Мета. Проаналізувати сортовий потенціал селекції, оптимізацію сортової структури виробництва та періодичність сортових змін тютюну Nicotiana tabacum L. у Республіці Болгарія. Результати. Ретроспективний аналіз селекції тютюну (Nicotiana tabacum L.) свідчить, що за період 1950–2010 рр. у Болгарії створено 158 сортів, серед яких 130 сортів з підвиду Східний (ssp. Orientalis), 28 сортів підвиду Американський (ssp. Americana), з яких 17 сортів типу Вірджинія і 11 сортів типу Берлі. На основі цього сортового потенціалу проведено відповідні сортозміни у виробничому секторі країни. За 50–60 років (1950–2010 рр.) здійснено 5–7 сортозмін вітчизняними сортами. Висока ефективність селекції тютюну з отриманням якісних сортів і порівняно часті сортозміни створюють сприятливі можливості для щорічного оптимального формування сортової структури виробництва залежно від вимог і попиту відповідного сировинного сегменту ринку та кон’юнктури ринку, що швидко змінюється. Висновки. Із загального сортового потенціалу селекції сортів тютюну підвиду Східний (130 сортів) за 13-річний період (1995, 2000–2011 рр.) увійшли до виробничого обороту 47,7% (62 сорти), приблизно 25% (24–30 сортів) формують основний обсяг Східного тютюну, який щорічно виробляють у Болгарії. Сортовий потенціал селекції великолистового тютюну у виробництві використано повністю – 17 сортів типу Вірджинія та 11 сортів типу Берлі. Тютюн є єдиною сільськогосподарською культурою в Болгарії, яка включає в структуру виробництва майже 100% сортів вітчизняної селекції.

Purpose. To analyze the varietal potential of breeding, the optimization of the varietal structure of production and the frequency of changes in the commonly used varieties of tobacco (Nicotiana tabacum L.) in the Republic of Bulgaria.Methods. Comparative, statistical, analytical ones.Results. The retrospective analysis of tobacco (Nicotiana tabacum L.) breeding in Bulgaria shows that 158 varieties were created during the period of 1950–2010 including 130 varieties of the Oriental subspecies (ssp. Orientalis) and 28 ones of the American subspecies (ssp. Americana), 17 of the latter are of the Virginia type and 11 are of the Burley type. Based on this varietal potential, appropriate variety changing were periodically adopted by the production sector in the country. There were about 5–7 variety changing during 50–60 years (1950–2010) using domestic varieties. The high efficiency of tobacco breeding with the creation of high-quality varieties and the relatively frequent variety changing are prerequisites for optimal formation of the varietal structure of production on a yearly basis depending on preferences and requirements of the particular raw market segment and the rapid changes in the market condition.Conclusions. From the total varietal potential of the Oriental tobacco breeding (130 varieties), for a period of 13 years, 47.7% (62 varieties) were used in production, while approximately 25% (24–30 varieties) constitute the main volume of Oriental tobacco produced in Bulgaria every year. The varietal potential of breeding of large-leaved tobacco has been fully realized in production – 17 varieties of Virginia type and 11 varieties of Burley type. Tobacco is the only agricultural crop in Bulgaria whose production structure includes almost 100% locally selected varieties. | Цель. Проанализировать сортовой потенциал селекции, оптимизацию сортовой структуры производства и периодичность сортосмены табака (Nicotiana tabacum L.) в Республике Болгария.Результаты. Ретроспективный анализ селекции табака (Nicotiana tabacum L.) показывает, что за период 1950–2010 гг. в Болгарии созданы 158 сортов, из которых 130 – подвида Восточный (ssp. Orientalis), и 28 сортов подвида Американский (ssp. Americana), среди которых 17 сортов типа Вирджиния и 10 сортов типа Берли. На базе этого сортового потенциала проведены соответствующие сорто­смены в производственном секторе страны. За 50–60 лет (1950–2010 гг.) произведено 5–7 сортосмен отечественными сортами. Высокая эффективность селекции с получением качественных сортов и сравнительно частые сорто­смены создают благоприятные возможности для ежегодного оптимального формирования сортовой структуры производства в зависимости от требований и спроса соответствующего сырьевого сегмента рынка и быстро меня­ющейся рыночной конъюнктуры.Выводы. Из общего сортового потенциала селекции сортов табака подвида Восточный (130 сортов) за 13-летний период (1995, 2000–2011 гг.) вошли в производственный оборот 47,7% (62 сорта), около 25% (24–30 сортов) формируют основной объем Восточного табака, который ежегодно производится в Болгарии. Сортовой потенциал селекции Крупнолистных сортов полностью использован в производстве – 17 сортов типа Вирджиния и 10 сортов типа Берли. Табак является единственной сельскохозяйственной культурой в Болгарии, которая включает в структуру производства почти 100% сортов отечественной селекции. | Мета. Проаналізувати сортовий потенціал селекції, оптимізацію сортової структури виробництва та періодичність сортових змін тютюну Nicotiana tabacum L. у Республіці Болгарія.Результати. Ретроспективний аналіз селекції тютюну (Nicotiana tabacum L.) свідчить, що за період 1950–2010 рр. у Болгарії створено 158 сортів, серед яких 130 сортів з підвиду Східний (ssp. Orientalis), 28 сортів підвиду Американський (ssp. Americana), з яких 17 сортів типу Вірджинія і 11 сортів типу Берлі. На основі цього сортового потенціалу проведено відповідні сортозміни у виробничому секторі країни. За 50–60 років (1950–2010 рр.) здійснено 5–7 сортозмін вітчизняними сортами. Висока ефективність селекції тютюну з отриманням якісних сортів і порівняно часті сортозміни створюють сприятливі можливості для щорічного оптимального формування сортової структури виробництва залежно від вимог і попиту відповідного сировинного сегменту ринку та кон’юнктури ринку, що швидко змінюється.Висновки. Із загального сортового потенціалу селекції сортів тютюну підвиду Східний (130 сортів) за 13-річний період (1995, 2000–2011 рр.) увійшли до виробничого обороту 47,7% (62 сорти), приблизно 25% (24–30 сортів) формують основний обсяг Східного тютюну, який щорічно виробляють у Болгарії. Сортовий потенціал селекції великолистового тютюну у виробництві використано повністю – 17 сортів типу Вірджинія та 11 сортів типу Берлі. Тютюн є єдиною сільськогосподарською культурою в Болгарії, яка включає в структуру виробництва майже 100% сортів вітчизняної селекції.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds. Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds. Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination.

Purpose. To assess the demand for sorghum seed material and sufficiency of domestic seeds.Results. The analysis of the State register for the period of 2002–2012 showed that there was the tendency not only towards increasing quantity of sorghum crops in general but their substitution by hybrids of foreign breeding. During the period from 2002 to 2017, 72 sorghum varieties were entered on the State register in total, among them only 12 varieties were of domestic breeding, the rest 60 was presented by foreign breeding institutions. Investigation results allowed to determine that the production of base and prebase seeds of sorghum in 2010 amounted to 1,3 t, in 2016 was 43 t. During the same period the production of sugar sorghum increased from 0,2 to 12,0 t, grass sorghum – from 4,0 to 83 t. In 2017, requirements of acreage of such crops as grass sorghum and broomcorn were completely satisfied by the amount of grown seeds. At the same time, the need for seeds of sorghum and sugar sorghum can not be covered completely at the expense of domestic varieties reproduction. In 2017, general demand for sorghum seeds was 400,5 t, among which only 42,0 t was of domestic production. The rest demand for seeds will be met at the expense of import of foreign breeding seeds into the country to be grown and prepared for sowing abroad. Conclusions. In the Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine, there are 72 sorghum varieties among them only 12 varieties were of domestic breeding, that is 17%, as compared to 83% of recommended great sorghum varieties of foreign breeding. In Ukraine, the area occupied by sorghum cultivation was 22,8 thou ha in 2005, up to 2017 it increased to 89,0 thou ha, and accordingly the demand for seeds run up from 102,6 to 400,5 t. The area occupied by the sugar sorghum in 2005 amounted to only 2,6 thou ha, in 2017 – 20,0 thou ha, that accordingly determined increase of demand for seed material from 13,0 to 99,9 t. In 2017, the part of the area where domestic hybrids of sorghum are growing was 10%, hybrids of sugar sorghum – 12%, that was indicative of very poor situation with domestic varieties dissemination. | Цель. Оценить потребность в семенном материале сорговых культур и обеспеченность отечественным семенами.Результаты. По результатам анализа Государственного реестра за 2002–2017 гг., наблюдается тенденция не только к увеличению количества сорговых культур в целом, но и к замещению их гибридами зарубежной селекции. Всего за период с 2002 по 2017 г. в Государственный реестр внесено 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, остальные 60 представлены зарубежными селекционными учреждениями. По результатам проведенных исследований установлено, что производство базовых и добазовых семян сорго обыкновенного двухцветного в 2010 г. достигало 1,3 т, в 2016 – 42 т. За аналогичный период производство семян сорго сахарного возросло с 0,2 до 12,0 т, сорго суданского – с 4,0 до 83,0 т. В 2017 г. для обеспечения потребностей посевных площадей таких культур, как сорго суданское и сорго веничное вполне достаточно выращенных семян. В то же время потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного и сорго сахарного не в полной мере может быть обеспечена за счет размножения отечественных сор­тов. В 2017 г. общая потребность в семенах сорго обыкновенного двухцветного составляет 400,5 т, из которых лишь 42,0 т – отечественного производства. Остальная потребность в семенах будет обеспечена за счет импорта в страну семян зарубежной селекции, в частности выращенного и подготовленного к севу.Выводы. В Реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, внесены 72 сорта сорго обыкновенного двухцветного, из них только 12 сортов отечественной селекции, то есть 17% по сравнению с 83% рекомендованных сортов сорго двухцветного зарубежной селекции. Площади, занятые в Украине под выращиванием сорго обыкновенного двухцветного, в 2005 г. составляли 22,8 тыс. га, до 2017 г. они выросли до 89,0 тыс. га, соответственно и потребность в семенах – с 102,6 до 400, 5 т. Площади, занятые под сорго сахарным, по состоянию на 2005 г. составляли всего 2,6 тыс. га, в 2017 г. – 20,0 тыс. га, что соответственно и определило повышение потребности в семенном материале с 13,0 до 99,9 т. В 2017 доля площадей, на которых выращивают оте­чественные гибриды сорго обыкновенного двухцветного, составляет 10%, гибриды сорго сахарного – 12%, что свидетельствует о крайне неудовлетворительной ситуации с распространением отечественных сортов. | Мета. Оцінити потребу в насіннєвому матеріалі соргових культур та забезпеченість вітчизняним насінням.Результати. За результатами аналізу Державного реєстру за 2002–2017 рр., спостерігається тенденція не тільки до збільшення кількості соргових культур загалом, а й до заміщення їх гібридами зарубіжної селекції. Всього за період з 2002 по 2017 р. до Державного реєстру внесено 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, решту 60 представлено зарубіжними селекційними установами. За результатами проведених досліджень визначено, що виробництво базового та добазового насіння сорго звичайного двокольорового в 2010 р. було на рівні 1,3 т, у 2016 р. – 42 т. За аналогічний період виробництво насіння сорго цукрового зросло з 0,2 до 12,0 т, сорго суданського – з 4,0 до 83,0 т. У 2017 р. для забезпечення потреб посівних площ таких культур, як сорго суданське та сорго віникове повністю достатньо вирощеного насіння. Водночас, потреба в насінні сорго звичайного двокольорового та сорго цукро­вого не повною мірою може бути забезпечена за рахунок розмноження вітчизняних сортів. У 2017 р. загальна потреба в насінні сорго звичайного двокольорового становить 400,5 т, з яких лише 42,0 т – вітчизняного виробництва. Решта потреби в насінні буде забезпечена за рахунок імпорту в країну насіння зарубіжної селекції, зокрема вирощеного та підготовленого до сівби за кордоном.Висновки. У Державному реєстрі сортів рослин, придатних до поширення в Україні, перебуває 72 сорти сорго звичайного двокольорового, з них лише 12 сортів вітчизняної селекції, тобто 17%, порівняно з 83% рекомендованих сортів сорго двокольорового іноземної селекції. Площі, зайняті в Україні під вирощуванням сорго звичайного двокольорового, в 2005 р. становили 22,8 тис. га, до 2017 р. вони зросли до 89,0 тис. га, відповідно й потреба в насінні – з 102,6 до 400,5 т. Площі, зайняті під сорго цукровим, станом на 2005 р., становили всього 2,6 тис. га, в 2017 р. – 20,0 тис. га, що відповідно й визначило підвищення потреби в насіннєвому матеріалі з 13,0 до 99,9 т. У 2017 р. частка площ, на яких вирощують вітчизняні гібриди сорго звичайного двокольорового, становить 10%, гібриди сорго цукрового – 12%, що свідчить про вкрай незадовільну ситуацію з поширенням вітчизняних сортів.

Purpose. To evaluate and select hybrids, varieties of the parental nursery of the breeding process, biotechnological lines and wild species of potato for physiological parameters of drought resistance. Methods. Physiological and biochemical, selection ones, statistical data processing. Results. The data is given concerning the evaluation of the water retaining and water regeneration capacity of potato leaves of promising hybrids of competitive and ecological test, varieties of the parental nursery, biotechnological lines and wild species and their integral indicator of drought resistance. The studied samples were grown in the nurseries of field selection crop rotation. Accordingly, the initial material with the highest drought resistance value has been defined. Among the evaluated material, eight hybrids of the competitive and ecological test have been selected (drought resistance coefficient was ranging from 59.4% to 84.8%) and five biotechnological lines of ‘Hlazurna’ and ‘Dorohin’ varieties (drought resistance coefficient was in the range of 55.5% to 67.5%). As for wild species, almost half of the samples (47.8%) were characterized by a high coefficient of drought resistance (from 55 to 78%). Selected samples with high values of drought resistance were recommended to use as a source and drought resistance donors when creating new potato varieties. Conclusions. The initial potato material (hybrids, varieties, biotechnological lines and wild species) with high values of drought resistance (55.0–84.8%) has been selected. These samples are recommended to use in the breeding process when creating new drought resistance potato varieties.

Purpose. To evaluate and select hybrids, varieties of the parental nursery of the breeding process, biotechnological lines and wild species of potato for physiological parameters of drought resistance. Methods. Physiological and biochemical, selection ones, statistical data processing. Results. The data is given concerning the evaluation of the water retaining and water regeneration capacity of potato leaves of promising hybrids of competitive and ecological test, varieties of the parental nursery, biotechnological lines and wild species and their integral indicator of drought resistance. The studied samples were grown in the nurseries of field selection crop rotation. Accordingly, the initial material with the highest drought resistance value has been defined. Among the evaluated material, eight hybrids of the competitive and ecological test have been selected (drought resistance coefficient was ranging from 59.4% to 84.8%) and five biotechnological lines of ‘Hlazurna’ and ‘Dorohin’ varieties (drought resistance coefficient was in the range of 55.5% to 67.5%). As for wild species, almost half of the samples (47.8%) were characterized by a high coefficient of drought resistance (from 55 to 78%). Selected samples with high values of drought resistance were recommended to use as a source and drought resistance donors when creating new potato varieties. Conclusions. The initial potato material (hybrids, varieties, biotechnological lines and wild species) with high values of drought resistance (55.0–84.8%) has been selected. These samples are recommended to use in the breeding process when creating new drought resistance potato varieties.

Purpose. To evaluate and select hybrids, varieties of the parental nursery of the breeding process, biotechnological lines and wild species of potato for physiological parameters of drought resistance.Methods. Physiological and biochemical, selection ones, statistical data processing.Results. The data is given concerning the evaluation of the water retaining and water regeneration capacity of potato leaves of promising hybrids of competitive and ecological test, varieties of the parental nursery, biotechnological lines and wild species and their integral indicator of drought resistance. The studied samples were grown in the nurseries of field selection crop rotation. Accordingly, the initial material with the highest drought resistance value has been defined. Among the evaluated material, eight hybrids of the competitive and ecological test have been selected (drought resistance coefficient was ranging from 59.4% to 84.8%) and five biotechnological lines of ‘Hlazurna’ and ‘Dorohin’ varieties (drought resistance coefficient was in the range of 55.5% to 67.5%). As for wild species, almost half of the samples (47.8%) were characterized by a high coefficient of drought resistance (from 55 to 78%). Selected samples with high values of drought resistance were recommended to use as a source and drought resistance donors when creating new potato varieties.Conclusions. The initial potato material (hybrids, varieties, biotechnological lines and wild species) with high values of drought resistance (55.0–84.8%) has been selected. These samples are recommended to use in the breeding process when creating new drought resistance potato varieties. | Цель. Оценить и провести отбор гибридов, сортов родительского питомника селекционного процесса, биотехнологических линий и диких видов картофеля по физиологичес­ким показателям засухоустойчивости. Методы. Физиолого-биохимические, селекционные, статистические. Результаты. Приведены данные оценивания водоудерживающей и водообновляющей способности листьев картофеля перспективных гибридов конкурсно-экологического испытания, сортов родительского питомника, биотехнологических линий, диких видов и их интегрального показателя засухоустойчивости. Исследуемые образцы выращивали в питомниках полевого селекционного севооборота. Соответственно определен исходный материал с наивысшим показателем засухоустойчивости. Среди оцениваемого материала выделено: восемь гибридов конкурсно-экологического испытания – коэффициент засухоустойчивости колебался от 59,4 до 84,8%, пять биотехнологических линий сортов ‘Глазурна’ и ‘Дорогинь’ с коэффициентом засухоустойчивости в пределах от 55,5 до 67,5%. Среди диких видов почти половина образцов (47,8%) имели высокий коэффициент засухоустойчивости – от 55 до 78%. Образцы с высокими показателями засухоустойчивости рекомендовано использовать как источники и доноры устойчивости к засухе при создании новых засухоустойчивых сортов картофеля. Выводы. Выделен исходный материал картофеля (гибриды, сорта, биотехнологические линии и дикие виды) с высоким коэффициентом засухоустойчивости (55,0–84,8%). Рекомендовано использовать эти образцы в селекционном процессе при создании засухоустойчивых сор­тов картофеля. | Мета. Оцінити та провести добір гібридів, сортів батьківського розсадника селекційного процесу, біотехнологічних ліній та диких видів картоплі за фізіологічними показниками посухостійкості.Методи. Фізіолого-біохімічні, селекційні, статистичні.Результати. Наведено дані оцінювання водоутримувальної та водовідновлювальної здатності листків картоплі перспективних гібридів конкурсно-екологічного випробування, сортів батьківського розсадника, біотехнологічних ліній і диких видів та їх інтегрального показника посухостійкості. Досліджувані зразки вирощували в розсадниках польової селекційної сівозміни. Відповідно визначено вихідний матеріал з найвищим показником посухостійкості. З-поміж оцінюваного матеріалу виділено: вісім гібридів конкурсно-екологічного випробування – коефіцієнт посухостійкості коливався від 59,4 до 84,8%, п’ять біотехнологічних ліній сортів ‘Глазурна’ та ‘Дорогинь’ – коефіцієнт посухостійкості у межах від 55,5 до 67,5%. Серед диких видів майже половина зразків (47,8%) мала високий коефіцієнт посухостійкості – від 55 до 78%. Зразки з високими показниками посухостійкості рекомендовано використовувати як джерело та донори стійкості до посухи під час створення нових посухостійких сортів картоплі.Висновки. Виділено вихідний матеріал картоплі (гібриди, сорти, біотехнологічні лінії та дикі види) з високим коефіцієнтом посухостійкості (55,0–84,8%). Рекомендується використовувати ці зразки у селекційному процесі під час створення посухостійких сортів картоплі.

Purpose. To evaluate hazelnut cultivars, species and hybrids from the genetic collection of Corylus spp. in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the NAS of Ukraine for the complex of economic characters. An attempt has been made to analyze the information on Corylus spp. identity, taxonomy and description, dissemination and ecological requirements of the species, possibilities to use the genetic potential for developing new cultivars. Methods. The value of the Corylus spp. collection representatives was investigated using conventional testing procedures. For summarizing information concerning phylogenetic reconstruction of the Corylus L. genus and hazelnut, a number of scientific publications to be proposed for discussion was analyzed. The oil content in hazelnut kernels and the fatty acid composition was determined using official methods. Results. The best samples of hazelnut genetic collection were included into the broad hybridization programme, and C. chinensis Franch. representatives as well. A number of hybrid seedlings was obtained including new hazelnut cultivars ‘Sofiyivsky 1’, ‘Sofiyivsky 2’ and ‘Sofiyivsky 15’ which were characterized by spherical or almost spherical fruits, high winter hardiness and drought resistance, as well as the absence of rhythmicity in fruiting. Conclusions. The collection of varieties, forms, cultivars and species of the Corylus L. genus created during the last years can be the base for hazelnut breeding in Ukraine.

Purpose. To evaluate hazelnut cultivars, species and hybrids from the genetic collection of Corylus spp. in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the NAS of Ukraine for the complex of economic characters. An attempt has been made to analyze the information on Corylus spp. identity, taxonomy and description, dissemination and ecological requirements of the species, possibilities to use the genetic potential for developing new cultivars.Methods. The value of the Corylus spp. collection representatives was investigated using conventional testing procedures. For summarizing information concerning phylogenetic reconstruction of the Corylus L. genus and hazelnut, a number of scientific publications to be proposed for discussion was analyzed. The oil content in hazelnut kernels and the fatty acid composition was determined using official methods.Results. The best samples of hazelnut genetic collection were included into the broad hybridization programme, and C. chinensis Franch. representatives as well. A number of hybrid seedlings was obtained including new hazelnut cultivars ‘Sofiyivsky 1’, ‘Sofiyivsky 2’ and ‘Sofiyivsky 15’ which were characterized by spherical or almost spherical fruits, high winter hardiness and drought resistance, as well as the absence of rhythmicity in fruiting.Conclusions. The collection of varieties, forms, cultivars and species of the Corylus L. genus created during the last years can be the base for hazelnut breeding in Ukraine. | Цель. Оценить, виды, гибриды и сорта фундука из генетической коллекции Corylus spp. Национального дендрологического парка «Софиевка» НАН Украины по комплексу хозяйственно-ценных признаков. Сделана попытка проанализировать информацию о Corylus spp. идентичности, таксономии и описании, распространении и экологических требованиях видов, возможности использования генетического потенциала для создания новых сортов. Методы. Ценность представителей коллекции Corylus spp. исследовали с помощью общепринятых методов испытаний. Для обобщения информации о филогенетической реконструкции рода Corylus L. и фундука было проанализировано ряд научных публикаций, предложенных для обсуждения. Содержание масла в ядрах орехов фундука и состав жирных кислот определяли официальными методами. Результаты. Лучшие образцы генетической коллекции фундука были включены в широкую программу гибридизации, в том числе с представителями C. chinensis Franch. Получен ряд гибридных сеянцев, в частности новые сорта фундука ‘Софиевский 1’, ‘Софиевский 2’ и ‘Софиевский 15’, которые характеризуются сферическими или почти сферическими плодами, повышенной зимостойкостью и засухоустойчивостью, а также отсутствием периодичности плодоношения. Выводы. Коллекция разновидностей, форм, сортов и видов рода Corylus L., созданная в последние годы, может служить базой для селекции фундука в Украине. | Мета. Оцінити види, гібриди та сорти фундука з генетичної колекції Corylus spp. Національного дендропарку «Софіївка» НАН України за комплексом господарсько-цінних ознак. Зроблено спробу проаналізувати інформацію про Corylus spp. ідентичність, таксономію та описи, поширення та екологічні вимоги видів, можливості використання генетичного потенціалу для створення нових сортів.Методи. Цінність представників колекції Corylus spp. досліджували за допомогою загальноприйнятих методів випробувань. Для узагальнення інформації про філогенетичну реконструкцію роду Corylus L. та фундука було проаналізовано ряд наукових публікацій, запропонованих для обговорення. Вміст олії в ядрах горіхів фундука та склад жирних кислот визначали офіційними методами.Результати. Кращі зразки генетичної колекції фундука були включені в широку програму гібридизації, в тому числі з представниками  C. chinensis Franch. Отримано ряд гібридних сіянців, зок­рема нових сортів фундука ‘Софіївський 1’, ‘Софіївський 2’ та ‘Софіївський 15’, що характеризуються сферичними або майже сферичними плодами, підвищеною зимосостійкістю та стійкістю проти посухи, а також відсутністю періодичності плодоношення.Висновки. Колекція різновидів, форм, сортів та видів роду Corylus L., створена останніми роками, може бути базою для селекції фундука в Україні.

Purpose. To evaluate hazelnut cultivars, species and hybrids from the genetic collection of Corylus spp. in the National Dendrological Park “Sofiyivka” of the NAS of Ukraine for the complex of economic characters. An attempt has been made to analyze the information on Corylus spp. identity, taxonomy and description, dissemination and ecological requirements of the species, possibilities to use the genetic potential for developing new cultivars. Methods. The value of the Corylus spp. collection representatives was investigated using conventional testing procedures. For summarizing information concerning phylogenetic reconstruction of the Corylus L. genus and hazelnut, a number of scientific publications to be proposed for discussion was analyzed. The oil content in hazelnut kernels and the fatty acid composition was determined using official methods. Results. The best samples of hazelnut genetic collection were included into the broad hybridization programme, and C. chinensis Franch. representatives as well. A number of hybrid seedlings was obtained including new hazelnut cultivars ‘Sofiyivsky 1’, ‘Sofiyivsky 2’ and ‘Sofiyivsky 15’ which were characterized by spherical or almost spherical fruits, high winter hardiness and drought resistance, as well as the absence of rhythmicity in fruiting. Conclusions. The collection of varieties, forms, cultivars and species of the Corylus L. genus created during the last years can be the base for hazelnut breeding in Ukraine.

Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secon­dary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by ‘Pshenychne’, ‘Chaian’ to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farming, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing.

Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secon­dary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by ‘Pshenychne’, ‘Chaian’ to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farming, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing.

Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secon­dary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by ‘Pshenychne’, ‘Chaian’ to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farming, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing. | Цель. Создать и изучить генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня для эффективного их использования в дальнейшей селекции и растениеводстве.Методы. Полевой, лабораторный, внутривидовая гибридизация с последующим индивидуальным отбором.Результаты. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня по селекционно-хозяй­с­т­венным и агроэкологическим признакам и свойствам. Серию низькостебельных сортов тритикале озимого пред­с­тавляют: ‘Пшеничное’, ‘Чаян’, которые адаптированы к условиям как интенсивного, так и органического земледелия. Они характеризуются высокой засухо- и зимостойкостью, устойчивостью к полеганию, осыпанию, прорастанию зерна в колосе и ломкости колоса, имеют иммунитет против комплекса грибных болезней и высокий уровень урожайности и технологического качества зерна. Среднестебель­ные константные растительные формы тритикале ‘ПС 1-12’, ‘ПС 2-12’, ‘ПС 3-12’, которые относят к полесско-лесостепному и лесостепному экотипам, демонстрируют высокую продуктивность и адаптивность при органическом земледелии, в частности в случае использования биологизированных элементов агротехнологии.Выводы. Для создания нового исходного материала при селекции гексаплоидных тритикале целесообразно использовать метод внутривидовой гибридизации с привлечением исходного материала, контрастного по эколого-географическому происхождению, и адаптированные местные формы с последующим индивидуальным отбором генотипов с желательными приз­наками и свойствами в расщепляющихся гибридных популяциях. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале по селекционно-генетическим и агроэкологическим признакам и свойствам. Рекомендуется в селекционной практике использовать качественно новый подход агроэкологической и генетической паспортизации генотипов для эффективного решения ряда теоретических и практических задач, которые стоят перед современной экологической и адаптивной селекцией. Предложен новый исходный материал вторичного тритикале озимого и научное сопровождение его выращивания для дальнейшей селекции и растениеводства | Мета. Створити та вивчити генотипи вторинного тритикале гексаплоїдного рівня для ефективного їх використання в подальшій селекції та рослинництві. Методи. Польовий, лабораторний та метод внутрішньовидової гібридизації з подальшим індивідуальним добором. Результати. Створено та охарактеризовано нові генотипи вторинного тритикале гексаплоїдного рівня за селекційно-господарськими та агроекологічними ознаками та властивостями. Серію низькостеблових сортів тритикале озимого репрезентують ‘Пшеничне’, ‘Чаян’, які адаптовані до умов як інтенсивного, так і органічного землеробства. Вони характеризуються високою посухо- та зимостійкістю, стійкістю проти вилягання, обсипання, проростання зерна в колосі та ламкості колоса, мають імунітет проти комплексу грибних хвороб та високий рівень урожайності й технологічної якості зерна. Середньостеблові константні рослинні форми тритикале, зокрема ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, що належать до полісько-лісостепового й лісостепового екотипу, демонструють високу продуктивність і адаптивність за органічного землеробства, зокрема у разі використання біологізованих елементів агротехнології. Висновки. Для створення нового вихідного матеріалу в процесі селекції гексаплоїних тритикале доцільно використовувати метод внутрішньовидової гібридизації із залученням вихідного матеріалу, контрастного за еколого-географічним походженням, та адаптовані місцеві форми з подальшим індивідуальним добором генотипів з бажаними ознаками й властивостями в розщеплюваних гібридних популяціях. Створено та охарактеризовано нові генотипи вторинного тритикале за селекційно-генетичними та агроекологічними ознаками й властивостями. Рекомендовано в селекційній практиці використовувати якісно новий підхід агроекологічної та генетичної паспортизації генотипів для ефективного вирішення ряду теоретичних і практичних завдань, які стоять перед сучасною екологічною та адаптивною селекцією. Запропоновано новий вихідний матеріал вторинного тритикале озимого та науковий супровід його вирощування для подальшої селекції й рослинництва.

Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions. Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe – extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980–2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered. Conclusions. Thus, the effective selection of highly productive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980–2015, medium-tall and dwarf varieties of winter (‘Amfidyploid 256’, ‘Garne’, ‘Kharroza’, ‘Rarytet’, ‘Timofey’, etc.) and alternate (‘Nikanor’, ‘Yaroslava’, ‘Plastun Volynskyi’) triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9–12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use.

Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions. Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation. Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe – extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980–2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered. Conclusions. Thus, the effective selection of highly productive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980–2015, medium-tall and dwarf varieties of winter (‘Amfidyploid 256’, ‘Garne’, ‘Kharroza’, ‘Rarytet’, ‘Timofey’, etc.) and alternate (‘Nikanor’, ‘Yaroslava’, ‘Plastun Volynskyi’) triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9–12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use.

Purpose. Analysis of the process of hexaploid triticale breeding for winter hardiness by intraspecific hybridization method using systemic ecological tests under contrasting conditions.Methods. Dialectical investigation, field experiments, laboratory testing and statistical evaluation.Results. The results of breeding winter and alternate triticale varieties possessing a complex of valuable traits by the method of intraspecific hybridization of forms of different types of development using systemic ecological tests under contrasting conditions (Forest-Steppe – extremely arid Steppe) and at low temperatures were presented. During the years of research (1980–2005), 18 varieties were developed and transferred to the state testing, 17 of them were registered.Conclusions. Thus, the effective selection of highly productive genotypes with increased and high winter hardiness is possible from populations obtained by crossing hexaploid triticale of different types of development (winter triticale with spring and alternate ones) and contrasting level of frost and winter hardiness. During the period of 1980–2015, medium-tall and dwarf varieties of winter (‘Amfidyploid 256’, ‘Garne’, ‘Kharroza’, ‘Rarytet’, ‘Timofey’, etc.) and alternate (‘Nikanor’, ‘Yaroslava’, ‘Plastun Volynskyi’) triticales were developed. They are superior to the standard varieties of soft winter wheat for the critical temperature of freezing by -0.5...- 2.0 °C, characterized by increased (up to 9–12 t/ha) grain yield of various quality depending on the purpose of use. | Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на зимостойкость методом внутривидовой гибридизации с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях.Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический.Результаты. Приведены результаты селекции комплексно-ценных сортов озимых и двуручек гексаплоидных тритикале методом внутривидовой гибридизации форм различного типа развития с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь – острозасушливая Степь), а также на низкотемпературном фоне. Вследствие многолетних исследований (1980–2015 гг.) создано и передано на государственное испытание 18 сортов, из которых 17 – зарегистрировано.Выводы. Таким образом, среди популяций, полученных от скрещивания гексаплоидных тритикале с разным типом развития (озимых с яровыми и двухручками) и контрастным уровнем морозозимостойкости, возможен эффективный отбор высокопродуктивных генотипов с повышенной и высокой зимостойкостью. На протяжении 1980–2015 гг. созданы среднерослые и низкостебельные сорта тритикале – как озимых (‘Амфидиплоид 256’, ‘Гарнэ’, ‘Харроза’, ‘Раритет’, ‘Тимофей’ и др.), так  и двухручек (‘Никанор’, ‘Ярослава’, ‘Пластун волынский’). Они превосходят стандартные сорта озимой мягкой пшеницы по критической температуре стойкости к вымерзания на -0,5...-2,0 оС, характеризуются повышенной (до 9–12 т/га) урожайностью зерна разного качества в зависимости от назначения. | Мета. Аналіз процесу селекції гексаплоїдних тритикале на зимостійкість методом внутрішньовидової гібридизації з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах.Методи. Діалектичний, польовий, лабораторний, статистичний.Результати. Наведено результати селекції комплексно-цінних сортів озимих і дворучок тритикале методом внутрішньовидової гібридизації форм різного типу розвитку з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах (Лісостеп – дуже посушливий Степ), а також на низькотемпературному фоні. Внаслідок багаторічних досліджень (1980–2015 рр.) створено й передано на державне випробування 18 сортів, з яких 17 зареєстровано.Висновки. Таким чином, серед популяцій, отриманих від схрещування гексаплоїдних тритикале з різним типом розвитку (озимих з ярими та дворучками) і контрастним рівнем морозозимостійкості, можна здійснювати ефективний добір високопродуктивних генотипів з підвищеною й високою зимостійкістю. Протягом 1980–2015 рр. створено середньорослі й низькостеблові сорти тритикале – як озимих (‘Амфідиплоїд 256’, ‘Гарне’, ‘Харроза’, ‘Раритет’, ‘Тимофій’ та ін.), так і дворучок (‘Ніканор’, ‘Ярослава’, ‘Пластун волинський’). Вони перевищують стандартні сорти пшениці м’якої озимої за стійкістю до критичної температури вимерзання на -0,5...-2,0 оС, характеризуються підвищеною (до 9–12 т/га) врожайністю зерна різної якості залежно від призначення.

Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects. Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world. Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad.

Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects.Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world.Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad. | Цель. Исследовать рынок картофеля Украины на современном этапе развития и определить будущие перспективы его функционирования.Результаты. Определены особенности украинского рынка картофеля. Производство практически полностью осуществляется частными хозяйствами, обеспечивая потребности внутреннего рынка. Выделены основные регионы с наибольшим валовым сбором и урожайностью картофеля. Украина находится в числе крупнейших стран-производителей картофеля в мире. Сегодня наша страна не является ключевым поставщиком или импортером этой культуры из-за низкой экспортной ориентации отрасли, ее технологической отсталости, ограниченности товарного ассортимента и наличия большого количества мелких произ­водителей. Мы экспортируем картофель преимущественно в страны СНГ, наибольшие объемы импорта осуществляются из Европейского Союза. Сейчас на рынке работают лишь несколько крупных компаний-производителей, которых можно отнести к промышленным. Большинство сортов картофеля, использование которых официально разрешено в Украине, классифицируются как столовые и рекомендуются для выращивания в зонах Лесостепи и Полесья. Среди достижений отрасли – развитие популярного и перспективного направления – выращивание органического картофеля, площади под которым в нашей стране являются одними из крупнейших в мире.Выводы. Выращенный в Украине картофель используется для пот­ребления населением, переработки и посадки, как корм животным, объемы его имеют относительную стабильность. Крупнотоварное промышленное производство картофеля не осуществляется из-за низких цен реализации и высокой трудоемкости процесса выращивания. В ближайшие нес­колько лет, учитывая современные тенденции, сохранятся существующие объемы производства картофеля и сильная ограниченность внутреннего рынка для внешнеэкономических операций. Перспективной для отечественных промышленных производителей с целью улучшения их позиций в Украине и за рубежом должно стать смещение акцента в товарном ассортименте – от сырья к переработанной пищевой продукции. | Мета. Дослідити ринок картоплі України на сучасному етапі розвитку і визначити майбутні перспективи його функціонування.Результати. Визначено особливості українського ринку картоплі. Виробництво практично повністю здійснюється приватними господарствами, забезпечуючи потреби внутрішнього ринку. Виділено основні регіони з найбільшим валовим збором та врожайністю картоплі. Україна належить до найбільших країн-виробників картоплі у світі. Сьогодні наша країна не є ключовим постачальником чи імпортером цієї культури через низьку експортну орієнтацію галузі, її технологічну відсталість, обмеженість товарного асортименту та наявність великої кількості дрібних виробників. Україна експортує картоплю переважно до країн СНД, найбільші обсяги її імпорту здійснюються з Європейського Союзу. Зараз на ринку працюють лише декілька великих компаній-виробників, яких можна віднести до промислових. Більшість сортів картоплі, використання яких офіційно дозволено в Україні, класифікують як столові й рекомендують для вирощування в зонах Лісостепу й Полісся. Серед досягнень галузі – розвиток популярного й перспективного напряму – вирощування органічної картоплі, площі під якою в нашій країні є одними з найбільших у світі.Висновки. Вирощену в Україні картоплю використовують для потреб споживання населенням, годівлі тварин, переробки та садіння, обсяги її мають відносну стабільність. Великотоварне промислове виробництво картоплі не набуло поширення через низькі ціни реалізації та високу трудомісткість процесу вирощування. В найближчі декілька років, враховуючи сучасні тенденції, буде збережено нинішні обсяги виробництва картоплі та сильну обмеженість внутрішнього ринку для зовнішньоекономічних операцій. Перспективою для вітчизняних промислових виробників для поліпшення їхніх позицій в Україні та за кордоном має стати зміщення акценту в товарному асортименті – від сировини до переробленої харчової продукції.

Purpose. To study Ukrainian potato market at the current stage of the development and determine its future prospects. Results. The features of Ukrainian potato market were determined. Production is almost fully provided by private households, meeting the needs of the domestic market. Main regions with the highest gross output and production of potatoes were defined. Ukraine is one of the major potato producing countries in the world. Today our country is not a key supplier or importer of this product because of the low export orientation of the industry, its technological backwardness, limited product range and the large number of small producers. Ukraine exports potato mainly to CIS countries, the highest share of potato import comes from the European Union. Now there are only a few large manufacturing companies in the market, which can be classified as industrial. Most potato varieties, officially permitted for dissemination in Ukraine, are classified as table ones and recommended for cultivation in the Forest-Steppe and Polissia zones. Achievements of the industry include the development of such very popular and promising trend as organic potato growing, which area in our country is one of the largest in the world. Conclusions. Potato produced in Ukraine is used for human consumption, animal feeding, planting and processing, its volumes are relatively stable. Large-scale industrial production of potato is not widely practiced because of low wholesale prices and high labor intensity of the cultivation process. During next few years, in view of current trends, production of potato and severe limitations of the domestic market for foreign operations will remain unchanged. A shift in emphasis in the product range – from fresh potato to processed food products should be a prospect for domestic industrial producers to improve their position in Ukraine and abroad.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation. Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine. Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation. Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine. Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%.

Purpose. To study the effect of AKM plant growth regulator on growth, development and yield formation of sunflower (Helianthus annuus L.) hybrids in hybridization plots under the conditions of the Southern Steppe zone of Ukraine.Methods. Laboratory tests, field study, statistical evaluation.Results. The results of studies devoted to determining the optimal AKM concentration for the treatment of seeds of the maternal and paternal lines, the effect of AKM on field germination, biometric parameters of sunflower plants, seed quality (F1) and yield are presented. Three hybrids of the Ukrainian selection, such as ‘Alpha’, ‘Logos’ and ‘Persei’ were studied during 2014–2016. Optimal concentration of AKM (0.0015 g/l) was defined. The vigor of seeds processed by AKM was higher than in check variety by 0.8–12.8 р.р. (♂); 0.4–10.7 p.p. (♀), laboratory germination – by 2.3–6.1 p.p. (♂); 3.5–6.2 p.p. (♀). In 2016, the sunflower plant height for all variants exceeded this parameter to be obtained for other years of the study. This could be explained by the fact that HTC in 2016 for the BBCH 00–39 period was 1.4 times higher than in 2015. In general, hybrids as the studied factor considerably influenced sunflower yield, and the share of the hybrid (factor A) influence is 33%. This should be considered when selecting hybrids for sunflower cultivation technologies in the Steppe zone of Ukraine.Conclusions. Hydrothermal conditions of the year had the maximum impact on the formation of seed quality and yield of sunflower plants of the hybrids under study, but when using AKM growth regulator for presowing seed treatment, this negative impact was reduced by an average of 23%. | Цель. Исследовать влияние регулятора роста растений АКМ на рост, развитие и формирование урожая гиб­ридов подсолнечника (Helianthus annuus L.) на участках гибридизации в условиях Южной Степи Украины.Методы. Лабораторные, полевой и статистические.Результаты. Представлено результаты исследований по определению оптимальной концентрации АКМ для обработки семян материнской и отцовской линий, влияния АКМ на полевую всхожесть, биометрические показатели растений подсолнечника, качество семян (F1) и его урожайность. Исследования проводили на протяжении 2014–2016 гг. на трех гибридах украинской селекции: ‘Альфа’, ‘Логос’ и ‘Персей’. Было установлено оптимальную концентрацию АКМ (0,0015 г/л). Энергия прорастания семян, обработанных АКМ, была большей, чем в контроле, на 0,8–12,8 п.п. (♂); 0,4–10,7 п.п. (♀), лабораторная всхожесть – на 2,3–6,1 п.п. (♂); 3,5–6,2 п.п. (♀). В 2016 г. высота растений подсолнечника всех вариантов превышала этот показатель в другие годы исследований. Это объясняется тем, что ГТК в 2016 г. за период ВВСН 00–39 был выше ГТК в 2015 г. в 1,4 раза. В целом гибриды, как исследуемый фактор, влияют на урожайность подсолнечника и доля влияния гибрида (фактор А) составляет 33%. Это следует учитывать при отборе гибридов в технологиях выращивания подсолнечника в Степной зоне Украины.Выводы. Максимальное влияние на формирование качества семян и урожайности растений подсолнечника исследуемых гибридов оказывали гидротермические условия года, но при использовании регулятора роста растений АКМ для предпосевной обработки семян это отрицательное влияние снижалось в среднем на 23%. | Мета. Дослідити вплив регулятора росту рослин АКМ на ріст, розвиток і формування врожаю гібридів соняшнику (Helianthus annuus L.) на ділянках гібридизації в умовах Південного Степу України. Методи. Лабораторні, польовий та статистичні. Результати. Наведено результати досліджень з визначення оптимальної концентрації АКМ для обробки насіння материнської та батьківської ліній, впливу АКМ на польову схожість, біометричні показники рослин соняшнику, якість насіння (F1) та його врожайність. Дослідження проводили протягом 2014–2016 рр. на трьох гібридах української селекції: ‘Альфа’, ‘Логос’ та ‘Персей’. Було визначено оптимальну концентрацію АКМ (0,0015 г/л). Енергія проростання насіння, обробленого АКМ, була більшою, ніж у контролі, на 0,8–12,8 в.п. (♂); 0,4–10,7 в.п. (♀), лабораторна схожість – на 2,3–6,1 в.п. (♂); 3,5–6,2 в.п. (♀). У 2016 р. висота рослин соняшнику всіх варіантів перевищувала цей показник в інші роки дослідження. Це пояснюється тим, що ГТК у 2016 р. за період ВВСН 00–39 був вищим за ГТК у 2015 р. в 1,4 раза. Загалом гібриди, як досліджуваний фактор, істотно впливають на врожайність соняшнику, і частка їх впливу (фактор А) становить 33%. Це потрібно враховувати під час добору гідридів у технологіях вирощування соняшнику в Степовій зоні України.Висновки. Максимальний вплив на формування якості насіння та врожайності рослин соняшнику досліджуваних гібридів мали гідротермічні умови року, але в разі застосування регулятора росту рослин АКМ для передпосівної обробки насіння цей негативний вплив зменшувався в середньому на 23%.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station.Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation.Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly.Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’. | Цель. Изучение морфоагробиологических и адаптивных свойств, уровня урожайности вновь зарегистрированных сортов пшеницы мягкой озимой различных экологических групп в агроэкологических условиях Кировоградской сортостанции.Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, статистический.Результаты. Установлено, что уровень урожайности является основным комплексным показателем адаптации генотипа к агроэкологическим условиям выращивания. Экспериментальные данные свидетельствуют о значительном отклонения урожайности в зависимости от генотипа и года исследования. За три года проведения опытов урожайность по сортам варьировала от 4,26 до 9,71 т/га, высокую урожайность имели сорта ‘СН Комбин’, ‘Естивус’, ‘Традиция одесская’ ‘Мудристь одесская’, ‘Лиль’ и ‘Фабиус’. В засушливых погодных условиях и неблагоприятных агроэкологических факторах хорошие приспособительные свойства имели сорта сорта ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’, ‘Лиль’, ‘Центиливка’, ‘Фабиус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Их урожайность уменьшалась на 9,2–19,0%, тогда как у сортов ‘Магистраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантия одесская’ и ‘Покрова’ соответственно на 34,4, 42,4, 45,2 и 50,6%.Выводы. Исследуемые сорта пшеницы мягкой озимой различаются по морфоагробио­логическим характеристикам, продуктивности, высоте, сроках созревания, адаптивности и хозяйственно-агрономической ценности. По комплексу показателей продуктивности, хозяйственно-ценных признаков и свойств и адаптивности в микрозоне Кировоградской сортоиспытательной станции целесообразно выращивать сорта ‘СН Комбин’, ‘Покрова’, ‘Мудристь одесская’, ‘Ветеран’ и ‘Лиль’. | Мета. Вивчити морфоагробіологічні та адаптивні властивості, рівень урожайності новозареєстрованих сортів пшениці м’якої озимої різних екологічних груп в агроекологічних умовах Кіровоградської сортодослідної станції.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний, статистичний.Результати. Встановлено, що рівень урожайності є основним комплексним показником адаптації генотипу до агроекологічних умов вирощування. Експериментальні дані свідчать про значні відхилення врожайності залежно від генотипу й року дослідження. За три роки проведення дослідів урожайність за сортами варіювала від 4,26 до 9,71 т/га, вищу врожайність мали сорти ‘СН Комбін’, ‘Естівус’, ‘Традиція одеська’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ліль’ та ‘Фабіус’. За посушливих погодних умов та несприятливих агроекологічних чинників добрі пристосувальні властивості мали сорти ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’, ‘Ліль’, ‘Центилівка’, ‘Фабіус’, ‘Патрас’, ‘Монтрей’. Їхня врожайність зменшувалась на 9,2–19,0%, тоді як у сортів ‘Магістраль’, ‘Полтавка’, ‘Гарантія одеська’ й ‘Покрова’ – на 34,4, 42,4, 45,2 й 50,6% відповідно.Висновки. Досліджувані сорти пшениці м’якої озимої різняться за морфоагробіологічними характеристиками, продуктивністю, висотою, строком достигання, адаптивністю та господарсько-агрономічною цінністю. За комплексом показників продуктивності, господарсько-цінних ознак і властивостей, а також адаптивності в мікрозоні Кіровоградської сортодослідної станції доцільно вирощувати сорти ‘СН Комбін’, ‘Покрова’, ‘Мудрість одеська’, ‘Ветеран’ і ‘Ліль’.

Purpose. To study morphoagrobiological and adaptive properties, level of yielding capacity of recently registered soft winter wheat varieties of various ecological groups under agroecological conditions of Kirovohrad variety testing station. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. It was established that the yield level of is a key composite indicator of genotype adaptation to agroecological growing conditions. Experimental data indicate significant deviations of yield depending on the genotype and the year of study. During three years of experiments, yield depending of the variety ranged from 4.26 to 9.71 t/ha, such varieties as ‘CN Kombin’, ‘Estivus’, ‘Tradytsiia odeska’, ‘Mudrist odeska’, ‘Lil’ and ‘Fabius’ had higher yields. In case of dry weather conditions and unfavorable agro-ecological factors, the following varieties as ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’, ‘Lil’, ‘Tsentylivka’, ‘Fabius’, ‘Patras’, ‘Montrei’ have demonstrated good adaptive properties. Their yield has decreased by 9,2–19,0%, while in the varieties ‘Mahistral’, ‘Poltavka’, ‘Harantiia odeska’ and ‘Pokrova’ – by 34.4, 42.4, 45.2 and 50.6% accordingly. Conclusions. Investigated soft winter wheat varieties differ in morphoagrobiological characteristics, productivity, height, maturation period, adaptability as well as economic and agronomic value. According to the complex of such indices as productivity, agronomic characters and properties as well as adaptability, in the microzone of Kirovohrad variety testing station it is advisable to grow varie­ties ‘CN Kombi’, ‘Pokrova’, ‘Mudrist odeska’, ‘Veteran’ and ‘Lil’.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic.

Purpose. To establish correlation dependence of influence of such factors as seeding rate, sowing time and seeding methods on yield indicators, as well as individual response of winter wheat varieties to them in case of the ecological system of seed production, that would allow to form elements of intensive varietal technology and obtain the genetically determined productivity potential of the variety in the future. Methods. Weight measuring was used to determine seed yield; the reliability of the experiment results was identified by statistical evaluation, analysis of variance and regression procedure. Results. During the period of investigation, the weather conditions differed significantly both for the temperature regime and the amount of precipitation, but the stability of grain and seed yield over years was the main requirement to varieties, that allowed to study the intergenotypic correlation relationships of crop yield indices and the dynamics of their changes under the effect of ecological factors. In the course of investigation, winter wheat yield indices were fixed annually from 684 plots, which were grouped and analyzed for factors of influence in order to ensure the complete certainty. Conclusions. Variants of investigation were defined for the certified seed yield and environmental factors (sowing time and seeding method, seeding rate), that had strong positive correlation relationships. Seeding rate and seeding method had the greatest impact on 1000 kernel weight. For tille­ring coefficient, varieties depending on the variant of the investigation had a negative close correlation relationship, which was greatly affected by seeding rate. For correlation relationships, winter wheat varieties ‘Bohdana’ and ‘Slavna’ appeared to be the most stable, ‘Chorniava’ and ‘Astarta’ were the most plastic. | Цель. Установить корреляционную зависимость влия­ния таких факторов, как нормы высева, сроки и способы посева на показатели урожайности, а также индивидуальную реакцию на них сортов озимой пшеницы при экологической системе семеноводства, что позволило бы сформировать элементы интенсивной сортовой технологии и в дальнейшем получить генетически обусловленный потенциал продуктивности сорта. Методы. Измерительно-весовой – для определения урожайности семян; статистический, дисперсионный и регрессионный – для выявления достоверности полученных результатов опытов. Результаты. В течение периода исследований погодные условия значительно отличались как по температурному режиму, так и по количеству осадков, однако основным требованием к сортам была стабильность по урожайности зерна и семян по годам, что позволило изучить межгенотипические корреляционные связи показателей урожайности и динамику их изменения под воздействием экологических факторов. В процессе исследований ежегодно фиксировали показатели урожайности пшеницы озимой с 684 делянок, которые для полной достоверности были сгруппированы и проанализированы по факторам воздействия. Выводы. По выходу кондиционного семенного материала и экологическим факторам (сроки и способ посева, норма высева) выделены варианты исследования, которые имеют тесные положительные корреляционные связи. На массу 1000 семян больше всего влияют норма высева и способ посева. По коэффициенту кущения сор­та в зависимости от варианта исследования имели отрицательную тесную корреляционную связь, на которую основное влияние оказывала норма высева семян. По корреляционным связям сорта пшеницы озимой ‘Богдана’ и ‘Славная’ оказались наиболее стабильными, ‘Чернява’ и ‘Астарта’ – наиболее пластичными. | Мета. Встановити кореляційну залежність впливу таких чинників, як норма висіву, строки і способи сівби на показники врожайності, а також індивідуальну реакцію на них сортів пшениці озимої за екологічної системи насінництва, що дало б змогу сформувати елементи інтенсивної сортової технології та в подальшому отримати генетично обумовлений потенціал продуктивності сорту.Методи. Вимірювально-ваговий – для визначення врожайності насіння; статистичний, дисперсійний та регресійний – для виявлення достовірності отриманих результатів дослідів.Результати. Протягом періоду досліджень погодні умови значно відрізнялися як за температурним режимом, так і за кількістю опадів, однак основною вимогою до сортів була стабільність за врожайністю зерна та насіння за роками, що дало змогу вивчити міжгенотипові кореляційні зв’язки показників урожайності та динаміку їхньої зміни під впливом екологічних чинників. У процесі досліджень щорічно фіксували показники врожайності пшениці озимої з 684 ділянок, які для повної достовірності було згруповано та проаналізовано за чинниками впливу.Висновки. За виходом кондиційного насіннєвого матеріалу та екологічними чинниками (строки та спосіб сівби, норма висіву) виділено варіанти дослідження, які мають тісні позитивні кореляційні зв’язки. На масу 1000 насінин найбільше впливає норма висіву та спосіб сівби. За коефіцієнтом кущіння сорти залежно від варіанта дослідження мали негативний тісний кореляційний зв’язок, на який в основному впливала норма висіву насіння. За кореляційними зв’язками сорти пшениці озимої ‘Богдана’ і ‘Славна’ виявилися найстабільнішими, ‘Чорнява’ і ‘Астарта’ – найпластичнішими.