Purpose. To enrich and improve the range of table grape varieties of Ukraine. Methods. Breeding, hybridological, mathematic, visual ones. Results. Modern Ukrainian gene pool of table grape varieties has been created on the base of the best introduced and homegrown cultivars and selections. New genotypes that are creating at the National Scientific Centre “Institute of Viticulture and Wine-Making named after V. Ye. Tairov” under the breeding program “Resistense plus Quality” are the basis of current and future regional assortments for the south and central areas of the steppe zone of Ukraine. The complexity of the origine explains the genetically determined high-level manifestation of commercially valuable characters. New varieties and selections are ecologically safe for humans and the environment, as the level of their resistance to the group of fungal main diseases is not less than 6.5 points according to the 9-point scale, therefore they do not require a large pesticide load. New promising table varieties demonstrate a stable yield and high marketability of grapes – 5–10 kg per plant with the marketability nearly 80–87% during the last five years. In addition, dense flesh of grapes is a guarantee of high transportability. The variety of table genotypes taste, shape and berries ripening from very early to very late embodied in the innovative and highly profitable development “Conveyor of table grapes”. Depending on the ecological and geographical conditions, the conveyor can include a diffe­rent quantity of varieties, but to in order increase the efficiency and profitability it is necessary to have a few groups (from 2 to 4 varietes) of different ripening. The approximate ratio (%) of varieties of different ripening time is recommended: very early – 22%, early – 22%, average – 17%, mid-late – 17%, and late – 22%. Conclusions. The variation of shape, flavour and color of new promising genotypes of table grapes makes them very popular on the market and may satisfy the most demanding consumer. The stability of the adaptive and technological traits makes the new table varieties very attractive for the producers of grape products.

Purpose. To enrich and improve the range of table grape varieties of Ukraine. Methods. Breeding, hybridological, mathematic, visual ones. Results. Modern Ukrainian gene pool of table grape varieties has been created on the base of the best introduced and homegrown cultivars and selections. New genotypes that are creating at the National Scientific Centre “Institute of Viticulture and Wine-Making named after V. Ye. Tairov” under the breeding program “Resistense plus Quality” are the basis of current and future regional assortments for the south and central areas of the steppe zone of Ukraine. The complexity of the origine explains the genetically determined high-level manifestation of commercially valuable characters. New varieties and selections are ecologically safe for humans and the environment, as the level of their resistance to the group of fungal main diseases is not less than 6.5 points according to the 9-point scale, therefore they do not require a large pesticide load. New promising table varieties demonstrate a stable yield and high marketability of grapes – 5–10 kg per plant with the marketability nearly 80–87% during the last five years. In addition, dense flesh of grapes is a guarantee of high transportability. The variety of table genotypes taste, shape and berries ripening from very early to very late embodied in the innovative and highly profitable development “Conveyor of table grapes”. Depending on the ecological and geographical conditions, the conveyor can include a diffe­rent quantity of varieties, but to in order increase the efficiency and profitability it is necessary to have a few groups (from 2 to 4 varietes) of different ripening. The approximate ratio (%) of varieties of different ripening time is recommended: very early – 22%, early – 22%, average – 17%, mid-late – 17%, and late – 22%. Conclusions. The variation of shape, flavour and color of new promising genotypes of table grapes makes them very popular on the market and may satisfy the most demanding consumer. The stability of the adaptive and technological traits makes the new table varieties very attractive for the producers of grape products. | Цель. Обогащение и совершенствование ассортимента столовых сортов винограда Украины. Методы. Селекционные, гибридологические, математические, визуальные. Результаты. Современный украинский генофонд столовых сортов винограда создан на основе лучших интродуцированных и собственных сортов и форм. Новые генотипы, создаваемые в Национальном научном центре «Институт виноградарства и виноделия им. Т Е. Таирова» по селекционной программе «Устойчивость плюс Качест­во», являются основой современных и будущих региональных сортиментов как для юга, так и для центральных районов степной зоны Украины. Сложность происхождения объясняет генетическую обусловленность высокого уровня проявления ряда хозяйственно-ценных признаков. Новые сорта и формы экологически безопасны для человека и окружающей среды, поскольку уровень их устойчивости против группы основных грибных болезней составляет не ниже чем 6,5 балла по 9-балльной шкале, следовательно, они не требуют значительной пестицидной нагрузки. Новые перспективные столовые сорта выделяются стабильной урожайностью и высокой товарностью гроздей – урожай за последние пять лет был на уровне 5–10 кг с куста при товарности 80–87%. Кроме этого, плотная мякоть способствует высокой транспортабельности гроздей. Разнообразие столовых генотипов по вкусу, форме ягоды и срокам созревания от сверхраннего до очень позднего воплотилось в инновационную высокорентабельную разработку «Конвейер столовых сортов винограда». В зависимости от эколого-географических условий конвейер может содержать разное количество сортов, но для повышения эффективности и рентабельности обязательно наличие групп (от двух до четырех сортов) разных сроков созревания. Рекомендуется такое приблизительное соотношение (в %) сортов разных сроков созревания: сверхранние – 22%, ранние – 22, средние – 17, среднепоздние – 17 и поздние – 22%. Выводы. Разнообразие форм, вкусов и цвета плодов новых перспективных генотипов столового винограда делает их чрезвычайно востребованными на рынке и способно удовлетворить самого требовательного потребителя. Стабильность адаптивных и технологических показателей делает новые столовые сорта безусловно привлекательными для производителей виноградарской продукции. | Мета. Збагачення та вдосконалення сортименту столових сортів винограду України. Методи. Селекційні, гібридо­ло­гічні, математичні, візуальні. Результати. Сучасний український генофонд столових сортів винограду створено на основі кращих інтродукованих та власних сортів і форм. Нові генотипи, які створюють в Національному науковому центрі «Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова» за селекційною програмою «Стійкість плюс Якість», є основою сучасних і майбутніх регіональних сортиментів як для півдня, так і для центральних районів степової зони України. Складність походження пояснює генетичну обумовленість високого рівня прояву ряду господарсько-цінних ознак. Нові сорти та форми є екологічно безпечними для людини та довкілля, оскільки рівень їхньої стійкості проти групи основних грибних хвороб становить не нижче ніж за 6,5 бала за 9-ти бальною шкалою, отже, вони не потребують значного пестицидного навантаження. Нові перспективні столові сорти виділяються стабільною врожайністю та високою товарністю грон – урожай за останні п’ять років був на рівні 5–10 кг з куща за товарності 80–87%. Крім цього, щільна м’якоть сприяє високій транспортабельності грон. Різноманіття столових генотипів за смаком, формою ягоди та строками достигання від надраннього до дуже пізнього втілилося в інноваційну високорентабельну розробку «Конвеєр столових сортів винограду». Залежно від еколого-географічних умов конвеєр може містити різну кількість сортів, але для підвищення ефективності та рентабельності обов’язковою є наявність груп (від двох до чотирьох сортів) різних строків достигання. Рекомендується таке приблизне співвідношення (у %) сортів різних строків достигання: надранні – 22%, ранні – 22, середні – 17, середньопізні – 17 і пізні – 22%. Висновки. Різноманітність форм, смаків та забарвлення плодів нових перспективних генотипів столового винограду зумовлює значний попит на них на ринку та здатна задовольнити найвибагливішого споживача. Стабільність адаптивних і технологічних показників робить нові столові сорти безумовно привабливими для виробників виноградарської продукції.

Purpose. To enrich and improve the range of table grape varieties of Ukraine. Methods. Breeding, hybridological, mathematic, visual ones. Results. Modern Ukrainian gene pool of table grape varieties has been created on the base of the best introduced and homegrown cultivars and selections. New genotypes that are creating at the National Scientific Centre “Institute of Viticulture and Wine-Making named after V. Ye. Tairov” under the breeding program “Resistense plus Quality” are the basis of current and future regional assortments for the south and central areas of the steppe zone of Ukraine. The complexity of the origine explains the genetically determined high-level manifestation of commercially valuable characters. New varieties and selections are ecologically safe for humans and the environment, as the level of their resistance to the group of fungal main diseases is not less than 6.5 points according to the 9-point scale, therefore they do not require a large pesticide load. New promising table varieties demonstrate a stable yield and high marketability of grapes – 5–10 kg per plant with the marketability nearly 80–87% during the last five years. In addition, dense flesh of grapes is a guarantee of high transportability. The variety of table genotypes taste, shape and berries ripening from very early to very late embodied in the innovative and highly profitable development “Conveyor of table grapes”. Depending on the ecological and geographical conditions, the conveyor can include a diffe­rent quantity of varieties, but to in order increase the efficiency and profitability it is necessary to have a few groups (from 2 to 4 varietes) of different ripening. The approximate ratio (%) of varieties of different ripening time is recommended: very early – 22%, early – 22%, average – 17%, mid-late – 17%, and late – 22%. Conclusions. The variation of shape, flavour and color of new promising genotypes of table grapes makes them very popular on the market and may satisfy the most demanding consumer. The stability of the adaptive and technological traits makes the new table varieties very attractive for the producers of grape products.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest. | Цель. Обзор литературы о современных технологиях генетической модификации геномов сельскохозяйственных культур. Результаты. Проанализировано современное состояние создания генетически модифицированных растений. Приведена информация о цис-, интра- и субгенных растениях и их сравнение с трансгенными культурами. Представлены примеры применения цис- и интрагенеза для улучшения признаков сельскохозяйственных культур. Рассмотрена самая сов­ременная технология модификации геномов сельскохозяйственных культур – геномное редактирование. Выводы. Технологии создания цис, интра-, субгенних растений быстро развиваются и внедряется в сельскохозяйственных культурах ХХІ века, что может решить проблему обеспечения продовольствием постоянно растущего населения мира с наименьшими противоречиями общественных интересов. | Мета. Огляд літератури про сучасні технології генетичної модифікації геномів сільськогосподарських культур. Результати. Проаналізовано сучасний стан створення генетично модифікованих рослин. Подано інформацію про цис-, інтра- та субгенні рослини та порівняння їх з трансгенними культурами. Наведено приклади застосування цис- та інтрагенезу для поліпшення ознак сільськогосподарських культур. Розглянуто найсучаснішу технологію модифікації геномів сільськогосподарських культур – геномне редагування. Висновки. Технології створення цис-, інтра-, субгенних рослин швидко розвиваються й впроваджуються в сільськогосподарських культурах ХХІ століття, що може розв’язати проблему забезпечення продовольством постійно зростаючого населення світу з найменшими суперечностями суспільних інтересів.

Purpose. Reviewing the literature on modern technologies of genetic modification of crop genomes. Results. The current state of genetically modified plants creation is analyzed. The information on cis-, intra- and subgenic plants and their comparison with transgenic crops is given. Examples of cis- and intragenesis application for improving characteristics of crops are provided. Such state-of-the-art technology of crop genome modification as genome editing is considered. Conclusions. Technologies for producing cis-, intra-, subgenic plants are rapidly developing and resulting in crops of the 21st century that can solve the problem of food provision for a constantly growing world population with the least contrary to the public interest.

Purpose. Evaluation of collection samples of the genus Calendula L. available at the Experimental station of medicinal plants (ESMP) for the levels of display of morphological characters in order to identify the reference varieties and form a collection of standards. Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical ones. Results. During 2012–2014 years the collection of the genus Calendula L. was evaluated, that includes 145 samples of 4 species from 18 countries, for the eight morphological characters (plant height, inflorescence number, full inflorescence number, the color of ligulate and tubular florets, number of rows of ligulate florets, inflorescence diameter, disk diame­ter) and varieties were distributed by the level of manifestation according to current technique for distinctness, uniformity and stability (DUS). Conclusions. Samples of marigold were identified that can be sources of standards or starting material by plant height, inflorescence number, inflorescence full number, color of ligulate and tubular florets, number of rows of ligulate florets, inflorescence diameter, disk diameter and by all degree of their manifestation. For the highest level of manifestation of character complex (inflorescence diameter, disk diameter, the number of rows of ligulate florets, inflorescence full number and their manifestation pattern) ‘Mandarin Twist’ variety appeared to be the best

Purpose. Evaluation of collection samples of the genus Calendula L. available at the Experimental station of medicinal plants (ESMP) for the levels of display of morphological characters in order to identify the reference varieties and form a collection of standards. Methods. Field, laboratory, mathematical and statistical ones. Results. During 2012–2014 years the collection of the genus Calendula L. was evaluated, that includes 145 samples of 4 species from 18 countries, for the eight morphological characters (plant height, inflorescence number, full inflorescence number, the color of ligulate and tubular florets, number of rows of ligulate florets, inflorescence diameter, disk diame­ter) and varieties were distributed by the level of manifestation according to current technique for distinctness, uniformity and stability (DUS). Conclusions. Samples of marigold were identified that can be sources of standards or starting material by plant height, inflorescence number, inflorescence full number, color of ligulate and tubular florets, number of rows of ligulate florets, inflorescence diameter, disk diameter and by all degree of their manifestation. For the highest level of manifestation of character complex (inflorescence diameter, disk diameter, the number of rows of ligulate florets, inflorescence full number and their manifestation pattern) ‘Mandarin Twist’ variety appeared to be the best

Purpose. To study the dynamics of soft winter wheat lectin activity in caryopsis and at the early stages of ontogenesis of varieties developed by Poltava State Agrarian Academy as well as investigate varietal differences depending on dynamic pH medium. Methods. Laboratory analysis, method of hema­gglutination reaction, analytical approach, statistical evaluation. Results. A change in lectin activity was determined in samples of 14 soft winter wheat varieties in caryopsis and at the early stages of ontogenesis (on the third, seventh, tenth and twelfth day of seedlings emergence). High lectin activity was observed in samples of seven and ten days seedlings. This could be evidence of active participation of proteins in physio­logical and biochemical processes at the time of emerging wheat tillering node that can be important in forming adaptive reactions to stress. Wheat lectin activity variation for рН ranging between 4,0 and 8,0 that depended on a variety was defined for the first time. Conclusions. According to hema­gglutination ability of wheat lectins, all varieties were divided into three groups: of high ability – 4 varieties, middle – 9 varieties, low – 1 variety. Varietal variability for the investigated trait can be used in breeding programs as marker trait. In most varieties variation of hemagglutination was observed at dilutions ranging between 1:2 and 1:256. Availability of two lectin agglutination peaks in acidic and alkaline media for seedlings was fixed.

Purpose. To study the dynamics of soft winter wheat lectin activity in caryopsis and at the early stages of ontogenesis of varieties developed by Poltava State Agrarian Academy as well as investigate varietal differences depending on dynamic pH medium. Methods. Laboratory analysis, method of hema­gglutination reaction, analytical approach, statistical evaluation. Results. A change in lectin activity was determined in samples of 14 soft winter wheat varieties in caryopsis and at the early stages of ontogenesis (on the third, seventh, tenth and twelfth day of seedlings emergence). High lectin activity was observed in samples of seven and ten days seedlings. This could be evidence of active participation of proteins in physio­logical and biochemical processes at the time of emerging wheat tillering node that can be important in forming adaptive reactions to stress. Wheat lectin activity variation for рН ranging between 4,0 and 8,0 that depended on a variety was defined for the first time. Conclusions. According to hema­gglutination ability of wheat lectins, all varieties were divided into three groups: of high ability – 4 varieties, middle – 9 varieties, low – 1 variety. Varietal variability for the investigated trait can be used in breeding programs as marker trait. In most varieties variation of hemagglutination was observed at dilutions ranging between 1:2 and 1:256. Availability of two lectin agglutination peaks in acidic and alkaline media for seedlings was fixed.

Purpose. To study the dynamics of soft winter wheat lectin activity in caryopsis and at the early stages of ontogenesis of varieties developed by Poltava State Agrarian Academy as well as investigate varietal differences depending on dynamic pH medium. Methods. Laboratory analysis, method of hema­gglutination reaction, analytical approach, statistical evaluation. Results. A change in lectin activity was determined in samples of 14 soft winter wheat varieties in caryopsis and at the early stages of ontogenesis (on the third, seventh, tenth and twelfth day of seedlings emergence). High lectin activity was observed in samples of seven and ten days seedlings. This could be evidence of active participation of proteins in physio­logical and biochemical processes at the time of emerging wheat tillering node that can be important in forming adaptive reactions to stress. Wheat lectin activity variation for рН ranging between 4,0 and 8,0 that depended on a variety was defined for the first time. Conclusions. According to hema­gglutination ability of wheat lectins, all varieties were divided into three groups: of high ability – 4 varieties, middle – 9 varieties, low – 1 variety. Varietal variability for the investigated trait can be used in breeding programs as marker trait. In most varieties variation of hemagglutination was observed at dilutions ranging between 1:2 and 1:256. Availability of two lectin agglutination peaks in acidic and alkaline media for seedlings was fixed. | Цель. Изучить динамику активности лектинов пшеницы мягкой озимой в зерновках на ранних этапах онтогенеза сортов селекции Полтавской государственной аграрной академии, а также исследовать сортовые различия в зависимости от динамической рН среды. Методы. Лабораторный, метод реакции гемагглютинации (РГА), аналитический, статистический. Результаты. Определено изменение активности лектинов в образцах пшеницы мягкой озимой 14 сортов в зерновках и на ранних этапах онтогенеза (на третьи, седьмые, десятые и двенадцатые сутки прорастания). Высокая активность лектинов наблюдалась в образцах семи- и десятисуточных проростков. Это свидетельствует об активном включении этих белков в физимолого-биохимические процессы при образовании узла кущения пшеницы, что может иметь значение для формирования адаптивных реакций к действию стресса. Впервые установлены колебания активности лектинов пшеницы в диапазоне рН от 4,0 до 8,0 в зависимости от сорта. Выводы. По гемагглютинирующей способности лектинов пшеницы сорта были разделены на три группы: с высокой – 4 сорта; со средней – 9; с низкой – 1 сорт. Сортовая вариабельность по исследуемому признаку может быть использована в селекционных программах как маркерный признак. У большинства сортов наблюдались колебания гемагглютинации при разведениях от 1:2 до 1:256. Установлено наличие двух максимумов агглютинации лектинов в кислой и щелочной среде для проростков. | Мета. Вивчити динаміку активності лектинів пшениці м’якої озимої у зернівках та на ранніх етапах онтогенезу сортів селекції Полтавської державної аграрної академії, а також дослідити сортові відмінності залежно від динамічного рН середовища. Методи. Лабораторний, метод реакції гемаглютинації (РГА), аналітичний, статистичний. Результати. Визначено зміну активності лектинів у зразках пшениці м’якої озимої 14 сортів у зернівках та на ранніх етапах онтогенезу (на третю, сьому, десяту та дванадцяту добу проростання). Висока активність лектинів спостерігалася у зразках семи- і десятидобових проростків. Це свідчить про активне включення цих білків у фізіолого-біохімічні процеси під час утворення вузла кущіння пшениці, що може мати значення для формування адаптивних реакцій до дії стресу. Вперше встановлено коливання активності лектинів пшениці у діапазоні рН від 4,0 до 8,0 залежно від сорту. Висновки. За гемаглютинувальною здатністю лектинів пшениці сорти були розподілені на три групи: з високою – 4 сорти; з середньою – 9; з низькою – 1 сорт. Сортова варіабельність за досліджуваною ознакою може бути використана в селекційних програмах як маркерна ознака. У більшості сортів спостерігалися коливання гемаглютинації при розведеннях від 1:2 до 1:256. Встановлено наявність двох максимумів аглютинації лектинів у кислому й лужному середовищі для проростків.

Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market.

Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market.

Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market. | Цель. Проанализировать особенности торговли Украи­ны зерновыми и масличными культурами, ситуацию на мировом рынке и определить дальнейшие перспективы ее развития. Методы. Анализ и синтез, сравнительная оценка, графический. Результаты. Определены роль и место Украины в поставках зерна на мировой рынок. Ук­раина уверенно входит в десятку крупнейших стран-производителей зерна. Среди продукции сельского хозяйства отечественного производства наибольшим спросом в мире пользуются зерновые, масличные культуры и подсолнечное масло. В последние годы наше государство закрепило свой статус одного из ведущих экспортеров зерновых культур. Проанализирована товарная структура экспорта зерновых и масличных культур с выделением позиций, которые пользуются наибольшим спросом, а также основные страны-покупатели этой продукции. По итогам 2015 г., самую большую валютную выручку Украи­на получила в структуре зерновых от экспорта кукурузы, пшеницы и ячменя, из масличных культур – сои и рапса. Основными экспортерами зерновых и масличных культур в Украине являются ведущие отечественные и транснациональные операторы, которые стабильно удерживают свои передовые позиции. Выявлено значительное превышение импортной цены семян по сравнению с экспортной ценой выращенных в Украине культур. Исследован ассортимент семян кукурузы и подсолнечника, который предлагают основные компании-производители на территории Украины. Рассмотрены основные тенденции развития мирового рынка зерна. Выводы. Установлено, что Украи­на является одним из основных экспортеров зерновых и масличных культур. Однако нестабильность цен на них значительно влияет на величину экспортной выручки, которая уменьшается даже при возрастающих объемах в натуральном выражении. Отмечена зависимость развития отечественной зерновой отрасли от высококачественных импортных семян гибридов кукурузы и подсолнечника. Ожидается, что в ближайшие годы Украина сохранит свои сильные позиции на мировом рынке зерна. | Мета. Проаналізувати особливості торгівлі України зерновими та олійними культурами, ситуацію на світовому ринку й визначити подальші перспективи її розвитку. Методи. Аналіз та синтез, порівняльна оцінка, графічний. Результати. Визначено роль та місце України в поставках зерна на світовий ринок. Україна впевнено входить до десятки найбільших країн-виробників зерна. Серед продукції сільського господарства вітчизняного виробництва найбільший попит у світі мають зернові, олійні культури та соняшникова олія. Останніми роками наша держава закріпила свій статус одного з провідних експортерів зернових культур. Проаналізовано товарну структуру експорту зернових та олійних культур з виділенням позицій, що мають найбільший попит, а також основних країн-покупців цієї продукції. За підсумками 2015 р., найбільшу валютну виручку Україна отримала в структурі зернових від експорту кукурудзи, пшениці та ячменю, з олійних культур – сої та ріпаку. Основними експортерами зернових і олійних культур в Україні є провідні вітчизняні та транснаціональні оператори, які стабільно утримують свої передові позиції. Виявлено значне перевищення імпортної ціни насіння порівняно з експортною ціною культур, вирощених в Україні. Досліджено асортимент насіння кукуру­дзи й соняшнику, який пропонують основні компанії-виробники на території України. Розглянуто основні тенденції розвитку світового ринку зерна. Висновки. Встановлено, що Україна є одним з основних експортерів зернових та олійних культур. Однак нестабільність цін на них значно впливає на величину експортної виручки, що зменшується навіть за зростаючих обсягів у натуральному вираженні. Зазначено залежність розвитку вітчизняної зернової галузі від високоякісного імпортного насіння гібридів кукурудзи й соняшнику. Очікується, що найближчими роками Україна збереже свої міцні позиції на світовому ринку зерна.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability.

Purpose. Creation of experimental sugar beet hybrid combinations of high sugar yield values and defining gene­tic determination of their heterotic effect. Methods. Diallel crossing and topcrossing, genetic analysis of quantitative traits. Results. The authors have studied the frequency of occurrence of sugar beet heterotic hybrid combinations for «sugar yield» trait created on the basis of two pollinator lines to be genetically valuable for productivity elements, CMS lines and single-cross sterile hybrids with the use of diallel and topcrossing system of controlled hybridization. The share of parental components’ effect and their interaction in CMS hybrids variability for productivity was determined. Expediency of heterotic forecasting based on high combining ability lines was substabtiated. Promising high-yielding sugar beet combinations were selected that exceeded the group standard by 4.1–16.3%. Conclusions. The theory of genetic balance by M. V. Turbin was confirmed. Such hybrids as [CMS 5OT 4]MGP 1 (116.3%), [CMS 1OT 2]MGP 1 (112.5%) and [CMS 3OT 5]MGP 1 (113.2%) were recognized as the best for their productivity, MGP 1 and MGP 2 lines – as the best for their combining ability. | Цель. Создание экспериментальных гибридных комбинаций сахарной свёклы с высокими показателями сбора сахара и определение генетической детерминации их гетерозисного эффекта. Методы. Диаллельные и топкроссные скрещивания, генетический анализ количественных признаков. Результаты. Исследована частота гетерозисных по признаку «сбор сахара» гибридных комбинаций сахарной свёклы, созданных на основе двух генетически ценных по элементам продуктивности линий-опылителей, ЦМС линий и простых стерильных гибридов с использованием диаллельной и топкросcной системы контролируемой гибридизации. Определены доли влияния родительских компонентов и их взаимодействия в изменчивости ЦМС гибридов по продуктивности. Обоснована целесообразность прогнозирования гетерозиса на основе линий с высокой комбинационной способностью. Выделены перс­пективные высокопродуктивные комбинации сахарной свеклы, превышающие групповой стандарт на 4,1–16,3%. Выводы. Подтверждена теория генетического баланса Н. В. Турбина. Лучшими гибридами по продуктивности признаны [МС 5ОТ 4]БЗ 1 (116,3%), [МС 1ОТ 2]БЗ 1 (112,5%) и [МС 3ОТ 5]БЗ 1 (113,2%), лучшими по комбинационной способности линиями – БЗ 1 и БЗ 2. | Мета. Створення експериментальних гібридних комбінацій цукрових буряків з високими показниками збору цукру та визначення генетичної детермінації їх гетерозисного ефекту. Методи. Діалельні та топкросні схрещування, генетичний аналіз кількісних ознак. Результати. Досліджено частоту гетерозисних за ознакою «збір цукру» гібридних комбінацій цук­рових буряків, створених на основі двох генетично цінних за елементами продуктивності ліній-запилювачів, ЧС ліній і прос­тих стерильних гібридів з використанням діалельної й топкросної системи контрольованої гібридизації. Визначено частки впливу батьківських компонентів та їх взаємодії у мінливості ЧС гібридів за продуктивністю. Обґрунтовано доцільність прогнозування гетерозису на основі ліній з високою комбінаційною здатністю. Виділено перспективні високопродуктивні комбінації цукрових буряків, що перевищують груповий стандарт на 4,1–16,3%. Висновки. Підтверджено теорію генетичного балансу М. В. Турбіна. Кращими гібридами за продуктивністю визнано [ЧС 5ОТ 4]БЗ 1 (116,3%), [ЧС 1ОТ 2]БЗ 1 (112,5%) і [ЧС 3ОТ 5]БЗ 1 (113,2%), кращими за комбінаційною здатністю лінями – БЗ 1 та БЗ 2.

Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown (‘Amos’, ‘Nikanor’, ‘Rarytet’, ‘Yaroslava’) and low-stem (‘HAD 69’, ‘HAD 86’, ‘HAD 110’, ‘Timofei’) multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9–12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as ‘Amos’, ‘Buket’, ‘Harne’, ‘Markiian’, ‘Kharroza’, ‘Shalanda’, ‘Nicanor’ and ‘Yaroslava’ showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties

Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown (‘Amos’, ‘Nikanor’, ‘Rarytet’, ‘Yaroslava’) and low-stem (‘HAD 69’, ‘HAD 86’, ‘HAD 110’, ‘Timofei’) multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9–12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as ‘Amos’, ‘Buket’, ‘Harne’, ‘Markiian’, ‘Kharroza’, ‘Shalanda’, ‘Nicanor’ and ‘Yaroslava’ showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties

Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown (‘Amos’, ‘Nikanor’, ‘Rarytet’, ‘Yaroslava’) and low-stem (‘HAD 69’, ‘HAD 86’, ‘HAD 110’, ‘Timofei’) multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9–12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as ‘Amos’, ‘Buket’, ‘Harne’, ‘Markiian’, ‘Kharroza’, ‘Shalanda’, ‘Nicanor’ and ‘Yaroslava’ showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties | Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на засухоустойчивость с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь – острозасушливая Степь). Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Созданы среднерослые (‘Амос’, ‘Никанор’, ‘Раритет’, ‘Ярослава’) и низкостебельные (‘ХАД 69’, ‘ХАД 86’, ‘ХАД 110’, ‘Тимофей’) многолинейные сорта озимых и двуручек гексаплоидных тритикале, отличающиеся повышенной адаптивностью, потенциальной урожайностью 9–12 т/га и высокими хлебопекарными свойствами. Среди наиболее засухоустойчивых генотипов лучшие показатели урожайности, пластичности и стабильности продемонстрировали сорта ‘Амос’, ‘Букет’, ‘Гарнэ’, ‘Маркиян’, ‘Харроза’, ‘Шаланда’, ‘Никанор’ и ‘Ярослава’. Выводы. Переход в селекции гексаплоидных тритикале от межродовой к внутривидовой гибридизации вместе с системными испытаниями гибридного материала в контрастных агроэкологических зонах обеспечили создание на многолинейной основе конкурентоспособных сортов с оптимальным сочетанием урожайных и адаптивных свойств. | Мета. Аналіз процесу селекції гексаплоїдних тритикале на посухостійкість з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах (Лісостеп – гостропосушливий Степ). Методи. Діалектичний, польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Створено середньорослі (‘Амос’, ‘Ніканор’, ‘Раритет’, ‘Ярослава’) та низькостеблові (‘ХАД 69’, ‘ХАД 86’, ‘ХАД 110’, ‘Тимофій’) багатолінійні сорти озимих і дворучок гексаплоїдних тритикале з підвищеною адаптивністю, потенційною врожайністю 9–12 т/га й високими хлібопекарськими властивостями. Серед найбільш посухостійких генотипів кращі показники врожайності, пластичності та стабільності продемонстрували сорти ‘Амос’, ‘Букет’, ‘Гарне’, ‘Маркіян’, ‘Харроза’, ‘Шаланда’, ‘Ніканор’ та ‘Ярослава’. Висновки. Перехід у селекції гексаплоїдних тритикале від міжродової до внутрішньовидової гібридизації разом із системними випробуваннями гібридного матеріалу в контрастних агроекологічних зонах забезпечили створення багатолінійних конкурентоспроможних сортів з оптимальним поєднанням урожайних та адаптивних властивостей.

Purpose. Studying the inheritance of such trait of soybean (Glucine max (L.) Merrill) as growing season length in F2 and assessing hybrid combinations to identify more quick-ripening phenotypes as compared to parents. Methods. Laboratory test, mathematico-statistical evaluation. Results. In most crossbreeding combinations, when parents differed by growing season length, late ripeness was dominated in F2, in one combination – early ripeness, in two combinations, when parents scarcely differed by growing season length, complementary effect was observed for this index. It was found that ‘Anzhelika’/‘Mageva’ combination generated the highest number of more quick-ripening forms than any of the parents (13.1%), a smaller number was identified in ‘Legenda’/‘Vizhion’ (6.4%) and ‘Anzhelika’/‘Gentleman’ (4.0%), and barely noticeable number was observed in ‘Legenda’/‘Yelena’ combination (1.3%). Conclusions. In the following crossbreeding combinations as ‘Legenda’/‘Vizhion’, Legenda’/‘Korado’, ‘Legenda’/‘Ustia’, ‘Legenda’/‘Yelena’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘No. 894’/‘Vizhion’, ‘Anzhelika’/‘Annushka’, ‘No. 894’/‘Annushka’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘No. 441’/‘Gentleman’, ‘No. 441’/‘Vizhion’, ‘No. 441’/‘Annushka’, ‘Anzheli­ka’/‘Gentleman’ and ‘Anzhelika’/‘Prypiat’ when parents considerably and insignificantly differ by growing season length, late ripeness was dominated in F2. ‘Ustia’/‘Vizhion’ and ‘Yug-30’/‘ Vizhion’ crossbreeding combinations in which parents hardly differ by growing season, complementary effect was observed in F2 for this index.

Purpose. Studying the inheritance of such trait of soybean (Glucine max (L.) Merrill) as growing season length in F2 and assessing hybrid combinations to identify more quick-ripening phenotypes as compared to parents. Methods. Laboratory test, mathematico-statistical evaluation. Results. In most crossbreeding combinations, when parents differed by growing season length, late ripeness was dominated in F2, in one combination – early ripeness, in two combinations, when parents scarcely differed by growing season length, complementary effect was observed for this index. It was found that ‘Anzhelika’/‘Mageva’ combination generated the highest number of more quick-ripening forms than any of the parents (13.1%), a smaller number was identified in ‘Legenda’/‘Vizhion’ (6.4%) and ‘Anzhelika’/‘Gentleman’ (4.0%), and barely noticeable number was observed in ‘Legenda’/‘Yelena’ combination (1.3%). Conclusions. In the following crossbreeding combinations as ‘Legenda’/‘Vizhion’, Legenda’/‘Korado’, ‘Legenda’/‘Ustia’, ‘Legenda’/‘Yelena’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘No. 894’/‘Vizhion’, ‘Anzhelika’/‘Annushka’, ‘No. 894’/‘Annushka’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘No. 441’/‘Gentleman’, ‘No. 441’/‘Vizhion’, ‘No. 441’/‘Annushka’, ‘Anzheli­ka’/‘Gentleman’ and ‘Anzhelika’/‘Prypiat’ when parents considerably and insignificantly differ by growing season length, late ripeness was dominated in F2. ‘Ustia’/‘Vizhion’ and ‘Yug-30’/‘ Vizhion’ crossbreeding combinations in which parents hardly differ by growing season, complementary effect was observed in F2 for this index.

Purpose. Studying the inheritance of such trait of soybean (Glucine max (L.) Merrill) as growing season length in F2 and assessing hybrid combinations to identify more quick-ripening phenotypes as compared to parents. Methods. Laboratory test, mathematico-statistical evaluation. Results. In most crossbreeding combinations, when parents differed by growing season length, late ripeness was dominated in F2, in one combination – early ripeness, in two combinations, when parents scarcely differed by growing season length, complementary effect was observed for this index. It was found that ‘Anzhelika’/‘Mageva’ combination generated the highest number of more quick-ripening forms than any of the parents (13.1%), a smaller number was identified in ‘Legenda’/‘Vizhion’ (6.4%) and ‘Anzhelika’/‘Gentleman’ (4.0%), and barely noticeable number was observed in ‘Legenda’/‘Yelena’ combination (1.3%). Conclusions. In the following crossbreeding combinations as ‘Legenda’/‘Vizhion’, Legenda’/‘Korado’, ‘Legenda’/‘Ustia’, ‘Legenda’/‘Yelena’, ‘Yug-30’/‘Gentleman’, ‘No. 894’/‘Vizhion’, ‘Anzhelika’/‘Annushka’, ‘No. 894’/‘Annushka’, ‘Legenda’/‘Annushka’, ‘No. 441’/‘Gentleman’, ‘No. 441’/‘Vizhion’, ‘No. 441’/‘Annushka’, ‘Anzheli­ka’/‘Gentleman’ and ‘Anzhelika’/‘Prypiat’ when parents considerably and insignificantly differ by growing season length, late ripeness was dominated in F2. ‘Ustia’/‘Vizhion’ and ‘Yug-30’/‘ Vizhion’ crossbreeding combinations in which parents hardly differ by growing season, complementary effect was observed in F2 for this index. | Цель. Изучение наследования признака продолжительности периода вегетации сои культурной (Glуcine max (L.) Merrill) в F2 и оценка гибридных комбинаций с целью выделения из них более скороспелых фенотипов, чем у родительских форм. Методы. Лабораторный, математико-статистический. Результаты. В большинстве комбинаций скрещивания, где родительские формы отличались по продолжительности периода вегетации, в F2 отмечено доминирование позднеспелости, в одной комбинации – скороспелости, в двух комбинациях, где родительские формы практически не отличались по периоду вегетации, наблюдался комплементарный эффект по данному показателю. Больше всего форм, более скороспелых чем одна из родительских, выделено в комбинации ‘Анжелика’/‘Магева’ (13,1%), меньше – у ‘Легенда’/‘Вижион’ (6,4%), ‘Анжелика’/‘Джентльмен’ (4,0%), и совсем незначительное их количество – 1,3% обнаружено в ‘Легенда’/‘Елена’. Выводы. В комбинациях скрещивания ‘Легенда’/‘Вижион’, ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Легенда’/‘Устья’, ‘Легенда’/‘Елена’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘№ 894’/‘Вижион’, ‘Анжелика’/‘Аннуш­ка’, ‘№ 894’/‘Аннушка’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Вижион’, ‘№ 441’/‘Аннушка’, ‘Анже­ли­ка’/‘Джентльмен’ и ‘Анжелика’/‘Припять’, где родительские формы значительно и мало отличались по продолжительности периода вегетации, в F2 отмечено доминирование позднеспелости. В комбинациях скрещивания ‘Устья’/‘Вижион’ и ‘Юг-30’/‘Вижион’, где родительские формы практически не отличались по периоду вегетации, в F2 наблюдался комплементарный эффект по данному показателю. | Мета. Вивчення успадкування ознаки тривалості періоду вегетації у популяціях другого покоління сої культурної (Glуcine max (L.) Merrill) та оцінка гібридних комбінацій з метою виділення з них фенотипів, скоростигліших ніж у батьківських форм. Методи. Лабораторний, математично-статистичний. Результати. В більшості комбінацій схрещування, де батьківські форми відрізнялися за тривалістю періоду вегетації, у популяціях другого покоління встановлено домінування пізньостиглості, в одній комбінації – скоростиглості; в двох комбінаціях, де батьківські форми практично не відрізнялися за періодом вегетації, спостерігався комплементарний ефект за цим показником. Найбільше форм, скоростигліших за одну з батьківських, виділено в комбінації ‘Анжеліка’/‘Магева’ (13,1%), менше – в ‘Легенда’/‘Віжіон’ (6,4%), ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’ (4,0%) і зовсім незначну їх кількість – 1,3% виявлено в ‘Легенда’/‘Єлена’. Висновки. В комбінаціях схрещування ‘Легенда’/‘Віжіон’, ‘Легенда’/‘Корадо’, ‘Легенда’/‘Устя’, ‘Легенда’/‘Єлена’, ‘Юг-30’/‘Джентльмен’, ‘№ 894’/‘Віжіон’, ‘Анжеліка’/‘Аннушка’, ‘№ 894’/‘Аннушка’, ‘Легенда’/‘Аннушка’, ‘№ 441’/‘Джентльмен’, ‘№ 441’/‘Віжіон’, ‘№ 441’/‘Аннушка’, ‘Анжеліка’/‘Джентльмен’, ‘Анжеліка’/‘Прип’ять’, де батьківські форми значно й мало відрізнялися за тривалістю періоду вегетації, в F2 виявлено домінування пізньостиглості. В комбінаціях схрещування ‘Устя’/‘Віжіон’ і ‘Юг-30’/‘Віжіон’, де батьківські форми практично не відрізнялися за періодом вегетації, в F2 спостерігався комплементарний ефект за цим показником.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability. | Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, статистико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, со стабильной урожайностью – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, засухоустойчивые – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Более пластичными оказались ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (средняя по годам урожайность – 4,27–4,48 т/га) и сорта ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дархліба харківський’ (урожайность 4,27–4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность. Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность. | Мета. Оцінити стабільність формування врожайності комплексно-цінних сортів і ліній тритикале ярого в умовах різних років вирощування та виділити кращі генотипи за потенціалом урожайності, пластичністю та стабільністю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний аналіз. Результати. Встановлено адаптивні властивості та селекційну цінність сортів і ліній тритикале ярого. Проаналізовано методи створення та родоводи кращих генотипів. Порівняння врожайності в умовах різних років вирощування дало можливість виділити генотипи з високим потенціалом урожайності – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, зі стабільною врожайністю – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, посухостійкі – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Пластичнішими виявилися ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Висновки. Найперспективнішими генотипами для виробництва та селекції є лінії ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (cередня за роками врожайність – 4,27–4,48 т/га) та сорти ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дар хліба харківський’ (урожайність – 4,27–4,45 т/га), які поєднують високу адаптивну здатність та врожайність. Вони є цінними для використання як вихідний матеріал в селекції на адаптивність.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.

Purpose. Theoretical and experimental substantiation of introduction of “Romantica” roses originated by Meilland company under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Methods. Biometrical, comparative-morphological, statistic ones. Results. Viability, growth and development indices as well as ornamental qualities (tolerance for winter conditions, frost hardiness, drought resistance, complex disease and pest resistance, habit maintenance, shoot formation, flowering, coloration, shape of flowers, petal number etc.) were analyzed for 12 rose cultivars of “Romantica” series planted on the collection and exhibition plots of the National Dendrological Park «Sofiivka» NAS of Ukraine. The investigations were conducted within 2012–2015. The most of the cultivars got the mark of introduction success 41–45 points of 50; so, the cultivars are totally promising for introduction into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. ‘Leonardo da Vinci’ and ‘Yves Piaget’ cultivars got point number 35–38 and they can be considered promising ones. The acclimatization number for the most of the investigated cultivars was 85–90 points of 100 that means good adaptation of the plants in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The adaptation of cv. ‘Leonardo da Vinci’ and cv. ‘Yves Piaget’ roses (point number 75) can be considered satisfactory. The total evaluation of “Romantica” roses ornamental qualities made 76–87 points of 100; so, all the cultivars display high ornamental qualities and deserve to be introduced to the production. Conclusions. The garden roses of “Romantica” series originated by Meilland company being introduced into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine are adapted well in the introduction region and they are promising for the subsequent introduction.

Purpose. Theoretical and experimental substantiation of introduction of “Romantica” roses originated by Meilland company under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Methods. Biometrical, comparative-morphological, statistic ones. Results. Viability, growth and development indices as well as ornamental qualities (tolerance for winter conditions, frost hardiness, drought resistance, complex disease and pest resistance, habit maintenance, shoot formation, flowering, coloration, shape of flowers, petal number etc.) were analyzed for 12 rose cultivars of “Romantica” series planted on the collection and exhibition plots of the National Dendrological Park «Sofiivka» NAS of Ukraine. The investigations were conducted within 2012–2015. The most of the cultivars got the mark of introduction success 41–45 points of 50; so, the cultivars are totally promising for introduction into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. ‘Leonardo da Vinci’ and ‘Yves Piaget’ cultivars got point number 35–38 and they can be considered promising ones. The acclimatization number for the most of the investigated cultivars was 85–90 points of 100 that means good adaptation of the plants in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The adaptation of cv. ‘Leonardo da Vinci’ and cv. ‘Yves Piaget’ roses (point number 75) can be considered satisfactory. The total evaluation of “Romantica” roses ornamental qualities made 76–87 points of 100; so, all the cultivars display high ornamental qualities and deserve to be introduced to the production. Conclusions. The garden roses of “Romantica” series originated by Meilland company being introduced into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine are adapted well in the introduction region and they are promising for the subsequent introduction. | Цель. Теоретическое и экспериментальное обоснование интродукции роз серии «Romantica» компании Meilland в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Биометрические, сравнительно-морфологические, статистические. Результаты. Проанализированы показатели жизнеспособности, роста, развития и признаки декоративности (зимо-, морозо- и засухоустойчивость, комплексная стойкость против болезней и вредителей, сохранение габитуса, побегообразование, цветение, окраска, форма, махровость цветков и т. п.) роз 12 сортов серии «Romantica», высаженных на коллекционных и экспозиционных делянках Национального дендропарка «Софиевка» НАН Украины. Исследования проводили в течение 2012–2015 гг. Оценка успешности интродукции большинства сортов равнялась 41–45 баллов из 50 возможных, и эти сорта являются вполне перспективными для условий Правобережной Лесостепи Украины. Сорта ‘Leonardo da Vinci’ и ‘Yves Piaget’, которые имели сумму баллов 35–38, можно считать перспективными. Акклиматизационное число для роз большинства исследованных сортов составило 85–90 баллов из 100 возможных, что означает хорошую адаптацию этих растений в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Адаптацию роз сортов ‘Leonardo da Vinci’ и ‘Yves Piaget’ (сумма баллов 75) можно считать удовлетворительной. Итоговая оценка декоративности роз серии «Romantica» составила 76–87 баллов из 100 возможных, а значит, все эти сорта проявляют высокую декоративность и заслуживают внедрения в производство. Выводы. Садовые розы серии «Romantica» компании Meilland, интродуцированные в природно-климатических условия Правобережной Лесостепи Украины, хорошо адаптировались в районе интродукции и являются перспективными для дальнейшего введения в культуру. | Мета. Теоретичне та експериментальне обґрунтування інтродукції троянд серії «Romantica» компанії Meilland в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Біометричні, порівняльно-морфологічні, статистичні. Результати. Проаналізовано показники життєздатності, росту, розвитку та ознаки декоративності (зимо-, морозо- та посухостійкість, комплексна стійкість проти хвороб і шкідників, збереження габітусу, пагоноутворення, цвітіння, забарвлення, форма, махровість квіток тощо) троянд 12 сортів серії «Romantica», висаджених на колекційних та експозиційних ділянках Національного дендропарку «Софіївка» НАН України. Дослідження проводили протягом 2012–2015 рр. Оцінка успішності інтродукції більшості сортів становила 41–45 балів з 50 можливих, і ці сорти є цілком перспективними для умов Правобережного Лісостепу України. Сорти ‘Leonardo da Vinci’ та ‘Yves Piaget’, що мали суму балів 35–38, можна вважати перспективними. Акліматизаційне число для троянд більшості досліджуваних сортів становило 85–90 балів зі 100 можливих, що означає добру адаптацію цих рослин в умовах Правобережного Лісостепу України. Адаптація троянд сортів ‘Leonardo da Vinci’ та ‘Yves Piaget’ (сума балів 75) є задовільною. Підсумкова оцінка декоративності троянд серії «Romantica» становила 76–87 балів зі 100 можливих, а отже, всі ці сорти виявляють високу декоративність і заслуговують на впровадження у виробництво. Висновки. Садові троянди серії «Romantica» компанії Meilland, інтродуковані в природно-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України, добре адаптувалися в районі інтродукції і є перспективними для подальшого впровадження в культуру.

Purpose. Theoretical and experimental substantiation of introduction of “Romantica” roses originated by Meilland company under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Methods. Biometrical, comparative-morphological, statistic ones. Results. Viability, growth and development indices as well as ornamental qualities (tolerance for winter conditions, frost hardiness, drought resistance, complex disease and pest resistance, habit maintenance, shoot formation, flowering, coloration, shape of flowers, petal number etc.) were analyzed for 12 rose cultivars of “Romantica” series planted on the collection and exhibition plots of the National Dendrological Park «Sofiivka» NAS of Ukraine. The investigations were conducted within 2012–2015. The most of the cultivars got the mark of introduction success 41–45 points of 50; so, the cultivars are totally promising for introduction into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. ‘Leonardo da Vinci’ and ‘Yves Piaget’ cultivars got point number 35–38 and they can be considered promising ones. The acclimatization number for the most of the investigated cultivars was 85–90 points of 100 that means good adaptation of the plants in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The adaptation of cv. ‘Leonardo da Vinci’ and cv. ‘Yves Piaget’ roses (point number 75) can be considered satisfactory. The total evaluation of “Romantica” roses ornamental qualities made 76–87 points of 100; so, all the cultivars display high ornamental qualities and deserve to be introduced to the production. Conclusions. The garden roses of “Romantica” series originated by Meilland company being introduced into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine are adapted well in the introduction region and they are promising for the subsequent introduction.