Blackcurrant varieties (Ribes nigrum L.) market in Ukraine has been monitored. The article discloses approaches to the development in Ukraine of this botanical taxon, as well as shows how the peculiarities of blackcurrant varieties DUS test along with taking into account economical characteristics of research entities of the NAAS of Ukraine as established. It details the procedure for adoption decision on an application (acquisition of proprietary rights of intellectual property for plant variety). Nowadays (priority ) and the most essential breeding vectors are set. A scientific rationale is given to the developments, management, maintenance of blackcurrant, common knowledge varieties database and its utilization in the wild for the official registration of proprietary rights on a plant variety. The article also discloses methodological aspects for singling out and the development of varieties displaying example characteristics of vegetative and generative organs of the blackcurrant for the purpose of uniformity test in the course of new varieties identification for the above introducent. | Проведен мониторинг сортов смородины черной в Украине. Раскрыты пути формирования национальных сортових ресурсов этого ботанического таксона. Обоснованы особенности проведения квалификационной експертизы сортов смородины черной по определению отличимости, однородности и стабильности с учетом хозяйственно-ценных характеристик сортов научно-исследовательских учреждений НААН. Проведено детальное описание процедуры принятия решения по заявке (получение имущественных прав интелектуальной собственности на сорт). Определены современные (приоритетные) и самые важные направления селекции. Методически обосновано формирование, ведение, поддержание коллекции общеизвестных сортов смородины черной и ее практическое использование в целях государственной регистрации имущественных прав на сорт. Раскрыты методические аспекты выделения и формирования сортов с эталонными признаками вегетативних и генеративних органов смородины черной для теста на однородность во время идентификации нових сортов указанного интродуцента. | Проведено моніторинг ринку сортів смородини чорної (Ribes nigrum L.) в Україні. Розкрито шляхи формування національних сортових ресурсів цього ботанічного таксону. Обґрунтовано особливості проведення кваліфікаційної експертизи сортів смородини чорної з визначення відмінності, однорідності та стабільності з урахуванням господарсько-цінних характеристик сортів науковоослідних установ НААН. Детально описана процедура прийняття рішення за заявкою (набуття майнових прав інтелектуальної власності на сорт). Визначені сучасні (пріоритетні) та найважливіші напрями селекції. Методично обґрунтовано формування, ведення, підтримання колекції загальновідомих сортів смородини чорної та її практичне використання для державної реєстрації майнових прав на сорт. Розкрито методичні аспекти виділення та формування сортів з еталонними ознаками вегетативних і генеративних органів смородини чорної для тесту на однорідність під час ідентифікації нових сортів зазначеного інтродуценту.

500 O-type lines of sugar beet hybrid components were studied according to their main economically valuable characteristics, namely, one-seed structure, germination readiness, productivity, sugar content and sugar yield. 13 best features were determined, herewith one-seed structure of most tested genotypes was observed at the level of 92-99% which appeared to be of nearly the same level during all the years of the research. On that ground they were included into the program for further research. The weight of seeds of the researched numbers ranged from 13,3 to 22,2 gr. The productivity of the researched O-type lines varied from 40,1 to 45,2 tons per hectare. Herewith, the highest productivity index was observed in 664bk 6 line with the average index 42,7 tons per hectare which ensured sugar yield 7,59 tons per hectare. The results of the research into the influence of low temperatures on seed germination readiness and capacity of O-type sugar beet lines were given. All the researched materials readily respond to conditions of germination and the seed germination readiness and germination capacity directly depend on the temperature. However, high indices of seed germination readiness and capacity under low temperatures is an essential feature of parent breeding materials in the breeding process while creating new hybrids which can be grown by means of intensive technologies. This will make it possible to sow heterosis sugar beet hybrids in earlier terms. It was suggested to use the best lines as parent components for development of heterosis hybrids which are able to ensure seed germination under low temperatures. | Изучено 500 линий О-типа компонентов гибридов сахарной свеклы за основными хозяйственноенными признаками – односемянностью, энергией прорастания, продуктивностью, сахаристостью и сбором сахара. Выделено 13 лучших, при этом, односемянность большинства испытываемых генотипов было зафиксировано на уровне 92–99 %, которая за годы проведения испытаний не отличалась. На этом основании они были включены в дальнейшую программу испытаний. Масса 1000 семян изученных номеров варьировалась в пределах 13,3–22,2 г. Собственная продуктивность испытываемых линий О-типа варьировалась в пределах 40,1–45,2 т/га. При этом наибольший показатель урожайности отмечено у линий 664бк 6 при среднем показателе 42,7 т/га, что обеспечило сбор сахара на уровне 7,59 т/га. Приведено результаты изучения влияния пониженных температур на энергию прорастания и схожесть семян линий О-типа сахарной свеклы. Все исследуемые материалы достаточно активно реагируют на условия проращивания, а энергии прорастания и всхожесть семян находятся в прямой зависимости от температуры. Однако, в селекционной работе при создании гибридов, которые приспособлены к условиям выращивания за интенсивными технологиями, важным признаком исходного селекционного материала есть обеспечение высоких показателей энергии прорастания и всхожести семян при пониженных температурах, что даст возможность сеять гетерозисные гибриды сахарной свеклы в более ранние сроки. Предлагается использовать лучшие линии в качестве материнских компонентов для создания гетерозисных гибридов, которые обеспечат прорастание семян при пониженных температурах. | Вивчено 500 ліній О-типу компонентів гібридів цукрових буряків за основними господарськоцінними ознаками – однонасінністю, енергією проростання, продуктивністю, цукристістю та збором цукру. Виділено 13 кращих, при цьому, однонасінність більшості випробовуваних генотипів було зафіксовано на рівні 92–99%, яка істотно за роки проведення досліджень не відрізнялась. На цій підставі вони включені у подальшу програму досліджень. Маса 1000 насінин вивчених номерів варіювались у межах 13,3–22,2 г. Власна продуктивність досліджуваних ліній О-типу варіювала у межах 40,1–45,2 т/га. При цьому найвищий показник урожайності відмічено у лінії 664бк 6 при середньому показнику 42,7 т/га, що забезпечило збір цукру на рівні 7,59 т/га. Наведено результати вивчення впливу понижених температур на енергію проростання та схожість насіння ліній О-типу цукрових буряків. Усі досліджувані матеріали досить активно реагують на умови пророщування, а енергія проростання та схожість насіння знаходиться у прямій залежності від температури. Однак, у селекційній роботі за створення гібридів, придатних до вирощування за інтенсивними технологіями, важливою ознакою вихідних селекційних матеріалів є забезпечення високих показників енергії проростання та схожості за понижених температур, що дасть змогу висівати гетерозисні гібриди цукрових буряків у більш ранні строки. Пропонується використання кращих ліній в якості материнських компонентів для створення гетерозисних гібридів, здатних забезпечувати проростання насіння за низьких температур.

The article highlights potential features for the varieties of vegetable bean and actual losses of yield subject to the total amount of photosynthetically active radiation (PAR) received over the vegetation period in the Forest-Steppe of Ukraine. It is established that the potential of the vegetable bean yield in Ukraine depends on PAR received over the vegetation period. All the varieties had their yield upon receiving PAR higher by 0,26-0,41 t / ha compared to that of control. Potential yield of vegetable bean varieties when PAR is used by 2% amounted to 57.25–59.30 t / ha, which was 2.2–3.6 times more than their actual yield. The smallest actual yield loss compared to that potential was inherent in the varieties of Bartoli and Windsor (2.2–2.3 times). The actual yield losses for Karadag and Karestyno varieties were the highest, namely 3.6 times higher compared to the potential prospect. | Освещены потенциальные возможности сортов боба овощного и фактические потери урожайности в зависимости от суммарного поступления фотоактивной радиации за вегетационный период в зоне Лесостепи Украины. Установлено, что потенциально возможная урожайность боба овощного зависела от суммарного прихода ФАР за вегетационный период. У всех сортов потенциально возможная урожайность за поступлением ФАР была больше на 0,26–0,41 т/га по сравнению с контролем. Потенциальная урожайность сортов боба овощного при 2% использования ФАР составляла 57,25–59,30 т/га, что в 2,2–3,6 раза больше по сравнению с их фактической урожайностью. Наименьшей потерей фактической урожайности по сравнению с потенциальной характеризовались сорта Бартоли и Виндзорские (в 2,2–2,3 раза). У сортов Карадаг и Карестино потери фактической урожайности были большими в 3,6 раза по сравнению с потенциально возможной | Висвітлено потенційні можливості сортів бобу овочевого та фактичні втрати врожайності залежно від сумарного надходження фотосинтетично активної радіації за вегетаційний період у зоні Лісостепу України. Встановлено, що потенційно можлива урожайність бобу овочевого залежала від сумарного приходу ФАР за вегетаційний період. У всіх сортів потенційно можлива врожайність за надходженням ФАР була більшою на 0,26–0,41 т/га порівняно з контролем. Потенційна врожайність сортів бобу овочевого за 2% використання ФАР становила 57,25–59,30 т/га, що в 2,2–3,6 рази більше порівняно з їхньою фактичною врожайністю. Найменшою втратою фактичної врожайності порівняно з потенційною характеризувалися сорти Бартолі та Віндзорські (в 2,2–2,3 рази). У сортів Карадаг і Карестино втрати фактичної врожайності були найбільшими у 3,6 рази порівняно з потенційно можливою.

The authors present the results of the study of pears clonal rootstocks, namely the following quince forms: IC 2-10, IC 4-6, S1 and Cydo in the nursery during 2010-2012. Experimental nursery was founded in the spring of 2010, with bushes planting designs of the following dimensions: 1,4*0,3 m. Diameter of the reference root collar of all forms of rootstocks in average over the years of the tests, ranged from 6,7 mm to 7,9 mm and satisfied the requirements of standard (6-12 mm). Among the quince forms under review the best biometric indicators for two years of examination have been registered for IC 2-10, IC 4-6 and S1quince. The IC 4-6 and S1 display better quality of the root system of vertical layers; highest standard layers yield is registered for ІC 2-10, 4-6 and S1forms. IC 2-10 rootstock and S1quince have proved to be the best varieties for the West Steppe of Ukraine by the complex of economic and biological characteristics. | Приведены результаты изучения клоновых под­ оев для в груши, а именно форм айвы: ІС 2-10, ІС 4-6, S1 и Cydo в маточнике на протяжении 2011–2012 гг. Опытный маточник заложен весной 2010 г., схема посадки кустов – 1,4 Х 0,3 м. Диаметр условной корневой шейки отводков всех форм подвоев, в среднем за годы проведения опыта, составлял от 6,7 мм до 7,9 мм и соответствовал требованиям стандарта (6–12 мм). Среди исследуемых форм айвы по биометрическим показателям надземной части маточных кустов за два года исследований лучшими оказались формы ІС 2-10, ІС 4-6 и айва S1. Качество корневой системы отводков выше у форм айвы ІС 4-6 и S1; наибольший выход стандартных отводков у форм ІС 2-10, ІС 4-6 и S1. По комплексу хозяйственно-биологических признаков лучшими при выращивании в условиях Западной Лесостепи Украины оказались формы айвы ІС 2-10 и S1. | Приводяться результати по вивченню клонових підщеп для груші, а саме форм айви: ІС 2-10, ІС 4-6, S1 і Cydo в маточнику протягом 2011–2012 рр. Дослідний маточник закладений навесні 2010 р., схема садіння кущів – 1,4 Х 0,3 м. Діаметр умовної кореневої шийки відсадків усіх форм підщеп, в середньому за роки проведення досліду, становив від 6,7 мм до 7,9 мм і відповідав вимогам стандарту (6–12 мм). Серед досліджуваних форм айви за біометричними показниками надземної частини маточних кущів за два роки досліджень кращими виявилися форми ІС 2-10, ІС 4-6 і айва S1. Якість кореневої системи вертикальних відсадків краще у ІС 4-6 і S1; найбільший вихід стандартних відсадків у форм ІС 2-10, ІС 4-6 і S1. За комплексом господарсько-біологічних ознак кращими за вирощування в умовах Західного Лісостепу України виявилися підщепи ІС 2-10 та айва S1.

The article features summary of studying the resistance of rasberry promising varieties to main diseases (Didymella applanata Sacc., Gloeosporium venetum Speg. і Septoria rubi Sacc.) of stem expression type under the conditions of the Ukraine’s Northern Forest-Steppe. 8 summer rippeing varirties (‛Gusar’, ‛Kryepysh’, ‛Novokytaivs’ka’  (control), ‛Perseya’, ‛Saya’, ‛Tarusa’, ‛Phenomen’) were asessed, as well as the same number of that remontant (‛Babye lyeto 2’, ‛Heracles’, ‛Zolotyye kupola’, ‛Lyulin’, ‛Nyedosyagayemaya’, ‛Osinnya’ (control), ‛Osinny zorepad’, ‛Polana’). Weather conditions of the 2009-2011 vegetation periods were described. Favorable conditions were determined for the above raspberry diseases development. The studied varieties were divided into groups of resistance to the studied diseases. The resistance of the overwhelming majority of varieties was average to above  average. The ‛Patricia’ and ‛Novokytaivs’ka’ (control) displayed low resistance against Dydimella and septoria spot, respectively. The varieties of ‛Kryepysh’, ‛Saya’, ‛Tarusa’, ‛Polana’, ‛Niedosyagayemaya’ and ‛Osinnya’ (control) have been   found to display a complex resistance to Dydimella, anthracnose and septoria spot under conditions of the region researched. | Описаны результати изучения устойчивости перспективных сортов малины против основных болезней (Didymella applanata Sacc., Gloeosporium venetum Speg. і Septoria rubi Sacc.) со стебловой формой проявления в условиях северной части Лесостепи Ук­ аины. Оценивали 8 сортов летнего срока созревания (Гусар, Крепыш, Новокитаевская (к), Персея, Саня, Таруса, Феномен) и столько же ремонтантных (Бабье лето 2, Геракл, Золотые купола, Люлин, Недосягаемая, Осиння (к), Осинний зорепад, Полана). Дана характеристика погодных условий вегета­ ионного периода 2009–2011 гг. Определено благоприятные условия погоды для развития названных выше болезней. Исследуемые сорта разделены на группы устойчивости к изучаемым болезням. Подавляющее большинство сортов характеризовалось устойчивостью средней и выше средней. Низкая устойчивость против дидимелёза обнаружена у Патриции, к септориозу – у Новокитаевской (к). Установлено, что в условиях зоны исследований комплексной устойчивостью против дидимелёза, антракноза и септориоза обладают сорта Осинний зорепад, Крепыш, Таруса, Полана, Саня, Недосягаемая и Осиння. | Описано результати вивчення стійкості перспективних сортів малини проти основних хвороб (Didymella applanata Sacc., Gloeosporium venetum Speg. і Septoria rubi Sacc.) зі стебловою формою прояву в умовах північної частини Лісостепу України. Оцінювали 8 сортів літнього строку достигання (Гусар, Крєпиш, Новокитаївська (к), Персея, Патриція, Саня, Таруса, Феномен) і стільки ж ремонтантних (Бабьє лєто 2, Геракл, Золотиє купола, Люлін, Нєдосягаємая, Осіння (к), Осінній зорепад, Полана). Дано характеристику погодних умов вегетаційного періоду 2009–2011 рр. Встановлено сприятливі умови погоди для розвитку вищезазначених хвороб малини. Досліджувані сорти розподілено на групи стійкості проти хвороб, які вивчались. Переважна більшість сортів характеризувалася вищою за середню та середньою стійкістю. Низьку стійкість проти дідімельозу виявлено у Патриції, септоріозу – в Новокитаївської (к). Встановлено, що в умовах зони досліджень комплексною стійкістю проти дідімельозу, антракнозу та септоріозу відзначаються сорти малини Осінній зорепад, Крєпиш, Таруса, Полана, Саня, Нєдосягаємая та Осіння.

The article highlights the results of studying hybrid combinations of common onion to the Botrytis allii Munn pathogen. It is found out that as for the combinations being studied the resistance to pathogen was inherited as dominant, intermediate or recessive trait. Better resistance to neck rot was inherent in the hybrid combinations which parents comprised resistant and immune varieties, insofar as the determination of inheritance coefficient has indicated F1 hybrids have this characteristic expression dependant by 50 to 78% on the parental plant (h2 =0,50–0,78). Studying the determination of the impact of both parental components on inheritance of the resistance to B. allii pathogen showed that the regression coefficient subject to hybrid combination fell within R = 0,12–0,39, while the resistance coefficient within 0,24–0,78, respectively. Efficiency of selection is proved by the trait of resistance to neck rot based on the populations of Grandina х Mavka, Olina х Grandina, Grandina х Skvyrska і Skvyrska х Grandina, as their respective inheritance coefficient reached the level of 0,42 to 0,78. | Освещены результаты изучения устойчивости гибридных комбинаций лука репчатого к возбудителю Botrytis allii Munn. Установлено, что в исследуемых комбинациях устойчивость к патогену наследовалась как доминантный, промежуточный или рецессивный признак. Более устойчивыми оказались те гибридные комбинации, материнскими формами которых были иммунные и мало восприимчивые сорта. При определении коэффициента наследуемости было отмечено, что у гибридов F1 на 50–78% проявление данного признака зависит от материнского растения (h2 = 0,50–0,78). Изучение влияния обеих родительских компонентов на наследование признака устойчивости против возбудителя B. allii показало, что коэффициент регрессии, в зависимости от гибридной комбинации, находился в пределах byx = 0,12–0,39, а коэффициент наследуемости – соответственно 0,24–0,78. Доказано, что по признаку устойчивости против возбудителя шейной гнили эффективными будут отборы из популяций Грандина / Мавка, Олина / Грандина, Грандина / Сквирский и Сквирский / Грандина, коэффициент наследуемости которых достиг уровня 0,42–0,78. | Висвітлені результати вивчення стійкості гібридних комбінацій цибулі ріпчастої до збудника Botrytis allii Munn. Встановлено, що в досліджуваних комбінаціях стійкість до патогена успадковувалася як домінантна, проміжна або рецесивна ознака. Стійкішими проти шийкової гнилі виявилися ті гібридні комбінації, материнськими формами яких були імунні і стійкі сорти, оскільки в гібридів F1 на 50–78 % прояв даної ознаки залежить від материнської рослини (h2 = 0,50–0,78). Вивчення впливу обох батьківських компонентів на успадкування ознаки стійкості проти збудника B. allii свідчить, що коефіцієнт регресії, залежно від гібридної комбінації, знаходився в межах byx=0,12–0,39, а коефіцієнт успадкування – відповідно 0,24–0,78. Доведено, що за ознакою стійкості проти збудника шийкової гнилі ефективними є добори з популяцій Грандіна / Мавка, Оліна / Грандіна, Грандіна / Сквирська і Сквирська / Грандіна, коефіцієнт успадкування у яких досяг рівня 0,42–0,78.

Yield and sugar content genetic analyzes for hybrids developed engaging pollinating lines of the first and the second inbred generations throughout two cycles of recurrent breeding has underpinned the determination of regularities for combinability expression in crossing components and the change of their gene interaction types. This unveiled the lack of correlation between the parents descriptions as selected from groups that displayed contrast combining of productivity components and the lines combinability derived thereof. This provided a ground for correcting the breeding technology of the development of MS hybrids through the exclusion of individual polarization as phenotype based breeding method with replacing this by the assessment of economical value of the topcrossing components. The genetic value was determined for pollinator lines of І1 first hybrid generation by productivity components derived from multiple seed populations by Ulad breeding. 7 economically valuable lines were derived from U752 population by yield and 17 by sugar content, whereas 6 and 10 limes were derived from КМ2, respectively . This provided a ground for the development of synthetic varieties that displayed yield and sugar content characteristics improved, respectively, by 9,4 and 2,4% (U752 initial population ) and by 4,4 and 8,3% ( КМ2 initial population) compared to group standard. The structure of genetic variability of MS hybrids productivity as developed engaging І2 .first and second inbred generation. In the genotype variation of characteristics of hybrids derived from І1 pollinators of recurrent breeding first cycle the additive effects of both parental forms prevailed, and as regards the hybrids developed engaging І2 pollinators of the second cycle of recurrent breeding non-additive effects of the components interaction prevailed. In the second cycle of recurrent breeding 7 І2 lines valuable for combining were singled out, which had high general combinability by yield, and 8 were singled out by sugar content. 5 lines were singled out: U752/5/7, U752/84/3, КМ2/33/4, КМ2/34/7, КМ2/75/4, which combined high general combinability by yield and sugar content at once. Heterosis effect of hybrid combinations was subject to total fusion of additive and non-additive effects of the genes controlling quantitative characteristics of the productivity. The best hybrids yield engaging І2, pollinator lines selected out of U752 and КМ2 multi-seed populations ranged within 104...117,3%, sugar content – 102,4...106,0%, while that of synthetic varieties – 113,4 and 103,6% (U752) and 106,7 and 109,3% (КМ2), respectively, against the group standard. | На основании генетического анализа урожайности и сахаристости гибридов, созданных с участием линий-опыли­телей первого и второго инбредных поколений на протяжении двух циклов рекуррентного отбора, установлены закономерности проявления комбинационной способности компонентов скрещивания и изменения в соотношении типов генных взаимодействий. Выявлено отсутствие связи между характеристикой родоначальников, отобранных из групп с контрастным сочетанием элементов продуктивности и комбинационной способностью линий, полученными на их основе. Это дает основание для коррекции технологии селекционного процесса создания МС  гибридов путем исключения индивидуальной поляризации как метода отбора по фенотипу и замены ее определением генетической ценности компонентов в топкроссных скрещиваниях. Определена генетическая ценность линий-опылителей первого инбредного поколения І1 по элементам продуктивности, полученных из многосемянных популяций уладовского происхождения. Из популяции У752 выделено 7 генетически ценных линий по урожайности и 17 – по сахаристости, а из популяции КМ2 – соответственно 6 и 10 линий. На их основе созданы синтетики с улучшенными параметрами урожайности и сахаристости, соответственно на 9,4 и 2,4% (исходная популяция У752) и на 4,4 и 8,3% (исходная популяция КМ2) по сравнению с групповым стандартом. Проанализирована структура генотипов изменчивости элементов продуктивности МС гибридов, созданных при участии опылителей и первого и второго инбредных поколений. В генотипической вариации признаков гибридов, созданных на основе опылителей І1 первого цикла рекуррентного отбора преобладающими были аддитивные эффекты обоих родительских форм, а у гибридов, сформированных с участием опылителей І2 второго цикла рекуррентного отбора – неаддитивные эффекты взаимодействия компонентов. Во втором цикле рекуррентного отбора выделено 7 комбинационно-ценных линий І2 с высокой ОКС по урожайности и 8 – по сахаристости. Выделено 5 линий: У752/5/7, У752/84/3, КМ2/33/4, КМ2/34/7, КМ2/75/4, которые сочетали высокую комбинационную способность по урожайности и сахаристости одновременно. Гетерозисный эффект гибридных комбинаций зависел от суммарного сочетания положительных аддитивных и неадитивних эффектов генов, контролирующих количественные признаки, влияющие на продуктивность. Урожайность лучших гибридов с участием линий-опылителей І2, выделенных из многосемянных популяций У752 и КМ2, составляла 104 ... 117,3%, сахаристость – 102,4 ... 106,0%, а улучшенных синтетиков соответственно 113,4 и 103,6% (У752) и 106,7 и 109,3% (КМ2) от группового стандарта. | На основі генетичного аналізу урожайності та цукристості гібридів, створених за участю ліній- запилювачів першого і другого інбредних поколінь упродовж двох циклів рекурентного добору встановлено закономірності прояву комбінаційної здатності компонентів схрещування і зміну у співвідношенні типів генних взаємодій. Виявлено відсутність зв’язку між характеристикою родоначальників, відібраних з груп з контрастним поєднанням елементів продуктивності та комбінаційною здатністю ліній, отриманими на їх основі. Це дає підставу для корекції технології селекційного процесу створення ЧС гібридів через вилучення індивідуальної поляризації як методу добору за фенотипом і заміни її визначенням генетичної цінності компонентів в топкросних схрещуваннях. Визначена генетична цінність лінійзапилювачів першого інбредного покоління І1 за елементами продуктивності, що походять із багатонасінних популяцій уладівської селекції. З популяції У752 виділено 7 генетично-цінних ліній за врожайністю і 17 – за цукристістю, а з популяції КМ2 – відповідно 6 і 10 ліній. На їх основі створено синтетики з поліпшеними параметрами врожайності та цукристості відповідно на 9,4 і 2,4% (вихідна популяція У752) і на 4,4 і 8,3% (вихідна популяція КМ2) порівняно з груповим стандартом. Проаналізована структура генотипної мінливості елементів продуктивності ЧС гібридів, створених за участю запилювачів першого і другого інбредного покоління І2. В генотипній варіації ознак гібридів, створених на основі запилювачів І1 першого циклу рекурентного добору, переважаючими були адитивні ефекти обох батьківських форм, а у гібридів, сформованих за участю запилювачів І2 другого циклу рекурентного добору – неадитивні ефекти взаємодії компонентів. У другому циклі рекурентного добору виділено 7 комбінаційно-цінних ліній І2 з високою ЗКЗ за врожайністю і 8 – за цукристістю. Виділено 5 ліній: У752/5/7, У752/84/3, КМ2/33/4, КМ2/34/7, КМ2/75/4, які поєднували високу ЗКЗ за урожайністю та цукристістю одночасно. Гетерозисний ефект гібридних комбінацій залежав від сумарного поєднання позитивних адитивних і неадитивних ефектів генів, що контролюють кількісні ознаки продуктивності. Урожайність кращих гібридів за участю ліній-запилювачів І2, виділених з багатонасінних популяцій У752 та КМ2, становила 104...117,3%, цукристість – 102,4...106,0%, а поліпшених синтетиків – відповідно 113,4 та 103,6% (У752) і 106,7 та 109,3% (КМ2) до групового стандарту.

Key morphological and agrobiological traits of lately bred domestic varieties of biennial soft winter wheat, expediency of their production, have been scrutinized. | Исследовано основные морфологические и агробиологические особенности вновь образованых отечественных сортов-двуручек пшеницы мягкой, целесообразность их внедрения в производство. | Досліджено основні морфологічні та агробіологічні особливості новостворених вітчизняних сортів-дворучок пшениці м’якої, а також доцільність впровадження їх у виробництво.

The article explains meaning of successive introduction of plants followed by their integration into cultivation, and scientifically grounded development of national varietal sources from the diversity of plants taking into account methodological aspects of practical application of botanical semantic, classification and binary nomenclature of botanical taxa. It also shows scientific aspects of systematic units differentiation caused by relevant Latin names of botanical taxa, which are to facilitate harmonization of UPOV membertates cooperation in the protection of rights of intellectual property on breeding achievements – plant varieties. | Раскрыто значение последовательной интродукции растений с последующим введением их в культуру и научно обоснованное формирование национальных сортовых ресурсов из растительного разнообразия с учётом методических аспектов практического применения ботанической систематики, класификации и бинарной номенклатуры ботанических таксонов. Показано научные аспекты дифференциации систематических единиц, обусловленных соответствующими латинскими названиями ботанических таксонов, которые будут благоприятствовать гармонизации действий стран-участников UPOV в сфере охраны прав объектов интелектуальной собственности  селекционных достижений – сортов растений. | Розкрито значення поетапної інтродукції рослин з подальшим введенням їх у культуру та науково обґрунтоване формування національних сортових ресурсів із рослинного різноманіття з урахуванням методичних аспектів практичного застосування ботанічної систематики, класифікації та бінарної номенклатури ботанічних таксонів. Показано наукові аспекти диференціації систематичних одиниць, зумовлених відповідними латинськими назвами ботанічних таксонів, які сприятимуть гармонізації дій країн-учасників UPOV у сфері охорони прав об’єктів інтелектуальної власності селекційних досягнень – сортів рослин

The review of legal regulation of state testing, registration of plant varieties based on genetically modified organisms in Ukraine and the European Union. Defined problems, namely the problem of harmonization of legislation, the actual Ukraine's lack of specific legislation in the area of biosafety for GMO handling, lack of clear procedures for registration of GMOs and others. | Приведен обзор нормативно-правового регулирования государственной апробации, регистрации сортов растений, созданных на основе генетически модифицированных организмов, в Украине и странах Европейского Союза. Определены проблемные вопросы, а именно: проблемы согласования законодательства, фактического отсутствия в Украине специального законодательства в сфере обеспечения биобезопасности при обращении с ГМО, отсутствия четкой процедуры регистрации ГМО и др. | Наведено огляд нормативно-правого регулювання державної апробації, реєстрації сортів рослин, створених на основі генетично модифікованих організмів, в Україні та країнах Європейського Союзу Визначено проблемні питання, а саме: проблеми узгодження законодавства, фактичної відсутності в Україні спеціального законодавства у сфері забезпечення біобезпеки за поводження з ГМО, відсутності чіткої процедури реєстрації ГМО та ін.