Мета. Оцінити нові інтродуковані сорти гороху овочевого (Pisum sativum L.) різного еколого-географічного походжен­ня в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності. Методи. Протягом 2018-2020 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН (Полтавська обл., 49°18'21"N, 33°13'56"E) досліджували 30 нових зразків гороху походженням із Білорусі, Азербайджану, Канади, Польщі та Нідерландів. У фазі достигання стручків та насіння (BBCH 86-90) у польових та лабо­раторних умовах визначали показники врожайності, продуктивності, маси 1000 насінин, скоростиглості, висоти рослин та висоти прикріплення нижніх бобів над рівнем ґрунту, кількості вузлів до першого бобу та загальну кількість їх на рослині, кількості бобів та насіння на рослині, кількості насіння в бобі, параметри бобу. Результати. У процесі вивчення нових зразків гороху овочевого встановлено розмах рівня варіювання їх урожайності від 200,5 до 300,0 г/м2, при цьому найурожайнішими були сорти 'Алекс', 'Атлант', 'Минский овощной' (Білорусь), 'Fidan' (Азербайджан), 'Darata' (Канада), 'Angela' (Нідерланди), у яких маса насіння з рослини перевищувала 10,0 г. Показники продуктивності рослини були висо­кими завдяки як підвищеній кількості насінин, так і масі 1000 зерен. Майже всі досліджені зразки виявилися середньо­стиглими (71-80 діб) і є оптимальними для зони Південного Лісостепу України. Найбільш скоростиглими (64-69 діб) були білоруські сорти 'Ян', 'Гонцо', 'Горьінец', 'Альфа', 'Прьівабньї', 'Мальїш' та нідерландський сорт 'Angela'. Найбільш низько­рослими виявилися білоруські сорти - 'Горьінец', 'Влад', 'Альфа', 'Атлант' та ін. (31,0-60,0 см), які можна використати як джерела за цією ознакою. Особливої уваги заслуговують сорти, які поєднують у собі кілька цінних ознак: 'Алекс', 'Атлант', 'Минский овощной', 'Корелический овощной', 'Слодьіч', 'Мальїш', 'Космай', 'Кельвидон' (Білорусь), 'Fidan' (Азербайджан), 'Jof (Польща), 'CDC Limerick' (Канада), 'Orix' (Іспанія). Висновки. Вищезазначені сорти можна рекомендувати як джерела цінних ознак для практичного використання в селекції, а також вони є придатними для вирощування в зоні Південного Лісостепу, за умови включення до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Мета. Визначити вплив умов зволоження та обробки насіння біологічними препаратами Азотофіт-р, Фітоцид, Мікофренд-р, Органік-баланс Монофосфор на ростові процеси на початкових етапах життя рослин, формування густоти стояння та урожайність зерна сортів пшениці озимої. Методи. Для досліджень використовували загально­наукові, спеціальні, польові, математично-ста­тистичні та розрахунково-порівняльні методи. Результати. Запорукою високої врожайності пшениці озимої є одержання дружних сходів, формування оптимальної густоти стояння рослин на час збирання з урахуванням показників їх виживаності, коефіцієнту продуктивної кущистості та вивчення нових сортів, адаптованих до змін клімату. За результатами досліджень визначено, що в середньому за 2020–2022 рр. більшу урожайність зерна серед досліджуваних сортів пшениці озимої сформовано у рослин сорту ‘Дума одеська’ (8,38 т/га) на зрошенні у варіанті з передпосівною обробкою насіння біопрепаратом Азотофіт-р, що на 0,78 т/га більше, порівнюючи з контролем (обробка водою). У варіанті без зрошення урожайність становила 6,08 т/га, що менше за контроль на 2,3 т/га або 27,4%. Висновки. Розроблені елементи технології вирощування сортів пшениці озимої дають можливість сформувати оптимальну густоту стояння рослин та значно підвищити урожайність зерна в умовах Південного Степу України.

Мета. Визначити вплив різних умов зовнішнього середовища на врожайність та борошномельні властивості нових миронівських сортів пшениці м’якої ярої. Методи. Упродовж 2017–2019 рр. в умовах Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН досліджували 12 сортів пшениці м’якої ярої. Показники якості зерна і борошна визначали згідно із загальноприйнятими методиками. Результати. Виявлено, що більш сприятливим для реалізації потенціалу врожайності сортів пшениці ярої був 2019 р., однак умови цього року негативно вплинули на показники якості. За перевищенням на 30–40% сорту-стандарту ‘Елегія миронівська‘ за врожайністю виділено сорти ‘Божена’ (4,23 т/га), ‘Оксамит миронівський’ (4,28 т/га), ‘МІП Світлана’ (4,31 т/га) і ‘Дубравка’ (4,62 т/га). Сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’, ‘Божена’, ‘МІП Візерунок’, ‘МІП Олександра’ виокремлено за поєднанням високих фізичних показників якості зерна. З комплексом кращих показників якості борошна виявлено сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Панянка’. Визначено найстабільніші сорти за врожайністю – ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’, ‘Божена’, ‘Оксамит миронівський’, ‘МІП Світлана’, ‘МІП Олександра’. За показниками якості, зокрема масою 1000 зерен, – сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Візерунок’; за склоподібністю зерна – високі показники були у більшості сортів, крім ‘Елегія миронівська’, ‘Сімкода миронівська’ та ‘МІП Олександра’; за натурою зерна та виходом борошна всі сорти мали високі показники; за масовою часткою білка виділявся сорт ‘Оксамит миронівський’; за масовою часткою клейковини – сорти ‘Дубравка’ й ‘МІП Олександра’. Дисперсійним аналізом встановлено, що від умов середовища найбільше залежали такі показники, як маса 1000 зерен (частка впливу – 83,7%), уміст білка (76,7%), показник седиментації (66,7%), вихід борошна (52,6%), індекс деформації клейковини (46,0%) та вміст клейковини (42,6%); від взаємодії чинників рік  сорт – урожайність (52,3%), склоподібність (50,5%) і натура зерна (36,5%). Виявлено достовірний вплив сорту на врожайність (34,9%) та всі досліджувані показники якості (5,1–35,1%). Висновки. Визначені вище сорти доцільно використовувати як джерела певних ознак для створення нових урожайних та якісних сортів за різними напрямами використання.