Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations. | Цель. Анализ практики транслитерации украинских названий сортов растений и передачи иноязычных наз­ваний средствами украинского языка, а также особенностей написания сортовых названий в специальной литературе. Результаты. Сортовые названия, как особая категория, требуют сохранения своего первичного графического или звукового вида в другом языке. Этого можно достичь непосредственным включением оригинального названия в украинский текст или практическим транскрибированием, но не транслитерацией или переводом. В противном случае, для включения в тексты на латинице украинские названия транслитерируют. Транскрибирование/транслитерацию в обоих направлениях осуществляют с языка-источника, хотя, как свидетельствует практика, в некоторых украинских изданиях необоснованно применяют русский в качестве языка-посредника. Анализ отечественных научных изданий свидетельствует об игнорировании некоторыми из них рекомендаций Международного кодекса номенклатуры культурных растений, что не способствует успешному научному общению в условиях мировой глобализации. Выводы. Иностранные названия сортов растений нужно вводить в украинский текст, сохраняя оригинальное написание или с помощью практической транскрипции. Заимствование иностранных названий осуществляют транскрибированием непосредственно с языка-источника; если языки не имеют латинского алфавита, допустимо транскрибирование латинизированного названия. Рекомендации Международного кодекса номенклатуры для культурных растений относительно графического выделения в тексте сортовых названий с помощью одиночных кавычек и написание всех слов сортового названия с прописной буквы необходимо применять в иностранных публикациях и следует распространить, по крайней мере, относительно применения одиночных кавычек, в украиноязычной специальной литературе. Украинские названия транслитерируют в соответствии с действующими нормативами. | Мета. Аналіз практики транслітерування українських назв сортів рослин та передавання іншомовних назв засобами української мови, а також особливостей написання сортових назв у фаховій літературі. Результати. Сортові назви, як особлива категорія, потребують збереження свого первісного графічного або звукового вигляду в іншій мові. Цього можна досягти безпосереднім включенням оригінальної назви до українського тексту або практичним транскрибуванням, але не транслітеруванням, або перекладом. У іншому випадку, для включення до текстів на латиниці українські назви транслітерують. Транскрибування/транслітерування в обох напрямах здійснюють з мови-джерела, хоч, як свідчить практика, в деяких українських виданнях безпідставно послуговуються російською як мовою-посередником. Аналіз вітчизняних наукових видань свідчить про ігнорування деякими з них рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, що не сприяє успішному науковому спілкуванню в умовах світової глобалізації. Висновки. Іншомовні назви сортів рослин треба вводити до українського тексту, зберігаючи оригінальне написання або за допомогою практичної транскрипції. Запозичення іншомовних назв здійснюють транскрибуванням безпосередньо з мови-джерела; якщо мови не мають латинської абетки, допустимим є транскрибування латинізованої назви. Рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури для культурних рослин щодо графічного виділення в тексті сортових назв за допомогою одинарних лапок та написання всіх слів сортової назви з великої літери потрібно застосовувати в іншомовних публікаціях та варто поширити, принаймні, щодо застосування одинарних лапок, в україномовній спеціальній літературі. Українські назви транслітерують згідно з діючим нормативом

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years.Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs. | Цель. Определение ассоциаций микросателлитных маркеров со специфическими областями генома, которые контролируют важные агрономические признаки, на выборке сортов пшеницы мягкой озимой селекции СГИ – НЦНС, зарегистрированных в Государственном реестре сортов растений, пригодных для выращивания в Украине, на протяжении разных лет. Методы. Молекулярно-генетические методы (выделение геномной ДНК, полимеразная цепная реакция (ПЦР), электрофорез продуктов амплификации в полиакриламидном геле), полевые методы (фенологические наблюдения даты колошения и анализ признаков «высота растений», «длина колоса» и «длина остей», визуальные – оценка признака «цвет колоса»), статистические методы (определение средних значений агрономических признаков с помощью описательной статистики с использованием программы Excel из пакета Microsoft Office, дисперсионный анализ выполнен процедурой GLM (генеральная линейная модель) из специализированного программного комплекса AGROBASE 21). Результаты. В течение четырех лет (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14) 47 сортов пшеницы мягкой озимой были изучены по фенотипическим признакам и проанализированы с помощью 17 микросателлитных локусов. Выявлено 35 ассоциаций маркеров с датой колошения, 39 – с высотой растений, 33 – с размером остей, 20 – с цветом колоса и 8 – с размером колоса; ассоциации были стабильными и достоверными на протяжении 2–4 лет исследования. Выводы. Микросателитные маркеры, которые обнаружили значительные и стабильные в разные годы ассоциации с агрономическими признаками, могут быть полезными и пригодными для отбора с помощью маркеров (MAS) в рамках программ селекции пшеницы Украины. | Мета. Визначення асоціацій мікросателітних маркерів зі специфічними областями геному, які контролюють важливі агрономічні ознаки, на виборці сортів пшениці м’якої озимої селекції СГІ – НЦНС, зареєстрованих в Державному реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, протягом різних років. Методи. Молекулярно-генетичні методи (виділення геномної ДНК, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), електрофорез продуктів ампліфікації в поліакриламідному гелі), польові методи (фенологічні спостереження дати колосіння та аналіз ознак «висота рослин», «довжина колосу» та «довжина остюків», візуальні – оцінка ознаки «колір колосу»), статистичні методи (визначення середніх значень агрономічних ознак за допомогою описової статистики з використанням програми Excel із пакету MicrosoftOffice, дисперсійний аналіз виконано процедурою GLM (генеральна лінійна модель) зі спеціалізованого програмного комплексу AGROBASE 21). Результати. Протягом чотирьох років (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14) 47 сортів пшениці м’якої озимої, були вивчені за фенотиповими ознаками та проаналізовані за 17 мікросателітними локусами. Виявлено 35 асоціацій маркерів з датою колосіння, 39 – з висотою рослин, 33 – з розміром остей, 20 – з кольором колосу і 8 – з розміром колосу; асоціації були стабільними та достовірними протягом 2–4 років дослідження. Висновки. Мікросателітні маркери, які виявили значні та стабільні в різні роки асоціації з агрономічними ознаками, можуть бути корисними й придатними для добору за допомогою маркерів (MAS) у рамках програм селекції пшениці України.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs. | Цель. Изучить особенности накопления неорганичес­ких элементов, в том числе и тяжелых металов, в семенах горчицы белой и черной, которые выращивают для получения лекарственных препаратов. Методы. Полевые опыты, микроволновое озоление, ICP-MS и статистический анализ. Результаты. Определено содержание неорганических элементов, в том числе и тяжелых металлов, в семенах горчицы белой и черной, выращенной в условиях Киевской области. Выявлено, что в процессе вегетации растения горчицы белой способны накапливать в семенах такие элементы, как алюминий, барий, стронций, цинк в концентрациях, превышающих их содержание в семенах горчицы черной, а соединения кальция, цезия, железа, магния, марганца, калия в большей мере накапливались в семенах горчицы черной. Выводы. Поскольку в нормативно-правовых документах для важных химических элементов не установлены предельно допустимые концентрации их содержания в лекарственных растениях, то актуальной является необходимость начать комплексные исследования с привлечением специалистов соответствую­щих профилей для установления такой градации. Растения горчицы белой и черной в условиях Киевской области накапливали высокие уровни таких тяжелых металлов, как Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, которые превышают известные показатели предельно допустимых концентраций, что свидетельствует о частичном загрязнения почв региона. Таким образом, растения названных культур могут быть фиторемедиаторами почв. Учитывая то, что в фармацевтической отрасли используют рафинированное масло из семян горчицы, выявленные изменения накопления металлов в семенах не отразятся на качестве конечной лекарственной продукции. Результаты исследований свидетельствуют о перспективности выращивания горчицы белой и черной в Киевской области с целью получения сырья для переработки на лекарство. | Мета. Дослідити особливості накопичення неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, яку вирощують для отримання лікарських препаратів. Методи. Польові досліди, мікрохвильове озолення, ICP-MS та статистичний аналіз. Результати. Визначено вміст неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, вирощеної в умовах Київської області. Виявлено, що у процесі вегетації рослини гірчиці білої здатні накопичувати в насінні такі елементи, як алюміній, барій, стронцій, цинк у концентраціях, що перевищують їхній вміст у насінні гірчиці чорної, а сполуки кальцію, цезію, заліза, магнію, марганцю, калію більшою мірою накопичувалися у насінні гірчиці чорної. Висновки. Оскільки в нормативно-правових документах для важливих хімічних елементів не встановлено гранично допустимих меж їхнього вмісту в лікарських рослинах, то актуальною є необхідність започаткування комплексних досліджень із залученням фахівців відповідних профілів для встановлення такої градації. Рослини гірчиці білої та чорної в умовах Київської області накопичували високі рівні таких металів, як Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, які перевищують відомі показники гранично допустимих концентрацій, що свідчить про часткове забруднення ґрунтів регіону. Таким чином, рослини названих культур можуть бути фіторемедіаторами ґрунтів. Враховуючи те, що у фармацевтичній галузі використовують рафіновану олію з насіння гірчиці, виявлені зміни накопичення металів у насінні не будуть впливати на якість кінцевої лікарської продукції. Результати досліджень свідчать про перспективність вирощування гірчиці білої та чорної в Київській області з метою отримання сировини для переробки на ліки.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation. | Цель. Разработка технологии клонального микрораз­множения растений мяты перечной(Mentha piperita L.)украинской селекции на основе комплекса методов культуры изолированных тканей и органов in vitro. Методы. В процессе эксперимента использовали метод культуры изолированных тканей и органов in vitro, клональное микроразмножение, черенкование, хемотерапию с добавлением в питательную среду вироцида Ribavirin, биометрический и статистический. Результаты.Разработанная ступенчатая методика стерилизации обуславливает получение 88–100% стерильных эксплантатов. Для введения в культуру и клонального микроразмножения мяты перечной наиболее оптимальной оказалась питательная среда Мурашиге и Скуга, дополненная 0,75 мг/л 6-бензиламинопурина, 0,1 мг/л аденина, 0,05 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и 0,5 мг/л гибберелловой кислоты, на которой коэффициент размножения на 28 сутки варьировал от 1:7 до 1:15. Для оздоровления растений от вирусной инфекции в питательную среду добавляли вироцидRibavirinв концентрации 10 мг/л. Предложенная питательная среда для ризогенеза, содержащая по 0,5 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и индолилмаслянной кислоты,усиливала частоту ризогенеза до 84–100%.Растения-регенеранты адаптировали к условиям in vivo на субстрате: торф : почва универсальная : перлит : песок в соотношении 2:1:1:1. Степень приживаемости растений сортов мяты перечнойсоставляет 96–100%. Выводы.Разработана биотехнологическая схема, которая позволяет получать оздоровленный и чистосортный посадочный материал и интенсивно размножать растения для обеспечения селекционных программ Опытной станции лекарственных растений Института агроэкологии и природопользования НААН Украины, среди которых выделяются сорта мяты перечной ‘Лебединая песня’ и ‘Украинская перечная’, как наиболее перспективные для клонального микроразмножения. | Мета. Розроблення технології клонального мікророзмноження рослин м’яти перцевої (MenthapiperitaL.) української селекціїна основі комплексу методів культури ізольованих тканин і органів invitro. Методи. У процесі екс­перименту використовували метод культури ізольованих тканин і органів invitro, клональне мікророзмноження, живцювання, хемотерапію з додаванням у живильне середовище віроцида Ribavirin, біометричний та статистичний. Результати. Розроблена ступінчаста методика стерилізації зумовлює отримання 88–100% стерильних експлантатів. Для введення в культуру й клонального мікророзмноження м’яти перцевої оптимальним виявилось живильне середовище Мурашіге й Скуга (МС), доповнене 0,75 мг/л 6-бензиламінопурину, 0,1 мг/л аденіну, 0,05 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти та 0,5 мг/л гіберелової кислоти, на якому коефіцієнт розмноження на 28 добу коливався в межах від 1:7 до 1:15. Для оздоровлення рослин від вірусної інфекції у живильне середовище додавали віроцид Ribavirin у концентрації 10 мг/л. Запропоноване живильне середовище для ризогенезу, що містить 0,5 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти і 0,5 мг/л індолілмасляної кислоти, посилює частоту ризогенезу до 84–100%. Рослини-регенеранти адаптували до умов in vivo на субстраті: торф : ґрунт універсальний : перліт : пісок у співвідношенні 2:1:1:1. Ступінь приживлюваності рослин сортів м’яти перцевої становить 96–100%. Висновки. Розроблено біотехнологічну схему, яка дає можливість отримувати оздоровлений і чистосортний садивний матеріал та інтенсивно розмножувати рослини для забезпечення селекційних програм Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН України, серед яких виділено сорти м’яти перцевої ‘Лебедина пісня’ та ‘Українська перцева’ як найперспективніші для клонального мікророзмноження.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability. | Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, статистико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, со стабильной урожайностью – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, засухоустойчивые – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Более пластичными оказались ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (средняя по годам урожайность – 4,27–4,48 т/га) и сорта ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дархліба харківський’ (урожайность 4,27–4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность. Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность. | Мета. Оцінити стабільність формування врожайності комплексно-цінних сортів і ліній тритикале ярого в умовах різних років вирощування та виділити кращі генотипи за потенціалом урожайності, пластичністю та стабільністю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний аналіз. Результати. Встановлено адаптивні властивості та селекційну цінність сортів і ліній тритикале ярого. Проаналізовано методи створення та родоводи кращих генотипів. Порівняння врожайності в умовах різних років вирощування дало можливість виділити генотипи з високим потенціалом урожайності – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, зі стабільною врожайністю – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, посухостійкі – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Пластичнішими виявилися ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Висновки. Найперспективнішими генотипами для виробництва та селекції є лінії ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (cередня за роками врожайність – 4,27–4,48 т/га) та сорти ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дар хліба харківський’ (урожайність – 4,27–4,45 т/га), які поєднують високу адаптивну здатність та врожайність. Вони є цінними для використання як вихідний матеріал в селекції на адаптивність.

Purpose. Selecting spring wheat lines with increased adaptive capacity. Methods. Field experiments, statistical evaluation. Results. Lines of spring soft wheat with better adaptive capacity were identified (‘Erythrospermum 13-39’, ‘Lutescens 11-16’, ‘Lutescens 05-24’, ‘Lutescens 10-36’) and spring durum wheat (‘Melanopus 10-02’ (biotype II), ‘Melanopus 10-02’, ‘Melanopus 10-03’, ‘Hordeiforme 12-12’). Spring soft wheat varieties ‘Zlata’, ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat varieties ‘MIP Raiduzhna’, ‘Magdalena’ with increased adaptive capacity were passed for State variety testing. Conclusions. With regard to the analysis of parameters of yield capacity and its variability under the influence of changing environmental factors, soft and durum spring wheat lines with increased adaptive capacity were identified. The best spring wheat lines for general adaptive capacity were passed for State variety testing. Soft spring wheat variety ‘Zlata’ and durum spring wheat variety ‘MIP Raiduzhna’, in 2014, and such soft spring wheat varieties as ‘Dubravka’, ‘Oksamyt Myronivskyi’, ‘Bozhena’ and spring durum wheat variety ‘Magdalena’, in 2015, were passed for State variety testing. | Цель. Выделение линий пшеницы яровой с повышенным адаптивным потенциалом. Методы. Полевой, статистический. Результаты. Выделены линии с лучшей адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой ‘Эритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ и твердой яровой ‘Меланопус 10-02’ (биотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеиформе 12-12’. На государственное сортоиспытание переданы сорта с повышенной адаптивной способностью пшеницы мягкой яровой – ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, ‘Магдалена’. Выводы. На основе анализа параметров урожайности и ее вариабельности под действием изменчивости факторов окружающей среды выделены линии пшеницы мягкой и твердой яровой с повышенной адаптивной способностью. Лучшие по общей адаптивной способности линии пшеницы яровой были переданы на государственное сортоиспытание. В 2014 г. переданы сорта пшеницы мягкой яровой ‘Злата’ и твердой – ‘МИП Райдужна’, в 2015 г. – сорта пшеницы мягкой яровой ‘Дубравка’, ‘Оксамит мироновский’, ‘Божена’ и твердой – ‘Магдалена’. | Мета. Виділення ліній пшениці ярої з підвищеним адаптивним потенціалом.Методи. Польовий, статистичний.Результати. Виділено лінії з кращою адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Еритроспермум 13-39’, ‘Лютесценс 11-16’, ‘Лютесценс 05-24’, ‘Лютесценс 10-36’ та твердої ярої ‘Меланопус 10-02’ (біотип 2), ‘Меланопус 10-02’, ‘Меланопус 10-03’, ‘Гордеіформе 12-12’. На державне сортовипробування передано сорти з підвищеною адаптивною здатністю пшениці м’якої ярої ‘Злата’, ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, ‘Магдалена’.Висновки. На основі аналізу параметрів урожайності та її варіабельності під дією мінливості чинників довкілля виділено лінії пшениці м’якої та твердої ярої з підвищеною адаптивною здатністю. Кращі за загальною адаптивною здатністю лінії пшениці ярої було передано на державне сортовипробування. У 2014 р. передали сорт пшениці м’якої ярої ‘Злата’ та твердої – ‘МІП Райдужна’, в 2015 р. – сорти пшениці м’якої ярої ‘Дубравка’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Божена’ та твердої – ‘Магдалена’.

Purpose. Assessment and selection of self-pollinated S5 maize (Zea mays L.) families with high combining ability and wide adaptive capacity obtained on the basis of specially produced hybrids by crossing elite lines of various genetic plasms with the best main agronomic characters. Methods. Field studies, mathematico-statistical evaluation. Results. An amplitude of grain yield ranging from 5.96–10.96 t/ha (x = 8.44 t/ha) in 2013 to 2.67–7.59 t/ha (x = 5.08 t/ha) in 2014 was determined in the course of study of the testcrosses of self-pollinated S5 families. It was found that different response of genotypes of the studied testcrosses to the year conditions significantly affected the average yield level, which decreased in the stressful 2014 by 3.4 t/ha as compared to 2013. The results of the assessment based on the general and specific combining ability of new parent material of mixed germplasm were shown. A significant variability of the estimates of GCA (general combining ability) effects depending on the year conditions was observed in the course of study. A marked difference in the estimates of GCA effects based on the grain yield was revealed. They were persistently high in 19% of the best self-pollinated families in both years, 14% of the families had persistently low estimates of GCA effects, 67% changed their value depending on the genotype and year conditions. Conclusions. 17 best self-pollinated families with persistently high estimates of GCA, 6 families featuring high tolerance to drought and 4 families with persistently high variances of SCA were selected. The selected families will be used as a parent material in selection programs aimed to create new high performance hybrids. | Цель. Оценка и отбор самоопыленных семей S5 кукурузы (Zea mays L.) с высокой комбинационной способностью и широким адаптивным потенциалом, полученных на базе специально созданных гибридов путем скрещивания лучших, по основным хозяйственно-ценным признакам, элитных линий различных генетических плазм. Методы. Полевой, математико-статистический. Результаты. В процессе изучения тесткросов самоопыленных семей S5 был определен размах колебания урожайности зерна, который составил в 2013 г. – 5,96–10,96 т/га (x = 8,44 т/га), в 2014 г. – 2,67 –7,59 т/га (x = 5,08 т/га). Показано, что различная реакция генотипов исследуемых тесткросов на условия года сущест­венно сказалась на уровне средней урожайности, которая в стрессовом 2014 г. снизилась на 3,4 т/га в сравнении с 2013 г. Приведены результаты оценки общей и специфической комбинационной способности нового исходного материала смешанной зародышевой плазмы. В исследованиях отмечена значительная изменчивость оценок эффектов ЗКЗ в зависимости от условий года. Наблюдалась значительная дифференциация оценок эффектов ОКС по урожайности зерна. Так, у 19% лучших самоопыленных семей они в оба года были стабильно высокими, 14% семей имели стабильно низкие оценки эффектов ОКС, 67% изменяли их значения в зависимости от генотипа и условий года. Выводы. Отобрано 17 лучших самоопыленных семей со стабильно высокими оценками ОКС, 6 семей проявивших высокую толерантность к засухе и 4 семьи со стабильно высокими вариансами СКС. Отобранные семьи в дальнейшем будут использоваться как исходный материал в селекционных программах по созданию новых высокопродуктивных гибридов. | Мета.Оцінка й добір самозапилених сімей S5 кукурудзи (Zea mays L.) з високою комбінаційною здатністю та широким адаптивним потенціалом, отриманих на базі спеціально створених гібридів шляхом схрещування елітних ліній різних генетичних плазм, кращих за основними господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математико-статистичний. Результати. У процесі вивчення тесткросів самозапилених сімей S5 було визначено розмах коливання врожайності зерна, який у 2013 р. становив 5,96–10,96 т/га (x= 8,44 т/га), у 2014 р. – 2,67–7,59 т/га (x = 5,08 т/га). Виявлено, що різна реакція генотипів досліджуваних тесткросів на умови року істотно позначилася на рівні середньої врожайності, яка в стресовому 2014 р. знизилася на 3,4 т/га порівняно з 2013 р. Наведено результати оцінки загальної та специфічної комбінаційної здатності нового вихідного матеріалу змішаної зародкової плазми. В дослідженнях встановлено значну мінливість оцінок ефектів ЗКЗ залежно від умов року. Спостерігалась значна диференціація оцінок ефектів ЗКЗ за врожайністю зерна. Так, у 19% кращих самозапилених сімей вони за роки досліджень були стабільно високими, 14% сімей мали стабільно низькі оцінки ефектів ЗКЗ, 67% змінювали їх значення залежно від генотипу та умов року. Висновки.Відібрано 17 кращих самозапилених сімей зі стабільно високими оцінками ЗКЗ, 6 сімей, що проявили високу толерантність до посухи, та 4 сім’ї зі стабільно високими варіансами специфічної комбінаційної здатності. Відібрані сім’ї в подальшому використовуватимуть як вихідний матеріал у селекційних програмах зі створення нових високопродуктивних гібридів.

Purpose. To select promising high productive maize hyb­rids of middle-early maturity group in terms of stability and plasticity of main economic characters. Methods. Field study, laboratory test, analytical procedure and statistical evaluation. Results. 14 maize hybrids recorded in the State Register of Plant Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine in 2015 were studied for plasticity and stability of such traits as productivity, protein and starch content. Intensive highly-plastic hybrid ‘SI Tiptop’ was selected among the studied ones for productivity trait that can respond properly to changes of growing conditions. It was defined that for the starch content such hybrids as ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’, ‘SI Arioso’, ‘Svich 38’, ‘Svich 35’, ‘HU 8653’, ‘Zdobutok’ and ‘SI Contrakt’ belonged to the intensive type and combined rather high values and the stability of the studied trait under variable conditions. The following hybrids as ‘NS 2642’, ‘DK S3016’, ‘Svich 38’, ‘NS 2632’ were qualified as intensive for protein content and appeared to be highly-plastic but stability values of this trait were low. ‘Svich 38’ hybrid was intensive simultaneously for two traits such as protein and starch content and showed rather high values of plasticity. ‘SI Tiptop’, ‘SI Enigma’ and ‘Svich 35’ were defined as hybrids of extensive type that provided stable protein content in adverse cultivation conditions. Conclusions. On the condition that intensive crop growing technologies should be used, for obtaining stable yields it is advisable to sow only highly-plastic hybrids that can adapt to unfavorable environmental factors, including ‘SI Tiptop’ – for productivity trait, ‘Zdobutok’ and ‘SI Kontrakt’ – for starch content, ‘MAC 24N‘, ‘NA 2642‘ and ‘Danubio’ – for protein content. | Цель. Выделить перспективные высокопродуктивные гибриды кукурузы среднеранней группы спелости по показателям стабильности и пластичности основных хозяйственно-ценных признаков. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты.Исследованы 14 гибридов кукурузы, внесённых в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине в 2015 году, по показателям пластичности и стабильности признаков урожайности, содержания белка и крохмала. По признаку урожайности из числа исследуемых гибридов был выделен высокопластичный интенсивный гибрид ‘СИ Типтоп’, который способен соответственно реагировать на изменение условий выращивания. Гибриды ‘СИ Типтоп’, ‘СИ Энигма’, ‘СИ Ариосо’, ‘Свич 38’, ‘Свич 35’, ‘ГУ 8653’, ‘Здобуток’ и ‘СИ Контракт’ по признаку содержания крахмала относятся к гибридам интенсивного типа, которые сочетают достаточно высокие значения исследуемого признака с его стабильностью в изменчивых условиях. К гибридам интенсивного типа по признаку содержания белка отнесены ‘НС 2642’, ‘ДКС 3016’, ‘Свич 38’, ‘НС 2632’ и ‘Данубио’, которые оказались высокопластичными, однако имели низкие значения стабильности этого признака. Интенсивным сразу по двум признакам – содержанию белка и крахмала – является гибрид ‘Свич 38’, который демонстрирует достаточно высокие значения показателей пластичности. Как гибриды экстенсивного типа, которые обеспечивают стабильные значения содержания белка в неблагоприятных условиях выращивания, определены ‘СИ Типтоп’, ‘СИ Энигма’ и ‘Свич 35’.Выводы. В условиях применения интенсивных технологий выращивания культуры для получения стабильных урожаев целесообразно высевать только высокопластичные гибриды, которые способны адаптироваться к неблагоприятным факторам окружающей среды, в частности: ‘СИ Типтоп’ – по признаку урожайности, ‘Здобуток’, ‘СИ Контракт’ – по содержанию крахмала, ‘МАС 24Н’, ‘НС 2642’ и ‘Данубио’ – по признаку содержания белка. | Мета. Виділити перспективні високопродуктивні гібриди кукурудзи середнрьоранньої групи стиглості за показниками стабільності й пластичності основних господарсько-цінних ознак.Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний.Результати. Досліджено 14 гібридів кукурудзи, внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні в 2015 році, за показниками пластичності та стабільності ознак урожайності, вмісту білка та крохмалю. За ознакою урожайності серед досліджуваних гібридів було виділено високопластичний інтенсивний гібрид "СИ Тіптоп", здатний відповідно реагувати на зміну умов вирощування. Гібриди "СИ Тіптоп", "СИ Енігма", "Си Аріосо", "Свіч 38", "Свіч 35", "ГУ 8653", "Здобуток" та "СИ Контракт" за ознакою вмісту крохмалю належать до гібридів інтенсивного типу, які поєднують досить високі значення досіджуваної ознаки з її стабільністю в мінливих умовах. До гібридів інтенсивного типу за ознакою вміста білка віднесено "НС 2642", "ДКС3016", "Свіч 38", "НС 3642" та "Данубіо", які виявилися високопластичними, однак мали низькі значення стабільності цієї ознаки. Інтенсивним відразу за двома ознаками - вмістом білка й крохмалю - є гібрид "Свіч 38", який демонструє досить високі значення показників пластичності. Як гібриди екстенсивного типу, що забезпечують стабільні значення вмісту білка в несприятливих умовах вирощування, визначено "СИ Тіптоп", "Си Енігма" та "Свіч 35". Висновки. За умов застосування інтенсивних технологій вирощування культури та отримання стабільних врожаїв доцільно висівати лише високопластичні гібриди, які здатні адаптуватися до несприятливих чинників навколишнього середовища, зокрема: "СИ Тіптоп" - за ознакою врожайності, "Здобуток" і "СИ Контракт" - за вмістом крохмалю, "МАС 24Н", "НС 2642" та "Данубіо" - за ознакою вмісту білка.

Purpose. Developing methodical aspects of assessing grape breeding material in hybrid combinations for a number of indicators of adaptability and productivity. Methods. Breeding, hybridological, statistical ones. Results. Main requirements were determined for a new generation of table and technical grapes that was based on the set breeding task and patent searches, literary sources and Internet resources. 12 main indicators of adaptability, productivity and quality of products were analyzed, a high level of their display is required for pre-selection of grape seedlings for further study. Gradation from the lowest level of display of the above economic characters of grapes to the medium and high ones was developed. For their definition points-based system is used – the lowest level of display corresponds to one and three points, average – five, and high – seven and nine. As a result, studied plants can score 12 to 108 points. Variation in the plant evaluation over the years should not exceed 10 points. A seedling cannot be selected by the maximum level of displaying only one parameter, in the same manner as it shall be rejected with a minimum level of display of any of the said indicators. Seedlings that display a stable middle level of traits can be placed to the breeding nursery to study the level of display of the essential parameters and properties of the grafted culture. Conclusions. Criteria and basic parameters of genotypic values in hybrid combinations were determined. Plants that have been estimated in 60 points or higher may be considered as promising ones, that is those which require further studying. Valuable genotypes correspond to the level of 80–100, very valuable – of 101–108 points. | Цель. Разработать методические аспекты оценки селек­ционного материала винограда в гибридных комбинациях по ряду показателей адаптивности и продуктивности. Методы. Селекционный, гибридологический, статистичес­кий. Результаты. На основе селекционной задачи и патентного поиска, литературных источников и интернет-ресурсов были определены основные требования к сортам винограда нового поколения столового и технического направления использования. Было проанализировано 12 основных показателей адаптивности, производительности и качества продукции, высокий уровень проявления которых необходим для предварительного выделения сеянца винограда для дальнейшего исследования. Разработана градация уровня проявления вышеуказанных хозяйственных признаков винограда – от наименьшего до среднего и высокого. Их определение переведено в балльную систему – самый низкий уровень проявления соответствует одному и трем баллам, средний – пяти, высокий – семи и девяти. В результате исследуемые растения могут набрать от 12 до 108 баллов. Колебание в оценке по годам не должно превышать 10 баллов. Сеянец не может быть выделен по максимальному уровню проявления только одного параметра, так же, как и должен быть отбракован при минимальном проявлении любого показателя из упомянутых. Сеянцы со стабильным средним уровнем проявления признаков переносят в селекционный питомник для изучения уровня проявления основных показателей и свойств в привитой культуре. Выводы. Определены критерии и основные параметры ценности генотипов в гибридных комбинациях. Перспективными, то есть такими, которые требуют дальнейшего наблюдения, можно считать растения, которые были оценены в 60 баллов и выше. Ценные генотипы соответствуют уровню 80–100, очень ценные – 101–108 баллам. | Мета. Розробити методичні аспекти оцінювання селекційного матеріалу винограду в гібридних комбінаціях за рядом показників адаптивності та продуктивності. Методи. Селекційний, гібридологічний, статистичний. Результати. На основі селекційного завдання й патентного пошуку, літературних джерел та інтернет-ресурсів було визначено основні вимоги до сортів винограду нового покоління столового та технічного напрямів використання. Було проаналізовано 12 основних показників адаптивності, продуктивності та якості продукції, високий рівень прояву яких є необхідним для попереднього виділення сіянця винограду для подальшого дослідження. Розроблено градацію рівня прояву зазначених господарських ознак винограду – від найменшого до середнього та високого. Їхнє визначення переведено в бальну систему – найнижчий рівень прояву відповідає одному та трьом балам, середній – п’яти, високий – семи та дев’яти. В результаті досліджувані рослини можуть набрати від 12 до 108 балів. Коливання в оцінці по роках не має перевищувати 10 балів. Сіянець не може бути виділений за максимальним рівнем прояву тільки одного параметра, так само, як і має бути відбракований за мінімальний прояв будь-якого показника з означених. Сіянці зі стабільним середнім рівнем прояву ознак переносять у селекційний розсадник для вивчення рівня прояву основних показників та властивостей у щепленій культурі. Висновки. Визначено критерії та основні параметри цінності генотипів у гібридних комбінаціях. Перспективними, тобто такими, що потребують подальшого дослідження, можна вважати рослини, оцінені в 60 балів і вище. Цінні генотипи відповідають рівню 80–100, дуже цінні – 101–108 балам.

Purpose. Analysis of hexaploid triticale breeding process for drought resistance through the use of systemic ecological tests in contrasting conditions. Methods. Dialectical, field, laboratory and statistical ones. Results. Medium-grown (‘Amos’, ‘Nikanor’, ‘Rarytet’, ‘Yaroslava’) and low-stem (‘HAD 69’, ‘HAD 86’, ‘HAD 110’, ‘Timofei’) multiline varieties of winter and alternate hexaploid triticale were developed with higher adaptability, potential yield of 9–12 tons per ha and high bread-making properties. Among the most drought resistant genotypes, such varieties as ‘Amos’, ‘Buket’, ‘Harne’, ‘Markiian’, ‘Kharroza’, ‘Shalanda’, ‘Nicanor’ and ‘Yaroslava’ showed high values of yield, plasticity and stability. Conclusions. The use of interspecific hybridization instead of intergeneric one in hexaploid triticale breeding, together with systemic testing of the hybrid material in contrasting agro-ecological zones, ensured the creation of multiline competitive varieties with an optimal combination of yield and adaptive properties | Цель. Анализ процесса селекции гексаплоидных тритикале на засухоустойчивость с использованием системных экологических испытаний в контрастных условиях (Лесостепь – острозасушливая Степь). Методы. Диалектический, полевой, лабораторный, статистический. Результаты. Созданы среднерослые (‘Амос’, ‘Никанор’, ‘Раритет’, ‘Ярослава’) и низкостебельные (‘ХАД 69’, ‘ХАД 86’, ‘ХАД 110’, ‘Тимофей’) многолинейные сорта озимых и двуручек гексаплоидных тритикале, отличающиеся повышенной адаптивностью, потенциальной урожайностью 9–12 т/га и высокими хлебопекарными свойствами. Среди наиболее засухоустойчивых генотипов лучшие показатели урожайности, пластичности и стабильности продемонстрировали сорта ‘Амос’, ‘Букет’, ‘Гарнэ’, ‘Маркиян’, ‘Харроза’, ‘Шаланда’, ‘Никанор’ и ‘Ярослава’. Выводы. Переход в селекции гексаплоидных тритикале от межродовой к внутривидовой гибридизации вместе с системными испытаниями гибридного материала в контрастных агроэкологических зонах обеспечили создание на многолинейной основе конкурентоспособных сортов с оптимальным сочетанием урожайных и адаптивных свойств. | Мета. Аналіз процесу селекції гексаплоїдних тритикале на посухостійкість з використанням системних екологічних випробувань у контрастних умовах (Лісостеп – гостропосушливий Степ). Методи. Діалектичний, польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Створено середньорослі (‘Амос’, ‘Ніканор’, ‘Раритет’, ‘Ярослава’) та низькостеблові (‘ХАД 69’, ‘ХАД 86’, ‘ХАД 110’, ‘Тимофій’) багатолінійні сорти озимих і дворучок гексаплоїдних тритикале з підвищеною адаптивністю, потенційною врожайністю 9–12 т/га й високими хлібопекарськими властивостями. Серед найбільш посухостійких генотипів кращі показники врожайності, пластичності та стабільності продемонстрували сорти ‘Амос’, ‘Букет’, ‘Гарне’, ‘Маркіян’, ‘Харроза’, ‘Шаланда’, ‘Ніканор’ та ‘Ярослава’. Висновки. Перехід у селекції гексаплоїдних тритикале від міжродової до внутрішньовидової гібридизації разом із системними випробуваннями гібридного матеріалу в контрастних агроекологічних зонах забезпечили створення багатолінійних конкурентоспроможних сортів з оптимальним поєднанням урожайних та адаптивних властивостей.