Purpose. To create new competitive spring wheat varieties. Methods. Field study, laboratory test. Results. Based on the competitive variety trial, bread spring wheat line ‘Lutescens 07-26’ has been selected due to high values of such traits as resistance to fungal diseases, grain qua­lity(protein content accounted for 15.0%), 1000 kernel weight (44.6 g) productivity (3.92 t/ha) and lodging resistance (9 points). In 2011, it was submitted to the State variety testing as ‘Panianka’ variety. Durum spring wheat line ‘Leukurum 08-11’ was characterized by a number of positive traits: quite a high productivity (3.05 t/ha), short stem (79 cm), resistance to fungal diseases and lodging(9 points), and in 2011 it was submitted to the State variety testing as ‘Diana’ variety. According to the results of the State variety testing in 2012–2014, spring wheat varieties ‘Panianka’ and ‘Diana’ in 2015 were put on the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine. Conclusions. For farms in Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine, bread and durum spring wheat varieties were bred by V. M.Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine that demonstrated rather high potential of productivity and adaptability to stress conditions. This goes to prove that cultivation of domestic spring wheat varieties will promote formation of high and quality grain yields. | Цель. Создать новые конкурентоспособные сорта пше­ницы яровой. Методы. Полевой, лабораторный. Результаты. По результатам конкурсного сортоиспытания выделена линия пшеницы мягкой яровой ‘Лютесценс 07-26’, которая характеризовалась высокими показателями таких признаков, как устойчивость против грибных болезней, качество зерна (содержание белка 15,0%), масса 1000 зерен (44,6 г), продуктивность (3,92 т/га), устойчивость к полеганию (9 баллов). В 2011 г. она была передана на Государственное сортоиспытание (ГСИ) как сорт ‘Панянка’. Линия пшеницы твердой яровой ‘Леукурум 08-11’ имела ряд положительных признаков: достаточно высо­кую продуктивность (3,05 т/га), низкорослость (79 см), ус­тойчивость против грибных болезней и полегания (9 баллов) и была передана в 2011 г. на Государственное сор­тоиспытание под названием ‘Диана’. По результатам ГСИ (2012–2014 гг.), в 2015 г. сорта пшеницы яровой ‘Панянка’ и ‘Диана’ внесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине. Выводы. Для хозяйств лесостепной и полесской зон Украины созданы сорта пшеницы мягкой и твердой яровой селекции Мироновского института пшеницы имени В. М. Ремесло НААН Украины, которые проявляют достаточно высокий потенциал продуктивности и адаптивности к стрессовым условиям. Это свидетельствует о том, что выращивание отечественных сортов пшеницы яровой будет способствовать формированию высоких и качественных урожаев зерна | Мета. Створити нові конкурентоспроможні сорти пшениці ярої. Методи. Польовий, лабораторний. Результати. За результатами конкурсного сортовипробування виділено лінію пшениці м’якої ярої ‘Лютесценс 07-26’, що характеризувалася високими показниками таких ознак, як стійкість проти грибних хвороб, якість зерна (вміст білка 15,0%), маса 1000 зерен (44,6 г), продуктивність (3,92 т/га), стійкість до вилягання (9 балів). У 2011 р. її було передано на Державне сортовипробування (ДСВ) як сорт ‘Панянка’. Лінія пшениці твердої ярої ‘Леукурум 08-11’ мала ряд позитивних ознак: досить високу продуктивність (3,05 т/га), низькорослість (79 см), стійкість проти грибних хвороб та вилягання (9 балів) і була передана у 2011 р. на Державне сортовипробування під назвою ‘Діана’. За результатами ДСВ (2012–2014 рр.), у 2015 р. сорти пшениці ярої ‘Панянка’ та ‘Діана’ внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Висновки. Для господарств лісостепової та поліської зон України створено сорти пшениці м’якої та твердої ярої селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України, що проявляють досить високий потенціал продуктивності та адаптивності до стресових умов. Це свідчить про те, що вирощування вітчизняних сортів пшениці ярої сприятиме формуванню високих і якісних урожаїв зерна.

Purpose. To create new competitive spring wheat varieties. Methods. Field study, laboratory test. Results. Based on the competitive variety trial, bread spring wheat line ‘Lutescens 07-26’ has been selected due to high values of such traits as resistance to fungal diseases, grain qua­lity(protein content accounted for 15.0%), 1000 kernel weight (44.6 g) productivity (3.92 t/ha) and lodging resistance (9 points). In 2011, it was submitted to the State variety testing as ‘Panianka’ variety. Durum spring wheat line ‘Leukurum 08-11’ was characterized by a number of positive traits: quite a high productivity (3.05 t/ha), short stem (79 cm), resistance to fungal diseases and lodging(9 points), and in 2011 it was submitted to the State variety testing as ‘Diana’ variety. According to the results of the State variety testing in 2012–2014, spring wheat varieties ‘Panianka’ and ‘Diana’ in 2015 were put on the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine. Conclusions. For farms in Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine, bread and durum spring wheat varieties were bred by V. M.Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine that demonstrated rather high potential of productivity and adaptability to stress conditions. This goes to prove that cultivation of domestic spring wheat varieties will promote formation of high and quality grain yields.

Purpose. To create new competitive spring wheat varieties. Methods. Field study, laboratory test. Results. Based on the competitive variety trial, bread spring wheat line ‘Lutescens 07-26’ has been selected due to high values of such traits as resistance to fungal diseases, grain qua­lity(protein content accounted for 15.0%), 1000 kernel weight (44.6 g) productivity (3.92 t/ha) and lodging resistance (9 points). In 2011, it was submitted to the State variety testing as ‘Panianka’ variety. Durum spring wheat line ‘Leukurum 08-11’ was characterized by a number of positive traits: quite a high productivity (3.05 t/ha), short stem (79 cm), resistance to fungal diseases and lodging(9 points), and in 2011 it was submitted to the State variety testing as ‘Diana’ variety. According to the results of the State variety testing in 2012–2014, spring wheat varieties ‘Panianka’ and ‘Diana’ in 2015 were put on the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine. Conclusions. For farms in Forest-Steppe and Polissia zones of Ukraine, bread and durum spring wheat varieties were bred by V. M.Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS of Ukraine that demonstrated rather high potential of productivity and adaptability to stress conditions. This goes to prove that cultivation of domestic spring wheat varieties will promote formation of high and quality grain yields.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids. | Цель. Проанализировать украинскую номенклатуру представителей подтрибы Malinae и усовершенствовать терминологическую систему украинских названий видового и родового уровней и названий плодовых культур. Результаты. Существует путаница в украинских названиях растений родов Cydonia–Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. В связи с делением рода Sorbus s.l. на отдельные роды Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis и наличием многочисленных гибридов с их участием, предложены украинские названия таксонов и нототаксонов родового и видового уровней и рассмотрены принципы их отбора. Образование родовых названий типа Японская айва, Альпийская ария, Домашняя рябина на основе видовых эпитетов приводит к нежелательной тавтономии. Обсуждены аспекты дерусификации украинской профессиональной терминологии. Выводы. Украинские научные родовые и нотородовые названия растений подтрибы Malinae являются транслитерированными/транскрибированными, скалькированными с латинских или имеют оригинальное происхождение, будучи одно- или двухсловными. Отбор лучших вариантов родовых и видовых названий из нескольких возможных имеет временную составляющую и во многом зависит от специалистов, которые их применяют, и принципов, на которых он основывается. Следует усовершенствовать современную украинскую номенклатуру растений на национальной основе с привлечением трансформированных латинских научных названий в отношении интродуцированных видов и гибридов. | Мета. Проаналізувати українську номенклатуру представників підтриби Malinae та удосконалити термінологічну систему українських назв видового й родового рівнів та назв плодових культур. Результати. Існує плутанина в українських назвах рослин родів Cydonia–Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. З огляду на поділ роду Sorbus s.l. на окремі роди Sorbus s. str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis і наявність численних гібридів з їх залученням, запропоновано українські назви таксонів інототаксонів родового й видового рівнів та розглянуто принципи їхнього вибору. Утворення родових назв типу Японська айва, Альпійська арія, Домашня горобина на основі видових епітетів призводить до небажаної тавтономії. Обговорено аспекти дерусифікації української фахової термінології.Висновки. Українські наукові родові та нотородові назви назви рослин підтриби Malinae є транслітерованими/транскрибованими, скалькованими з латинських чи мають оригінальне походження, будучі одно- або двослівними. Вибір кращих варіантів родових і видових назв з декілько х можливих має часову складову й багато в чому залежить від фахівців, які їх вживають, та принципів, на яких вони ґрунтуються. Варто вдосконалювати сучасну українську номенклатуру рослин на національній основі із залученням трансформованих латинських наукових назв щодо інтродукованих видів і гібридів.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids.

Purpose. Theoretical and experimental substantiation of introduction of “Romantica” roses originated by Meilland company under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Methods. Biometrical, comparative-morphological, statistic ones. Results. Viability, growth and development indices as well as ornamental qualities (tolerance for winter conditions, frost hardiness, drought resistance, complex disease and pest resistance, habit maintenance, shoot formation, flowering, coloration, shape of flowers, petal number etc.) were analyzed for 12 rose cultivars of “Romantica” series planted on the collection and exhibition plots of the National Dendrological Park «Sofiivka» NAS of Ukraine. The investigations were conducted within 2012–2015. The most of the cultivars got the mark of introduction success 41–45 points of 50; so, the cultivars are totally promising for introduction into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. ‘Leonardo da Vinci’ and ‘Yves Piaget’ cultivars got point number 35–38 and they can be considered promising ones. The acclimatization number for the most of the investigated cultivars was 85–90 points of 100 that means good adaptation of the plants in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The adaptation of cv. ‘Leonardo da Vinci’ and cv. ‘Yves Piaget’ roses (point number 75) can be considered satisfactory. The total evaluation of “Romantica” roses ornamental qualities made 76–87 points of 100; so, all the cultivars display high ornamental qualities and deserve to be introduced to the production. Conclusions. The garden roses of “Romantica” series originated by Meilland company being introduced into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine are adapted well in the introduction region and they are promising for the subsequent introduction. | Цель. Теоретическое и экспериментальное обоснование интродукции роз серии «Romantica» компании Meilland в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. Биометрические, сравнительно-морфологические, статистические. Результаты. Проанализированы показатели жизнеспособности, роста, развития и признаки декоративности (зимо-, морозо- и засухоустойчивость, комплексная стойкость против болезней и вредителей, сохранение габитуса, побегообразование, цветение, окраска, форма, махровость цветков и т. п.) роз 12 сортов серии «Romantica», высаженных на коллекционных и экспозиционных делянках Национального дендропарка «Софиевка» НАН Украины. Исследования проводили в течение 2012–2015 гг. Оценка успешности интродукции большинства сортов равнялась 41–45 баллов из 50 возможных, и эти сорта являются вполне перспективными для условий Правобережной Лесостепи Украины. Сорта ‘Leonardo da Vinci’ и ‘Yves Piaget’, которые имели сумму баллов 35–38, можно считать перспективными. Акклиматизационное число для роз большинства исследованных сортов составило 85–90 баллов из 100 возможных, что означает хорошую адаптацию этих растений в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Адаптацию роз сортов ‘Leonardo da Vinci’ и ‘Yves Piaget’ (сумма баллов 75) можно считать удовлетворительной. Итоговая оценка декоративности роз серии «Romantica» составила 76–87 баллов из 100 возможных, а значит, все эти сорта проявляют высокую декоративность и заслуживают внедрения в производство. Выводы. Садовые розы серии «Romantica» компании Meilland, интродуцированные в природно-климатических условия Правобережной Лесостепи Украины, хорошо адаптировались в районе интродукции и являются перспективными для дальнейшего введения в культуру. | Мета. Теоретичне та експериментальне обґрунтування інтродукції троянд серії «Romantica» компанії Meilland в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. Біометричні, порівняльно-морфологічні, статистичні. Результати. Проаналізовано показники життєздатності, росту, розвитку та ознаки декоративності (зимо-, морозо- та посухостійкість, комплексна стійкість проти хвороб і шкідників, збереження габітусу, пагоноутворення, цвітіння, забарвлення, форма, махровість квіток тощо) троянд 12 сортів серії «Romantica», висаджених на колекційних та експозиційних ділянках Національного дендропарку «Софіївка» НАН України. Дослідження проводили протягом 2012–2015 рр. Оцінка успішності інтродукції більшості сортів становила 41–45 балів з 50 можливих, і ці сорти є цілком перспективними для умов Правобережного Лісостепу України. Сорти ‘Leonardo da Vinci’ та ‘Yves Piaget’, що мали суму балів 35–38, можна вважати перспективними. Акліматизаційне число для троянд більшості досліджуваних сортів становило 85–90 балів зі 100 можливих, що означає добру адаптацію цих рослин в умовах Правобережного Лісостепу України. Адаптація троянд сортів ‘Leonardo da Vinci’ та ‘Yves Piaget’ (сума балів 75) є задовільною. Підсумкова оцінка декоративності троянд серії «Romantica» становила 76–87 балів зі 100 можливих, а отже, всі ці сорти виявляють високу декоративність і заслуговують на впровадження у виробництво. Висновки. Садові троянди серії «Romantica» компанії Meilland, інтродуковані в природно-кліматичних умовах Правобережного Лісостепу України, добре адаптувалися в районі інтродукції і є перспективними для подальшого впровадження в культуру.

Purpose. Theoretical and experimental substantiation of introduction of “Romantica” roses originated by Meilland company under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Methods. Biometrical, comparative-morphological, statistic ones. Results. Viability, growth and development indices as well as ornamental qualities (tolerance for winter conditions, frost hardiness, drought resistance, complex disease and pest resistance, habit maintenance, shoot formation, flowering, coloration, shape of flowers, petal number etc.) were analyzed for 12 rose cultivars of “Romantica” series planted on the collection and exhibition plots of the National Dendrological Park «Sofiivka» NAS of Ukraine. The investigations were conducted within 2012–2015. The most of the cultivars got the mark of introduction success 41–45 points of 50; so, the cultivars are totally promising for introduction into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. ‘Leonardo da Vinci’ and ‘Yves Piaget’ cultivars got point number 35–38 and they can be considered promising ones. The acclimatization number for the most of the investigated cultivars was 85–90 points of 100 that means good adaptation of the plants in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The adaptation of cv. ‘Leonardo da Vinci’ and cv. ‘Yves Piaget’ roses (point number 75) can be considered satisfactory. The total evaluation of “Romantica” roses ornamental qualities made 76–87 points of 100; so, all the cultivars display high ornamental qualities and deserve to be introduced to the production. Conclusions. The garden roses of “Romantica” series originated by Meilland company being introduced into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine are adapted well in the introduction region and they are promising for the subsequent introduction.

Purpose. Theoretical and experimental substantiation of introduction of “Romantica” roses originated by Meilland company under the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. Methods. Biometrical, comparative-morphological, statistic ones. Results. Viability, growth and development indices as well as ornamental qualities (tolerance for winter conditions, frost hardiness, drought resistance, complex disease and pest resistance, habit maintenance, shoot formation, flowering, coloration, shape of flowers, petal number etc.) were analyzed for 12 rose cultivars of “Romantica” series planted on the collection and exhibition plots of the National Dendrological Park «Sofiivka» NAS of Ukraine. The investigations were conducted within 2012–2015. The most of the cultivars got the mark of introduction success 41–45 points of 50; so, the cultivars are totally promising for introduction into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. ‘Leonardo da Vinci’ and ‘Yves Piaget’ cultivars got point number 35–38 and they can be considered promising ones. The acclimatization number for the most of the investigated cultivars was 85–90 points of 100 that means good adaptation of the plants in the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine. The adaptation of cv. ‘Leonardo da Vinci’ and cv. ‘Yves Piaget’ roses (point number 75) can be considered satisfactory. The total evaluation of “Romantica” roses ornamental qualities made 76–87 points of 100; so, all the cultivars display high ornamental qualities and deserve to be introduced to the production. Conclusions. The garden roses of “Romantica” series originated by Meilland company being introduced into the conditions of the Right-Bank Forest-Steppe Zone of Ukraine are adapted well in the introduction region and they are promising for the subsequent introduction.

Purpose. To study flowering productivity and reproductive ability of multiple-aged plants of introduced Astilba varieties, assess varieties for these characters and investigate the effectiveness of vegetative propagation. Methods. Field experiment, introduction and statistics evaluation. Results. The analysis of published data and author’s own observations revealed that Astilba varieties are highly tolerant for winter and frost conditions as well as pest and disease resistant, therefore we defined flowering productivity and reproductive ability as main economic and biological characters that are subject to assessment. According to the results of flowering efficiency study, it was found that the highest value of this index for the most studied varieties was observed on the fourth year of cultivation. Whereas the majority of varieties rating was relatively low, Astilbe flowering productivity on the whole was sufficiently high. In order to arrange collection plots, flower beds and implement the selection process, the most effective method of vegetative propagation can be used – the division of rhizomes into pieces with three to five renovation buds, and for mass reproduction – with one or two buds. It turned out that for Astilbe the indicator of reproductive ability is specific. For most of the investigated five-year varieties it was quite high. We have noted a high positive correlation between the index of reproductive ability and flowering productivity. Varieties with optimal flowering had high value of planting material yield. Conclusions. Based on the experimental data, the flowering productivity and reproductive ability of multiple- aged plants of Astilbe introduced varieties was studied, varieties was assessed according to these characters, and the effectiveness of vegetative propagation was investigated. | Цель. Изучить продуктивность цветения и репродукционную способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, провести оценивание сортов за этими признаками, а также исследовать эффективность вегетативного размножения. Методы. Полевой, интродукционные и статистические. Результаты. На основе анализа литературных данных и по собственным наблюдениям выяснено, что сорта астильбы отличаются высокой зимо- и морозостойкостью и стойкостью к поражению вредителями и болезнями, поэтому основными хозяйственно-биологичес­кими характеристиками, которые подлежат оцениванию, мы определили продуктивность цветения и репродукционную способность. По результатам исследования продуктивности цветения установлено, что наивысшее значение этого показателя у большинства исследуемых сортов наблюдается на четвертый год культивирования. Несмотря на то, что большинство сортов получили довольно низкую оценку, продуктивность цветения астильбы в целом является достаточно высокой. Для создания коллекционных участков, цветников и обеспечения селекционного процесса наиболее эффективным способом вегетативного размножения является деление корневища на части с тремя–пятью почками возобновления, для массового размножения – с одной–двумя почками. Выяснено, что для астильбы показатель репродукционной способности является сортоспецифеским. Для большинства исследуемых сортов в пятилетней культуре он оказалась довольно высоким. Отмечена высокая позитивная корреляция между показателями репродукционной способности и продуктивности цветения. У сортов, которые имели оптимальную продуктивность цветения, наблюдался высокий показатель выхода посадочного материала. Выводы. На основе полученных экспериментальных данных изучены продуктивность цветения и репродукционная способность разновозрастных растений интродуцированных сортов астильбы, проведено оценивание сортов по этим признакам, а также исследована эффективность вегетативного размножения. | Мета. Вивчити продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, провести оцінювання сортів за цими ознаками, а також дослідити ефективність вегетативного розмноження. Методи. Польовий, інтродукційні та статистичні. Результати. На основі аналізу літературних даних та за власними спостереженнями з’ясовано, що сорти астильби відрізняються високою зимо- та морозостійкістю та стійкістю проти ураження шкідниками й хворобами, тому основними господарсько-біологічними характеристиками, які підлягають оцінюванню ми визначили продуктивність цвітіння та репродукційну здатність. За результатами дослідження продуктивності цвітіння встановлено, що найвище значення цього показника у більшості досліджуваних сортів спостерігається на четвертий рік культивування. Незважаючи на те, що більшість сортів отримали досить низьку оцінку, продуктивність цвітіння астильби загалом є доволі високою. Для створення колекційних ділянок, квітників та забезпечення селекційного процесу найефективнішим способом вегетативного розмноження є поділ кореневища на частини з трьома–п’ятьма бруньками поновлення, для масового розмноження – з однією–двома бруньками. З’ясовано, що для астильби показник репродукційної здатності є сортоспецифічним. Для більшості досліджуваних сортів у п’ятирічній культурі він виявився досить високим. Зазначено високу позитивну кореляцію між показниками репродукційної здатності та продуктивності цвітіння. У сортів, з оптимальною продуктивністю цвітіння спостерігався високий показник виходу посадкового матеріалу. Висновки. На основі отриманих експериментальних даних вивчено продуктивність цвітіння та репродукційну здатність різновікових рослин інтродукованих сортів астильби, проведено оцінювання сортів за цими ознаками, а також досліджено ефективність вегетативного розмноження.

Purpose. To study flowering productivity and reproductive ability of multiple-aged plants of introduced Astilba varieties, assess varieties for these characters and investigate the effectiveness of vegetative propagation. Methods. Field experiment, introduction and statistics evaluation. Results. The analysis of published data and author’s own observations revealed that Astilba varieties are highly tolerant for winter and frost conditions as well as pest and disease resistant, therefore we defined flowering productivity and reproductive ability as main economic and biological characters that are subject to assessment. According to the results of flowering efficiency study, it was found that the highest value of this index for the most studied varieties was observed on the fourth year of cultivation. Whereas the majority of varieties rating was relatively low, Astilbe flowering productivity on the whole was sufficiently high. In order to arrange collection plots, flower beds and implement the selection process, the most effective method of vegetative propagation can be used – the division of rhizomes into pieces with three to five renovation buds, and for mass reproduction – with one or two buds. It turned out that for Astilbe the indicator of reproductive ability is specific. For most of the investigated five-year varieties it was quite high. We have noted a high positive correlation between the index of reproductive ability and flowering productivity. Varieties with optimal flowering had high value of planting material yield. Conclusions. Based on the experimental data, the flowering productivity and reproductive ability of multiple- aged plants of Astilbe introduced varieties was studied, varieties was assessed according to these characters, and the effectiveness of vegetative propagation was investigated.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping. | Цель. Оценить результаты интродукции старинных сортов роз на основании анализа декоративных свойств и хозяйственно-ценных признаков. Методы.Полевые, сравнительный анализ, обобщение. Результаты. Проанализирован коллекционный фонд роз Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко (г. Киев). Проведено сравнение генофонда с мировой коллекцией роз. В результате скрининга коллекции в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко выявлено 22 старинных сорта и составлено их описание. Проведена оценка декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости, которая в итоге составляла от 81 до 100 баллов. Оценка зимостойкости, которая базируется на учете степени зимнего повреждении побегов в полевых условиях, показала, что в условиях Киева оказались полностью зимостойкими 13 сортов, остальные девять оказались недостаточно зимостойкими. Выводы. В результате анализа оценок декоративности, хозяйственно-ценных признаков и зимостойкости было установлено, что для внедрения в ландшафтное строительство подходят 12 сортов старинных роз: ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’. | Мета. Оцінити результати інтродукції старовинних сортів троянд на основі аналізу їхніх декоративних властивос­тей та господарсько-цінних ознак.  Методи. Польові, порівняльний аналіз, узагальнення. Результати. Проаналізовано колекційний фонд троянд Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка (м. Київ). Здійснено порівняння генофонду зі світовою колекцією троянд. Внаслідок скринінгу колекції в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка було виявлено 22 старовинні сорти та складено їхній опис. Проведено оцінку декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості, яка в підсумку становила від 81 до 100 балів. Оцінка зимостійкості, яка базується на обліку ступеня зимового пошкодження пагонів у польових умовах, свідчить, що в умовах Києва виявилися повністю зимостійкими 13 сортів, решта дев’ять були недостатньо зимостійкими. Висновки. Внаслідок аналізу оцінок декоративності, господарсько-цінних ознак та зимостійкості було встановлено, що для впровадження в ландшафтне будівництво є придатними 12 сортів старовинних троянд: ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping.

Purpose. To evaluate results of old garden roses varieties introduction based on the analysis of their decorative pro­perties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) was analyzed. A comparison was drawn between their gene pool and the world collection of roses. After collection screening, 22 old varieties were found at M. M. Hryshko National Botanical Garden and described. Their decorative pro­perties, economic characters and winter hardiness were eva­luated, the final result ranged from 81 to 100 points. Evalua­tion of winter hardiness that was based on the records of shoot damage degree in the field during the winter showed that in Kyiv conditions 13 cultivars were exceptionally resistant to frost, the other 9 appeared to be frost-sensitive. Conclusions. As follows from the analysis of decorative va­lues, economic characters and winter hardiness, 12 varieties of old roses such as ‘Cardinal de Richelieu’, ‘Commandant Beaurepaire’, ‘La Reine’, ‘Louise de Odier’, ‘Madame Plantier’, ‘Maiden’s Blush’, ‘Marie Baumann’, ‘Mousseuse Rouge’, ‘Persian Yellow’, ‘Poppius’, ‘Reine des Violettes’, ‘Versicolor’ were found to be perfectly suitable for landscaping.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations. | Цель. Анализ практики транслитерации украинских названий сортов растений и передачи иноязычных наз­ваний средствами украинского языка, а также особенностей написания сортовых названий в специальной литературе. Результаты. Сортовые названия, как особая категория, требуют сохранения своего первичного графического или звукового вида в другом языке. Этого можно достичь непосредственным включением оригинального названия в украинский текст или практическим транскрибированием, но не транслитерацией или переводом. В противном случае, для включения в тексты на латинице украинские названия транслитерируют. Транскрибирование/транслитерацию в обоих направлениях осуществляют с языка-источника, хотя, как свидетельствует практика, в некоторых украинских изданиях необоснованно применяют русский в качестве языка-посредника. Анализ отечественных научных изданий свидетельствует об игнорировании некоторыми из них рекомендаций Международного кодекса номенклатуры культурных растений, что не способствует успешному научному общению в условиях мировой глобализации. Выводы. Иностранные названия сортов растений нужно вводить в украинский текст, сохраняя оригинальное написание или с помощью практической транскрипции. Заимствование иностранных названий осуществляют транскрибированием непосредственно с языка-источника; если языки не имеют латинского алфавита, допустимо транскрибирование латинизированного названия. Рекомендации Международного кодекса номенклатуры для культурных растений относительно графического выделения в тексте сортовых названий с помощью одиночных кавычек и написание всех слов сортового названия с прописной буквы необходимо применять в иностранных публикациях и следует распространить, по крайней мере, относительно применения одиночных кавычек, в украиноязычной специальной литературе. Украинские названия транслитерируют в соответствии с действующими нормативами. | Мета. Аналіз практики транслітерування українських назв сортів рослин та передавання іншомовних назв засобами української мови, а також особливостей написання сортових назв у фаховій літературі. Результати. Сортові назви, як особлива категорія, потребують збереження свого первісного графічного або звукового вигляду в іншій мові. Цього можна досягти безпосереднім включенням оригінальної назви до українського тексту або практичним транскрибуванням, але не транслітеруванням, або перекладом. У іншому випадку, для включення до текстів на латиниці українські назви транслітерують. Транскрибування/транслітерування в обох напрямах здійснюють з мови-джерела, хоч, як свідчить практика, в деяких українських виданнях безпідставно послуговуються російською як мовою-посередником. Аналіз вітчизняних наукових видань свідчить про ігнорування деякими з них рекомендацій Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, що не сприяє успішному науковому спілкуванню в умовах світової глобалізації. Висновки. Іншомовні назви сортів рослин треба вводити до українського тексту, зберігаючи оригінальне написання або за допомогою практичної транскрипції. Запозичення іншомовних назв здійснюють транскрибуванням безпосередньо з мови-джерела; якщо мови не мають латинської абетки, допустимим є транскрибування латинізованої назви. Рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури для культурних рослин щодо графічного виділення в тексті сортових назв за допомогою одинарних лапок та написання всіх слів сортової назви з великої літери потрібно застосовувати в іншомовних публікаціях та варто поширити, принаймні, щодо застосування одинарних лапок, в україномовній спеціальній літературі. Українські назви транслітерують згідно з діючим нормативом

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations.

Purpose. To analyse the practice of transliteration of the Ukrainian cultivar names and rendering foreign names by means of the Ukrainian language, as well as special aspects of cultivar names spelling in special literature. Results. Cultivar names as a special category require preservation of primary graphics or sound type in the other language. This can be achieved by direct inclusion of the original name to the Ukrainian text or by practical transcribing, but not by transliteration or translation. Otherwise, Ukrainian names should be transliterated for inclusion to the texts in Latin characters. Transcription/transliteration in both directions is performed from the source language, though, as practice shows, in some Ukrainian publications the Russian is wrongly used as an intermediary language. Some national scientific publications ignore the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that is not conducive to the success of scientific communication in the globalized world. Conclusions. The foreign names of plant varieties should be entered into the Ukrainian text keeping the original spelling or by means of practical transcription. The loan of foreign names is performed by transcribing directly from the source language; if the language doesn’t have the Latin alphabet, Latinized name transcription is acceptable. Recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants that concern graphic highlighting of the cultivar names in the text enclosing them in single quotation marks and writing each word of a cultivar name with a capital letter should necessarily be applied in the foreign-language publications and extended to the Ukrainian special literature, at least, in terms of the use of single quotation marks. Ukrainian names should be transliterated only in accordance with the regulations.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control. | Цель. Создать мультиплексную систему для идентификации толерантной к глифосату сахарной свеклы с помощью ПЦР. Методы. Молекулярно-генетические методы анализа нуклеиновых кислот. Результаты. Приведены результаты исследований по определению параметров полимеразной цепной реакции (ПЦР) для разработки мультиплексной системы по идентификации структурных элементов трансгенной конструкции с геном сp 4 epsps, что обеспечивает толерантность к глифосату. Для получения ампликонов целевых последовательностей ДНК определены следующие значения температурных режимов ПЦР: шаг 1 (начальная денатурация) 95 °С – 3 мин; шаг 2 (наработка специфических продуктов реакции): денатурация 95 °С – 45 с; гибридизация праймеров 55 °С – 50 с; элонгация 72 °С – 1 мин; количество циклов – 40; шаг 3 (конечная элонгация) 72 °С – 6 мин. Проведена серия ПЦР с целью подбора оптимального количества матрицы ДНК для эффективной оценки трансгенных растений сахарной свеклы по наличию специфических последовательностей. Выводы. Для идентификации трансгенной сахарной свеклы, толерантной к воздействию глифосата, целесообразно определять в отдельных генотипах 35S промотор и ген cp 4 epsps. Установлено, что при подборе температурных параметров мультиплексной реакции на идентификацию гена als не влияло увеличение температуры гибридизации праймеров на 5 °С, что позволило включить специфические праймеры для определения этой последовательности в качестве внутреннего конт­роля. По результатам пробных мультиплексных реакций определены концентрации дНТФ (дезоксинуклеотидтрифосфатов) и ионов Mg2+, которые позволили исключить возможность получения неспецифических фрагментов и ложноотрицательных результатов. Определено оптимальное количество матрицы ДНК (100–150 нг) для эффективной оценки трансгенных растений сахарной свек­лы по наличию специфических последовательностей. Полученные результаты позволили разработать мультиплексную тест-систему для идентификации трансгенной сахарной свеклы, толерантной к воздействию глифосата, с помощью которой можно одновременно определить 35S промотор, ген cp 4 epsps и ген als в качестве внутреннего контроля реакции. | Мета. Створити мультиплексну систему для ідентифікації толерантних до гліфосату буряків за допомогою ПЛР. Методи. Молекулярно-генетичні методи аналізу нуклеїнових кислот. Результати. Наведено результати досліджень з визначення параметрів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для розроблення мультиплексної системи для ідентифікації структурних елементів трансгенної конструкції з геном cp 4 epsps, що забезпечує толерантність до гліфосату. Для отримання ампліконів цільових послідовностей ДНК визначено такі значення температурних режимів ПЛР: крок 1 (початкова денатурація) 95 °С – 3 хв; крок 2 (напрацювання специфічних продуктів реакції): денатурація 95 °С – 45 с; гібридизація праймерів 55 °С – 50 с; елонгація 72 °С – 1 хв; кількість циклів – 40; крок 3 (кінцева елонгація) 72 °С – 6 хв. Проведено серію ПЛР з метою добору оптимальної кількості матриці ДНК для ефективної оцінки транс­генних рослин цукрових буряків за наявністю специфічних послідовностей. Висновки. Для ідентифікації трансгенних цук­рових буряків, толерантних до дії гліфосату, доцільно визначати в окремих генотипах 35S промотор та ген cp 4 epsps. Встановлено, що в процесі добору температурних параметрів мультиплексної реакції на ідентифікацію гена als не впливало збільшення температури гібридизації праймерів на 5 °С, що дало змогу включити специфічні праймери для визначення цієї послідовності як внутрішнього контролю. За результатами пробних мультиплексних реакцій визначено концентрації дНТФ (дезоксинуклеотидтрифосфатів) та іонів Mg2+, які дали змогу виключити можливість отримання неспецифічних фрагментів та хибно негативних результатів. Визначено оптимальну кількість матриці ДНК (100–150 нг) для ефективної оцінки трансгенних рослин цукрових буряків за наявністю специфічних послідовностей. Отримані результати дали змогу розробити мультиплексну тест-систему для ідентифікації трансгенних цукрових буряків, толерантних до дії гліфосату, за допомогою якої можна одночасно визначити 35S промотор, ген cp 4 epsps та ген als як внутрішній контроль реакції.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years.Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs. | Цель. Определение ассоциаций микросателлитных маркеров со специфическими областями генома, которые контролируют важные агрономические признаки, на выборке сортов пшеницы мягкой озимой селекции СГИ – НЦНС, зарегистрированных в Государственном реестре сортов растений, пригодных для выращивания в Украине, на протяжении разных лет. Методы. Молекулярно-генетические методы (выделение геномной ДНК, полимеразная цепная реакция (ПЦР), электрофорез продуктов амплификации в полиакриламидном геле), полевые методы (фенологические наблюдения даты колошения и анализ признаков «высота растений», «длина колоса» и «длина остей», визуальные – оценка признака «цвет колоса»), статистические методы (определение средних значений агрономических признаков с помощью описательной статистики с использованием программы Excel из пакета Microsoft Office, дисперсионный анализ выполнен процедурой GLM (генеральная линейная модель) из специализированного программного комплекса AGROBASE 21). Результаты. В течение четырех лет (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14) 47 сортов пшеницы мягкой озимой были изучены по фенотипическим признакам и проанализированы с помощью 17 микросателлитных локусов. Выявлено 35 ассоциаций маркеров с датой колошения, 39 – с высотой растений, 33 – с размером остей, 20 – с цветом колоса и 8 – с размером колоса; ассоциации были стабильными и достоверными на протяжении 2–4 лет исследования. Выводы. Микросателитные маркеры, которые обнаружили значительные и стабильные в разные годы ассоциации с агрономическими признаками, могут быть полезными и пригодными для отбора с помощью маркеров (MAS) в рамках программ селекции пшеницы Украины. | Мета. Визначення асоціацій мікросателітних маркерів зі специфічними областями геному, які контролюють важливі агрономічні ознаки, на виборці сортів пшениці м’якої озимої селекції СГІ – НЦНС, зареєстрованих в Державному реєстрі сортів, придатних для поширення в Україні, протягом різних років. Методи. Молекулярно-генетичні методи (виділення геномної ДНК, полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР), електрофорез продуктів ампліфікації в поліакриламідному гелі), польові методи (фенологічні спостереження дати колосіння та аналіз ознак «висота рослин», «довжина колосу» та «довжина остюків», візуальні – оцінка ознаки «колір колосу»), статистичні методи (визначення середніх значень агрономічних ознак за допомогою описової статистики з використанням програми Excel із пакету MicrosoftOffice, дисперсійний аналіз виконано процедурою GLM (генеральна лінійна модель) зі спеціалізованого програмного комплексу AGROBASE 21). Результати. Протягом чотирьох років (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14) 47 сортів пшениці м’якої озимої, були вивчені за фенотиповими ознаками та проаналізовані за 17 мікросателітними локусами. Виявлено 35 асоціацій маркерів з датою колосіння, 39 – з висотою рослин, 33 – з розміром остей, 20 – з кольором колосу і 8 – з розміром колосу; асоціації були стабільними та достовірними протягом 2–4 років дослідження. Висновки. Мікросателітні маркери, які виявили значні та стабільні в різні роки асоціації з агрономічними ознаками, можуть бути корисними й придатними для добору за допомогою маркерів (MAS) у рамках програм селекції пшениці України.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years. Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs.

Purpose. Defining marker-trait associations of microsatellite markers with specific regions of the genome that control important agronomical traits in the investigated varieties originated in the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigations and entered into the State register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine during different years. Methods. Molecular genetic methods (extraction of genomic DNA, polymerase chain reactions (PCR), electrophoresis of amplification products in polyacrylamide gel), field methods (phenological observations of heading date and analysis of plant height, visual assessment of the colour and length of wheat ear and awns), statistical methods (evaluation of trait means by descriptive statistic instruments of EXCEL package, ANOVA method performed by GLM instrument from AGROBASE 21 package). Results. During four gro­wing years (2010/11, 2011/12, 2012/13, 2013/14), 47 bread winter wheat varieties were phenotypically measured and analyzed with 17 microsatellite loci. 35 marker-trait associations (MTA) for heading date, 39 for plant height, 33 for awn size, 20 for ear colour and 8 for ear size were found to be stable and significant during two–four different gro­wing years. Conclusions. Microsatellite markers that showed substantial and stable during different growing years associations with agronomical traits can be useful and suitable for marker-assisted selection (MAS) in Ukrainian wheat breeding programs.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs. | Цель. Изучить особенности накопления неорганичес­ких элементов, в том числе и тяжелых металов, в семенах горчицы белой и черной, которые выращивают для получения лекарственных препаратов. Методы. Полевые опыты, микроволновое озоление, ICP-MS и статистический анализ. Результаты. Определено содержание неорганических элементов, в том числе и тяжелых металлов, в семенах горчицы белой и черной, выращенной в условиях Киевской области. Выявлено, что в процессе вегетации растения горчицы белой способны накапливать в семенах такие элементы, как алюминий, барий, стронций, цинк в концентрациях, превышающих их содержание в семенах горчицы черной, а соединения кальция, цезия, железа, магния, марганца, калия в большей мере накапливались в семенах горчицы черной. Выводы. Поскольку в нормативно-правовых документах для важных химических элементов не установлены предельно допустимые концентрации их содержания в лекарственных растениях, то актуальной является необходимость начать комплексные исследования с привлечением специалистов соответствую­щих профилей для установления такой градации. Растения горчицы белой и черной в условиях Киевской области накапливали высокие уровни таких тяжелых металлов, как Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, которые превышают известные показатели предельно допустимых концентраций, что свидетельствует о частичном загрязнения почв региона. Таким образом, растения названных культур могут быть фиторемедиаторами почв. Учитывая то, что в фармацевтической отрасли используют рафинированное масло из семян горчицы, выявленные изменения накопления металлов в семенах не отразятся на качестве конечной лекарственной продукции. Результаты исследований свидетельствуют о перспективности выращивания горчицы белой и черной в Киевской области с целью получения сырья для переработки на лекарство. | Мета. Дослідити особливості накопичення неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, яку вирощують для отримання лікарських препаратів. Методи. Польові досліди, мікрохвильове озолення, ICP-MS та статистичний аналіз. Результати. Визначено вміст неорганічних елементів, у тому числі й важких металів, у насінні гірчиці білої та чорної, вирощеної в умовах Київської області. Виявлено, що у процесі вегетації рослини гірчиці білої здатні накопичувати в насінні такі елементи, як алюміній, барій, стронцій, цинк у концентраціях, що перевищують їхній вміст у насінні гірчиці чорної, а сполуки кальцію, цезію, заліза, магнію, марганцю, калію більшою мірою накопичувалися у насінні гірчиці чорної. Висновки. Оскільки в нормативно-правових документах для важливих хімічних елементів не встановлено гранично допустимих меж їхнього вмісту в лікарських рослинах, то актуальною є необхідність започаткування комплексних досліджень із залученням фахівців відповідних профілів для встановлення такої градації. Рослини гірчиці білої та чорної в умовах Київської області накопичували високі рівні таких металів, як Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn, які перевищують відомі показники гранично допустимих концентрацій, що свідчить про часткове забруднення ґрунтів регіону. Таким чином, рослини названих культур можуть бути фіторемедіаторами ґрунтів. Враховуючи те, що у фармацевтичній галузі використовують рафіновану олію з насіння гірчиці, виявлені зміни накопичення металів у насінні не будуть впливати на якість кінцевої лікарської продукції. Результати досліджень свідчать про перспективність вирощування гірчиці білої та чорної в Київській області з метою отримання сировини для переробки на ліки.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs.

Purpose. To investigate special aspects of accumulation of inorganic elements including heavy metals in seeds of white and black mustard to be grown for obtaining drugs. Methods. Field experiments, microwave digestion, ICP-MS and statistical analysis. Results. The content of inorganic elements including heavy metals was determined in the seeds of white and black mustard grown in Kiev Oblast. It was revealed that during the growing season plants of white mustard were able to accumulate such elements as aluminum, barium, strontium, zinc in seeds in concentrations that exceed their content in black mustard seeds, while compounds of calcium, cesium, iron, magnesium, manganese, potassium in a greater degree were accumulated in black mustard seeds. Conclusions. As legal and regulatory documents for important chemical elements don’t contain the maximum permissible limits of their content in medicinal plants, it would make sense to launch a comprehensive research with the involvement of specia­lists of relevant profiles in order to establish such a gradation. Plants of white and black mustard in Kiev Oblast have accumulated high levels of such metals as Ba, Cu, Fe, Mn, Mo, Sr, Zn that exceed the known limits of accumulation, indicating a partial contamination of soils in the region. Consequently, these plants can be used for phytoremediation of soils. Considering the fact that in the pharmaceutical practice refined mustard seed oil is used, revealed alterations of metal accumulation in seeds will not affect the quality of the final drugs. According to the research results, white and black mustard is promising for cultivation in Kiev Oblast with a view to obtain raw material that can be processed into drugs.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability. | Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, статистико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, со стабильной урожайностью – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, засухоустойчивые – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Более пластичными оказались ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (средняя по годам урожайность – 4,27–4,48 т/га) и сорта ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дархліба харківський’ (урожайность 4,27–4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность. Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность. | Мета. Оцінити стабільність формування врожайності комплексно-цінних сортів і ліній тритикале ярого в умовах різних років вирощування та виділити кращі генотипи за потенціалом урожайності, пластичністю та стабільністю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний аналіз. Результати. Встановлено адаптивні властивості та селекційну цінність сортів і ліній тритикале ярого. Проаналізовано методи створення та родоводи кращих генотипів. Порівняння врожайності в умовах різних років вирощування дало можливість виділити генотипи з високим потенціалом урожайності – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, зі стабільною врожайністю – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, посухостійкі – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Пластичнішими виявилися ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Висновки. Найперспективнішими генотипами для виробництва та селекції є лінії ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (cередня за роками врожайність – 4,27–4,48 т/га) та сорти ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дар хліба харківський’ (урожайність – 4,27–4,45 т/га), які поєднують високу адаптивну здатність та врожайність. Вони є цінними для використання як вихідний матеріал в селекції на адаптивність.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.