breed the hybrids with the augmented resistance to the disease and high yields.

Purpose. Studying the inheritance of such trait of soybean (Glucine max (L.) Merrill) as growing season length in F2 and assessing hybrid combinations to identify more quick-ripening phenotypes as compared to parents. Methods. Laboratory test, mathematico-statistical evaluation. Results. In most crossbreeding combinations, when parents differed by growing season length, late ripeness was dominated in F2, in one combination – early ripeness, in two combinations, when parents scarcely differed by growing season length, complementary effect was observed for this index. It was found that ‘Anzhelika’/‘Mageva’ combination generated the highest number of more quick-ripening forms than any of the parents (13.1%), a smaller number was identified in ‘Legenda’/‘Vizhion’ (6.4%) and ‘Anzhelika’/‘Gentleman’ (4.0%), and barely noticeable number was observed in ‘Legenda’/‘Yelena’ combination (1.3%). Conclusions. In the following crossbreeding combinations as ‘Legenda’/‘Vizhion’, Legenda’/‘Korado’, ‘Legenda’/‘Ustia’, ‘Legenda’/‘Yelena’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘No. 894’/‘Vizhion’, ‘Anzhelika’/‘Annushka’, ‘No. 894’/‘Annushka’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘No. 441’/‘Gentleman’, ‘No. 441’/‘Vizhion’, ‘No. 441’/‘Annushka’, ‘Anzheli­ka’/‘Gentleman’ and ‘Anzhelika’/‘Prypiat’ when parents considerably and insignificantly differ by growing season length, late ripeness was dominated in F2. ‘Ustia’/‘Vizhion’ and ‘Yug-30’/‘ Vizhion’ crossbreeding combinations in which parents hardly differ by growing season, complementary effect was observed in F2 for this index. | Цель. Изучение наследования признака продолжительности периода вегетации сои культурной (Glуcine max (L.) Merrill) в F2 и оценка гибридных комбинаций с целью выделения из них более скороспелых фенотипов, чем у родительских форм. Методы. Лабораторный, математико-статистический. Результаты. В большинстве комбинаций скрещивания, где родительские формы отличались по продолжительности периода вегетации, в F2 отмечено доминирование позднеспелости, в одной комбинации – скороспелости, в двух комбинациях, где родительские формы практически не отличались по периоду вегетации, наблюдался комплементарный эффект по данному показателю. Больше всего форм, более скороспелых чем одна из родительских, выделено в комбинации ‘Анжелика’/‘Магева’ (13,1%), меньше – у ‘Легенда’/‘Вижион’ (6,4%), ‘Анжелика’/‘Джентльмен’ (4,0%), и совсем незначительное их количество – 1,3% обнаружено в ‘Легенда’/‘Елена’. Выводы. В комбинациях скрещивания ‘Легенда’/‘Вижион’, ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Легенда’/‘Устья’, ‘Легенда’/‘Елена’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘№ 894’/‘Вижион’, ‘Анжелика’/‘Аннуш­ка’, ‘№ 894’/‘Аннушка’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Вижион’, ‘№ 441’/‘Аннушка’, ‘Анже­ли­ка’/‘Джентльмен’ и ‘Анжелика’/‘Припять’, где родительские формы значительно и мало отличались по продолжительности периода вегетации, в F2 отмечено доминирование позднеспелости. В комбинациях скрещивания ‘Устья’/‘Вижион’ и ‘Юг-30’/‘Вижион’, где родительские формы практически не отличались по периоду вегетации, в F2 наблюдался комплементарный эффект по данному показателю. | Мета. Вивчення успадкування ознаки тривалості періоду вегетації у популяціях другого покоління сої культурної (Glуcine max (L.) Merrill) та оцінка гібридних комбінацій з метою виділення з них фенотипів, скоростигліших ніж у батьківських форм. Методи. Лабораторний, математично-статистичний. Результати. В більшості комбінацій схрещування, де батьківські форми відрізнялися за тривалістю періоду вегетації, у популяціях другого покоління встановлено домінування пізньостиглості, в одній комбінації – скоростиглості; в двох комбінаціях, де батьківські форми практично не відрізнялися за періодом вегетації, спостерігався комплементарний ефект за цим показником. Найбільше форм, скоростигліших за одну з батьківських, виділено в комбінації ‘Анжеліка’/‘Магева’ (13,1%), менше – в ‘Легенда’/‘Віжіон’ (6,4%), ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’ (4,0%) і зовсім незначну їх кількість – 1,3% виявлено в ‘Легенда’/‘Єлена’. Висновки. В комбінаціях схрещування ‘Легенда’/‘Віжіон’, ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Легенда’/‘Устя’, ‘Легенда’/‘Єлена’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘№ 894’/‘Віжіон’, ‘Анжеліка’/‘Аннушка’, ‘№ 894’/‘Аннушка’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Віжіон’, ‘№ 441’/‘Аннушка’, ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’, ‘Анжеліка’/‘Прип’ять’, де батьківські форми значно й мало відрізнялися за тривалістю періоду вегетації, в F2 виявлено домінування пізньостиглості. В комбінаціях схрещування ‘Устя’/‘Віжіон’ і ‘Юг-30’/‘Віжіон’, де батьківські форми практично не відрізнялися за періодом вегетації, в F2 спостерігався комплементарний ефект за цим показником.

Purpose. Studying the inheritance of such trait of soybean (Glucine max (L.) Merrill) as growing season length in F2 and assessing hybrid combinations to identify more quick-ripening phenotypes as compared to parents. Methods. Laboratory test, mathematico-statistical evaluation. Results. In most crossbreeding combinations, when parents differed by growing season length, late ripeness was dominated in F2, in one combination – early ripeness, in two combinations, when parents scarcely differed by growing season length, complementary effect was observed for this index. It was found that ‘Anzhelika’/‘Mageva’ combination generated the highest number of more quick-ripening forms than any of the parents (13.1%), a smaller number was identified in ‘Legenda’/‘Vizhion’ (6.4%) and ‘Anzhelika’/‘Gentleman’ (4.0%), and barely noticeable number was observed in ‘Legenda’/‘Yelena’ combination (1.3%). Conclusions. In the following crossbreeding combinations as ‘Legenda’/‘Vizhion’, Legenda’/‘Korado’, ‘Legenda’/‘Ustia’, ‘Legenda’/‘Yelena’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘No. 894’/‘Vizhion’, ‘Anzhelika’/‘Annushka’, ‘No. 894’/‘Annushka’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘No. 441’/‘Gentleman’, ‘No. 441’/‘Vizhion’, ‘No. 441’/‘Annushka’, ‘Anzheli­ka’/‘Gentleman’ and ‘Anzhelika’/‘Prypiat’ when parents considerably and insignificantly differ by growing season length, late ripeness was dominated in F2. ‘Ustia’/‘Vizhion’ and ‘Yug-30’/‘ Vizhion’ crossbreeding combinations in which parents hardly differ by growing season, complementary effect was observed in F2 for this index.

Purpose. Studying the inheritance of such trait of soybean (Glucine max (L.) Merrill) as growing season length in F2 and assessing hybrid combinations to identify more quick-ripening phenotypes as compared to parents. Methods. Laboratory test, mathematico-statistical evaluation. Results. In most crossbreeding combinations, when parents differed by growing season length, late ripeness was dominated in F2, in one combination – early ripeness, in two combinations, when parents scarcely differed by growing season length, complementary effect was observed for this index. It was found that ‘Anzhelika’/‘Mageva’ combination generated the highest number of more quick-ripening forms than any of the parents (13.1%), a smaller number was identified in ‘Legenda’/‘Vizhion’ (6.4%) and ‘Anzhelika’/‘Gentleman’ (4.0%), and barely noticeable number was observed in ‘Legenda’/‘Yelena’ combination (1.3%). Conclusions. In the following crossbreeding combinations as ‘Legenda’/‘Vizhion’, Legenda’/‘Korado’, ‘Legenda’/‘Ustia’, ‘Legenda’/‘Yelena’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘No. 894’/‘Vizhion’, ‘Anzhelika’/‘Annushka’, ‘No. 894’/‘Annushka’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘No. 441’/‘Gentleman’, ‘No. 441’/‘Vizhion’, ‘No. 441’/‘Annushka’, ‘Anzheli­ka’/‘Gentleman’ and ‘Anzhelika’/‘Prypiat’ when parents considerably and insignificantly differ by growing season length, late ripeness was dominated in F2. ‘Ustia’/‘Vizhion’ and ‘Yug-30’/‘ Vizhion’ crossbreeding combinations in which parents hardly differ by growing season, complementary effect was observed in F2 for this index.