Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible. | Цель. Обзор истории формирования и состояния национальной номенклатуры, а также упорядочение украинских научных названий видов рода Fragaria L. Результаты. Украинской номенклатуре рода Fragaria присущи контроверсионные взгляды на употребление названий «суниці» (= земляника), «полуниці» (= клубника). Украинские названия видов этой группы растений следует согласовать с родовым названием Суниці во множественном числе. Предложено нотородовое название x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.). Выводы. В профессиональной среде необходимо использовать только научные названия видов рода Fragaria – Земляника, которые в украинском языке имеют форму множественного числа (укр. Суниці). В быту и популярной литературе относительно земляники ананасной допустимо употребление деривата в форме единственного числа земляника (укр. суниця), а также клубника (укр. полуниця, полуниці). | Мета. Огляд історії формування й стану національної номенклатури та впорядкування українських наукових назв видів роду Fragaria L. Результати. Українській номенклатурі роду Fragaria властиві контроверзні погляди на вживання назв «суниці», «полуниці». Українські наукові назви видів цієї групи рослин потрібно узгодити з родовою назвою Суниці в множині. Запропоновано нотородову назву х Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. х Fragaria L.). Висновки. У фаховому середовищі потрібно вживати лише наукові назви видів роду Fragaria – Суниці, які в українській мові мають форму множини. В побуті та популярній літературі стосовно суниць ананасових допустимо вживати дериват в однині суниця, а також полуниця, полуниці.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible.

Purpose. Revealing of adaptive properties of plant varieties of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion based on the study of plant growth regulators for marketable production in the Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory ones, variance analysis. Results. The influence of plant growth regulators (Lignogumat, Betastimulin) on earliness and productivity of such red beet varieties as Bordeaux Kharkivskyi and Aktion was established. Conclusions. Plant growth regulators (Betastimulin, Lignogumat) stimulated seed sprouting of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion varieties, activated vegetative plant growth increa­sing marketable yield. Application of Betastimulin (0.2%) for red beet Kharkivskyi Bordeaux and Aktion varieties provides the highest number of marketable beetroots, thus forming marketable yield of 44.7 and 54.9 t/ha respectively with the average beetroot weight of 328–519 g.

Purpose. Revealing of adaptive properties of plant varieties of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion based on the study of plant growth regulators for marketable production in the Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory ones, variance analysis. Results. The influence of plant growth regulators (Lignogumat, Betastimulin) on earliness and productivity of such red beet varieties as Bordeaux Kharkivskyi and Aktion was established. Conclusions. Plant growth regulators (Betastimulin, Lignogumat) stimulated seed sprouting of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion varieties, activated vegetative plant growth increa­sing marketable yield. Application of Betastimulin (0.2%) for red beet Kharkivskyi Bordeaux and Aktion varieties provides the highest number of marketable beetroots, thus forming marketable yield of 44.7 and 54.9 t/ha respectively with the average beetroot weight of 328–519 g.

Purpose. Revealing of adaptive properties of plant varieties of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion based on the study of plant growth regulators for marketable production in the Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory ones, variance analysis. Results. The influence of plant growth regulators (Lignogumat, Betastimulin) on earliness and productivity of such red beet varieties as Bordeaux Kharkivskyi and Aktion was established. Conclusions. Plant growth regulators (Betastimulin, Lignogumat) stimulated seed sprouting of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion varieties, activated vegetative plant growth increa­sing marketable yield. Application of Betastimulin (0.2%) for red beet Kharkivskyi Bordeaux and Aktion varieties provides the highest number of marketable beetroots, thus forming marketable yield of 44.7 and 54.9 t/ha respectively with the average beetroot weight of 328–519 g. | Цель. Выявление адаптивних свойств растений сортов свëклы столовой Бордо харьковский и Актион на основе изучения регуляторов роста растений для товарного поступлення продукции в Лесостепи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, дисперсионный анализ. Результаты. Установлено влияние регуляторов роста растений (лигногумат, бетастимулин) на скороспелость и продуктивность сортов свеклы столовой Бордо харьковский и Актион. Выводы. Регуляторы роста растений (бетастимулин, лигногумат) стимулировали прорастание семян сортов свеклы столовой Бордо харьковская и Актион, активизировали вегетативный рост растений, повышая товарную урожайность. Применение бетастимулина (0,2%) для сортов свек­лы столовой Бордо харьковская и Актион обеспечивает наивысшее количество товарних корнеплодов, в результате чего формируется товарная урожайность 44,7 и 54,9 т/га со средней массой корнеплодов 328–519 г соответственно. | Мета. Виявлення адаптивних властивостей рослин сортів буряку столового Бордо харківський та Актіон на основі вивчення регуляторів росту рослин для товарного надходження продукції в Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, дисперсійний аналіз. Результати. Встановлено вплив регуляторів росту рослин (лігногумат, бетастимулін) на скоростиглість та продуктивність сортів буряку столового Бордо харківський та Актіон. Висновки. Регулятори росту рослин (бетастимулін, лігногумат) стимулювали проростання насіння сортів буряку столового Бордо харківський та Актіон, активізували вегетативний ріст рослин, підвищуючи товарну врожайність. Застосування бетастимуліну (0,2%) для сортів буряку столового Бордо харківський та Актіон забезпечує найвищу кількість товарних коренеплодів, внаслідок чого формується товарна врожайність 44,7 і 54,9 т/га відповідно з середньою масою коренеплодів 328–519 г.

Purpose. To study the influence of agriecological conditions of edaphic-climatic macro- and microzones on adap­tability and productivity of new soft winter wheat, identification and selection of complementary varieties for appropriate conditions. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Peculiarities of the formation of productivity of varieties and its stability cultivation on the condions of cultivation in edaphic-climatic zones, subzones and microzones, including favourable and unfavou­rable years were studied. For realizing the potential of their productivity, it is advisable to introduce a differentiated approach to their cultivation in agri-climatic zones, subzones, microzones according to the requirements of biological characteristics of varieties, their natural adaptive capacity, natural and ecological environment of these zones. Complementary varieties were identified and recommended for use in edaphic-climatic zones, subzones and microzones that demonstrated high plasticity, better adaptability to favourable agri-ecological factors and were more tolerant and resistant to adverse ones. Conclusions. According to the set of productivity and ecological plasticity indices, it is desirable to cultivate varieties Sotnytsya, Kalancha, Hurt, Tonatsiya, Dobrochyn, Gubernator Donu in the Steppe zone; Sotnytsya, Oriyka, Lira Odeska, Tatsitus and Fidelius – in the Forest-Steppe; Tatsitus, Fidelius, Sailor, Etela – in the Polissia.

Purpose. To study the influence of agriecological conditions of edaphic-climatic macro- and microzones on adap­tability and productivity of new soft winter wheat, identification and selection of complementary varieties for appropriate conditions. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Peculiarities of the formation of productivity of varieties and its stability cultivation on the condions of cultivation in edaphic-climatic zones, subzones and microzones, including favourable and unfavou­rable years were studied. For realizing the potential of their productivity, it is advisable to introduce a differentiated approach to their cultivation in agri-climatic zones, subzones, microzones according to the requirements of biological characteristics of varieties, their natural adaptive capacity, natural and ecological environment of these zones. Complementary varieties were identified and recommended for use in edaphic-climatic zones, subzones and microzones that demonstrated high plasticity, better adaptability to favourable agri-ecological factors and were more tolerant and resistant to adverse ones. Conclusions. According to the set of productivity and ecological plasticity indices, it is desirable to cultivate varieties Sotnytsya, Kalancha, Hurt, Tonatsiya, Dobrochyn, Gubernator Donu in the Steppe zone; Sotnytsya, Oriyka, Lira Odeska, Tatsitus and Fidelius – in the Forest-Steppe; Tatsitus, Fidelius, Sailor, Etela – in the Polissia.

Purpose. To study the influence of agriecological conditions of edaphic-climatic macro- and microzones on adap­tability and productivity of new soft winter wheat, identification and selection of complementary varieties for appropriate conditions. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Peculiarities of the formation of productivity of varieties and its stability cultivation on the condions of cultivation in edaphic-climatic zones, subzones and microzones, including favourable and unfavou­rable years were studied. For realizing the potential of their productivity, it is advisable to introduce a differentiated approach to their cultivation in agri-climatic zones, subzones, microzones according to the requirements of biological characteristics of varieties, their natural adaptive capacity, natural and ecological environment of these zones. Complementary varieties were identified and recommended for use in edaphic-climatic zones, subzones and microzones that demonstrated high plasticity, better adaptability to favourable agri-ecological factors and were more tolerant and resistant to adverse ones. Conclusions. According to the set of productivity and ecological plasticity indices, it is desirable to cultivate varieties Sotnytsya, Kalancha, Hurt, Tonatsiya, Dobrochyn, Gubernator Donu in the Steppe zone; Sotnytsya, Oriyka, Lira Odeska, Tatsitus and Fidelius – in the Forest-Steppe; Tatsitus, Fidelius, Sailor, Etela – in the Polissia. | Цель. Изучение влияния агроэкологических условий почвенно-климатических макро- и микрозон на адаптивность и продуктивность новых сортов пшеницы мягкой озимой, выявление и отбор взаимодополняющих сортов для соответствующих условий. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Исследовано особенности формирования продуктивнос­ти сортов и ее стабильности в зависимости от условий выращивания в почвенно-климатических зонах, подзонах и микрозонах, в том числе в благоприятные и неблагоприятные годы. Для реализации потенциала продуктивности целесообразно внедрять дифференцированный подход к распространению их в агроклиматических зонах, подзонах, микрозонах в соответствии с требованиями биологических свойств сортов, в частности их естественной адаптивной способности и условий природно-экологичес­кой среды этих зон. Выявлены и рекомендованы взаимодополняющие сорта с высокой пластичностью, лучшей адаптивностью к благоприятным агроэкологическим факторам, а также более толерантные и устойчивые к неблагоприятным, для использования в почвенно-климатических зонах, подзонах и микрозонах. Выводы. По комплексу показателей продуктивности и экологической пластичности в зоне Степи следует выращивать сорта Сотница, Каланча, Гурт, Тонация, Доброчин, Губернатор Дона; Лесостепи – Сотница, Орийка, Лира одесская, Тацитус и Фиделиус; Полесья – Тацитус, Фиделиус, Сейлор, Этела. | Мета. Вивчення впливу агроекологічних умов ґрунтово-кліматичних макро- й мікрозон на адаптивність та продуктивність нових сортів пшениці м’якої озимої, виявлення та добір взаємодоповнюючих сортів для відповідних умов. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Досліджено особливості формування продуктивності сортів та її стабільності залежно від умов вирощування в ґрунтово-кліматичних зонах, підзонах і мікрозонах, у тому числі в сприятливі й несприятливі роки. Для реалізації потенціалу продуктивності доцільно впроваджувати диференційований підхід до поширення їх в агрокліматичних зонах, підзонах, мікрозонах відповідно до вимог біологічних властивостей сортів, зокрема їхньої природної адаптивної здатності та умов природно-екологічного середовища цих зон. Виявлено й рекомендовано взаємодоповнюючі сорти з високою пластичністю, кращою адаптивністю до сприятливих агроекологічних чинників, а також толерантніші та стійкіші до несприятливих, для використання в ґрунтово-кліматичних зонах, підзонах і мікрозонах. Висновки. За комплексом показників продуктивності та екологічної пластичності в зоні Степу варто вирощувати сорти Сотниця, Каланча, Гурт, Тонація, Доброчин, Губернатор Дону; Лісостепу – Сотниця, Орійка, Ліра одеська, Тацітус і Фіделіус; Полісся – Тацітус, Фіделіус, Сейлор, Етела.

Purpose. To study interactions among the representatives of the genus Salix L. through the cluster analysis, form groups of closely related species and hybrid forms basing on differences of morphological parameters of leaves. Methods. Field, cluster analysis and tree graphics. Results. Willow species were grouped according to absolute parameters of leaf, and three groups of clusters were identified. The degree of affinity between species were assessed using values of an Euclidean distance. Distinctive features of leaf parameters were defined: length of a leaf blade (Ll), distance (cm) between the leaf tip and its maximum width (SDmxT) and the distance between the leaf tip (cm) and the line of its width that corresponds to the length of petiole (SLpT). Conclusions. Using the willow species collection as an example, diagnostically valuable quantitative parameters of leaves were revealed, the use of which allows to identify willow species and hybrid forms through PC applications.

Purpose. To study interactions among the representatives of the genus Salix L. through the cluster analysis, form groups of closely related species and hybrid forms basing on differences of morphological parameters of leaves. Methods. Field, cluster analysis and tree graphics. Results. Willow species were grouped according to absolute parameters of leaf, and three groups of clusters were identified. The degree of affinity between species were assessed using values of an Euclidean distance. Distinctive features of leaf parameters were defined: length of a leaf blade (Ll), distance (cm) between the leaf tip and its maximum width (SDmxT) and the distance between the leaf tip (cm) and the line of its width that corresponds to the length of petiole (SLpT). Conclusions. Using the willow species collection as an example, diagnostically valuable quantitative parameters of leaves were revealed, the use of which allows to identify willow species and hybrid forms through PC applications.

Purpose. To study interactions among the representatives of the genus Salix L. through the cluster analysis, form groups of closely related species and hybrid forms basing on differences of morphological parameters of leaves. Methods. Field, cluster analysis and tree graphics. Results. Willow species were grouped according to absolute parameters of leaf, and three groups of clusters were identified. The degree of affinity between species were assessed using values of an Euclidean distance. Distinctive features of leaf parameters were defined: length of a leaf blade (Ll), distance (cm) between the leaf tip and its maximum width (SDmxT) and the distance between the leaf tip (cm) and the line of its width that corresponds to the length of petiole (SLpT). Conclusions. Using the willow species collection as an example, diagnostically valuable quantitative parameters of leaves were revealed, the use of which allows to identify willow species and hybrid forms through PC applications. | Цель. С помощью кластерного анализа исследовать взаи­мосвязи между представителями рода Salix L., сформировать группы видов и гибридных форм, близкородственных между собой, основываясь на различиях морфологических параметров листьев. Методы. Полевой, кластерного анализа и древовидной графики. Результаты. Виды ивы сгруппированы по абсолютным показателям листка и выделены три группы кластеров. Оценена степень родства видов между собой по значению евклидового расстояния. Определены отличительные показатели листка: длина лис­товой пластинки (Ll), расстояние (см) от верхушки листа до максимальной его ширины (SDmxT) и расстояние от верхушки листа до линии (см) ширины, соответствующей длине черешка (SLрT). Выводы. На примере коллекции ивы обнаружены диагностически ценные количественные показатели листьев, использование которых дает возможность идентифицировать виды и гибридные формы ивы с помощью прикладных программ для ПК. | Мета. За допомогою кластерного аналізу дослідити взаємозв’язки між представниками роду SalixL., сформувати групи видів і гібридних форм, близькоспоріднених між собою, ґрунтуючись на відмінностях морфологічних параметрів листків. Методи. Польовий, кластерного ана­лізу й деревоподібної графіки. Результати. Види верби згруповано за абсолютними показниками листка й виділено три групи кластерів. Оцінено ступінь спорідненості видів між собою за значенням евклідової відстані. Визначено відмінні показники листка: довжина листкової пластинки (Ll), відстань (см) від верхівки листка до максимальної його ширини (SDmxT) та відстань від верхівки листка (см) до лінії ширини, що відповідає довжині черешка (SLpT). Висновки. На прикладі колекції верби виявлено діагностично цінні кількісні показники листків, використання яких дає можливість ідентифікувати види й гібридні форми верби за допомогою прикладних програм для ПК.

To analyse the modern classification and nomenclature of species of pome fruit crops which varieties are listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine, and improve terminological system of the Ukrainian names of both species and garden crops. Results. Fruit cultivars and most apple clonal rootstocks belong to Malus pumila, and ornamental cultivars belong to Malus gloriosa. The most common scientific name of the cultivated apple, especially among horticulturists, is Malus domestica, although according to the principle of priority the name Malus pumila should have the advantage. As far as Nomenclature Committee for Vascular Plants has rejected the proposal to conserve the name Malus domestica, Malus pumila is correct name for the cultivated apple. The use of synonymic name Malus domestica should be avoided in both scientific and scientific-popular papers for stability of nomenclature. Pear cultivars listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine are presented by Pyrus communis, and pear rootstocks – by Cydonia oblonga. Fruit cultivars of the latter belong to separate fruit crop named quince. An apple-quince hybrid was registered as universal clonal rootstock for pome fruit crops. The State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine also contains nonconventional fruit crops such as Chaenomeles and hawthorn that consist of some species and nothospecies. Conclusions. In scientific publications one should stop the use of synonymic name Malus domestica in favour of the correct name for cultivated apple Malus pumila. Apple, pears and Chaenomeles cultivars listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine have a complex multispecies origin whereas quince, hawthorn and pear roostock cultivars systematically are monospecies. A universal roootstock of pome fruit crops is Cydolus, or apple-quince, that resulted from interspecies hybridization between quince and apple. Refusal Refuse to use obsolete names of fruit plants species will promote harmonization of professional language.

To analyse the modern classification and nomenclature of species of pome fruit crops which varieties are listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine, and improve terminological system of the Ukrainian names of both species and garden crops. Results. Fruit cultivars and most apple clonal rootstocks belong to Malus pumila, and ornamental cultivars belong to Malus gloriosa. The most common scientific name of the cultivated apple, especially among horticulturists, is Malus domestica, although according to the principle of priority the name Malus pumila should have the advantage. As far as Nomenclature Committee for Vascular Plants has rejected the proposal to conserve the name Malus domestica, Malus pumila is correct name for the cultivated apple. The use of synonymic name Malus domestica should be avoided in both scientific and scientific-popular papers for stability of nomenclature. Pear cultivars listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine are presented by Pyrus communis, and pear rootstocks – by Cydonia oblonga. Fruit cultivars of the latter belong to separate fruit crop named quince. An apple-quince hybrid was registered as universal clonal rootstock for pome fruit crops. The State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine also contains nonconventional fruit crops such as Chaenomeles and hawthorn that consist of some species and nothospecies. Conclusions. In scientific publications one should stop the use of synonymic name Malus domestica in favour of the correct name for cultivated apple Malus pumila. Apple, pears and Chaenomeles cultivars listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine have a complex multispecies origin whereas quince, hawthorn and pear roostock cultivars systematically are monospecies. A universal roootstock of pome fruit crops is Cydolus, or apple-quince, that resulted from interspecies hybridization between quince and apple. Refusal Refuse to use obsolete names of fruit plants species will promote harmonization of professional language.

To analyse the modern classification and nomenclature of species of pome fruit crops which varieties are listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine, and improve terminological system of the Ukrainian names of both species and garden crops. Results. Fruit cultivars and most apple clonal rootstocks belong to Malus pumila, and ornamental cultivars belong to Malus gloriosa. The most common scientific name of the cultivated apple, especially among horticulturists, is Malus domestica, although according to the principle of priority the name Malus pumila should have the advantage. As far as Nomenclature Committee for Vascular Plants has rejected the proposal to conserve the name Malus domestica, Malus pumila is correct name for the cultivated apple. The use of synonymic name Malus domestica should be avoided in both scientific and scientific-popular papers for stability of nomenclature. Pear cultivars listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine are presented by Pyrus communis, and pear rootstocks – by Cydonia oblonga. Fruit cultivars of the latter belong to separate fruit crop named quince. An apple-quince hybrid was registered as universal clonal rootstock for pome fruit crops. The State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine also contains nonconventional fruit crops such as Chaenomeles and hawthorn that consist of some species and nothospecies. Conclusions. In scientific publications one should stop the use of synonymic name Malus domestica in favour of the correct name for cultivated apple Malus pumila. Apple, pears and Chaenomeles cultivars listed in the State Register of Plants Varieties Suitable for Dissemination in Ukraine have a complex multispecies origin whereas quince, hawthorn and pear roostock cultivars systematically are monospecies. A universal roootstock of pome fruit crops is Cydolus, or apple-quince, that resulted from interspecies hybridization between quince and apple. Refusal Refuse to use obsolete names of fruit plants species will promote harmonization of professional language. | Цель. Проанализировать современную классификацию и номенклатуру видов семечковых культур, сорта которых занесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, и усовершенствовать терминологическую систему украинских названий видов и садовых культур. Результаты. Плодовые сорта и большинство клоновых подвоев яблони относятся к Malus pumila, декоративные сорта – к Malus gloriosa. Наиболее часто употребляемым названием культурной яблони, особенно в садоводческих кругах, является Malus domestica, хотя за принципом приоритета преимущество имеет название Malus pumila. Так как Номенклатурный комитет по сосудистым растениям отклонил предложение консервации названия Malus domestica, Malus pumila остается правильным названием культурной яблони. Синонимическое название Malus domestica не следует использовать в научных и научно-популярных работах, что будет способствовать стабилизации номенклатуры. Сорта груши в Государственном реестре сортов растений Украины представлены Pyrus communis, подвои груши – Cydonia oblonga. Плодовые сорта последней относятся к отдельной культуре – айве. Айвово-яблуневый гибрид зарегистрирован как универсальный клоновый подвой семечковых культур. В Государственный реестр сортов растений Украины занесены также сорта нетрадиционных плодовых культур хеномелеса и боярышника, которые состоят из нескольких видов и нотовидов. Выводы. В научных публикациях следует перестать применять синонимическое название Malus domestica в пользу правильного названия культурной яблони Malus pumila. Сорта яблони, груши и хеномелеса, занесенные в Государственный реестр сортов растений, пригодных к распространению в Украине, имеют сложное многовидовое происхождение, тогда как сорта айвы, боярышника и подвоев груши в систематическом отношении являются моновидовыми. Универсальный подвой семечковых культур – цидол, или яблонеайва, является результатом в результате межродовой гибридизации айвы с яблоней. Отказ от употребления устаревших названий видов плодовых растений будет способствовать гармонизации профессионального языка. | Мета. Проаналізувати сучасну класифікацію й номенклатуру видів зерняткових культур, сорти яких занесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, та вдосконалити термінологічну систему українських назв видів і садових культур. Результати. Плодові сорти й більшість клонових підщеп яблуні належать до Maluspumila, декоративні сорти – до Malus gloriosa. Найуживанішою науковою назвою культурної яблуні, особливо в садівничих колах, є Malus domestica, хоч за принципом пріоритету перевагу має назва Maluspumila. Оскільки Номенклатурний комітет з судинних рослин відхилив пропозицію консервування назви Malus domestica, Maluspumila залишається правильною назвою культурної яблуні. Синонімічну назву Malus domestica не варто вживати в наукових і науково-популярних працях, що сприятиме стабілізації номенклатури. Сорти груші в Державному реєстрі сортів рослин України представлено Pyruscommunis, підщепи груші – Cydoniaoblonga. Плодові сорти останньої належать до окремої культури – айви. Айвово-яблуневий гібрид зареєстровано як універсальну клонову підщепу зерняткових культур. До Держаного реєстру сортів рослин України занесено також сорти нетрадиційних плодових культур хеномелесу й глоду, що складаються з декількох видів і нотовидів. Висновки. У наукових публікаціях варто припинити вживати синонімічну назву Malusdomestica на користь правильної назви культурної яблуні Maluspumila. Сорти яблуні, груші й хеномелесу, що занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення в Україні, мають складне багатовидове походження, в той час як сорти айви, глоду й підщеп груші в систематичному відношенні є моновидовими. Універсальна підщепа зерняткових культур – цидол, або яблунеайва, походить від міжродової гібридизації айви з яблунею. Вилучення з ужитку застарілих назв видів плодових рослин сприятиме гармонізації фахової мови.

Purpose. Determination of optimum dozes of foliar fee­ding for each cultivar that will provide the highest output of standard rootstocks. Methods. Field, analytical and statistical ones. Results. The author presents the results of study of the hazelnut plant foliar feeding in the mother plantation for vegetative propagation with applying different carba­mide concentration combined with 0.1% potassium sulfate (1.50.4 m) in case of horizontal method of growing. Biometric indices of hazelnut layers were analyzed; the influence of each factor on their height and diameter was determined. The rootstocks output per 1 linear meter for each cultivar as well as optimum foliar feeding doze was defined (0.5% carbamide with 0.1% potassium sulfate). Conclusions. The highest output of standard rootstocks in the mother plantation for horizontal vegetative propagation was achieved when applying the foliar feeding with 0.5% carbamide combined with 0.1% potassium sulfate, particularly (thousand rootstocks per 1 ha) for the cultivars: ‘Sviatkovyi’ – 66.7, ‘Dolynskyi’ – 62.1 and ‘Darunok Yunnatam’ – 50.7. For ‘Koronchatyi’ cultivar, the use of 3% carbamide was the most efficient.

Purpose. Determination of optimum dozes of foliar fee­ding for each cultivar that will provide the highest output of standard rootstocks. Methods. Field, analytical and statistical ones. Results. The author presents the results of study of the hazelnut plant foliar feeding in the mother plantation for vegetative propagation with applying different carba­mide concentration combined with 0.1% potassium sulfate (1.50.4 m) in case of horizontal method of growing. Biometric indices of hazelnut layers were analyzed; the influence of each factor on their height and diameter was determined. The rootstocks output per 1 linear meter for each cultivar as well as optimum foliar feeding doze was defined (0.5% carbamide with 0.1% potassium sulfate). Conclusions. The highest output of standard rootstocks in the mother plantation for horizontal vegetative propagation was achieved when applying the foliar feeding with 0.5% carbamide combined with 0.1% potassium sulfate, particularly (thousand rootstocks per 1 ha) for the cultivars: ‘Sviatkovyi’ – 66.7, ‘Dolynskyi’ – 62.1 and ‘Darunok Yunnatam’ – 50.7. For ‘Koronchatyi’ cultivar, the use of 3% carbamide was the most efficient.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs.

Рurpose. Determining the influence of the varietal features on seed productivity of China Aster when growing under conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field study during 2011–2013 on experimental field of Institute of Horticulture of the National Academy of Agriculture Sciences. Results. It was experimentally determined the influence of varietal features on seed productivity for various sort-types of China Aster. Based on morphological description, the growth and development of this plant was shown as well as dependence of generative organs on quantitative parameters of ve­getative ones, and their impact on the productivity of various variety types either of the Institute of Horticulture or other scientific institutions breeding. Structure of flowers for various sort-types was illustrated. The most productive varieties were identified among those that are included in the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine which have formed the average of 3 g of seeds or more per plant during the years of study. Conclusions. Edaphoclimatic conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine are favorable for seed-producing industry of China Aster. Its productivity considerabl­y depends on a variety and sort-type to which it belongs. | Цель. Определение влияния сортовых особенностей на семенную продуктивность калистефуса китайского при выращивании в условиях Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования проводили в течение 2011–2013 гг. на опытном поле Института садоводства НААН. Результаты. Экспериментально определено влияние сортовых особенностей на семенную продуктивность у различных сортотипов калистефуса китайского. На основе морфологического описания показаны рост и развитие этого растения, зависимость генеративных органов от количественных параметров вегетативных и их влияние на продуктивность разнотипных сортов как селекции Института садоводства, так и других научных учреждений. Проиллюстрировано строе­ние цветков различных сортотипов. Определены самые продуктивные сорта среди внесенных в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, которые в среднем по годам исследований формировали до 3 г семян с куста и выше. Выводы. Почвенно-климатические условия Лесостепи Украины благоприятны для промышленного семеноводства калистефуса китайского. Его продуктивность в значительной мере зависит от сор­та и сортотипа, к которому он относится. | Мета. Визначення впливу сортових особливостей на насіннєву продуктивність калістефусу китайського під час вирощування в умовах Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили протягом 2011–2013 рр. на дослідному полі Інституту садівництва НААН. Результати. Експериментально визначено вплив сортових особливостей на насіннєву продуктивність у різних сортотипів калістефусу китайського. На основі морфологічного опису показано ріст і розвиток цієї рослини, залежність генеративних органів від кількісних параметрів вегетативних та їхній вплив на продуктивність різнотипних сортів як селекції Інституту садівництва, так і інших наукових установ. Проілюстровано будову квіток різних сортотипів. Визначено найпродуктивніші сорти серед занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, які в середньому за роками досліджень формували до 3 г насіння з куща й вище. Висновки. Ґрунтово-кліматичні умови Лісостепу України є сприятливими для промислового насінництва калістефусу китайського. Його продуктивність значною мірою залежить від сорту та сортотипу, до якого він належить.

Purpose. Substantiating the selection of potato varieties for their ecological plasticity and stability to grow in Polissia. Methods. Field, laboratory, analitycal and statystical ones. Results. Impact of weather conditions during the growing season on the stability of potato varieties was estimated by indicators of yield, starch content and collection over the years by determining the average, standard deviation, minimum, maximum values and range of variation. ‘Memphis’, ‘Faluka’, ‘Arsenal’ and ‘Evolution’ were distinguished from the studied potato varieties by high genetic stability – their deviation from the average variance marked «minus» had values that were significantly less than zero. ‘Faktor’, ‘Flamenko’ and ‘Evora’ varieties are plastic (deviation is close to ±0), ‘Kolomba’, ‘Arizona’ and ‘Voliumiia’ ones – very plastic (deviation is most distant from zero). The studied varieties were distributed by homeostasis as follows: ‘Arizona’, ‘Colombo’, ‘Factor’ and ‘Memphis’ are the most valuable. Conclusions. ‘Evora’ potato variety can be considered intensive in terms of yield. ‘Evolution’ and ‘Flamenco’ varieties formed stable yields, during the years of study the difference between their maximum and minimum yields was the least – 8.2 and 9.3 tons per ha, respectively. Environmental assessment according to Eberhart and Russell indicates a high genetic stability of such potato varieties as ‘Arizona’, ‘Volyumiia’, ‘Kolombo’, ‘Evora’ and ‘Flamenko’. Conditions of Zhytomyr Oblast Plant Varieties Studying Centre are the most favorable among the studied regions to cultivate potato varieties.

Purpose. Substantiating the selection of potato varieties for their ecological plasticity and stability to grow in Polissia. Methods. Field, laboratory, analitycal and statystical ones. Results. Impact of weather conditions during the growing season on the stability of potato varieties was estimated by indicators of yield, starch content and collection over the years by determining the average, standard deviation, minimum, maximum values and range of variation. ‘Memphis’, ‘Faluka’, ‘Arsenal’ and ‘Evolution’ were distinguished from the studied potato varieties by high genetic stability – their deviation from the average variance marked «minus» had values that were significantly less than zero. ‘Faktor’, ‘Flamenko’ and ‘Evora’ varieties are plastic (deviation is close to ±0), ‘Kolomba’, ‘Arizona’ and ‘Voliumiia’ ones – very plastic (deviation is most distant from zero). The studied varieties were distributed by homeostasis as follows: ‘Arizona’, ‘Colombo’, ‘Factor’ and ‘Memphis’ are the most valuable. Conclusions. ‘Evora’ potato variety can be considered intensive in terms of yield. ‘Evolution’ and ‘Flamenco’ varieties formed stable yields, during the years of study the difference between their maximum and minimum yields was the least – 8.2 and 9.3 tons per ha, respectively. Environmental assessment according to Eberhart and Russell indicates a high genetic stability of such potato varieties as ‘Arizona’, ‘Volyumiia’, ‘Kolombo’, ‘Evora’ and ‘Flamenko’. Conditions of Zhytomyr Oblast Plant Varieties Studying Centre are the most favorable among the studied regions to cultivate potato varieties.

Purpose. Substantiating the selection of potato varieties for their ecological plasticity and stability to grow in Polissia. Methods. Field, laboratory, analitycal and statystical ones. Results. Impact of weather conditions during the growing season on the stability of potato varieties was estimated by indicators of yield, starch content and collection over the years by determining the average, standard deviation, minimum, maximum values and range of variation. ‘Memphis’, ‘Faluka’, ‘Arsenal’ and ‘Evolution’ were distinguished from the studied potato varieties by high genetic stability – their deviation from the average variance marked «minus» had values that were significantly less than zero. ‘Faktor’, ‘Flamenko’ and ‘Evora’ varieties are plastic (deviation is close to ±0), ‘Kolomba’, ‘Arizona’ and ‘Voliumiia’ ones – very plastic (deviation is most distant from zero). The studied varieties were distributed by homeostasis as follows: ‘Arizona’, ‘Colombo’, ‘Factor’ and ‘Memphis’ are the most valuable. Conclusions. ‘Evora’ potato variety can be considered intensive in terms of yield. ‘Evolution’ and ‘Flamenco’ varieties formed stable yields, during the years of study the difference between their maximum and minimum yields was the least – 8.2 and 9.3 tons per ha, respectively. Environmental assessment according to Eberhart and Russell indicates a high genetic stability of such potato varieties as ‘Arizona’, ‘Volyumiia’, ‘Kolombo’, ‘Evora’ and ‘Flamenko’. Conditions of Zhytomyr Oblast Plant Varieties Studying Centre are the most favorable among the studied regions to cultivate potato varieties. | Цель. Обосновать подбор сортов картофеля за их экологической пластичностью и стабильностью для выращивания в условиях Полесья. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Влияние погодных условий периода вегетации на стабильность сортов картофеля оценили по показателям урожайности, содержанию и сбору крахмала за ряд лет путем определением средних, стандартного отклонения, величин минимума, максимума и размаха вариации. Среди исследуемых сортов картофеля высокой генетической стабильностью отличались ‘Мемфис’, ‘Фалука’, ‘Арсенал’ и ‘Эволюшн’ – их отклонения от средней дисперсии с пометкой «минус» имели значения существенно меньше нуля. Пластичными являются сорта ‘Фактор’, ‘Фламенко’ и ‘Эвора’ (отклонения приближенны к ±0), очень пластичными – ‘Коломба’, ‘Аризона’ и ‘Вольюмия’ (отклонения наиболее удалены от нуля). За гомеостатичностью наиболее ценными являются сорта ‘Аризона’, ‘Коломба’, ‘Фактор’ и ‘Мемфис’. Выводы. По уровню урожайности интенсивным можно считать сорт картофеля ‘Эвора’. Стабильными по урожайности были сорта ‘Эволюшн’ и ‘Фламенко’, у которых за годы исследований разницы между максимальной и минимальной урожайностью были наименьшими – 8,2 и 9,3 т/га соответственно. Экологическая оценка по Эберхарту и Расселу указывает на высокую генетическую стабильность сортов картофеля ‘Аризона’, ‘Вольюмия’, ‘Коломба’, ‘Эвора’ и ‘Фламенко’. Среди исследуемых регионов наиболее благоприятными для выращивания сортов картофеля являются условия Житомирского ОДЦЕСР. | Мета. Обґрунтувати добір сортів картоплі за їх екологічною пластичністю та стабільністю для вирощування в умовах Полісся. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Вплив погодних умов періоду вегетації на стабільність сортів картоплі оцінили за показниками врожайності, вмісту й збору крохмалю протягом ряду років шляхом визначення середніх, стандартного відхилення, величин мінімуму, максимуму та розмаху варіації. Серед досліджуваних сортів картоплі високою генетичною стабільністю вирізнялися ‘Мемфіс’, ‘Фалука’, ‘Арсенал’ та ‘Еволюшн’ – їхні відхилення від середньої дисперсії з позначкою «мінус» мали значення, значно менші за нуль. Пластичними є сорти ‘Фактор’, ‘Фламенко’ та ‘Евора’ (відхилення наближені до ± 0), дуже пластичними – ‘Коломба’, ‘Арізона’ та ‘Вольюмія’ (відхилення найбільше віддалені від нуля). За гомеостатичністю найціннішими є сорти ‘Арізона’, ‘Коломба’, ‘Фактор’ і ‘Мемфіс’. Висновки. За рівнем урожайності інтенсивним можна вважати сорт картоплі ‘Евора’. Стабільними за врожайністю були сорти ‘Еволюшн’ і ‘Фламенко’, у яких за роки досліджень різниці між максимальною та мінімальною врожайністю були найменшими – 8,2 і 9,3 т/га відповідно. Екологічна оцінка за Еберхартом і Расселом вказує на високу генетичну стабільнісь сортів картоплі ‘Арізона’, ‘Вольюмія’, ‘Коломба’, ‘Евора’ і ‘Фламенко’. Серед досліджуваних регіонів найсприятливішими для вирощування сортів картоплі є умови Житомирського ОДЦЕСР.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection. | Цель. Определить особенности анатомо-морфологических признаков растений стевии для ускорения идентификации тетраплоидных форм. Методы. Полевой, лабораторный и метод дисперсионного анализа. Результаты. Установлено, что характерной особенностью анатомо-морфологических признаков тетраплоидных форм стевии по сравнению с диплоидными является больший листовой индекс (19–38%), меньшее количество устьиц на единицу площади (на 39–48%), больший диаметр пыльцевых зерен (на 42–92%). Выводы. Вспомогательными критериями отбора (экспресс-метод) являются параметры листовой пластинки, размеры устьиц и диаметр пыльцы. У тетраплоидных форм стевии листовой индекс (отношение длины к ширине листовой пластинки), а также размер устьиц и диаметр пыльцы являются достоверно большими по сравнению с диплоидными формами. Основным и самым точным критерием отбора тетраплоидных форм является определение количества хромосом на основе цитологического анализа, что целесообразно использовать на более поздних этапах отбора. | Мета. Визначити особливості анатомо-морфологічних ознак рослин стевії для прискорення ідентифікації тетраплоїдних форм. Методи. Польовий, лабораторний і метод дисперсійного аналізу. Результати. Встановлено, що характерною особливістю анатомо-морфологічних ознак тетраплоїдних форм стевії порівняно з диплоїдними є більший листковий індекс (19–38%), менша кількість продихів на одиниці площі (на 39–48%), більший діаметр пилкових зерен (на 42–92%). Висновки. Допоміжними критеріями добору (експрес-метод) є параметри листкової пластинки, розміри продихів і діаметр пилку. У тетраплоїдних форм стевії листковий індекс (відношення довжини до ширини листкової пластинки), а також розмір продихів і діаметр пилку є достовірно більшими порівняно з диплоїдними формами. Основним і найточнішим критерієм добору тетраплоїдних форм є визначення кількості хромосом на основі цитологічного аналізу, що доцільно використовувати на пізніших етапах добору.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection.