Purpose. To reveal the influence of harvest timing of biomass of sweet sorghum various varieties and hybrids on their productivity and biofuel yield in the zone of insufficient moisture in the Eastern Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Biological (conducting field research during 2017–2020) and statistical (descriptive statistics, analysis of variance, correlation and regression analyzes). Results. The lowest yield of sweet sorghum green biomass was during harvesting in early August. In ‘Sylosne 42’ and ‘Favoryt’ varie­ties it was 52.6 and 61.1 t/ha, in ‘Medovyi F1’ and ‘Dovista’ hybrids – 76.3 and 77.7 t/ha, respectively. The postponement of harvesting to mid-September allows increasing the yield of varieties ‘Favoryt’ and ‘Sylosne 42’ to 97.1 and 103.5 t/ha, ‘Dovista’ and ‘Medovyi F1’ hybrids up to 146.6 and 132.9 t/ha, respectively. With even later harvesting periods, an increase in the yield of green biomass was observed only in ‘Dovista’ (up to 152.5 t/ha). In the full ripening phase (BBCH 92–98), sugar sorghum plants accumulate the maximum amount of sugars in the sap. The highest cap sugar content was in plants of ‘Medovyi F1’ hybrid – 17.5%, in the other studied cultivars it varied from 14.8 to 15.5%. The hi­g­hest yield of biofuel and energy per unit area was achieved with gro­wing ‘Dovista’ (up to 815.8 GJ/ha) and ‘Medovyi F1’ (up to 792.0 GJ/ha) hybrids. Despite the high level of plasti­city, ‘Favoryt’ variety is inferior in total energy yield (up to 547.2 GJ/ha). ‘Sylosne 42’ has the lowest plasticity index (b = 0.79); however, it is the most stable variety, which allows to obtain a stable, though not high, energy yield (up to 559.6 GJ/ha). Conclusions. In the zone of insufficient moisture in the Eastern Forest-Steppe of Ukraine, the hi­ghest productivity indicators and the maximum energy potential can be provided by the hybrids of sweet sorghum ‘Dovista’ and ‘Medovyi F1’ for their harvesting not earlier than the phase of full maturity | Мета. Установити вплив строків збирання біомаси сорго цукрового різних сортів і гібридів на їхню продуктивність та вихід біопалива в зоні недостатнього зволоження Східного Лісостепу України. Методи. Біологічні (проведення польових досліджень упродовж 2017–2020 рр.) та статистичні (описова статистика, дисперсійний, кореляційний і регресійний аналізи). Результати. Найменшою врожайність зеленої біомаси сорго цукрового була за збирання на початку серпня: сорти ‘Силосне 42’ та ‘Фаворит’ – 52,6 і 61,1 т/га, гібриди ‘Медовий F1’ та ‘Довіста’ – 76,3 і 77,7 т/га відповідно. Перенесення строків збирання на середину вересня дало змогу підвищити врожайність сортів ‘Фаворит’ і ‘Силосне 42’ до 97,1 та 103,5 т/га, гібридів ‘Довіста’ і ‘Медовий F1’ – до 146,6 та 132,9 т/га відповідно. За ще пізніших строків збирання збільшення врожайності зеленої біомаси спостерігалося лише в ‘Довіста’ (до 152,5 т/га). У фазі повної стиглості (BBCH 92–98) рослини сорго цукрового накопичують максимальну кількість цукрів у соку. Найвищою цукристість соку була в рослин гібрида ‘Медовий F1’ – 17,5%, у решти досліджуваних культиварів вона змінювалася в межах від 14,8 до 15,5%. Найбільший вихід біопалива та енергії з одиниці площі досягався за вирощування сорго цукрового гібридів ‘Медовий F1’ (до 792,0 ГДж/га) та ‘Довіста’ (до 815,8 ГДж/га). Попри високий рівень пластичності, суттєво поступався їм за цим показником сорт ‘Фаворит’ (до 547,2 ГДж/га). Сорт ‘Силосне 42’ мав найнижчий показник екологічної пластичності (b = 0,79), проте був найстабільнішим, що забезпечувало сталий вихід енергії з одиниці площі. Висновки. У зоні недостатнього зволоження Східного Лісостепу України найвищі показники продуктивності та максимальний енергетичний потенціал забезпечують гібриди сорго цукрового ‘Довіста’ та ‘Медовий F1’ за їх збирання не раніше фази повної стиглості

Мета. Установити вплив строків збирання біомаси сорго цукрового різних сортів і гібридів на їхню продуктивність та вихід біопалива в зоні недостатнього зволоження Східного Лісостепу України. Методи. Біологічні (проведення польових досліджень упродовж 2017–2020 рр.) та статистичні (описова статистика, дисперсійний, кореляційний і регресійний аналізи). Результати. Найменшою врожайність зеленої біомаси сорго цукрового була за збирання на початку серпня: сорти ‘Силосне 42’ та ‘Фаворит’ – 52,6 і 61,1 т/га, гібриди ‘Медовий F1’ та ‘Довіста’ – 76,3 і 77,7 т/га відповідно. Перенесення строків збирання на середину вересня дало змогу підвищити врожайність сортів ‘Фаворит’ і ‘Силосне 42’ до 97,1 та 103,5 т/га, гібридів ‘Довіста’ і ‘Медовий F1’ – до 146,6 та 132,9 т/га відповідно. За ще пізніших строків збирання збільшення врожайності зеленої біомаси спостерігалося лише в ‘Довіста’ (до 152,5 т/га). У фазі повної стиглості (BBCH 92–98) рослини сорго цукрового накопичують максимальну кількість цукрів у соку. Найвищою цукристість соку була в рослин гібрида ‘Медовий F1’ – 17,5%, у решти досліджуваних культиварів вона змінювалася в межах від 14,8 до 15,5%. Найбільший вихід біопалива та енергії з одиниці площі досягався за вирощування сорго цукрового гібридів ‘Медовий F1’ (до 792,0 ГДж/га) та ‘Довіста’ (до 815,8 ГДж/га). Попри високий рівень пластичності, суттєво поступався їм за цим показником сорт ‘Фаворит’ (до 547,2 ГДж/га). Сорт ‘Силосне 42’ мав найнижчий показник екологічної пластичності (b = 0,79), проте був найстабільнішим, що забезпечувало сталий вихід енергії з одиниці площі. Висновки. У зоні недостатнього зволоження Східного Лісостепу України найвищі показники продуктивності та максимальний енергетичний потенціал забезпечують гібриди сорго цукрового ‘Довіста’ та ‘Медовий F1’ за їх збирання не раніше фази повної стиглості

Purpose. Determine amino acid content, biological and nutritional value of grain of different winter pea varieties and products of its processing. Methods. The amino acid share was determined by ion exchange liquid chromatography. Mathematical processing of the obtained data was performed by variance analysis of a one-factor field experiment. Amino acid and integral scores were determined by calculation. Results. Winter pea grain of ‘NS Moroz’, ‘Baltrap’ and ‘Enduro’ varieties had high amino acid content. In the composition of essential amino acids, lysine and leucine share was the highest – 1.53–1.77%, and methionine share was the lowest – 0.25–0.28% depending on winter pea variety. The main amino acid of winter pea grain was glutamic acid, the share of which was 3.25–3.30% of the share of all amino acids. The share of aspartic acid was 2.30–2.37% depending on the variety. In the composition of essential amino acids, cystine share was the lowest – 0.31–0.37% depending on the variety. The share of essential amino acids in winter pea was 40–41% of their total. The share of tryptophan decreased by 30–43%, isoleucine – by 20–24%, methionine – by 8–29%, phenylalanine, lysine, leucine – by 8–12%, valine share – by 5–9%, threonine one – by 1–5%. In the composition of essential amino acids, cystine share decreased most – by 58–73%, histidine – by 36–43%, glycine – by 42–45% compared to grain. Alanine share decreased by 19–25%, glutamic acid – by 12–15%, tyrosine – by 8–18%, aspartic acid – by 9–12%. The share of serine and arginine decreased least of all – by 3–8%. However, the amount of essential amino acids decreased by only 15–17% depending on the varietal cha­racteristics. It was found that the amino acid score of winter pea grain and products of its processing was non-deficient. Calculations showed that 100 g of winter pea grain satisfied the biological need of adults with isoleucine by 55–58%, valine – 51–42%, tryptophan – 41–50%, lysine – 37–40%, threonine – 39–40%, leucine – 36–38%. The highest daily requirement was provided by 100 g of grain processing products with arginine and glutamic acid – by 20–26%, depending on winter pea variety. For the rest of the essential amino acids, this figure was 6–16% for flour and 2–15% for cereals due to a decrease in the amino acid content in these products. Conclusions. The share of amino acids, biological and nutritional value of grain of different winter pea varieties and products of its processing, such as cereals and flour were determined. In the amino acid composition, the share of essential amino acids predominated, but 100 g of grain and products of its processing most meet the need for essential amino acids. The share of amino acids is reduced in the products of winter pea processing, especially in cereals. The amino acid score of winter pea grain of ‘NS Moroz’, ‘Baltrap’ and ‘Enduro’ varieties and products of its processing was balanced. | Мета. Визначити вміст амінокислот, біологічну та харчову цінність зерна різних сортів гороху озимого та продуктів його перероблення. Методи. Вміст амінокислот визначали методом іонообмінної рідинної хроматографії. Математичне оброблення отриманих даних проводили дисперсійним аналізом однофакторного польового досліду. Амінокислотний та інтегральний скори визначали розрахунково. Результати. Зерно гороху озимого сортів ‘НС Мороз’, ‘Баллтрап’ та ‘Ендуро’ мало високий вміст амінокислот. У складі есенційних амінокислот частка лізину та лейцину була найвищою – 1,53–1,77%, а частка метіоніну – найнижчою 0,25–0,28% залежно від сорту гороху озимого. Основною амінокислотою зерна гороху озимого є глютамінова, частка якої складала 3,25–3,30% від усіх амінокислот. Частка аспарагінової кислоти становила 2,30–2,37% залежно від сорту. У складі незамінних амінокислот частка цистину була найнижчою – 0,31–0,37% залежно від сорту. Частка есенційних амінокислот зерна гороху озимого становила 40–41% від їхньої суми. Частка триптофану порівняно із зерном знижувалась на 30–43%, ізолейцину – на 20–24%, метіоніну – на 8–29%, фенілаланіну, лізину, лейцину – на 8–12%, валіну – на 5–9%, треоніну – на 1–5%. У складі незамінних амінокислот щодо зерна найбільше знижувалась частка цистину – на 58–73%, гістидину – на 36–43%, гліцину – на 42–45%. Частка аланіну щодо зерна знижувалась на 19–25%, глютамінової кислоти – на 12–15%, тирозину – на 8–18%, аспарагінової кислоти – на 9–12%. Найменше знижувалась частка серину та аргініну – на 3–8%. Проте сума незамінних амінокислот знижувалась лише на 15–17% залежно від сортових особливостей. Встановлено, що амінокислотний скор зерна гороху озимого та продуктів його перероблення був бездефіцитним. Розрахунки показали, що 100 г зерна гороху озимого задовольняють біологічну потребу дорослої людини в ізолейцині – на 55–58%, валіні – на 51–42%, триптофані – на 41–50%, лізині – на 37–40%, треоніні – на 39–40%, лейцині – на 36–38%. Найбільшу добову потребу забезпечувало 100 г продуктів перероблення зерна аргініном і глютаміновою кислотою – на 20–26% залежно від сорту гороху озимого. Для решти незамінних амінокислот цей показник був на рівні 6–16% у борошні та 2–15% у крупі завдяки зниженню вмісту амінокислот у цих продуктах. Висновки. Було визначено частку амінокислот, біологічну та харчову цінність зерна різних сортів гороху озимого та продуктів його перероблення, таких як крупа та борошно. В амінокислотному складі частка незамінних амінокислот переважала, проте 100 г зерна та продуктів його перероблення найбільше задовольняють потребу в незамінних амінокислотах. Частка амінокислот знижувалась у продуктах перероблення зерна гороху озимого, особливо в крупі. Амінокислотний скор зерна гороху озимого сортів ‘НС Мороз’, ‘Баллтрап’ та ‘Ендуро’ і продуктів його перероблення був збалансованим.

Мета. Визначити вміст амінокислот, біологічну та харчову цінність зерна різних сортів гороху озимого та продуктів його перероблення. Методи. Вміст амінокислот визначали методом іонообмінної рідинної хроматографії. Математичне оброблення отриманих даних проводили дисперсійним аналізом однофакторного польового досліду. Амінокислотний та інтегральний скори визначали розрахунково. Результати. Зерно гороху озимого сортів ‘НС Мороз’, ‘Баллтрап’ та ‘Ендуро’ мало високий вміст амінокислот. У складі есенційних амінокислот частка лізину та лейцину була найвищою – 1,53–1,77%, а частка метіоніну – найнижчою 0,25–0,28% залежно від сорту гороху озимого. Основною амінокислотою зерна гороху озимого є глютамінова, частка якої складала 3,25–3,30% від усіх амінокислот. Частка аспарагінової кислоти становила 2,30–2,37% залежно від сорту. У складі незамінних амінокислот частка цистину була найнижчою – 0,31–0,37% залежно від сорту. Частка есенційних амінокислот зерна гороху озимого становила 40–41% від їхньої суми. Частка триптофану порівняно із зерном знижувалась на 30–43%, ізолейцину – на 20–24%, метіоніну – на 8–29%, фенілаланіну, лізину, лейцину – на 8–12%, валіну – на 5–9%, треоніну – на 1–5%. У складі незамінних амінокислот щодо зерна найбільше знижувалась частка цистину – на 58–73%, гістидину – на 36–43%, гліцину – на 42–45%. Частка аланіну щодо зерна знижувалась на 19–25%, глютамінової кислоти – на 12–15%, тирозину – на 8–18%, аспарагінової кислоти – на 9–12%. Найменше знижувалась частка серину та аргініну – на 3–8%. Проте сума незамінних амінокислот знижувалась лише на 15–17% залежно від сортових особливостей. Встановлено, що амінокислотний скор зерна гороху озимого та продуктів його перероблення був бездефіцитним. Розрахунки показали, що 100 г зерна гороху озимого задовольняють біологічну потребу дорослої людини в ізолейцині – на 55–58%, валіні – на 51–42%, триптофані – на 41–50%, лізині – на 37–40%, треоніні – на 39–40%, лейцині – на 36–38%. Найбільшу добову потребу забезпечувало 100 г продуктів перероблення зерна аргініном і глютаміновою кислотою – на 20–26% залежно від сорту гороху озимого. Для решти незамінних амінокислот цей показник був на рівні 6–16% у борошні та 2–15% у крупі завдяки зниженню вмісту амінокислот у цих продуктах. Висновки. Було визначено частку амінокислот, біологічну та харчову цінність зерна різних сортів гороху озимого та продуктів його перероблення, таких як крупа та борошно. В амінокислотному складі частка незамінних амінокислот переважала, проте 100 г зерна та продуктів його перероблення найбільше задовольняють потребу в незамінних амінокислотах. Частка амінокислот знижувалась у продуктах перероблення зерна гороху озимого, особливо в крупі. Амінокислотний скор зерна гороху озимого сортів ‘НС Мороз’, ‘Баллтрап’ та ‘Ендуро’ і продуктів його перероблення був збалансованим.

Purpose. Considering ways to solve issues related to soil cover study at the institutions for plant varieties examination. Methods.Fieldandanalytical ones. Results. Issues are identified that arise during soil sampling at institutions for plant varieties examination within the state system of plant varieties protection. The author considered in detail the current soil sampling techniques for agrochemical tes­ting for humus, nitrogen (compounds to be easily hydrolyzed), mobile P2O5, exchangeable K2O, hydrolytic acidity and others. Attention was paid to violation of methodological requirements concerning the time of soil sampling and number of samples for agrochemical testing at the experimental field, to the lack of devices for meteorological observation and appliances for soil and leaf diagnostics. The article also touches upon the issues associated with the study of soil cover at fields with scientifically-based crop rotation that belong to institutions for plant varieties examination within the state system of plant varieties protection. Conclusions. It should be necessary to follow recommended practice when sampling at elementary sites for agrochemical testing and performing all operations in accordance with crop cultivation flowcharts. General recommendations for agrochemical testing of fields in case of conventional crop rotations in farms are not suitable for fields with scientifically-based crop rotations at institutions for plant varieties examination. | Цель. Рассмотреть пути решения проблем исследования почвенного покрова в учреждениях экспертизы сор­тов растений. Методы. Полевой и аналитический. Результаты. Изложены проблемы, возникающие во время отбора проб почвы в учреждениях экспертизы государственной системы охраны прав на сорта растений. Детально описаны действующие методики отбора проб почвы для проведения агрохимического анализа на содержание гумуса, азота (соединения, которые легко гидролизуются), подвижного P2O5, обменного K2O, гидролитической кислотности и др. Обращено внимание на нарушение методических требований к срокам отбора проб почвы и количества образцов для агрохимического обследования на опытном поле, на отсутствие оборудования для проведения метео­рологических наблюдений и приборов для почвенной и листовой диагностики. Раскрыта также суть возникших проблем, которые связанны с исследованием почвенного покрова полей научных севооборотов учреждений экспертизы государственной системы охраны прав на сорта растений. Выводы. Необходимо придерживаться методических рекомендаций как при отборе проб с элементарных участков для агрохимического обследования, так и в ходе выполнения всех операций в соответствии с технологическими картами выращивания сельскохозяйственных культур. Общие рекомендации для проведения агрохимического обследования полей в обычных сево­оборотах хозяйств не подходят для обследований полей научных севооборотов учреждений экспертизы. | Мета. Розглянути шляхи розв’язання проблем дослідження ґрунтового покриву в закладах експертизи сортів рослин. Методи. Польовий та аналітичний. Результати. Викладено проблеми, що виникають під час відбирання проб ґрунту в закладах експертизи державної системи охорони прав на сорти рослин. Докладно описано чинні методики відбирання проб ґрунту для проведення агрохімічного аналізу на вміст гумусу, азоту (сполук, які легко гідролізуються), рухомого P2O5, обмінного K2O, гідролітичної кислотності та ін. Звернуто увагу на порушення методичних вимог щодо термінів відбирання проб ґрунту та кількості зразків для агрохімічного обстеження на дослідному полі, на відсутність обладнання для проведення метеорологічних спостережень і приладів для ґрунтової та листкової діагностики. Розкрито також сутність проблем, пов’язаних з дослідженням ґрунтового покриву полів наукових сівозмін закладів експертизи державної системи охорони прав на сорти рослин. Висновки. Необхідно дотримуватись методичних рекомендацій як під час відбирання проб з елементарних ділянок для агрохімічного обстеження, так і в ході виконання всіх операцій згідно з технологічними картами вирощування сільськогосподарських культур. Загальні рекомендації для проведення агрохімічного обстеження полів у звичайних сівозмінах господарств не підходять для обстеження полів наукових сівозмін закладів експертизи.

Purpose. Considering ways to solve issues related to soil cover study at the institutions for plant varieties examination. Methods.Fieldandanalytical ones. Results. Issues are identified that arise during soil sampling at institutions for plant varieties examination within the state system of plant varieties protection. The author considered in detail the current soil sampling techniques for agrochemical tes­ting for humus, nitrogen (compounds to be easily hydrolyzed), mobile P2O5, exchangeable K2O, hydrolytic acidity and others. Attention was paid to violation of methodological requirements concerning the time of soil sampling and number of samples for agrochemical testing at the experimental field, to the lack of devices for meteorological observation and appliances for soil and leaf diagnostics. The article also touches upon the issues associated with the study of soil cover at fields with scientifically-based crop rotation that belong to institutions for plant varieties examination within the state system of plant varieties protection. Conclusions. It should be necessary to follow recommended practice when sampling at elementary sites for agrochemical testing and performing all operations in accordance with crop cultivation flowcharts. General recommendations for agrochemical testing of fields in case of conventional crop rotations in farms are not suitable for fields with scientifically-based crop rotations at institutions for plant varieties examination.

Purpose. Considering ways to solve issues related to soil cover study at the institutions for plant varieties examination. Methods.Fieldandanalytical ones. Results. Issues are identified that arise during soil sampling at institutions for plant varieties examination within the state system of plant varieties protection. The author considered in detail the current soil sampling techniques for agrochemical tes­ting for humus, nitrogen (compounds to be easily hydrolyzed), mobile P2O5, exchangeable K2O, hydrolytic acidity and others. Attention was paid to violation of methodological requirements concerning the time of soil sampling and number of samples for agrochemical testing at the experimental field, to the lack of devices for meteorological observation and appliances for soil and leaf diagnostics. The article also touches upon the issues associated with the study of soil cover at fields with scientifically-based crop rotation that belong to institutions for plant varieties examination within the state system of plant varieties protection. Conclusions. It should be necessary to follow recommended practice when sampling at elementary sites for agrochemical testing and performing all operations in accordance with crop cultivation flowcharts. General recommendations for agrochemical testing of fields in case of conventional crop rotations in farms are not suitable for fields with scientifically-based crop rotations at institutions for plant varieties examination.

Purpose. To use GGE biplot analysis for assessing varia­bility of spring barley varieties yield and identify the most valuable genotypes. Methods. Field, mathematical-and-statistical ones. Results. GGE biplot in the form of polygon showed that environments Е1, Е3 and Е4 form the first «megaenvironment» in which Donetskyi 15 variety «wins», environment E2 – the second «megaenvironment» in which Vzirets variety «wins». The varieties Stepovyk and Donetskyi  14 had the highest average yield while the varieties Modern, Vektor, and Kozvan were marked by their high stability. The Stepovyk variety appeared to be an «ideal» genotype in terms of combining yield capacity and its stability as compared to other genotypes. The Donetskyi 14, Kosar and Alegro varieties are also valuable regarding yield capa­city and stability. Conclusions. According to the results of studies, GGE biplot is recommended to use for analysis of environmental test data. | Цель. Применить GGE biplot анализ для оценки изменчивости урожайности сортов ячменя ярового и выделить наиболее ценные генотипы. Методы. Полевые, математико-статистические. Результаты. GGE biplot в виде многоугольника показал, что сорт Донецкий 15 был лучшим в первой «мегасреде», которую образуют среды Е1, Е3 и Е4, а сорт Взирец – в высокопродуктивной среде Е2. Сорта Степовик и Донецкий 14 имели самую высокую среднюю урожайность, в то время как сорта Модерн, Вектор и Козван характеризовались высокой ее стабильностью. Сорт Степовик оказался «идеальным» генотипом с точки зрения сочетания урожайности и ее стабильности по сравнению с остальными генотипами. Сорта Донецкий 14, Косар и Алегро также являются ценными по урожайности и стабильности. Выводы. По результатам исследований рекомендовано использовать GGE biplot для анализа результатов экологического сор­тоиспытания. | Мета. Застосувати GGE biplot аналіз для оцінки мінливості врожайності сортів ячменю ярого та виділити найбільш цінні генотипи. Методи. Польові, математико-статистичні. Результати. GGE biplot у вигляді багатокутника показав, що середовища Е1, Е3 та Е4 утворюють перше «мегасередовище», в якому «виграє» сорт Донецький 15, друге – середовище Е2, в якому «виграє» сорт Взірець. Сорти Степовик та Донецький 14 мали найвищу середню врожайність, тоді як сорти Модерн, Вектор і Козван характеризувалися високою її стабільністю. Сорт Степовик виявився «ідеальним» генотипом з погляду поєднання врожайності та її стабільності порівняно з іншими генотипами. Сорти Донецький 14, Косар і Алегро також є цінними за врожайністю та її стабільністю. Висновки. За результатами досліджень рекомендовано використовувати GGE biplot для аналізу результатів екологічного випробування.

Purpose. To use GGE biplot analysis for assessing varia­bility of spring barley varieties yield and identify the most valuable genotypes. Methods. Field, mathematical-and-statistical ones. Results. GGE biplot in the form of polygon showed that environments Е1, Е3 and Е4 form the first «megaenvironment» in which Donetskyi 15 variety «wins», environment E2 – the second «megaenvironment» in which Vzirets variety «wins». The varieties Stepovyk and Donetskyi  14 had the highest average yield while the varieties Modern, Vektor, and Kozvan were marked by their high stability. The Stepovyk variety appeared to be an «ideal» genotype in terms of combining yield capacity and its stability as compared to other genotypes. The Donetskyi 14, Kosar and Alegro varieties are also valuable regarding yield capa­city and stability. Conclusions. According to the results of studies, GGE biplot is recommended to use for analysis of environmental test data.

Purpose. Determining prospects of introducing Callistephus chinensis cultivars of foreign breeding for further cultivation under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Ten C. сhinensis cultivars of theGerman breeding were tested under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Biomorphological traits of the varieties of five sort types were identified, and their comparative analysis was conducted. Seasonal dynamics of growth and development of cultivars in the growing area was studied. Conclusions. Cultivars with short and mean duration phases of development can be grown under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine by direct sowing that does not affect their seed productivity and sowing quality of seeds. Seeds of late cultivars can reach complete maturity only in case of seedling use. C. chinensis cultivars of the German breeding have successfully passed the initial test for suitability to introduction into the studied area. | Цель. Определение перспективности интродукции культиваров Callistephus chinensis зарубежной селекции для дальнейшего культивирования в условиях центральной Лесостепи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Проведено сортоиспытание десять культиваров C. сhinensis немецкой селекции в условиях центральной Лесостепи Украины. Установлены биоморфологические особенности сортов пяти сортотипов, проведен их сравнительный анализ. Изучена сезонная динамика роста и развития культиваров в исследуемой зоне выращивания. Выводы. Культивары с мало- и среднепродолжительными фазами развития в условиях центральной Лесостепи Украины можно выращивать безрассадным способом, что не влияет на их семенную продуктивность и посевные качества семян. Полное созревание семян у поздних сортов возможно лишь при условии рассадной культуры. Культивары C. chinensis немецкой селекции успешно прошли первичное интродукционное испытание в исследуемой зоне. | Мета. Визначення перспективності інтродукції культи­варів Callistephus chinensis зарубіжної селекції для подальшого культивування в умовах центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Проведено сортовипробування десять культиварів C. сhinensis німецької селекції в умовах центрального Лісостепу України. Встановлено біоморфологічні особливості сортів п’яти сортотипів, проведено їх порівняльний аналіз. Вивчено сезонну динаміку росту та розвитку культиварів у досліджуваній зоні вирощування. Висновки. Культивари з коротко- й середньотривалими фазами розвитку в умовах центрального Лісостепу України можна вирощувати безрозсадним способом, що не впливає на їхню насіннєву продуктивність та посівні якості насіння. Повне дости­гання насіння у пізніх сортів можливе лише за умов розсадної культури. Культивари C. chinensis німецької селекції успішно пройшли первинне інтродукційне випробування в досліджуваній зоні.

Purpose. Determining prospects of introducing Callistephus chinensis cultivars of foreign breeding for further cultivation under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Ten C. сhinensis cultivars of theGerman breeding were tested under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Biomorphological traits of the varieties of five sort types were identified, and their comparative analysis was conducted. Seasonal dynamics of growth and development of cultivars in the growing area was studied. Conclusions. Cultivars with short and mean duration phases of development can be grown under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine by direct sowing that does not affect their seed productivity and sowing quality of seeds. Seeds of late cultivars can reach complete maturity only in case of seedling use. C. chinensis cultivars of the German breeding have successfully passed the initial test for suitability to introduction into the studied area.

Purpose. Determining prospects of introducing Callistephus chinensis cultivars of foreign breeding for further cultivation under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Ten C. сhinensis cultivars of theGerman breeding were tested under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Biomorphological traits of the varieties of five sort types were identified, and their comparative analysis was conducted. Seasonal dynamics of growth and development of cultivars in the growing area was studied. Conclusions. Cultivars with short and mean duration phases of development can be grown under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine by direct sowing that does not affect their seed productivity and sowing quality of seeds. Seeds of late cultivars can reach complete maturity only in case of seedling use. C. chinensis cultivars of the German breeding have successfully passed the initial test for suitability to introduction into the studied area.

Purpose. Assessing under in vitro conditions the degree of resistance to agents of bacterial diseases of tomato varie­ties which are included into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2015. Defining integrated biochemical indices of the quality of tomato fruits with different resistance to agents of bacterial disea­ses. Methods. In the course of performance biotechnological methods were used to select callus cells with increased resistance to the agents of bacterial diseases, biochemical ones – determine qualitative and quantitative indicators of the tomato fruit quality, statistical ones – analyse experimental data. Results. Studied tomato varieties of Ukrainian breeding had different resistance to warm cells of agents of bacterial speck, bacterial black spot and to exopolysaccharides of bacterial canker agents. ‘Chaika’, ‘Klondaik’, ‘Zoreslav’, ‘Flandriia’, ‘Legin’, ‘Oberig’, ‘Atlasnyi’, ‘Gospodar’ and ‘Kimmeriiets’ tomato varieties were distinguished by high palatability traits and quality. Conclusions. It was found that tomato varieties ‘Chaika’, ‘Klondaik’ and ‘Zoreslav’ are resistant to bacterial canker, bacterial speck and bacterial black spot; ‘Flandriia’ and ‘Legin’ – to bacterial black spot, ‘Oberig’, ‘Atlasnyi’, ‘Gospodar’ and ‘Kimmeriiets’ – to bacterial speck. | Цель. Оценить степень устойчивости против возбудителей бактериальных болезней в условиях in vitro сортов томатов, которые внесены в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине на 2015 год. Определить интегральные биохимические показатели качества плодов томатов с разной устойчивостью против возбудителей бактериозов. Методы. В процессе выполнения работы использованы биотехнологические методы для отбора каллусных клеток с повышенной устойчивостью против возбудителей бактериальных болезней, биохимические – определения качественных и количественных показателей качества плодов томатов, статистические – обработки экспериментальных данных. Результаты. Исследованные сорта томатов украинской селекции имели разную устойчивость к прогретым клеткам возбудителей бактериальной крапчатости, черной бактериальной пятнистости и экзополисахаридам возбудителей бактериального рака. Высокими вкусовыми и качественными свойствами отличались сорта ‘Чайка’, ‘Клондайк’, ‘Зореслав’, ‘Фландрия’, ‘Легинь’, ‘Оберег’, ‘Атласный’, ‘Господар’ и ‘Киммериец’. Выводы. Установлено, что сорта томатов ‘Чайка’, ‘Клондайк’ и ‘Зореслав’ устойчивы к возбудителям бактериального рака, бактериальной крапчатости и бактериальной пятнистости; ‘Фландрия’, ‘Легинь’ – к бактериальной пятнистости, а ‘Оберег’, ‘Атласный’, ‘Господар’ и ‘Киммериец’ – к бактериальной крапчатости. | Мета. Оцінити ступінь стійкості проти збудників бактеріальних хвороб в умовах invitro сортів томатів, які внесено до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2015 рік. Визначити інтегральні біохімічні показники якості плодів томатів з різною стійкістю проти збудників бактеріозів. Методи. У процесі виконання роботи використано біотехнологічні методи для відбору калюсних клітин з підвищеною стійкістю проти збудників бактеріальних хвороб, біохімічні – визначення якісних і кількісних показників якості плодів томатів, статистичні – обробки експериментальних даних. Результати. Досліджені сорти томатів української селекції мали різну стійкість проти прогрітих клітин збудників бактеріальної крапчастості й чорної бактеріальної плямистості та екзополісахаридів збудників бактеріального раку. Високими смаковими та якісними властивостями відзначилися сорти ‘Чайка’, ‘Клондайк’, ‘Зореслав’, ‘Фландрія’, ‘Легінь’, ‘Оберіг’, ‘Атласний’, ‘Господар’ та ‘Кіммерієць’. Висновки. Встановлено, що сорти томатів ‘Чайка’, ‘Клондайк’ і ‘Зореслав’ є стійкими проти бактеріального раку, бактеріальної крапчастості та бактеріальної плямистості; ‘Фландрія’ й ‘Легінь’ – проти бактеріальної плямистості, ‘Оберіг’, ‘Атласний’, ‘Господар’ та ‘Кіммерієць’ – проти бактеріальної крапчастості.

Purpose. Assessing under in vitro conditions the degree of resistance to agents of bacterial diseases of tomato varie­ties which are included into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2015. Defining integrated biochemical indices of the quality of tomato fruits with different resistance to agents of bacterial disea­ses. Methods. In the course of performance biotechnological methods were used to select callus cells with increased resistance to the agents of bacterial diseases, biochemical ones – determine qualitative and quantitative indicators of the tomato fruit quality, statistical ones – analyse experimental data. Results. Studied tomato varieties of Ukrainian breeding had different resistance to warm cells of agents of bacterial speck, bacterial black spot and to exopolysaccharides of bacterial canker agents. ‘Chaika’, ‘Klondaik’, ‘Zoreslav’, ‘Flandriia’, ‘Legin’, ‘Oberig’, ‘Atlasnyi’, ‘Gospodar’ and ‘Kimmeriiets’ tomato varieties were distinguished by high palatability traits and quality. Conclusions. It was found that tomato varieties ‘Chaika’, ‘Klondaik’ and ‘Zoreslav’ are resistant to bacterial canker, bacterial speck and bacterial black spot; ‘Flandriia’ and ‘Legin’ – to bacterial black spot, ‘Oberig’, ‘Atlasnyi’, ‘Gospodar’ and ‘Kimmeriiets’ – to bacterial speck.

Purpose. Assessing under in vitro conditions the degree of resistance to agents of bacterial diseases of tomato varie­ties which are included into the State Register of plant varieties suitable for dissemination in Ukraine in 2015. Defining integrated biochemical indices of the quality of tomato fruits with different resistance to agents of bacterial disea­ses. Methods. In the course of performance biotechnological methods were used to select callus cells with increased resistance to the agents of bacterial diseases, biochemical ones – determine qualitative and quantitative indicators of the tomato fruit quality, statistical ones – analyse experimental data. Results. Studied tomato varieties of Ukrainian breeding had different resistance to warm cells of agents of bacterial speck, bacterial black spot and to exopolysaccharides of bacterial canker agents. ‘Chaika’, ‘Klondaik’, ‘Zoreslav’, ‘Flandriia’, ‘Legin’, ‘Oberig’, ‘Atlasnyi’, ‘Gospodar’ and ‘Kimmeriiets’ tomato varieties were distinguished by high palatability traits and quality. Conclusions. It was found that tomato varieties ‘Chaika’, ‘Klondaik’ and ‘Zoreslav’ are resistant to bacterial canker, bacterial speck and bacterial black spot; ‘Flandriia’ and ‘Legin’ – to bacterial black spot, ‘Oberig’, ‘Atlasnyi’, ‘Gospodar’ and ‘Kimmeriiets’ – to bacterial speck.

Purpose. To study morphometric parameters of fruits (cypselae) of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) of ‘Zirka Mykoly Vavylova’ cultivar and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) of ‘Krasunia Prerii’ cultivar and determine the impact of agro-meteorological factors on their performance according to long-term data. Methods. Laboratory, Mathematics and Statistics. Results. It was found that the parameters of cypselae and its weight in various types of coneflowers varied considerably from year to year. In this context the indicators of cypselae width and thickness had a larger variability as compared with the length. Mean length of Echinacea purpurea ranged from 4,57 to 6,16 mm, width – 2,30–2,97 mm, thickness – 1,74–2,28 mm. Weight of a cypselae made up 4,40–6,50 mg. Length of a fruit of Echinacea pallida was 4,57–5,74 mm, width – 2,51–3,18 mm, thickness – 1,76–2,37 mm, and a fruit weight varied from 5,65 to 7,70 mg. The correlation analysis revealed reliable connection of agro-climatic parameters and the parameters of the fruit. Conclusions. Using long-term data, the morphology of cypselaes of two Echinacea species introduced to Ukraine were studied, their basic parameters and the variability of indicators, connection with agro-climatic factors that is necessary to consider in crop growing for seeds . | Цель. Изучить морфометрические параметры плодов (семянок) эхинацеи пурпурной (Echinacea purpurea (L.) Moench) сорта ‘Зирка Мыколы Вавылова’ и эхинацеи бледной (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) сорта ‘Красуня Прерий’ и определить влияния агрометеорологических факторов на их показатели на основании многолетних данных. Методы. Лабораторный, математико-статистический. Результаты. Установлено, что параметры семянки и её масса у разных видов эхинацеи существенно менялась по годам. При этом показатели ширины и толщины семянки имели большую вариабельность по сравнению с длиной. У эхинацеи пурпурной средняя длина селянки колебалась в диапазоне 4,57–6,16 мм, ширина – 2,30–2,97 мм, толщина – 1,76–2,37 мм, а масса одного плода от 5,65 мг до 7,70 мг. У эхинацеи бледной длина плода составляла 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, толщина – 1,76–2,37 мм. Масса одной семянки составляла 4,40–6,50 мг. У эхинацеи бледной длина плода составляла 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, толщина – 1,76–2,37 мм, масса одного плода – от 5,65 до 7,70 мг. Корреляционный анализ позволил установить достоверную связь агроклиматических показателей с параметрами плодов. Выводы. По многолетним данным были изучены особенности морфологи семянок двух видов эхинацеи, интродуцированных в Украину, их основные параметры и вариабельность признаков, связь с агроклиматическими факторами, что необходимо учитывать во время выращивания культуры на семена. | Мета. Вивчитиморфометричні параметри плодів (сім’янок) ехінацеї пурпурової (Echinaceapurpurea (L.) Moench) сорту ‘Зірка Миколи Вавилова’ та ехінацеї блідої (Echinaceapallida (Nutt.) Nutt) сорту ‘Красуня Прерій’ та визначити вплив агрометеорологічних чинників на їхні показники за багаторічними даними. Методи. Лабораторний, математико-статистичний. Результати. Встановлено, що параметри сім’янки та її маса в різних видів ехінацеї істотно змінювалися за роками. При цьому показники ширини й товщини сім’янки мали більшу варіабельність порівняно з довжиною. В ехінацеї пурпурової середня довжина сім’янки коливалась у межах 4,57–6,16 мм, ширина – 2,30–2,97 мм, товщина – 1,74–2,28 мм. Маса однієї сім’янки становила 4,40–6,50 мг. В ехінацеї блідої довжина плоду становила 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, товщина – 1,76–2,37 мм, маса одного плоду – від 5,65 до 7,70 мг. Кореляційний аналіз дав можливість встановити достовірний зв’язок агрокліматичних чинників з параметрами плодів. Висновки. За багаторічними даними було вивчено особливості морфології сім’янок двох видів ехінацеї, інтродукованих в Україну, їхні основні параметри та варіабельність ознак, зв’язок з агрокліматичними чинниками, що необхідно враховувати під час вирощування культури на насіння.

Purpose. To study morphometric parameters of fruits (cypselae) of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) of ‘Zirka Mykoly Vavylova’ cultivar and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) of ‘Krasunia Prerii’ cultivar and determine the impact of agro-meteorological factors on their performance according to long-term data. Methods. Laboratory, Mathematics and Statistics. Results. It was found that the parameters of cypselae and its weight in various types of coneflowers varied considerably from year to year. In this context the indicators of cypselae width and thickness had a larger variability as compared with the length. Mean length of Echinacea purpurea ranged from 4,57 to 6,16 mm, width – 2,30–2,97 mm, thickness – 1,74–2,28 mm. Weight of a cypselae made up 4,40–6,50 mg. Length of a fruit of Echinacea pallida was 4,57–5,74 mm, width – 2,51–3,18 mm, thickness – 1,76–2,37 mm, and a fruit weight varied from 5,65 to 7,70 mg. The correlation analysis revealed reliable connection of agro-climatic parameters and the parameters of the fruit. Conclusions. Using long-term data, the morphology of cypselaes of two Echinacea species introduced to Ukraine were studied, their basic parameters and the variability of indicators, connection with agro-climatic factors that is necessary to consider in crop growing for seeds .

Purpose. To study morphometric parameters of fruits (cypselae) of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) of ‘Zirka Mykoly Vavylova’ cultivar and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) of ‘Krasunia Prerii’ cultivar and determine the impact of agro-meteorological factors on their performance according to long-term data. Methods. Laboratory, Mathematics and Statistics. Results. It was found that the parameters of cypselae and its weight in various types of coneflowers varied considerably from year to year. In this context the indicators of cypselae width and thickness had a larger variability as compared with the length. Mean length of Echinacea purpurea ranged from 4,57 to 6,16 mm, width – 2,30–2,97 mm, thickness – 1,74–2,28 mm. Weight of a cypselae made up 4,40–6,50 mg. Length of a fruit of Echinacea pallida was 4,57–5,74 mm, width – 2,51–3,18 mm, thickness – 1,76–2,37 mm, and a fruit weight varied from 5,65 to 7,70 mg. The correlation analysis revealed reliable connection of agro-climatic parameters and the parameters of the fruit. Conclusions. Using long-term data, the morphology of cypselaes of two Echinacea species introduced to Ukraine were studied, their basic parameters and the variability of indicators, connection with agro-climatic factors that is necessary to consider in crop growing for seeds .

Purpose. To study the influence of agriecological conditions of edaphic-climatic macro- and microzones on adap­tability and productivity of new soft winter wheat, identification and selection of complementary varieties for appropriate conditions. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Peculiarities of the formation of productivity of varieties and its stability cultivation on the condions of cultivation in edaphic-climatic zones, subzones and microzones, including favourable and unfavou­rable years were studied. For realizing the potential of their productivity, it is advisable to introduce a differentiated approach to their cultivation in agri-climatic zones, subzones, microzones according to the requirements of biological characteristics of varieties, their natural adaptive capacity, natural and ecological environment of these zones. Complementary varieties were identified and recommended for use in edaphic-climatic zones, subzones and microzones that demonstrated high plasticity, better adaptability to favourable agri-ecological factors and were more tolerant and resistant to adverse ones. Conclusions. According to the set of productivity and ecological plasticity indices, it is desirable to cultivate varieties Sotnytsya, Kalancha, Hurt, Tonatsiya, Dobrochyn, Gubernator Donu in the Steppe zone; Sotnytsya, Oriyka, Lira Odeska, Tatsitus and Fidelius – in the Forest-Steppe; Tatsitus, Fidelius, Sailor, Etela – in the Polissia. | Цель. Изучение влияния агроэкологических условий почвенно-климатических макро- и микрозон на адаптивность и продуктивность новых сортов пшеницы мягкой озимой, выявление и отбор взаимодополняющих сортов для соответствующих условий. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Исследовано особенности формирования продуктивнос­ти сортов и ее стабильности в зависимости от условий выращивания в почвенно-климатических зонах, подзонах и микрозонах, в том числе в благоприятные и неблагоприятные годы. Для реализации потенциала продуктивности целесообразно внедрять дифференцированный подход к распространению их в агроклиматических зонах, подзонах, микрозонах в соответствии с требованиями биологических свойств сортов, в частности их естественной адаптивной способности и условий природно-экологичес­кой среды этих зон. Выявлены и рекомендованы взаимодополняющие сорта с высокой пластичностью, лучшей адаптивностью к благоприятным агроэкологическим факторам, а также более толерантные и устойчивые к неблагоприятным, для использования в почвенно-климатических зонах, подзонах и микрозонах. Выводы. По комплексу показателей продуктивности и экологической пластичности в зоне Степи следует выращивать сорта Сотница, Каланча, Гурт, Тонация, Доброчин, Губернатор Дона; Лесостепи – Сотница, Орийка, Лира одесская, Тацитус и Фиделиус; Полесья – Тацитус, Фиделиус, Сейлор, Этела. | Мета. Вивчення впливу агроекологічних умов ґрунтово-кліматичних макро- й мікрозон на адаптивність та продуктивність нових сортів пшениці м’якої озимої, виявлення та добір взаємодоповнюючих сортів для відповідних умов. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Досліджено особливості формування продуктивності сортів та її стабільності залежно від умов вирощування в ґрунтово-кліматичних зонах, підзонах і мікрозонах, у тому числі в сприятливі й несприятливі роки. Для реалізації потенціалу продуктивності доцільно впроваджувати диференційований підхід до поширення їх в агрокліматичних зонах, підзонах, мікрозонах відповідно до вимог біологічних властивостей сортів, зокрема їхньої природної адаптивної здатності та умов природно-екологічного середовища цих зон. Виявлено й рекомендовано взаємодоповнюючі сорти з високою пластичністю, кращою адаптивністю до сприятливих агроекологічних чинників, а також толерантніші та стійкіші до несприятливих, для використання в ґрунтово-кліматичних зонах, підзонах і мікрозонах. Висновки. За комплексом показників продуктивності та екологічної пластичності в зоні Степу варто вирощувати сорти Сотниця, Каланча, Гурт, Тонація, Доброчин, Губернатор Дону; Лісостепу – Сотниця, Орійка, Ліра одеська, Тацітус і Фіделіус; Полісся – Тацітус, Фіделіус, Сейлор, Етела.

Purpose. To study the influence of agriecological conditions of edaphic-climatic macro- and microzones on adap­tability and productivity of new soft winter wheat, identification and selection of complementary varieties for appropriate conditions. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Peculiarities of the formation of productivity of varieties and its stability cultivation on the condions of cultivation in edaphic-climatic zones, subzones and microzones, including favourable and unfavou­rable years were studied. For realizing the potential of their productivity, it is advisable to introduce a differentiated approach to their cultivation in agri-climatic zones, subzones, microzones according to the requirements of biological characteristics of varieties, their natural adaptive capacity, natural and ecological environment of these zones. Complementary varieties were identified and recommended for use in edaphic-climatic zones, subzones and microzones that demonstrated high plasticity, better adaptability to favourable agri-ecological factors and were more tolerant and resistant to adverse ones. Conclusions. According to the set of productivity and ecological plasticity indices, it is desirable to cultivate varieties Sotnytsya, Kalancha, Hurt, Tonatsiya, Dobrochyn, Gubernator Donu in the Steppe zone; Sotnytsya, Oriyka, Lira Odeska, Tatsitus and Fidelius – in the Forest-Steppe; Tatsitus, Fidelius, Sailor, Etela – in the Polissia.

Purpose. To study the influence of agriecological conditions of edaphic-climatic macro- and microzones on adap­tability and productivity of new soft winter wheat, identification and selection of complementary varieties for appropriate conditions. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Peculiarities of the formation of productivity of varieties and its stability cultivation on the condions of cultivation in edaphic-climatic zones, subzones and microzones, including favourable and unfavou­rable years were studied. For realizing the potential of their productivity, it is advisable to introduce a differentiated approach to their cultivation in agri-climatic zones, subzones, microzones according to the requirements of biological characteristics of varieties, their natural adaptive capacity, natural and ecological environment of these zones. Complementary varieties were identified and recommended for use in edaphic-climatic zones, subzones and microzones that demonstrated high plasticity, better adaptability to favourable agri-ecological factors and were more tolerant and resistant to adverse ones. Conclusions. According to the set of productivity and ecological plasticity indices, it is desirable to cultivate varieties Sotnytsya, Kalancha, Hurt, Tonatsiya, Dobrochyn, Gubernator Donu in the Steppe zone; Sotnytsya, Oriyka, Lira Odeska, Tatsitus and Fidelius – in the Forest-Steppe; Tatsitus, Fidelius, Sailor, Etela – in the Polissia.

Purpose. To conduct comparative analysis of agro-meteo­rological elements dynamics over the past 35 years and the date and duration of main phenophases of plants of apple varieties to be common for Kyiv Oblast. Methods. Field, comparative, statistical ones, generalization. Results. It was established that Kyiv Oblast has experienced the steady rising of average annual temperature (by 0,6 °С), increase of yearly precipitation (by 20 mm), considerable growth of heat supply level (by 261 °С) in the vegetation period that contributes to the changes in starting date and duration of main phenophases. Conclusions. A significant increase of the sum of active and effective temperatures accumulated for the last 35-year period in Kyiv Oblast at climatological date of occurrence of certain phenophases in the development of apple trees, led to an earlier date of flowering (by 4–5 days). At the same time it did not influence the duration of this phase, but contributed to the reduction of interphase period «the end of flowering–picking maturity of fruits» by 5–12 days. | Цель. Провести сравнительный анализ динамики агрометеоелементов за последние 35 лет и сроков наступления и продолжительности основных фенологических фаз у растений сортов яблони, распространенных на Киевщине. Методы. Полевой, сравнения, обобщения, статистический. Результаты. В Киевской области выявлен устойчивый рост среднегодовой температуры воздуха (на 0,6 °С), увеличение ежегодного количества осадков (на 20 мм), существенное повышение уровня теплообеспечения в вегетационный период (на 261 °С), что способствовало изменениям в сроках наступления и продолжительности основных фенологических фаз. Выводы. Существенный рост суммы эффективных и активных температур, которые накапливаются за последний 35-летний период на Киевщине на климатологическую дату наступления определенных фенологических фаз развития растений яблони, привел к более раннему (на 4–5 дней) началу цветения, не повлиял на продолжительность этой фазы, но способствовал сокращению на 5–12 дней межфазного периода «окончание цветения–съемная зрелость плодов». | Мета. Здійснити порівняльний аналіз динаміки агрометеоелементів за останні 35 років і термінів настання й тривалості основних фенологічних фаз у рослин сортів яблуні, поширених на Київщині. Методи. Польовий, порівняльний, узагальнення, статистичний. Результати. В Київській області виявлено стійке зростання середньорічної температури повітря (на 0,6 °С), збільшення щорічної кількості опадів (на 20 мм), істотне підвищення рівня теплозабезпечення у вегетаційний період (на 261 °С), що зумовило зміну строків настання й тривалості основних фенологічних фаз. Висновки. Істотне зростання суми ефективних і активних температур, які накопичуються за останній 35-річний період на Київщині на кліматологічну дату настання певних фенологічних фаз розвитку рослин яблуні, призвело до більш раннього (на 4–5 днів) початку цвітіння, не вплинуло на тривалість цієї фази, але сприяло скороченню на 5–12 днів міжфазного періоду «закінчення цвітіння–знімальна стиглість плодів».

Purpose. To conduct comparative analysis of agro-meteo­rological elements dynamics over the past 35 years and the date and duration of main phenophases of plants of apple varieties to be common for Kyiv Oblast. Methods. Field, comparative, statistical ones, generalization. Results. It was established that Kyiv Oblast has experienced the steady rising of average annual temperature (by 0,6 °С), increase of yearly precipitation (by 20 mm), considerable growth of heat supply level (by 261 °С) in the vegetation period that contributes to the changes in starting date and duration of main phenophases. Conclusions. A significant increase of the sum of active and effective temperatures accumulated for the last 35-year period in Kyiv Oblast at climatological date of occurrence of certain phenophases in the development of apple trees, led to an earlier date of flowering (by 4–5 days). At the same time it did not influence the duration of this phase, but contributed to the reduction of interphase period «the end of flowering–picking maturity of fruits» by 5–12 days.