Мета. З’ясувати спільні батьківські компоненти, що використовувалися для створення сортів троянд із сланкою формою крони куща, у поєднанні з ознаками ремонтантності, а також розробити узагальнюючу схему походження сортів ґрунтопокривних троянд з колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України (НБС).Методи. Аналітичні та графічні. За методикою С. Г. Саакова та Д. А Риєксти складено родоводи зі схемами [15].Результати. Визначено, що всі досліджувані сорти ґрунтопокривних троянд мали у складі родоводу види секції Synstylae DC.: R. sempervirens L., R. wichurana Creˆp. та (або) R. setigera Michx. Також до родоводу всіх досліджуваних ремонтантних сортів (‘Magic Meidiland’, ‘Anadia’, ‘Candia Meillandeˆcor’, ‘Heideschnee’, ‘Nature Meillandeˆcor’, ‘Red Fairy’, ‘Swany’, ‘Scarlet Meillandeˆcor’, ‘Blanc Meillandeˆcor’) входили сорти троянд груп Флорібунда та Гібриди троянди мускусної, які відсутні у неремонтантних сортів (‘Rote Max Graf’, ‘Nozomi’).Висновки. Серед батьківських компонентів у родоводах досліджених сортів ґрунтопокривних троянд, які забезпечили специфічну для них сланку форму крони, були види роду Rosa L. секції Synstylae: R. wichurana, R. sempervirens, R. setigera. Ознаку ремонтантності всі досліджувані сорти набували внаслідок схрещування з сортами: групи Флорібунда, походження яких пов’язано з ремонтантними видами R. chinensis Jacq. та R. odorata (Andrews) Sweet секції Chinenis DC. (Indicae Thory), R. rugosa Thunb. секції Cinnamomeae DC., що має факультативне повторне цвітіння та групи Гібридів троянди мускусної (Hybrid Musk), походження яких пов’язано з ремонтантним видом R. moschata Herrm. Сорти, які були створені від комбінації лише неремонтантних видів R. wichurana, R. setigera, R. sempervirens з R. rugosa були неремонтантними (‘Rote Max Graf’, ‘Nozomi’). Візуалізацію взаємозв’язків між батьківськими компонентами різних ієрархічних рівнів та досліджуваним сортом представлено в дендрограмах. Розроблено узагальнюючу схему походження сортів ґрунтопокривних троянд, яка дала можливість виявити взаємозв’язки між ремонтантними та неремонтантними сортами через спільні батьківські компоненти, що забезпечили ключову ознаку групи – сланку форму крони куща. Результати проведеного дослідження можуть бути використані як підґрунтя для виокремлення та надання офіційного статусу групі ґрунтопокривних троянд в уніфікованій міжнародній класифікації троянд, що знаходиться на етапі розробки. | Purpose. Find out the common parental components used for creating rose cultivars with a procumbent shrub crown shape in combination with the signs of remontance, as well as develop a generalized pattern of the origin of groundcover rose cultivars from the collection of the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine (NBS).Methods. Analytical and graphic. Genealogies with schemes were drawn according to S. G. Saakov and D. A. Riexta method.Results. It was determined that all the studied cultivars of groundcover roses had species of the Synstylae DC. section as part of the pedigree: Rosa sempervirens L., R. wichurana Creˆp., and (or) R. setigera Michx. Also, the pedigree of all studied remontant cultivars (‘Magic Meidiland’, ‘Anadia’, ‘Candia Meillandeˆcor’, ‘Heideschnee’, ‘Nature Meillandeˆcor’, ‘Red Fairy’, ‘Swany’, ‘Scarlet Meillandeˆcor’, ‘Blanc Meillandeˆcor’) included rose cultivars of Floribunda groups and Muskusnaya rose hybrids, which are absent in non-remontant cultivars (‘Rote Max Graf’, ‘Nozomi’).Conclusions. Among the parental components in the pedigrees of the studied varieties of groundcover roses, which provided a procumbent crown shape specific to them, there were species of the genus Rosa L. of the Synstylae section: R. wichurana; R. sempervirens; R. setigera. All studied cultivars acquire the sign of remontance by crossing with cultivars of the Floribund group, whose origin is associated with the remontant species: R. chinensis Jacq. and R. odorata (Andrews) Sweet section of Chinenis DC. (Indicae Thory); due to R. rugosa Thunb., section of Cinnamomeae DC., with optional repeated flowering, and also due to cultivars of the Hybrid Musk rose group, which origin is associated with the remontant species R. moschata Herrm. Cultivars created from a combination of only non-remontant species R. wichurana, R. setigera, R. sempervirens with R. rugosa were non-remontant (‘Rote Max Graf’,‘Nozomi’). Visualization of relationships between parental components of different hierarchical le­vels and the studied variety is presented in the dendrograms. A generalized scheme of the origin of groundcover roses cultivars has been developed, which allowed to identify the relationship between remontant and non-remontant cultivars through common parental components that provided the key feature of the group – the procumbent shape of the crown of a shrub. The results of the study can be used as a basis for highlighting and granting official status to a group of groundcover roses in the unified International Classification of Roses, which is under development. | Цель. Выяснить общие родительские компоненты, использовавшиеся для создания сортов роз со стелющейся формой кроны куста, в сочетании с признаками ремонтантности, а также разработать обобщающую схему происхождения сортов почвопокровных роз коллекции Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины (НБС).Методы. Аналитические и графические. По методике С. Г. Саакова и Д. А. Риексты [15] составлены родословные со схемами.Результаты. Определено, что все исследуемые сорта почвопокровных роз имели в составе родословной виды секции Synstylae DC.: Rosa sempervirens L., R. wichurana Creˆp., и (или) R. seti­gera Michx. Также в родословную всех исследуемых ремонтантных сортов (‘Magic Meidiland’, ‘Anadia’, ‘Candia Meillan­deˆcor’, ‘Heideschnee’, ‘Nature Meillandeˆcor’, ‘Red Fairy’, ‘Swany’, ‘Scarlet Meillandeˆcor’, ‘Blanc Meillandeˆcor’) входили сорта роз групп Флорибунда и Гибриды розы мус­кусной, которые отсутствовали у неремонтантних сортов (‘Rote Max Graf’, ‘Nozomi’).Выводы. Среди родительских компонентов в родословных исследованных сортов почво­покровных роз, которые обеспечивали специфическую для них стелющуюся форму кроны, были виды рода Rosa L. секции Synstylae: R. wichurana, R. sempervirens, R. seti­gera. Признак ремонтантности все исследуемые сорта приобретают за счет скрещивания с сортами группы Флорибунда, происхождение которых связано с ремонтантными видам: R. chinensis Jacq. и R. odorata (Andrews) Sweet секции Chinenis DC. (Indicae Thory); R. rugosa Thunb. секции Cinnamomeae DC. с факультативным пов­торным цветением и сортов группы Гибридов розы мус­кусной (Hybrid Musk), происхождение которых связано с ремонтантным видом R. moschata Herrm. Сорта, которые были созданы от комбинации только неремонтантних видов R. wichurana, R. setigera, R. sempervirens с R. rugosa, были неремонтантными (‘Rote Max Graf’, ‘Nozomi’). С помощью дендрограммы проведено визуализацию установленных взаимосвязей между родительскими компонентами различных иерархических уровней и исследуемым сортом. Разработана обобщающая схема происхождения сортов почвопокровных роз, которая дает возможность установить взаимосвязи между ремонтантными и неремонтантными сортами через общие родительские компоненты, которые обеспечили ключевой признак группы –стелющуюся форму кроны куста. Результаты проведенного исследования могут быть использованы как основа для выделения и предоставления официального статуса группе почвопокровных роз в унифицированной международной классификации роз, которая находится на этапе разработки.

Purpose. To substantiate the information and technical features of the use of IBM SPSS Statistics tools in determ­ining the distinctiveness criterion for new varieties of lettuce Lactuca sativa L. var. capitata based on the morphological code formulas of phenotypes of well-known varieties using the nearest neighbor algorithm in a group of similar varieties. Methods. Analytical, which is based on a comparison of the methods and means of data mining obtained by identification – a morphological description of the variety with the subsequent use of descriptive and multidimensional statistics. In accordance with the «Method for the examination of varieties of lettuce Lactuca sativa L. for distinctness, uniformity and stability» signs that do not vary or very poorly vary were used to group varieties. These signs are used seperately or in combination with others. Results. As a result of modeling using the SPPS package, several mo­dels of similar varieties of Lactuca sativa L. var. сapitata were formed. The total number of varieties in the sample is distributed as follows: 71.4% represented the training sample, and 28.6% represented the control one. The resulting data is visualized on the diagrams of the model of the largest similarity. It is necessary to take into account the type of expression of the studied characteristic (sign): in a qualitative, quantitative, pseudo-qualitative way. A simulation experiment with a model of similar varieties of head-lettuce showed the dependence of the result on the selected target variable. The target variables were signs «lant: head formation», «head by density», «seed: coloration», «head size». Conclusions. The effectiveness of technological tools for analyzing the examination data on distinctness, uniformity and stabili­ty (DUS) has been revealed, which greatly facilitates the search for patterns among a large data set. Differentiation of data into training and control allows you to «train» the model on a data set of well-known varieties. When building a model, it is important to correctly determine the target and focal variables. IBM SPSS Statistics software package is recommended as a tool. | Мета. Обґрунтувати інформаційно-технічні особливості використання інструментальних засобів IBM SPSS Statistics під час визначення критерію відмінності нових сортів салату посівного Lactuca sativa L. var. capitata на підставі морфологічних кодових формул фенотипів загальновідомих сортів із використанням алгоритму «найближчого сусіда» в групі подібних сортів. Методи. Аналітичний, що ґрунтується на порівнянні методів та засобів інтелектуального аналізу даних, отриманих методом ідентифікації – морфологічний опис сорту з подальшим застосуванням описової та багатовимірної статистики. Відповідно до «Методики проведення експертизи сортів салату посівного Lactuca sativa L. на відмінність, однорідність і стабільність» для групування сортів використовували ознаки, які не варіюють або дуже слабко варіюють. Ці ознаки використовуються окремо або у комбінаціях з іншими. Результати. У результаті моделювання з використанням пакету SPSS було сформовано декілька моделей подібних сортів Lactuca sativa L. var. сapitata. Загальна кількість сортів у вибірці розподілена таким чином: 71,4% репрезентували навчальну вибірку, а 28,6% – конт­рольну. Результативні дані візуалізовано на діаграмах моделі найбільшої подібності. Слід враховувати тип вираження досліджуваної характеристики (ознаки): якісним, кількісним, псевдо-якісним чином. Імітаційний експеримент з моделлю схожих сортів салату головчастого показав залежність результату від обраної цільової змінної. У ролі цільових змінних були ознаки: «рослина: утворення головки», «головка за щільністю», «насінина: забарвлення», «розмір головки». Висновки. Встановлено ефективність технологічних засобів аналізу даних експертизи на відмінність, однорідність і стабільність (ВОС), що значно полегшує пошук закономірностей серед великого набору даних. Розмежування даних на навчальні та контрольні дозволяє провести «тренування» моделі на наборі даних загальновідомих сортів. Під час побудови моделі важливо правильно визначити цільову та фокусні змінні. Як інструментальний засіб рекомендовано використовувати пакет статистичних програм IBM SPSS Statistics. | Цель. Обосновать информационно-технические особенности использования инструментальных средств IBM SPSS Statistics при определении критерия отличимости новых сортов салата посевного Lactuca sativa L. var. capitata на основании морфологических кодовых формул фенотипов общеизвестных сортов с использованием алгоритма «ближайшего соседа» в группе подобных сортов. Методы. Аналитический, что основанна сравнении методов и средств интеллектуального анализа данных, полученных методом идентификации – морфологическое описание сорта с последующим применением описательной и многомерной статистики. В соответствии с «Методикой проведения экспертизы сор­тов салата посевного Lactuca sativa L. на отличимость, однородность и стабильность» для группировки сортов использовали признаки, которые не варьируют или очень слабо варьируют. Эти признаки используются отдельно или в комбинациях с другими. Результаты. В результате моделирования с использованием пакета SPSS было сформировано несколько моделей подобных сортов Lactuca sativa L. var. сapitata. Общее количество сортов в выборке распределено следующим образом: 71,4% представляли обучающую выборку, а 28,6% – контрольную. Результативные данные визуализированы на диаграммах модели самого большого сходства. Следует учитывать тип выражения исследуемой характеристики (признака): качественным, количественным, псевдо-качественным образом. Имитационный эксперимент с моделью похожих сортов салата головчастого показал зависимость результата от выбранной целевой переменной. В качестве целевых переменных были признаки «растение: образование головки», «головка по плотности», «семя: окраска», «размер головки».Выводы. Установлена эффективность технологических средств анализа данных экспертизы на отличимость, однородность и стабильность (ООС), что значительно облегчает поиск закономерностей среди большого набора данных. Разграничение данных на учебные и контрольные позволяет провести «тренировки» модели на наборе данных общеизвестных сортов. При построении модели важно правильно определить целевую и фокусные переменные. В качестве инструментального средства рекомендуется использовать пакет статистических программ IBM SPSS Statistics.

Цель. Разработать методику проведения испытаний сортов Chaenomeles Lindl. на отличимость, однородность и стабильность.Результаты. Виды рода Chaenomeles ценятся как декоративные, плодовые и лекарственные растения. База данных PLUTO включает декоративные и плодовые сорта хеномелеса, зарегистрированные в Европейском Союзе, Китае, Латвии, Нидерландах, Польше, России, Украине и Японии. Протоколы CPVO или методики UPOV для Chaenomeles не разработаны, но в 2003–2016 гг. в Европейском Союзе, Китае, России и Украине опубликовали четыре национальных методики проведения испытаний сортов хеномелеса на ООС (отличимость, однородность и стабильность). Каждая из них учитывает, соответственно, 46, 31, 51 и 31 признаков. Упомянутые методик различаются в выборе признаков обязательных для наблюдения и в группировании сортов. Признаки, характерные для цветков и плодов являются основными для различения сортов хеномелеса, чему способствует сильная изменчивость за окраской лепестков и плодов, формой и массой плодов и т.д. Существующие методики существенно различаются в описании этих и других признаков. На основе изучения созданной сортовой и видовой коллекции Chaenomeles и собственного селекционного опыта предложены несколько иные подходы к наполнению и совершенствованию методики на ООС.Выводы. Новая методика содержит 42 признака, которые характеризуют морфологию растений, побегов, колючек, листьев, цветков, плодов, семян и фенологию и может быть использована для проведения испытаний всех сортов Chaenomeles на ООС. | Purpose. To develop guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of Chaenomeles cultivars.Results. Species of the genus Chaenomeles are valued as ornamental, fruit and medicinal plants. Plant Variety Database (PLUTO) includes ornamental and fruit Japanese quince varieties registered in the European Union, China, Latvia, the Netherlands, Poland, Russia, Ukraine and Japan. Neither CPVO protocols nor UPOV guidelines have been developed for Chaenomeles, but in the European Union, China, Russia and Ukraine the four national guidelines for the DUS-testing of Japanese quince varieties were published in 2003–2016. Each of them takes into account, respectively, 46, 31, 51, and 31 traits. They differ in the selection of characteristics which should always be examined for DUS and for grouping of varieties. Both flower and fruit characteristics of are the main for distinguishing Japanese quince varieties, which is facilitated by strong variability in the coloration of petals and fruits, the fruit shape and fruit weight, etc. Existing guidelines differ meaningfully in the description of these and other characteristics. Several different approaches to filling and improving the guidelines have been proposed according to the basis of Chaenomeles cultivars and species collection study and own breeding experience.Conclusions. The new guidelines contain 42 appropriate characteristics of plant morphology, shoots, thorns, leaves, flowers, fruits, seeds as well as phenology and can be used for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of all Chaenomeles cultivars. | Мета. Розробити методику проведення експертизи сортів Chaenomeles Lindl. на відмінність, однорідність і стабільність.Результати. Види роду Chaenomeles мають значення як декоративні, плодові та лікарські рослини. До бази даних PLUTO занесено сорти декоративного та плодового напрямку використання, що зареєстровані в Європейському Союзі, Китаї, Латвії, Нідерландах, Польщі, Росії, Україні та Японії. Протоколів CPVO чи методики UPOV для Chaenomeles не розроблено, натомість в 2003–2016 рр. в Європейському Союзі, Китаї, Росії та Україні опубліковано чотири національні методики експертизи сортів японської айви на ВОС (відмінність, однорідність і стабільність). Кожна з них враховує 46, 31, 51 та 31 ознаку відповідно. Згадані методики різняться між собою також у виборі ознак обов'язкових для спостереження та за способами групування сортів. Ознаки, що притаманні для  квіток і плодів є основними для розрізнювання сортів японської айви, чому сприяє надзвичайна варіабельність  забарвлення пелюсток і плодів, форми і маси плодів тощо. Існуючі методики мають суттєві розбіжності в описі цих та інших ознак. На основі вивчення створеної сортової і видової колекції Chaenomeles та власного селекційного досвіду запропоновано дещо інші підходи до наповнення та поліпшення методики на ВОС.Висновки. Нова методика містить 42 ознаки, що характеризують морфологію рослин, пагонів, колючок, листків, квіток, плодів, насінин та фенологію і може бути використана для експертизи всіх сортів Chaenomeles на ВОС.

Purpose. To study switchgrass varietal specimens (‘Zoriane’, ‘Morozko’, ‘Liniia 1307’ and ‘Cave-in-Rock’) according to economically valuable traits, and to distinguish the most yielding specimens with high yield of certified seed in relation to the weather conditions of the vegetation period (hydrothermal coefficient). Methods. Methods of scientific research in agronomy, laboratory-field method – to determine the quantitative indicators of vegetative and generative parts of plants and the weight of 1000 seeds, quantitative-weight methods – to determine crop productivity and yield of certified seed; statistical processing of research results was performed by a dispersion analysis and variation statistics. Results. Varietal specimens ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’ formed the highest quantitative indicators of vegetative (height of plants, number of stems and leaves, length of flag leaf) and generative part of plants (panicle length and width, number of twigs of the first order, number of panicles and weight of seeds from panicle) independently from the cultivation conditions. Influence of biometric (quantitative) indicators of the generative part of plants, in close interaction with the weather conditions by HTC during the vegetation period, on the seed productivity, which affects the total crop yield, has been determined according to the research results. Seed yield of switchgrass varietal specimens by the determination coefficient (d) depends on: 53–59% – the number of twigs of the first order, 48–52% – the number of panicles, 12–21% – the seeds size, and 6–12% – the length and width of panicle. Conclusion. Variety ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’, which form weighty seeds, high seed yield (more than 250 kg/ha) of certified seed (about 65%) have been distinguished and can be used in further breeding work to create and expand switchgrass assortment. In future, this will allow to get seed material of high quality without any additional cost as well as to establish new energy plantations for the production of plant biomass for energy purposes and additional products for various industries. | Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом).Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу.Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті.Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості. | Цель. Изучить сортообразцы проса прутьевидного (‘Зоряне’, ‘Морозко’, ‘Лінія 1307’ и ‘Cave-in-Rock’) по хозяйственно-ценным признакам и выделить среди них наиболее урожайные, имеющие высокий выход кондиционных семян во взаимосвязи с погодными условиями вегетационного периода по ГТК (гидротермическому коэффициенту). Методы. Методика научных исследований в агрономии; лабораторно-полевой – определение количественных показателей вегетативной и генеративной час­ти растений, массы 1000 семян; количественно-весовой – для установления урожайности и выхода кондиционных семян; статистическую обработку результатов исследований выполняли с помощью вариационной статистики и дисперсионного анализа. Результаты. Наиболее высокие количественные показатели вегетативной (высота растений, количество стеблей и листьев, длина флагового листа) и генеративной части растений (длина и ширина метелки, количество веточек 1-го порядка, количество метелок, вес семян с метелки) сформировали сортообразцы ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, независимо от условий выращивания. По результатам исследований определено влияние биометрических (количественных) показателей генеративной части растений в тесном взаимодействии с погодными условиями по ГТК за вегетационный период на семенную продуктивность, обусловливающих общий урожай семян. Урожайность семян сортообразцов проса прутьевидного по коэффициенту детерминации (d) зависела: на 53–59% – от количества веточек первого порядка, на 48–52% – от количества метелок, на 12–21% – от крупности семян и на 6–12% – от длины и ширины метелки. Выводы. Выделены сорта ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, которые сформировали более крупные семена, высокую семенную урожайность (более 250 кг/га) кондиционных семян (около 65 %) и могут быть использованы в дальнейшей селекционной работе для создания и расширения сортимента проса прутьевидного. В перспективе это позволит без дополнительных затрат получать качественный семенной материал, закладывать новые энергоплантации для производства биомассы растений для энергетических целей и получать дополнительные продукты для различных отраслей промышленности.

Purpose. Development of growing technology elements of pre-basic seed material of potatoes using growth-regulating substances and various densities of minitubers of various fractions planting.Methods. Field, laboratory, statistical.Results. The influence of growth-regulating substances, landing patterns of minitubers on the yield and seed productivity of potato seed material improved by in vitro meristem was studied in the pre-basic seed production nursery garden of the Institute for Potato Research, NAAS in the southern part of Polissia of Ukraine in 2015–2016. The application of plant growth regulator Stimpo for various methods of application, the use of tubers of different sizes for planting and planting density ensured an increase in the yield of ‘Sluch’ variety within 0.4–3.7 t/ha or by 1.5–14.9%. The increase in the yield of potato tubers of ‘Strumok’ variety to the control mark with planting density of seed tubers of 28-60 mm fraction of 74.1 thousand plants/ha was 4.4 t/ha or 17.7%, with planting density of 66.7 thousand/ha - 5.6 t/ha or 22.2%.Conclusions. It has been revealed that the planting density of 66.7 thousand/plants per 1 ha turned out to be the most effective planting density of improved planting tubers of ‘Sluch‘ variety in the zone of the southern Polissia, using fractions of 28–60 mm and < 28 mm in size using various methods of applying the plant growth regulators Regoplant, Stimpo. It has been established that spraying of plants and treatment of tubers belonging to ‘Strumok’ variety before planting with the PGR Stimpo contributed to the growth of seed tuber productivity especially when planting tubers with a fraction of 28–60 mm (planting density of 66.7 thousand plants/ha) with an increase to the control mark within 5.6 t/ha or 22.2% and small tubers with the same density – by 5.0 (23.5%). | Цель. Разроботать элементы технологии выращивания добазового семенного картофеля при использовании рострегулирующих веществ и различной густоты посадки миниклубней различных фракций.Методы. Полевой, лабораторный, статистический.Результаты. Установлено влияние рострегулирующих веществ (РРВ), густоты посадки миниклубней на урожайность и семенную продуктивность оздоровленного в культуре меристем in vitro семенного материала картофеля в питомнике добазового семеноводства Института картофелеводства НААН в условиях южной части зоны Полесья Украины в 2015–2016 гг. Применение РРВ Стимпо при различных способах внесения, использование для посадки клубней разного размера и густоты посадки обеспечило увеличение урожайности сорта ‘Случ’ в пределах 0,4–3,7 т/га (1,5–14,9%). Прибавка урожая клубней картофеля сорта ‘Струмок’ к контролю при густоте посадок семенных клубней фракции 28–60 мм 74,1 тыс./га составила 4,4 т/га (17,7%), при густоте посадки 66,7 тыс./га – 5,6 т/га (22,2%).Выводы. Наиболее эффективной густотой посадки оздоровленных посадочных клубней сорта ‘Случ’ в зоне южного Полесья, с использованием фракций размером 28–60 мм и <28 мм при применении различных способов внесения РРВ Регоплант, Стимпо оказалась густота посадки 66,7 тыс./га. Опрыскивание растений и обработка клубней перед посадкой РРВ Стимпо сорта ‘Струмок’ способствовала росту урожайности семенных клубней, особенно при посадке клубней фракцией 28–60 мм при густоте посадки 66,7 тыс./га с приростом к контролю в пределах 5,6 т/га (22,2%) и мелких клубней с такой же густотой – на 5,0 (23,5%). | Мета. Розробити елементи технології вирощування добазової насіннєвої картоплі за використання рістрегулюючих речовин і різної густоти садіння мінібульб різних фракцій.Методи. Польовий, лабораторний, статистичний.Результати. Встановлено вплив рістрегулюючих речовин (РРР), густоти садіння мінібульб на врожайність та насіннєву продуктивність оздоровленого в культурі меристем in vitro насіннєвого матеріалу картоплі в розсаднику добазового насінництва Інституту картоплярства НААН в умовах південної частини зони Полісся України в 2015–2016 рр. Використання РРР Стимпо за різних способів внесення, розміру садивних бульб та густоти садіння забезпечило зростання урожайності сорту ‘Случ’ у межах 0,4–3,7 т/га (1,5 –14,9%). Приріст урожаю картоплі сорту ‘Струмок’ до контролю за густоти насаджень насіннєвих бульб фракції 28–60 мм 74,1 тис./га становив 4,4 т/га та (17,7%), при садінні картоплі за густоти рослин 66,7 тис./га – 5,6 т/га (22,2%).Висновки. Найефективнішою густотою садіння оздоровлених садивних бульб сортів ‘Случ’ та ‘Струмок’ у зоні південного Полісся з використанням фракцій розміром 28–60 мм та менше 28 мм при застосуванні різних способів внесення РРР Регоплант, Стимпо виявилась густота 66,7 тис./га. Обприскування рослин та обробка бульб перед садінням РРР Стимпо сорту ‘Струмок’ сприяла зростанню урожайності насіннєвих бульб, особливо при садінні бульб фракцією 28–60 мм з густотою садіння 66,7 тис./га з приростом до контролю в межах 5,6 т/га (22,2%) та дрібних бульб за такою ж густотою – на 5,0 (23,5%).

Мета. Установити особливості формування продуктивності гібридів буряків цукрових залежно від варіантів удобрення та строків збирання.Методи. Польові, лабораторні.Результати. Біологічні відмінності в рості та розвитку і формуванні маси коренеплодів дозволили високопродуктивним гібридам реагувати на застосування додаткового мінерального живлення належним чином, а тому на удобрених варіантах були також отримані високі показники продуктивності. Встановлено, що за збирання коренеплодів в вересні гібрид ‘Ромул’ на контрольному варіанті формував 54,0 т/га коренеплодів, а за удобрення N150P150K150  – 72,0 т/га та N300P300K300  – 74,2 т/га. Затримка зі збиранням не призвела до суттєвого зростання рівня продуктивності досліджуваних нами гібридів буряків цукрових. Так, за п’ятого строку збирання, що припадає на третю декаду жовтня буряки цукрові в середньому формували 48,8–67,9 т/га коренеплодів. За збирання буряків цукрових в третю декада жовтня в коренеплодах в середньому було 18,3–20,7% цукру, а от найкращі параметри забезпечував гібрид ‘Софія’, так, на контролі цукристість була 22,0%, а за удобрення N150P150K150  – 20,5% та N300P300K300  – 19,5%. Застосування удобрення N150P150K150 та N300P300K300  сприяло отриманню більшої урожайності коренеплодів за їх меншої цукристості, що відповідає даним отриманих іншими вченими.Висновки. За збирання в третій декаді вересня, та за удобрення N150P150K150  гібриди формували відповідно ‘БЦЧС 57’ 66,8, ‘Герой’ 66,2, ‘Ромул’ 72,0, ‘Кварта’66,0 т/га коренеплодів, а за удобрення в дозі N300P300K300  – 68,8; 68,1; 74,2 та  68,0 т/га. Досліджено, що за збирання в третій декаді жовтня кращими були ‘БЦЧС 57’, ‘Герой’, ‘Софія’ та ‘Ромул’. Крім того, внесення норми мінерального живлення N300P300K300 не забезпечувала формування прибавки врожаю здатної окупити додаткове мінеральне живлення, порівняно з нормою  N150P150K150. За вмістом цукру в коренеплодах буряків цукрових за збирання в третій декаді вересня кращими були наступні гібриди: ‘Герой’ – 21,4%, ‘Софія’ – 21,8%, ‘Український ЧС72’ – 21,3% та ‘Ромул’ 21,4%, а в третю декаду жовтня максимальний рівень вмісту цукру в коренеплодах був в гібридів: ‘Софія’ – 22,0% та ‘Уманський’ 21,9%. Застосування мінерального удобрення призводило до зменшення цукристості коренеплодів приблизно на 1,3–2,5% порівняно з неудобреними контрольними варіантами. Така реакція рослин викликана власне достатнім рівнем забезпечення ґрунту сполуками мінерального живлення. | Purpose. To reveal the features of the formation of sugar beet hybrids productivity depending on fertilizer options and harvesting time. Methods. Field, laboratory.Results. Biological differences in the growth and development and the mass of root crops formation allowed high yielding hybrids to respond to the use of supplemental mineral nutrition properly, and therefore, high productivity rates were also obtained on fertilized variants. When harvesting root crops in September, the ‘Romul’ hybrid in the control variant formed 54.0 t/ha of root crops, and with fertilizer N150P150K150 and N300P300K300 – 74.2 t/ha. The delay in harves­ting did not lead to a significant increase in the productivity of the investigated sugar beet hybrids. Thus, in the third decade of October, sugar beets on average formed 48.8–67.9 t/ha of root crops, and root crops had an average of 18.3–20.7% sugar. The best performance was provided by the hybrid ‘Sofiia’, so the control sugar content was 22.0%, and with the fertilizer N150P150K150 – 20.5% and N300P300K300 – 19.5%. The use of fertilizers N150P150K150 and N300P300K300 contributed to higher yields of root crops with lower sugar content, which corresponded to data obtained by other scientists.Conclusions. When harvesting in the third decade of September and being fertilized with N150P150K150, hybrids formed: ‘BTsChS 57’ – 66.8, ‘Heroi’ – 66.2, ‘Romul’ – 72.0, ‘Quarta’ – 66.0 t/ha of root crops, with fertilizer in a dose of N300P300K300 – 68.8; 68.1; 74.2 and 68.0 t/ha, respectively. It was proved that at the harvesting period in the third decade of October, ‘BTsChS 57’, ‘Heroi’, ‘Sofiia’ and ‘Romul’ were the best. In addition, the introduction of the mineral nut­rition in dose N300P300K300 did not provide a yield increase that could recoup additional mineral nutrition compared to the dose N150P150K150. In terms of sugar content of the sugar beet root crops, the hybrids ‘Heroi’ – 21.4%, ‘Sofiia’ – 21.8%, ‘Ukrainskyi ChS72’ – 21.3% and ‘Romul’ – 21.4% were the best at harvesting in the third decade of September; and in the third decade of October the maximum level of sugar content in root crops was in hybrids ‘Sofiia’ – 22.0% and ‘Umanskyi’ – 21.9%. The use of mineral fertilizers led to a decrease in the sugar content in roots by about 1.3–2.5% compared with unfertilized control options. Such a reaction of plants is caused by a sufficient level of soil supply with mineral nutrition compounds. | Цель. Установить особенности формирования продуктивности гибридов сахарной свеклы в зависимости от вариантов удобрения и сроков уборки.Методы. Полевые, лабораторные.Результаты. Биологические различия в росте и развитии и формировании массы корнеплодов позволили высокопродуктивным гибридам реагировать на применение дополнительного минерального питания должным образом, а потому на удобренных вариантах были также получены высокие показатели продуктивности. Установлено, что за уборки корнеплодов в сентябре гибрид ‘Ромул’ на контрольном варианте формировал 54,0 т/га корнеплодов, а за удобрения N150P150K150 – 72,0 т/га и N300P300K300 – 74,2 т/га. Задержка с уборкой не привела к существенному увеличению уровня продуктивности исследуемых нами гибридов сахарной свеклы. Так, на третью декаду октября сахарная свекла в среднем формировала 48,8–67,9 т/га корнеплодов, а в корнеплодах в среднем было 18,3–20,7% сахара. Лучшие параметры обеспечивал гибрид ‘София’, так, на контроле сахаристость была 22,0%, а за удобрения N150P150K150 – 20,5% и N300P300K300 – 19,5%. Применение удобрения N150P150K150 и N300P300K300 способствовало получению большей урожайности корнеплодов с их меньшей сахаристости, что соответствует данным полученных другими учеными.Выводы. При уборке в третьей декаде сентября и при удобрении N150P150K150 гибриды формировали: ‘БЦЧС 57’ – 66,8, ‘Герой’ – 66,2, ‘Ромул’ – 72,0, ‘Кварта’ – 66,0 т/га корнеплодов, при удобрении в дозе N300P300K300 – 68,8; 68,1; 74,2 и 68,0 т/га соответственно. Доказано, что при сборе в третьей декаде октября лучшими были ‘БЦЧС 57’, ‘Герой’, ‘Софія’ и ‘Ромул’. Кроме того, внесение нормы минерального питания N300P300K300 не обеспечивало формирование прибавки урожая, способной окупить дополнительное минеральное питание по сравнению с нормой N150P150K150. По содержанию сахара в корнеплодах сахарной свеклы при уборке в третьей декаде сентября лучшими были следующие гибриды: ‘Герой’ – 21,4%, ‘Софія’ – 21,8%, ‘Український ЧС72’ – 21,3% и ‘Ромул’ – 21,4%, а в третьей декаде октября максимальный уровень содержания сахара в корнеплодах был у гибридов: ‘Софія’ – 22,0% и ‘Уманський’ – 21,9%. Применение минерального удобрения приводило к уменьшению сахаристости корнеплодов примерно на 1,3–2,5% по сравнению с неудобренными контрольными вариантами. Такая реакция растений выз­вана достаточным уровнем обеспечения почвы соединениями минерального питания.

Цель. Поиск путей активизации прорастания семян сахарной свеклы, получение дружных, синхронных всходов путем применения композиций удобрений с наноразмерными элементами.Методы. Вегетационный и лабораторный. Семена сахарной свеклы высевали в подготовленную посуду с почвой с соблюдением требований методик к вегетационным опытам. Удобрения вносили в виде растворов с различным их соотношением в соответствии к шести микростадиям.Результаты. На 01 микростадии по шкале ВВСН (через 130 часов после посева) было отмечено увеличение массы плодов свеклы во всех вариантах – в контрольном варианте на 9,78%; при внесении наноудобрений – 20,4–23,7%. Диаметр плодов менялся аналогично изменениям массы: в контрольном варианте изменение диаметра составило 4,95%; в вариантах с внесением наноудобрений 9,56–13,9%. При различных схемах внесения удобрений отмечали изменения как в скорости формирования органов ростков, так и их линейных размеров. Длина зародышевого корешка на 05 микростадии за равномерного внесения повышенных норм цинка и фосфора, через 40 часов после посева, составила 0,540–2,671 мм. При других комбинациях удобрений появление зародышевого корешка было отмечено только через 44 часа после посева. Через 60 часов после посева (07 микростадия шкалы ВВСН) отмечался полный выход семядолей из гнезда клубочка при внесении нанохелатных микроудобрений и только начало выхода семядолей в контрольном варианте. За счет интенсивных процессов набухания и прорастания происходило ускорение роста первичного корешка сахарной свеклы.Выводы. Равномерное обеспечение семян за прорастания цинком и особенно фосфором на фоне базового комплексного удобрения с наноразмерными элементами способствовало активации прорастания семян и интенсивному формированию синхронно развитых побегов. В среднем на 4 часа ускорялось открытие крышечки плода и появление корня; на 6 часов раньше происходил выход семядолей. При внесении нанохелатних удобрений рост корня и удлинение гипокотиля на первых микростадиях прорастания плодов свеклы сахарной ускорялся вдвое, за счет чего всходы сахарной свеклы появлялись на 4–6 часов раньше. Нанохелатные микроудобрения, способствуя дружескому и синхронному прорастанию, развитию проростков сахарной свеклы обеспечивали синхронное появление всходов и формирование заданной густоты посева без дальнейшей редукции растений | Мета. Пошук шляхів активізації проростання насіння буряків цукрових, отримання дружніх, синхронних сходів шляхом застосування композицій добрив з нанорозмірними елементами.Методи. Вегетаційний та лабораторний.  Насіння буряків цукрових висівали в підготовлений посуд з ґрунтом з дотриманням вимог методик до вегетаційних дослідів. Добрива вносили у вигляді розчинів з різним їх співвідношенням відповідно до шести мікростадій.Результати. На 01 мікростадії за шкалою ВВСН (через 130 години після сівби) відмічено збільшення маси плодів буряків в усіх варіантах – в контрольному варіанті на 9,78 %; за внесення нанодобрив – 20,4-23,7 %. Діаметр плодів змінювався аналогічно змінам маси: в контрольному варіанті зміна діаметру становила 4,95 %; в варіантах з внесенням нанодобрив  9,56-13,9 %. За різних схем внесення добрив відмічалися зміни як в швидкості формування органів паростків так і їх лінійні розміри. Довжина зародкового корінця на 05 мікростадії  за рівномірного внесення підвищених норм цинку і фосфору, через 40 годин після сівби, складала 0,540-2,671 мм. За інших комбінацій добрив  поява зародкового корінця відмічена лише через  44 години після сівби. Через 60 годин після сівби (07 мікростадія шкали ВВСН) відмічається повний вихід сім’ядолей з гнізда клубочка за внесенням нанохелатних мікродобрив та лише початок виходу сім’ядолей в контрольному варіанті. За рахунок інтенсивніших процесів набубнявіння та проростання відбувається прискорення росту первинного корінця буряків цукрових.Висновки. Рівномірне забезпечення насіння за проростання цинком і особливо фосфором, на фоні базового комплексного добрива з нанорозмірними елементами сприяє активації проростання насіння та інтенсивному формуванню синхронно розвинутих паростків. В середньому на 4 години прискорюється відкриття кришечки плоду і поява кореня; на 6 годин раніше відбувається вихід сім’ядолей. За внесення нанохелатних добрив ріст кореня та видовження гіпокотиля на перших мікростадіях проростання плодів буряка цукрового прискорюється вдвічі, за рахунок чого сходи буряків цукрових з’являються на  4-6 годин раніше. Нанохелатні мікродобрива, сприяючи дружньому та синхронному проростанню, розвитку проростків буряків цукрових забезпечують синхронну появу сходів та формування заданої густоти посіву без подальшої редукції рослин. | Purpose. Finding ways to activate the germination of sugar beet seeds, obtaining even and synchronous sprouts when applying fertilizer compositions with nanoscale elements.Methods.  Vegetation and laboratory. The seeds of sugar beet were sown in prepared utensils with soil in accordance with the requirements of the methods for vegetation experiments. Fertilizers were introduced in the form of solutions with different ratios according to six microstages.Results. At 01 microstage on the BBCH scale (130 hours after sowing), an increase in the mass of beet fruits in all variants was observed - in the control variant by 9.78%; in the application of nanofertilizers - 20,4-23,7%. The diameter of the fruit varied similarly to changes in mass: in the control variant, the diameter change was 4.95%; in variants with application of nanofertilizers — 9.56-13.9%. Changes in the rate of sprout organs formation and their linear dimensions were noted in the various fertilization schemes. The length of the embryonic root at 05 microstage with uniform introduction of high norms of zinc and phosphorus, after 40 hours after sowing, was 0.540-2.671 mm. For other fertilizer combinations, the appearance of the germ root was noted only 44 hours after sowing. In 60 hours after sowing (07 microstage on the BBCH scale) there was a complete exit of cotyledons from the socket of the cluster with the introduction of nano chelate microfertilizers and only the beginning of the exit of cotyledons in the control variant. Due to the intensive processes of swelling and germination, the growth of the primary root of the sugar beet was accelerated.Conclusions. Uniform provision of seeds with zinc and especially phosphorus on the background of basic complex fertilizer with nanoscale elements contributed to the activation of seed germination and the intense formation of synchronously developed shoots. On average, the opening of the pericarp lid and the appearance of the root accelerated for 4 hours; 6 hours earlier there was an exit of cotyledons. With the introduction of nano chelate fertilizers, root growth and elongation of the hypocotyl at the first microstages of sugar beet sprouting were accelerated twice, due to which the sugar beet sprouts appeared 4-6 hours earlier. Nano chelate microfertilizers, promoting even and synchronous germination, development of sugar beet seedlings ensured synchronous emergence of seedlings and formation of predetermined sowing density without further reduction of plants.

Мета. Дослідити вміст важких металів у зерні різних сортів рису за різних умов поливу. Оцінити вміст основних мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин у зерні рису для біофортифікації та інгібування накопичення важких металів. Методи. Рослини сортів рису ‘Консул’ і ‘Віконт’ вирощували на дослідних полях Інституту рису НААН України за поливу затопленням чи краплинним зрошенням. Зразки зерна до елементного аналізу спалювали в азотній кислоті на системі мікрохвильової підготовки проб Milestone Start D. Визначення вмісту неорганічних елементів проводили методом мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) на Agilent 7700x у режимі продувки гелієм.Результати. Впровадження крапельного поливу в порівнянні з поливом затопленням призвело до зниження накопичення арсену в зерні у 2,3–3,0 рази. При цьому встановлено зростання накопичення кадмію та стронцію. За крапельного поливу збільшилось також накопичення у зерні мікроелементів – складових редокс-систем рослин (міді, цинку, марганцю). Незначне зниження вмісту заліза при цьому може бути пов’язане із активацією механізмів блокування надходження та перерозподілу арсену в зерно. Урожайність сортів рису була вищою при затопленні. У сортів ‘Віконт’ і ‘Консул’ при затопленні вона була на рівні 9,35 та 11,76 т/га, а за краплинного зрошення – 6,80 й 9,30 т/га відповідно. Сумарний вміст неорганічних елементів був істотно нижчим у зерні сорту ‘Консул’. Ймовірно, це пов’язано із відносним зниженням елементів у біомасі за високої продуктивності даного сорту.Висновки. Природна контамінація урожаю рису арсеном суттєво обмежує харчову цінність культури. Впровадження крапельного поливу посівів рису дозволяє знизити рівні накопичення високотоксичного арсену в зерні, що особливо важливо для продуктів дитячого харчування. Визначене за крапельного поливу зростання накопичення кадмію та стронцію обумовлює високі вимоги до якості фосфорних добрив, що застосовуються у технологіях вирощування культури. Впровадження крапельного поливу оптимізує аеробні умови надходження іонів, що призводить до зростання накопичення мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин. Виключенням є невелике зниження вмісту заліза, що може бути пов’язано із активацією механізмів інгібування надходження арсену до зерна рису. При цьому спостерігається невелике зниження продуктивності посівів. Таким чином, за крапельного поливу спостерігається посилення накопичення біологічно важливих металів та зниження накопичення високотоксичного арсену. | Purpose. To study the content of heavy metals in the grain of two varieties of rice under different irrigation conditions. To estimate the content of basic microelements – components of redox systems of plants in the grain of rice for biofortification and inhibition of heavy metal accumulation. Methods. Plants of rice varieties ‘Consul’ and ‘Viscount’ were grown on the experimental fields of the Rice Institute of NAAS of Ukraine during flooding or drip irrigation. Grain samples were digested for analysis by microwave sample preparation in nitric acid on Milestone Start D. The content of inorganic elements was determined by ICP-MS method on Agilent 7700x in helium flow mode. Calibration solutions from Inorganic Ventures, USA were used.Results. Compared to flood irrigation, the introduction of drip irrigation leads to a 2.3–3 times decrease in the accumulation of arsenic in the grain. The increase in cadmium and strontium accumulation was found. Drip irrigation also increases the accumulation of trace elements in grain – components of redox systems of plants (copper, zinc, manganese). A slight decrease in iron content is probably associated with the activation of mechanisms for blocking the inflow and reuse of arsenic into the grain. The yield of rice varieties was higher during flooding. In the case of ‘Viscount’ and ‘Consul’, it was 9.35 and 11.76 t/ha in the case of flooding, and 6.80 and 9.30 t/ha in the case of drip irrigation, respectively. The content of inorganic elements/ ash content is significantly lower in the variety ‘Consul’. This is probably due to the dissolution of elements in the biomass with high productivity of this variety. Conclusions. The natural contamination of rice crops with arsenic limits the nutritional value of the crop. The introduction of drip irr igation of r ice crops signif icantly reduces the accumulation of highly toxic arsenic in the grain, which is especially important for children food. The increase in cadmium and strontium accumulation determined by drip irr igation leads to high equirements for the quality of phosphate fer tilizers used in crop cultivation echnologies. Introduction of drip irr igation optimizes the aerobic conditions of ion supply, which leads t o i nc r ea s ed accumul at i on of t r ace e l ement s – components of redox systems of plants. The only exception is a slight decrease in iron content , which is probably associated with the activation of mechanisms of inhibition of the inflow of arsenic to the grain of rice. At the same time, there is a slight decrease in the productivity of crops. Thus, under drip irr igation there is an increase in the accumulation of biologically important metals and a decrease in the accumulation of highly toxic arsenic. | Цель. Исследовать содержание тяжелых металлов в зерне двух сортов риса при разных условиях полива. Оценить содержание основных микроэлементов – компонентов редокс-систем растений в зерне риса для биофортификации и ингибирования накопления тяжелых металлов. Методы. Растения сортов риса ‘Консул’ и ‘Віконт’ выращивали на опытных полях Института риса НААН Украины при поливе затоплением или капельным орошением. Образцы зерна до элементного анализа сжигали в азотной кислоте на системе микроволновой подготовки проб Milestone Start D. Определение содержания неорганических элементов проводили методом мас-спектрометрии с индивидуально связанной плазмой (ICP-MS) на Agilent 7700x в режиме продувки гелием.Результаты. Внедрение капельного полива в сравнении с поливом затоплением привело к снижению накопления арсена в зерне в 2,3–3,0 раза. При этом установлено увеличение накопления кадмия и стронция. При капельном поливе увеличилось накопление также микроэлементов – составных редокс-систем растений (меди, цинка, марганца). Небольшое снижение содержания железа при этом может быть связано с активацией механизмов блокирования поступления и перераспредиления арсена в зерно. Урожайность сортов риса была выше при затоплении. У сортов ‘Віконт’ и ‘Консул’ при затоплении она была на уровне 9,35 и 11,76 т/га, а при капельном орошении – 6,80 и 9,30 т/га соответственно. Суммарное содержание неорганических элементов было существенно ниже у сорта ‘Консул’. Вероятно, это связано с относительным снижением элементов в биомассе при высокой продуктивности данного сорта.Выводы. Естественная контаминация урожая риса арсеном существенно ограничивает пищевую ценность культуры. Внедрение капельного полива посевов риса позволяет существенно снизить уровни накопления высокотоксичного арсена в зерне, что особенно важно для продуктов детского питания. Определенное при капельном поливе повышение накопления кадмия и стронция обуславливает высокие требования к качеству фосфорных удобрений, которые применяются в технологиях выращивания культуры. Внедрение капельного полива оптимизирует аэробные условия поступления ионов, что приводит к повышению накопления микроэлементов – компонентов редокс-систем растений. Исключением является незначительное снижение содержания железа, что, вероятно, связано с активацией механизмов ингибирования поступления арсена в зерно риса. При этом наблюдается небольшое снижение продуктивности посевов. Таким образом, при капельном поливе наблюдается усиление накопления биологически важных металлов и снижение накопления высокотоксичного арсена.