Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secon­dary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by ‘Pshenychne’, ‘Chaian’ to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farming, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing.

Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secon­dary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by ‘Pshenychne’, ‘Chaian’ to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farming, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing.

Purpose. To create and study genotypes of the secondary triticale of the hexaploid level for their effective use in further breeding and plant growing. Methods. Field study, laboratory analyses, intraspecific hybridization with subsequent individual selection. Results. New genotypes of the secon­dary triticale of the hexaploid level have been created and characterized for economic characters and agroecological traits and properties. Series of short-stem winter triticale was represented by ‘Pshenychne’, ‘Chaian’ to be adapted to the conditions of both intensive and organic farming. They are characterized by high drought resistance and winter hardiness, resistance to lodging, grain shedding, grain germination in the spike and spike fragility as well as by immunity to fungal diseases providing a high level of yield and technological quality of grain. The following new constant forms of triticale as ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, that have an average height of the stem and belong to the Polissia-Forest-Steppe and Forest-Steppe ecotypes, demonstrated high productivity and adaptability in organic farming, particularly in case of the use of biologized elements of agrotechnology. Conclusions. For the creation a new parent material during breeding of hexaploid triticale, the method of intraspecific hybridization is desirable with the use of parent material to be contrasting for eco-geographical origin and adapted local forms, followed by individual selection of genotypes with the desired characteristics and properties in cleavable hybrid populations. New genotypes of the secondary triticale have been created and characterized for breeding, genetic and agroecological traits and properties. In breeding practice, it is advisable to use a whole new approach of agroecological and genetic certification of genotypes for the effective solution of a number of theoretical and practical tasks facing modern ecological and adaptive breeding. New parent material of the secondary winter triticale and scientific support for its cultivation is proposed for further breeding and plant growing. | Цель. Создать и изучить генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня для эффективного их использования в дальнейшей селекции и растениеводстве.Методы. Полевой, лабораторный, внутривидовая гибридизация с последующим индивидуальным отбором.Результаты. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале гексаплоидного уровня по селекционно-хозяй­с­т­венным и агроэкологическим признакам и свойствам. Серию низькостебельных сортов тритикале озимого пред­с­тавляют: ‘Пшеничное’, ‘Чаян’, которые адаптированы к условиям как интенсивного, так и органического земледелия. Они характеризуются высокой засухо- и зимостойкостью, устойчивостью к полеганию, осыпанию, прорастанию зерна в колосе и ломкости колоса, имеют иммунитет против комплекса грибных болезней и высокий уровень урожайности и технологического качества зерна. Среднестебель­ные константные растительные формы тритикале ‘ПС 1-12’, ‘ПС 2-12’, ‘ПС 3-12’, которые относят к полесско-лесостепному и лесостепному экотипам, демонстрируют высокую продуктивность и адаптивность при органическом земледелии, в частности в случае использования биологизированных элементов агротехнологии.Выводы. Для создания нового исходного материала при селекции гексаплоидных тритикале целесообразно использовать метод внутривидовой гибридизации с привлечением исходного материала, контрастного по эколого-географическому происхождению, и адаптированные местные формы с последующим индивидуальным отбором генотипов с желательными приз­наками и свойствами в расщепляющихся гибридных популяциях. Созданы и охарактеризованы новые генотипы вторичного тритикале по селекционно-генетическим и агроэкологическим признакам и свойствам. Рекомендуется в селекционной практике использовать качественно новый подход агроэкологической и генетической паспортизации генотипов для эффективного решения ряда теоретических и практических задач, которые стоят перед современной экологической и адаптивной селекцией. Предложен новый исходный материал вторичного тритикале озимого и научное сопровождение его выращивания для дальнейшей селекции и растениеводства | Мета. Створити та вивчити генотипи вторинного тритикале гексаплоїдного рівня для ефективного їх використання в подальшій селекції та рослинництві. Методи. Польовий, лабораторний та метод внутрішньовидової гібридизації з подальшим індивідуальним добором. Результати. Створено та охарактеризовано нові генотипи вторинного тритикале гексаплоїдного рівня за селекційно-господарськими та агроекологічними ознаками та властивостями. Серію низькостеблових сортів тритикале озимого репрезентують ‘Пшеничне’, ‘Чаян’, які адаптовані до умов як інтенсивного, так і органічного землеробства. Вони характеризуються високою посухо- та зимостійкістю, стійкістю проти вилягання, обсипання, проростання зерна в колосі та ламкості колоса, мають імунітет проти комплексу грибних хвороб та високий рівень урожайності й технологічної якості зерна. Середньостеблові константні рослинні форми тритикале, зокрема ‘ПС_1-12’, ‘ПС_2-12’, ‘ПС_3-12’, що належать до полісько-лісостепового й лісостепового екотипу, демонструють високу продуктивність і адаптивність за органічного землеробства, зокрема у разі використання біологізованих елементів агротехнології. Висновки. Для створення нового вихідного матеріалу в процесі селекції гексаплоїних тритикале доцільно використовувати метод внутрішньовидової гібридизації із залученням вихідного матеріалу, контрастного за еколого-географічним походженням, та адаптовані місцеві форми з подальшим індивідуальним добором генотипів з бажаними ознаками й властивостями в розщеплюваних гібридних популяціях. Створено та охарактеризовано нові генотипи вторинного тритикале за селекційно-генетичними та агроекологічними ознаками й властивостями. Рекомендовано в селекційній практиці використовувати якісно новий підхід агроекологічної та генетичної паспортизації генотипів для ефективного вирішення ряду теоретичних і практичних завдань, які стоять перед сучасною екологічною та адаптивною селекцією. Запропоновано новий вихідний матеріал вторинного тритикале озимого та науковий супровід його вирощування для подальшої селекції й рослинництва.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency.

Purpose. Improvement of a range of strawberry varie­ties based on comprehensive study and introduction of new Ukrainian and West European cultivars. Methods. Cultivars and elite forms were studied using the methods of primary variety studying and state variety testing at three-year strawberry plantations of the Institute of Horticulture of the National Academy of Sciences of Ukraine (the city of Kyiv) and its variety testing stations. Results. It was found that more frequent spring and summer droughts as well as black frosts in winter adversely affected the strawberry productivity. The best varieties were selected among new ones for the complex of traits, they included ‘Elegance’ from the Great Britain, ‘Gercules’ from Ukraine (both are dessert grapes), ‘Elsanta’ from Holland (for universal use), ‘Alba’ from Italia (as raw material). The highly adaptive and productive ‘Istochnik’ and ‘Festyvalna romashka’ varieties (as raw material) are recommended for the north regions. Conclusions. In the context of profound climatic change, high-profitable cultivation of mid-ripening varieties and a strawberry as such in the Northern Forest-Steppe zone is expedient under controlled conditions – in high film tunnels, in hot-houses and under perennial irrigation that already has become the European tendency. | Цель. Совершенствование сортимента земляники садовой на основе комплексного изучения и внедрения новых украинских и западноевропейских сортов. Методы. Сорта и элитные формы изучали по методике первичного сортоизучения и государственного сортоиспытания в трехлетних ягодниках в Институте садоводства НААН (г. Киев) и его сортоиспытательных станциях. Результаты. Установлено негативное влияние на продуктивность земляники все более частых весенних и летних засух, а зимой – значительных морозов при отсутствии снежного покрова. Лучшими по комплексу показателей среди новых сортов оказались английский ‘Элеганс’ (десертный), украинский ‘Геркулес’ (десертный), голландская ‘Эльсанта’ (универсального использования), итальянская ‘Альба’ (сырьевой). Высокоадаптивные и продуктивные сорта ‘Источник’ и ‘Фестивальная ромашка’ (сырьевые) рекомендуются для северных регионов. Выводы. В связи с кардинальными изменениями климата, высокоприбыльное выращивание как среднеспелых сортов, так и земляники в целом, при нынешних условиях Северной Лесостепи целесообразно в контролируемых условиях – в высоких плёночных туннелях, теплицах и при постоянном орошении, что уже является общеевропейской тенденцией. | Мета. Удосконалення сортименту суниці на основі комплексного вивчення та впровадження нових українських та західноєвропейських сортів. Методи. Сорти та елітні форми вивчали за методикою первинного сортовивчення й державного сортовипробування в трирічних ягідникахв Інституті садівництва НААН (м. Київ) та його сортодослідних станціях. Результати. Встановлено негативний вплив на продуктивність суниці дедалі частіших весняних і літніх посух, а взимку – значних морозів за відсутності снігового покриву. Кращими за комплексом ознак серед нових сортів виявилися англійський ‘Елеганс’ (десертний), український ‘Геркулес’ (десертний), голландська ‘Ельсанта’ (універсального використання), італійська ‘Альба’ (сировинний). Високоадаптивні та продуктивні сорти ‘Істочнік’ і ‘Фестивальна ромашка’ (сировинні) рекомендуються для північних регіонів. Висновки. У зв’язку з кардинальними змінами клімату високоприбуткове вирощування як середньостиглих сортів, так і суниці в цілому за нинішніх умов Північного Лісостепу є доцільним у контрольованих умовах – у високих плівкових тунелях, теплицях та з постійним зрошенням, що вже є загальноєвропейською тенденцією.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs. | Цель. Изучить особенности накопления неорганичес­ких элементов, в том числе и тяжелых металов, в семенах горчицы белой и черной, которые выращивают для получения лекарственных препаратов. Методы. Полевые опыты, микроволновое озоление, ICP-MS и статистический анализ. Результаты. Определено содержание неорганических элементов, в том числе и тяжелых металлов, в семенах горчицы белой и черной, выращенной в условиях Киевской области. Выявлено, что в процессе вегетации растения горчицы белой способны накапливать в семенах такие элементы, как алюминий, барий, стронций, цинк в концентрациях, превышающих их содержание в семенах горчицы черной, а соединения кальция, цезия, железа, магния, марганца, калия в большей мере накапливались в семенах горчицы черной. Выводы. Поскольку в нормативно-правовых документах для важных химических элементов не установлены предельно допустимые концентрации их содержания в лекарственных растениях, то актуальной является необходимость начать комплексные исследования с привлечением специалистов соответствую­щих профилей для установления такой градации. Растения горчицы белой и черной в условиях Киевской области накапливали высокие уровни таких тяжелых металлов, как Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, которые превышают известные показатели предельно допустимых концентраций, что свидетельствует о частичном загрязнения почв региона. Таким образом, растения названных культур могут быть фиторемедиаторами почв. Учитывая то, что в фармацевтической отрасли используют рафинированное масло из семян горчицы, выявленные изменения накопления металлов в семенах не отразятся на качестве конечной лекарственной продукции. Результаты исследований свидетельствуют о перспективности выращивания горчицы белой и черной в Киевской области с целью получения сырья для переработки на лекарство. | Мета. Дослідити особливості накопичення неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, яку вирощують для отримання лікарських препаратів. Методи. Польові досліди, мікрохвильове озолення, ICP-MS та статистичний аналіз. Результати. Визначено вміст неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, вирощеної в умовах Київської області. Виявлено, що у процесі вегетації рослини гірчиці білої здатні накопичувати в насінні такі елементи, як алюміній, барій, стронцій, цинк у концентраціях, що перевищують їхній вміст у насінні гірчиці чорної, а сполуки кальцію, цезію, заліза, магнію, марганцю, калію більшою мірою накопичувалися у насінні гірчиці чорної. Висновки. Оскільки в нормативно-правових документах для важливих хімічних елементів не встановлено гранично допустимих меж їхнього вмісту в лікарських рослинах, то актуальною є необхідність започаткування комплексних досліджень із залученням фахівців відповідних профілів для встановлення такої градації. Рослини гірчиці білої та чорної в умовах Київської області накопичували високі рівні таких металів, як Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, які перевищують відомі показники гранично допустимих концентрацій, що свідчить про часткове забруднення ґрунтів регіону. Таким чином, рослини названих культур можуть бути фіторемедіаторами ґрунтів. Враховуючи те, що у фармацевтичній галузі використовують рафіновану олію з насіння гірчиці, виявлені зміни накопичення металів у насінні не будуть впливати на якість кінцевої лікарської продукції. Результати досліджень свідчать про перспективність вирощування гірчиці білої та чорної в Київській області з метою отримання сировини для переробки на ліки.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain.

Purpose. Investigation of maize ae1 gene polymorphism by bioinformatic methods. Methods. Global and local alignment of the nucleotide and amino acid sequences, in silico translation and transcription, translates modeling, pri­mers design, phylogenetic analysis. Results. 255 nucleotide sequences of maize аe1 gene, 500 amino acid sequences of homology translates of maize ae1 gene (SBEIIb enzyme homologs) and 100 mRNA expressed from the maize ae1 gene were analyzed to establish phylogenetic relationships. Polymorphism of maize ae1 gene different regions was investigated by bioinformatic methods. Modeling of the maize enzyme SBEIIb was performed. Conclusions. According to the results of amino acid sequences of SBEIIb enzyme homologs alignment, it was found that ae1 gene orthologs are pre­sent only in monocots, paralogs – in monocots, dicots, and other taxa, including algae and animals. Based on the results of alignment of plants mRNA from which enzyme SBEIIb is translated, maize ae1 gene orthologs and the nearest paralogs encoding starch branching enzymes with chloroplast localization were defined; this suggests a possible origin of ae1 gene due to duplication of the gene encoding the 1,4-alpha-glucan-branching enzyme 2 with chloroplast or amyloplast localization. In the maize ae1 gene structure, regions were found that include polymorphic sites not defined previously. For the polymorphic sites design primers were developed that allowed to differentiate the maize lines. It was determined that the detection of polymorphism in theory can influence the enzyme function and, as a result, change the concentration of amylopectin in maize grain. | Цель. Исследование полиморфизма гена ае1 кукурузы биоинформатическими методами. Методы. Глобальное и локальное выравнивание нуклеотидных и аминокислотных последовательностей, in silico трансляция и транскрипция, моделирование транслятов, дизайн праймеров, филогенетический анализ. Результаты. Проанализированы 255 нуклеотидных последовательностей гена аe1 кукурузы, 500 аминокислотных последовательностей гомологов транслятов гена ae1 кукурузы (гомологов энзима SBEIIb) и 100 мРНК, экспрессирующихся с гена ae1 кукурузы, для установления его филогенетических взаимосвязей. Биоинформатическими методами исследован полиморфизм различных участков гена ae1 кукурузы. Осуществлено моделирование фермента SBEIIb кукурузы. Выводы. По результатам выравнивания аминокислотных последовательностей гомологов фермента SBEIIb установлено, что ортологи гена ae1 присутствуют лишь у однодольных растений, паралоги – у однодольных, двудольных и других таксонов, включая водоросли и животных. По результатам выравнивания мРНК растений, с которых транслируется энзим SBEIIb, определены как ортологи гена ae1 кукурузы, так и ближайшие паралоги, кодирующие ферменты ветвления крахмала с хлоропластной локализацией; это свидетельствует о возможном происхождении гена ae1 в результате дупликации гена, кодирующего 1,4-α- -глюкан-энзим ветвления крахмала 2 с хлоропластной или амилопластной локализацией. В структуре гена ае1 кукурузы найдены регионы, которые включают в себя не определенные ранее полиморфные участки. К полиморфным регионам разработан дизайн праймеров, которые позволяют дифференцировать линии кукурузы. Определено, что обнаруженный полиморфизм теоретически способен влиять на функцию фермента и в результате этого изменять концентрацию амилопектина в зерне кукурузы. | Мета. Дослідження поліморфізму гена ае1 кукурудзи біоінформатичними методами. Методи. Глобальне та локальне вирівнювання нуклеотидних та амінокислотних послідовностей, in silico трансляція і транскрипція, моделювання транслятів, дизайн праймерів, філогенетичний аналіз. Результати. Проаналізовано 255 нуклеотидних послідовностей гена аe1 кукурудзи, 500 амінокислотних послідовностей гомологів транслятів гена ae1 кукурудзи (гомологів ензиму SBEIIb) і 100 мРНК, що експресуються з гена ae1 кукурудзи, для встановлення його філогенетичних взаємозв’язків. Біоінформатичними методами досліджено поліморфізм різних ділянок гена ae1 кукурудзи. Здійснено моделювання ензиму SBEIIb кукурудзи.Висновки. За результатами вирівнювання амінокислотних послідовностей гомологів ензиму SBEIIb з’ясовано, що ортологи гена ae1 присутні лише в однодольних рослин, паралоги – в однодольних, дводольних та інших таксонів, включаючи водорості та тварин. За результатами вирівнювання мРНК рослин, з яких транслюється ензим SBEIIb, встановлено як ортологи гена ae1 кукурудзи, так і найближчі паралоги, що кодують ензими розгалуження крохмалю з хлоропластною локалізацією; це свідчить про можливе походження гена ae1 внаслідок дуплікації гена, що кодує 1,4-α- -глюкан-ензим розгалуження крохмалю 2 з хлоропластною або амілопластною локалізацією. В структурі гена aе1 кукурудзи знайдено регіони, що містять не визначені раніше поліморфні ділянки. До поліморфних регіонів розроблено дизайн праймерів, які дають можливість диференціювати лінії кукурудзи. Визначено, що встановлений поліморфізм теоретично здатний впливати на функцію ензиму та внаслідок цього змінювати концентрацію амілопектину в зерні кукурудзи.

Purpose. Reporting peculiarities of new forms of edible corn and prospects for their use in food production that have been created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymiv­ka Experimental Station for Plant Production on the base of the environmentally friendly method that uses biochemical effects of natural mutations of corn grain endosperm structure. Methods. Field study, laboratory analysis, mathematical and statistical evaluation. Results. Original series of inbred lines as well as promising varieties and hyb­rids of sugar and waxy corns were obtained. Varieties and hybrids are universally usable for obtaining both fresh and canned products, characterized by good taste, provide yields of up to 10 tons per hectare of commercial products and aimed to grow in various soil and climatic conditions. Brief economic and morphological characteristics of corn varieties and hybrids created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production were given. Conclusions. The use of biochemical effect of natural mutations of endosperm structure is cost-effective and environmentally friendly method for creating lines, varieties and hybrids of corn for direct consumption and processing into food products. ‘Biliavka’, ‘Nika’ varieties and ‘Binom F1’, ‘Solo F1’, ‘Twister F1’ hybrids created with the help of this method are promising for commercial use

Purpose. Reporting peculiarities of new forms of edible corn and prospects for their use in food production that have been created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymiv­ka Experimental Station for Plant Production on the base of the environmentally friendly method that uses biochemical effects of natural mutations of corn grain endosperm structure. Methods. Field study, laboratory analysis, mathematical and statistical evaluation. Results. Original series of inbred lines as well as promising varieties and hyb­rids of sugar and waxy corns were obtained. Varieties and hybrids are universally usable for obtaining both fresh and canned products, characterized by good taste, provide yields of up to 10 tons per hectare of commercial products and aimed to grow in various soil and climatic conditions. Brief economic and morphological characteristics of corn varieties and hybrids created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production were given. Conclusions. The use of biochemical effect of natural mutations of endosperm structure is cost-effective and environmentally friendly method for creating lines, varieties and hybrids of corn for direct consumption and processing into food products. ‘Biliavka’, ‘Nika’ varieties and ‘Binom F1’, ‘Solo F1’, ‘Twister F1’ hybrids created with the help of this method are promising for commercial use

Purpose. Reporting peculiarities of new forms of edible corn and prospects for their use in food production that have been created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymiv­ka Experimental Station for Plant Production on the base of the environmentally friendly method that uses biochemical effects of natural mutations of corn grain endosperm structure. Methods. Field study, laboratory analysis, mathematical and statistical evaluation. Results. Original series of inbred lines as well as promising varieties and hyb­rids of sugar and waxy corns were obtained. Varieties and hybrids are universally usable for obtaining both fresh and canned products, characterized by good taste, provide yields of up to 10 tons per hectare of commercial products and aimed to grow in various soil and climatic conditions. Brief economic and morphological characteristics of corn varieties and hybrids created jointly by scientists from the Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuryev of NAAS and Ustymivka Experimental Station for Plant Production were given. Conclusions. The use of biochemical effect of natural mutations of endosperm structure is cost-effective and environmentally friendly method for creating lines, varieties and hybrids of corn for direct consumption and processing into food products. ‘Biliavka’, ‘Nika’ varieties and ‘Binom F1’, ‘Solo F1’, ‘Twister F1’ hybrids created with the help of this method are promising for commercial use | Цель. Осветить особенности, и перспективы использования в производстве новых форм кукурузы пищевого назначения, созданных совместно учеными Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН и Устимовской опытной станции растениеводства с помощью экологически безопасного способа использования биохимического эффекта естественных мутаций структуры эндосперма зерна кукурузы. Методы. Полевой, лабораторный, математико-статистический. Результаты. Получена серия оригинальных инбредных линий, а также перспективные сорта и гибриды сахарной и восковидной кукурузы. Сорта и гибриды имеют универсальное назначение – как для получения свежей, так и консервированной продукции, отличаются хорошими вкусовыми качествами, обеспечивают урожаи до 10 т/га товарной продукции и ориентированы для выращивания в различных почвенно-климатических условиях. Приведены краткие хозяйственные и морфологические характеристики сортов и гибридов кукурузы, созданных совместно учеными Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН и Устимовской опытной станции растениеводства. Выводы. Экономически выгодным и экологически безопасным методом создания линий, сортов и гибридов кукурузы для непосредственного употребления в пищу и переработки на продукты питания является использование биохимического эффекта естественных мутаций структуры эндосперма. Созданные с помощью этого способа сорта ‘Билявка’, ‘Ника’ и гибриды ‘Соло F1’, ‘Бином F1’, ‘Твистер F1’ являются перспективными для коммерческого использования. | Мета. Висвітлити особливості та перспективи використання у виробництві нових форм кукурудзи харчового призначення, створених спільно науковцями Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН та Устимівської дослідної станції рослинництва за допомогою екологічно безпечного методу використання біохімічного ефекту природних мутацій структури ендосперму зерна кукурудзи. Методи. Польовий, лабораторний, математико-статистичний. Результати. Отримано серію оригінальних інбредних ліній, а також перспективні сорти та гібриди цукрової й восковидної кукурудзи. Сорти та гібриди мають універсальне призначення – як для отримання свіжої, так і консервованої продукції, відрізняються добрими смаковими якостями, забезпечують урожай до 10 т/га товарної продукції та орієнтовані для вирощування в різних ґрунтово-кліматичних умовах. Наведено короткі господарські й морфологічні характеристики сортів та гібридів кукурудзи, створених спільно науковцями Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН та Устимівської дослідної станції рослинництва. Висновки. Економічно вигідним і екологічно безпечним методом створення ліній, сортів та гібридів кукурудзи для безпосереднього вживання в їжу й переробки на продукти харчування є використання біохімічного ефекту природних мутацій структури ендосперму. Створені за допомогою цього методу сорти ‘Білявка’, ‘Ніка’ та гібриди ‘Соло F1’, ‘Біном F1’, ‘Твістер F1’ є перспективними для комерційного використання.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant.

Purpose. Comparative studies of the photosynthetic apparatus of winter wheat varieties of modern and earlier breeding in the relation to their productivity. Methods. Field, pot experiment, biometrical, gas analysis, analytical and statistical ones. Results. It is found that the modern high-yielding winter wheat varieties have a higher rate of flag leaf photosynthesis during generative period of development, particularly at grain filling period, improved ability to store assimilates in stem and effectively use them later for grain growth. The modern varieties form crop canopy with greater leaf area and chlorophyll indexes and larger photosynthetic capacity and maintain functional activity of photosynthetic apparatus longer at the end of the growing season. Conclusions. The superiority for grain productivity of modern high-yielding wheat varieties, originated from the Institute of Plant Physio­logy and Genetics, NAS of Ukraine, over varieties released before the “green revolution”, results from increased capacity and durability of functioning the crop photosynthetic apparatus, higher CO2 assimilation rate and optimization of source-sink relations in whole plant. | Цель. Сравнительный анализ показателей фотосинтетического аппарата сортов озимой пшеницы современной и более ранней селекции в связи с их продуктивностью. Методы. Полевой, вегетационный, фитометрический, газометрический, аналитический, статистический. Результаты. Установлено, что новые высокоинтенсивные сорта озимой пшеницы имеют более высокую интенсивность фотосинтеза флагового листа в течение генеративного периода развития, особенно во время налива зерна, улучшенную способность запасать ассимиляты в стебле и эффективно использовать их в дальнейшем для налива колоса. Новые сорта формируют посевы с большими значениями хлорофильного индекса и хлорофильного фотосинтетического потенциала и более длительным сохранением функциональной активности фотосинтетического аппарата в конце вегетации. Выводы. Преимущество по зерновой продуктивностью новейших высокоинтенсивных сортов пшеницы, оригинатором которых является Институт физиологии растений и генетики НАН Украины, перед сортами, созданными до начала «зеленой революции», обеспечивается повышением мощности и продолжительности функционирования фотосинтетического аппарата посева, более высокой интенсивностью фотосинтеза и оптимизацией донорно-акцепторных отношений в системе целого растения. | Мета. Порівняльний аналіз показників фотосинтетичного апарату сортів озимої пшениці сучасної і більш ранньої селекції у зв’язку з їх продуктивністю. Методи. Польовий, вегетаційний, фітометричний, газометричний, аналітичний, статистичний. Результати. Встановлено, що нові високоінтенсивні сорти озимої пшениці мають вищу інтенсивність фото­синтезу прапорцевого листка протягом генеративного періоду розвитку, особливо під час наливу зерна, поліпшену здатність запасати асиміляти в стеблі та ефективно використовувати їх в подальшому для наливання колоса. Нові сорти формують посіви з більшими значеннями хлорофільного індексу й хлорофільного фотосинтетичного потенціалу та тривалішим збереженням функціональної активності фотосинтетичного апарату в кінці вегетації. Висновки. Перевага за зерновою продуктивністю новітніх високоінтенсивних сортів пшениці, оригінатором яких є Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, порівняно з сортами, створеними до початку «зеленої революції», забезпечується підвищенням потужності й тривалості функціонування фотосинтетичного апарату посіву, вищою інтенсивністю фотосинтезу та оптимізацією донорно-акцепторних відносин у системі цілої рослини.

Purpose. Studying variety samples of winter triticale of various ecological and geographical origin for revealing polymorphism of the culture for its susceptibility to pathogenic complex of Fusarium head blight and defining high-yielding and resistant to diseases varieties that later can be put into the production and breeding process. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. It was defined that the development of Fusarium head blight in different variety samples of winter triticale depends on the hydrothermal conditions and genotype of the host-plant. Resistance of varieties and hybrids to the disease was partial, and no immune samples were found among the analyzed ones. The following varieties proved to be tolerant to Fusarium head blight: ‘Granat’, ‘Zorro’, ‘Obrii Myronivskyi’. The positive correlation between the development of Fusarium head blight and root rot of winter triticale was found. It was determined that in the pathogenic complex of Fusarium head blight the amount of the following pathogens is increasing: Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum and F. poae. Conclusions. The leading varieties that combine high yields and resistance to Fusarium head blight are as follows: ‘Obrii Myronivskyi’, ‘ADM 8’, ‘Yuvileine Volynske’, ‘Yukon’, ‘Zorro’, ‘Tsekad 90’, ‘Zerniatko’, ‘Legion’ and ‘Rarytet’. These varieties should be involved in the selection process to breed the hybrids with the augmented resistance to the disease and high yields.

Purpose. Studying variety samples of winter triticale of various ecological and geographical origin for revealing polymorphism of the culture for its susceptibility to pathogenic complex of Fusarium head blight and defining high-yielding and resistant to diseases varieties that later can be put into the production and breeding process. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. It was defined that the development of Fusarium head blight in different variety samples of winter triticale depends on the hydrothermal conditions and genotype of the host-plant. Resistance of varieties and hybrids to the disease was partial, and no immune samples were found among the analyzed ones. The following varieties proved to be tolerant to Fusarium head blight: ‘Granat’, ‘Zorro’, ‘Obrii Myronivskyi’. The positive correlation between the development of Fusarium head blight and root rot of winter triticale was found. It was determined that in the pathogenic complex of Fusarium head blight the amount of the following pathogens is increasing: Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum and F. poae. Conclusions. The leading varieties that combine high yields and resistance to Fusarium head blight are as follows: ‘Obrii Myronivskyi’, ‘ADM 8’, ‘Yuvileine Volynske’, ‘Yukon’, ‘Zorro’, ‘Tsekad 90’, ‘Zerniatko’, ‘Legion’ and ‘Rarytet’. These varieties should be involved in the selection process to breed the hybrids with the augmented resistance to the disease and high yields. | Цель. Изучение сортообразцов тритикале озимого различного эколого-географического происхождения для выявления полиморфизма культуры за восприимчивостью к патогенному комплексу фузариоза колоса и установления устойчивых к болезни и высокоурожайных сортов для дальнейшего внедрения их в производство и использование в селекционном процессе. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Установлено, что развитие фузариоза колоса на разных сортообразцах тритикале озимого зависит от гидротермического режима и генотипа растения-хозяина. Устойчивость сортов и гибридов к болезни носила относительный характер, иммунных сортообразцов среди исследуемых не обнаружено. Выделены сорта культуры, толерантные к фузариозу колоса: ‘Гранат’, ‘Zorro’, ‘Обрій Миронівский’. Отмечена положительная корреляционная связь между развитием фузариоза колосу и корневых гнилей на тритикале озимом. Установлен рост на сортах культуры в патогенном комплексе фузариоза возбудителей F. sporotrichioides, F. аvenaceum и F. poae. Выводы. Основными сортами тритикале озимого, сочетающими высокую производительность с устойчивостью к фузариозу колоса, являются: ‘Обрій Миронівский’, ‘АДМ 8’, ‘Ювілейне Волинське’, ‘Юкон’, ‘Zorro’, ‘Цекад 90’, ‘Зернятко’, ‘Легіон’, ‘Раритет’. Данные сор­та необходимо привлекать к селекционному процессу с целью выведения сортообразцов с повышенной устойчивостью к болезни и высокой урожайностью зерна. | Мета. Вивчення сортозразків тритикале озимого різного еколого-географічного походження для виявлення поліморфізму культури за сприйнятливістю до патогенного комплексу фузаріозу колосу і встановлення стійких проти хвороби та високоврожайних сортів для подальшого впровадження їх у виробництво та використання в селекційному процесі. Методи. Польові, статистичні. Результати. Встановлено, що розвиток фузаріозу колосу на різних сортозразках тритикале озимого залежить від гідротермічного режиму й генотипу рослини-господаря. Стійкість сортів і гібридів проти хвороби мала відносний характер, імунних сортозразків серед досліджуваних не виявлено. Виділено сорти культури, толерантні до фузаріозу колосу: ‘Гранат’, ‘Zorro’, ‘Обрій Миронівський’. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між розвитком фузаріозу колосу й кореневих гнилей на тритикале озимому. Встановлено зростання на сортах культури в патогенному комплексі фузаріозу збудників Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum та F. poae. Висновки. Основними сортами тритикале озимого, які поєднують високу продуктивність зі стійкістю проти фузаріозу колосу, є: ‘Обрій Миронівський’, ‘АДМ 8’, ‘Ювілейне Волинське’, ‘Юкон’, ‘Zorro’, ‘Цекад 90’, ‘Зернятко’, ‘Легіон’, ‘Раритет’. Ці сорти необхідно залучати до селекційного процесу для виведення сортозразків з підвищеною стійкістю проти хвороби та високою врожайністю зерна.

Purpose. Studying variety samples of winter triticale of various ecological and geographical origin for revealing polymorphism of the culture for its susceptibility to pathogenic complex of Fusarium head blight and defining high-yielding and resistant to diseases varieties that later can be put into the production and breeding process. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. It was defined that the development of Fusarium head blight in different variety samples of winter triticale depends on the hydrothermal conditions and genotype of the host-plant. Resistance of varieties and hybrids to the disease was partial, and no immune samples were found among the analyzed ones. The following varieties proved to be tolerant to Fusarium head blight: ‘Granat’, ‘Zorro’, ‘Obrii Myronivskyi’. The positive correlation between the development of Fusarium head blight and root rot of winter triticale was found. It was determined that in the pathogenic complex of Fusarium head blight the amount of the following pathogens is increasing: Fusarium sporotrichioides, F. аvenaceum and F. poae. Conclusions. The leading varieties that combine high yields and resistance to Fusarium head blight are as follows: ‘Obrii Myronivskyi’, ‘ADM 8’, ‘Yuvileine Volynske’, ‘Yukon’, ‘Zorro’, ‘Tsekad 90’, ‘Zerniatko’, ‘Legion’ and ‘Rarytet’. These varieties should be involved in the selection process to breed the hybrids with the augmented resistance to the disease and high yields.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation. | Цель. Разработка технологии клонального микрораз­множения растений мяты перечной(Mentha piperita L.)украинской селекции на основе комплекса методов культуры изолированных тканей и органов in vitro. Методы. В процессе эксперимента использовали метод культуры изолированных тканей и органов in vitro, клональное микроразмножение, черенкование, хемотерапию с добавлением в питательную среду вироцида Ribavirin, биометрический и статистический. Результаты.Разработанная ступенчатая методика стерилизации обуславливает получение 88–100% стерильных эксплантатов. Для введения в культуру и клонального микроразмножения мяты перечной наиболее оптимальной оказалась питательная среда Мурашиге и Скуга, дополненная 0,75 мг/л 6-бензиламинопурина, 0,1 мг/л аденина, 0,05 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и 0,5 мг/л гибберелловой кислоты, на которой коэффициент размножения на 28 сутки варьировал от 1:7 до 1:15. Для оздоровления растений от вирусной инфекции в питательную среду добавляли вироцидRibavirinв концентрации 10 мг/л. Предложенная питательная среда для ризогенеза, содержащая по 0,5 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и индолилмаслянной кислоты,усиливала частоту ризогенеза до 84–100%.Растения-регенеранты адаптировали к условиям in vivo на субстрате: торф : почва универсальная : перлит : песок в соотношении 2:1:1:1. Степень приживаемости растений сортов мяты перечнойсоставляет 96–100%. Выводы.Разработана биотехнологическая схема, которая позволяет получать оздоровленный и чистосортный посадочный материал и интенсивно размножать растения для обеспечения селекционных программ Опытной станции лекарственных растений Института агроэкологии и природопользования НААН Украины, среди которых выделяются сорта мяты перечной ‘Лебединая песня’ и ‘Украинская перечная’, как наиболее перспективные для клонального микроразмножения. | Мета. Розроблення технології клонального мікророзмноження рослин м’яти перцевої (MenthapiperitaL.) української селекціїна основі комплексу методів культури ізольованих тканин і органів invitro. Методи. У процесі екс­перименту використовували метод культури ізольованих тканин і органів invitro, клональне мікророзмноження, живцювання, хемотерапію з додаванням у живильне середовище віроцида Ribavirin, біометричний та статистичний. Результати. Розроблена ступінчаста методика стерилізації зумовлює отримання 88–100% стерильних експлантатів. Для введення в культуру й клонального мікророзмноження м’яти перцевої оптимальним виявилось живильне середовище Мурашіге й Скуга (МС), доповнене 0,75 мг/л 6-бензиламінопурину, 0,1 мг/л аденіну, 0,05 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти та 0,5 мг/л гіберелової кислоти, на якому коефіцієнт розмноження на 28 добу коливався в межах від 1:7 до 1:15. Для оздоровлення рослин від вірусної інфекції у живильне середовище додавали віроцид Ribavirin у концентрації 10 мг/л. Запропоноване живильне середовище для ризогенезу, що містить 0,5 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти і 0,5 мг/л індолілмасляної кислоти, посилює частоту ризогенезу до 84–100%. Рослини-регенеранти адаптували до умов in vivo на субстраті: торф : ґрунт універсальний : перліт : пісок у співвідношенні 2:1:1:1. Ступінь приживлюваності рослин сортів м’яти перцевої становить 96–100%. Висновки. Розроблено біотехнологічну схему, яка дає можливість отримувати оздоровлений і чистосортний садивний матеріал та інтенсивно розмножувати рослини для забезпечення селекційних програм Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН України, серед яких виділено сорти м’яти перцевої ‘Лебедина пісня’ та ‘Українська перцева’ як найперспективніші для клонального мікророзмноження.

Purpose. To establish the level of formation of winter barley yield depending on weather conditions during the gro­wing season in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field investigations, ANOVA, variance and correlation analysis. Results. Positive correlation was revealed between yield and the duration of the vegetation (r = 0.54) and especially “heading–maturation” period (r = 0.76). Moderate positive correlation was established between yield and mean daily air temperature during the period from termination to resumption of vegetation (r = 0.44), and strong negative one – between yield and mean daily air temperature during hea­ding to maturation period (r = -0.77). Positive correlation was observed between yield and rainfall amount during the period from vegetation resumption to heading (r = 0.30). In general, during the growing season the correlation was weak (r = 0.16). For the period of “heading–maturation” low nega­tive value (r = -0.11) was fixed. This was due to heavy precipitations, especially torrential rains, which in some years have caused lodging of plantings resulted in yield decrease. Conclusions. Under the conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine, fluctuations in temperature and water regimes are responsible for significant variability in growing season duration and yield of winter barley. Optimal amount of precipitation (close to long-time annual average) and their uniform distribution throughout growing season is the most favorable for obtaining high yield. “Heading–maturation» period is responsible for the formation of winter barley yield level.

Purpose. To establish the level of formation of winter barley yield depending on weather conditions during the gro­wing season in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field investigations, ANOVA, variance and correlation analysis. Results. Positive correlation was revealed between yield and the duration of the vegetation (r = 0.54) and especially “heading–maturation” period (r = 0.76). Moderate positive correlation was established between yield and mean daily air temperature during the period from termination to resumption of vegetation (r = 0.44), and strong negative one – between yield and mean daily air temperature during hea­ding to maturation period (r = -0.77). Positive correlation was observed between yield and rainfall amount during the period from vegetation resumption to heading (r = 0.30). In general, during the growing season the correlation was weak (r = 0.16). For the period of “heading–maturation” low nega­tive value (r = -0.11) was fixed. This was due to heavy precipitations, especially torrential rains, which in some years have caused lodging of plantings resulted in yield decrease. Conclusions. Under the conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine, fluctuations in temperature and water regimes are responsible for significant variability in growing season duration and yield of winter barley. Optimal amount of precipitation (close to long-time annual average) and their uniform distribution throughout growing season is the most favorable for obtaining high yield. “Heading–maturation» period is responsible for the formation of winter barley yield level.

Purpose. To establish the level of formation of winter barley yield depending on weather conditions during the gro­wing season in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field investigations, ANOVA, variance and correlation analysis. Results. Positive correlation was revealed between yield and the duration of the vegetation (r = 0.54) and especially “heading–maturation” period (r = 0.76). Moderate positive correlation was established between yield and mean daily air temperature during the period from termination to resumption of vegetation (r = 0.44), and strong negative one – between yield and mean daily air temperature during hea­ding to maturation period (r = -0.77). Positive correlation was observed between yield and rainfall amount during the period from vegetation resumption to heading (r = 0.30). In general, during the growing season the correlation was weak (r = 0.16). For the period of “heading–maturation” low nega­tive value (r = -0.11) was fixed. This was due to heavy precipitations, especially torrential rains, which in some years have caused lodging of plantings resulted in yield decrease. Conclusions. Under the conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine, fluctuations in temperature and water regimes are responsible for significant variability in growing season duration and yield of winter barley. Optimal amount of precipitation (close to long-time annual average) and their uniform distribution throughout growing season is the most favorable for obtaining high yield. “Heading–maturation» period is responsible for the formation of winter barley yield level. | Цель. Определить уровень формирования урожайнос­ти ячменя озимого в зависимости от метеорологических условий вегетационного периода в Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования, дисперсионный, вариа­ционный и корреляционный анализ. Результаты. Выявлена положительная корреляция урожайности с продолжительностью вегетации (r = 0,54), особенно периода «колошение–созревание» (r = 0,76). Установлена умеренная положительная связь урожайности и среднесуточной температуры воздуха в период между прекращением и возобновлением вегетации (r = 0,44), а также сильная отрицательная со среднесуточной температурой воздуха от колошения до созревания (r = -0,77). Положительная корреляция урожайности и количества осадков отмечена в период от возобновления вегетации до колошения (r = 0,30). В целом за вегетационный период связь была слабой (r = 0,16). Для периода «колошение–созревание» отмечено низкое отрицательное значение (r = -0,11). Это связано с избыточными осадками, особенно ливневого характера, которые в отдельные годы приводили к полеганию посевов, что снижало урожайность. Выводы. В условиях Лесостепи Украины колебания температурного и водного режимов обу­словливают значительную вариабельность длительности вегетационного периода и урожайности ячменя озимого. Наиболее благоприятным для получения урожая является оптимальное (близкое к среднемноголетним значениям) количество осадков и их равномерное распределение на протяжении всего вегетационного периода. Период «колошение–созревание» является определяющим для формирования уровня урожайности ячменя озимого. | Мета. Встановити рівень формування врожайності ячменю озимого залежно від метеорологічних умов вегетаційного періоду в Лісостепу України. Методи. Польові дослідження, дисперсійний, варіаційний та кореляційний аналіз. Результати. Виявлено позитивну кореляцію врожайності з тривалістю вегетації (r = 0,54), особливо періоду «колосіння–доcтигання» (r = 0,76). Встановлено помірний позитивний зв’язок урожайності й середньодобової температури повітря у період між припиненням і відновленням вегетації (r = 0,44) та сильний від’ємний – із середньодобовою температурою повітря від колосіння до достигання (r = -0,77). Позитивну кореляцію врожайності й кількості опадів спостережено в період від відновлення вегетації до колосіння (r = 0,30). Загалом за вегетаційний період зв’язок був слабким (r = 0,16). Для періоду «колосіння–достигання» зафіксовано низьке від’ємне значення (r = -0,11). Це пов’язано з надмірними опадами, особливо зливового характеру, які в окремі роки спричинювали вилягання посівів, що знижувало врожайність. Висновки. В умовах Лісостепу України коливання температурного та водного режимів зумовлюють значну варіабельність тривалості вегетаційного періоду та врожайності ячменю озимого. Найсприятливішою для отримання високого врожаю є оптимальна (близька до середньобагаторічного значення) кількість опадів та рівномірний їх розподіл протягом усього вегетаційного періоду. Період «колосіння–достигання» є визначальним для формування рівня врожайності ячменю озимого.

Purpose. To study biological peculiarities of softwood cuttings of three species of ornamental garden plants of the Hydrangeaceae family introduced under the conditions of a botanical nursery of Uman National University of Horticulture, and the prospects of planting material use in landscaping. Methods. Field study, laboratory test, statistical and mathematical analysis. Results. Bioecological and ornamental peculiarities of grafters of investigated species and their preservation for supplying the store of initial plant graft material were studied. The dependence of regeneration ability of softwood cuttings of investigated varieties on preplant treatment by a biologically active substance (KANO), type of a shoot, time of grafting, etc was analyzed. Substantially intensive rooting of basal drafts with three nods and less intensive rooting of apical drafts was observed during the whole period of rooting. Conclusions. The treatment of softwood cuttings with a biologically active substance at the concentration of 10–15 mg/l in the aqueous solution stimulates root formation and activates growth of own root plants. Investigated plant species of Hydrangeaсeae family are promising for landscaping on urbanized areas of various functional use.

Purpose. To study biological peculiarities of softwood cuttings of three species of ornamental garden plants of the Hydrangeaceae family introduced under the conditions of a botanical nursery of Uman National University of Horticulture, and the prospects of planting material use in landscaping. Methods. Field study, laboratory test, statistical and mathematical analysis. Results. Bioecological and ornamental peculiarities of grafters of investigated species and their preservation for supplying the store of initial plant graft material were studied. The dependence of regeneration ability of softwood cuttings of investigated varieties on preplant treatment by a biologically active substance (KANO), type of a shoot, time of grafting, etc was analyzed. Substantially intensive rooting of basal drafts with three nods and less intensive rooting of apical drafts was observed during the whole period of rooting. Conclusions. The treatment of softwood cuttings with a biologically active substance at the concentration of 10–15 mg/l in the aqueous solution stimulates root formation and activates growth of own root plants. Investigated plant species of Hydrangeaсeae family are promising for landscaping on urbanized areas of various functional use. | Цель. Изучить биологические особенности зеленого черенкования трех видов декоративных садовых растений из семейства Hydrangeaсeae L., которые интродуцированы в условиях ботанического питомника Уманского национального университета садоводства, и перспективы использования посадочного материала в озеленении. Методы. Полевой, лабораторный, статистико-математический анализ. Результаты. Изучены биоекологические и декоративные особенности маточных растений исследованных видов и их сохранение для обеспечения резерва исходного растительного черенкового материала. Проанализирована зависимость регенерационной способности у зеленых черенков исследованных видов от предпосадочной обработки биологически активных веществ (КАНО), типа побега, сроков черенкования и др. Отмечено существенное интенсивное укоренение базальных черенков с тремя узлами, менее интенсивно – апикальных в течении всего периода укоренения. Выводы. Обработка зеленых черенков биологически активным веществом в концентрации 10–15 мг/л водного раствора стимулирует корнеобразования и активизирует рост корнесобственных растений. Исследованные виды семейства Hydrangeaceae являются перспективными для использования на урбанизированных территориях различного функционального назначения. | Мета. Вивчити біологічні особливості зеленого живцювання трьох видів декоративних садових рослин з родини HydrangeaсeaeL., які інтродуковані в умовах ботанічного розсадника Уманського національного університету садівництва, та перспективи використання садивного матеріалу в озелененні. Методи. Польовий, лабораторний, статистично-математичний аналіз. Результати. Вивчено біоекологічні та декоративні особливості маточних рослин досліджених видів та їх збереження для забезпечення резерву вихідного рослинного живцевого матеріалу. Проаналізовано залежність регенераційної здатності у зелених живців досліджених видів від передсадивної обробки біологічно активною речовиною (КАНО), типу пагона, строків живцювання та ін. Зазначено істотне інтенсивне вкорінення базальних живців з трьома вузлами, менш інтенсивне – апікальних протягом усього періоду вкорінення. Висновки. Обробка зелених живців біологічно активною речовиною в концентрації 10–15 мг/л водного розчину стимулює коренеутворення та активізує ріст кореневласних рослин. Досліджені види родини Hydrangeaceae є перс­пективними для використання в озелененні на урбанізованих територіях різного функціонального призначення.

Purpose. To study biological peculiarities of softwood cuttings of three species of ornamental garden plants of the Hydrangeaceae family introduced under the conditions of a botanical nursery of Uman National University of Horticulture, and the prospects of planting material use in landscaping. Methods. Field study, laboratory test, statistical and mathematical analysis. Results. Bioecological and ornamental peculiarities of grafters of investigated species and their preservation for supplying the store of initial plant graft material were studied. The dependence of regeneration ability of softwood cuttings of investigated varieties on preplant treatment by a biologically active substance (KANO), type of a shoot, time of grafting, etc was analyzed. Substantially intensive rooting of basal drafts with three nods and less intensive rooting of apical drafts was observed during the whole period of rooting. Conclusions. The treatment of softwood cuttings with a biologically active substance at the concentration of 10–15 mg/l in the aqueous solution stimulates root formation and activates growth of own root plants. Investigated plant species of Hydrangeaсeae family are promising for landscaping on urbanized areas of various functional use.