Purpose. To evaluate the varieties: ‘MIP Assol’, ‘Balada Myronivska’, ‘Hratsiia Myronivska’, ‘MIP Yuvileina’, ‘MIP Lada’, ‘MIP Dniprianka’ and the standard variety ‘Podolianka’ and promising breeding lines: ‘Erythrospermum 55023’, ‘Lutescens 22198’, ‘Lutescens 37519’, ‘Lutescens 60049’, ‘Lutescens 60107’ winter wheat of the Mironovka`s breeding according to grain quality indicators. Methods. The research was conducted during the 2019–2021 in the breeding crop rotation of the winter wheat breeding laboratory of the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat, NAАS of Ukraine. The main method of research was laboratory and field, supplemented by analytical studies, measurements, calculations and observations. Results. The following breeding lines were the best in terms of protein content during the first sowing period: ‘Erythrospermum 55023’ (11.9%), ‘Lutescens 55198’ (12.8%), ‘Lutescens 37519’ (11.7%) and ‘Lutescens 60107’ (10.7%). During the second sowing period, the best varieties and breeding lines turned out to be ‘Hratsiia Myronivska’ (11.4%), ‘MIP Dniprianka’ (12.3%), ‘Erythrospermum 55023’ (12.3 %), ‘Lutescens 55198’ (11.4%), ‘Lutescens 37519’ (12.3%) and ‘Lutescens 60049’ (12.8%). According to the grain vitrification index during the first sowing period, the following can be distinguished: ‘Balada Myronivska’ (86.7%), ‘MIP Lada’ (89.3%), ‘MIP Dniprianka’ (87.3%), ‘Erythrospermum 55023’ (86.3 %), ‘Lutescens 55198’ (94.3 %) and ‘Lutescens 37519’ (91.0 %). During the second sowing period, these were ‘Balada Myronivska’ (86.7%), ‘Hratsiia Myronivska’ (79.3%), ‘MIP Lada’ (85.0%), ‘MIP Dniprianka’ (81.7%) and breeding lines ‘Lutescens 55198’ (80.7%) and ‘Lutescens 60049’ (81.3%). According to the content of raw gluten, the variety ‘Hratsiia Myronivska’ (26.2%) was selected. For all studied breeding lines, the value of the crude gluten content indicator varied from 26.0% to 29.9%. Du­ring the second sowing period, a higher percentage of raw gluten content was noted in the varieties ‘Hratsiia Myronivska’ (29.9%) and ‘MIP Dniprianka’ (27.4%) and selection lines – ‘Erythrospermum 55023’ (28.4%), ‘Lutescens 55198’ (27.4%), ‘Lutescens 37519’ (27.1%) and ‘Lutescens 60049’ (29.1%). Conclusions. During the three years of observations, the weather conditions differed in the amount of precipitation and the sum of active temperatures both during the growing season and during the period of flowering and maturation, which significantly affected the results of the analysis of grain quality indicators of winter wheat varieties and promising lines. Having analyzed the obtained results, it is possible to single out the varieties ‘Hratsiia Myronivska’ and ‘MIP Dniprianka’, as well as the breeding lines: ‘Erythrospermum 55023’, ‘Lutescens 55198’, ‘Lutescens 37519’ and ‘Lutescens 60049’, which exceeded the standard variety ‘Podolianka’ and the average experimental values for such basic indicators as protein content, gluten content, vitreousness and 1000-seed weight. | Мета. Оцінити сорти ‘МІП Ассоль’, ‘Балада Миронівська’, ‘Грація Миронівська’, ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Лада’, ‘МІП Дніпрянка’ та сорт-стандарт ‘Подолянка’ і перспективні селекційні лінії ‘Еритроспермум 55023’, ‘Лютесценс 22198’, ‘Лютесценс 37519’, ‘Лютесценс 60049’ і ‘Лютесценс 60107’ пшениці озимої миронівської селекції за показниками якості зерна. Методи. Дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. у селекційній сівозміні лабораторії селекції озимої пшениці Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. Основні методи досліджень – лабораторний, польовий та аналітичний, доповнені вимірами, підрахунками і спостереженнями. Результати. За вмістом білка протягом першого строку сівби кращими були такі селекційні лінії: ‘Еритроспермум 55023’ (11,9%), ‘Лютесценс 55198’ (12,8%), ‘Лютесценс 37519’ (11,7%) та ‘Лютесценс 60107’ (10,7%). Упродовж другого строку сівби кращими сортами та селекційними лініями виявились: ‘Грація МИР’ (11,4%), ‘МІП Дніпрянка’ (12,3%), ‘Еритроспермум 55023’ (12,3%), ‘Лютесценс 55198’ (11,4%), ‘Лютесценс 37519’ (12,3%) та ‘Лютесценс 60049’ (12,8%). За показником склоподібності зерна протягом першого строку сівби можна виділити: ‘Балада МИР’ (86,7%), ‘МІП Лада’ (89,3%), ‘МІП Дніпрянка’ (87,3%), ‘Еритроспермум 55023’ (86,3%), ‘Лютесценс 55198’ (94,3%) та ‘Лютесценс 37519’ (91,0%). Впродовж другого строку сівби – ‘Балада МИР’ (86,7%), ‘Грація МИР’ (79,3%), ‘МІП Лада’ (85,0%), ‘МІП Дніпрянка’ (81,7%) і селекційні лінії ‘Лютесценс 55198’ (80,7%) та ‘Лютесценс 60049’ (81,3%). За вмістом сирої клейковини виокремлено сорт ‘Грація МИР’ (26,2%). У всіх досліджуваних селекційних ліній значення показника вмісту сирої клейковини варіювалося від 26,0 до 29,9%. Протягом другого строку сівби вищий відсоток вмісту сирої клейковини відмічено у сортів ‘Грація МИР’ (29,9%) та ‘МІП Дніпрянка’ (27,4%) і селекційних ліній ‘Еритроспермум 55023’ (28,4%), ‘Лютесценс 55198’ (27,4%), ‘Лютесценс 37519’ (27,1%) і ‘Лютесценс 60049’ (29,1%). Висновки. Впродовж трьох років спостережень погодні умови відрізнялися за кількістю опадів та сумою активних температур як у період вегетації, так і в період цвітіння – достигання, що суттєво вплинуло на результати аналізу якісних показників зерна сортів та перспективних ліній пшениці озимої. Проаналізувавши отримані результати, можна виділити сорти ‘Грація МИР’ і ‘МІП Дніпрянка’, а також селекційні лінії ‘ЕР 55023’, ‘ЛЮТ 55198’, ‘ЛЮТ 37519’ і ‘ЛЮТ 60049’, що перевищували сорт-стандарт ‘Подолянка’ та середнє значення по досліду за такими основними показниками, як вміст білка та клейковини, склоподібність і маса 1000 насінин

Мета. Оцінити сорти ‘МІП Ассоль’, ‘Балада Миронівська’, ‘Грація Миронівська’, ‘МІП Ювілейна’, ‘МІП Лада’, ‘МІП Дніпрянка’ та сорт-стандарт ‘Подолянка’ і перспективні селекційні лінії ‘Еритроспермум 55023’, ‘Лютесценс 22198’, ‘Лютесценс 37519’, ‘Лютесценс 60049’ і ‘Лютесценс 60107’ пшениці озимої миронівської селекції за показниками якості зерна. Методи. Дослідження проводили впродовж 2019–2021 рр. у селекційній сівозміні лабораторії селекції озимої пшениці Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. Основні методи досліджень – лабораторний, польовий та аналітичний, доповнені вимірами, підрахунками і спостереженнями. Результати. За вмістом білка протягом першого строку сівби кращими були такі селекційні лінії: ‘Еритроспермум 55023’ (11,9%), ‘Лютесценс 55198’ (12,8%), ‘Лютесценс 37519’ (11,7%) та ‘Лютесценс 60107’ (10,7%). Упродовж другого строку сівби кращими сортами та селекційними лініями виявились: ‘Грація МИР’ (11,4%), ‘МІП Дніпрянка’ (12,3%), ‘Еритроспермум 55023’ (12,3%), ‘Лютесценс 55198’ (11,4%), ‘Лютесценс 37519’ (12,3%) та ‘Лютесценс 60049’ (12,8%). За показником склоподібності зерна протягом першого строку сівби можна виділити: ‘Балада МИР’ (86,7%), ‘МІП Лада’ (89,3%), ‘МІП Дніпрянка’ (87,3%), ‘Еритроспермум 55023’ (86,3%), ‘Лютесценс 55198’ (94,3%) та ‘Лютесценс 37519’ (91,0%). Впродовж другого строку сівби – ‘Балада МИР’ (86,7%), ‘Грація МИР’ (79,3%), ‘МІП Лада’ (85,0%), ‘МІП Дніпрянка’ (81,7%) і селекційні лінії ‘Лютесценс 55198’ (80,7%) та ‘Лютесценс 60049’ (81,3%). За вмістом сирої клейковини виокремлено сорт ‘Грація МИР’ (26,2%). У всіх досліджуваних селекційних ліній значення показника вмісту сирої клейковини варіювалося від 26,0 до 29,9%. Протягом другого строку сівби вищий відсоток вмісту сирої клейковини відмічено у сортів ‘Грація МИР’ (29,9%) та ‘МІП Дніпрянка’ (27,4%) і селекційних ліній ‘Еритроспермум 55023’ (28,4%), ‘Лютесценс 55198’ (27,4%), ‘Лютесценс 37519’ (27,1%) і ‘Лютесценс 60049’ (29,1%). Висновки. Впродовж трьох років спостережень погодні умови відрізнялися за кількістю опадів та сумою активних температур як у період вегетації, так і в період цвітіння – достигання, що суттєво вплинуло на результати аналізу якісних показників зерна сортів та перспективних ліній пшениці озимої. Проаналізувавши отримані результати, можна виділити сорти ‘Грація МИР’ і ‘МІП Дніпрянка’, а також селекційні лінії ‘ЕР 55023’, ‘ЛЮТ 55198’, ‘ЛЮТ 37519’ і ‘ЛЮТ 60049’, що перевищували сорт-стандарт ‘Подолянка’ та середнє значення по досліду за такими основними показниками, як вміст білка та клейковини, склоподібність і маса 1000 насінин

Purpose. To reveal the peculiarities of inheritance of kernel number per spike in crosses of spring barley cultivars of different origin, purpose of use and botanical varieties, as well as to distinguish effective genetic sources for impro­ving the trait. Methods. The study was carried out at the M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat of National Academy of Agrarian Sciences of Ukraine in 2019 and 2020. In F1 of spring barley in two diallel crossing schemes the degree of phenotypic dominance, parameters of genetic variation, and combining ability for kernel number per spike were determined. Results. According to the indicator of the degree of phenotypic dominance, all possible types of inheritance of kernel number per spike were identified. In a number of crossing compositions, a change in the type of inheritance depending on the conditions of the year was revealed. Most combinations with overdominance in both years were noted in crossings of the covered awned cultivar ‘Avgur’, as well as the covered awnless cultivar ‘Kozyr’. According to the parameters of genetic variation in crosses of malting varieties (covered awned), correspondence of the additive-dominant model, overdominance and dominance in loci, as well as unidirectional dominance to increasing of the trait caused by dominant effects were revealed. When crossing cultivars of different varieties, a change in gene action in different years was found. In particular, additive-dominant system changed to complementary epistasis, incomplete dominance to overdominance, unidirectional dominance to increa­sing of the trait to multidirectional dominance. The genetic sources of increased general combining ability were identified, as follows: covered awned malting cultivars ‘Quench’ and ‘Avgur’, the naked awned cultivar ‘CDC Rattan’, as well as the covered awnless cultivar ‘Kozyr’. Based on the constants of specific combining ability, the most promising crossing combinations for further breeding efforts were determined. Conclusions. The identified peculiarities of the inheritance of kernel number per spike make it possible to optimally combine parental components of crossings and carry out directional selection to increase the trait when developing spring barley cultivars for different use and different botanical varieties. | Мета. Виявити особливості успадкування кількості зерен у колосі, схрещуючи різні за походженням, напрямами використання і різновидностями сорти ячменю ярого, та виокремити ефективні генетичні джерела для поліпшення цієї ознаки. Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2019 і 2020 рр. В F1 ячменю ярого двох діалельних схем схрещування за кількістю зерен у колосі визначили ступінь фенотипового домінування, параметри генетичної варіації та комбінаційну здатність. Результати. За показником ступеня фенотипового домінування виявлено всі можливі типи успадкування кількості зерен у колосі. У низки комбінацій схрещування встановлено зміну типу успадкування залежно від умов року. Найбільшу кількість комбінацій із наддомінуванням в обох роках відмічено у комбінаціях з плівчастим остистим сортом ‘Авгур’ та безостим сортом ‘Козир’. За параметрами генетичної варіації у схрещуваннях пивоварних сортів (плівчастих остистих) виявлено відповідність адитивно-домінантній моделі, наддомінування і домінування у локусах, а також односпрямованість домінування на збільшення ознаки, зумовлене домінантними ефектами. У схрещуваннях сортів різних ботанічних різновидностей виявлено зміну дії генів у різні роки. А саме: адитивно-домінантної системи – комплементарним епістазом, неповного домінування – наддомінуванням, односпрямованості домінування на збільшення ознаки – різноспрямованістю. Виділено генетичні джерела підвищеної загальної комбінаційної здатності, зокрема плівчасті остисті сорти пивоварного напряму ‘Quench’ і ‘Авгур’, голозерний та безостий сорти ‘CDC Rattan’ і ‘Козир’ відповідно. На основі констант специфічної комбінаційної здатності визначено найбільш перспективні комбінації для подальшої селекційної роботи. Висновки. Виявлені особливості успадкування кількості зерен у колосі дають змогу оптимально комбінувати батьківські компоненти схрещувань і здійснювати цілеспрямований добір на збільшення ознаки у процесі створення ботанічних різновидностей сортів ячменю ярого різних напрямів використання.

Мета. Виявити особливості успадкування кількості зерен у колосі, схрещуючи різні за походженням, напрямами використання і різновидностями сорти ячменю ярого, та виокремити ефективні генетичні джерела для поліпшення цієї ознаки. Методи. Дослідження проводили в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла НААН у 2019 і 2020 рр. В F1 ячменю ярого двох діалельних схем схрещування за кількістю зерен у колосі визначили ступінь фенотипового домінування, параметри генетичної варіації та комбінаційну здатність. Результати. За показником ступеня фенотипового домінування виявлено всі можливі типи успадкування кількості зерен у колосі. У низки комбінацій схрещування встановлено зміну типу успадкування залежно від умов року. Найбільшу кількість комбінацій із наддомінуванням в обох роках відмічено у комбінаціях з плівчастим остистим сортом ‘Авгур’ та безостим сортом ‘Козир’. За параметрами генетичної варіації у схрещуваннях пивоварних сортів (плівчастих остистих) виявлено відповідність адитивно-домінантній моделі, наддомінування і домінування у локусах, а також односпрямованість домінування на збільшення ознаки, зумовлене домінантними ефектами. У схрещуваннях сортів різних ботанічних різновидностей виявлено зміну дії генів у різні роки. А саме: адитивно-домінантної системи – комплементарним епістазом, неповного домінування – наддомінуванням, односпрямованості домінування на збільшення ознаки – різноспрямованістю. Виділено генетичні джерела підвищеної загальної комбінаційної здатності, зокрема плівчасті остисті сорти пивоварного напряму ‘Quench’ і ‘Авгур’, голозерний та безостий сорти ‘CDC Rattan’ і ‘Козир’ відповідно. На основі констант специфічної комбінаційної здатності визначено найбільш перспективні комбінації для подальшої селекційної роботи. Висновки. Виявлені особливості успадкування кількості зерен у колосі дають змогу оптимально комбінувати батьківські компоненти схрещувань і здійснювати цілеспрямований добір на збільшення ознаки у процесі створення ботанічних різновидностей сортів ячменю ярого різних напрямів використання.

Aim. To assess new introduced varieties of pea (Pisum sativum L.) of different ecological and geographical origin in conditions of the Southern part of the Forest-Steppe of Ukraine according to a set of productivity and adaptability indicators. Methods. During 2018–2020 in the conditions of Ustymivka Experimental Station of Plant Production of the Plant Production Institute named after V. Ya. Yuriev NAAS of Ukraine (Poltava region, 49°18′21″N, 33°13′56″E) 30 new pea samples originating from Belarus, Azerbaijan, Canada, Poland and the Netherlands were studied. In the ripening phase of pods and seeds (BBCH 86–90) in field and laboratory conditions yields, productivity, 1000 beans weight, early-ripening, plant height and height of attachment of the lower pods above the soil level, number of nodes to the first pod and their total number per plant, number of pods and seeds per plant, number of seeds per pod, pod parameters were studied. Results. As a result of studying new samples of pea, the range of variation of their yield from 200.5 to 300.0 g/m2 was established, while the varieties ‘Aleks’, ‘Atlant’, ‘Minskiy ovoschnoy’ (Belarus), ‘Fidan’ (Azerbaijan), ‘Dacota’ (Canada), ‘Angela’ (Netherlands) were more productive, in which the mass of grain from the plant exceeded 10.0 g. The productivity of the plant was high due to both the increased number of seeds and the weight of 1000 grains. Almost all the studied samples were mediumripe (71–80 days) and are optimal for the Southern Forest-Steppe zone of Ukraine. The most early maturing (64–69 days) were the Belarusian varieties ‘Yan’, ‘Gontso’, ‘Goryinets’, ‘Alfa’, ‘Pryivabnyi’, ‘Malyish’ and the Dutch ‘Angela’ variety. The lowest varieties were Belarusian varieties – ‘Goryinets’, ‘Vlad’, ‘Alfa’, ‘Atlant’ and others (31.0–60.0 cm), which can be used as sources on this basis. Special attention should be paid to varieties that combine several valuable features: ‘Aleks’, ‘Atlant’, ‘Minskiy ovoschnoy’, ‘Korelicheskiy ovoschnoy’, ‘Slodyich’, ‘Malyish’, ‘Kosmay’, ‘Kelvidon’ (Belarus), ‘Fidan’ (Azerbaijan), ‘Jof’ (Poland), ‘CDC Limerick’ (Canada), ‘Orix’ (Spain). Conclusions. The above varieties can be recommended as sources of valuable traits for practical use in breeding, and they are suitable for cultivation in the Southern Forest-Steppe, subject to inclusion in the State Register of plant varieties suitable for distribution in Ukraine. | Мета. Оцінити нові інтродуковані сорти гороху овочевого (Pisum sativum L.) різного еколого-географічного походжен­ня в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності. Методи. Протягом 2018-2020 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН (Полтавська обл., 49°18'21"N, 33°13'56"E) досліджували 30 нових зразків гороху походженням із Білорусі, Азербайджану, Канади, Польщі та Нідерландів. У фазі достигання стручків та насіння (BBCH 86-90) у польових та лабо­раторних умовах визначали показники врожайності, продуктивності, маси 1000 насінин, скоростиглості, висоти рослин та висоти прикріплення нижніх бобів над рівнем ґрунту, кількості вузлів до першого бобу та загальну кількість їх на рослині, кількості бобів та насіння на рослині, кількості насіння в бобі, параметри бобу. Результати. У процесі вивчення нових зразків гороху овочевого встановлено розмах рівня варіювання їх урожайності від 200,5 до 300,0 г/м2, при цьому найурожайнішими були сорти 'Алекс', 'Атлант', 'Минский овощной' (Білорусь), 'Fidan' (Азербайджан), 'Darata' (Канада), 'Angela' (Нідерланди), у яких маса насіння з рослини перевищувала 10,0 г. Показники продуктивності рослини були висо­кими завдяки як підвищеній кількості насінин, так і масі 1000 зерен. Майже всі досліджені зразки виявилися середньо­стиглими (71-80 діб) і є оптимальними для зони Південного Лісостепу України. Найбільш скоростиглими (64-69 діб) були білоруські сорти 'Ян', 'Гонцо', 'Горьінец', 'Альфа', 'Прьівабньї', 'Мальїш' та нідерландський сорт 'Angela'. Найбільш низько­рослими виявилися білоруські сорти - 'Горьінец', 'Влад', 'Альфа', 'Атлант' та ін. (31,0-60,0 см), які можна використати як джерела за цією ознакою. Особливої уваги заслуговують сорти, які поєднують у собі кілька цінних ознак: 'Алекс', 'Атлант', 'Минский овощной', 'Корелический овощной', 'Слодьіч', 'Мальїш', 'Космай', 'Кельвидон' (Білорусь), 'Fidan' (Азербайджан), 'Jof (Польща), 'CDC Limerick' (Канада), 'Orix' (Іспанія). Висновки. Вищезазначені сорти можна рекомендувати як джерела цінних ознак для практичного використання в селекції, а також вони є придатними для вирощування в зоні Південного Лісостепу, за умови включення до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Мета. Оцінити нові інтродуковані сорти гороху овочевого (Pisum sativum L.) різного еколого-географічного походжен­ня в умовах південної частини Лісостепу України за комплексом показників продуктивності та адаптивності. Методи. Протягом 2018-2020 рр. в умовах Устимівської дослідної станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН (Полтавська обл., 49°18'21"N, 33°13'56"E) досліджували 30 нових зразків гороху походженням із Білорусі, Азербайджану, Канади, Польщі та Нідерландів. У фазі достигання стручків та насіння (BBCH 86-90) у польових та лабо­раторних умовах визначали показники врожайності, продуктивності, маси 1000 насінин, скоростиглості, висоти рослин та висоти прикріплення нижніх бобів над рівнем ґрунту, кількості вузлів до першого бобу та загальну кількість їх на рослині, кількості бобів та насіння на рослині, кількості насіння в бобі, параметри бобу. Результати. У процесі вивчення нових зразків гороху овочевого встановлено розмах рівня варіювання їх урожайності від 200,5 до 300,0 г/м2, при цьому найурожайнішими були сорти 'Алекс', 'Атлант', 'Минский овощной' (Білорусь), 'Fidan' (Азербайджан), 'Darata' (Канада), 'Angela' (Нідерланди), у яких маса насіння з рослини перевищувала 10,0 г. Показники продуктивності рослини були висо­кими завдяки як підвищеній кількості насінин, так і масі 1000 зерен. Майже всі досліджені зразки виявилися середньо­стиглими (71-80 діб) і є оптимальними для зони Південного Лісостепу України. Найбільш скоростиглими (64-69 діб) були білоруські сорти 'Ян', 'Гонцо', 'Горьінец', 'Альфа', 'Прьівабньї', 'Мальїш' та нідерландський сорт 'Angela'. Найбільш низько­рослими виявилися білоруські сорти - 'Горьінец', 'Влад', 'Альфа', 'Атлант' та ін. (31,0-60,0 см), які можна використати як джерела за цією ознакою. Особливої уваги заслуговують сорти, які поєднують у собі кілька цінних ознак: 'Алекс', 'Атлант', 'Минский овощной', 'Корелический овощной', 'Слодьіч', 'Мальїш', 'Космай', 'Кельвидон' (Білорусь), 'Fidan' (Азербайджан), 'Jof (Польща), 'CDC Limerick' (Канада), 'Orix' (Іспанія). Висновки. Вищезазначені сорти можна рекомендувати як джерела цінних ознак для практичного використання в селекції, а також вони є придатними для вирощування в зоні Південного Лісостепу, за умови включення до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Purpose. To determine the influence of the moistening conditions and treatment of seeds with biological preparations Azotofit-r, Fitotsyd, Mycofriend-r, Orhanik-balans Monofosfor on growth processes at the initial plant life stages, formation of stand density and grain yield of winter wheat varieties. Methods. General scientific, special, field, mathematical-statistical and calculation-comparative methods were used for research. Results. The key to a high yield of winter wheat is in obtaining even stands, forming the optimal density of plant stands at the time of harvesting, taking into account their survival rates, the coefficient of productive tillering, and the study of new varieties adapted to climate changes. According to the research results, it was determined that, on average, for 2020–2022, the highest grain yield among the studied varieties of winter wheat was recorded in plants of the variety ‘Duma Odeska’ (8.38 t/ha) under irrigation in the variant with pre-sowing treatment of seeds with the biopreparation Azotofit-r, which was 0.78 t/ha more compared to the control (treatment with water). In the variant without irrigation, the yield was 6.08 t/ha, which was less than the control by 2.3 t/ha or 27.4%. Conclusions. The developed elements of the technology of winter wheat varieties growing make it possible to form the optimal plant density and significantly increase grain yield in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine | Мета. Визначити вплив умов зволоження та обробки насіння біологічними препаратами Азотофіт-р, Фітоцид, Мікофренд-р, Органік-баланс Монофосфор на ростові процеси на початкових етапах життя рослин, формування густоти стояння та урожайність зерна сортів пшениці озимої. Методи. Для досліджень використовували загально­наукові, спеціальні, польові, математично-ста­тистичні та розрахунково-порівняльні методи. Результати. Запорукою високої врожайності пшениці озимої є одержання дружних сходів, формування оптимальної густоти стояння рослин на час збирання з урахуванням показників їх виживаності, коефіцієнту продуктивної кущистості та вивчення нових сортів, адаптованих до змін клімату. За результатами досліджень визначено, що в середньому за 2020–2022 рр. більшу урожайність зерна серед досліджуваних сортів пшениці озимої сформовано у рослин сорту ‘Дума одеська’ (8,38 т/га) на зрошенні у варіанті з передпосівною обробкою насіння біопрепаратом Азотофіт-р, що на 0,78 т/га більше, порівнюючи з контролем (обробка водою). У варіанті без зрошення урожайність становила 6,08 т/га, що менше за контроль на 2,3 т/га або 27,4%. Висновки. Розроблені елементи технології вирощування сортів пшениці озимої дають можливість сформувати оптимальну густоту стояння рослин та значно підвищити урожайність зерна в умовах Південного Степу України.

Мета. Визначити вплив умов зволоження та обробки насіння біологічними препаратами Азотофіт-р, Фітоцид, Мікофренд-р, Органік-баланс Монофосфор на ростові процеси на початкових етапах життя рослин, формування густоти стояння та урожайність зерна сортів пшениці озимої. Методи. Для досліджень використовували загально­наукові, спеціальні, польові, математично-ста­тистичні та розрахунково-порівняльні методи. Результати. Запорукою високої врожайності пшениці озимої є одержання дружних сходів, формування оптимальної густоти стояння рослин на час збирання з урахуванням показників їх виживаності, коефіцієнту продуктивної кущистості та вивчення нових сортів, адаптованих до змін клімату. За результатами досліджень визначено, що в середньому за 2020–2022 рр. більшу урожайність зерна серед досліджуваних сортів пшениці озимої сформовано у рослин сорту ‘Дума одеська’ (8,38 т/га) на зрошенні у варіанті з передпосівною обробкою насіння біопрепаратом Азотофіт-р, що на 0,78 т/га більше, порівнюючи з контролем (обробка водою). У варіанті без зрошення урожайність становила 6,08 т/га, що менше за контроль на 2,3 т/га або 27,4%. Висновки. Розроблені елементи технології вирощування сортів пшениці озимої дають можливість сформувати оптимальну густоту стояння рослин та значно підвищити урожайність зерна в умовах Південного Степу України.

Мета. Визначити вплив умов зволоження та обробки насіння біологічними препаратами Азотофіт-р, Фітоцид, Мікофренд-р, Органік-баланс Монофосфор на ростові процеси на початкових етапах життя рослин, формування густоти стояння та урожайність зерна сортів пшениці озимої.Методи. Для досліджень використовували загально­наукові, спеціальні, польові, математично-ста­тистичні та розрахунково-порівняльні методи.Результати. Запорукою високої врожайності пшениці озимої є одержання дружних сходів, формування оптимальної густоти стояння рослин на час збирання з урахуванням показників їх виживаності, коефіцієнту продуктивної кущистості та вивчення нових сортів, адаптованих до змін клімату. За результатами досліджень визначено, що в середньому за 2020–2022 рр. більшу урожайність зерна серед досліджуваних сортів пшениці озимої сформовано у рослин сорту ‘Дума одеська’ (8,38 т/га) на зрошенні у варіанті з передпосівною обробкою насіння біопрепаратом Азотофіт-р, що на 0,78 т/га більше, порівнюючи з контролем (обробка водою). У варіанті без зрошення урожайність становила 6,08 т/га, що менше за контроль на 2,3 т/га або 27,4%.Висновки. Розроблені елементи технології вирощування сортів пшениці озимої дають можливість сформувати оптимальну густоту стояння рослин та значно підвищити урожайність зерна в умовах Південного Степу України. | Purpose. To determine the influence of the moistening conditions and treatment of seeds with biological preparations Azotofit-r, Fitotsyd, Mycofriend-r, Orhanik-balans Monofosfor on growth processes at the initial plant life stages, formation of stand density and grain yield of winter wheat varieties.Methods. General scientific, special, field, mathematical-statistical and calculation-comparative methods were used for research.Results. The key to a high yield of winter wheat is in obtaining even stands, forming the optimal density of plant stands at the time of harvesting, taking into account their survival rates, the coefficient of productive tillering, and the study of new varieties adapted to climate changes. According to the research results, it was determined that, on average, for 2020–2022, the highest grain yield among the studied varieties of winter wheat was recorded in plants of the variety ‘Duma Odeska’ (8.38 t/ha) under irrigation in the variant with pre-sowing treatment of seeds with the biopreparation Azotofit-r, which was 0.78 t/ha more compared to the control (treatment with water). In the variant without irrigation, the yield was 6.08 t/ha, which was less than the control by 2.3 t/ha or 27.4%.Conclusions. The developed elements of the technology of winter wheat varieties growing make it possible to form the optimal plant density and significantly increase grain yield in the conditions of the Southern Steppe of Ukraine

Purpose. Analysis of the current state and experience on the loop-mediated amplification (LAMP) use to detect genetically modified plants. Methods. Literature search and analysis. Results. General information on the current state and use of the genetically modified plants is provided. Despite the wide distribution of genetically modified plants, the attitude towards them in society continues to remain somewhat wary. About 50 countries have introduced mandatory labeling of GM feed and products, provided that their content exceeds a certain threshold. In order to meet labeling requirements, effective and sensitive methods for detecting known genetic modifications in a variety of plant materials, food products and animal feed must be developed and standardized. The most common approaches to the detection of genetically modified organisms (GMOs) are the determination of specific proteins synthesized in transgenic plants and the detection of new introduced genes. Methods for the determination of GMOs based on the analysis of nucleic acids are more common, since such methods have greater sensitivity and specificity than the analysis of protein composition. Polymerase chain reaction (PCR) method is the main method of nucleic acid analysis, which is now wide used for the detection of GMOs. Loop-mediated amplification (LAMP), which can occur at a constant temperature and therefore does not require the use of expensive equipment may be an alternative to the PCR. Scientific articles about the use of the loop-mediated amplification (LAMP) for the detection of genetically modified plants were analyzed. Advantages and disadvantages of the polymerase chain reaction and loop-mediated amplification are compared. Conclusions. The main criteria for applying a method of GMO detection analysis are as follow: its sensitivity, time of reaction, availability and ease to use, cost of reagents and equipment, and the possibility for simultaneous detection of many samples. | Мета. Проаналізувати світовий досвід застосування реакції ампліфікації, що опосередкована через петлю (LAMP), для детектування генетично модифікованих рослин. Результати. Наведено загальну інформацію щодо сучасного стан і поширення генетично модифікованих рослин. Попри значне поширення генетично модифікованих рослин, ставлення до них у суспільстві й досі залишається дещо настороженим. Приблизно 50 країн запровадили обов’язкове маркування ГМ кормів та продуктів за умови, що їхній уміст перевищує певне порогове значення. Для того, щоб виконати вимоги до маркування, потрібно розробити та стандартизувати ефективні й чутливі методи визначення відомих генетичних модифікацій у різноманітній рослинній сировині, харчовій продукції та кормах для тварин. Найпоширенішими підходами до детектування генетично модифікованих організмів (ГМО) є визначення специфічних білків, що синтезуються у трансгенних рослинах, та детектування нових привнесених генів. Методи визначення ГМО, засновані на аналізі нуклеїнових кислот, є поширенішими, оскільки мають більшу чутливість та специфічність порівняно з аналізом білкового складу. Основним методом аналізу нуклеїнових кислот, що зараз використовується для детектування ГМО, є метод полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Альтернативою методу ПЛР убачається реакція ампліфікації, що опосередкована через петлю (LAMP), яка може відбуватися за постійної температури й тому не потребує використання коштовного обладнання. Проаналізовано наукові публікації, що стосуються використання реакції LAMP для детектування генетично модифікованих рослин. Описано переваги та недоліки методів полімеразної ланцюгової реакції та ампліфікації, що опосередкована через петлю. Висновки. Основним критерієм для застосування того чи іншого методу аналізу ГМО є, насамперед, його чутливість, тривалість реакції, доступність та простота виконання, вартість реагентів і обладнання, а також можливість здійс­нювати одночасне детектування якомога більшої кількості зразків.

Purpose. Analysis of the current state and experience on the loop-mediated amplification (LAMP) use to detect genetically modified plants. Methods. Literature search and analysis. Results. General information on the current state and use of the genetically modified plants is provided. Despite the wide distribution of genetically modified plants, the attitude towards them in society continues to remain somewhat wary. About 50 countries have introduced mandatory labeling of GM feed and products, provided that their content exceeds a certain threshold. In order to meet labeling requirements, effective and sensitive methods for detecting known genetic modifications in a variety of plant materials, food products and animal feed must be developed and standardized. The most common approaches to the detection of genetically modified organisms (GMOs) are the determination of specific proteins synthesized in transgenic plants and the detection of new introduced genes. Methods for the determination of GMOs based on the analysis of nucleic acids are more common, since such methods have greater sensitivity and specificity than the analysis of protein composition. Polymerase chain reaction (PCR) method is the main method of nucleic acid analysis, which is now wide used for the detection of GMOs. Loop-mediated amplification (LAMP), which can occur at a constant temperature and therefore does not require the use of expensive equipment may be an alternative to the PCR. Scientific articles about the use of the loop-mediated amplification (LAMP) for the detection of genetically modified plants were analyzed. Advantages and disadvantages of the polymerase chain reaction and loop-mediated amplification are compared. Conclusions. The main criteria for applying a method of GMO detection analysis are as follow: its sensitivity, time of reaction, availability and ease to use, cost of reagents and equipment, and the possibility for simultaneous detection of many samples.

Purpose. Analysis of the current state and experience on the loop-mediated amplification (LAMP) use to detect genetically modified plants. Methods. Literature search and analysis. Results. General information on the current state and use of the genetically modified plants is provided. Despite the wide distribution of genetically modified plants, the attitude towards them in society continues to remain somewhat wary. About 50 countries have introduced mandatory labeling of GM feed and products, provided that their content exceeds a certain threshold. In order to meet labeling requirements, effective and sensitive methods for detecting known genetic modifications in a variety of plant materials, food products and animal feed must be developed and standardized. The most common approaches to the detection of genetically modified organisms (GMOs) are the determination of specific proteins synthesized in transgenic plants and the detection of new introduced genes. Methods for the determination of GMOs based on the analysis of nucleic acids are more common, since such methods have greater sensitivity and specificity than the analysis of protein composition. Polymerase chain reaction (PCR) method is the main method of nucleic acid analysis, which is now wide used for the detection of GMOs. Loop-mediated amplification (LAMP), which can occur at a constant temperature and therefore does not require the use of expensive equipment may be an alternative to the PCR. Scientific articles about the use of the loop-mediated amplification (LAMP) for the detection of genetically modified plants were analyzed. Advantages and disadvantages of the polymerase chain reaction and loop-mediated amplification are compared. Conclusions. The main criteria for applying a method of GMO detection analysis are as follow: its sensitivity, time of reaction, availability and ease to use, cost of reagents and equipment, and the possibility for simultaneous detection of many samples.

Purpose. Grapevines (Vitis spp.) are affected by many viral diseases which cause serious pathological problems. GLRaV-3 is among the most widespread leafroll viruses, while Grapevine Fanleaf Virus (GFLV) is a destructive pathogen which reduces the lifespan of grapevine. Considering the impact and the spread of these diseases, our objective was to analyse the presence of these two viruses in several grapevine varieties in grapevine collection at ATTC Vlore. Data gathered from plant pathogens serve to better understand and prevent the spread of pathogens, as a mandatory rule for the quality control of certified plant material during vegetative propagation. Method. The presence of two common viruses were tested using virus specific primers; LC1/LC2 primer pair designed from the hHSP70 gene for detecting Grapevine Leafroll-associated Virus-3 (GLRaV3) and C3390/H2999 primer pair, designed from coat protein coding regions for detecting Grapevine Fanleaf Virus (GFLV), in six varieties; ‘Merlot’, ‘Kallmet’, ‘Shesh i zi’, ‘Shesh i bardhё’, ‘Debinё’, and ‘Pulёz’, provided through a randomised sampling procedure. One Step Reverse Transcription Polymerase Chain Reaction assay was used to detect the viral presence. Results showed a high (100%) prevalence of GLRaV3 virus in all of analysed samples, as the most frequent among the two pathogens. Analysis for of GFLV virus showed low infection rate, being present in only one sample. Conclusions. We herein show an efficient, fast and reproducible method for detecting grapevine viruses through one step RT-PCR. Our results suggest that sampling of the infected plant material should be avoided due to the presence of viral infections. | Мета. Рослини винограду (Vitis spp.) уражуються багатьма вірусними збудниками, що спричиняють їхні серйозні захворювання. До найпоширеніших належать вірус скручування листя винограду (GLRaV-3) та вірус коротковузля винограду (GFLV), деструктивний патоген, який зменшує тривалість життя виноградної лози. З огляду на важливість і поширення захворювань, що спричиняються згаданими вірусами, нашою метою було проаналізувати їхню присутність у сортах винограду з колекції Центру Трансферу Агарних Технологій (ATTC Vlore). Отримані дані про рослинні патогени потрібні для запобігання їхньому поширенню і є обов’язковими для контролювання якості сертифікованого рослинного матеріалу під час його вегетативного розмноження. Методи. Наявність вірусів перевіряли методом одностадійної ЗТ-ПЛР з використанням вірус-специфічних праймерів: пара праймерів LC1 / LC2, що розроблена для детектування гена hHSP70 вірусу скручування листя вино­граду-3 (GLRaV3), і пара праймерів C3390 / H2999, для визначення кодувальних послідовностей білка оболонки вірусу коротковузля винограду (GFLV). Аналіз шести сортів культури – ‘Merlot’, ‘Kallmet’, ‘Shesh i zi’, ‘Shesh i bardhё’, ‘Debinё’ і ‘Pulёz’ – здійснювали з використанням процедури рандомізованої вибірки. Результати. Найпоширенішим вірусом для досліджених зразків виявився GLRaV3, який трап­лявся у 100% проаналізованих рослин. Визначення вірусу GFLV показало низький рівень інфікування, вірус був лише в одному зразку. Висновки. Показана можливість використання одностадійної ЗТ-ПЛР як ефективного, швидкого й відтворюваного методу виявлення вірусів виноградної лози.

Purpose. Grapevines (Vitis spp.) are affected by many viral diseases which cause serious pathological problems. GLRaV-3 is among the most widespread leafroll viruses, while Grapevine Fanleaf Virus (GFLV) is a destructive pathogen which reduces the lifespan of grapevine. Considering the impact and the spread of these diseases, our objective was to analyse the presence of these two viruses in several grapevine varieties in grapevine collection at ATTC Vlore. Data gathered from plant pathogens serve to better understand and prevent the spread of pathogens, as a mandatory rule for the quality control of certified plant material during vegetative propagation. Method. The presence of two common viruses were tested using virus specific primers; LC1/LC2 primer pair designed from the hHSP70 gene for detecting Grapevine Leafroll-associated Virus-3 (GLRaV3) and C3390/H2999 primer pair, designed from coat protein coding regions for detecting Grapevine Fanleaf Virus (GFLV), in six varieties; ?Merlot?, ?Kallmet?, ?Shesh i zi?, ?Shesh i bardh??, ?Debin??, and ?Pul?z?, provided through a randomised sampling procedure. One Step Reverse Transcription Polymerase Chain Reaction assay was used to detect the viral presence. Results showed a high (100%) prevalence of GLRaV3 virus in all of analysed samples, as the most frequent among the two pathogens. Analysis for of GFLV virus showed low infection rate, being present in only one sample. Conclusions. We herein show an efficient, fast and reproducible method for detecting grapevine viruses through one step RT-PCR. Our results suggest that sampling of the infected plant material should be avoided due to the presence of viral infections. | ????. ??????? ????????? (Vitis spp.) ?????????? ???????? ????????? ??????????, ?? ??????????? ???? ???????? ????????????. ?? ?????????????? ???????? ????? ??????????? ????? ????????? (GLRaV-3) ?? ????? ???????????? ????????? (GFLV), ????????????? ???????, ???? ??????? ?????????? ????? ??????????? ????. ? ?????? ?? ?????????? ? ????????? ???????????, ?? ????????????? ????????? ????????, ????? ????? ???? ?????????????? ???? ??????????? ? ?????? ????????? ? ???????? ?????? ????????? ??????? ?????????? (ATTC Vlore). ???????? ???? ??? ???????? ???????? ???????? ??? ??????????? ??????? ????????? ? ? ????????????? ??? ????????????? ?????? ??????????????? ?????????? ????????? ??? ??? ???? ????????????? ???????????. ??????. ????????? ??????? ?????????? ??????? ????????????? ??-??? ? ????????????? ?????-??????????? ?????????: ???? ????????? LC1 / LC2, ?? ?????????? ??? ???????????? ???? hHSP70 ?????? ??????????? ????? ??????????-3 (GLRaV3), ? ???? ????????? C3390 / H2999, ??? ?????????? ??????????? ?????????????? ????? ???????? ?????? ???????????? ????????? (GFLV). ?????? ????? ?????? ???????? ? ?Merlot?, ?Kallmet?, ?Shesh i zi?, ?Shesh i bardh??, ?Debin?? ? ?Pul?z? ? ??????????? ? ????????????? ????????? ?????????????? ???????. ??????????. ?????????????? ??????? ??? ??????????? ??????? ???????? GLRaV3, ???? ?????????? ? 100% ??????????????? ??????. ?????????? ?????? GFLV ???????? ??????? ?????? ???????????, ????? ??? ???? ? ?????? ??????. ????????. ???????? ?????????? ???????????? ????????????? ??-??? ?? ???????????, ???????? ? ?????????????? ?????? ????????? ??????? ??????????? ????.

Purpose. Grapevines (Vitis spp.) are affected by many viral diseases which cause serious pathological problems. GLRaV-3 is among the most widespread leafroll viruses, while Grapevine Fanleaf Virus (GFLV) is a destructive pathogen which reduces the lifespan of grapevine. Considering the impact and the spread of these diseases, our objective was to analyse the presence of these two viruses in several grapevine varieties in grapevine collection at ATTC Vlore. Data gathered from plant pathogens serve to better understand and prevent the spread of pathogens, as a mandatory rule for the quality control of certified plant material during vegetative propagation. Method. The presence of two common viruses were tested using virus specific primers; LC1/LC2 primer pair designed from the hHSP70 gene for detecting Grapevine Leafroll-associated Virus-3 (GLRaV3) and C3390/H2999 primer pair, designed from coat protein coding regions for detecting Grapevine Fanleaf Virus (GFLV), in six varieties; ‘Merlot’, ‘Kallmet’, ‘Shesh i zi’, ‘Shesh i bardhё’, ‘Debinё’, and ‘Pulёz’, provided through a randomised sampling procedure. One Step Reverse Transcription Polymerase Chain Reaction assay was used to detect the viral presence. Results showed a high (100%) prevalence of GLRaV3 virus in all of analysed samples, as the most frequent among the two pathogens. Analysis for of GFLV virus showed low infection rate, being present in only one sample. Conclusions. We herein show an efficient, fast and reproducible method for detecting grapevine viruses through one step RT-PCR. Our results suggest that sampling of the infected plant material should be avoided due to the presence of viral infections.

Purpose. Grapevines (Vitis spp.) are affected by many viral diseases which cause serious pathological problems. GLRaV-3 is among the most widespread leafroll viruses, while Grapevine Fanleaf Virus (GFLV) is a destructive pathogen which reduces the lifespan of grapevine. Considering the impact and the spread of these diseases, our objective was to analyse the presence of these two viruses in several grapevine varieties in grapevine collection at ATTC Vlore. Data gathered from plant pathogens serve to better understand and prevent the spread of pathogens, as a mandatory rule for the quality control of certified plant material during vegetative propagation. Method. The presence of two common viruses were tested using virus specific primers; LC1/LC2 primer pair designed from the hHSP70 gene for detecting Grapevine Leafroll-associated Virus-3 (GLRaV3) and C3390/H2999 primer pair, designed from coat protein coding regions for detecting Grapevine Fanleaf Virus (GFLV), in six varieties; ‘Merlot’, ‘Kallmet’, ‘Shesh i zi’, ‘Shesh i bardhё’, ‘Debinё’, and ‘Pulёz’, provided through a randomised sampling procedure. One Step Reverse Transcription Polymerase Chain Reaction assay was used to detect the viral presence. Results showed a high (100%) prevalence of GLRaV3 virus in all of analysed samples, as the most frequent among the two pathogens. Analysis for of GFLV virus showed low infection rate, being present in only one sample. Conclusions. We herein show an efficient, fast and reproducible method for detecting grapevine viruses through one step RT-PCR. Our results suggest that sampling of the infected plant material should be avoided due to the presence of viral infections.

Purpose. Reveal the features of the formation of a quali­ty indicator complex in winter bread wheat depending on the growing seasons, preceding crops and sowing dates, as well as differentiate and identify genotypes with high and stable levels of manifestation. Methods. Field, laboratory, statistical. Results. A different share of the influence of the year conditions, the preceding crop, the sowing date and their interactions on the quality indicators of some varie­ties was determined. A different reaction of varieties in terms of quality indicators, depending on the investigated factors was revealed. The variation was very low for test weight, water absorption ability of flour, crumb porosity. Strong variation was observed for flour strength after sunflower and soybean as preceding crops, alveograph configuration ratio after sunflower and soybean, index of elasticity dough after corn, valorimetric value after mustard, dough dilution degree after green manure, sunflower, corn and especially after mustard and soybeans. The varieties, which on average for 2016/17–2018/19 reliably exceeded the standard both in individual indicators and in general in terms of physical indicators of grain and flour quality and dough rheological properties. GYT biplot analysis identified the genotypes ‘MIP Vidznaka’ and ‘MIP Assol’ with a more optimal combination of increased yield and a complex of quality indicators in terms of different years, preceding crops and sowing dates. Some varieties, namely, ‘Estafeta myronivs’ka’, ‘Trudiv­nytsia myronivs’ka’, ‘MIP Valensiia’, ‘MIP Yuvileina’, ‘Balada myronivs’ka’, ‘Vezha myronivs’ka’ were inferior to them, but were significantly superior the others. Conclusions. The selected by quality indicators varieties as genetic sources can be used in breeding process. A more stable level of yield and quality indicators at different sowing dates after different preceding crops should be expected for growing varieties ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Assol’, as well as ‘Estafeta myronivs’ka’, ‘Trudivnytsia myronivs’ka’, ‘MIP Valensiia’, ‘MIP Yuvileina’, ‘Balada myronivs’ka’, ‘Vezha myronivs’ka’. The peculiarities obtained in the research should be taken into account when evaluating and differentiating genotypes in breeding process, as well as developing basic elements of technology for growing the varieties of winter bread wheat. | Мета. Виявити особливості формування комплексу показників якості пшениці м’якої озимої залежно від умов року, попередників і строків сівби, а також диференціювати й виділити сорти з підвищеним та стабільним їх рівнем прояву. Методи. Польові, лабораторні, статистичні. Результати. Установлено різну частку впливу умов року, попередника, строку сівби та їхньої взаємодій на показники якості деяких сортів. Виявлено різну реакцію сортів за показниками якості залежно від досліджених чинників. Низьким був коефіцієнт варіації за показниками натури зерна, водопоглинальної здатності борошна, пористості м’якуша. Високу варіабельність виявлено для сили борошна після попередників соняшник і соя; конфігурації альвеограми після соняшника та сої; індексу еластичності тіста після кукурудзи; валориметричної оцінки після гірчиці; ступеня розрідження тіста після сидерального пару, соняшнику, кукурудзи й особливо після гірчиці та сої. Виділено сорти, які в середньому за 2016/17–2018/19 рр. достовірно переважали стандарт як за окремими, так і низкою фізичних показників якості зерна й борошна та реологічними властивостями тіста. GYT biplot аналізом виділено сорти ‘МІП Відзнака’ і ‘МІП Ассоль’ з оптимальнішим поєднанням підвищеного рівня врожайності та комплексу показників якості у розрізі різних років, попередників та строків сівби. Дещо поступались їм, але відчутно переважали решту, сорти ‘Естафета миронівська’, ‘Трудівниця миронівська’, ‘МІП Валенсія’, ‘МІП Ювілейна’, ‘Балада миронівська’, ‘Вежа миронівська’. Висновки. Виділені за показниками якості сорти, можуть бути використані як генетичні джерела в селекційному процесі. Стабільніший рівень прояву врожайності та показників якості за різних строків сівби після різних попередників слід очікувати за вирощування сортів ‘МІП Відзнака’, ‘МІП Ассоль’, а також ‘Естафета миронівська’, ‘Трудівниця миронівська’, ‘МІП Валенсія’, ‘МІП Ювілейна’, ‘Балада миронівська’, ‘Вежа миронівська’. Виявлені особливості слід ураховувати під час оцінювання та диференціювання генотипів у селекційному процесі, а також розроблення базових елементів технології вирощування сортів пшениці м’якої озимої.

Purpose. Reveal the features of the formation of a quali­ty indicator complex in winter bread wheat depending on the growing seasons, preceding crops and sowing dates, as well as differentiate and identify genotypes with high and stable levels of manifestation. Methods. Field, laboratory, statistical. Results. A different share of the influence of the year conditions, the preceding crop, the sowing date and their interactions on the quality indicators of some varie­ties was determined. A different reaction of varieties in terms of quality indicators, depending on the investigated factors was revealed. The variation was very low for test weight, water absorption ability of flour, crumb porosity. Strong variation was observed for flour strength after sunflower and soybean as preceding crops, alveograph configuration ratio after sunflower and soybean, index of elasticity dough after corn, valorimetric value after mustard, dough dilution degree after green manure, sunflower, corn and especially after mustard and soybeans. The varieties, which on average for 2016/17–2018/19 reliably exceeded the standard both in individual indicators and in general in terms of physical indicators of grain and flour quality and dough rheological properties. GYT biplot analysis identified the genotypes ‘MIP Vidznaka’ and ‘MIP Assol’ with a more optimal combination of increased yield and a complex of quality indicators in terms of different years, preceding crops and sowing dates. Some varieties, namely, ‘Estafeta myronivs’ka’, ‘Trudiv­nytsia myronivs’ka’, ‘MIP Valensiia’, ‘MIP Yuvileina’, ‘Balada myronivs’ka’, ‘Vezha myronivs’ka’ were inferior to them, but were significantly superior the others. Conclusions. The selected by quality indicators varieties as genetic sources can be used in breeding process. A more stable level of yield and quality indicators at different sowing dates after different preceding crops should be expected for growing varieties ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Assol’, as well as ‘Estafeta myronivs’ka’, ‘Trudivnytsia myronivs’ka’, ‘MIP Valensiia’, ‘MIP Yuvileina’, ‘Balada myronivs’ka’, ‘Vezha myronivs’ka’. The peculiarities obtained in the research should be taken into account when evaluating and differentiating genotypes in breeding process, as well as developing basic elements of technology for growing the varieties of winter bread wheat.

Purpose. Reveal the features of the formation of a quali­ty indicator complex in winter bread wheat depending on the growing seasons, preceding crops and sowing dates, as well as differentiate and identify genotypes with high and stable levels of manifestation. Methods. Field, laboratory, statistical. Results. A different share of the influence of the year conditions, the preceding crop, the sowing date and their interactions on the quality indicators of some varie­ties was determined. A different reaction of varieties in terms of quality indicators, depending on the investigated factors was revealed. The variation was very low for test weight, water absorption ability of flour, crumb porosity. Strong variation was observed for flour strength after sunflower and soybean as preceding crops, alveograph configuration ratio after sunflower and soybean, index of elasticity dough after corn, valorimetric value after mustard, dough dilution degree after green manure, sunflower, corn and especially after mustard and soybeans. The varieties, which on average for 2016/17–2018/19 reliably exceeded the standard both in individual indicators and in general in terms of physical indicators of grain and flour quality and dough rheological properties. GYT biplot analysis identified the genotypes ‘MIP Vidznaka’ and ‘MIP Assol’ with a more optimal combination of increased yield and a complex of quality indicators in terms of different years, preceding crops and sowing dates. Some varieties, namely, ‘Estafeta myronivs’ka’, ‘Trudiv­nytsia myronivs’ka’, ‘MIP Valensiia’, ‘MIP Yuvileina’, ‘Balada myronivs’ka’, ‘Vezha myronivs’ka’ were inferior to them, but were significantly superior the others. Conclusions. The selected by quality indicators varieties as genetic sources can be used in breeding process. A more stable level of yield and quality indicators at different sowing dates after different preceding crops should be expected for growing varieties ‘MIP Vidznaka’, ‘MIP Assol’, as well as ‘Estafeta myronivs’ka’, ‘Trudivnytsia myronivs’ka’, ‘MIP Valensiia’, ‘MIP Yuvileina’, ‘Balada myronivs’ka’, ‘Vezha myronivs’ka’. The peculiarities obtained in the research should be taken into account when evaluating and differentiating genotypes in breeding process, as well as developing basic elements of technology for growing the varieties of winter bread wheat.

Purpose. Investigate the formation and functioning of symbiotic systems of soybeans with nodule bacteria by ino­culation of seeds with biological products based on fungicide-resistant strains of Bradyrhizobium japonicum PC07 and B78 with different rates of synthetic carmoisine colorant. Methods. Physiological, microbiological, gas chromatography, statistical. Results. It was found that as a result of inoculation of soybean [Glycine max (L.) Merr] variety ‘Almaz’ with microbial preparations based on B. japonicum PC07 and B78, with the addition of carmoisine (0.25 and 0.5 g per 200 g of the preparation), the amount and the weight of nodules formed on the roots during the growing season were at the level of the control plants or exceeded them. The greatest difference in indicators of quantity and weight of root nodules between plants of control and experimental variants is noted in a phase of full flowering at inoculation by both strains of rhizobia and addition to biological products of various norms of dye. Analysis of nitrogen-fixing activity (NFA) of the formed symbiotic systems showed the absence of a negative effect of the synthetic colorant on its level. When inoculated with soybean seeds B. japonicum PC07 in the phase of three true leaves, NFA was higher by 15.6–25.9% and in the budding-beginning of flowering stage by 7.4–29.5% compared with control plants with the addition of 0.25 and 0.5 g of carmoisine, respectively. Against the background of bacterization of soybean seeds by strain B78 before the phase of full flowering of plants the level of N2 assimilation by adding 0.25 g of carmoisine to the vermiculite preparation was at the level of the control plants. During the period of full flowering, this figure exceeded the indicators of control plants by 7.6 and 18.8% with the introduction of 0.25 and 0.5 g of the colorant. Conclusions. Carmoisine can be applied in the further study of the effectiveness of its use as a dye identifier for controlling the uniformity of marking of loose bacterial preparations on seeds by adding 0.25 and 0.5 g per 200 g of a biopreparation, since this did not show a negative impact on the formation and functioning of the soybean – Bradyrhizobium japonicum symbiotic systems. | Мета. Установити особливості формування та функціонування симбіотичних систем сої за інокуляції насіння біопрепаратами на основі стійких до фунгіцидів штамів Bradyrhizobium japonicum РС07 та В78 з різними нормами синтетичного барвника кармоїзину. Методи. Фізіологічні, мікробіологічні, газова хроматографія, статистичні. Результати. Установлено, що внаслідок інокуляції сої [Glycine max (L.) Merr] сорту ‘Алмаз’ мікробними препаратами, виготовленими на основі B. japonicum РС07 та В78 з додаванням кармоїзину (0,25 та 0,5 г на 200 г препарату), кількість та маса сформованих на коренях бульбочок упродовж вегетації були на рівні показників контрольних рослин або перевищували їх. За інокуляції насіння обома штамами ризобій та додавання до біопрепаратів різних норм барвника найбільшу різницю за показниками кількості й маси кореневих бульбочок між рослинами контрольних і дослідних варіантів відзначено у фазі повного цвітіння. У результаті аналізу азотфіксувальної активності (АФА) сформованих симбіотичних систем відзначено відсутність негативного впливу синтетичного барвника на її рівень. За бактеризації насіння сої B. japonicum РС07 у фазі трьох справжніх листків АФА була вищою на 15,6–25,9%; у фазі бутонізації–початку цвітіння – на 7,4–29,5% порівняно з контрольними рослинами за додавання 0,25 та 0,5 г кармоїзину відповідно. На фоні бактеризації насіння сої штамом В78 до фази повного цвітіння інтенсивність асиміляції N2 за додавання до біопрепарату 0,25 г кармоїзину була на рівні контрольних рослин. У період повного цвітіння рослин цей показник перевищував контроль на 7,6 та 18,8% за внесення 0,25 та 0,5 г барвника відповідно. Висновки. Кармоїзин можна залучати до подальшого вивчення ефективності його застосування як барвника-ідентифікатора контролю рівномірності нанесення сипучих бактеріальних препаратів на насіння, додаючи 0,25 і 0,5 г на 200 г біопрепарату, оскільки при цьому не виявлено негативного впливу на формування та функціонування симбіотичних систем соя – B. japonicum.

Мета. Установити особливості формування та функціонування симбіотичних систем сої за інокуляції насіння біопрепаратами на основі стійких до фунгіцидів штамів Bradyrhizobium japonicum РС07 та В78 з різними нормами синтетичного барвника кармоїзину. Методи. Фізіологічні, мікробіологічні, газова хроматографія, статистичні. Результати. Установлено, що внаслідок інокуляції сої [Glycine max (L.) Merr] сорту ‘Алмаз’ мікробними препаратами, виготовленими на основі B. japonicum РС07 та В78 з додаванням кармоїзину (0,25 та 0,5 г на 200 г препарату), кількість та маса сформованих на коренях бульбочок упродовж вегетації були на рівні показників контрольних рослин або перевищували їх. За інокуляції насіння обома штамами ризобій та додавання до біопрепаратів різних норм барвника найбільшу різницю за показниками кількості й маси кореневих бульбочок між рослинами контрольних і дослідних варіантів відзначено у фазі повного цвітіння. У результаті аналізу азотфіксувальної активності (АФА) сформованих симбіотичних систем відзначено відсутність негативного впливу синтетичного барвника на її рівень. За бактеризації насіння сої B. japonicum РС07 у фазі трьох справжніх листків АФА була вищою на 15,6–25,9%; у фазі бутонізації–початку цвітіння – на 7,4–29,5% порівняно з контрольними рослинами за додавання 0,25 та 0,5 г кармоїзину відповідно. На фоні бактеризації насіння сої штамом В78 до фази повного цвітіння інтенсивність асиміляції N2 за додавання до біопрепарату 0,25 г кармоїзину була на рівні контрольних рослин. У період повного цвітіння рослин цей показник перевищував контроль на 7,6 та 18,8% за внесення 0,25 та 0,5 г барвника відповідно. Висновки. Кармоїзин можна залучати до подальшого вивчення ефективності його застосування як барвника-ідентифікатора контролю рівномірності нанесення сипучих бактеріальних препаратів на насіння, додаючи 0,25 і 0,5 г на 200 г біопрепарату, оскільки при цьому не виявлено негативного впливу на формування та функціонування симбіотичних систем соя – B. japonicum.

Мета. Установити особливості формування та функціонування симбіотичних систем сої за інокуляції насіння біопрепаратами на основі стійких до фунгіцидів штамів Bradyrhizobium japonicum РС07 та В78 з різними нормами синтетичного барвника кармоїзину. Методи. Фізіологічні, мікробіологічні, газова хроматографія, статистичні. Результати. Установлено, що внаслідок інокуляції сої [Glycine max (L.) Merr] сорту ‘Алмаз’ мікробними препаратами, виготовленими на основі B. japonicum РС07 та В78 з додаванням кармоїзину (0,25 та 0,5 г на 200 г препарату), кількість та маса сформованих на коренях бульбочок упродовж вегетації були на рівні показників контрольних рослин або перевищували їх. За інокуляції насіння обома штамами ризобій та додавання до біопрепаратів різних норм барвника найбільшу різницю за показниками кількості й маси кореневих бульбочок між рослинами контрольних і дослідних варіантів відзначено у фазі повного цвітіння. У результаті аналізу азотфіксувальної активності (АФА) сформованих симбіотичних систем відзначено відсутність негативного впливу синтетичного барвника на її рівень. За бактеризації насіння сої B. japonicum РС07 у фазі трьох справжніх листків АФА була вищою на 15,6–25,9%; у фазі бутонізації–початку цвітіння – на 7,4–29,5% порівняно з контрольними рослинами за додавання 0,25 та 0,5 г кармоїзину відповідно. На фоні бактеризації насіння сої штамом В78 до фази повного цвітіння інтенсивність асиміляції N2 за додавання до біопрепарату 0,25 г кармоїзину була на рівні контрольних рослин. У період повного цвітіння рослин цей показник перевищував контроль на 7,6 та 18,8% за внесення 0,25 та 0,5 г барвника відповідно. Висновки. Кармоїзин можна залучати до подальшого вивчення ефективності його застосування як барвника-ідентифікатора контролю рівномірності нанесення сипучих бактеріальних препаратів на насіння, додаючи 0,25 і 0,5 г на 200 г біопрепарату, оскільки при цьому не виявлено негативного впливу на формування та функціонування симбіотичних систем соя – B. japonicum.

Purpose. Investigate the formation and functioning of symbiotic systems of soybeans with nodule bacteria by ino?culation of seeds with biological products based on fungicide-resistant strains of Bradyrhizobium japonicum PC07 and B78 with different rates of synthetic carmoisine colorant.Methods. Physiological, microbiological, gas chromatography, statistical.Results. It was found that as a result of inoculation of soybean [Glycine max (L.) Merr] variety ?Almaz? with microbial preparations based on B. japonicum PC07 and B78, with the addition of carmoisine (0.25 and 0.5 g per 200 g of the preparation), the amount and the weight of nodules formed on the roots during the growing season were at the level of the control plants or exceeded them. The greatest difference in indicators of quantity and weight of root nodules between plants of control and experimental variants is noted in a phase of full flowering at inoculation by both strains of rhizobia and addition to biological products of various norms of dye. Analysis of nitrogen-fixing activity (NFA) of the formed symbiotic systems showed the absence of a negative effect of the synthetic colorant on its level. When inoculated with soybean seeds B. japonicum PC07 in the phase of three true leaves, NFA was higher by 15.6?25.9% and in the budding-beginning of flowering stage by 7.4?29.5% compared with control plants with the addition of 0.25 and 0.5 g of carmoisine, respectively. Against the background of bacterization of soybean seeds by strain B78 before the phase of full flowering of plants the level of N2 assimilation by adding 0.25?g of carmoisine to the vermiculite preparation was at the level of the control plants. During the period of full flowering, this figure exceeded the indicators of control plants by 7.6 and 18.8% with the introduction of 0.25 and 0.5?g of the colorant.Conclusions. Carmoisine can be applied in the further study of the effectiveness of its use as a dye identifier for controlling the uniformity of marking of loose bacterial preparations on seeds by adding 0.25 and 0.5 g per 200 g of a biopreparation, since this did not show a negative impact on the formation and functioning of the soybean ? Bradyrhizobium japonicum symbiotic systems. | ????. ?????????? ??????????? ?????????? ?? ?????????????? ???????????? ?????? ??? ?? ?????????? ??????? ?????????????? ?? ?????? ??????? ?? ?????????? ?????? Bradyrhizobium japonicum ??07 ?? ?78 ? ??????? ??????? ???????????? ???????? ??????????.??????. ????????????, ???????????????, ?????? ?????????????, ???????????.??????????. ???????????, ?? ????????? ?????????? ??? [Glycine max (L.) Merr] ????? ??????? ?????????? ???????????, ????????????? ?? ?????? B. japonicum ??07 ?? ?78 ? ?????????? ?????????? (0,25 ?? 0,5?? ?? 200?? ?????????), ????????? ?? ???? ??????????? ?? ??????? ????????? ???????? ????????? ???? ?? ????? ?????????? ??????????? ?????? ??? ???????????? ??. ?? ?????????? ??????? ????? ??????? ??????? ?? ????????? ?? ????????????? ?????? ???? ???????? ????????? ??????? ?? ??????????? ????????? ? ???? ????????? ????????? ??? ????????? ??????????? ? ????????? ????????? ?????????? ? ???? ??????? ????????. ? ?????????? ??????? ???????????????? ?????????? (???) ??????????? ???????????? ?????? ?????????? ??????????? ??????????? ?????? ???????????? ???????? ?? ?? ??????. ?? ???????????? ??????? ??? B.?japonicum ??07 ? ???? ????? ????????? ??????? ??? ???? ????? ?? 15,6?25,9%; ? ???? ??????????????????? ???????? ? ?? 7,4?29,5% ????????? ? ???????????? ????????? ?? ????????? 0,25 ?? 0,5?? ?????????? ??????????. ?? ???? ???????????? ??????? ??? ?????? ?78 ?? ???? ??????? ???????? ????????????? ?????????? N2 ?? ????????? ?? ???????????? 0,25?? ?????????? ???? ?? ????? ??????????? ??????. ? ?????? ??????? ???????? ?????? ??? ???????? ??????????? ???????? ?? 7,6 ?? 18,8% ?? ???????? 0,25 ?? 0,5?? ???????? ??????????.????????. ????????? ????? ???????? ?? ?????????? ???????? ???????????? ???? ???????????? ?? ????????-?????????????? ???????? ????????????? ????????? ??????? ????????????? ?????????? ?? ???????, ??????? 0,25 ? 0,5?? ?? 200?? ????????????, ???????? ??? ????? ?? ???????? ??????????? ?????? ?? ?????????? ?? ?????????????? ???????????? ?????? ??? ? B. japonicum.

Purpose. Creation of industrial hemp variety of multiple purposes with the absence of cannabinoid compounds, high oil content in seeds and fiber quality. Methods. Bree­ding (self-pollination, varietal-linear hybridization in the conditions of a vegetation house, selection), field, laboratory, instrumental-technological assessment of fiber quality, mathematical statistics. Results. The ‘Artemida’ variety was created as a result of hybridization of the ‘Hlesiia’ variety with the self-pollinated line of the sixth generation of the ‘Zolotoniski 15’ variety and selection for stabilization of high productivity traits and improvement of quality trait of hemp production. The variety belongs to the medium-ripe group; the growing season is 94 days before the phase of technological maturity and 118 days before the phase of biological maturity. When grown for fiber, the variety had a higher fiber yield (2.56 t/ha), the yield of all fiber (30.4% and including long fiber 27.6%). When grown for fiber and seeds, the plant is significantly inferior in height, which is positive for harves­ting seeds with a combine harvester, has a significantly higher seed yield (1.29 t/ha), oil content (36.8%) and fiber yield (2.01 t/ha) in comparison with the standard of the varie­ty ‘Hliana’. The analysis of the correspondence between the empirical and theoretical distribution of such a trait as the oil content in the seeds of elite plants of the ‘Artemida’ variety indicates its high stability. A notable feature of the variety is the formation of friendly seedlings and intensive plant growth at the beginning of the growing season, which helps to reduce the weediness of crops.  Conclusions. The new variety of hemp ‘Artemida’ of multiple purposes belongs to the Central European ecological and geographical type, although created as a result of varietal-linear hybridization of different types with selection on the basis of productivity, is characte­rized by complete absence of cannabinoid compounds, high oil content and fiber quality. The variety is recommended for growing for fiber and seeds. Due to its high yield potential, it is competitive in the industrial hemp market. | Мета. Створити сорт промислових конопель середньоєвропейського еколого-географічного типу універсального напряму господарського використання з підвищеним умістом олії в насінні та поліпшеною якістю волокна. Методи. Селекційні (самозапилення, сортолінійна гібридизація в умовах вегетаційного будинку, добір), польові, лабораторні, інструментально-технологічна оцінки оцінка якості волокна, статистичні. Результати. У результаті гібридизації сор­ту ‘Глесія’ із самозапиленою лінією шостого покоління сорту ‘Золотоніські 15’ і наступного добору на закріплення ознак високої продуктивності та поліпшення якісних ознак коноплепродукції створено новий сорт ‘Артеміда’. Сорт належить до середньостиглої групи: вегетаційний період до настання фази технологічної стиглості становить 94 доби, біологічної – 118 діб. За вирощування на зеленець забезпечує високі показники врожайності волокна (2,56 т/га) та виходу всього волокна (30,4%, зокрема довгого волокна – 27,6%). У разі вирощування на двобічне використання сорт ‘Артеміда’ формує вищі, порівняно із сортом-стандартом ‘Гляна’, урожаї волокна (2,01 т/га) та насіння (1,29 т/га) з підвищеним умістом в останньому олії (36,8%). При цьому він істотно поступається за висотою рослин, що позитивно для збирання насіння зернозбиральним комбайном. Аналіз відповідності емпіричного й теоретичного розподілу ознаки вмісту олії в насінні елітних рослин сорту ‘Артеміда’ свідчить про її високу стабільність. Примітною особливістю сорту є формування дружних сходів та інтенсивний ріст рослин на початку вегетації, що сприяє зменшенню забур’яненості посівів. Висновки. ‘Артеміда’ – новий сорт конопель універсального напряму господарського використання. Належить до середньоєвропейського еколого-географічного типу, хоча і створений у результаті сортолінійної гібридизації різних типів з наступним поліпшувальним селекційним добором за ознаками продуктивності. Характеризується пов­ною відсутністю канабіноїдних сполук, підвищеним умістом олії, поліпшеним її жирнокислотним складом та високою якістю волокна. Рекомендується для вирощування з метою отримання волокна й насіння. Завдяки високій потенційній урожайності продукції є конкурентоздатним на ринку промислових конопель.

Мета. Створити сорт промислових конопель середньоєвропейського еколого-географічного типу універсального напряму господарського використання з підвищеним умістом олії в насінні та поліпшеною якістю волокна. Методи. Селекційні (самозапилення, сортолінійна гібридизація в умовах вегетаційного будинку, добір), польові, лабораторні, інструментально-технологічна оцінки оцінка якості волокна, статистичні. Результати. У результаті гібридизації сор­ту ‘Глесія’ із самозапиленою лінією шостого покоління сорту ‘Золотоніські 15’ і наступного добору на закріплення ознак високої продуктивності та поліпшення якісних ознак коноплепродукції створено новий сорт ‘Артеміда’. Сорт належить до середньостиглої групи: вегетаційний період до настання фази технологічної стиглості становить 94 доби, біологічної – 118 діб. За вирощування на зеленець забезпечує високі показники врожайності волокна (2,56 т/га) та виходу всього волокна (30,4%, зокрема довгого волокна – 27,6%). У разі вирощування на двобічне використання сорт ‘Артеміда’ формує вищі, порівняно із сортом-стандартом ‘Гляна’, урожаї волокна (2,01 т/га) та насіння (1,29 т/га) з підвищеним умістом в останньому олії (36,8%). При цьому він істотно поступається за висотою рослин, що позитивно для збирання насіння зернозбиральним комбайном. Аналіз відповідності емпіричного й теоретичного розподілу ознаки вмісту олії в насінні елітних рослин сорту ‘Артеміда’ свідчить про її високу стабільність. Примітною особливістю сорту є формування дружних сходів та інтенсивний ріст рослин на початку вегетації, що сприяє зменшенню забур’яненості посівів. Висновки. ‘Артеміда’ – новий сорт конопель універсального напряму господарського використання. Належить до середньоєвропейського еколого-географічного типу, хоча і створений у результаті сортолінійної гібридизації різних типів з наступним поліпшувальним селекційним добором за ознаками продуктивності. Характеризується пов­ною відсутністю канабіноїдних сполук, підвищеним умістом олії, поліпшеним її жирнокислотним складом та високою якістю волокна. Рекомендується для вирощування з метою отримання волокна й насіння. Завдяки високій потенційній урожайності продукції є конкурентоздатним на ринку промислових конопель.