Мета. Проаналізувати сортове різноманіття колекції декоративних рослин родини Тонконогових (Poaceae Barthart), інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та визначити його морфобіологічний потенціал. Методи. Інтродукційні дослідження, фенологічні спостереження, морфометрія, статистична обробка результатів. Результати. Досліджено сортове різноманіття колекції декоративних злаків у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України. Виділено групи сортів за сезонним ритмом розвитку: початком весняного відростання, цвітінням та настанням фази плодоношення. Вивчення морфологічних показників сортів злакових трав дало змогу виділити низько-, середньо- та високорослі культивари. Серед низькорослих рослин родини Тонконогових можна виокремити групи сортів із весняним та літнім цвітінням. Середньорослі трави представлені сортами з весняним, літнім та осіннім цвітінням. Генеративні пагони понад 200 см формують високорослі сорти роду Miscanthus, а рослини Arundo donax ‘Versicolor’ в умовах інтродукції викидають пагони 220,6±6,5 см заввишки. Серед високорослих злаків у колекції Національного ботанічного саду відсутні сорти з весняним періодом квітування. Висновки. Сорти з раннім (кінець березня – початок квітня) та середнім (середина квітня) періодом відростання характеризуються весняним та ранньолітнім періодом цвітіння. Рослини з пізнім (кінець квітня – початок травня) періодом відростання зацвітають наприкінці серпня – на початку жовтня. Установлено, що в умовах Лісостепу та Полісся України високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються сорти родів: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафіксовано високу продуктивність цвітіння для Miscanthus sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Підібраний асортимент низько-, середньо- та високорослих злакових трав із різними термінами квітування та забарвлення листкової пластинки дає змогу рекомендувати їх для різних варіантів озеленення в умовах України.

Цель. Проанализировать сортовое разнообразие коллекции декоративных растений семейства Мятликовых (Poaceae Barthart), интродуцированных в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины, определить его морфобиологический потенциал. Методы. Интрокдуционные исследования, фенологические наблюдения, морфометрия, статистическая обработка результатов. Результаты. Исследовано сортовое разнообразие декоративных злаков в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины. Выделены группы сор­тов за сезонным ритмом развития: началом весеннего отрастания, цветением и началом фазы плодоношения. Изучение морфологических показателей сортов злаковых трав позволило выделить низко-, средне- и высокорослые культивары. Среди низкорослых растений семейства Мятликовые можно вычленить группы сортов с весенним и летним цветением. Среднерослые травы представлены сортами с весенним, летним и осенним периодом цветения. Генеративные побеги более 200 cм формируют высокорослые сорта рода Miscanthus, а растения Arundo donax ‘Versicolor’ в условиях интродукции выбрасывают побеги 220,6±6,5 см высотой. Среди высокорослых злаков в коллекции Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины отсутствуют сорта с весенним периодом цветения. Выводы. Сорта с ранним (конец марта – начало апреля) и средним (середина апреля) периодом отрастания характеризируются весенним и раннелетним периодом цветения. Растения с поздним (конец апреля – начало мая) периодом отрастания зацветают в конце августа – начале октября. Установлено, что в условиях Лесостепи и Полесья Украины высокой побегообразующей способностью отличаются сорта родов: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафиксирована высокая продуктивность цветения для M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Подобранный ассортимент низко-, средне- и высокорослых злаковых трав с разными сроками цветения и окраской листьев позволяет рекомендовать их для различных вариантов озеленения в условиях Украины. | Мета. Проаналізувати сортове різноманіття колекції декоративних рослин родини Тонконогових (Poaceae Barthart), інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та визначити його морфобіологічний потенціал. Методи. Інтродукційні дослідження, фенологічні спостереження, морфометрія, статистична обробка результатів. Результати. Досліджено сортове різноманіття колекції декоративних злаків у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України. Виділено групи сортів за сезонним ритмом розвитку: початком весняного відростання, цвітінням та настанням фази плодоношення. Вивчення морфологічних показників сортів злакових трав дало змогу виділити низько-, середньо- та високорослі культивари. Серед низькорослих рослин родини Тонконогових можна виокремити групи сортів із весняним та літнім цвітінням. Середньорослі трави представлені сортами з весняним, літнім та осіннім цвітінням. Генеративні пагони понад 200 см формують високорослі сорти роду Miscanthus, а рослини Arundo donax ‘Versicolor’ в умовах інтродукції викидають пагони 220,6±6,5 см заввишки. Серед високорослих злаків у колекції Національного ботанічного саду відсутні сорти з весняним періодом квітування. Висновки. Сорти з раннім (кінець березня – початок квітня) та середнім (середина квітня) періодом відростання характеризуються весняним та ранньолітнім періодом цвітіння. Рослини з пізнім (кінець квітня – початок травня) періодом відростання зацвітають наприкінці серпня – на початку жовтня. Установлено, що в умовах Лісостепу та Полісся України високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються сорти родів: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафіксовано високу продуктивність цвітіння для Miscanthus sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Підібраний асортимент низько-, середньо- та високорослих злакових трав із різними термінами квітування та забарвлення листкової пластинки дає змогу рекомендувати їх для різних варіантів озеленення в умовах України. | Purpose. To analyze the varietal diversity of the ornamental Poaceae collection introduced in the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, to determine its morphobiological potential. Methods. Introduction studies, phenological observations, morphometry, statistical processing. Results. The cultivars diversity of ornamental grasses in the M. M. Hrysh­ko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine has been studied. Groups of cultivars for the seasonal rhythm of development (spring growth beginning, flowering and the beginning of the fruiting phase) have been selected. The study of morphological parameters of ornamental grasses made it possible to distinguish low, medium and tall cultivars in height. Among the low grasses, cultivars groups with spring and summer flowering can be identified. Medium grasses are represented by cultivars with spring, summer and autumn flowering period. Flowering shoots of more than 200 cm produce tall varieties of the genus Miscanthus. Plants of Arundo donax ‘Versicolor’ produce shoots 220.6±6.5 cm in the conditions of introduction. Tall cultivars with a spring flowering period are absent in the collection of ornamental grasses. Conclusions. Cultivars with early (late March – early April) and medium (mid-April) period of growth are characterized by spring and early summer flowering period. Plants with late (late April – early May) period of growth are blooming in late August – early October. It was found that cultivars of genus: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum have a high ability to form shoots in the Forest-Steppe and Polissya of Ukraine. High flowering productivity was recorded for M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. The selected assortment of low, medium and tall grasses with different periods of flowering and coloring of the leaves allows them to be recommended for various types of landscaping in the conditions of Ukraine.

Мета. Всебічно оцінити інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої з міжнародного розсадника 20th FAWWON-SA різного еколого-географічного походження в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності для виділення найцінніших зразків і скласти їх опис. Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення. Результати. Наведено результати вивчення, оцінювання та опису 90 нових зразків пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження за ознаками продуктивності та адаптивності в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом 2013–2016 рр. У польових та лабораторних умовах вивчено показники врожайності, продуктивності, маси 1000 зерен, скоростиглості, висоти рослин та довжини колоса, стійкості до вилягання. Висновки. Проведений комплекс досліджень нових зразків пшениці м’якої озимої за різних погодних умов дав змогу виділити матеріал, що має підвищені параметри господарських та біологічних ознак. У дослідженнях було встановлено, що до високоврожайних зразків належать: ‘06325G1-1’, ‘06325G4-1’, ‘Nikifor’ (Румунія), ‘Aniya’ (Казахстан), ‘AR800-1-3-1/WX03ARS0047’, ‘GA951079-3-5/WX03ARS0256’, ‘BC01007-7’, ‘BC01131-24’, ‘OK055511’, ‘SD06069’, ‘NE06545’ (США). У зразків пшениці м’якої озимої ‘Derbes’, ‘Zhadyra’ (Казахстан), ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757), ‘DORADE/ALTAY2000…’ (IU062123), ‘GANSU-1/MEZGIT-4’, ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757) (Туреччина), ‘SERI.1B*2/3/KAUZ*2/BOW//…’ (IU062150) (США) маса зерна з рослини перевищувала 3,5 г, вони мають досить високі показники продуктивності рослини за рахунок як підвищеної озерненості, так і маси 1000 зерен. Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження пристосовані до умов Південного Лісостепу та їх можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного і адаптивного потенціалу.

Purpose. To make comprehensive assessment of introduced samples of soft winter wheat from the 20TH FAWWON-SA international nursery of various eco-geographical origins under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine according to the indices of productivity and adaptability in order to define the most valuable samples and describe them. Methods. Field study, laboratory analysis, generalization. Results. The authors presented results of the study, evaluation and description of 90 new soft winter wheat samples of various eco-geographical origins by productivi­ty and adaptability traits during 2013–2016 implemented by the V. Ya. Yuriev Plant Production Institute of NAAS on the base of Ustymivka Experimental Station for Plant Production. In field and laboratory conditions, the following indicators as yielding, productivity, thousand/kernel weight, early ripe­ning, height of plants, length of the ears and lod­ging resistance were studied. Conclusions. A series of stu­dies of new soft winter wheat samples under various weather conditions allowed to identify plants with increased parame­ters of economic and biological characters. During studies, it was found that ‘06325G1-1’, ‘06325G4-1’, ‘Nikifor’ (Romania), ‘Aniya’ (Kazakhstan), ‘AR800-1-3-1/WX03ARS0047’, ‘GA951079-3-5/WX03ARS0256’, ‘BC01007-7’, ‘BC01131-24’, ‘OK055511’, ‘SD06069’, ‘NE06545’ (USA) were the high-yiel­ding varieties. The samples of soft winter wheat as ‘Derbes’, ’Zhadyra’ (Kazakhstan), ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757), ‘DORADE/ALTAY2000…’ (IU062123), ‘GANSU-1/MEZGIT-4’, ‘CHAM6//1D13…’ (IU061757) (Turkey), ‘SERI.1B*2/3/KAUZ*2/BOW//…’ (IU062150) (USA) contained a large mass of grains (more than 3.5 g), plant productivity in these samples was rather high due to increased amount of grains and the “thousand-kernel” weight. Summarizing analysis showed that introduced soft winter wheat samples of various eco-geographical origins were adapted to the Southern Forest-Steppe and can be recommended as an initial material in breeding to increase productive and adaptive capacity. | Цель. Всесторонне оценить интродуцированные образцы пшеницы мягкой озимой из международного питомника 20TH FAWWON-SA разного эколого-географического происхождения в условиях южной части Лесостепи Украины по комплексу показателей продуктивности и адаптивности для выделения наиболее ценных образцов и составить их описание. Методы. Полевой, лабораторный, обобщения. Результаты. Приведены результаты изучения, оценки и описания 90 новых образцов пшеницы мягкой озимой разного эколого-географического происхождения по признакам продуктивности и адаптивности в течение 2013–2016 гг. в Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН. В полевых и лабораторных условиях изучены показатели урожайности, продуктивности, массы 1000 зерен, скороспелости, высоты растений и длины колоса, устойчивости к полеганию. Выводы. Проведенный комплекс исследований новых образцов пшеницы мягкой озимой при различных погодных условиях позволил выделить материал, который имеет повышенные параметры хозяйственных и биологических признаков. В исследованиях было установлено, что к высокоурожайным образцам относятся: ‘06325G1-1’, ‘06325G4-1’, ‘Nikifor’ (Румыния), ‘Aniya’ (Казахстан), ‘AR800-1-3-/WX03ARS0047’, ‘GA951079-3-5/WX03ARS0256’, ‘BC01007-7’, ‘BC01131-24’, ‘OK055511’, ‘SD06069’, ‘NE06545’ (США). У образцов пшеницы мягкой озимой ‘Derbes’, ‘Zhadyra’ (Казахстан), ‘CHAM6//1D13.1/...’ (IU061757), ‘DORADE/ALTAY2000...’ (IU062123), ‘GANSU-1/MEZGIT-4’, ‘CHAM6//1D13...’ (IU061757) (Турция), ‘SERI1B*2/3/KAUZ*2/BOW//...’ (IU062150) (США) наблюдалась большая масса зерна с растения (более 3,5 г), они имеют достаточно высокие показатели продуктивности растения за счет как повышенной озерненности, так и массы 1000 зерен. Анализ результатов исследований свидетельствует о том, что интродуцированные образцы пшеницы мягкой озимой различного эколого-географического происхождения приспособлены к условиям Южной Лесостепи и их можно рекомендовать в качестве исходного материала в селекции на повышение продуктивного и адаптивного потенциала. | Мета. Всебічно оцінити інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої з міжнародного розсадника 20th FAWWON-SA різного еколого-географічного походження в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності для виділення найцінніших зразків і скласти їх опис. Методи. Польовий, лабораторний, узагальнення.Результати. Наведено результати вивчення, оцінювання та опису 90 нових зразків пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження за ознаками продуктивності та адаптивності в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом 2013–2016 рр. У польових та лабораторних умовах вивчено показники врожайності, продуктивності, маси 1000 зерен, скоростиглості, висоти рослин та довжини колоса, стійкості до вилягання. Висновки. Проведений комплекс досліджень нових зразків пшениці м’якої озимої за різних погодних умов дав змогу виділити матеріал, що має підвищені параметри господарських та біологічних ознак. У дослідженнях було встановлено, що до високоврожайних зразків належать: ‘06325G1-1’, ‘06325G4-1’, ‘Nikifor’ (Румунія), ‘Aniya’ (Казахстан), ‘AR800-1-3-1/WX03ARS0047’, ‘GA951079-3-5/WX03ARS0256’, ‘BC01007-7’, ‘BC01131-24’, ‘OK055511’, ‘SD06069’, ‘NE06545’ (США). У зразків пшениці м’якої озимої ‘Derbes’, ‘Zhadyra’ (Казахстан), ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757), ‘DORADE/ALTAY2000…’ (IU062123), ‘GANSU-1/MEZGIT-4’, ‘CHAM6//1D13.1/…’ (IU061757) (Туреччина), ‘SERI.1B*2/3/KAUZ*2/BOW//…’ (IU062150) (США) маса зерна з рослини перевищувала 3,5 г, вони мають досить високі показники продуктивності рослини за рахунок як підвищеної озерненості, так і маси 1000 зерен. Аналіз результатів досліджень свідчить про те, що інтродуковані зразки пшениці м’якої озимої різного еколого-географічного походження пристосовані до умов Південного Лісостепу та їх можна рекомендувати як вихідний матеріал у селекції на підвищення продуктивного і адаптивного потенціалу.

Мета. Вивчити адаптивні ознаки сортів і селекційного матеріалу пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методи. Польові, лабораторні – визначення водоутримувальної здатності листя у важливі фенологічні фази; структурний аналіз; оцінювання посухостійкості: методика ґрунтується на здатності насіння сортів проростати у розчинах цукру з високим осмотичним тиском; аналізи якості; статистичний аналіз. Результати. Сучасні сорти пшениці озимої, маючи високий показник потенційної врожайності, у виробничих умовах реалізують його на 45–50%, оскільки їх рівень адаптивності ще недостатній для забезпечення гарантовано стабільних урожаїв. Тому створення сортів з високим адаптивним потенціалом, а також пошук шляхів оцінювання селекційного матеріалу за цим показником, залишається важливим завданням сучасної практичної селекції. Серед вивчених в умовах без зрошення сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН України, адаптивних за ознаками висоти рослин і врожайності, існує генетично обумовлена відмінність між посухостійкими зразками, що дає змогу виділяти кращі з них. Це сортозразки висотою 80–90 см з урожайним потенціалом 10,5 т/га і показниками якості зерна: уміст білка – 14%, седиментація – 55–75 мл, склоподібність – 95%, кількість клейковини – 32%, якість клейковини – І–ІІ група. Висновки. В основу новоствореного селекційного матеріалу і сортів покладено результати досліджень щодо посухо- та жаростійкості рослин пшениці озимої, проведені в найважливіші періоди їх онтогенезу на двох фонах (зрошення – за надійного вологозабезпечення та без нього – за нестачі вологи) в умовах змін клімату степової зони. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН з комплексною адаптивною здатністю пройшли державне сортовипробування і придатні для впровадження у виробництві господарств Півдня України.

Purpose. To study the adaptive signs of varieties and breeding material of winter wheat developed at the Institute of Irrigated Agriculture of the National Academy of Sciences of Ukraine. Methods. Field, laboratory (determination of the water-holding capacity of leaves at major phenological stages), structural analysis, drought tolerance estimation (the method is based on the seed ability to germinate in sugar solution with high osmotic pressure), qua­lity analysis, and statistical analysis. Results. Having a high-yiel­­ding potential, modern varieties of winter wheat realize only 45–50% of their yield potential as their adaptability is still insufficient to ensure guaranteed stable yield. Therefore, to create highly adaptive varieties and to search me­thods of evaluating breeding material in terms of adaptability remains a challenge for modern practical breeding. Among the studied in rainfed conditions winter wheat varieties of the Institute of Irrigated Agriculture which are adaptable in terms of plant height and yield, there is a genetically determined difference between drought-resistant genotypes, which makes it possible to select the best of them. These genotypes are 80–90 cm tall, they ensure a yield potential of 10.5 t/ha and the following quality indicators of grain: protein content 14%, sedimentation 55–75 ml, kernel hardness 95%, gluten content 32%, gluten quality I–II group Conclusions. The research on the drought and heat resistance of winter wheat carried out in the most important ontogenetic periods against two backgrounds – irrigated and rainfed – in conditions of climate change of the steppe zone served a basis for new breeding material and varie­ties. The Institute of Irrigated Agriculture’s varieties that have complex adaptive capacity have passed state variety examination and recognized as suitable for introduction in the farms in the South of Ukraine. | Мета. Вивчити адаптивні ознаки сортів і селекційного матеріалу пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН. Методи. Польові, лабораторні – визначення водоутримувальної здатності листя у важливі фенологічні фази; структурний аналіз; оцінювання посухостійкості: методика ґрунтується на здатності насіння сортів проростати у розчинах цукру з високим осмотичним тиском; аналізи якості; статистичний аналіз. Результати. Сучасні сорти пшениці озимої, маючи високий показник потенційної врожайності, у виробничих умовах реалізують його на 45–50%, оскільки їх рівень адаптивності ще недостатній для забезпечення гарантовано стабільних урожаїв. Тому створення сортів з високим адаптивним потенціалом, а також пошук шляхів оцінювання селекційного матеріалу за цим показником, залишається важливим завданням сучасної практичної селекції. Серед вивчених в умовах без зрошення сортів пшениці озимої селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН України, адаптивних за ознаками висоти рослин і врожайності, існує генетично обумовлена відмінність між посухостійкими зразками, що дає змогу виділяти кращі з них. Це сортозразки висотою 80–90 см з урожайним потенціалом 10,5 т/га і показниками якості зерна: уміст білка – 14%, седиментація – 55–75 мл, склоподібність – 95%, кількість клейковини – 32%, якість клейковини – І–ІІ група. Висновки. В основу новоствореного селекційного матеріалу і сортів покладено результати досліджень щодо посухо- та жаростійкості рослин пшениці озимої, проведені в найважливіші періоди їх онтогенезу на двох фонах (зрошення – за надійного вологозабезпечення та без нього – за нестачі вологи) в умовах змін клімату степової зони. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН з комплексною адаптивною здатністю пройшли державне сортовипробування і придатні для впровадження у виробництві господарств Півдня України. | Цель. Изучить адаптивные признаки сортов и селекционного материала озимой пшеницы селекции Института орошаемого земледелия НААН Украины. Методы. Полевые, лабораторные – определение водоудерживающей способности листьев в важные фенологические фазы; структурный анализ; оценивание засухоустойчивости: методика основана способности семян сортов прорастать в растворах сахара с высоким осмотическим давлением; анализы качества; статистический анализ. Результаты. Современные сорта пшеницы озимой, имея высокий показатель потенциальной урожайности, в производственных условиях реализуют его на 45–50%, пос­кольку их уровень адаптивности еще недостаточен для обеспечения гарантированно стабильных урожаев. Поэтому создание сортов с высоким адаптивным потенциалом, а также поиск путей оценки селекционного материала по этому показателю остается важной задачей современной практической селекции. Среди изученных в условиях без орошения сортов озимой пшеницы селекции Института орошаемого земледелия НААН, адаптивных по признакам высоты растений и урожайности, существует генетически обусловленная разница между засухоустойчивыми образцами, что позволяет выделять лучшие из них. Это сортообразцы высотой 80–90 см с урожайным потенциалом 10,5 т/га и показателями качества зерна: содержание белка – 14%, седиментация – 55–75 мл, стекловидность – 95%, количество клейковины – 32%, качество клейковины – I–II группа. Выводы. В основу созданного нового селекционного материала и сортов положены результаты исследований по засухо- и жаростойкости растений озимой пшеницы, проведенные в важнейшие периоды их онтогенеза на двух фонах (орошение – при надежной влагообеспеченности и без него – при недостатке влаги) в условиях изменений климата степной зоны. Сорта Института орошаемого земледелия НААН с комплексной адаптивной способностью прошли государственное сортоиспытание и пригодны для внед­рения в производстве хозяйств Юга Украины.

Цель. Разработать метод прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro сахарной свеклы. Методы. Биотехнологические, цитологические, селекционные, ста­тистические. Результаты. Разработаны специфические для сахарной свеклы составляющие метода прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro – определена фаза развития микроспор, оптимальная для инициации андрогенеза, температурный режим предобработки эксплантов, условия культивирования пыльников. По результатам цитологического анализа микроспор и пыльцы сахарной свеклы определено, что одноядерная фаза вакуолизированной микроспоры является оптимальной для инокуляции пыльников на питательную среду; а пред­обработка эксплантов с использованием низкотемпературного стресса – 4–8 °С в течение 3–15 суток является необходимым фактором, инициирующим переход микроспор с гаметофитного на спорофитный путь развития. Разработан состав питательных сред для культивирования пыльников, инициации процессов прямого андрогенеза и образования эмбриоидов, которые отличались по содержанию макроэлементов, аминокислот, витаминов, регуляторов роста. За основу использовали модифицированную среду Мурасиге–Скуга – 0,5 дози макроэлементов с добавлением витаминов: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л и аминокислот: глютаминовой – 250,0–500,0 мг/л, аспарагиновой – 1,0–10,0 мг/л, аргинина – 2,0–10,0 мг/л, тирозина – 1,0–10,0 мг/л, гидроксипролина – 2,0–4,0 мг/л. Определены три наиболее эффективные питательные среды, которые отличались содержанием регуляторов роста: полистимулин А-6 – 1,0–3,0 мг/л по действующему веществу + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4–Д – 1,0 – 2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л или 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивирование пыльников сахарной свеклы на разработанных питательных средах позволило получить 0,15–1,32% андрогенных эмбриоидов различных типов и микроклоны андрогенного происхождения. Выводы. Разработан метод прямого индуцированного андрогенеза сахарной свеклы: определена оптимальная стадия развития микроспор для инокуляции пыльников, режим предобработки эксплантов, состав питательных сред для инициации прямого андрогенеза in vitro и получения различных типов андрогенных эм­брио­идов. Результаты проведенной работы имеют большое значение для создания гаплоидов и гомозиготны удвоенных линий, что будет способствовать ускорению селекционного процеса создания новых сортов и гибридов сахарной свеклы.

Мета. Розробити метод прямого індукованого андрогенезу в культурі in vitro буряків цукрових. Методи. Біотехнологічні, цитологічні, селекційні, статистичні. Результати. Розроблено специфічні для буряків цукрових складники методу прямого індукованого андрогенезу в культурі in vitro, зокрема, визначено фазу розвитку мікроспор, оптимальну для ініціації андрогенезу, температурний режим передоброблення експлантів, умови культивування пиляків. За результатами цитологічного аналізу мікроспор та пилку буряків цукрових визначено, що одноядерна фаза вакуолізованої мікроспори є оптимальною для інокуляції пиляків на живильне середовище, а передоброблення експлантів із використанням низькотемпературного стресу (4–8 °С) протягом 3–15 діб є потрібним чинником, що ініціює перехід мікроспор з гаметофітного на спорофітний шлях розвитку. Розроблено склад живильних середовищ, різних за вмістом макроелементів, амінокислот, вітамінів та регуляторів росту, для культивування пиляків, ініціації процесів прямого андрогенезу та утворення ембріоїдів. За основу брали модифіковане живильне середовище Мурасіге–Скуга – 0,5 дози макроелементів з додаванням вітамінів: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л та амінокислот: глютамінової – 250,0–500,0 мг/л, аспарагінової – 1,0–10,0 мг/л, аргініну – 2,0–10,0 мг/л, тірозину – 1,0–10,0 мг/л, гідроксипроліну – 2,0–4,0 мг/л. За результатами досліджень визначено три найефективніші живильні середовища з різним умістом регуляторів росту: полістимулін А-6 – 1,0–3,0 мг/л за діючою речовиною + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4-Д – 1,0–2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л або 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивування пиляків буряків цукрових на розроблених живильних середовищах дало змогу отримати 0,15–1,32% андрогенних ембріоїдів різних типів та мікроклони андрогенного походження. Висновки. Розроблено метод прямого індукованого андрогенезу буряків цукрових: визначена оптимальна стадія розвитку мікроспор для інокуляції пиляків, режим температурного передоброб­лення експлантів, склад живильних середовищ для ініціації прямого андрогенезу in vitro та отримання різних типів андрогенних ембріоїдів. Результати проведеної роботи мають важливе значення для створення гаплоїдів та гомозиготних подвоєних гаплоїдних ліній, що сприятиме прискоренню селекційного процесу отримання нових сортів та гібридів буряків цукрових. | Purpose. To develop the method of direct induced androgenesis of sugar beet in culture in vitro. Methods. Biotechnological, cytological, breeding, statistical. Results. Specific for sugar beet components of the method of direct induced androgenesis in culture in vitro was developed, in particular, the phase of development of microspores, optimal for initiation of androgenesis, the temperature mode of explants pretreatment, conditions of anthers cultivation were determined. According to the results of cytological analysis of microspores and sugar beet pollen, it was determined that the single-nucleus stage of the vacuolized microspores is optimal for inoculation of anthers on the nutrient medium, and pre-treatment of explants using low-temperature stress (4–8 °С) for 3–15 days is a necessary factor that initiates the transition of microspores from gametophytic to sporophytic pathway of development. The composition of nutrient media, different in content of macroelements, amino acids, vitamins and growth regulators, for the cultivation of anthers, the initiation of processes of direct androgenesis and the formation of embryos have been developed. The modified Murazig-Skoog medium – 0.5 doses of macroelements with the addition of vitamins: B1 – 10.0 mg/l; B6 – 1.0 mg/l; PP – 1.0 mg/l; C – 1.0 mg/l and amino acids: glutamine – 250.0–500.0 mg/l, asparagine – 1.0–10.0 mg/l, arginine – 2.0–10.0 mg/l, tyrosine – 1.0–10.0 mg/l, hydroxyproline – 2.0–4.0 mg/liter was used as a basis. According to the results of research, three most effective nutrient media with different content of growth regulators have been determined: polystimulin A-6 – 1.0–3.0 mg/l for the active substance + 6-BAP – 0.3–0.8 mg/liter; 2.4-D – 1.0–2.5 mg/l + 6-BAP – 0.3–0.8 mg/l + ABK – 0.3–1.0 mg/l or 6-BAP – 0.1–0.6 mg/l. Cultivation of sugar beet anthers on the developed nutrient media allowed to obtain 0.15–1.32% of various types of androgen embryos and microclones of androgenic origin. Conclusions. The method of direct induced androgenesis of sugar beet is developed: the optimal stage of development of microspores for inoculation of anthers, the mode of temperature pre-treatment of explants, the composition of nutrient media for the initiation of direct in vitro androgens and the obtaining of various types of androgenic embryoids have been determined. The results of this work are important for the creation of haploids and homozygous double-haploid lines, which will accelerate the breeding process for obtaining new varieties and hybrids of sugar beet. | Цель. Разработать метод прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro сахарной свеклы. Методы. Биотехнологические, цитологические, селекционные, ста­тистические. Результаты. Разработаны специфические для сахарной свеклы составляющие метода прямого индуцированного андрогенеза в культуре in vitro – определена фаза развития микроспор, оптимальная для инициации андрогенеза, температурный режим предобработки эксплантов, условия культивирования пыльников. По результатам цитологического анализа микроспор и пыльцы сахарной свеклы определено, что одноядерная фаза вакуолизированной микроспоры является оптимальной для инокуляции пыльников на питательную среду; а пред­обработка эксплантов с использованием низкотемпературного стресса – 4–8 °С в течение 3–15 суток является необходимым фактором, инициирующим переход микроспор с гаметофитного на спорофитный путь развития. Разработан состав питательных сред для культивирования пыльников, инициации процессов прямого андрогенеза и образования эмбриоидов, которые отличались по содержанию макроэлементов, аминокислот, витаминов, регуляторов роста. За основу использовали модифицированную среду Мурасиге–Скуга – 0,5 дози макроэлементов с добавлением витаминов: В1 – 10,0 мг/л; В6 – 1,0 мг/л; РР – 1,0 мг/л; С – 1,0 мг/л и аминокислот: глютаминовой – 250,0–500,0 мг/л, аспарагиновой – 1,0–10,0 мг/л, аргинина – 2,0–10,0 мг/л, тирозина – 1,0–10,0 мг/л, гидроксипролина – 2,0–4,0 мг/л. Определены три наиболее эффективные питательные среды, которые отличались содержанием регуляторов роста: полистимулин А-6 – 1,0–3,0 мг/л по действующему веществу + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л; 2,4–Д – 1,0 – 2,5 мг/л + 6-БАП – 0,3–0,8 мг/л + АБК – 0,3–1,0 мг/л или 6-БАП – 0,1–0,6 мг/л. Культивирование пыльников сахарной свеклы на разработанных питательных средах позволило получить 0,15–1,32% андрогенных эмбриоидов различных типов и микроклоны андрогенного происхождения. Выводы. Разработан метод прямого индуцированного андрогенеза сахарной свеклы: определена оптимальная стадия развития микроспор для инокуляции пыльников, режим предобработки эксплантов, состав питательных сред для инициации прямого андрогенеза in vitro и получения различных типов андрогенных эм­брио­идов. Результаты проведенной работы имеют большое значение для создания гаплоидов и гомозиготны удвоенных линий, что будет способствовать ускорению селекционного процеса создания новых сортов и гибридов сахарной свеклы.

Мета. Вивчити реакцію на яровизацію та ідентифікувати Vrn-1 генотипи сучасних сортів дворучок пшениці м’якої різного походження. Методи. Темпоральна яровизація, гібридологічний аналіз типу розвитку за системою генів Vrn-1, дисперсійний і кореляційний аналіз, критерій 2 для оцінювання відповідності фактично одержаних результатів розщеплення теоретичній гіпотезі. Результати.Сорти дворучки суттєво розрізняються за тривалістю періоду до колосіння в польових умовах у разі осінньої сівби та за вирощування рослин після яровизації 10–40 діб і без такої на вегетаційному майданчику за природнього дня. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ для переходу до генеративного розвитку (колосіння) потребують 30 і 40 діб яровизації зелених паростків за +2 °С. Сорти ‘Соломія’ і ‘Хуторянка’ не реагували на попередню яровизацію протягом обох років вивчення. Контрольна лінія ‘Мироновская 808 Vrn-В1а’ і сорт ‘Зимоярка’ реагували достовірнім скороченням тривалості періоду до колосіння на попередню яровизацію – 10 діб, ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘Паллада’, ‘L897Я23’ – 10–20 та ‘Яра’ – 10–30 діб. Зіставлення розщеплення на ярі та озимі нащадки F2 популяцій діалельних і тесткросних схрещувань дало змогу виявити п’ять груп Vrn-1 генотипів із різним генетичним контролем типу розвитку. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є носіями тільки рецесивних алелів Vrn-A1b Vrn-B1b Vrn-D1b. У генотипі сортів ‘Зимоярка’ та ‘Хуторянка’ присутні два домінантні гени Vrn-A1а і Vrn-B1a. Інші сорти є носіями тільки одного домінантного гена Vrn-1:‘Соломія’ – гена Vrn-A1а, ‘Паллада’ і ‘Яра’ – гена Vrn-B1a, ‘Афина’, ‘Ласточка’ та лінія ‘L897Я23’ – гена Vrn-D1a. Висновки. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є озимими генотипами. Сорти ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘L897Я23’, ‘Зимоярка’, ‘Соломія’, ‘Хуторянка’, ‘Паллада’, ‘Яра’ є ярими і колосяться за весняної сівби без яровизації. З погляду генетичного контролю типу розвитку сорти ‘Паллада’ та ‘Яра’ відповідають критеріям «типових» дворучок, але остаточний висновок можна зробити лише після вивчення реакції на фотоперіод вказаних генотипів.

Цель. Изучить реакцию на яровизацию и идентифицировать Vrn-1 генотипы современных сортов-двуручек пшеницы мягкой различного происхождения. Методы. Темпоральная яровизация, гибридологический анализ типа развития по системе генов Vrn-1, дисперсионный и корреляционный анализ, критерий 2 для оценки соответствия фактичес­ки полученных результатов расщепления теоретической гипотезе. Результаты. Сорта-двуручки существенно различаются по продолжительности периода до колошения в полевых условиях при осеннем посеве и при выращивании растений после яровизации 10–40 суток и без таковой на вегетационной площадке при естественном дне. Сортам ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ для перехода к генеративному развитию (колошению) необходимо 30 и 40 суток яровизации зеленых проростков при +2 °С. Сорта ‘Соломия’ и ‘Хуторянка’ не реагировали на предварительную яровизацию в оба года изучения. Контрольная линия ‘Мироновская 808 Vrn-В1а’ и сорт ‘Зимоярка’ реагировали достоверным сокращением продолжительности периода до колошения на яровизацию – 10 суток, ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘Паллада’, ‘L897Я23’ – 10–20 и ‘Яра’ – 10–30 суток. Сопоставление расщепления на яровые и озимые потомки F2 популяций диаллельных и тесткросных скрещиваний позволило выявить пять групп Vrn-1 генотипов с разным генетическим контролем типа раз­вития. Сорта ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ являются носителями только рецессивных аллелей Vrn-A1b Vrn-B1b Vrn-D1b. В генотипе сортов ‘Зимоярка’ и ‘Хуторянка’ присутствует два доминантных гена Vrn-A1а и Vrn-B1a. Остальные сорта являются носителями только одного доминантного гена Vrn-1: ‘Соломия’ – гена Vrn-A1а, ‘Паллада’ и ‘Яра’ – гена Vrn-B1a, ‘Афина’, ‘Ласточка’ и линия ‘L897Я23’ – гена Vrn-D1a. Выводы. Сорта ‘Шестопаловка’ и ‘Demir 2000’ являются озимыми генотипами. Сорта ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘L897Я23’, ‘Зимоярка’, ‘Соломия’, ‘Хуторянка’, ‘Паллада’, ‘Яра’ являются яровыми и колосятся при посеве весной без яровизации. С точки зрения генетического контроля типа развития сорта ‘Паллада’ и ‘Яра’ соответствуют критериям «типичных» двуручек, но окончательный вывод можно сделать после изучения реакции на фотопериод указанных генотипов. | Мета. Вивчити реакцію на яровизацію та ідентифікувати Vrn-1 генотипи сучасних сортів дворучок пшениці м’якої різного походження. Методи. Темпоральна яровизація, гібридологічний аналіз типу розвитку за системою генів Vrn-1, дисперсійний і кореляційний аналіз, критерій 2 для оцінювання відповідності фактично одержаних результатів розщеплення теоретичній гіпотезі. Результати.Сорти дворучки суттєво розрізняються за тривалістю періоду до колосіння в польових умовах у разі осінньої сівби та за вирощування рослин після яровизації 10–40 діб і без такої на вегетаційному майданчику за природнього дня. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ для переходу до генеративного розвитку (колосіння) потребують 30 і 40 діб яровизації зелених паростків за +2 °С. Сорти ‘Соломія’ і ‘Хуторянка’ не реагували на попередню яровизацію протягом обох років вивчення. Контрольна лінія ‘Мироновская 808 Vrn-В1а’ і сорт ‘Зимоярка’ реагували достовірнім скороченням тривалості періоду до колосіння на попередню яровизацію – 10 діб, ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘Паллада’, ‘L897Я23’ – 10–20 та ‘Яра’ – 10–30 діб. Зіставлення розщеплення на ярі та озимі нащадки F2 популяцій діалельних і тесткросних схрещувань дало змогу виявити п’ять груп Vrn-1 генотипів із різним генетичним контролем типу розвитку. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є носіями тільки рецесивних алелів Vrn-A1b Vrn-B1b Vrn-D1b. У генотипі сортів ‘Зимоярка’ та ‘Хуторянка’ присутні два домінантні гени Vrn-A1а і Vrn-B1a. Інші сорти є носіями тільки одного домінантного гена Vrn-1:‘Соломія’ – гена Vrn-A1а, ‘Паллада’ і ‘Яра’ – гена Vrn-B1a, ‘Афина’, ‘Ласточка’ та лінія ‘L897Я23’ – гена Vrn-D1a. Висновки. Сорти ‘Шестопаловка’ і ‘Demir 2000’ є озимими генотипами. Сорти ‘Афина’, ‘Ласточка’, ‘L897Я23’, ‘Зимоярка’, ‘Соломія’, ‘Хуторянка’, ‘Паллада’, ‘Яра’ є ярими і колосяться за весняної сівби без яровизації. З погляду генетичного контролю типу розвитку сорти ‘Паллада’ та ‘Яра’ відповідають критеріям «типових» дворучок, але остаточний висновок можна зробити лише після вивчення реакції на фотоперіод вказаних генотипів. | Purpose. To study the response to vernalization and to identify Vrn-1 genotypes of modern alternate soft wheat varieties of various origins. Methods. Temporal vernali­zation, hybridological analysis of the development type according to the Vrn-1 gene system, dispersion and correlation analyses, criterion c2 for assessing the correspondence of the actual splitting results to the theoretical hypothesis. Results. Alternate varieties vary considerably in the length of the period before earing under field conditions of autumn sowing and under plants cultivation after 10–40 days vernalization and without it on the growing area under the natural day. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ for the transition to generative deve­lopment (earing) require 30 and 40 days vernalization of green sprouts at +2 °С. The varieties ‘Solomiia’ and ‘Khutorianka’ did not react to a prior vernalization during both years of study. The control line ‘Mironovskaya 808 Vrn-B1a’ and the ‘Zimoiarka’ variety responded with a reliable reduction of the duration period before earing on the vernali­zation – 10, ‘Afina’, ‘Lastochka’, ‘Pallada’, ‘L897Y23’ – 10–20 and ‘Yara’ – 10–30 days. Comparison of split in spring and winter genotypes of the F2 populations of diallele and test-cross interbreeding allowed identifying of five groups of Vrn-1 genotypes with different genetic control type of development. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ are carriers of only the recessive alleles Vrn-A1b, Vrn-B1b, Vrn-D1b. In the genotype of the varieties ‘Zimoiarka’ and ‘Khutorianka’ there are two dominant genes Vrn-A1a and Vrn-B1a. Other varieties carriers of only one gene Vrn-1: ‘Solomiia’ – Vrn-A1a gene, ‘Pallada’ and ‘Yara’ – Vrn-B1a, ‘Afina’, ‘Lastochka’ and ‘L897Ya23’ – the Vrn-D1a gene. Conclusions. The varieties ‘Shestopalovka’ and ‘Demir 2000’ are of winter genotypes. Varieties ‘Afina’, ‘Lastochka’, ‘L897Ya23’, ‘Zimoiarka’, ‘Solomiia’, ‘Khutorianka’, ‘Pallada’, ‘Yara’ are spring and they achieve earing under spring sowing without vernalization. From the view point of genetic control of development type the varieties ‘Pallada’ and ‘Yara’ correspond to the “typical” alternate criteria, but the final conclusion can be made after studying the photoperiod reaction of these genotypes.

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved.

Розглянуто значення біологічного зв’язування молекулярного азоту атмосфери в азотному живленні сільсько­гос­подарських культур та збагаченні ґрунтів. Особливу увагу приділено економічному та екологічному значенню біологічного азоту. Охарактеризовано стан та перспективи розвитку досліджень у галузі біологічної фіксації атмосферного азоту, доведено переваги сучасних мікробних азотфіксувальних препаратів порівняно з азотними добривами | The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved. | Рассмотрено значение биологического связывания молекулярного азота атмосферы в азотном питании сельскохозяйственных культур и обогащении почвы. Особое внимание уделено экономическому и экологическому значению биологического азота. Охарактеризовано сос­тояние и перспективы развития исследований в области биологической фиксации атмосферного азота, доказано преимущества современных микробных азотфиксирующих препаратов по сравнению с азотными удобрениями.

The value of biological fixation of air molecular nitrogen in the nitrogen feeding of agricultural crops and enrichment of soils is considered. High priority is paid to the economic and environmental significance of biological nitrogen. The state and prospects of the study of biological fixation of air nitrogen were analyzed; advantages of modern microbial nitrogen fixing preparations in comparison with nitrogen fertilizers have been proved.

Мета. Виявити селекційно-генетичні особливості сортів ячменю багаторядного озимого за довжиною колоса та виділити ефективні джерела підвищеної комбінаційної здатності в умовах Лісостепу України. Методи. Дослідження виконано в Миронівському інституті пшениці у 2012/13–2014/15 рр. з сортами ячменю багаторядного озимого ‘Паладін Миронівський’, ‘Жерар’, ‘Селена стар’, ‘Стрімкий’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ та F1 від їх схрещування за повною діалельною схемою (7´7). Дисперсійний аналіз, розрахунки комбінаційної здатності і генетичних параметрів проводили відповідно до загальноприйнятих методик (Доспехов Б. А., 1985; Федин М. А. та ін., 1980). Результати. У генотипів виявлено достовірні відмінності за рівнем прояву довжини колоса, що дало змогу оцінити комбінаційну здатність та розрахувати параметри генетичної варіації. Високі ефекти загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) в усі роки досліджень відмічено у сортів ‘Стрімкий’ (gi = 0,64–0,76), ‘Паладін Миронівський’ (gi = 0,34–0,53). Ефекти ЗКЗ від середнього до високого рівня виявлено в сорту ‘Existens’ (gi = 0,07–0,23). Графічний аналіз та розрахунок параметрів генетичної варіації свідчать про наявність внутрішньолокусного наддомінування в 2012/13 ( = 1,16) та неповне домінування в 2013/14 р. ( = 0,69) і 2014/15 р. ( = 0,82). Значного прояву епістазу не виявлено. В усі роки домінування було спрямоване на збільшення ознаки і зумовлене домінантними алелями (ефектами). Висновки. Вперше в умовах Лісостепу України виявлено селекційно-генетичні особливості сортів ячменю озимого за довжиною колоса в системі повних діалельних схрещувань. Встановлено варіювання генетичного контролю ознаки від наддомінування в посушливому 2012/13 р. до неповного домінування у зволожених 2013/14 і 2014/15 рр. Виділено сорти ‘Стрімкий’, ‘Паладін Миронівський’, ‘Existens’ з підвищеними ефектами ЗКЗ, які є цінними у селекції на збільшення ознаки.

Цель. Выявить селекционно-генетические особенности сортов многорядного озимого ячменя по длине колоса и выделить источники повышенной комбинационной способности в условиях Лесостепи Украины.Методы. Исследования проведены в Мироновском институте пшеницы в 2012/13–2014/15 гг. с сортами многорядного озимого ячменя ‘Паладін Миронівський’, ‘Жерар’, ‘Селена стар’, ‘Стрімкий’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ и F1 от их скрещивания по полной диаллельной схеме (7´7). Дисперсионный анализ, расчеты комбинационной способности и генетических параметров осуществляли в соответствии с общепринятыми методиками (Доспехов Б. А., 1985; Федин М. А. и др., 1980).Результаты. У генотипов выявлены достоверные различия по длине колоса, что позволило оценить комбинационную способность и рассчитать параметры генетической вариации. Высокие эффекты общей комбинационной способности (ОКС) во все годы исследований отмечены у сортов ‘Стрімкий’ (gi = 0,64–0,76), ‘Паладін Миронівський’ (gi = 0,34–0,53). Эффекты ОКС от среднего до высокого уровня выявлены у сорта ‘Existens’ (gi = 0,07–0,23). Графический анализ и расчет параметров генетической вариации свидетельствуют о наличии внутри­локусного сверхдоминирования в 2012/13 г. ( = 1,16) и неполного доминирования в 2013/14 г. ( = 0,69) и 2014/15 г. ( = 0,82). Значительного проявления эпистаза не выявлено. Во все годы доминирование было направленным на увеличение признака и находилось под контролем доминантных аллей (эффектов).Выводы. Впервые в условиях Лесостепи Украины охарактеризованы селекционно-генетические особенности сортов ячменя озимого по длине колоса в системе полных диаллельных скрещиваний. Установлено варьирование генетического контроля признака от сверхдоминирования в засушливом 2012/13 г. до неполного доминирования в увлажненных 2013/14 и 2014/15 гг. Выделены сорта ‘Стрімкий’, ‘Паладін Миронівський’, ‘Existens’, которые характеризовались повышенными эффектами СКЗ, являющиеся ценными в селекции на увеличение признака. | Purpose. To reveal plant breeding and genetic characte­ristics of winter six-row barley varieties by spike length and to identify effective sources of high combining ability under conditions of the Forest-Steppe of Ukraine.Methods. The research was carried out at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS in 2012/13–2014/15 on winter six-rowed barley varieties ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Zherar’, ‘Selena Star’, ‘Strimkyi’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ as well as on F1 derived from crossing them at complete diallel scheme (7´7). Analysis of variance, combining ability and genetic parameters were calculated in accordance to conventional methods (B. A. Dospekhov, 1985; M. A. Fedin et al., 1980).Results. The significant differences in spike length were revealed, which allowed to estimate combining ability and to calculate parameters of genetic variation. The high effects of general combining ability (GCA) were peculiar to the ‘Strimkyi’ (gi = 0.64–0.76) and ‘Paladin Myronivskyi’ (gi = 0.34–0.53) varieties along the years. Positive GCA effects of middle and of high levels were marked for the variety ‘Existens’ (gi = 0.07–0.23). Graphical analysis and parameters of genetic variation showed the presence of intra-locus overdominance in 2012/13 ( = 1.16) and partial dominance in 2013/14 ( = 0.69) and in 2014/15 ( = 0.82). Significant expression of epistasis was not detected. During the years, dominance was directed on external traits increasing and was under control of dominant alleles (effects).Conclusions. Breeding and genetic traits of spike length of winter barley varieties in scheme of complete diallel crosses were revealed for the first time under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine. The variations in genetic control of the trait from overdominance in dry 2012/13 to the partial dominance in wet 2013/14 and 2014/15 were revealed. ‘Strimkyi’, ‘Paladin Myronivskyi’, ‘Existens’ varieties were identified with increased GCA for spike length. These varieties have high value in breeding. | Мета. Виявити селекційно-генетичні особливості сортів ячменю багаторядного озимого за довжиною колоса та виділити ефективні джерела підвищеної комбінаційної здатності в умовах Лісостепу України.Методи. Дослідження виконано в Миронівському інституті пшениці у 2012/13–2014/15 рр. з сортами ячменю багаторядного озимого ‘Паладін Миронівський’, ‘Жерар’, ‘Селена стар’, ‘Стрімкий’, ‘Cartel’, ‘Existens’, ‘Cinderella’ та F1 від їх схрещування за повною діалельною схемою (7´7). Дисперсійний аналіз, розрахунки комбінаційної здатності і генетичних параметрів проводили відповідно до загальноприйнятих методик (Доспехов Б. А., 1985; Федин М. А. та ін., 1980).Результати. У генотипів виявлено достовірні відмінності за рівнем прояву довжини колоса, що дало змогу оцінити комбінаційну здатність та розрахувати параметри генетичної варіації. Високі ефекти загальної комбінаційної здатності (ЗКЗ) в усі роки досліджень відмічено у сортів ‘Стрімкий’ (gi = 0,64–0,76), ‘Паладін Миронівський’ (gi = 0,34–0,53). Ефекти ЗКЗ від середнього до високого рівня виявлено в сорту ‘Existens’ (gi = 0,07–0,23). Графічний аналіз та розрахунок параметрів генетичної варіації свідчать про наявність внутрішньолокусного наддомінування в 2012/13 ( = 1,16) та неповне домінування в 2013/14 р. ( = 0,69) і 2014/15 р. ( = 0,82). Значного прояву епістазу не виявлено. В усі роки домінування було спрямоване на збільшення ознаки і зумовлене домінантними алелями (ефектами).Висновки. Вперше в умовах Лісостепу України виявлено селекційно-генетичні особливості сортів ячменю озимого за довжиною колоса в системі повних діалельних схрещувань. Встановлено варіювання генетичного контролю ознаки від наддомінування в посушливому 2012/13 р. до неповного домінування у зволожених 2013/14 і 2014/15 рр. Виділено сорти ‘Стрімкий’, ‘Паладін Миронівський’, ‘Existens’ з підвищеними ефектами ЗКЗ, які є цінними у селекції на збільшення ознаки.

Мета. Удосконалити сортимент ожини на основі вивчення господарсько-біологічних особливостей нових сортів та їхньої адаптивності в ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу України для подальшого сортовивчення та впровадження у селекційні програми. Методи. Лабораторний, польовий, аналітичний, статистичний. Результати. Проведено дослідження з метою визначення впливу змінних температур на 25 сортів ожини, визначено їхню морозостійкість за штучно створених низьких температур (-25 та -30 °С). Крім того, проаналізовано ступінь пошкодження тканин пагонів рослин ожини низькими температурами в польових умовах. Висновки. Аналіз ступеня пошкодження пагонів рослин ожини свідчить, що найбільш чутливою до впливу низьких температур виявилася верхівка пагона, а найбільш стійкою є середня частина. За результатами лабораторного проморожування пагонів рослин ожини визначено сорти, найбільш стійкі до впливу таких низьких температур як -25 °С, так і -30 °С (‘Садове чудо’ та ‘Orkan’). Також стійкими до температури -25 °С є сорти ‘Ouachita’ та ‘Cacanska Bestrna’ (їхній сумарний бал пошкодження не перевищив 9,0%). Сорти ‘Насолода’, ‘Black Diamond’, ‘Tornfree’, ‘Loch Tay’, ‘Triple Сrown’ та ‘Black Butte Blackberу’ ризиковано культивувати на територіях з можливим зниженням температури до -25 °С без застосування додаткових агротехнічних заходів захисту від пошкоджень низькими температурами. Найчутливішими до впливу температури -30 °С виявилися сорти ‘Black Butte Blackberу’, ‘Насолода’, ‘Black Diamond’, ‘Black Pearl’ та ‘Jumbo’ (зафіксовано пошкодження понад 50% пагонів). Критичним цей температурний режим був також для сортів ‘Chief Joseph’, ‘Reuben’, ‘Tornfree’, ‘Karaka Вlack’, ‘Black Magic’, ‘Loch Tay’ та ‘Triple Crown’. Досить морозостійким за обох температур виявився сорт ‘Kiowa’. Також встановлено залежність ступеня пошкодження пагонів низькими температурами від архітектоніки куща. Сорти зі сланким типом пагонів є більш схильними до уражень низькими температурами, ніж більш пряморослі.

Purpose. To improve the blackberry assortment based on studying the economic and biological peculiarities of new cultivars and their adaptabivity under the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe zone of Ukraine for the further variety research and use in breeding programs. Methods. Laboratory, field, analytical and statistical ones. Results. Investigations were carried out to determine the influence of variable temperatures on 25 blackberry cultivars and their frostresistance to artificially created low temperatures (25and -30 °C). The degree of shoot tissue damage of blackberry plants with low temperatures in the field was also analyzed. Conclusions. The analysis of the degree of damage of blackberry plant shoots showed that a shoot apex appeared to be the most susceptible to the influence of low temperatures and the middle part of the shoot was most resistant. On the basis of the results of the laboratory free­zing of the blackberry plant shoots, cultivars were defined to be the most resistant to the both -25 and -30 °C low temperatures (‘Sadove chudo’ and ‘Orkan’). ‘Ouachita’ and ‘Cacanska Bestrna’ cultivars were also resistant to the temperature -25 °C (their total damage score did not exceed 9.0%). It is risky to cultivate ‘Nasoloda’, ‘Black Diamond’, ‘Tornfree’, ‘Loch Tay’, ‘Triple Crown’ and ‘Black Butte Blackberry’ in the areas where the temperature can be lowering to -25 °C without taking additional agrotechnical measures to protect against damage with low temperatures. The most sensitive to the temperature of -30 °C was the ‘Black Butte Blackberry’, ‘Nasoloda’, ‘Black Diamond’, ‘Black Pearl’ and ‘Jumbo’ cultivars (damage of more than 50% shoots was noted). This temperature conditions were critical for ‘Chief Joseph’, ‘Reuben’, ‘Tornfree’, ‘Karaka Black’, ‘Black Magic’, ‘Loch Tay’ and ‘Triple Crown’. The ‘Kiowa’ cultivar was quite resistant to both temperatures. The dependence of the shoots damage degree on the scrub architectonics was determined. The cultivars with creeping shoots are more susceptible to the effect of low temperatures than those that are more upright. | Мета. Удосконалити сортимент ожини на основі вивчення господарсько-біологічних особливостей нових сортів та їхньої адаптивності в ґрунтово-кліматичних умовах Західного Лісостепу України для подальшого сортовивчення та впровадження у селекційні програми. Методи. Лабораторний, польовий, аналітичний, статистичний. Результати. Проведено дослідження з метою визначення впливу змінних температур на 25 сортів ожини, визначено їхню морозостійкість за штучно створених низьких температур (-25 та -30 °С). Крім того, проаналізовано ступінь пошкодження тканин пагонів рослин ожини низькими температурами в польових умовах. Висновки. Аналіз ступеня пошкодження пагонів рослин ожини свідчить, що найбільш чутливою до впливу низьких температур виявилася верхівка пагона, а найбільш стійкою є середня частина. За результатами лабораторного проморожування пагонів рослин ожини визначено сорти, найбільш стійкі до впливу таких низьких температур як -25 °С, так і -30 °С (‘Садове чудо’ та ‘Orkan’). Також стійкими до температури -25 °С є сорти ‘Ouachita’ та ‘Cacanska Bestrna’ (їхній сумарний бал пошкодження не перевищив 9,0%). Сорти ‘Насолода’, ‘Black Diamond’, ‘Tornfree’, ‘Loch Tay’, ‘Triple Сrown’ та ‘Black Butte Blackberу’ ризиковано культивувати на територіях з можливим зниженням температури до -25 °С без застосування додаткових агротехнічних заходів захисту від пошкоджень низькими температурами. Найчутливішими до впливу температури -30 °С виявилися сорти ‘Black Butte Blackberу’, ‘Насолода’, ‘Black Diamond’, ‘Black Pearl’ та ‘Jumbo’ (зафіксовано пошкодження понад 50% пагонів). Критичним цей температурний режим був також для сортів ‘Chief Joseph’, ‘Reuben’, ‘Tornfree’, ‘Karaka Вlack’, ‘Black Magic’, ‘Loch Tay’ та ‘Triple Crown’. Досить морозостійким за обох температур виявився сорт ‘Kiowa’. Також встановлено залежність ступеня пошкодження пагонів низькими температурами від архітектоніки куща. Сорти зі сланким типом пагонів є більш схильними до уражень низькими температурами, ніж більш пряморослі. | Цель. Усовершенствовать сортимент ежевики на основании изучения хозяйственно-биологических особеннос­тей новых сортов и их адаптивности в почвенно-климатических условиях Западной Лесостепи Украины для дальнейшего сортоизучения и внедрения в селекционные прог­раммы. Методы. Лабораторный, полевой, аналитический, статистический. Результаты. Проведены исследования с целью определения влияния переменчивых температур на 25 сортов ежевики и их морозостойкости при искусственно созданных низких температурах (-25 и -30 °С). Также проанализирована степень повреждения тканей побегов растений ежевики низкими температурами в полевых условиях. Выводы. Анализ степени повреждения побегов растений ежевики показал, что наиболее восприимчивой к влиянию низких температур оказалась верхушка побега, а наиболее стойкой является средняя часть. По результатам лабораторного промораживания побегов растений ежевики определены сорта, наиболее стойкие к влиянию таких низких температур как -25 °С, так и -30 °С (‘Садове чудо’ и ‘Orkan’). Также устойчивыми к температуре 25 °С являются сорта ‘Ouachita’ и ‘Cacanska Bestrna’ (их суммарный балл повреждения не превысил 9,0%). Сорта ‘Насолода’, ‘Black Diamond’, ‘Tornfree’, ‘Loch Tay’, ‘Triple Сrown’ и ‘Black Butte Blackberу’ рискованно культивировать на территориях с возможным снижением температуры до -25 °С без применения дополнительных агротехнических мероприятий защиты от повреждений низкими температурами. Наиболее чувствительными к воздействию температуры -30 °С оказались сорта ‘Black Butte Blackberу’, ‘Насолода’, ‘Black Diamond’, ‘Black Pearl’ и ‘Jumbo’ (отмечено повреждение более 50% побегов). Критическим этот температурный режим оказался для сортов ‘Chief Joseph’, ‘Reuben’, ‘Tornfre’, ‘Karaka Вlack’, ‘Black Magic’, ‘Loch Tay’ и ‘Triple Crown’. Также установлена зависимость степени повреждения побегов низкими температурами от архитектоники куста. Сорта со стелющимся типом побегов более склонны к повреждению низкими температурами, чем более пряморастущие.

Мета. Вивчити адаптивну здатність та визначити основні критерії адаптивності нових сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН у зоні Правобережного Полісся України для використання в насінництві. Методи. У польових умовах досліджували 10 сортів картоплі різних груп стиглості. Їх продуктивний потенціал для визначення загальної видової адаптивної реакції аналізували за показниками врожайності. Для цього розраховували коефіцієнт адаптивності сорту (КА) за його врожайністю в рік вирощування до середньосортової врожайності року. Результати. Протягом років випробування (2015–2017) майже всі сорти мали КА 1,0 і вище, що свідчить про їхню високу адаптивну здатність у ґрунтово-кліматичній зоні вирощування за мінливих погодних умов. Зокрема, у сорту ‘Лєтана’ річний КА варіював у межах 1,06–1,24 за врожайності 13,3–29,8 т/га, ‘Гурман’ – 1,00–1,02 і 11,6–25,5 т/га, ‘Случ’ – 0,96–1,13 і 13,1–24,6 т/га, ‘Струмок’ – 0,98–1,09 і 12,3–26,1 т/га, ‘Злагода’ – 0,98–1,09 і 11,7–26,2 т/га, ‘Партнер’ – 0,96–1,25 і 11,1–29,9 т/га відповідно. Висока загальна адаптивна здатність і відповідно підвищена (порівняно з багаторічним середньосортовим показником – 20,2 т/га) урожайність була властива сортам ‘Лєтана’ (абсолютний КА – 1,15, приріст урожайності – 3,0 т/га), ‘Партнер’ (1,07 і 2,0 т/га), ‘Княгиня’ (1,02 і 1,1 т/га), ‘Фея’ (1,09 і 0,8 т/га), ‘Струмок’ (1,04 і 0,8 т/га), ‘Злагода’ (1,03 і 0,6 т/га) та ‘Случ’ (1,04 і 0,4 т/га). Найбільш вираженою позитивною реакцією на сприятливі умови вирощування реалізацією свого генетичного потенціалу, а саме підвищеною врожайністю, вирізнялися ‘Лєтана’, ‘Партнер’ і ‘Княгиня’, які належать до сортів зі специфічною адаптивністю. Зокрема, у роки зі сприятливими погодними умовами (2016 і 2017) приріст урожайності цих сортів до середньосортового річного показника (26,6 і 25,1 т/га) становив: ‘Лєтана’ – 1,5–2,3 т/га, ‘Партнер’ – 0,4–3,3 т/га, ‘Княгиня’ – 0,7–1,7 т/га. Таким чином, специфічна адаптивна здатність сорту більшою мірою проявляється за високої середньосортової врожайності року. Висновки. Використання в насінництві сортів картоплі з високою адаптивністю до вирощування в певних ґрунтово-кліматичних зонах дасть змогу збільшити обсяги виробництва насіннєвого матеріалу високих категорій для проведення сортозаміни і сорто­оновлення. До таких сортів в умовах Правобережного Полісся України належать ‘Лєтана’, ‘Партнер’, ‘Княгиня’, ‘Злагода’, ‘Фея’, ‘Случ’, ‘Струмок’, ‘Арія’ та ‘Гурман’.

Purpose. To study the adaptive ability and to determine the main criteria for adaptability assessment of potato varie­ties selected at the Institute for Potato Research of the National Academy of Agricultural Sciences under the conditions of Ukrainian Right-Bank Polissia for use in seed potato production.Methods. Ten potato varieties of different maturity groups were examined in field conditions. The productive potential was analyzed by the yield indicator to determine the general specific adaptive response. The coefficient of adapta­bility (CA) for each variety was calculated as the ratio of productivity in the year of cultivation to the average yield of all the varieties under study.Results. In the years of research (2015–2017), almost all varieties had their CA equal 1.0 and above, which indicated their high adaptive capacity to the soil-climatic zone of growing under variable weather conditions. In particular, ‘Lietana’ variety had its annual CA varied within the range of 1.06–1.24 at the yield of 13.3–29.8 t/ha, ‘Hurman’ 1.0–1.02 and 11.6–25.5 t/ha, ‘Sluch’ 0.96–1.13 and 13.1–24.6 t/ha, ‘Strumok’ 0.98–1.09 and 12.3–26.1 t/ha, ‘Zlahoda’ 0.98–1.09 and 11.7–26.2 t/ha, ‘Partner’ 0.96–1.25 and 11.1–29.9 t/ha, respectively. The high general adaptive capacity and increased yield (compared to the long-term average variety index of 20.2 t/ha) was marked by ‘Lietana’ (absolute CA of 1.15 and yield increase of 3.0 t/ha), ‘Partner’ (1.10 and 2.0 t/ha), ‘Kniahynia’ (1.05 and 1.1 t/ha), ‘Feia’ (1.09 and 0.8 t/ha), ‘Strumok’ (1.04 and 0.8 t/ha), ‘Zlahoda’ (1.03 and 0.6 t/ha), and ‘Sluch’ (1.02 and 0.4 t/ha). The most expressed positive response to the favourable growing conditions and realization of its genetic potential (i.e. high yield) was typical of ‘Lietana’, ‘Partner’, and ‘Kniahynia’ varieties, which are attributed to the varieties with a specific adaptability. In particular, in the favourable for weather conditions years (2016 and 2017), the yield increase of these varieties to the average yield of all the varieties (26.6 and 25.1 t/ha, res­pectively) was as follows: in ‘Lietana’ 1.5–2.3 t/ha, ‘Partner’ 0.4–3.3 t/ha, ‘Kniahynia’ 0.7–1.7 t/ha. Thus, the specific adaptive ability of a variety is more evident at a high value of the average yield of all the varieties.Conclusions. The use of high adaptable potato varieties for cultivation in certain climatic zones will allow increasing production of high-quali­ty seed material for variety rotation. These varieties for the conditions of  Ukrainian Right-Bank Polissia include ‘Lietana’, ‘Partner’, ‘Kniahynia’, ‘Zlahoda’, ‘Feia’, ‘Sluch’, ‘Strumok’, ‘Ariia’, and ‘Hurman’. | Мета. Вивчити адаптивну здатність та визначити основні критерії адаптивності нових сортів картоплі селекції Інституту картоплярства НААН у зоні Правобережного Полісся України для використання в насінництві. Методи. У польових умовах досліджували 10 сортів картоплі різних груп стиглості. Їх продуктивний потенціал для визначення загальної видової адаптивної реакції аналізували за показниками врожайності. Для цього розраховували коефіцієнт адаптивності сорту (КА) за його врожайністю в рік вирощування до середньосортової врожайності року.Результати. Протягом років випробування (2015–2017) майже всі сорти мали КА 1,0 і вище, що свідчить про їхню високу адаптивну здатність у ґрунтово-кліматичній зоні вирощування за мінливих погодних умов. Зокрема, у сорту ‘Лєтана’ річний КА варіював у межах 1,06–1,24 за врожайності 13,3–29,8 т/га, ‘Гурман’ – 1,00–1,02 і 11,6–25,5 т/га, ‘Случ’ – 0,96–1,13 і 13,1–24,6 т/га, ‘Струмок’ – 0,98–1,09 і 12,3–26,1 т/га, ‘Злагода’ – 0,98–1,09 і 11,7–26,2 т/га, ‘Партнер’ – 0,96–1,25 і 11,1–29,9 т/га відповідно. Висока загальна адаптивна здатність і відповідно підвищена (порівняно з багаторічним середньосортовим показником – 20,2 т/га) урожайність була властива сортам ‘Лєтана’ (абсолютний КА – 1,15, приріст урожайності – 3,0 т/га), ‘Партнер’ (1,07 і 2,0 т/га), ‘Княгиня’ (1,02 і 1,1 т/га), ‘Фея’ (1,09 і 0,8 т/га), ‘Струмок’ (1,04 і 0,8 т/га), ‘Злагода’ (1,03 і 0,6 т/га) та ‘Случ’ (1,04 і 0,4 т/га). Найбільш вираженою позитивною реакцією на сприятливі умови вирощування реалізацією свого генетичного потенціалу, а саме підвищеною врожайністю, вирізнялися ‘Лєтана’, ‘Партнер’ і ‘Княгиня’, які належать до сортів зі специфічною адаптивністю. Зокрема, у роки зі сприятливими погодними умовами (2016 і 2017) приріст урожайності цих сортів до середньосортового річного показника (26,6 і 25,1 т/га) становив: ‘Лєтана’ – 1,5–2,3 т/га, ‘Партнер’ – 0,4–3,3 т/га, ‘Княгиня’ – 0,7–1,7 т/га. Таким чином, специфічна адаптивна здатність сорту більшою мірою проявляється за високої середньосортової врожайності року.Висновки. Використання в насінництві сортів картоплі з високою адаптивністю до вирощування в певних ґрунтово-кліматичних зонах дасть змогу збільшити обсяги виробництва насіннєвого матеріалу високих категорій для проведення сортозаміни і сорто­оновлення. До таких сортів в умовах Правобережного Полісся України належать ‘Лєтана’, ‘Партнер’, ‘Княгиня’, ‘Злагода’, ‘Фея’, ‘Случ’, ‘Струмок’, ‘Арія’ та ‘Гурман’. | Цель. Изучить адаптивную способность и определить основные критерии адаптивности новых сортов картофеля селекции Института картофелеводства НААН в зоне Правобережного Полесья Украины для использования в семеноводстве. Методы. В полевых условиях исследовали 10 сор­тов картофеля разных групп спелости. Их продуктивный потенциал для определения общей видовой адаптивной реакции анализировали по показателям урожайности. Для этого рассчитывали коэффициент адаптивности сорта (КА) по его урожайности в год выращивания к среднесортовой урожайности года. Результаты. За годы испытания (2015–2017) почти все сорта имели КА 1,0 и выше, что свидетельствует об их высокой адаптивной способности в почвенно-климатической зоне выращивания при меняющихся погодных условиях. В частности, у сорта ‘Летана’ годовой КА варьировал в пределах 1,06–1,24 при урожайности 13,3–29,8 т/га, ‘Гурман’– 1,00–1,02 и 11,6–25,5 т/га, ‘Случ’ – 0,96–1,13 и 13,1–24,6 т/га, ‘Струмок’ – 0,98–1,09 и 12,3–26,1 т/га, ‘Злагода’ – 0,98–1,09 и 11,7–26,2 т/га, ‘Партнер’ – 0,96–1,25 и 11,1–29,9 т/га соответственно. Высокая общая адаптивная способность и, соответственно, повышенная (по сравнению с многолетним среднесортовым показателем – 20,2 т/га) урожайность была присуща сортам ‘Летана’ (абсолютный КА – 1,15, прирост урожайности – 3,0 т/га), ‘Партнер’ (1,07 и 2,0 т/га), ‘Княгиня’ (1,02 и 1,1 т/га), ‘Фея’ (1,09 и 0,8 т/га), ‘Струмок’ (1,04 и 0,8 т/га), ‘Злагода’ (1,03 и 0,6 т/га) и ‘Случ’ (1,04 и 0,4 т/га). Наиболее выраженной положительной реакцией на благоприятные условия выращивания реализацией своего генетического потенциала, а именно повышенной урожайностью, отличались ‘Летана’, ‘Партнер’ и ‘Княгиня’, принадлежащие к сортам со специфической адаптивностью. В частности, в годы с благоприятными погодными условиями (2016 и 2017) прирост урожайности этих сортов к среднесортовому годовому показателю (26,6 и 25,1 т/га соответственно) составил: ‘Летана’ – 1,5–2,3 т/га, ‘Партнер’ – 0,4–3,3 т/га, ‘Княгиня’ – 0,7–1,7 т/га. Таким образом, специфическая адаптивная способность сорта в большей степени проявляется при высокой среднесортовой урожайности года.Выводы. Использование в семеноводстве сортов картофеля с высокой адаптивностью к выращиванию в определенных почвенно-климатических зонах позволит увеличить объемы производства семенного материала высоких категорий для проведения сор­то-замены и сортообновления. К таким сортам в условиях Правобережного Полесья Украины принадлежат ‘Летана’, ‘Партнер’, ‘Княгиня’, ‘Злагода’, ‘Фея’, ‘Случ’, ‘Струмок’, ‘Ария’ и ‘Гурман’.

Мета. Вивчити сортовий матеріал пшениці м’якої озимої та виділити джерела морозо- й посухостійкості для подальшого використання їх у селекції культури. Методи. Сортозразки за морозостійкістю оцінювали методами проморожування рослин у посівних ящиках та проростків у камерах низьких температур, за посухостійкістю – пророщуванням насіння в розчині сахарози, визначенням інтенсивності виходу електролітів та росту кореневої системи. Результати. Найстабільнішими за стійкістю до впливу низької температури в посівних ящиках виявилися сорти ‘Трудівниця миронівська’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Кохана’, ‘Зіра’, ‘Царівна’ та ‘Чародійка білоцерківська’. Високою морозостійкістю проростків відзначалися сорти селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН (МІП) – ‘Калинова’, ‘Волошкова’, ‘Ремеслівна’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Пам’яті Ремесла’, ‘Миронівська сторічна’, ‘Фаворитка’, ‘Богдана’, ‘Ясногірка’. Серед сортів з інших селекційних установ виділилися ‘Кохана’, ‘Краєвид’, ‘Романтика’ та ‘Донсимб’. Унаслідок оцінювання матеріалу пшениці м’якої озимої за посухостійкістю в лабораторії найбільший відсоток проростання насіння в умовах високого осмотичного тиску виявлено в сортів ‘Горлиця миронівська’, ‘МІП Княжна’, ‘МІП Валенсія’, ‘Статна’, ‘Гордовита’, ‘Щедра нива’ та ‘Зіра’. За показником інтенсивності виходу електролітів більшість сортів проявили толерантність до дефіциту вологи на VI етапі органогенезу. Найстійкішими були сорти ‘Гордовита’, ‘Бенефіс’, ‘Господиня миронівська’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’ та деякі інші. Серед низки сортів МІП за інтенсивністю росту кореневої системи виділено ‘МІП Валенсія’, ‘Господиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’ і ‘Подолянка’. Висновки. Виділено сорти, які мають високий рівень морозостійкості – ‘Трудівниця миронівська’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Царівна’, ‘Чародійка білоцерківська’, ‘Зіра’. Виявлено сорти з високою стійкістю до посухи – ‘Горлиця миронівська’, ‘МІП Княжна’, ‘МІП Валенсія’, ‘Подолянка’, ‘Статна’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Щедра Нива’, ‘Зіра’. Сорти ‘МІП Княжна’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’ та ‘Зіра’ мають підвищену комплексну адаптивну здатність

Purpose.To study the soft winter wheat varietal material for frost and drought resistance increasing during further breeding practice. Methods. Wheat resistance to frost was evaluated by the methods of plant freezing in seed boxes (for sprouts), low temperature chambers (for seedlings) and drought tolerance by sprouting in sucrose solution with the intensity of the electrolyte’s leakage determination and the root system growth measurement. Results. The most frost-resistant in the seed boxes were the varieties ‘Trudivnytsia Myronivska’, ‘Rozkishna’, ‘Hordovyta’, ‘Kokhana’, ‘Zira’, ‘Tsarivna’ and ‘Charodiika bilotserkivska’. The high seedling frost resistance was typical of the varieties ‘Kalynova’, ‘Voloshkova’, ‘Remeslivna’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Pamiati Remesla’, ‘Myronivska storichna’, ‘Favorytka’, ‘Bohdana’, ‘Yasnohirka’. Among the varieties from other breeding institutions were ‘Kokhana’, ‘Kraievyd’, ‘Romantyka’ and ‘Donsimb’. As a result of laboratory evaluation of soft winter wheat drought tolerance the highest percentage of seed germination in conditions of high osmotic pressure was common for varieties ‘Horlytsia Myronivska’, ‘MIP Kniazhna’, ‘MIP Valensiia’, ‘Statna’, ‘Hordovyta’, ‘Shchedra Nyva’, ‘Zira’. According to the intensity of the electrolyte’s leakage majority of varieties showed tolerance to the moisture deficit at phase VI of organogenesis. The most tolerant were varieties ‘Hordovyta’, ‘Benefis’, ‘Hospodynia Myronivska’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia myronivska’ and some others. Among the varieties of Myronivka breeding, according to the intensity of the root system growth, the varieties ‘MIP Valensiia’, ‘Hospodynia myronivska’, ‘Horlytsia myronivska’, ‘Podolianka’ were marked. Conclusions. The varieties ‘Trudivnytsia Myronivska’, ‘Roz­kishna’, ‘Hordovyta’, ‘Tsarivna’, ‘Charodiika Bilotserkivska’, ‘Zira’ were identified as of higher frost resistance. The varieties ‘Horlytsia Myronivska’, ‘MIP Kniazhna’, ‘MIP Valensiia’, ‘Podolianka’, ‘Statna’, ‘Rozkishna’, ‘Hordovyta’, ‘Shched­ra Nyva’, ‘Zira’ were found as of high drought tolerance. The varieties ‘MIP Kniazhna’, ‘Rozkishna’, ‘Hordovyta’ and ‘Zira’ were identified as of high complex adaptive ability. | Мета. Вивчити сортовий матеріал пшениці м’якої озимої та виділити джерела морозо- й посухостійкості для подальшого використання їх у селекції культури.Методи. Сортозразки за морозостійкістю оцінювали методами проморожування рослин у посівних ящиках та проростків у камерах низьких температур, за посухостійкістю – пророщуванням насіння в розчині сахарози, визначенням інтенсивності виходу електролітів та росту кореневої системи.Результати. Найстабільнішими за стійкістю до впливу низької температури в посівних ящиках виявилися сорти ‘Трудівниця миронівська’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Кохана’, ‘Зіра’, ‘Царівна’ та ‘Чародійка білоцерківська’. Високою морозостійкістю проростків відзначалися сорти селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН (МІП) – ‘Калинова’, ‘Волошкова’, ‘Ремеслівна’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Пам’яті Ремесла’, ‘Миронівська сторічна’, ‘Фаворитка’, ‘Богдана’, ‘Ясногірка’. Серед сортів з інших селекційних установ виділилися ‘Кохана’, ‘Краєвид’, ‘Романтика’ та ‘Донсимб’. Унаслідок оцінювання матеріалу пшениці м’якої озимої за посухостійкістю в лабораторії найбільший відсоток проростання насіння в умовах високого осмотичного тиску виявлено в сортів ‘Горлиця миронівська’, ‘МІП Княжна’, ‘МІП Валенсія’, ‘Статна’, ‘Гордовита’, ‘Щедра нива’ та ‘Зіра’. За показником інтенсивності виходу електролітів більшість сортів проявили толерантність до дефіциту вологи на VI етапі органогенезу. Найстійкішими були сорти ‘Гордовита’, ‘Бенефіс’, ‘Господиня миронівська’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’ та деякі інші. Серед низки сортів МІП за інтенсивністю росту кореневої системи виділено ‘МІП Валенсія’, ‘Господиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’ і ‘Подолянка’.Висновки. Виділено сорти, які мають високий рівень морозостійкості – ‘Трудівниця миронівська’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Царівна’, ‘Чародійка білоцерківська’, ‘Зіра’. Виявлено сорти з високою стійкістю до посухи – ‘Горлиця миронівська’, ‘МІП Княжна’, ‘МІП Валенсія’, ‘Подолянка’, ‘Статна’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Щедра Нива’, ‘Зіра’. Сорти ‘МІП Княжна’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’ та ‘Зіра’ мають підвищену комплексну адаптивну здатність | Цель. Изучить сортовой материал и выделить источники морозо- и засухоустойчивости для дальнейшего использования их в селекции культуры. Методы. Сортообразцы по морозоустойчивости оценивали методами промораживания растений в посевных ящиках и проростков в камерах низких температур, по засухоустойчивости – проращиванием семян в растворе сахарозы, определением интенсивности выхода электролитов и роста корневой системы. Результаты. Наиболее стабильными по устойчивости к воздействию низкой температуры в посевных ящиках оказались сорта ‘Трудівниця миронівська’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Кохана’, ‘Зіра’, ‘Царівна’ и ‘Чародійка білоцерківська’. Высокой морозоустойчивостью в проростках отличались сорта Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло НААН Украины (МИП): ‘Калинова’, ‘Волошкова’, ‘Ремеслівна’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Пам’яті Ремесла’, ‘Миронівська сторічна’, ‘Фаворитка’, ‘Богдана’, ‘Ясногірка’. Среди сор­тов из других селекционных учреждений выделились ‘Кохана’, ‘Краєвид’, ‘Романтика’ и ‘Донсимб’. В результате лабораторной оценки материала пшеницы мягкой озимой по засухоустойчивости наибольший процент прорастания семян в условиях высокого осмотического давления обнаружено у сортов ‘Горлиця миронівська’, ‘МІП Княжна’, ‘МІП Валенсія’, ‘Статна’, ‘Гордовита’, ‘Щед­ра нива’ и ‘Зіра’. По показателю интенсивности выхода электролитов большинство сортов проявили толерантность к дефициту влаги на VI этапе органогенеза. Наиболее устойчивыми были сорта ‘Гордовита’, ‘Бенефіс’, ‘Господиня миронівська’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’ и некоторые другие. Среди ряда сортов МИП по интенсивности роста корневой системы выделены ‘МІП Валенсія’, ‘Господиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’ и ‘Подолянка’. Выводы. Выделены сорта, обладающие высоким уровнем морозоустойчивости – ‘Трудівниця миронівська’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Царівна’, ‘Чародійка білоцерківська’, ‘Зіра’. Выявлены сорта с высокой устойчивостью к засухе – ‘Горлиця миронівська’, ‘МІП Княжна’, ‘МІП Валенсія’, ‘Подолянка’, ‘Статна’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’, ‘Щедра Нива’, ‘Зіра’. Сорта ‘МІП Княжна’, ‘Розкішна’, ‘Гордовита’ и ‘Зіра’ имеют повышенную комплексную адаптивную способность.