Refine search
Results 471-480 of 2,408
Symbiotic description for alfalfa (Medicago L.) genotypes and their variability | Характеристика симбиотических признаков у генотипов люцерны (Medicago L.) и их изменчивость | Характеристика симбіотичних ознак у генотипів люцерни (Medicago L.) та їх мінливість Full text
2018
Вожегова, Р. А. | Тищенко, О. Д. | Тищенко, А. В.
Symbiotic description for alfalfa (Medicago L.) genotypes and their variability | Характеристика симбиотических признаков у генотипов люцерны (Medicago L.) и их изменчивость | Характеристика симбіотичних ознак у генотипів люцерни (Medicago L.) та їх мінливість Full text
2018
Вожегова, Р. А. | Тищенко, О. Д. | Тищенко, А. В.
Purpose. To make an assessment of the alfalfa selective material according to the intensity of the nodule-forming process and find the correlation with nitrogenase activity. Identify the best genotypes for use in practical breeding. Methods. Vegetative, statistical. Results. Conventional varieties of alfalfa according to the number and size of root nodules were analyzed. The variations in the number of nodules were described. In selections, the amount of medium and large nodules (1 mm and bigger in size) increases and the bacterial mass increases too in comparison with the initial forms. Inoculated plants formed 7.6–44.5% more nodules, in comparison to the reference group. Varieties differ in the number of formed nodules of 1 mm and bigger in size with a variation from 19.3 to 82.9%. The nodules on the root system have specific locations. Interest for further selection related to populations: ‘Unitro’, ‘Dobir № 3 – Spr. 2’, ‘Dobir № 5 – Кs.-2007’, which formed 81.2–99.4% of medium and large nodules and 22.7–27.3% of them were located on the main root. The intensity of the nodule-forming process is determined by the degree of root system development. With the increasing of the root system power, the more nodules are formed on it. The level of nitragenase activity depends on the developmental capacity of the alfalfa root system, total number of nodules in sizes of 1–2 mm and > 2 mm. Conclusions. It is established that the size of the symbiotic apparatus depends not only on the number of nodules, but on its mass too. The intensity of the nodule-forming process is determined by the capacity of the root system. With the increase in the volume of the root system, as a result, more nodules are formed. High correlation coefficients were found between the level of nitrogenase activity, the root system thickness and the total number of nodules on alfalfa plants, including fractions 1–2 mm, > 2 mm. | Цель. Оценить селекционный материал люцерны по интенсивности клубенькообразовательного процесса, определить корреляционные связи с нитрогеназной активностью, а также выделить лучшие генотипы для использования их в практической селекции.Методы. Вегетационный, статистический.Результаты. Проведен анализ образцов, популяций люцерны по количеству сформированных клубеньков и их фракционному составу. Установлен широкий спектр изменчивости накопления клубеньков на растении. У отборов, по сравнению с исходными формами, повышается количество клубеньков размером больше 1 мм (средняя и большая фракция) и бактероидная масса. У инокулированных растений на 7,6–44,5% формируется больше клубеньков по сравнению с контролем. Сорта различались по количеству сформировавшихся клубеньков больше 1 мм с варьированием от 19,3 до 82,9%. Размещение клубеньков на корневой системе имеет свои особенности. Для дальнейшей селекции представляют интерес популяции ‘Унитро’, ‘Отбор № 3 – Spr. 2’, ‘Отбор № 5 – Кs.-2007’, у них растения формировали 81,2–99,4% клубеньков размером 1–2 мм и 22,7–27,3% их расположено на главном корне. Интенсивность клубенькообразовательного процесса у растений определяется степенью развития корневой системы, ее мощностью. С увеличением объема корневой системы формируется больше клубеньков. Уровень нитрагеназной активности зависит от мощности развития корневой системы, общего количества клубеньков на растениях люцерны и по размерам 1–2 мм и > 2 мм.Выводы. Установлено, что размер симбиотического аппарата определяется количеством клубеньков, их фракционным составом и массой. Интенсивность клубенькообразовательного процесса зависит от мощности корневой системы. С увеличением ее объема формируется больше клубеньков. Высокие коэффициенты корреляции установлены между уровнем нитрогеназной активности и мощностью корневой системы, общим количеством клубеньков у растений люцерны, в т.ч и по фракциям 1–2 мм и > 2 мм. | Мета. Оцінити селекційний матеріал люцерни за інтенсивністю бульбочкоутворювального процесу, визначити кореляційні зв’язки з нітрогеназною активністю, а також виділити кращі генотипи для використання їх у практичній селекції.Методи. Вегетаційний, статистичний.Результати. Проведено аналіз зразків, популяцій люцерни за кількістю сформованих бульбочок та їх фракційним складом. Встановлено широкий спектр мінливості накопичення бульбочок на рослині. У доборів, порівняно з вихідними формами, збільшилася кількість бульбочок розміром більше 1 мм (середня і велика фракція) та бактероїдна маса. З інокульованих рослин на 7,6–44,5% утворюється більше бульбочок порівняно з контролем. Сорти різнилися за кількістю сформованих бульбочок розміром більше 1 мм з варіюванням від 19,3 до 82,9%. Розміщення бульбочок на кореневій системі мало певні особливості. Для подальшої селекції становлять інтерес популяції: ‘Унітро’, ‘Добір № 3 – Spr. 2’, ‘Добір № 5 – Кs.-2007’, в яких рослини формували 81,2–99,4% бульбочок розміром 1–2 мм та 22,7–27,3% їх розташовано на головному корені. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин визначається ступенем розвитку кореневої системи та її потужності. Зі збільшенням об’єму кореневої системи, формується більше бульбочок. Рівень нітрагеназної активності залежить від потужності кореневої системи, загальної кількості бульбочок у рослин люцерни, зокрема по фракціях 1–2 мм та > 2 мм.Висновки. Встановлено, що розмір симбіотичного апарату визначається кількістю бульбочок, їх фракційним складом та масою. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин залежить від потужності кореневої системи. Зі збільшенням її об’єму формується й більше бульбочок. Високі коефіцієнти кореляції встановлено між рівнем нітрагеназної активності та потужністю кореневої системи, загальною кількістю бульбочок у рослин люцерни, в т. ч. по фракціях 1–2 мм та > 2 мм.
Show more [+] Less [-]Характеристика симбіотичних ознак у генотипів люцерни (Medicago L.) та їх мінливість Full text
2018
Р. А. Вожегова | О. Д. Тищенко | А. В. Тищенко
Мета. Оцінити селекційний матеріал люцерни за інтенсивністю бульбочкоутворювального процесу, визначити кореляційні зв’язки з нітрогеназною активністю, а також виділити кращі генотипи для використання їх у практичній селекції. Методи. Вегетаційний, статистичний. Результати. Проведено аналіз зразків, популяцій люцерни за кількістю сформованих бульбочок та їх фракційним складом. Встановлено широкий спектр мінливості накопичення бульбочок на рослині. У доборів, порівняно з вихідними формами, збільшилася кількість бульбочок розміром більше 1 мм (середня і велика фракція) та бактероїдна маса. З інокульованих рослин на 7,6–44,5% утворюється більше бульбочок порівняно з контролем. Сорти різнилися за кількістю сформованих бульбочок розміром більше 1 мм з варіюванням від 19,3 до 82,9%. Розміщення бульбочок на кореневій системі мало певні особливості. Для подальшої селекції становлять інтерес популяції: ‘Унітро’, ‘Добір № 3 – Spr. 2’, ‘Добір № 5 – Кs.-2007’, в яких рослини формували 81,2–99,4% бульбочок розміром 1–2 мм та 22,7–27,3% їх розташовано на головному корені. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин визначається ступенем розвитку кореневої системи та її потужності. Зі збільшенням об’єму кореневої системи, формується більше бульбочок. Рівень нітрагеназної активності залежить від потужності кореневої системи, загальної кількості бульбочок у рослин люцерни, зокрема по фракціях 1–2 мм та > 2 мм. Висновки. Встановлено, що розмір симбіотичного апарату визначається кількістю бульбочок, їх фракційним складом та масою. Інтенсивність бульбочкоутворювального процесу в рослин залежить від потужності кореневої системи. Зі збільшенням її об’єму формується й більше бульбочок. Високі коефіцієнти кореляції встановлено між рівнем нітрагеназної активності та потужністю кореневої системи, загальною кількістю бульбочок у рослин люцерни, в т. ч. по фракціях 1–2 мм та > 2 мм.
Show more [+] Less [-]Analysis of varietal resources of rye (Secale cereale L.) in the State Register of Plant Varieties of Ukraine | Анализ сортовых ресурсов ржи посевной (Secale cereale L.) в Украине | Сортові ресурси жита посівного (Secale cereale L.) у Державному реєстрі сортів рослин України Full text
2018
Саблук, В. Т. | Києнко, З. Б. | Димитров, С. Г.
Analysis of varietal resources of rye (Secale cereale L.) in the State Register of Plant Varieties of Ukraine | Анализ сортовых ресурсов ржи посевной (Secale cereale L.) в Украине | Сортові ресурси жита посівного (Secale cereale L.) у Державному реєстрі сортів рослин України Full text
2018
Саблук, В. Т. | Києнко, З. Б. | Димитров, С. Г.
Purpose. Analysis of winter rye varietal resources formation for Ukrainian producers. Results. Rye varieties (Secale cereale L.) were analyzed for a number of economically valuable traits and resistance to abiotic factors. According to the yield data in the zones of Steppe, Forest-Steppe and Polissia, one can see that the variety of foreign selection occupies the leading place. The analyzed cultivars are early maturing, what allows to get crops in a shorter time. The State Register of Plant Varieties includes plants which were 100–140 cm in height. The mass of 1000 grains of all analyzed varieties was 32–34 g. The protein content in grains of varieties ranged from 9 to 12%. High rates of resistance to abiotic factors, such as droughts, and undesirable events like lodging and shedding, allow growing these varieties in all soil-climatic zones on the territory of Ukraine. It is worth noting that the varieties have a high resistance to powdery mildew and snow mold. The State Register of Plant Varieties includes 43 varieties of winter rye as of August 10, 2018. Varieties that are listed in the State Register of Plant Varieties suitable for distribution in Ukraine have high rates of resistance to abiotic factors, what is the basis for their inclusion in the Registry.Conclusions. A detailed study and analysis of the resistance of plant varieties to stress factors allows us to assess them thoroughly. In addition to the assessment of frost and winter resistance, drought and heat resistance of field crops, it is necessary to assess the cold resistance, resistance to winter thaws, asphyxiation, ice crust, rotting and other adverse factors. Such analysis will allow a better description of new varieties and the selection of those that in addition to high yields, are resistant to abiotic factors. In climate changes it will allow obtaining high yields of winter rye. | Цель. Анализ формирования сортового ресурса ржи посевной озимой для украинских производителей. Результаты. Сорта ржи посевной (Secale cereale L.) проанализированы по ряду хозяйственно-ценных признаков и устойчивости к абиотическим факторам. Согласно данным об урожайности в зонах Степи, Лесостепи и Полесья можно увидеть, что ведущее место занимает сорт иностранной селекции. Проанализированные сорта относятся к скороспелым, что позволяет получать урожаи в более сжатые сроки. В Государственный реестр сортов внесены растения, которые по высоте находятся в диапазоне от 100 до 140 см. Масса 1000 зерен всех проанализированных сортов составляла 32–34 г. Содержание белка в семенах сортов колебалось в пределах от 9 до 12%. Высокие показатели устойчивости к абиотическим факторам, таким как засухи, и нежелательным явлениям – как полегание и осыпание, позволяют выращивать эти сорта во всех почвенно-климатических зонах на территории Украины. Стоит отметить, что сорта имеют высокий показатель устойчивости к мучнистой росе и снежной плесени. В Государственный реестр сортов растений включены 43 сорта ржи посевной озимой состоянием на 10 августа 2018 года. Сорта, которые внесены в Государственный реестр сортов растений пригодных для распространения в Украине, имеют высокие показатели устойчивости к абиотическим факторам, что является основанием для их внесения в Реестр. Выводы. Детальное изучение и анализ устойчивости сортов растений к стрессовым факторам позволяет более обстоятельно оценить сорт. Кроме оценки морозо- и зимостойкости, засухо- и жаростойкости полевых культур, необходимо проводить оценку холодоустойчивости, устойчивости озимых к зимним оттепелям, выпреванию, ледовой корке, вымоканию и другим неблагоприятным факторам. Такой анализ позволит лучше охарактеризовать новые сорта и отобрать те из них, которые кроме высокой урожайности имеют устойчивость к абиотическим факторам. В условиях климатических изменений это позволит получать устойчивые высокие урожаи ржи посевной. | Мета. Аналіз формування сортового ресурсу жита посівного озимого для українських виробників. Результати. Сорти жита посівного (Secale cereale L.) проаналізовані за низкою господарсько-цінних ознак тастійкістю до абіотичних факторів. За даними по урожайності у зонах Степу, Лісостепу та Полісся можна побачити, що провідне місце посідають сорти іноземної селекції. Проаналізовані сорти відносяться до скоростиглих, що дозволяє отримувати врожаї у більш стислі проміжки часу. До Державного реєстру сортів внесені рослини, які за висотою знаходяться у діапазоні від 100 до 140 см. Маса 1000 зерен усіх проаналізованих сортів коливалась від 32 до 34 г. Вміст білка у насінні сортів знаходиться в межах від 9 до 12%. Високі показники стійкості до абіотичних факторів, таких як посухи, та небажаних явищ як вилягання та обсипання, уможливлюють вирощування цих сортів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах на території України. Варто відмітити, що сорти мають високий показник стійкості проти борошнистої роси та снігової плісняви. До Державного реєстру сортів рослин включено 43 сорти жита посівного озимого станом на 10 серпня 2018 року. Сорти, які внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, мають високі показники стійкості до абіотичних чинників, що є підставою для їх внесення до реєстру. Висновки. Детальне вивчення та аналіз стійкості сортів рослин до стресових чинників дозволяє більш ґрунтовно оцінити сорт. Крім оцінки морозо- і зимостійкості, посухо- і жаростійкості польових культур, необхідно проводити оцінку холодостійкості, стійкості озимих до зимових відлиг, випрівання, льодової кірки, вимокання та інших несприятливих факторів. Такий аналіз дозволить краще охарактеризувати нові сорти і відбирати ті з них, які крім високої врожайності мали б стійкість до абіотичних факторів. В умовах кліматичних змін це дозволить отримувати стійкі високі врожаї жита посівного.
Show more [+] Less [-]Сортові ресурси жита посівного (Secale cereale L.) у Державному реєстрі сортів рослин України Full text
2018
В. Т. Саблук | З. Б. Києнко | С. Г. Димитров
Мета. Аналіз формування сортового ресурсу жита посівного озимого для українських виробників. Результати. Сорти жита посівного (Secale cereale L.) проаналізовані за низкою господарсько-цінних ознак тастійкістю до абіотичних факторів. За даними по урожайності у зонах Степу, Лісостепу та Полісся можна побачити, що провідне місце посідають сорти іноземної селекції. Проаналізовані сорти відносяться до скоростиглих, що дозволяє отримувати врожаї у більш стислі проміжки часу. До Державного реєстру сортів внесені рослини, які за висотою знаходяться у діапазоні від 100 до 140 см. Маса 1000 зерен усіх проаналізованих сортів коливалась від 32 до 34 г. Вміст білка у насінні сортів знаходиться в межах від 9 до 12%. Високі показники стійкості до абіотичних факторів, таких як посухи, та небажаних явищ як вилягання та обсипання, уможливлюють вирощування цих сортів у всіх ґрунтово-кліматичних зонах на території України. Варто відмітити, що сорти мають високий показник стійкості проти борошнистої роси та снігової плісняви. До Державного реєстру сортів рослин включено 43 сорти жита посівного озимого станом на 10 серпня 2018 року. Сорти, які внесені до Державного реєстру сортів рослин придатних для поширення в Україні, мають високі показники стійкості до абіотичних чинників, що є підставою для їх внесення до реєстру. Висновки. Детальне вивчення та аналіз стійкості сортів рослин до стресових чинників дозволяє більш ґрунтовно оцінити сорт. Крім оцінки морозо- і зимостійкості, посухо- і жаростійкості польових культур, необхідно проводити оцінку холодостійкості, стійкості озимих до зимових відлиг, випрівання, льодової кірки, вимокання та інших несприятливих факторів. Такий аналіз дозволить краще охарактеризувати нові сорти і відбирати ті з них, які крім високої врожайності мали б стійкість до абіотичних факторів. В умовах кліматичних змін це дозволить отримувати стійкі високі врожаї жита посівного.
Show more [+] Less [-]A new variety of soft winter wheat ‘Horlytsia myronivska’ | Новый сорт пшеницы мягкой озимой ‘Горлыця мыронивська’ | Новий сорт пшениці м’якої озимої ‘Горлиця миронівська’ Full text
2018
Коломієць, Л. А. | Гуменюк, О. В. | Дергачов, О. Л. | Коляденко, С. С.
A new variety of soft winter wheat ‘Horlytsia myronivska’ | Новый сорт пшеницы мягкой озимой ‘Горлыця мыронивська’ | Новий сорт пшениці м’якої озимої ‘Горлиця миронівська’ Full text
2018
Коломієць, Л. А. | Гуменюк, О. В. | Дергачов, О. Л. | Коляденко, С. С.
Purpose. To consider the stages of creation and characteristics of a new variety ‘Horlytsia myronivska’ for biological properties and economic characters. Methods. Field, mathematical and statistical ones. Results. The variety was created by the method of hybridization from crossing the varieties of ‘Demeter’ and ‘Krymka odeska’. Genealogy of the variety includes the genotypes of varieties of the Western Europe ‘NS-2699’ (Yugoslavia), ‘Sadovo syper’ (Bulgaria), ‘MV-103’ (Hungary), ‘Moscowska 60’ (Russia) and bred by the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat (MIW) ‘Lutescens 10795’ (synonym of ‘Mironivska 27’). It belongs to erythrospermum subvariety. During studies in МІW and establishments of the Ukrainian Institute of Variety Examination it was established that the variety is resistant to lodging, shedding and drought. Over the years of investigation, the variety showed resistance to powdery mildew and brown rust (8.3–8.7 points), root rot (8.1–8.4 points) and fusarium spike (8.1–8.7 points). The productivity potential of the variety is high (10.6–10.9 t/ha). Wheat is valuable for indicators of grain quality. The best predecessors for the variety are corn for green fodder, green-manured fallow (mustard) and peas. During sowing on September 25 and October 5, the variety showed significant results and the highest advantages for all predecessors, with the exception of maize for silage. Conclusions. It is established that the variety had a set of economic characters and properties, due to which it is genetically able to compensate the high production costs for its growing. | Цель. Рассмотреть этапы создания и характеристику нового сорта ‘Горлыця Мыронивська’ по биологическим свойствам и хозяйственно-ценным признакам. Методы. Полевой, математико-статистический. Результаты. Сорт создан методом гибридизации от скрещивания сортов ‘Деметра’ и ‘Крымка одесская’. Генеалогия сорта включает генотипы пшениц Западной Европы ‘NS-2699’ (Югославия), ‘Sadovo syper’ (Болгария), ‘MV-103’ (Венгрия) и ‘Московская 60’ (Россия), а также селекции Мироновского института пшеницы имени В. Н. Ремесло (МИП) – ‘Лютесценс 10795’ (синоним сорта ‘Мироновская 27’). Разновидность сорта – эритроспермум. Исследованиями в МИП и учреждениях Украинского института экспертизы сортов растений установлено, что сорт устойчив к полеганию, осыпанию и засухе. За годы исследований проявил устойчивость к мучнистой росе и бурой ржавчине (8,3–8,7 балла), корневым гнилям (8,1–8,4 балла) и фузариозу колоса (8,1–8,7 балла). Потенциал продуктивности сорта высокий – 10,6–10,9 т/га. За показателями качества зерна – ценная пшеница. Лучшими предшественниками для сорта являются кукуруза на силос, сидеральный пар (горчица) и горох. При посеве 25 сентября и 5 октября сорт показал весомые результаты и наиболее высокие преимущества по всем предшественникам, за исключением кукурузы на силос. Выводы. Установлено, что сорт обладает комплексом хозяйственно-ценных признаков и свойств, благодаря которым генетически способен компенсировать высокой продуктивностью затраты на его выращивание. | Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.
Show more [+] Less [-]Новий сорт пшениці м’якої озимої ‘Горлиця миронівська’ Full text
2018
Л. А. Коломієць | О. В. Гуменюк | О. Л. Дергачов | С. С. Коляденко
Мета. Розглянути етапи створення та характеристику нового сорту ‘Горлиця миронівська’ за біологічними властивостями та господарсько-цінними ознаками. Методи. Польовий, математично-статистичний. Результати. Сорт створено методом гібридизації за схрещування сортів ‘Деметра’ та ‘Кримка одеська’. Генеалогія сорту включає генотипи пшениць Західної Європи ‘NS-2699’ (Югославія), ‘Sadovo syper’ (Болгарія), ‘MV-103’ (Угорщина) та ‘Московская 60’ (Росія), а також селекції Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла – ‘Лютесценс 10795’ (синонім сорту ‘Миронівська 27’). Різновид сорту – еритроспермум. Дослідженнями в МІП та закладах Українського інституту експертизи сортів рослин встановлено, що сорт ‘Горлиця миронівська’ є стійким проти вилягання, осипання та посухи. За роки досліджень він проявив стійкість проти борошнистої роси та бурої іржі (8,3–8,7 бала), кореневих гнилей (8,1–8,4 бала) та фузаріозу колосу (8,1–8,7 бала). Потенціал продуктивності сорту високий – 10,6–10,9 т/га. За показниками якості зерна – це цінна пшениця. Кращими попередниками за вирощування сорту є кукурудза на силос, сидеральний пар (гірчиця) та горох. За сівби 25 вересня та 5 жовтня сорт виявив вагомі результати та найбільші переваги по всіх попередниках, крім кукурудзи на силос. Висновки. Встановлено, що сорт має ряд господарсько-цінних ознак і властивостей, завдяки яким він генетично здатний компенсувати високими врожаями затрати на його вирощування.
Show more [+] Less [-]On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 10. Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy, and Cultonomy | К вопросу упорядочения украинских названий растений. Сообщение 10. Правила номенклатуры, таксономии и культономии растений | До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 10. Правила номенклатури, таксономії та культономії рослин Full text
2018
Меженський, В. М.
On streamlining the Ukrainian names of plants. Information 10. Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy, and Cultonomy | К вопросу упорядочения украинских названий растений. Сообщение 10. Правила номенклатуры, таксономии и культономии растений | До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 10. Правила номенклатури, таксономії та культономії рослин Full text
2018
Меженський, В. М.
Purpose. To develop rules for Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy.Results. The regulations of “International Code of Nomenclature for Algae, Fungi and Plants”, “International Code of Nomenclature for Cultivated Plants”, “International Code of Phylogenetic Nomenclature”, and “International Convention for the Protection of New Varieties” are applied for plant name standardization in different spheres. The Ukrainian Orthography, which regulates the Ukrainian language including the writing of plant names, does not fully cover the whole range of issues in this area. Different approaches of botanist and philologists to ordering, according to Ukrainian plants nomenclature and spelling rules, demand coordination. The draft of the “Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy” for ordering and harmonization of Ukrainian phytonomy is offered.Conclusions. The draft of “Rules of Plant Nomenclature, Taxonomy and Cultonomy” is the significant step in the matter of plant denomination and plant names usage in scientific and economic activities | Цель. Разработать правила номенклатуры, таксономии и культономии растений. Результаты. Для урегулирования названий растений в разных сферах применяют положения Международного Кодекса номенклатуры для водорослей, грибов и растений, Международного Кодекса номенклатуры культурных растений, Международного кодекса филогенетической номенклатуры и Международной конвенции по охране новых сортов растений. Украинский правопыс, который нормирует украинский язык, включая написание названий растений, не охватывает в полной мере всего разнообразия вопросов этой сферы. Противоположные подходы ботаников и филологов к упорядочиванию, соответственно, украинской номенклатуры растений и правил правописания требуют согласования. Для упорядочивания и гармонизации украинской фитономии предложен проект Правил номенклатуры, таксономии и культономии растений. Выводы. Проект Правил номенклатуры, таксономии и культономии растений является нужным шагом в разрешении ряда вопросов наименования растений и применения этих названий в научной и хозяйственной деятельности. | Мета. Розробити правила номенклатури, таксономії та культономії рослин.Результати. Для регулювання назв рослин у різних сферах застосовують положення Міжнародного Кодексу номенклатури для водоростей, грибів і рослин, Міжнародного Кодексу номенклатури культурних рослин, Міжнародного Кодексу філогенетичної номенклатури та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Український правопис, який унормовує питання української мови включно з написанням назв рослин, не охоплює повною мірою всього розмаїття питань у цій сфері. Контроверсні підходи ботаніків і філологів до впорядкування, відповідно, української номенклатури рослин та правописних правил потребують узгодження. Для впорядкування і гармонізації української фітономії запропоновано проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин.Висновки. Проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин є важливим кроком у вирішенні низки питань найменування рослин і застування їхніх назв у науковій та господарській діяльності.
Show more [+] Less [-]До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 10. Правила номенклатури, таксономії та культономії рослин Full text
2018
В. М. Меженський
Мета. Розробити правила номенклатури, таксономії та культономії рослин. Результати. Для регулювання назв рослин у різних сферах застосовують положення Міжнародного Кодексу номенклатури для водоростей, грибів і рослин, Міжнародного Кодексу номенклатури культурних рослин, Міжнародного Кодексу філогенетичної номенклатури та Міжнародної конвенції з охорони нових сортів рослин. Український правопис, який унормовує питання української мови включно з написанням назв рослин, не охоплює повною мірою всього розмаїття питань у цій сфері. Контроверсні підходи ботаніків і філологів до впорядкування, відповідно, української номенклатури рослин та правописних правил потребують узгодження. Для впорядкування і гармонізації української фітономії запропоновано проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин. Висновки. Проект Правил номенклатури, таксономії та культономії рослин є важливим кроком у вирішенні низки питань найменування рослин і застування їхніх назв у науковій та господарській діяльності.
Show more [+] Less [-]History and prospects of zoning and registration of walnut (Juglans regia L.) varieties | История и перспективы районирования и регистрации сортов грецкого ореха (Juglans regia L.) | Історія і перспективи районування та реєстрації сортів волоського горіха (Juglans regia L.) в Україні Full text
2018
Меженський, В. М.
History and prospects of zoning and registration of walnut (Juglans regia L.) varieties | История и перспективы районирования и регистрации сортов грецкого ореха (Juglans regia L.) | Історія і перспективи районування та реєстрації сортів волоського горіха (Juglans regia L.) в Україні Full text
2018
Меженський, В. М.
Purpose. To study the history of zoning and registration of walnut varieties in Ukraine. Results. The walnut has occurred in the zoned assortment of 1937 with recommendations for growing in the favourable conditions of the southeast of Ukraine. Due to the absence of approbated walnut varieties it was not discussed about varietal culture. For the first time the walnut variety of national breeding has been zoned only in 1954. In Soviet period walnut varieties were recommended for cultivation in 7 western and southern regions of Ukraine. In the end of ХХ century 4 varieties of H. M. Vysotskyi Ukrainian Research Institution of Forestry and Sylvicultural Reclamation breeding and 9 varieties of Prydnistrovska Experimental Station of Horticulture breeding have been zoned. To boost up the registration of new walnut varieties it have started to carry out according to the applicant’s data, supposing after-registration tests under conditions of various horticultural regions. At this time 10 varieties of the Nikitskyi Botanical Garden breeding and a number of varieties of both the Moldavian (7) and the French (6) breeding have been registered in the State Register of plant varieties. Mass reproduction of new walnut varieties and use them in industrial plantations in the regions without preliminarily tests, have led to a frost-killing of some plantations. Process of registration of new walnut varieties of both national and foreign selection is proceeding and their list will be increase. Conclusions. 52 walnut varieties were zoned or registered in the Ukrainian State Register, including 34 varieties of national selection within 1954–2018. The State Register of plant varieties of Ukraine (on the date 2018) comprises 33 walnut varieties, including 16 varieties of national breeding and 17 varieties of foreign breeding. 19 varieties were excluded from the Register because they were not maintained by their applicants. Geographical dilating for walnut industrial cultivation demands corresponding after-registration testing for reception of authentic results concerning their behavior in the conditions which are distinct from where they have been originated. | Цель. Изучить историю районирования и регистрации сортов грецкого ореха в Украине. Результаты. Грецкий орех появился в районированном сортименте 1937 г. с рекомендациями выращивать его в благоприятных условиях Юго-Востока Украины. Из-за отсутствия апробированных сортов речь не шла о сортовой культуре. Впервые сорт грецкого ореха народной селекции был районирован только в 1954 г. В советские времена сорта грецкого ореха рекомендовали к выращиванию в 7 западных и южных областях Украины. В конце ХХ ст. были районированы 4 сорта селекции Украинского НИИ лесного хозяйства и агролесомелиорации имени Г. М. Высоцкого и 9 сортов селекции Приднестровской опытной станции садоводства. Для ускорения регистрации новых сортов ее начали осуществлять по данным заявителя, допуская послерегистрационное испытание для проверки поведения сортов в условиях различных плодовых зон. В это время в Государственный реестр сортов растений были занесены 10 сортов селекции Никитского ботанического сада и ряд сортов молдавской (7) и французской (6) селекции. Массовое размножение новых сортов и закладка ими промышленных плантаций в зонах, где эти сорта предварительно не испытывались, привели к вымерзанию некоторых насаждений. Процесс регистрации новых сортов отечественной и иностранной селекции продолжается и их перечень будет увеличиваться. Выводы. В течение 1954–2018 гг. в Украине были районированы или занесены в Государственный реестр 52 сорта грецкого ореха, в т.ч. 34 – отечественной селекции. Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине на 2018 г. включает 33 сорта грецкого ореха, из них 16 отечественной и 17 иностранной селекции; 19 сортов исключены из реестра из-за не поддержания их заявителями. Географическое расширение зон промышленного выращивания грецкого ореха требует соответствующего послегистрационного испытания сортов для получения достоверных результатов относительно их поведения в условиях, отличных от тех, где они были отобраны. | Мета. Дослідити історію районування і реєстрації сортів волоського горіха в Україні. Результати. Волоський горіх з’явився в районованому сортименті 1937 р. з рекомендаціями до вирощування його в сприятливих умовах Південного Сходу України. Через відсутність апробованих сортів про сортову культуру не йшлося. Уперше сорт волоського горіха народної селекції було районовано лише в 1954 р. За радянських часів сорти волоського горіха рекомендували до вирощування в 7 західних і південних областях України. Наприкінці ХХ ст. було районовано 4 сорти селекції Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького та 9 сортів селекції Придністровської дослідної станції садівництва. Для прискорення реєстрації нових сортів її розпочали здійснювати за даними заявника, допускаючи післяреєстраційне випробовування для перевірки поведінки сортів за умов різних плодових зон. Упродовж цього часу до Державного реєстру сортів рослин було занесено 10 сортів селекції Нікітського ботанічного саду та низку сортів молдовської (7) і французької (6) селекції. Масове розмноження нових сортів і закладання ними промислових плантацій у зонах, де ці сорти попередньо не випробовувалися, призвело до вимерзання деяких насаджень. Процес реєстрації нових сортів вітчизняної та іноземної селекції триває і їхній перелік зростатиме. Висновки. Упродовж 1954–2018 рр. в Україні було районовано або занесено до Державного реєстру сортів рослин України 52 сорти волоського горіха, зокрема 34 – вітчизняної селекції. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні станом на 2018 р. містить 33 сорти волоського горіха, з них 16 вітчизняної та 17 іноземної селекції; 19 сортів вилучено з реєстру через не підтримання їх заявниками. Географічне розширення зон промислового вирощування волоського горіха потребує належного післяреєстраційного випробовування сортів для отримання достовірних даних щодо їхньої поведінки в умовах, відмінних від тих, де їх було дібрано.
Show more [+] Less [-]Історія і перспективи районування та реєстрації сортів волоського горіха (Juglans regia L.) в Україні Full text
2018
В. М. Меженський
Мета. Дослідити історію районування і реєстрації сортів волоського горіха в Україні. Результати. Волоський горіх з’явився в районованому сортименті 1937 р. з рекомендаціями до вирощування його в сприятливих умовах Південного Сходу України. Через відсутність апробованих сортів про сортову культуру не йшлося. Уперше сорт волоського горіха народної селекції було районовано лише в 1954 р. За радянських часів сорти волоського горіха рекомендували до вирощування в 7 західних і південних областях України. Наприкінці ХХ ст. було районовано 4 сорти селекції Українського НДІ лісового господарства та агролісомеліорації імені Г. М. Висоцького та 9 сортів селекції Придністровської дослідної станції садівництва. Для прискорення реєстрації нових сортів її розпочали здійснювати за даними заявника, допускаючи післяреєстраційне випробовування для перевірки поведінки сортів за умов різних плодових зон. Упродовж цього часу до Державного реєстру сортів рослин було занесено 10 сортів селекції Нікітського ботанічного саду та низку сортів молдовської (7) і французької (6) селекції. Масове розмноження нових сортів і закладання ними промислових плантацій у зонах, де ці сорти попередньо не випробовувалися, призвело до вимерзання деяких насаджень. Процес реєстрації нових сортів вітчизняної та іноземної селекції триває і їхній перелік зростатиме. Висновки. Упродовж 1954–2018 рр. в Україні було районовано або занесено до Державного реєстру сортів рослин України 52 сорти волоського горіха, зокрема 34 – вітчизняної селекції. Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні станом на 2018 р. містить 33 сорти волоського горіха, з них 16 вітчизняної та 17 іноземної селекції; 19 сортів вилучено з реєстру через не підтримання їх заявниками. Географічне розширення зон промислового вирощування волоського горіха потребує належного післяреєстраційного випробовування сортів для отримання достовірних даних щодо їхньої поведінки в умовах, відмінних від тих, де їх було дібрано.
Show more [+] Less [-]Biological features of ornamental Poaceae cultivars introduced at the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine | Биологические особенности сортов декоративных растений семейства Мятликовых, интродуцированных в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины | Біологічні особливості сортів декоративних рослин родини Тонконогових, інтродукованих в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України Full text
2018
Щербакова, Т. О. | Рахметов, Д. Б.
Biological features of ornamental Poaceae cultivars introduced at the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine | Биологические особенности сортов декоративных растений семейства Мятликовых, интродуцированных в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины | Біологічні особливості сортів декоративних рослин родини Тонконогових, інтродукованих в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України Full text
2018
Щербакова, Т. О. | Рахметов, Д. Б.
Purpose. To analyze the varietal diversity of the ornamental Poaceae collection introduced in the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, to determine its morphobiological potential. Methods. Introduction studies, phenological observations, morphometry, statistical processing. Results. The cultivars diversity of ornamental grasses in the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine has been studied. Groups of cultivars for the seasonal rhythm of development (spring growth beginning, flowering and the beginning of the fruiting phase) have been selected. The study of morphological parameters of ornamental grasses made it possible to distinguish low, medium and tall cultivars in height. Among the low grasses, cultivars groups with spring and summer flowering can be identified. Medium grasses are represented by cultivars with spring, summer and autumn flowering period. Flowering shoots of more than 200 cm produce tall varieties of the genus Miscanthus. Plants of Arundo donax ‘Versicolor’ produce shoots 220.6±6.5 cm in the conditions of introduction. Tall cultivars with a spring flowering period are absent in the collection of ornamental grasses. Conclusions. Cultivars with early (late March – early April) and medium (mid-April) period of growth are characterized by spring and early summer flowering period. Plants with late (late April – early May) period of growth are blooming in late August – early October. It was found that cultivars of genus: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum have a high ability to form shoots in the Forest-Steppe and Polissya of Ukraine. High flowering productivity was recorded for M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. The selected assortment of low, medium and tall grasses with different periods of flowering and coloring of the leaves allows them to be recommended for various types of landscaping in the conditions of Ukraine. | Цель. Проанализировать сортовое разнообразие коллекции декоративных растений семейства Мятликовых (Poaceae Barthart), интродуцированных в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины, определить его морфобиологический потенциал. Методы. Интрокдуционные исследования, фенологические наблюдения, морфометрия, статистическая обработка результатов. Результаты. Исследовано сортовое разнообразие декоративных злаков в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины. Выделены группы сортов за сезонным ритмом развития: началом весеннего отрастания, цветением и началом фазы плодоношения. Изучение морфологических показателей сортов злаковых трав позволило выделить низко-, средне- и высокорослые культивары. Среди низкорослых растений семейства Мятликовые можно вычленить группы сортов с весенним и летним цветением. Среднерослые травы представлены сортами с весенним, летним и осенним периодом цветения. Генеративные побеги более 200 cм формируют высокорослые сорта рода Miscanthus, а растения Arundo donax ‘Versicolor’ в условиях интродукции выбрасывают побеги 220,6±6,5 см высотой. Среди высокорослых злаков в коллекции Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины отсутствуют сорта с весенним периодом цветения. Выводы. Сорта с ранним (конец марта – начало апреля) и средним (середина апреля) периодом отрастания характеризируются весенним и раннелетним периодом цветения. Растения с поздним (конец апреля – начало мая) периодом отрастания зацветают в конце августа – начале октября. Установлено, что в условиях Лесостепи и Полесья Украины высокой побегообразующей способностью отличаются сорта родов: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафиксирована высокая продуктивность цветения для M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Подобранный ассортимент низко-, средне- и высокорослых злаковых трав с разными сроками цветения и окраской листьев позволяет рекомендовать их для различных вариантов озеленения в условиях Украины. | Мета. Проаналізувати сортове різноманіття колекції декоративних рослин родини Тонконогових (Poaceae Barthart), інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та визначити його морфобіологічний потенціал. Методи. Інтродукційні дослідження, фенологічні спостереження, морфометрія, статистична обробка результатів. Результати. Досліджено сортове різноманіття колекції декоративних злаків у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України. Виділено групи сортів за сезонним ритмом розвитку: початком весняного відростання, цвітінням та настанням фази плодоношення. Вивчення морфологічних показників сортів злакових трав дало змогу виділити низько-, середньо- та високорослі культивари. Серед низькорослих рослин родини Тонконогових можна виокремити групи сортів із весняним та літнім цвітінням. Середньорослі трави представлені сортами з весняним, літнім та осіннім цвітінням. Генеративні пагони понад 200 см формують високорослі сорти роду Miscanthus, а рослини Arundo donax ‘Versicolor’ в умовах інтродукції викидають пагони 220,6±6,5 см заввишки. Серед високорослих злаків у колекції Національного ботанічного саду відсутні сорти з весняним періодом квітування. Висновки. Сорти з раннім (кінець березня – початок квітня) та середнім (середина квітня) періодом відростання характеризуються весняним та ранньолітнім періодом цвітіння. Рослини з пізнім (кінець квітня – початок травня) періодом відростання зацвітають наприкінці серпня – на початку жовтня. Установлено, що в умовах Лісостепу та Полісся України високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються сорти родів: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафіксовано високу продуктивність цвітіння для Miscanthus sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Підібраний асортимент низько-, середньо- та високорослих злакових трав із різними термінами квітування та забарвлення листкової пластинки дає змогу рекомендувати їх для різних варіантів озеленення в умовах України.
Show more [+] Less [-]Біологічні особливості сортів декоративних рослин родини Тонконогових, інтродукованих в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України Full text
2018
Т. О. Щербакова | Д. Б. Рахметов
Мета. Проаналізувати сортове різноманіття колекції декоративних рослин родини Тонконогових (Poaceae Barthart), інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та визначити його морфобіологічний потенціал. Методи. Інтродукційні дослідження, фенологічні спостереження, морфометрія, статистична обробка результатів. Результати. Досліджено сортове різноманіття колекції декоративних злаків у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України. Виділено групи сортів за сезонним ритмом розвитку: початком весняного відростання, цвітінням та настанням фази плодоношення. Вивчення морфологічних показників сортів злакових трав дало змогу виділити низько-, середньо- та високорослі культивари. Серед низькорослих рослин родини Тонконогових можна виокремити групи сортів із весняним та літнім цвітінням. Середньорослі трави представлені сортами з весняним, літнім та осіннім цвітінням. Генеративні пагони понад 200 см формують високорослі сорти роду Miscanthus, а рослини Arundo donax ‘Versicolor’ в умовах інтродукції викидають пагони 220,6±6,5 см заввишки. Серед високорослих злаків у колекції Національного ботанічного саду відсутні сорти з весняним періодом квітування. Висновки. Сорти з раннім (кінець березня – початок квітня) та середнім (середина квітня) періодом відростання характеризуються весняним та ранньолітнім періодом цвітіння. Рослини з пізнім (кінець квітня – початок травня) періодом відростання зацвітають наприкінці серпня – на початку жовтня. Установлено, що в умовах Лісостепу та Полісся України високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються сорти родів: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафіксовано високу продуктивність цвітіння для Miscanthus sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Підібраний асортимент низько-, середньо- та високорослих злакових трав із різними термінами квітування та забарвлення листкової пластинки дає змогу рекомендувати їх для різних варіантів озеленення в умовах України.
Show more [+] Less [-]Биологические особенности сортов декоративных растений семейства Мятликовых, интродуцированных в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины | Biological features of ornamental Poaceae cultivars introduced at the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine | Біологічні особливості сортів декоративних рослин родини Тонконогових, інтродукованих в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України Full text
2018
Щербакова, Т. О. | Рахметов, Д. Б.
Цель. Проанализировать сортовое разнообразие коллекции декоративных растений семейства Мятликовых (Poaceae Barthart), интродуцированных в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины, определить его морфобиологический потенциал. Методы. Интрокдуционные исследования, фенологические наблюдения, морфометрия, статистическая обработка результатов. Результаты. Исследовано сортовое разнообразие декоративных злаков в Национальном ботаническом саду имени Н. Н. Гришко НАН Украины. Выделены группы сортов за сезонным ритмом развития: началом весеннего отрастания, цветением и началом фазы плодоношения. Изучение морфологических показателей сортов злаковых трав позволило выделить низко-, средне- и высокорослые культивары. Среди низкорослых растений семейства Мятликовые можно вычленить группы сортов с весенним и летним цветением. Среднерослые травы представлены сортами с весенним, летним и осенним периодом цветения. Генеративные побеги более 200 cм формируют высокорослые сорта рода Miscanthus, а растения Arundo donax ‘Versicolor’ в условиях интродукции выбрасывают побеги 220,6±6,5 см высотой. Среди высокорослых злаков в коллекции Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины отсутствуют сорта с весенним периодом цветения. Выводы. Сорта с ранним (конец марта – начало апреля) и средним (середина апреля) периодом отрастания характеризируются весенним и раннелетним периодом цветения. Растения с поздним (конец апреля – начало мая) периодом отрастания зацветают в конце августа – начале октября. Установлено, что в условиях Лесостепи и Полесья Украины высокой побегообразующей способностью отличаются сорта родов: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафиксирована высокая продуктивность цветения для M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Подобранный ассортимент низко-, средне- и высокорослых злаковых трав с разными сроками цветения и окраской листьев позволяет рекомендовать их для различных вариантов озеленения в условиях Украины. | Мета. Проаналізувати сортове різноманіття колекції декоративних рослин родини Тонконогових (Poaceae Barthart), інтродукованих у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України та визначити його морфобіологічний потенціал. Методи. Інтродукційні дослідження, фенологічні спостереження, морфометрія, статистична обробка результатів. Результати. Досліджено сортове різноманіття колекції декоративних злаків у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України. Виділено групи сортів за сезонним ритмом розвитку: початком весняного відростання, цвітінням та настанням фази плодоношення. Вивчення морфологічних показників сортів злакових трав дало змогу виділити низько-, середньо- та високорослі культивари. Серед низькорослих рослин родини Тонконогових можна виокремити групи сортів із весняним та літнім цвітінням. Середньорослі трави представлені сортами з весняним, літнім та осіннім цвітінням. Генеративні пагони понад 200 см формують високорослі сорти роду Miscanthus, а рослини Arundo donax ‘Versicolor’ в умовах інтродукції викидають пагони 220,6±6,5 см заввишки. Серед високорослих злаків у колекції Національного ботанічного саду відсутні сорти з весняним періодом квітування. Висновки. Сорти з раннім (кінець березня – початок квітня) та середнім (середина квітня) періодом відростання характеризуються весняним та ранньолітнім періодом цвітіння. Рослини з пізнім (кінець квітня – початок травня) періодом відростання зацвітають наприкінці серпня – на початку жовтня. Установлено, що в умовах Лісостепу та Полісся України високою пагоноутворювальною здатністю відзначаються сорти родів: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum. Зафіксовано високу продуктивність цвітіння для Miscanthus sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. Підібраний асортимент низько-, середньо- та високорослих злакових трав із різними термінами квітування та забарвлення листкової пластинки дає змогу рекомендувати їх для різних варіантів озеленення в умовах України. | Purpose. To analyze the varietal diversity of the ornamental Poaceae collection introduced in the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine, to determine its morphobiological potential. Methods. Introduction studies, phenological observations, morphometry, statistical processing. Results. The cultivars diversity of ornamental grasses in the M. M. Hryshko National Botanical Garden of the National Academy of Sciences of Ukraine has been studied. Groups of cultivars for the seasonal rhythm of development (spring growth beginning, flowering and the beginning of the fruiting phase) have been selected. The study of morphological parameters of ornamental grasses made it possible to distinguish low, medium and tall cultivars in height. Among the low grasses, cultivars groups with spring and summer flowering can be identified. Medium grasses are represented by cultivars with spring, summer and autumn flowering period. Flowering shoots of more than 200 cm produce tall varieties of the genus Miscanthus. Plants of Arundo donax ‘Versicolor’ produce shoots 220.6±6.5 cm in the conditions of introduction. Tall cultivars with a spring flowering period are absent in the collection of ornamental grasses. Conclusions. Cultivars with early (late March – early April) and medium (mid-April) period of growth are characterized by spring and early summer flowering period. Plants with late (late April – early May) period of growth are blooming in late August – early October. It was found that cultivars of genus: Festuca, Melica, Miscanthus, Molinia, Stipa, Panicum have a high ability to form shoots in the Forest-Steppe and Polissya of Ukraine. High flowering productivity was recorded for M. sinensis ‘Kleine Fontane’, M. sinensis ‘Kleine Silberspinne’, M. sinensis ‘Zebrinus’, M. sinensis ‘Apache’, Melica altissima ‘Atropurpurea’, M. altissima ‘Alba’, Molinia caerulea ‘Nana Variegata’, Stipa calamagrostis ‘Lemperg’. The selected assortment of low, medium and tall grasses with different periods of flowering and coloring of the leaves allows them to be recommended for various types of landscaping in the conditions of Ukraine.
Show more [+] Less [-]Yield and quality of pea grain as affected by agronomic practices under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine | Урожайность и качество зерна гороха в зависимости от технологических приемов выращивания в условиях Лесостепи Украины | Урожайність та якість зерна гороху залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу України Full text
2018
Присяжнюк, О. І. | Король, Л. В. | Половинчук, О. Ю.
Yield and quality of pea grain as affected by agronomic practices under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine | Урожайность и качество зерна гороха в зависимости от технологических приемов выращивания в условиях Лесостепи Украины | Урожайність та якість зерна гороху залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу України Full text
2018
Присяжнюк, О. І. | Король, Л. В. | Половинчук, О. Ю.
Purpose. To identify the features of pea productivity as affected by application of organic and mineral fertilizers and plant growth regulators under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine.Methods. The objects of the study were two leafless pea varieties ‘Uliublenets’ and ‘Yulii’. At the stage of budding, the plants were fed with organic and mineral fertilizers “Biovit” and “Freia-Akva Bobovi” and treated with growth regulators “Rehoplant” and “Ahrostymulin”, both separately and in one pass, with the fertilization rates recommended by manufacturers.Results. A relation of the yield components formation (number of plants survived through vegetation period per unit area, number of beans per plant, number of seeds in beans and seeds per plant, as well as the 1000 kernel weight and seed weight per the plant) and the varietal peculiarities, treatments and weather conditions of the year was found. The most significant effect on the crop productivity had plant density, seed number per plant and seed weight per plant. A clear pattern was observed regarding the efficiency of organic and mineral fertilizers and plant growth regulators combination on the formation of yield components, and consequently, on the yield and quality of pea grain. Moreover, this pattern was not affected by adverse environmental conditions in both varieties under study and was observed in all years of the experiment. The highest yield and quality of grain (content of crude protein, fat, etc.) were recorded in complex treatments.Conclusions. Application of fertilizers and plant growth regulators in pea sowings is an important and effective factor in the realization of crop yield potential. The characteristics of individual plant productivity, grain yield, and quality determined in the experiment can be used to improve the model of cultivation technology for pea under the conditions of the Forest-Steppe of Ukraine | Цель. Выявить особенности формирования продуктивности гороха в зависимости от применения органо-минеральных удобрений и регуляторов роста растений в условиях Лесостепи Украины. Методы. Объектом исследования были два безлисточковых сорта гороха ‘Любимец’ и ‘Юлий’. В фазе бутонизации растения обрабатывали органо-минеральными удобрениями Биовит и Фрея-Аква Бобовые и регуляторами роста растений Регоплант и Агростимулин как отдельно, так и совместно в рекомендованных производителями нормах. Результаты. Установлена зависимость формирования элементов структуры урожая гороха – количества сохраненных в течение вегетации растений на 1 м2, количества бобов на растении, семян в бобе и семян на растении, а также массы 1000 семян и их массы с растения – от сортовых особенностей, вариантов применения исследуемых препаратов и погодных условий года. Наиболее существенно продуктивность культуры определялась такими показателями, как густота растений, количество сформированных на растении семян и их масса. Прослежена четкая закономерность по эффективности воздействия конкретных комбинаций органо-минеральных удобрений и регуляторов роста растений на формирование структурных элементов урожая и, как следствие, на урожайность и качество зерна гороха. Причем эта закономерность в обоих исследуемых сортов не зависела от проявления негативных факторов окружающей среды и наблюдалась во все годы исследований. Самые высокие значения урожайности и показателей качества зерна (содержание сырого протеина, жира и др.) фиксировали в вариантах комплексного внесения препаратов. Выводы. Применение в посевах гороха удобрений и регуляторов роста растений является важным и эффективным фактором реализации его потенциальной урожайности. Определенные в процессе исследования параметры формирования индивидуальной продуктивности растений, урожая и качества зерна могут быть использованы для совершенствования модели технологии выращивания культуры в условиях Лесостепи Украины. | Мета. Виявити особливості формування продуктивності гороху залежно від застосування органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин в умовах Лісостепу України.Методи. Об’єктом дослідження були два безлисточкові сорти гороху – ‘Улюбленець’ та ‘Юлій’. У фазі бутонізації рослини обробляли органо-мінеральними добривами Біовіт і Фрея-Аква Бобові й регуляторами росту рослин Регоплант та Агростимулін як окремо, так і сумісно в рекомендованих виробниками нормах.Результати. Встановлено залежність формування елементів структури врожаю гороху – кількості збережених упродовж вегетації рослин на 1 м2, кількості бобів на рослині, насінин у бобі та насінин на рослині, а також маси 1000 насінин та їх маси з рослини – від сортових особливостей, варіантів застосування досліджуваних препаратів і погодних умов року. Найістотніше продуктивність культури визначалась такими показниками, як густота рослин, кількість сформованого на рослині насіння та його маса. Простежено чітку закономірність щодо ефективності впливу конкретних комбінацій органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин на формування структурних елементів урожаю та, як наслідок, на врожайність і якість зерна гороху. Причому ця закономірність в обох досліджуваних сортів не залежала від прояву негативних чинників довкілля і спостерігалася в усі роки досліджень. Найвищі показники врожайності та якості зерна (вміст сирого протеїну, жиру та ін.) фіксували у варіантах комплексного внесення препаратів.Висновки. Застосування у посівах гороху добрив і регуляторів росту рослин є важливим та дієвим чинником реалізації його потенційної врожайності. Визначені у процесі дослідження параметри формування індивідуальної продуктивності рослин, урожаю та якості зерна можуть бути використані для вдосконалення моделі технології вирощування культури в умовах Лісостепу України.
Show more [+] Less [-]Урожайність та якість зерна гороху залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу України Full text
2018
О. І. Присяжнюк | Л. В. Король | О. Ю. Половинчук
Мета. Виявити особливості формування продуктивності гороху залежно від застосування органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин в умовах Лісостепу України. Методи. Об’єктом дослідження були два безлисточкові сорти гороху – ‘Улюбленець’ та ‘Юлій’. У фазі бутонізації рослини обробляли органо-мінеральними добривами Біовіт і Фрея-Аква Бобові й регуляторами росту рослин Регоплант та Агростимулін як окремо, так і сумісно в рекомендованих виробниками нормах. Результати. Встановлено залежність формування елементів структури врожаю гороху – кількості збережених упродовж вегетації рослин на 1 м2, кількості бобів на рослині, насінин у бобі та насінин на рослині, а також маси 1000 насінин та їх маси з рослини – від сортових особливостей, варіантів застосування досліджуваних препаратів і погодних умов року. Найістотніше продуктивність культури визначалась такими показниками, як густота рослин, кількість сформованого на рослині насіння та його маса. Простежено чітку закономірність щодо ефективності впливу конкретних комбінацій органо-мінеральних добрив і регуляторів росту рослин на формування структурних елементів урожаю та, як наслідок, на врожайність і якість зерна гороху. Причому ця закономірність в обох досліджуваних сортів не залежала від прояву негативних чинників довкілля і спостерігалася в усі роки досліджень. Найвищі показники врожайності та якості зерна (вміст сирого протеїну, жиру та ін.) фіксували у варіантах комплексного внесення препаратів. Висновки. Застосування у посівах гороху добрив і регуляторів росту рослин є важливим та дієвим чинником реалізації його потенційної врожайності. Визначені у процесі дослідження параметри формування індивідуальної продуктивності рослин, урожаю та якості зерна можуть бути використані для вдосконалення моделі технології вирощування культури в умовах Лісостепу України.
Show more [+] Less [-]Analysis of the phytosanitary state of crops of various soybean varieties in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine | Анализ фитосанитарного состояния посевов разных сортов сои в условиях Южной Степи Украины | Аналіз фітосанітарного стану посівів різних сортів сої в умовах Південного Степу України Full text
2018
Балан, Г. О. | Ткачик, С. О. | Орленко, Н. О. | Бушулян, О. В.
Analysis of the phytosanitary state of crops of various soybean varieties in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine | Анализ фитосанитарного состояния посевов разных сортов сои в условиях Южной Степи Украины | Аналіз фітосанітарного стану посівів різних сортів сої в умовах Південного Степу України Full text
2018
Балан, Г. О. | Ткачик, С. О. | Орленко, Н. О. | Бушулян, О. В.
Purpose. To analyze the phytosanitary state of soybean crops in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine and to determine the most resistant cultivars to the complex of diseases for further use in breeding practice.Methods. 35 soybean sorts of different origin from the collection of the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Study (NAAS) were under research. Resistance of soybean varieties to peronosporosis, phomopsis and ash rot was evaluated in the context of natural infectious process and to a fusariosis – on a provocative basis.Results. The species composition of soybean pathogenic diseases was determined during the planting in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine. During the vegetation period the development of sprout fusariosis and root rot, on adult plants in the flowering phase – perenospores, in the phase of beans ripening – ash rot, stems and beans burn and other diseases were observed. The most common in soybean agrocenosis were representatives of mycoflora: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macrophomina phaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthe phaseolorum (Cke. Et Ell) Sacc. var. sojae Wehm. It is worth to note that the specific composition of pathogens varied in dependence of soy cultivar. The varieties ‘Lambert’, ‘Yurivka’ and ‘Yuvileina’ were dominated with the infection of Fusarium spp., and also a large number of plants was infected by P. manskurica perenosporosis. ‘Chernovytska 8’ variety stood out with intense ash rot infestation. In the pathogenic complex ‘Apolon’, ‘Odesa 150’, ‘Yurivka’ and ‘L-2’ varieties the emergence of ash rot and phomapsis were marked. ‘Apolon’, ‘Ustia’ and ‘L-2’ varieties were diagnosed with phomopsis.Conclusions. According to the analysis, the soybean varieties ‘Arkadiia Odeska’, ‘Chornobura’, ‘Yatran’, ‘Berehynia’, ‘Stepovychka’, ‘Znakhidka’, ‘Medeia’, ‘Mariana’, ‘Vasylkivska’, ‘Faeton’, ‘Selekta’ were characterized by the complex resistance to fusariosis, peronosporosis, ash rot and phomopsis. | Цель. Проанализировать фитосанитарное состояние посевов сои в условиях Южной Степи Украины и определить самые устойчивые против комплекса болезней сорта культуры для дальнейшего использования в селекционной практике.Методы. Материалом для исследования были 35 сортов сои различного происхождения из коллекции Селекционно-генетического института – Национального центра семеноводства и сортоизучения НААН Украины. Устойчивость сортообразцов сои к пероноспорозу, фомопсису и пепельной гнили оценивали на природном инфекционном фоне, к фузариозу – на провокационном.Результаты. Установлено видовой состав возбудителей болезней в посевах сои в условиях Южной Степи Украины. В период вегетации на проростках культуры диагностировано развитие фузариоза всходов и корневой гнили, на взрослых растениях в фазе цветения – переноспороз, в фазе созревания бобов – пепельную гниль, ожог стеблей и бобов и другие заболевания. Наиболее распространенными в агроценозах сои были представители микофлоры: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macrophomina phaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthe phaseolorum (Cke. Et Ell) Sacc. var. sojae Wehm. Стоит отметить, что видовой состав патогенов был неодинаковым на разных сортах сои. Для сортов ‘Ламберт’, ‘Юр’ївка’ и ‘Ювілейна’ характерно доминирование инфекции грибов рода Fusarium sp., а также значительная часть растений была поражена переноспорозом. Сорт ‘Черновицка 8’ отмечался интенсивным проявлением пепельной гнили. В патогенном комплексе сортов ‘Аполон’, ‘Одеська 150’, ‘Юр’ївка’ и ‘Л-2’ отмечено появление возбудителей пепельной гнили и фомопсиса. Поражение фомопсисом диагностировано у растений сортов ‘Аполон’, ‘Устя’ и ‘Л-2’.Выводы. По результатам анализа степени поражения исследуемых коллекционных сортообразцов сои возбудителями различных болезней выявлено комплексную устойчивость против фузариоза, пероноспороза, пепельной гнили и фомопсиса у сортов ‘Аркадія Одеська’, ‘Чорнобура’, ‘Ятрань’, ‘Берегиня’, ‘Степовичка’, ‘Знахідка’, ‘Медея’, ‘Мар’яна’, ‘Васильківська’, ‘Фаетон’, ‘Селекта’. | Мета. Проаналізувати фітосанітарний стан посівів сої в умовах Південного Степу України та визначити найстійкіші проти комплексу хвороб сорти культури для подальшого використання в селекційній практиці.Методи. Матеріалом для дослідження були 35 сортів сої різного походження з колекції Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН. Cтійкість сортозразків сої до пероноспорозу, фомопсису та попільної гнилі оцінювали на природному інфекційному фоні, до фузаріозу – на провокаційному.Результати. Установлено видовий склад збудників хвороб у посівах сої в умовах Південного Степу України. У період вегетації на паростках культури діагностовано розвиток фузаріозу сходів та кореневої гнилі, на дорослих рослинах у фазі цвітіння – переноспороз, у фазі достигання бобів – попільну гниль, опік стебла й бобів та інші захворювання. Найпоширенішими в агроценозах сої були представники мікофлори: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macrophomina phaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthe phaseolorum (Cke. et Ell) Sacc. var. sojae Wehm. Варто зазначити, що видовий склад патогенів був неоднаковим на різних сортах сої. Для сортів ‛Ламберт’, ‛Юр’ївка’ та ‛Ювілейна’ характерним було домінування інфекції грибів роду Fusarium sp., а також значна частина рослин була уражена переноспорозом P. manskurica. Сорт ‛Черновицька 8’ відзначався інтенсивнішим проявом попільної гнилі. У патогенному комплексі сортів ‛Аполон’, ‘Одеська 150’, ‘Юр’ївка’ та ‛Л-2’ відзначено появу збудників попільної гнилі та фомопсису. Ураження фомопсисом діагностовано в рослин сорту ‘Аполон’, ‘Устя’ та ‘Л-2’.Висновки. За результатами аналізу ступеня ураження досліджуваних колекційних сортозразків сої збудниками різних хвороб виявлено комплексну стійкість проти фузаріозу, пероноспорозу, попільної гнилі та фомопсису в сортів ‘Аркадія одеська’, ‘Чорнобура’, ‘Ятрань’, ‘Берегиня’, ‘Степовичка’, ‘Знахідка’, ‘Медея’, ‘Мар’яна’, ‘Васильківська’, ‘Фаетон’, ‘Селекта’.
Show more [+] Less [-]Аналіз фітосанітарного стану посівів різних сортів сої в умовах Південного Степу України Full text
2018
Г. О. Балан | С. О. Ткачик | Н. О. Орленко | О. В. Бушулян
Мета. Проаналізувати фітосанітарний стан посівів сої в умовах Південного Степу України та визначити найстійкіші проти комплексу хвороб сорти культури для подальшого використання в селекційній практиці. Методи. Матеріалом для дослідження були 35 сортів сої різного походження з колекції Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН. Cтійкість сортозразків сої до пероноспорозу, фомопсису та попільної гнилі оцінювали на природному інфекційному фоні, до фузаріозу – на провокаційному. Результати. Установлено видовий склад збудників хвороб у посівах сої в умовах Південного Степу України. У період вегетації на паростках культури діагностовано розвиток фузаріозу сходів та кореневої гнилі, на дорослих рослинах у фазі цвітіння – переноспороз, у фазі достигання бобів – попільну гниль, опік стебла й бобів та інші захворювання. Найпоширенішими в агроценозах сої були представники мікофлори: Fusarium sp., Pevonospora manskurica (Naum.) Syd., Macrophomina phaseolina (Tassi.) Goid., Diaporthe phaseolorum (Cke. et Ell) Sacc. var. sojae Wehm. Варто зазначити, що видовий склад патогенів був неоднаковим на різних сортах сої. Для сортів ‛Ламберт’, ‛Юр’ївка’ та ‛Ювілейна’ характерним було домінування інфекції грибів роду Fusarium sp., а також значна частина рослин була уражена переноспорозом P. manskurica. Сорт ‛Черновицька 8’ відзначався інтенсивнішим проявом попільної гнилі. У патогенному комплексі сортів ‛Аполон’, ‘Одеська 150’, ‘Юр’ївка’ та ‛Л-2’ відзначено появу збудників попільної гнилі та фомопсису. Ураження фомопсисом діагностовано в рослин сорту ‘Аполон’, ‘Устя’ та ‘Л-2’. Висновки. За результатами аналізу ступеня ураження досліджуваних колекційних сортозразків сої збудниками різних хвороб виявлено комплексну стійкість проти фузаріозу, пероноспорозу, попільної гнилі та фомопсису в сортів ‘Аркадія одеська’, ‘Чорнобура’, ‘Ятрань’, ‘Берегиня’, ‘Степовичка’, ‘Знахідка’, ‘Медея’, ‘Мар’яна’, ‘Васильківська’, ‘Фаетон’, ‘Селекта’.
Show more [+] Less [-]The productivity of spring barley varieties and plant nutrition optimization in the Southern Steppe of Ukraine | Продуктивность сортов ячменя ярового в зависимости от оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины | Продуктивність сортів ячменю ярого залежно від оптимізації живлення в умовах Південного Степу України Full text
2018
Панфілова, А. В. | Гамаюнова, В. В.
The productivity of spring barley varieties and plant nutrition optimization in the Southern Steppe of Ukraine | Продуктивность сортов ячменя ярового в зависимости от оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины | Продуктивність сортів ячменю ярого залежно від оптимізації живлення в умовах Південного Степу України Full text
2018
Панфілова, А. В. | Гамаюнова, В. В.
Purpose. To determine the productivity of spring barley according to varietal characteristics and plant nutrition optimization in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine.Methods. The research was carried out during the years 2013–2017 on the experimental field of the Mykolaiv National Agrarian University with the spring barley varieties ‘Adapt’, ‘Stalker’ and ‘Enei’.Results. Productivity elements of spring barley (the number of grains in the ear and their mass) were analyzed according to the variety and type of plant nutrition. During the years of research, lightly larger amount of grains have been formed by the nutrition factor in the ear of ‘Enei’ barley variety – 22.0 +_ pcs, which exceeded other varieties by 0.3–1.0 +_pcs, or 1.4–4.8%. Under conditions of root background (N30P30) fertilization the mass of one ear grains increased by 9.4% 8.0% and 7.9%, in comparison with non-fertilized reference groups of ‘Adapt’, ‘Stalker’ and ‘Enei’ barley varieties correspondently. And under conditions of non-root fertilization the mass increased too by 11.9–17.7%; 10.6–15.5% and 10.2–14.7% correspondently for these barley varieties. The maximum productivity of barley varieties was formed during the growing with background N30P30 fertilization and non-root plant nutrition in the period of vegetation with Orhanik D2 and Escort-Bio preparations. On average, over the years of research and by variety factor, the grain yield was 3.37–3.41 t/ha, which exceeded the yield of reference plant group grown on unfertilized field by 0.71–0.75 t/ha (26.7–28.2%), and by 0.4 t/ha (15.4%) in comparison with background root mineral fertilization only. The highest grain yield by feed factor was formed by ‘Enei’ variety – 3.36 t/ha, which exceeded the ‘Stalker’ and ‘Adapt’ varieties by 0.21 t/ha (6.3%) and 0.32 t/ha (9.5%) correspondently.Conclusions. On average, over the years of research, the highest productivity has been obtained with the ‘Enei’ variety. At the same time, the maximum yields of all barley varieties were obtained on the background of moderate dose of mineral fertilizers and non-root plant nutrition with Escort-bio preparation in the vegetation period. | Цель. Определить продуктивность ячменя ярового в зависимости от сортовых особенностей и оптимизации питания в условиях Южной Степи Украины.Методы. Исследования проводили в течение 2013–2017 гг. на опытном поле Николаевского национального аграрного университета. Объектом исследований был ячмень яровой сортов ‘Адапт’, ‘Сталкер’ и ‘Еней’.Результаты. Формирование структурных элементов продуктивности ячменя ярового – количества зерен в колосе и их массы зависело от сорта и варианта питания растений. За годы исследований несколько большее количество зерен в колосе по фактору «питание» формировали растения сорта ‘Еней’ – 22,0 шт., что превысило другие сорта на 0,3–1,0 шт., или 1,4–4,8%. При внесении под ячмень фоновой нормы минеральных удобрений (N30P30) масса зерна с одного колоса у сортов ‘Адапт’, ‘Сталкер’ и ‘Еней’ увеличивалась по сравнению с неудобренным контролем на 9,4; 8,0 и 7,9%, а при проведении внекорневых подкормок по фону минеральных удобрений – на 11,9–17,7; 10,6–15,5 и 10,2–14,7% соответственно. Максимальную продуктивность исследуемые сорта ячменя ярового формировали при выращивании на фоне N30P30 и внекорневой подкормке растений в период вегетации препаратами Органик Д2 и Эскорт-био. В среднем за годы исследований и по фактору «сорт» урожайность зерна составляла 3,37–3,41 т/га, что превышало ее уровень на неудобренном контроле на 0,71–0,75 т/га (26,7–28,2%), а на фоне внесения только минеральных удобрений – на 0,4 т/га (15,4%). Наибольшую урожайность зерна по фактору «питания» формировали растения сорта ‘Еней’ – 3,36 т/га, что превысило показатели сорта ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорта ‘Адапт’ – на 0,32 т/га (9,5%). Выводы. В среднем за годы исследований наивысшие показатели продуктивности получены у сорта ‘Эней’. При этом, максимальными исследуемые структурные показатели и урожайность всех сортов ячменя ярового формировались на фоне внесения умеренной дозы минеральных удобрений и внекорневых подкормок растений в период вегетации препаратом Эскорт-био | Мета. Визначити продуктивність ячменю ярого залежно від сортових особливостей та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України.Методи. Дослідження проводили впродовж 2013–2017 рр. на дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету. Об’єктом досліджень був ячмінь ярий сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’.Результати. Формування структурних елементів продуктивності ячменю ярого – кількості зерен у колосі та їх маси залежало від сорту та варіанту живлення рослин. Упродовж років досліджень дещо більшу кількість зерен у колосі за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 22,0 шт., що перевищило інші сорти на 0,3–1,0 шт., або 1,4–4,8%. За внесення під ячмінь ярий фонової норми мінеральних добрив (N30P30) маса зерна з одного колоса в сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’ збільшувалася порівняно з неудобреним контролем на 9,4; 8,0 та 7,9%, а за проведення позакореневих підживлень по фону мінеральних добрив – на 11,9–17,7; 10,6–15,5 та 10,2–14,7% відповідно. Максимальну продуктивність досліджувані сорти ячменю ярого формували за вирощування на фоні N30P30 та позакореневого підживлення рослин у період вегетації препаратами Органік Д2 та Ескорт-біо. У середньому за роки досліджень та за фактором «сорт» урожайність зерна становила 3,37–3,41 т/га, що перевищувало її рівень на неудобреному контролі на 0,71–0,75 т/га (26,7–28,2%), а на фоні внесення лише мінеральних добрив – на 0,4 т/га (15,4%). Найбільшу врожайність зерна за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 3,36 т/га, що перевищило показники сорту ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорту ‘Адапт’ – на 0,32 т/га (9,5%).Висновки. У середньому за роки досліджень найвищі показники продуктивності отримано в сорту ‘Еней’. При цьому, максимальними досліджувані структурні показники та врожайність усіх сортів ячменю ярого формувалися на фоні внесення помірної дози мінеральних добрив та позакореневих підживлень рослин у період вегетації препаратом Ескорт-біо
Show more [+] Less [-]Продуктивність сортів ячменю ярого залежно від оптимізації живлення в умовах Південного Степу України Full text
2018
А. В. Панфілова | В. В. Гамаюнова
Мета. Визначити продуктивність ячменю ярого залежно від сортових особливостей та оптимізації живлення в умовах Південного Степу України. Методи. Дослідження проводили впродовж 2013–2017 рр. на дослідному полі Миколаївського національного аграрного університету. Об’єктом досліджень був ячмінь ярий сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’. Результати. Формування структурних елементів продуктивності ячменю ярого – кількості зерен у колосі та їх маси залежало від сорту та варіанту живлення рослин. Упродовж років досліджень дещо більшу кількість зерен у колосі за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 22,0 шт., що перевищило інші сорти на 0,3–1,0 шт., або 1,4–4,8%. За внесення під ячмінь ярий фонової норми мінеральних добрив (N30P30) маса зерна з одного колоса в сортів ‘Адапт’, ‘Сталкер’ та ‘Еней’ збільшувалася порівняно з неудобреним контролем на 9,4; 8,0 та 7,9%, а за проведення позакореневих підживлень по фону мінеральних добрив – на 11,9–17,7; 10,6–15,5 та 10,2–14,7% відповідно. Максимальну продуктивність досліджувані сорти ячменю ярого формували за вирощування на фоні N30P30 та позакореневого підживлення рослин у період вегетації препаратами Органік Д2 та Ескорт-біо. У середньому за роки досліджень та за фактором «сорт» урожайність зерна становила 3,37–3,41 т/га, що перевищувало її рівень на неудобреному контролі на 0,71–0,75 т/га (26,7–28,2%), а на фоні внесення лише мінеральних добрив – на 0,4 т/га (15,4%). Найбільшу врожайність зерна за фактором «живлення» формували рослини сорту ‘Еней’ – 3,36 т/га, що перевищило показники сорту ‘Сталкер’ на 0,21 т/га (6,3%), сорту ‘Адапт’ – на 0,32 т/га (9,5%). Висновки. У середньому за роки досліджень найвищі показники продуктивності отримано в сорту ‘Еней’. При цьому, максимальними досліджувані структурні показники та врожайність усіх сортів ячменю ярого формувалися на фоні внесення помірної дози мінеральних добрив та позакореневих підживлень рослин у період вегетації препаратом Ескорт-біо
Show more [+] Less [-]The character of buckwheat varieties productivity formation according to timing and methods of sowing | Особенности формирования продуктивности сортов гречихи в зависимости от сроков и способов сева | Особливості формування продуктивності сортів гречки залежно від строків та способів сівби Full text
2018
Ульянченко, М. С.
The character of buckwheat varieties productivity formation according to timing and methods of sowing | Особенности формирования продуктивности сортов гречихи в зависимости от сроков и способов сева | Особливості формування продуктивності сортів гречки залежно від строків та способів сівби Full text
2018
Ульянченко, М. С.
Purpose. To study the varietal peculiarities of the buckwheat (Fagopyrum esculentum Moench) productivity formation in the conditions of unstable hydration of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine, depending on the timing and methods of sowing.Methods. During 2015–2017, at the Ustymivka Experimental Station of Plant Production (Yuriev Plant Production Institute, NAAS of Ukraine) 6 varieties of buckwheat: ‘Yaroslavna’, ‘Slobozhanka’, ‘Ruslana’, ‘Ukrainka’, ‘Krupynka’, ‘SIN 3/02’ were studied. Buckwheat was sowed at a rate of 250 grains/m2 by wide (row spacing – 45 cm) and usual row (15 cm) methods into 3 steps with 5 days intervals: 5–6 May (soil temperature 14.5–16.6 °C), 10–11 and 15–16 May (16.4–19.1 and 16.9–17.3 °C correspondently).Results. The results of the three-year experiment indicate a significant impact of the factors (variety, timing and method of sowing) on the buckwheat productivity formation, which varied in a rather wide range: the number of grains on one plant varied from 2.8 to 17.4 pcs.; the weight of 1000 grains – up to 2.4 g; yield – from 0.1 to 1.2 t/ha; and in higher degree depended on the weather conditions in the spring period. The arid conditions at the beginning of the vegetation phase reduced the grain size and number on the plants that caused a decrease in yield, while more humid conditions increased these rates. At the same time, the varieties ‘SIN-3/02’ and ‘Krupynka’ in the dry conditions of 2017 showed increased yields in the case of sowing in the usual routine manner. In previous years they provided higher yields for wide-row sowing, while in unfavorable conditions for growth and development, the usual routine method was more suitable, and the term of sowing did not have a significant impact on this. The terms of sowing with the intervals in 5 days, can not mitigate the negative effects of weather conditions, in general. The method of sowing is an effective factor for high buckwheat productivity and yield formation that to a certain degree depends on biological characteristics of the variety. Conclusions. Among the studied buckwheat varieties, the ‘Yaroslavna’ variety characterized by the highest yield in case of wide-row sowing in the first decade of May (5–6.05). These elements of cultivation technology were better for the varieties ‘Slobozhanka’ and ‘Ruslana’. The second term of sowing (May 10–11) is more favorable for the varieties ‘SIN-3/02’ and ‘Ukrainka’ with the wide-row sowing. Buckwheat ‘Krupynka’ provided the highest yield with wide-row sowing in the first or second decade of May. In the case of sowing in the third term (15–16.05) all the varieties characterized by reduced productivity in comparison with other terms and methods of sowing | Цель. Установить сортовые особенности формирования продуктивности гречихи (Fagopyrum esculentum Moench) в условиях неустойчивого увлажнения Центральной Лесостепи Украины в зависимости от сроков и способов сева. Методы. В течение 2015–2017 гг. в условиях Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства имени В. Я. Юрьева НААН исследовали 6 сортов гречихи: ‘Ярославна’, ‘Слобожанка’, ‘Руслана’, ‘Українка’, ‘Крупинка’, ‘СИН-3/02’. Высевали гречиху нормой 250 зерен/м2 широкорядным (междурядья – 45 см) и обычным строчным (15 см) способом в три срока с интервалом в 5 суток: 5–6 мая (температура почвы 14,5–16,6 °С), 10–11 и 15–16 мая (16,4–19,1 и 16,9–17,3 °С соответственно). Результаты. Результаты трехлетнего эксперимента свидетельствуют о существенном влиянии исследуемых факторов (сорта, срока и способа сева) на формирование элементов продуктивности гречихи, что изменялись в достаточно широком диапазоне (количество зерен с одного растения – от 2,8 до 17,4 шт., масса 1000 зерен – до 2,4 г, урожайность – от 0,1 до 1,2 т/га) и в значительной степени зависели от погодных условий весеннего периода. Засушливые условия в начале вегетации снижали крупность зерна и озерненность растений, что приводило к уменьшению урожайности, тогда как более влажные условия наоборот увеличивали эти показатели. В то же время, сорта ‘СИН-3/02’ и ‘Крупинка’ в засушливых условиях 2017 года отреагировали увеличением урожайности в случае сева обычным строчным способом. Если в предыдущие годы они обеспечивали высокую урожайность при широкорядном посеве, то в неблагоприятных для роста и развития растений условиях более целесообразным оказался обычный строчный способ, а срок сева существенного влияния на этот показатель не имел. Сроками сева гречихи (с разницей в 5 дней) не всегда можно нивелировать негативное влияние погодных условий. Способ сева является действенным фактором влияния на формирование высоких показателей структурных элементов продуктивности и потенциала урожайности зерна гречихи, что в определенной степени обусловлено биологическими особенностями сорта. Выводы. Среди изучаемых сортов гречихи наибольшей урожайностью отличался сорт ‘Ярославна’ при посеве широкорядным способом в первой декаде мая (5–6.05). Эти элементы технологии выращивания были лучшими также для сортов ‘Слобожанка’ и ‘Руслана’. Второй срок сева (10–11 мая) является благоприятным для сортов ‘СИН-3/02’ и ‘Українка’ при широкорядном способе посева. Гречиха ‘Крупинка’ обеспечивала наибольшую продуктивность при посеве в первой-второй декаде мая широкорядным способом. В случае сева в третий срок (15–16.05) все сорта формировали уменьшенные показатели элементов продуктивности по сравнению с другими сроками и способами посева. | Мета. Встановити сортові особливості формування продуктивності гречки (Fagopyrum esculentum Moench) в умовах нестійкого зволоження Центрального Лісостепу залежно від строків та способів сівби. Методи. Упродовж 2015–2017 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН досліджували 6 сортів гречки: ‘Ярославна’, ‘Слобожанка’, ‘Руслана’, ‘Українка’, ‘Крупинка’, ‘СИН-3/02’. Висівали гречку нормою 250 зерен/м2 широкорядним (міжряддя – 45 см) та звичайним рядковим (15 см) способом у три строки з інтервалом у 5 діб: 5–6 травня (температура ґрунту 14,5–16,6 °С), 10–11 та 15–16 травня (16,4–19,1 та 16,9–17,3 °С відповідно).Результати. Результати трирічного експерименту засвідчують істотний вплив досліджуваних факторів (сорту, строку і способу сівби) на формування елементів продуктивності гречки, що змінювалися в досить широкому діапазоні (кількість зерен з однієї рослини – від 2,8 до 17,4 шт., маса 1000 зерен – до 2,4 г, урожайність – від 0,1 до 1,2 т/га) і значною мірою залежали від погодних умов весняного періоду. Посушливі умови на початку вегетації знижували крупність зерна та озерненість рослин, що зумовлювало зменшення врожайності, тоді як більш вологі умови навпаки збільшували ці показники. Водночас, сорти ‘СИН-3/02’ і ‘Крупинка’ в посушливих умовах 2017 року відреагували збільшеням врожайності в разі сівби звичайним рядковим способом. Якщо в попередні роки вони забезпечували вищу врожайність за широкорядного висіву, то в несприятливих для росту й розвитку рослин умовах, доцільнішим виявився звичайний рядковий спосіб, а строк сівби істотного впливу на цей показник не мав. Строками сівби гречки (з різницею в 5 діб) не завжди можна нівелювати негативний вплив погодних умов. Спосіб сівби є дієвим фактором впливу на формування високих показників структурних елементів продуктивності та потенціалу врожайності зерна гречки, що певною мірою обумовлено біологічними особливостями сорту.Висновки. Серед досліджуваних сортів гречки найбільшою врожайністю відзначався сорт ‘Ярославна’ за сівби широкорядним способом у першій декаді травня (5–6.05). Ці елементи технології вирощування були кращими і для сортів ‘Слобожанка’ і ‘Руслана’. Другий строк сівби (10–11 травня) є сприятливішим для сортів ‘СИН-3/02’ та ‘Українка’ за широкорядного способу сівби. Гречка ‘Крупинка’ забезпечувала найбільшу продуктивність за сівби в першій-другій декаді травня широкорядним способом. У разі сівби в третій строк (15–16.05) усі сорти формували зменшені показники елементів продуктивності порівняно з іншими строками і способами сівби.
Show more [+] Less [-]Особливості формування продуктивності сортів гречки залежно від строків та способів сівби Full text
2018
М. С. Ульянченко
Мета. Встановити сортові особливості формування продуктивності гречки (Fagopyrum esculentum Moench) в умовах нестійкого зволоження Центрального Лісостепу залежно від строків та способів сівби. Методи. Упродовж 2015–2017 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН досліджували 6 сортів гречки: ‘Ярославна’, ‘Слобожанка’, ‘Руслана’, ‘Українка’, ‘Крупинка’, ‘СИН-3/02’. Висівали гречку нормою 250 зерен/м2 широкорядним (міжряддя – 45 см) та звичайним рядковим (15 см) способом у три строки з інтервалом у 5 діб: 5–6 травня (температура ґрунту 14,5–16,6 °С), 10–11 та 15–16 травня (16,4–19,1 та 16,9–17,3 °С відповідно). Результати. Результати трирічного експерименту засвідчують істотний вплив досліджуваних факторів (сорту, строку і способу сівби) на формування елементів продуктивності гречки, що змінювалися в досить широкому діапазоні (кількість зерен з однієї рослини – від 2,8 до 17,4 шт., маса 1000 зерен – до 2,4 г, урожайність – від 0,1 до 1,2 т/га) і значною мірою залежали від погодних умов весняного періоду. Посушливі умови на початку вегетації знижували крупність зерна та озерненість рослин, що зумовлювало зменшення врожайності, тоді як більш вологі умови навпаки збільшували ці показники. Водночас, сорти ‘СИН-3/02’ і ‘Крупинка’ в посушливих умовах 2017 року відреагували збільшеням врожайності в разі сівби звичайним рядковим способом. Якщо в попередні роки вони забезпечували вищу врожайність за широкорядного висіву, то в несприятливих для росту й розвитку рослин умовах, доцільнішим виявився звичайний рядковий спосіб, а строк сівби істотного впливу на цей показник не мав. Строками сівби гречки (з різницею в 5 діб) не завжди можна нівелювати негативний вплив погодних умов. Спосіб сівби є дієвим фактором впливу на формування високих показників структурних елементів продуктивності та потенціалу врожайності зерна гречки, що певною мірою обумовлено біологічними особливостями сорту. Висновки. Серед досліджуваних сортів гречки найбільшою врожайністю відзначався сорт ‘Ярославна’ за сівби широкорядним способом у першій декаді травня (5–6.05). Ці елементи технології вирощування були кращими і для сортів ‘Слобожанка’ і ‘Руслана’. Другий строк сівби (10–11 травня) є сприятливішим для сортів ‘СИН-3/02’ та ‘Українка’ за широкорядного способу сівби. Гречка ‘Крупинка’ забезпечувала найбільшу продуктивність за сівби в першій-другій декаді травня широкорядним способом. У разі сівби в третій строк (15–16.05) усі сорти формували зменшені показники елементів продуктивності порівняно з іншими строками і способами сівби.
Show more [+] Less [-]