Purpose. To analyze peculiarities of Ukrainian cereals and oilseeds trade, the situation on the world market, and determine future prospects of its development. Methods. Analysis and synthesis, comparative evaluation, graphic procedure. Results. The role and place of Ukraine in a total grain supply to the world market was determined. Ukraine is a world’s top ten grain producer. Among domestic agricultural products, cereals, oilseeds and sunflower oil are in the highest demand in the world. In recent years, our state has reinforced its status as one of the leading exporters of cereals. The commodity pattern of cereals and oilseeds export was analyzed with specifying most in-demand positions and the main countries purchasing these pro­ducts. According to the results of 2015, Ukraine obtained the highest foreign currency revenue from export of corn, wheat and barley (in grain structure) including soybeans and rapeseed (among oil crops). Key domestic and multinational operators are the main exporters of cereals and oilseeds in Ukraine and still hold their leading position. It was found a significant excess of import price of seeds as compared with export price of crops grown in Ukraine. Assortment of maize and sunflower seeds offered by major companies-producers in Ukraine was studied. Main trends of the world grain market development are considered. Conclusions. It was established that Ukraine is one of the major exporters of cereals and oilseeds. However, volatility of their prices significantly affects the export revenue that was decreasing even with increasing export quantities in kind. The dependence of domestic grain industry development on high-quality imported seed of maize and sunflower hybrids was recorded. It is expected that in the years to come Ukraine will maintain its strong positions in the world’s grain market. | Цель. Проанализировать особенности торговли Украи­ны зерновыми и масличными культурами, ситуацию на мировом рынке и определить дальнейшие перспективы ее развития. Методы. Анализ и синтез, сравнительная оценка, графический. Результаты. Определены роль и место Украины в поставках зерна на мировой рынок. Ук­раина уверенно входит в десятку крупнейших стран-производителей зерна. Среди продукции сельского хозяйства отечественного производства наибольшим спросом в мире пользуются зерновые, масличные культуры и подсолнечное масло. В последние годы наше государство закрепило свой статус одного из ведущих экспортеров зерновых культур. Проанализирована товарная структура экспорта зерновых и масличных культур с выделением позиций, которые пользуются наибольшим спросом, а также основные страны-покупатели этой продукции. По итогам 2015 г., самую большую валютную выручку Украи­на получила в структуре зерновых от экспорта кукурузы, пшеницы и ячменя, из масличных культур – сои и рапса. Основными экспортерами зерновых и масличных культур в Украине являются ведущие отечественные и транснациональные операторы, которые стабильно удерживают свои передовые позиции. Выявлено значительное превышение импортной цены семян по сравнению с экспортной ценой выращенных в Украине культур. Исследован ассортимент семян кукурузы и подсолнечника, который предлагают основные компании-производители на территории Украины. Рассмотрены основные тенденции развития мирового рынка зерна. Выводы. Установлено, что Украи­на является одним из основных экспортеров зерновых и масличных культур. Однако нестабильность цен на них значительно влияет на величину экспортной выручки, которая уменьшается даже при возрастающих объемах в натуральном выражении. Отмечена зависимость развития отечественной зерновой отрасли от высококачественных импортных семян гибридов кукурузы и подсолнечника. Ожидается, что в ближайшие годы Украина сохранит свои сильные позиции на мировом рынке зерна. | Мета. Проаналізувати особливості торгівлі України зерновими та олійними культурами, ситуацію на світовому ринку й визначити подальші перспективи її розвитку. Методи. Аналіз та синтез, порівняльна оцінка, графічний. Результати. Визначено роль та місце України в поставках зерна на світовий ринок. Україна впевнено входить до десятки найбільших країн-виробників зерна. Серед продукції сільського господарства вітчизняного виробництва найбільший попит у світі мають зернові, олійні культури та соняшникова олія. Останніми роками наша держава закріпила свій статус одного з провідних експортерів зернових культур. Проаналізовано товарну структуру експорту зернових та олійних культур з виділенням позицій, що мають найбільший попит, а також основних країн-покупців цієї продукції. За підсумками 2015 р., найбільшу валютну виручку Україна отримала в структурі зернових від експорту кукурудзи, пшениці та ячменю, з олійних культур – сої та ріпаку. Основними експортерами зернових і олійних культур в Україні є провідні вітчизняні та транснаціональні оператори, які стабільно утримують свої передові позиції. Виявлено значне перевищення імпортної ціни насіння порівняно з експортною ціною культур, вирощених в Україні. Досліджено асортимент насіння кукуру­дзи й соняшнику, який пропонують основні компанії-виробники на території України. Розглянуто основні тенденції розвитку світового ринку зерна. Висновки. Встановлено, що Україна є одним з основних експортерів зернових та олійних культур. Однак нестабільність цін на них значно впливає на величину експортної виручки, що зменшується навіть за зростаючих обсягів у натуральному вираженні. Зазначено залежність розвитку вітчизняної зернової галузі від високоякісного імпортного насіння гібридів кукурудзи й соняшнику. Очікується, що найближчими роками Україна збереже свої міцні позиції на світовому ринку зерна.

Purpose. Providing a scientific rationale for the practical application of analysis of variance elements to determine the range of morphological and value for cultivation and use (VCU) characteristics of Romaine lettuce ‘Skarb’ variety. Results. The Romaine lettuce ‘Skarb’ variety was identified by the type of display of quantitative (QN) identification characteristics. VCU characteristics of the var. longifolia L. varieties were determined and statistically processed. The author focused on practical application of histogram and variation curve of phenotype morphological characteristics when performing the uniformity test. The correlation between quantitative characteristics of lettuce leaf and head was observed when plant productivity was developing. Romaine lettuce yield value was verified statistically. Thresholds were established for the indices under study, confidence intervals were defined over the years of study. Conclusions. The use of Lewis stability factor (S.F. = Xmax/Xmin) allowed to establish the stability of each characteristic display. Practical application of the histogram and variation curve for determining code of display of quantitative morphological characters and the range of VCU characteristics of the Romaine lettuce ‘Skarb’ variety was scientifically grounded. | Цель. Научно обосновать практическое применение элементов вариационной статистики для определения параметров морфологических и хозяйственно-ценных признаков сорта салата ромэн ‘Скарб’. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Идентифицирован сорт салата ромэн ‘Скарб’ по типу проявления количественных (QN) идентификационных признаков. Определены и статистически обработаны результаты хозяйственно-ценных характеристик сор­тов var. longifolia L. Раскрыто практическое применение гистограммы и вариационной кривой морфологических признаков фенотипа салата во время теста на однородность. Показано корреляционная связь количественных признаков листа и кочана салата ромэн, при формировании продуктивности растений. Статистически подтверждена достоверность результатов показателя урожайности салата ромэн, установлены предельные границы исследуемых показателей и определены доверительные интервалы за годы исследований. Выводы. Применение коэффициента стабильности Левиса (S.F. = Xmax/Xmin) поз­волило установить стабильность проявления каждого признака. Научно обоснованное практическое применение гистограммы и вариационной кривой для определения кодов проявления количественных морфологических признаков и параметров хозяйственно-ценных характеристик сорта салата ромэн ‘Скарб’. | Мета. Науково обґрунтувати практичне застосування елементів варіаційної статистики для визначення парамет­рів морфологічних та господарсько-цінних ознак сорту салату ромен. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Ідентифіковано сорт салату ромен ‘Скарб’ за типом прояву кількісних (QN) ідентифікаційних ознак. Визначено та статистично опрацьовано результати господарсько-цінних характеристик сортів var. longifolia L. Розкрито практичне застосування гістограми та варіаційної кривої морфологічних ознак фенотипу під час тесту на однорідність. Виявлено кореляційний зв’язок кількісних ознак листка та головки салату ромен під час формування продуктивності рослин. Статистично підтверджено достовірність результатів показника врожайності салату ромен, встановлено граничні межі досліджуваних показників та визначено довірчі інтервали за роки досліджень. Висновки. Застосування коефіцієнта стабільності Левіса (S.F. = Xmax/Xmin) дало можливість встановити стабільність прояву кожної ознаки. Науково обґрунтовано практичне застосування гістограми та варіаційної кривої для визначення кодів прояву кількісних морфологічних ознак та параметрів господарсько-цінних характеристик сортів салату ромен ‘Скарб’.

Purpose. Determination and analysis of relationship of sowing qualities and yield properties of millet seed (Panicum meliaceum L.) to be formed by the action of predecessors and conditions of mineral nutrition in the context of unstable moistening in the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Mathematico-statistical ones (correlation, regression). Results. The use of correlation pleiades method allowed to analyze multifactor relations of sowing qualities and yield properties of millet seed and establish that there was a direct correlation relationship of medium strength (r = 0.52 ± 0.01) between yielding of maternal and millet plants of the first seed progeny. It was found that maternal plants yielding is strongly correlated with laboratory and technological indicators of seed quality that interrelated through integrated quality parameter of seed material (r = 0.56 ± 0.01) and millet output (r = 0.98 ± 0.00). Integrated quality parameter as well as each of the studied laboratory parameters of seed material quality taken separately have a high-level (r = 0.87…0.96 ± 0.00) effect on the formation of grain yield of the first seed progeny plants. Such physical and technological parameters of the quality of maternal plants yield as a content of protein and fat in seed, seed weight, its uniformity can directly, and millet output, thousand-grain weight and hull content – indirectly indicate peculiarities of forming future grain yield of plants of the first seed progeny. Conclusions. The use of the correlation pleiades method allows to analyze objectively the sowing qualities of millet seed and predict the yield properties in the next generation. | Цель. Установление и анализ многофакторных взаи­мосвязей посевных качеств и урожайных свойств семян проса посевного (Panicum meliaceum L.), сформированных под действием предшественников и условий неустойчивого увлажнения Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Математико-статистический (корреляционный, регрессионный). Результаты. Использование метода корреляционных плеяд позволило проанализировать многофакторные связи посевных качеств и урожайных свойств семян проса посевного и установить, что между урожайностью материнских растений и растений проса первого семенного потомства существует прямая корреляционная связь средней силы (r = 0,52 ± 0,01). Между урожайностью материнских растений и лабораторными и технологическими показателями качества семян существуют сильные корреляционные связи, которые взаимодействуют с ней через интегрированный показатель качества семенного материала (r = 0,56 ± 0,01) и выход пшена (r = 0,98 ± 0,00). Интегрированный показатель качества, а также отдельно каждый из исследуе­мых лабораторных показателей качества семенного материала на сильном уровне (r = 0,87…0,96 ± 0,00) влия­ют на формирование урожайности зерна растений первого семенного потомства. Такие физико-технологические показатели качества урожая материнских растений, как содержание в семенах белка и жира, натура семян, их выравненность могут прямо, а выход пшена, масса 1000 семян и пленчатость – косвенно свидетельствовать об особенностях формирования уровня будущей урожайности зерна растений первого семенного потомства. Выводы. Использование метода корреляционных плеяд позволяет объективно проанализировать посевные качества семенного материала проса посевного и спрогнозировать его урожайные свойства в следующем поколении. | Мета. Встановлення та аналіз взаємозв’язків посівних якостей і врожайних властивостей насіння проса посівного (Panicum meliaceum L.), сформованих під дією попередників та рівня мінерального живлення в умовах нестійкого зволоження Правобережного Лісостепу України. Методи. Математично-статистичний (кореляцій­ний, регресійний).Результати. Використання методу кореляційних плеяд дало можливість проаналізувати багатофакторні зв’язки посівних якостей і врожайних властивостей насіння проса посівного та встановити, що між урожайністю материнських рослин і рослин проса першого насіннєвого потомства існує прямий кореляційний зв’язок середньої сили (r = 0,52 ± 0,01). Між урожайністю материнських рослин і лабораторними та технологічними показниками якості насіння існують сильні кореляційні зв’язки, які взаємодіютьз нею через інтегрований показник якості насіннєвого матеріалу (r = 0,56 ± 0,01) і вихід пшона (r = 0,98 ± 0,00). Інтегрований показник якості (r = 0,87 ± 0,00), а також окремо кожен з досліджуваних лабораторних показників якості насіннєвого матеріалу на сильному рівні (r = 0,87…0,96 ± 0,00) впливають на формування врожайності зерна рослин першого насіннєвого потомства. Такі фізико-технологічні показники якості врожаю материнських рослин, як вміст у насінні білка й жиру, натура насіння, його вирівняність можуть прямо, а вихід пшона, маса 1000 насінин і плівчастість – опосередковано свідчити про особливості формування рівня майбутньої врожайності зерна рослин першого насіннєвого потомства. Висновки. Використання методу кореляційних плеяд дає можливість об’єктивно проаналізувати посівні якості насіннєвого матеріалу проса посівного та спрогнозувати його врожайні властивості в наступному поколінні.

Purpose. To study the influence of fractional composition of seed material on productive properties of spring rape seeds of the ‘Magnat’ variety and ‘MVM’ (‘Gladiator’) variety sample. Methods. Field investigations, laboratory tests, statistical analysis. Results. During 2013–2014, the influence of sown seeds of different size fractions (up to 2,5 g; 2,6–3,5 g; 3,6 g and more) on the indices of productivity of spring rape varie­ties was studied. It was found that over the years of study field germination of sown fractions of seeds in ‘Magnat’ variety averaged 83.5%, in ‘MSM’ variety sample – 86.7%. During the periods of seedling emergence and harvesting, the density of spring rape crops varied depending on relevant fraction of sown seeds. In the ‘Magnat’ variety, photosynthetic potential of crops ranged from 1.1 to 1.3 million m2/ha, in ‘MSM’ variety sample – from 1.2 to 1.6 million m2/ha. Depending on the seed fractions applied, ‘Magnat’ variety crops during the gro­wing season accumulated organic biomass from 2.05 to 2.36 g/m2per day, ‘MSM’ sample variety – from 1.83 to 2.10 g/m2 per day. Conclusions. It was established that different fractions of spring rape seeds sown in the Northern Forest-Steppe zone of Ukraine affected the indices of germinating energy and laboratory germination, crop density formation, leaf surface area and intensity of photosynthesis process (crop photosynthetic potential, net photosynthesis performance). The highest indices of productivity and yield in the ‘Magnat’ variety was ensured by large-seeded fraction (3,6 g and more), in the ‘MVM’ (‘Gladia­tor’) sample variety – by small-seeded fraction (up to 2,5 g). | Цель. Изучение влияния фракционного состава посевного материала на урожайные свойства семян рапса ярового сорта ‘Магнат’ и сортообразца ‘МВМ’ (‘Гладиатор’). Методы. Полевые, лабораторные исследования, статистический анализ. Результаты. В течение 2013–2014 гг. исследовано влияние сева различных фракций семян (до 2,5 г; 2,6–3,5 г; 3,6 г и более) на показатели продуктивности сортов рапса ярового. Выявлено, что за годы исследований полевая всхожесть высеянных фракций семян в среднем у сорта ‘Магнат’ составила 83,5%, у сортообразца ‘МВМ’ – 86,7%. В периоды появления всходов и уборки рапса ярового плотность посевов различается в зависимости от сева семян соответствующей фракции. У сорта ‘Магнат’ фотосинтетический потенциал посева варьировал от 1,1 до 1,3 млн м2/га, у сортообразца ‘МВМ’ – от 1,2 до 1,6 млн м2/га. В зависимости от применяемых фракций семян посевы сорта ‘Магнат’ за вегетацию накапливали органичес­кую биомассу от 2,05 до 2,36 г/м2 в сутки, у сортообразца ‘МВМ’ – от 1,83 до 2,10 г/м2 в сутки. Выводы. Установлено, что в условиях северной Лесостепи Украины сев различных фракций рапса ярового влияет на показатели энергии прорастания и лабораторной всхожести, формирование густоты стояния, площади листовой поверхности и интенсивность процесса фотосинтеза (фотосинтетический потенциал посевов, чистая продуктивность фотосинтеза). Самые высокие показатели продуктивности и уровня урожая у сорта ‘Магнат’ обеспечивал сев семян фракции 3,6 г и более, у сортообразца ‘МВМ’ (‘Гладиатор’) – сев семян фракции до 2,5 г. | Мета. Вивчення впливу фракційного складу посівного матеріалуна врожайні властивості насіння ріпаку ярого сорту ‘Магнат’ та сортозразка ‘МВМ’ (‘Гладіатор’). Методи. Польові, лабораторні дослідження, статистичний аналіз. Результати. Протягом 2013–2014 рр. досліджено вплив сівби різних фракцій насіння (до 2,5 г; 2,6–3,5 г; 3,6 г і більше) на показники продуктивності сортів ріпаку ярого. Виявлено, що за роки досліджень польова схожість висіяних фракцій насіння в середньому в сорту ‘Магнат’ становила 83,5%, у сортозразка ‘МВМ’ – 86,7%. У періоди появи сходів та збирання ріпаку ярого щільність посівів відрізняється залежно від сівби насіння відповідної фракції. У сорту ‘Магнат’ фотосинтетичний потенціал посіву варіював від 1,1 до 1,3 млн м2/га, у сортозразка ‘МВМ’ – від 1,2 до 1,6 млн м2/га. Залежно від застосованих фракцій насіння посіви сорту ‘Магнат’ за вегетацію накопичували органічну біомасу від 2,05 до 2,36 г/м2 за добу, сорто­зразка ‘МВМ’ – від 1,83 до 2,10 г/м2 за добу. Висновки. Встановлено, що в умовах північного Лісостепу України сівба різних фракцій посівного матеріалу ріпаку ярого впливає на показники енергії проростання та лабораторної схожості, формування густоти стояння, площі листкової поверхні та інтенсивність процесу фотосинтезу (фотосинтетичний потенціал посівів, чиста продуктивність фотосинтезу). Найвищі показники продуктивності та рівня врожаю у сорту ‘Магнат’ забезпечувала сівба насіння фракції 3,6 г і більше, у сортозразка ‘МВМ’ (‘Гладіатор’) – сівба насіння фракції до 2,5 г.

Purpose. To establish the level of formation of winter barley yield depending on weather conditions during the gro­wing season in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field investigations, ANOVA, variance and correlation analysis. Results. Positive correlation was revealed between yield and the duration of the vegetation (r = 0.54) and especially “heading–maturation” period (r = 0.76). Moderate positive correlation was established between yield and mean daily air temperature during the period from termination to resumption of vegetation (r = 0.44), and strong negative one – between yield and mean daily air temperature during hea­ding to maturation period (r = -0.77). Positive correlation was observed between yield and rainfall amount during the period from vegetation resumption to heading (r = 0.30). In general, during the growing season the correlation was weak (r = 0.16). For the period of “heading–maturation” low nega­tive value (r = -0.11) was fixed. This was due to heavy precipitations, especially torrential rains, which in some years have caused lodging of plantings resulted in yield decrease. Conclusions. Under the conditions of Forest-Steppe zone of Ukraine, fluctuations in temperature and water regimes are responsible for significant variability in growing season duration and yield of winter barley. Optimal amount of precipitation (close to long-time annual average) and their uniform distribution throughout growing season is the most favorable for obtaining high yield. “Heading–maturation» period is responsible for the formation of winter barley yield level. | Цель. Определить уровень формирования урожайнос­ти ячменя озимого в зависимости от метеорологических условий вегетационного периода в Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования, дисперсионный, вариа­ционный и корреляционный анализ. Результаты. Выявлена положительная корреляция урожайности с продолжительностью вегетации (r = 0,54), особенно периода «колошение–созревание» (r = 0,76). Установлена умеренная положительная связь урожайности и среднесуточной температуры воздуха в период между прекращением и возобновлением вегетации (r = 0,44), а также сильная отрицательная со среднесуточной температурой воздуха от колошения до созревания (r = -0,77). Положительная корреляция урожайности и количества осадков отмечена в период от возобновления вегетации до колошения (r = 0,30). В целом за вегетационный период связь была слабой (r = 0,16). Для периода «колошение–созревание» отмечено низкое отрицательное значение (r = -0,11). Это связано с избыточными осадками, особенно ливневого характера, которые в отдельные годы приводили к полеганию посевов, что снижало урожайность. Выводы. В условиях Лесостепи Украины колебания температурного и водного режимов обу­словливают значительную вариабельность длительности вегетационного периода и урожайности ячменя озимого. Наиболее благоприятным для получения урожая является оптимальное (близкое к среднемноголетним значениям) количество осадков и их равномерное распределение на протяжении всего вегетационного периода. Период «колошение–созревание» является определяющим для формирования уровня урожайности ячменя озимого. | Мета. Встановити рівень формування врожайності ячменю озимого залежно від метеорологічних умов вегетаційного періоду в Лісостепу України. Методи. Польові дослідження, дисперсійний, варіаційний та кореляційний аналіз. Результати. Виявлено позитивну кореляцію врожайності з тривалістю вегетації (r = 0,54), особливо періоду «колосіння–доcтигання» (r = 0,76). Встановлено помірний позитивний зв’язок урожайності й середньодобової температури повітря у період між припиненням і відновленням вегетації (r = 0,44) та сильний від’ємний – із середньодобовою температурою повітря від колосіння до достигання (r = -0,77). Позитивну кореляцію врожайності й кількості опадів спостережено в період від відновлення вегетації до колосіння (r = 0,30). Загалом за вегетаційний період зв’язок був слабким (r = 0,16). Для періоду «колосіння–достигання» зафіксовано низьке від’ємне значення (r = -0,11). Це пов’язано з надмірними опадами, особливо зливового характеру, які в окремі роки спричинювали вилягання посівів, що знижувало врожайність. Висновки. В умовах Лісостепу України коливання температурного та водного режимів зумовлюють значну варіабельність тривалості вегетаційного періоду та врожайності ячменю озимого. Найсприятливішою для отримання високого врожаю є оптимальна (близька до середньобагаторічного значення) кількість опадів та рівномірний їх розподіл протягом усього вегетаційного періоду. Період «колосіння–достигання» є визначальним для формування рівня врожайності ячменю озимого.

Purpose. To develop and improve adaptive technologies of winter wheat cultivation which provide high productivity and quality of grain. Methods. Field and laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2015, the impact of cultivation technologies on the formation of grain quality and yield of winter wheat varie­ty ‘Stolychna’ (with pea as predecessor) was studied. When using alternative technologies with only predecessor by-products application, the yield of winter wheat with integ­rated crop protection system was 4,56 t/ha, with minimal protection – 4.25 t/ha with grain quality of the 5th class of B group. Resource saving cultivation technologies with limi­ted application of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 4,87–5,50 t/ha with grain qua­lity of the 2nd–3rd class of A group. Grain yield of 6.01 t/ha with indicators of the 2nd–3rd class of quality was obtained with the use of intensive cultivation technology with application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) on the background of applying predecessor’s by-products and integra­ted crop protection. The highest yield of grain (6.22 t/ha) with indicators of the 2nd class of A group quality on average for the research period was provided by energy-intensive technology, that requires the application of mineral fertilize­rs (P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII)) and incorporation of predecessor’s by-products in the soil, and integrated plant protection. Conclusion. It was found that in the northern part of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine, the highest productivity of winter wheat was obtained in dark grey podzolic soils when using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of predecessor’s by-products and integrated crop protection. This technology ensured the grain yield of 6.22 t/ha of the 2nd class of A group quality. | Цель. Разработать и усовершенствовать адаптивные технологии выращивания пшеницы озимой, которые обес­печивают высокую продуктивность и качество зерна. Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ. Результаты. В течение 2011–2015 гг. изучали влияние технологий выращивания на формирование урожая и качества зерна пшеницы озимой сорта ‘Столична’ (предшественник – горох). При альтернативных технологиях, которые предусматривали внесение только побочной продукции предшественника, урожайность озимой пшеницы составляла при интегрированной системе защиты 4,56 т/га, при минимальной – 4,25 т/га зерна 5 класса группы Б. Ресурсосберегающие технологии выращивания с ограниченным использованием удобрений (Р45К45N30(II)+30(IV)) обеспечили урожайность на уровне 4,87–5,50 т/га с качеством зерна 2–3-го класса группы А. Урожайность зерна 6,01 т/га с показателями 2–3-го класса качества получена при интенсивной технологии выращивания, которая включала внесение минеральных удобрений (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) на фоне применения побочной продукции предшественника и интегрированную защиту растений. Наибольшую урожайность зерна (6,22 т/га) в среднем за годы исследований с показателями 2-го класса качества группы А обеспечила интенсивная энергонасыщенная технология, при которой вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) с заделкой в почву побочной продукции предшественника и интегрированная защита растений. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания, с внесением P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоне побочной продукции предшественника и интегрированной системы защиты. Эта технология обеспечивала урожайность 6,22 т/га зерна 2-го класса качества группы А. | Мета. Розробити та удосконалити адаптивні технології вирощування пшениці озимої, які забезпечують високу продуктивність та якість зерна. Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз. Результати. Протягом 2011–2015 рр. вивчали вплив технологій вирощування на формування врожаю та якості зерна пшениці озимої сорту ‘Столична’ (попередник – горох). За альтернативних технологій, які передбачали внесення тільки побічної продукції попередника, врожайність пшениці озимої становила за інтегрованої системи захисту 4,56 т/га, за мінімальної – 4,25 т/га зерна 5-го класу групи Б. Ресурсоощадні технології вирощування з обмеженим використанням добрив (Р45К45N30(II)+30(IV)) забезпечили врожайність на рівні 4,87–5,50 т/га з якістю зерна 2–3-го класу групи А. Врожайність зерна 6,01 т/га з показниками 2–3-го класу якості була досягнута за інтенсивної технології вирощування, яка включала внесення мінеральних добрив (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VII)) на фоні застосування побічної продукції попередника та інтегрований захист рослин. Найвищу врожайність зерна (6,22 т/га) в середньому за роки досліджень з показниками 2-го класу якості групи А забезпечила інтенсивна енергонасичена технологія, за якої вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) із загортанням у ґрунт побічної продукції попередника, та інтегрований захист рослин. Висновки. Встановлено, що в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоні побічної продукції попередника та інтегрованої системи захисту. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,22 т/га зерна 2-го класу якості групи А.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years.Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs. | Цель. Определение ассоциаций микросателлитных маркеров со специфическими областями генома, которые контролируют важные агрономические признаки, на выборке сортов пшеницы мягкой озимой селекции СГИ – НЦНС, зарегистрированных в Государственном реестре сортов растений, пригодных для выращивания в Украине, на протяжении разных лет. Методы. Молекулярно-генетические методы (выделение геномной ДНК, полимеразная цепная реакция (ПЦР), электрофорез продуктов амплификации в полиакриламидном геле), полевые методы (фенологические наблюдения даты колошения и анализ признаков «высота растений», «длина колоса» и «длина остей», визуальные – оценка признака «цвет колоса»), статистические методы (определение средних значений агрономических признаков с помощью описательной статистики с использованием программы Excel из пакета Microsoft Office, дисперсионный анализ выполнен процедурой GLM (генеральная линейная модель) из специализированного программного комплекса AGROBASE 21). Результаты. В течение четырех лет (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14) 47 сортов пшеницы мягкой озимой были изучены по фенотипическим признакам и проанализированы с помощью 17 микросателлитных локусов. Выявлено 35 ассоциаций маркеров с датой колошения, 39 – с высотой растений, 33 – с размером остей, 20 – с цветом колоса и 8 – с размером колоса; ассоциации были стабильными и достоверными на протяжении 2–4 лет исследования. Выводы. Микросателитные маркеры, которые обнаружили значительные и стабильные в разные годы ассоциации с агрономическими признаками, могут быть полезными и пригодными для отбора с помощью маркеров (MAS) в рамках программ селекции пшеницы Украины. | Мета. Визначення асоціацій мікросателітних маркерів зі специфічними областями геному, які контролюють важливі агрономічні ознаки, на виборці сортів пшениці м’якої озимої селекції СГІ – НЦНС, зареєстрованих в Державному реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, протягом різних років. Методи. Молекулярно-генетичні методи (виділення геномної ДНК, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), електрофорез продуктів ампліфікації в поліакриламідному гелі), польові методи (фенологічні спостереження дати колосіння та аналіз ознак «висота рослин», «довжина колосу» та «довжина остюків», візуальні – оцінка ознаки «колір колосу»), статистичні методи (визначення середніх значень агрономічних ознак за допомогою описової статистики з використанням програми Excel із пакету MicrosoftOffice, дисперсійний аналіз виконано процедурою GLM (генеральна лінійна модель) зі спеціалізованого програмного комплексу AGROBASE 21). Результати. Протягом чотирьох років (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14) 47 сортів пшениці м’якої озимої, були вивчені за фенотиповими ознаками та проаналізовані за 17 мікросателітними локусами. Виявлено 35 асоціацій маркерів з датою колосіння, 39 – з висотою рослин, 33 – з розміром остей, 20 – з кольором колосу і 8 – з розміром колосу; асоціації були стабільними та достовірними протягом 2–4 років дослідження. Висновки. Мікросателітні маркери, які виявили значні та стабільні в різні роки асоціації з агрономічними ознаками, можуть бути корисними й придатними для добору за допомогою маркерів (MAS) у рамках програм селекції пшениці України.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs. | Цель. Изучить особенности накопления неорганичес­ких элементов, в том числе и тяжелых металов, в семенах горчицы белой и черной, которые выращивают для получения лекарственных препаратов. Методы. Полевые опыты, микроволновое озоление, ICP-MS и статистический анализ. Результаты. Определено содержание неорганических элементов, в том числе и тяжелых металлов, в семенах горчицы белой и черной, выращенной в условиях Киевской области. Выявлено, что в процессе вегетации растения горчицы белой способны накапливать в семенах такие элементы, как алюминий, барий, стронций, цинк в концентрациях, превышающих их содержание в семенах горчицы черной, а соединения кальция, цезия, железа, магния, марганца, калия в большей мере накапливались в семенах горчицы черной. Выводы. Поскольку в нормативно-правовых документах для важных химических элементов не установлены предельно допустимые концентрации их содержания в лекарственных растениях, то актуальной является необходимость начать комплексные исследования с привлечением специалистов соответствую­щих профилей для установления такой градации. Растения горчицы белой и черной в условиях Киевской области накапливали высокие уровни таких тяжелых металлов, как Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, которые превышают известные показатели предельно допустимых концентраций, что свидетельствует о частичном загрязнения почв региона. Таким образом, растения названных культур могут быть фиторемедиаторами почв. Учитывая то, что в фармацевтической отрасли используют рафинированное масло из семян горчицы, выявленные изменения накопления металлов в семенах не отразятся на качестве конечной лекарственной продукции. Результаты исследований свидетельствуют о перспективности выращивания горчицы белой и черной в Киевской области с целью получения сырья для переработки на лекарство. | Мета. Дослідити особливості накопичення неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, яку вирощують для отримання лікарських препаратів. Методи. Польові досліди, мікрохвильове озолення, ICP-MS та статистичний аналіз. Результати. Визначено вміст неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, вирощеної в умовах Київської області. Виявлено, що у процесі вегетації рослини гірчиці білої здатні накопичувати в насінні такі елементи, як алюміній, барій, стронцій, цинк у концентраціях, що перевищують їхній вміст у насінні гірчиці чорної, а сполуки кальцію, цезію, заліза, магнію, марганцю, калію більшою мірою накопичувалися у насінні гірчиці чорної. Висновки. Оскільки в нормативно-правових документах для важливих хімічних елементів не встановлено гранично допустимих меж їхнього вмісту в лікарських рослинах, то актуальною є необхідність започаткування комплексних досліджень із залученням фахівців відповідних профілів для встановлення такої градації. Рослини гірчиці білої та чорної в умовах Київської області накопичували високі рівні таких металів, як Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, які перевищують відомі показники гранично допустимих концентрацій, що свідчить про часткове забруднення ґрунтів регіону. Таким чином, рослини названих культур можуть бути фіторемедіаторами ґрунтів. Враховуючи те, що у фармацевтичній галузі використовують рафіновану олію з насіння гірчиці, виявлені зміни накопичення металів у насінні не будуть впливати на якість кінцевої лікарської продукції. Результати досліджень свідчать про перспективність вирощування гірчиці білої та чорної в Київській області з метою отримання сировини для переробки на ліки.

Purpose. Developing technology for clonal micropropagation of peppermint (Mentha piperita L.) plants of Ukrainian breeding based on the complex of methods of isolated tissue and organ culture in vitro. Methods. During the experiment, such methods as isolated tissue and organ culture in vitro, clonal micropropagation, detached scion grafting, chemotherapy with adding of virucide Ribavirin to the nutrient medium, biometric and statistical ones were used. Results. The stepped procedure of sterilization that we have developed allows to receive 88–100% of sterile explants. For M. piperita L. introduction into culture and clonal micropropagation, Murashige and Skoog (MS) nut­rient medium appeared to be optimal supplemented with 6-benzylaminopurine (0.75 mg/l), adenine (0.05 mg/l), indole-3-acetic acid (IAA) (0.05 mg/l) and gibberellic acid (0.5 mg/l) on which the reproduction ratio on the 28th day ranged between 1:7 and 1:15. For recovery of plants from viral infection, virucide Ribavirin at concentration of 10 mg/l was added to the nutrient medium. The proposed nutrient medium for rhizogenesis, that contained IAA (0.5 mg/l) and indole butyric acid (IBA) (0.5 mg/l), allows to obtain the frequency of rhizogenesis up to 84–100%. Regenerated plants were adapted to the conditions in vivo on substrate peat : universal soil : perlite : sand in the ratio 2:1:1:1. The survival rate for peppermint varieties amounted to 96–100%. Conclusions. Biotechnological scheme was developed that permits to get healthy, purebred planting material and intensively propagate plants for supplying breeding programs of the Experimental Station for Medicinal Plants of the Institute of Agroecology and Environmental Management of the National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine, among which such varieties as ‘Lebedyna pisnia’ and ‘Ukrainska pertseva’ were selected as the most promising for clonal micropropagation. | Цель. Разработка технологии клонального микрораз­множения растений мяты перечной(Mentha piperita L.)украинской селекции на основе комплекса методов культуры изолированных тканей и органов in vitro. Методы. В процессе эксперимента использовали метод культуры изолированных тканей и органов in vitro, клональное микроразмножение, черенкование, хемотерапию с добавлением в питательную среду вироцида Ribavirin, биометрический и статистический. Результаты.Разработанная ступенчатая методика стерилизации обуславливает получение 88–100% стерильных эксплантатов. Для введения в культуру и клонального микроразмножения мяты перечной наиболее оптимальной оказалась питательная среда Мурашиге и Скуга, дополненная 0,75 мг/л 6-бензиламинопурина, 0,1 мг/л аденина, 0,05 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и 0,5 мг/л гибберелловой кислоты, на которой коэффициент размножения на 28 сутки варьировал от 1:7 до 1:15. Для оздоровления растений от вирусной инфекции в питательную среду добавляли вироцидRibavirinв концентрации 10 мг/л. Предложенная питательная среда для ризогенеза, содержащая по 0,5 мг/л индолил-3-уксусной кислоты и индолилмаслянной кислоты,усиливала частоту ризогенеза до 84–100%.Растения-регенеранты адаптировали к условиям in vivo на субстрате: торф : почва универсальная : перлит : песок в соотношении 2:1:1:1. Степень приживаемости растений сортов мяты перечнойсоставляет 96–100%. Выводы.Разработана биотехнологическая схема, которая позволяет получать оздоровленный и чистосортный посадочный материал и интенсивно размножать растения для обеспечения селекционных программ Опытной станции лекарственных растений Института агроэкологии и природопользования НААН Украины, среди которых выделяются сорта мяты перечной ‘Лебединая песня’ и ‘Украинская перечная’, как наиболее перспективные для клонального микроразмножения. | Мета. Розроблення технології клонального мікророзмноження рослин м’яти перцевої (MenthapiperitaL.) української селекціїна основі комплексу методів культури ізольованих тканин і органів invitro. Методи. У процесі екс­перименту використовували метод культури ізольованих тканин і органів invitro, клональне мікророзмноження, живцювання, хемотерапію з додаванням у живильне середовище віроцида Ribavirin, біометричний та статистичний. Результати. Розроблена ступінчаста методика стерилізації зумовлює отримання 88–100% стерильних експлантатів. Для введення в культуру й клонального мікророзмноження м’яти перцевої оптимальним виявилось живильне середовище Мурашіге й Скуга (МС), доповнене 0,75 мг/л 6-бензиламінопурину, 0,1 мг/л аденіну, 0,05 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти та 0,5 мг/л гіберелової кислоти, на якому коефіцієнт розмноження на 28 добу коливався в межах від 1:7 до 1:15. Для оздоровлення рослин від вірусної інфекції у живильне середовище додавали віроцид Ribavirin у концентрації 10 мг/л. Запропоноване живильне середовище для ризогенезу, що містить 0,5 мг/л індоліл-3-оцтової кислоти і 0,5 мг/л індолілмасляної кислоти, посилює частоту ризогенезу до 84–100%. Рослини-регенеранти адаптували до умов in vivo на субстраті: торф : ґрунт універсальний : перліт : пісок у співвідношенні 2:1:1:1. Ступінь приживлюваності рослин сортів м’яти перцевої становить 96–100%. Висновки. Розроблено біотехнологічну схему, яка дає можливість отримувати оздоровлений і чистосортний садивний матеріал та інтенсивно розмножувати рослини для забезпечення селекційних програм Дослідної станції лікарських рослин Інституту агроекології і природокористування НААН України, серед яких виділено сорти м’яти перцевої ‘Лебедина пісня’ та ‘Українська перцева’ як найперспективніші для клонального мікророзмноження.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability. | Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, статистико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, со стабильной урожайностью – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, засухоустойчивые – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Более пластичными оказались ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (средняя по годам урожайность – 4,27–4,48 т/га) и сорта ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дархліба харківський’ (урожайность 4,27–4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность. Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность. | Мета. Оцінити стабільність формування врожайності комплексно-цінних сортів і ліній тритикале ярого в умовах різних років вирощування та виділити кращі генотипи за потенціалом урожайності, пластичністю та стабільністю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний аналіз. Результати. Встановлено адаптивні властивості та селекційну цінність сортів і ліній тритикале ярого. Проаналізовано методи створення та родоводи кращих генотипів. Порівняння врожайності в умовах різних років вирощування дало можливість виділити генотипи з високим потенціалом урожайності – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, зі стабільною врожайністю – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, посухостійкі – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Пластичнішими виявилися ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Висновки. Найперспективнішими генотипами для виробництва та селекції є лінії ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (cередня за роками врожайність – 4,27–4,48 т/га) та сорти ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дар хліба харківський’ (урожайність – 4,27–4,45 т/га), які поєднують високу адаптивну здатність та врожайність. Вони є цінними для використання як вихідний матеріал в селекції на адаптивність.