Мета. Визначити вплив різних умов зовнішнього середовища на врожайність та борошномельні властивості нових миронівських сортів пшениці м’якої ярої. Методи. Упродовж 2017–2019 рр. в умовах Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН досліджували 12 сортів пшениці м’якої ярої. Показники якості зерна і борошна визначали згідно із загальноприйнятими методиками. Результати. Виявлено, що більш сприятливим для реалізації потенціалу врожайності сортів пшениці ярої був 2019 р., однак умови цього року негативно вплинули на показники якості. За перевищенням на 30–40% сорту-стандарту ‘Елегія миронівська‘ за врожайністю виділено сорти ‘Божена’ (4,23 т/га), ‘Оксамит миронівський’ (4,28 т/га), ‘МІП Світлана’ (4,31 т/га) і ‘Дубравка’ (4,62 т/га). Сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’, ‘Божена’, ‘МІП Візерунок’, ‘МІП Олександра’ виокремлено за поєднанням високих фізичних показників якості зерна. З комплексом кращих показників якості борошна виявлено сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Панянка’. Визначено найстабільніші сорти за врожайністю – ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’, ‘Божена’, ‘Оксамит миронівський’, ‘МІП Світлана’, ‘МІП Олександра’. За показниками якості, зокрема масою 1000 зерен, – сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Візерунок’; за склоподібністю зерна – високі показники були у більшості сортів, крім ‘Елегія миронівська’, ‘Сімкода миронівська’ та ‘МІП Олександра’; за натурою зерна та виходом борошна всі сорти мали високі показники; за масовою часткою білка виділявся сорт ‘Оксамит миронівський’; за масовою часткою клейковини – сорти ‘Дубравка’ й ‘МІП Олександра’. Дисперсійним аналізом встановлено, що від умов середовища найбільше залежали такі показники, як маса 1000 зерен (частка впливу – 83,7%), уміст білка (76,7%), показник седиментації (66,7%), вихід борошна (52,6%), індекс деформації клейковини (46,0%) та вміст клейковини (42,6%); від взаємодії чинників рік  сорт – урожайність (52,3%), склоподібність (50,5%) і натура зерна (36,5%). Виявлено достовірний вплив сорту на врожайність (34,9%) та всі досліджувані показники якості (5,1–35,1%). Висновки. Визначені вище сорти доцільно використовувати як джерела певних ознак для створення нових урожайних та якісних сортів за різними напрямами використання.

Purpose. To determine the dependence of yield and flour-milling properties of new spring bread wheat varie­ties of Myronivka breeding on different growing season conditions. Methods. During 2017–2019, twelve spring bread wheat varieties were studied in the conditions of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of NAAS. Grain and flour qua­lity indicators were determined according to conventional methods. Results. It was found that weather conditions in 2019 were more favorable for realizing the yield potential of spring wheat varieties, but they had a nega­tive impact on quality indicators. By exceeding on 30–40% the standard ‘Elehiia myronivska’, the varieties – ‘Bozhena’ (4.23 t/ha), ‘Oksamyt myronivskyi’ (4.28 t/ha), ‘MIP Svitlana’ (4.31 t/ha), and ‘Dubravka’ (4.62 t/ha) were selected in terms of yield. The varieties ‘Simkoda myronivska’, ‘MIP Zlata’, ‘Bozhena’, ‘MIP Vizerunok’, and ‘MIP Oleksandra’ were singled out by the combination of high physical indicators of grain quality. The varieties ‘Simkoda myronivska’, ‘Oksamyt myronivskyi’, and ‘Panianka’ were distinguished by complex of the highest flour quality indicators. The varieties being the most stable in terms of individual characters were identified. These were ‘Simkoda myronivska’, ‘MIP Zlata’, ‘Bozhena’, ‘Oksamyt myronivskyi’, ‘MIP Svitlana’, and ‘MIP Oleksandra’ by yiel­ding capacity. According to quality indicators, in particular, by 1000 kernel weight, varieties ‘Simkoda myronivska’, ‘MIP Vizerunok’ were distinguished; high scores for grain vitreousness were in most varieties, except for ‘Elehiia myroniv­ska’, ‘Simkoda myronivska’, and ‘MIP Oleksandra’; according to test weight and flour yield, all varieties had high rates; according to the protein content, the variety ‘Oksamyt myronivskyi’ was distinguished; varieties ‘Dubravka’ and ‘MIP Oleksandra’ by wet gluten content. The ANOVA established that the most dependence on weather conditions was revealed for such parameters as 1000 kernel weight (part of influence 83.7%), protein content (76.7%), sedimentation value (66.7%), flour yield (52.6%), gluten deformation index (46.0%), and wet gluten content (42.6%); the most dependence on the interaction of factors year  variety was revealed for yielding capacity (52.3%), the grain vitreousness (50.5%), and the test weight (36.5%). A reliable effect of the factor variety on yield (34.9%) and all investigated quality indicators (5.1–35.1%) was revealed. Conclusions. It is expedient to use the varieties listed above as sources of certain traits for the creation of new high-yielding and high-quality varieties for different areas of use. | Мета. Визначити вплив різних умов зовнішнього середовища на врожайність та борошномельні властивості нових миронівських сортів пшениці м’якої ярої. Методи. Упродовж 2017–2019 рр. в умовах Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН досліджували 12 сортів пшениці м’якої ярої. Показники якості зерна і борошна визначали згідно із загальноприйнятими методиками. Результати. Виявлено, що більш сприятливим для реалізації потенціалу врожайності сортів пшениці ярої був 2019 р., однак умови цього року негативно вплинули на показники якості. За перевищенням на 30–40% сорту-стандарту ‘Елегія миронівська‘ за врожайністю виділено сорти ‘Божена’ (4,23 т/га), ‘Оксамит миронівський’ (4,28 т/га), ‘МІП Світлана’ (4,31 т/га) і ‘Дубравка’ (4,62 т/га). Сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’, ‘Божена’, ‘МІП Візерунок’, ‘МІП Олександра’ виокремлено за поєднанням високих фізичних показників якості зерна. З комплексом кращих показників якості борошна виявлено сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Панянка’. Визначено найстабільніші сорти за врожайністю – ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’, ‘Божена’, ‘Оксамит миронівський’, ‘МІП Світлана’, ‘МІП Олександра’. За показниками якості, зокрема масою 1000 зерен, – сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Візерунок’; за склоподібністю зерна – високі показники були у більшості сортів, крім ‘Елегія миронівська’, ‘Сімкода миронівська’ та ‘МІП Олександра’; за натурою зерна та виходом борошна всі сорти мали високі показники; за масовою часткою білка виділявся сорт ‘Оксамит миронівський’; за масовою часткою клейковини – сорти ‘Дубравка’ й ‘МІП Олександра’. Дисперсійним аналізом встановлено, що від умов середовища найбільше залежали такі показники, як маса 1000 зерен (частка впливу – 83,7%), уміст білка (76,7%), показник седиментації (66,7%), вихід борошна (52,6%), індекс деформації клейковини (46,0%) та вміст клейковини (42,6%); від взаємодії чинників рік  сорт – урожайність (52,3%), склоподібність (50,5%) і натура зерна (36,5%). Виявлено достовірний вплив сорту на врожайність (34,9%) та всі досліджувані показники якості (5,1–35,1%). Висновки. Визначені вище сорти доцільно використовувати як джерела певних ознак для створення нових урожайних та якісних сортів за різними напрямами використання.

Мета. Проаналізувати таксономічний склад колекції субтропічних рослин Хорольського ботанічного саду та вдосконалити термінологічну систему назв таксонів різного рівня та назв плодових культур. Результати. З'ясовано таксономічний склад колекції, що складається з 25 видів: Actinidia chinensis Planch., Asimina triloba (L.) D unal, Camellia sinensis (L.) Kuntze, Chaenomeles ×californica Clarke ex Weber, Citrus trifoliata L., Cormus domestica L., Crataegus azarolus L., Crataegus opaca Hooker & Arn., Cydonia oblonga Mill., Diospyros virginiana L., Elaeagnus multiflora Thunb., Elaeagnus umbellata Thunb., Feijoa sellowiana O.Berg, Ficus carica L., Hovenia dulcis Thunb., Laurus nobilis L., Maclura tricuspidata (Carrière) Bureau, Mespilus germanica L., Olea europaea L., Passiflora incarnata L., Prunus armeniaca L., Prunus dulcis (Mill.) D.A.Webb, Punica granatum і Ziziphus jujuba Mill., які за сучасною класифікацією належать до 22 родів, 15 родин, 8 порядків квіткових рослин. Ці види репрезентують такі плодові культури: абрикосу, азароль, азиміну, айву, акіґумі, вірджинську хурму, гранатник, ґумі, домашню горобину, зизифу, ківі, кудранію, лавр, маслину, мейхо, мигдаль, мушмулу, родзинкове дерево, смоківницю, страстоцвіт, трилисточкову цитрину, фейхоа, фісташку, чай та японську айву. Висновки. Уточнено таксономічний склад колекції субтропічних рослин Хорольського ботанічного саду та впорядковано українські назви 17 таксонів видового рівня, 12 - родового, 4 - родинного, 5 - порядкового рівня, з наведенням назв 25 культур. Українські назви ботанічних таксонів потребують приведення у відповідність до сучасної філогенетичної системи з виправленням недоречностей, успадкованих за радянської доби. Найменування родів субтропічних культур в українській мові відбувається найчастіше через транслітерування відповідних латинських назв або утворенням нових назв з прямим порядком слів у двослівних назвах з використанням давно засвоєних назв споріднених родів. Назви субтропічних культур в агробіологічній терміносистемі можуть збігатися з назвами ботанічних родів або є запозиченими тривіальними назвами рослин на різних мовах з регіонів, звідкіля їх було інтродуковано. Двослівні назви культур і видові назви різняться порядком слів, відповідно, прямим і зворотнім.

Purpose. To analyse the taxonomic composition of subtropical plants of the Khorol Botanical Garden collection. Results. Taxonomic composition of the collection, consisting of 25 species: Actinidia chinensis Planch., Asimina triloba (L.) Dunal, Camellia sinensis (L.) Kuntze, Chaenomeles ×californica Clarke ex Weber, Citrus trifoliata L., Cormus domestica L., Crataegus azarolus L., Crataegus opaca Hooker & Arn., Cydonia oblonga Mill., Diospyros virginiana L., Elaeagnus multiflora Thunb., Elaeagnus umbellata Thunb., Feijoa sellowiana O.Berg, Ficus carica L., Hovenia dulcis Thunb., Laurus nobilis L., Maclura tricuspidata (Carrière). Bureau, Olea europaea L., Passiflora incarnata L., Prunus armeniaca L., Prunus dulcis (Mill.) D.A.Webb, Punica granatum L., and Ziziphus jujuba Mill., which according to the current classification belong to 22 genera, 15 families, 8 orders of flowering plants was found out. Each species represents a certain fruit crop: apricot, azarole, pawpaw, quince, akigoumi, American persimmon, pomegranate, goumi, service tree, Chinese date, kiwi, che, laurel, olive, mayhaw, almond, medlar, Oriental raisin tree, fig, passion fruit, trifoliate orange, pineapple guava, pistachio, tea, and Japanese quince. Conclusions. The taxonomic composition of the collection of subtropical plants in the Khorol Botanical Garden was specified and the Ukrainian names of 17 taxa of the species level, 12 of the generic, 4 of the family and 5 of the ordinal levels were streamlined. The Ukrainian names of botanical taxa need to be brought into line with the modern phylogenetic system, correcting inconsistencies inherited from Soviet times. The naming of genera of subtropical cultures in the Ukrainian language occurs most often through the transliteration of the corresponding Latin names or the formation of new names with direct word order in two-word names using long-learned names of related genera. The names of subtropical crops in the agrobiological terminological system may coincide with the names of botanical genera or are borrowed trivial names of plants in different languages from the regions from which they were introduced. Two-word names of crops and species names differ in word order, respectively, direct and reverse. | Мета. Проаналізувати таксономічний склад колекції субтропічних рослин Хорольського ботанічного саду та вдосконалити термінологічну систему назв таксонів різного рівня та назв плодових культур. Результати. З'ясовано таксономічний склад колекції, що складається з 25 видів: Actinidia chinensis Planch., Asimina triloba (L.) D unal, Camellia sinensis (L.) Kuntze, Chaenomeles ×californica Clarke ex Weber, Citrus trifoliata L., Cormus domestica L., Crataegus azarolus L., Crataegus opaca Hooker & Arn., Cydonia oblonga Mill., Diospyros virginiana L., Elaeagnus multiflora Thunb., Elaeagnus umbellata Thunb., Feijoa sellowiana O.Berg, Ficus carica L., Hovenia dulcis Thunb., Laurus nobilis L., Maclura tricuspidata (Carrière) Bureau, Mespilus germanica L., Olea europaea L., Passiflora incarnata L., Prunus armeniaca L., Prunus dulcis (Mill.) D.A.Webb, Punica granatum і Ziziphus jujuba Mill., які за сучасною класифікацією належать до 22 родів, 15 родин, 8 порядків квіткових рослин. Ці види репрезентують такі плодові культури: абрикосу, азароль, азиміну, айву, акіґумі, вірджинську хурму, гранатник, ґумі, домашню горобину, зизифу, ківі, кудранію, лавр, маслину, мейхо, мигдаль, мушмулу, родзинкове дерево, смоківницю, страстоцвіт, трилисточкову цитрину, фейхоа, фісташку, чай та японську айву. Висновки. Уточнено таксономічний склад колекції субтропічних рослин Хорольського ботанічного саду та впорядковано українські назви 17 таксонів видового рівня, 12 - родового, 4 - родинного, 5 - порядкового рівня, з наведенням назв 25 культур. Українські назви ботанічних таксонів потребують приведення у відповідність до сучасної філогенетичної системи з виправленням недоречностей, успадкованих за радянської доби. Найменування родів субтропічних культур в українській мові відбувається найчастіше через транслітерування відповідних латинських назв або утворенням нових назв з прямим порядком слів у двослівних назвах з використанням давно засвоєних назв споріднених родів. Назви субтропічних культур в агробіологічній терміносистемі можуть збігатися з назвами ботанічних родів або є запозиченими тривіальними назвами рослин на різних мовах з регіонів, звідкіля їх було інтродуковано. Двослівні назви культур і видові назви різняться порядком слів, відповідно, прямим і зворотнім.