Purpose. Revealing of adaptive properties of plant varieties of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion based on the study of plant growth regulators for marketable production in the Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory ones, variance analysis. Results. The influence of plant growth regulators (Lignogumat, Betastimulin) on earliness and productivity of such red beet varieties as Bordeaux Kharkivskyi and Aktion was established. Conclusions. Plant growth regulators (Betastimulin, Lignogumat) stimulated seed sprouting of red beet Bordeaux Kharkivskyi and Aktion varieties, activated vegetative plant growth increa­sing marketable yield. Application of Betastimulin (0.2%) for red beet Kharkivskyi Bordeaux and Aktion varieties provides the highest number of marketable beetroots, thus forming marketable yield of 44.7 and 54.9 t/ha respectively with the average beetroot weight of 328–519 g. | Цель. Выявление адаптивних свойств растений сортов свëклы столовой Бордо харьковский и Актион на основе изучения регуляторов роста растений для товарного поступлення продукции в Лесостепи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, дисперсионный анализ. Результаты. Установлено влияние регуляторов роста растений (лигногумат, бетастимулин) на скороспелость и продуктивность сортов свеклы столовой Бордо харьковский и Актион. Выводы. Регуляторы роста растений (бетастимулин, лигногумат) стимулировали прорастание семян сортов свеклы столовой Бордо харьковская и Актион, активизировали вегетативный рост растений, повышая товарную урожайность. Применение бетастимулина (0,2%) для сортов свек­лы столовой Бордо харьковская и Актион обеспечивает наивысшее количество товарних корнеплодов, в результате чего формируется товарная урожайность 44,7 и 54,9 т/га со средней массой корнеплодов 328–519 г соответственно. | Мета. Виявлення адаптивних властивостей рослин сортів буряку столового Бордо харківський та Актіон на основі вивчення регуляторів росту рослин для товарного надходження продукції в Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, дисперсійний аналіз. Результати. Встановлено вплив регуляторів росту рослин (лігногумат, бетастимулін) на скоростиглість та продуктивність сортів буряку столового Бордо харківський та Актіон. Висновки. Регулятори росту рослин (бетастимулін, лігногумат) стимулювали проростання насіння сортів буряку столового Бордо харківський та Актіон, активізували вегетативний ріст рослин, підвищуючи товарну врожайність. Застосування бетастимуліну (0,2%) для сортів буряку столового Бордо харківський та Актіон забезпечує найвищу кількість товарних коренеплодів, внаслідок чого формується товарна врожайність 44,7 і 54,9 т/га відповідно з середньою масою коренеплодів 328–519 г.

Purpose. Creation the sets of recombinant-inbred lines for marking and mapping of frost resistance QTL in winter barley. Methods. Hybridization, artificial vernalization, growing plants under long-day conditions in phytotron light chambers and on a plot of land under natural daylight duration condition, DNA isolation with use CTAB-buffer, spectrophotometric determination of DNA concentration, polymerase chain reaction with direct primers, agarose and polyacrylamide gels electrophoresis, method of mathematical statistics chi-square test (χ2). Results. Using the SSD (single seed descent) method with maximum avoidance of selection, a set of 265 recombinant inbred lines F9 from the cross combination of the varieties ‘Khutorok’ / ‘Grabe’ was created, differing in the level of frost resistance, type of development and other traits. The creation of RIL from the crossing of the varieties ‘Akademichnyi’ / ‘Luran’ (170 lines F4) and ‘Tymofei’ / ‘Snihova Koroleva’ (145 lines F5) continues. The polymorphism of parental genotypes for the 14 microsatellite loci of chromosome 5H, including those localized in the region of the Fr-H1 and Fr-H2 key genes of the main frost resistance QTL. The allelic differences between parental varieties in several cross combinations were detected for a number of the studied microsatellite loci. The inheritance pattern of polymorphic microsatellite loci alleles in F1 hybrids from three cross combinations and individual plants from F2 populations ‘Akademichnyi’ / ‘Luran’ was investigated. Conclusions. The created RILs are suitable for use in barley genetic studies for identification, labeling, mapping of the main genes and QTL of qualitative and quantitative traits, primarily frost resistance. Polymorphic microsatellite loci were identified, which can be used for further analysis of recombinant-inbred lines, manipulation of genetic diversity, tracing inheritance and studying the effects of their alleles by the level of frost resistance and other traits of barley. | Мета. Створити набори рекомбінантно-інбредних ліній для маркування та картування QTL морозостійкості озимого ячменю. Методи. Гібридизація, штучна яровизація, вирощування рослин в умовах подовженого дня світлих камер фітотрона та на вегетаційному майданчику за природної тривалості дня, виділення ДНК за допомогою ЦТАБ-буфера, спектрофотометричне визначення концентрації ДНК, полімеразна ланцюгова реакція з направленими праймерами, електрофорез в агарозному та поліакриламідному гелях, метод математичної статистики хi-квадрат (χ2). Результати. Методом НОН (SSD) – нащадки однієї насінини (single seed descent) – з максимальним уникненням дії добору створено набір з 265 рекомбінантно-інбредних ліній F9 комбінації схрещування сортів ‘Хуторок’ / ‘Grabe’, що різняться за рівнем морозостійкості, типом розвитку та іншими ознаками. Триває створення рекомбінантно-інбредних ліній від схрещування сортів ʽАкадемічний’ / ʽLuran’ (170 ліній F4) і ʽТимофей’ / ʽСнігова королева’ (145 ліній F5). Оцінено поліморфізм батьківських генотипів за 14 мікросателітними локусами хромосоми 5Н, зокрема локалізованих в області ключових генів QTL морозостійкості Fr-H1 і Fr-H2. Виявлено алельні відмінності між батьківськими сортами в декількох комбінаціях схрещування за низкою проаналізованих мікросателітних локусів. Досліджено характер успадкування алелів поліморфних МС-локусів у гібридів F1 трьох комбінацій схрещування та рослин популяцій F2 ʽАкадемічний’ / ʽLuran’. Висновки. Створені рекомбінантно-інбредні лінії придатні для використання у генетичних дослідженнях з метою ідентифікації, маркування, картування головних генів та QTL якісних і кількісних ознак ячменю, передусім морозостійкості. Визначено поліморфні мікросателітні локуси, що можуть бути застосовані для подальшого аналізу популяції рекомбінантно-інбредних ліній, маніпулювання генетичним різноманіттям, простеження успадкування, визначення ефектів їхніх алелів або генів, тісно зчеплених з ними за рівнем морозостійкості, та інших ознак ячменю.

Purpose. To highlight the durum winter wheat breeding results at the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation (PBGI – NCSCI) during many years. Methods. Multiple both intraspecific and interspecific (with varieties and forms of common wheat) hybridization, including introgressive hybridization to create certain desired genotypes. Evaluation of the created lines and hybrids by a number of biological and economic characteristics, including the resistance to frost (winter hardiness), drought and main diseases, as well as protein content in the grain and its vitreousness. Results. There were 6 durum winter wheat cultivars replacement in Ukraine during past 65 years, with the leading role in the assortment belonging to cultivars created at the PBGI – NCSCI. The creation of varieties was focused on the introgression of dwarfism genes and alleles with low photoperiod sensitivity, improving floral fertility, increasing resistance to biotic and abiotic stresses. New cultivars (the sixth cultivars replacement) belong to the varieties of durum winter wheat leucurum (‘Lainer’, ‘Shliachetnyi’, ‘Blyskuchyi’, ‘Almaznyi’, ‘Yantarnyi’, ‘Kryshtalevyi’, ‘Zolotystyi’, ‘Marmurovyi’, ‘Sriblastyi’), hordeiforme (‘Areal Odeskyi’, ‘Hranatovyi’) and leucomelan (‘Prestyzhnyi’, ‘Yaskravyi’). All of them are cultivars of intensive type and universal use which are characterized by high resistance to lodging, drought and the most common diseases and average or above average frost resistance. Their grain has high vitreousness and high or above average protein content. Conclusions. Today, in the agricultural production of the steppe and forest-steppe zones of Ukraine, the most common cultivars of hard winter wheat of the fifth cultivars replacement are well established and therefore the most widespread: ‘Hardemarin’, ‘Burshtyn’, ‘Kontynent’, ‘Kreiser’, ‘Linkor’ and ‘Bosfor’. New varieties (sixth cultivars replacement) are also gradually spreading: ‘Areal Odeskyi’, ‘Liner’, ‘Prestyzhnyi’, ‘Shliakhetnyi’, ‘Blyskuchyi’, ‘Yaskravyi’, ‘Almaznyi’, ‘Yantarnyi’, ‘Kryshtalevyi’, ‘Hranatovyi’, ‘Marmurovyi’, ‘Zolotystyi’ and ‘Sribliastyi’ which belong to the selection of the Plant Breeding and Genetics Institute – National Center of Seed and Cultivar Investigation. | Мета. Висвітлити результати багаторічних досліджень із селекції твердої озимої пшениці в Селекційно-генетичному інституті – Національному центрі насіннєзнавства та сортовивчення (СГІ – НЦНС). Методи. Багаторазова внутрішньовидова та міжвидова (з сортами та формами пшениці м’якої) гібридизація, зокрема й інтрогресивна гібридизація для створення бажаних генотипів. Оцінювання одержаних ліній та гібридів за низкою біологічних і господарських ознак (зимо- та посухостійкістю, стійкістю проти основних хвороб, умістом білка в зерні та його склоподібністю). Результати. Протягом останніх 65 років в Україні відбулося шість сортозмін твердої озимої пшениці, а провідна роль у сортименті завжди належала сортам селекції СГІ – НЦНС. Їхнє створення було сконцентровано на інтрогресії генів карликовості та алелів із низькою фотоперіодичною чутливістю, поліпшенні квіткової фертильності, підвищенні стійкості проти біотичних та абіотичних стресів. Нові сорти (VІ сортозміни) є різновидами пшениці твердої озимої leucurum (‘Лайнер’, ‘Шляхетний’, ‘Блискучий’, ‘Алмазний’, ‘Янтарний’, ‘Кришталевий’, ‘Золотистий’, ‘Мармуровий’, ‘Сріблястий’), hordeiforme (‘Ареал одеський’, ‘Гранатовий’) та leucomelan (‘Престижний’, ‘Яскравий’). Всі вони належать до інтенсивного типу, характеризуються універсальністю використання, високою стійкістю проти вилягання, посухи та найбільш поширених хвороб і середньою або вищою за середню морозостійкістю. Їхнє зерно має високу склоподібність і високий або вище за середній уміст протеїну. Висновки. Сорти пшениці твердої озимої V сортозміни ‘Гардемарин’, ‘Бурштин’, ‘Континент’, ‘Крейсер’, ‘Лінкор’ та ‘Босфор’ добре зарекомендували себе в сільськогосподарському виробництві Степу та Лісостепу України, а тому нині є найпоширенішими у цих ґрунтово-кліматичних зонах. Поступово набувають розповсюдження й нові сорти VІ сортозміни ‘Ареал одеський’, ‘Лайнер’, ‘Престижний’, ‘Шляхетний’, ‘Блискучий’, ‘Яскравий’, ‘Алмазний’, ‘Янтарний’, ‘Кришталевий’, ‘Гранатовий’, ‘Мармуровий’, ‘Золотистий’ і ‘Сріблястий’, виведені в СГІ – НЦНС.

Purpose. To study the current state and structure of national plant variety resources, analyse the dynamics of their formation, identify new challenges and threats to national interests and food security of the state. Methods. The research used general scientific methods including hypothesis, observation, search with elements of extrapolation from the source database, analysis, comparative evaluation and synthesis to draw conclusions. Results. The physical and geographical location of Ukraine in the centre of Europe determines the export­import segment of resources of varieties and hybrids, which depends on international trends and trends in the food market. In recent years, our country has lost its leading position in the market of varietal plant resources. At the beginning of the third quarter of 2024, the share of varieties of Ukrainian applicants in the State Re­gister of Plant Varieties Suitable for Distribution in Ukraine was lower than that of foreign varieties, slightly exceeding 44% (corn – 45.3%, sunflower – 32.9%, vegetables – 23.3%, rapeseed – 19.1%, beetroot – 19.2%). Currently, the priority of domestic breeding is maintained for the following groups: cereals – 52.3%, fodder – 64.2%, medicinal – 88.7%. According to experts, in the coming years three quarters of the varieties of plants grown in our country will be of foreign origin.  This situation is of great concern not only because of the increased dependence on imports, but also because of the real prospect of the decline of domestic breeding and the emergence of risks in the field of plant variety rights protection. The reasons for this state of national varietal resources and trends in the development of the seed industry of the main strategic varieties were analysed, taking into account the production of seeds of both foreign and domestic breeding, the market share of which was determined during the research. The volumes and the main producers of conditioned seeds in Ukraine were determined. Conclusions. The state of plant variety resources was analysed, trends and main problems arising in the process of their formation were identified. The main directions of development and implementation of the norms of the European national legislation in the field of protection of rights to plant varieties and seed production were determined. | Мета. Дослідити сучасний стан і структуру національних сортових рослинних ресурсів, проаналізувати динаміку їхнього формування, встановити нові виклики та загрози, що постають перед національними інтересами й продовольчою безпекою держави. Методи. У процесі досліджень використовували загальнонаукові методи, зокрема гіпотези, спостереження, пошуковий з елементами екстраполяції джерелознавчої бази даних; аналізу, порівняльного оцінювання та синтезу для формування висновків. Результати. Фізико­географічне розташування України в центрі Європи визначає ресурсний експортно­імпортний сегмент сортів та гібридів, який залежить від міжнародних тенденцій і трендів продовольчого ринку. Останнім часом наша держава втрачає передові позиції на ринку сортових ресурсів сільськогосподарських культур. Частка сортів українських заявників у Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні, на початку третього кварталу 2024 року була меншою, ніж іноземних, і трохи перевищувала 44% (кукурудзи – 45,3%, соняшнику – 32,9%, овочів – 23,3%, ріпаку – 19,1%, буряків – 19,2%). Наразі збережено пріоритетність вітчизняної селекції для таких груп: зернові – 52,3%, кормові – 64,2%, лікарські – 88,7%. За прогнозами фахівців, найближчими роками три четверті вирощуваних у нашій державі сортів сільськогосподарських культур будуть мати іноземне походження. Ця ситуація спричиняє значне занепокоєння не лише через посилення імпортної залежності, але й реальну перспективу занепаду вітчизняної селекції та формування ризиків у сфері охорони прав на сорти рослин. Проаналізовано причини такого стану національних сортових ресурсів і тенденції розвитку галузі насінництва основних стратегічних видів з огляду на виробництво насіння як іноземної, так і вітчизняної селекції, частку якого на ринку встановлено під час досліджень. Визначено обсяги та основних виробників кондиційного насіння в Україні. Висновки. Проаналізовано стан сортових рослинних ресурсів, виявлено тенденції та основні проблеми, що виникають у процесі їхнього формування. Визначено головні напрями розвитку та імплементації до норм європейського вітчизняного законодавства у сфері охорони прав на сорти рослин і насінництва.

Purpose.To analyze the current state of agricultural crop improvement using gene editing technologies. Results. The current state of plant breeding using gene editing techno­logies is analyzed. To date, genome editing has been applied to a wide range of crops, including wheat, barley, maize, legumes, soybean, rapeseed, tomato, chicory, various vegetab­le crops, fruit trees, forest trees and algae. The practical application of these technologies is illustrated by the example of genes associated with ensuring tolerance to high and low temperatures. Examples of commercialized gene­edited plants are given. Conclusions. By contributing to increased yields, improved resistance to diseases and pests, and biofortification of food crops, gene editing technology undoubtedly has great prospects and is definitely already the technology for creating improved varieties of agricultural crops. | Мета. Проаналізувати сучасну ситуацію з поліпшенням сільськогосподарських культур технологіями редагування генів. Результати. Проаналізовано нинішню ситуацію зі створенням сортів рослин за допомогою технологій редагування генів. Натепер редагування геному застосовано до широкого спектра культур, зокрема пшениці, ячменю, кукурудзи, бобових, сої, ріпаку, томатів, цикорію, різних садових рослин, фруктових і лісових дерев, водоростей. Практичне впровадження цих технологій продемонстровано на прикладі генів, пов’язаних із забезпеченням толерантності до дії високих і низьких температур. Також наведено приклади комерціалізованих генноредагованих рослин. Висновки. Завдяки внеску в підвищення врожайності, стійкості проти хвороб і шкідників, а також біофортифікації продовольчих культур редагування генів має значні перспективи та, безумовно, є технологією, що дає змогу створювати поліпшені сорти сільськогосподарських рослин.

Purpose. Improvement of the gene pool of the cultivated form of eggplant (Solanum melongena L.) through interspecific hybridisation with Solanum aethiopicum L. and gametic breeding; analysis of the interspecific lines for a set of valuable quantitative traits determining the yield structure. Methods. Studies for the comprehensive evaluation of eggplant lines of interspecific origin were carried out during 2021-2023 in protected soil conditions at the experimental base of the Institute for Vegetable and Melon Growing of the National Academy of Agrarian Sciences. Phenological observations and biometric measurements of plants of four lines were carried out. The stability of the manifestation of seven quantitative traits during the research years was determined by the methods of variation statistics (calculation of the mean square deviation (σ), coefficient of variation (V), Pearson's paired linear correlation (rp)). Results. The analysis identified eggplant lines of interspecific origin that were superior to the standard variety 'Almaz' in terms of the level and stability of quantitative traits. Thus, F6(Pavlotas-20/var. 'Almaz')I1 and ВС1[F5 (Pavlotas-20/var. 'Almaz')]I1 showed a statistically significant increase in fruit width (by 16.48% and 14.85%, respectively). Meanwhile, line BC2 [F5 (Pavlotas-20/var. 'Almaz')]I1 exhibited higher productivity (by 18.11%) compared to the standard variety. The correlation analysis shows that the trait “Productivity of one plant” has a strong positive relationship with the trait “Number of fruits per plant” (rp = 0.75) and a strong negative relationship with “Average fruit width” (rp = -0.70) and “Duration of the period from mass germination to technical fruit maturity” (rp = -0.72). The selected line BC2[F5(Pavlotas-20 / var. 'Almaz')]I1 exhibited a four-day shorter period from mass germination to technical fruit maturity compared to the standard variety. Conclusions. The line BC2[F5(Pavlotas-20 / var. ' Almaz ')]I1was isolated based on the complex of quantitative traits. It underwent an additional stage of gametophytic breeding, resulting in a high adaptive potential to growing conditions. | Мета. Поліпшення генофонду культурної форми баклажана (Solanum melongena L.) завдяки міжвидовій гібридизації з видом Solanum aethiopicum L. та гаметній селекції; аналіз ліній міжвидового походження за комплексом кількісних цінних ознак, які визначають структуру врожайності. Методи. Дослідження з комплексного оцінювання ліній баклажана міжвидового походження здійснювали протягом 2021–2023 рр. в умовах захищеного ґрунту на експериментальній базі Інституту овочівництва і баштанництва НААН. Проведено фенологічні спостереження та біометричні вимірювання рослин чотирьох ліній. Стабільність прояву семи кількісних ознак за роками досліджень визначали методами варіаційної статистики (розрахунок середнього квадратичного відхилення (σ), коефіцієнта варіації (V), парної лінійної кореляції Пірсона (rp)). Результати. За результатами аналізу визначено лінії баклажана міжвидового походження, що переважали сорт-стандарт ‘Алмаз’ за рівнем і стабільністю прояву кількісних ознак. Так, F6(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)I1 та ВС1[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 статистично достовірно перевищували сорт-стандарт за шириною плоду (на 16,48 і 14,85% відповідно); водночас лінія ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1 переважала його за продуктивністю (на 18,11%). За даними кореляційного аналізу, ознака «продуктивність однієї рослини» мала сильний позитивний зв'язок з ознакою «кількість плодів на одній рослині» (rp = 0,75) та сильний негативний із «середньою шириною плоду» (rp = -0,70) та «тривалістю періоду від масових сходів до технічної стиглості плодів» (rp = -0,72). Виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, в якої період від масових сходів до технічної стиглості плодів тривав на чотири доби менше, як порівняти із сортом-стандартом. Висновки. За комплексом кількісних ознак виділено лінію ВС2[F5(Павлотас-20 / с. ‘Алмаз’)]I1, яка проходила додатковий етап гаметофітного добору, завдяки чому мала високий адаптивний потенціал до умов вирощування.

Purpose. To evaluate the effectiveness of plot (soil) variety control to confirm purity of varieties (hybrids, lines) and authenticity of seed characteristics of soft wheat varieties at all stages of seed reproduction, as well as to ensure quality assurance of the produced seed. Methods. Analysis and synthesis, comparison method, statistical analysis, systematic approach, tabular and graphical methods. Results. The study found that plot (soil) variety control is a mandatory component of the seed certification system, which ensures confirmation of varietal purity and detection of inconsistencies at the stages of production, storage and sale. Controls for pre-basic (PBS), basic (BS) and certified (CS) seed help to ensure high quality standards. In 2020–2023, the number of control samples of soft winter wheat seed passing the plot (soil) variety control decreased. This was due to military operations, logistical disruptions and a reduction in the area under cultivation. However, despite these factors, the varieties ‘Bohdana’, ‘Mudrist Odeska’ and ‘Podolianka’ remain the leaders in the number of control samples due to their stable yields and high disease resistance. Conclusions. Plot (soil) variety control plays an important role in quality assurance and detection of inconsistencies at the stages of seed production. The decrease in the number of control samples in 2020–2023 is due to military operations, reduced crop areas and economic difficulties. At the same time, the popularity of domestic wheat varieties, such as ‘Bohdana’ and ‘Mudrist Odeska’, demonstrates their high adaptability, yield and resistance to disease pathogens. To maintain and strengthen the position of the Ukrainian seed industry, it is necessary to actively develop the domestic seed market, support breeding programmes and encourage the export of domestic seed products. | Мета. Оцінити ефективність ділянкового (ґрунтового) сортового контролю для підтвердження сортової чистоти гібридів і ліній, автентичності прояву характеристик насіння сортів пшениці м’якої на всіх етапах його розмноження, а також забезпечення якості виробленого насіння. Методи. Аналіз і синтез, порівняння, статистичний аналіз, системний підхід, табличний і графічний методи. Результати. За результатами дослідження встановлено, що обов’язковим складником системи сертифікації насіння, спрямованої на підтвердження сортової чистоти та виявлення невідповідностей на етапах виробництва, зберігання й реалізації, є ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль. Його проведення для насіння добазової (ДН), базової (БН) та сертифікованої (СН) категорій сприяє забезпеченню високих стандартів якості. У 2020–2023 рр. зафіксовано зменшення кількості контрольних проб насіння сортів пшениці м’якої озимої, що пройшли ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль. Це спричинено військовими діями, порушенням логістики та скороченням площ посівів. Однак попри ці фактори сорти ‘Богдана’, ‘Мудрість одеська’ та ‘Подолянка’ залишаються лідерами за чисельністю контрольних проб завдяки стабільній врожайності та високій стійкості проти хвороб. Висновки. Ділянковий (ґрунтовий) сортовий контроль відіграє важливу роль у забезпеченні якості та виявленні невідповідностей на етапах виробництва насіння. Зменшення кількості контрольних проб у 2020–2023 рр. зумовлено військовими діями, скороченням площ посівів та економічними труднощами. Водночас популярність таких сортів пшениці вітчизняної селекції, як ‘Богдана’ та ‘Мудрість одеська’, свідчить про їхні високу адаптивність, врожайність і стійкість проти збудників хвороб. Для збереження та зміцнення позицій українського насінництва необхідно активно розвивати внутрішній ринок, підтримувати селекційні програми та стимулювати експорт продукції вітчизняної селекції.

Purpose. To study the problems of the system of variety testing in Ukraine, to study the ways and to justify the directions of its improvement, taking into account the practice of different countries. Methods. The researchers used general scientific methods including hypothesis, observation, search with elements of extrapolation from the source database, analysis, comparative evaluation and synthesis to draw conclusions. Results. The practices of variety testing in Ukraine, the United States of America and the countries of the European Union (the Kingdom of the Netherlands and the Republic of Poland) were studied. It has been noted that the EU Common Catalogue of Plant Varieties consists of varie­ties which were tested on a common basis and included in the national catalogues of the EU countries. For other countries (non­EU members) there are no special conditions for registration without examination. Registration is based on the results of official examinations carried out by national offices authorised by state authorities (bureaus). In order to conduct an examination to allow a variety to be marke­ted, a significant number of uniform criteria and minimum requirements must be established, taking into account international rules for certain provisions. The varieties listed in the EU General Catalogue are authorised for certification and sale as seed in all Member States of the European Community. At the same time, the United States has a different national system of distribution and registration, where state registration is not required for commercial distribution of varieties. Information about them and their value is the responsibility of the owner who conducts variety trials.  This principle applies to both domestic companies and non­resi­dents. In accordance with the requirements of the current Law of Ukraine “On Protection of Rights to Plant Varieties”, varieties registered in the EU and/or the USA can be marketed in Ukraine without a qualification examination. Also, there are no official post­registration studies for varieties accepted and distributed in Ukraine. However, the majo­rity of varieties from domestic applicants are not registered in the EU and/or the US and are therefore subject to the requirement to undergo at least a two­year cycle of research to confirm their suitability for distribution in Ukraine. Such an interpretation of the conditions for registration of varie­ties in the territory of a Member State is contrary to the International Union for the Protection of New Varieties of Plants  (UPOV Convention), WTO requirements (GATT Agreement on Non­Discriminatory Trade Treatment), Article 6 of Council Directive 2002/53/EC, and violates the constitutional rights of domestic breeders, as it places national applicants and their varieties on an unequal competitive footing. Conclusions. The improvement of the national legi­slation, in particular the elimination of the simplified registration (without conducting official research in the soil and climatic zones of Ukraine), will make it possible to create a uniform approach and equal conditions for the commercial circulation of varieties and seed trade for domestic and foreign breeders. Without any alternative, Ukrainian norms and standards should not contradict those in force in the relevant international and European organisations. This will facilitate the fulfilment of the requirements for the exchange of examination results between the member states of the UPOV Convention. | Мета. Дослідити проблеми системи сортовипробування в Україні, вивчити шляхи й обґрунтувати напрями її удосконалення з огляду на практику різних країн. Методи. Під час досліджень використовували загальнонаукові методи, зокрема гіпотези, спостереження, пошуку з елементами екстраполяції джерелознавчої бази даних, аналізу, порівняльної оцінки та синтезу для формування висновків. Результати. Досліджено практики сортовипробування в Україні, Сполучених Штатах Америки та країнах Європейського Союзу (Королівстві Нідерландів і Республіці Польща). Встановлено, що Загальний каталог сортів рослин ЄС складається з сортів, які пройшли експертизу на загальних засадах та внесені до національних каталогів країн ЄС. Для інших держав (не членів ЄС) відсутні спеціальні умови реєстрації без експертизи. Реєстрацію базовано на результатах офіційних випробувань національних агентств, уповноважених державними органами (бюро). Щоб провести експертизу для допуску сорту на ринок, необхідно встановити значну кількість єдиних критеріїв та мінімальних вимог, водночас зважаючи на міжнародні правила щодо певних положень. Сорти, внесені до Загального каталогу ЄС, є допущеними до сертифікації та продажу насіння на території всіх держав­членів Європейської Спільноти. Водночас у США діє інша національна система обігу та реєстрації, в якій державна реєстрація є необов’язковою для комерційного поширення сортів. За інформацію про них та їхню цінність несе відповідальність власник, який і проводить сортовипробування. Цей принцип поширюється як на національні компанії, так і на нерезидентів. Відповідно до вимог чинного Закону України «Про охорону прав на сорти рослин», зареєстровані в ЄС та/або США сорти можна поширювати на території нашої держави без проведення кваліфікаційної експертизи. Також не здійснюють офіційних післяреєстраційних досліджень визнаних і розповсюджених в Україні сортів. Втім більшість сортів вітчизняних заявників не зареєстровані в ЄС та/або США, а тому до них застосовують вимогу про проходження щонайменше дворічного циклу досліджень з метою підтвердження придатності для поширення в Україні. Таке трактування умов реєстрації сортів на території країни­учасниці суперечить Міжнародній конвенції з охорони нових сортів рослин (Конвенції UPOV), вимогам СОТ (угоді GATT про недискримінаційний режим  торгівлі), статті 6 Директиви Ради 2002/53ЄС та порушує конституційні права вітчизняних селекціонерів, оскільки ставить у нерівні конкурентні умови національних  заявників та їхні сорти. Висновки. Вдосконалення національного законодавства, зокрема усунення спрощеної реєстрації (без проведення офіційних досліджень в ґрунтово­кліматичних зонах України), дасть змогу створити єдиний підхід та рівні умови комерційного обігу сортів і торгівлі насінням для вітчизняних та іноземних селекціонерів. Безальтернативно українські норми та стандарти не повинні суперечити тим, що діють у відповідних міжнародних та європейських організаціях. Це сприятиме виконанню вимог щодо обміну результатами експертизи між державами­членами Конвенції UPOV.

Purpose. To carry out a comprehensive study and evaluation of new varieties of winter rye (Secale cereale L.) according to the main economic and quality indicators: yield, weight of 1000 grains, protein content and falling number. Methods. The qualification examination on the suitability of varieties for distribution in Ukraine was carried out in 2022–2023 at the research stations of the Ukrainian Institute for Plant Variety Examination in the soil­climatic zones of the Forest­Steppe and Polissia, using the “Methodology for conducting qualification examination of plant varie­ties for suitability for distribution in Ukraine (General part)” and “Methodology for examination of plant varieties of the group of cereals, grains and legumes for suitability for distribution in Ukraine”. Laboratory studies were carried out in accordance with the “Methodology for qualification exa­mination of plant varieties for suitability for distribution. Methods of determining quality indicators of plant production”. Results. The economically valuable characteristics of new varieties of winter rye (‘SU Baresi’, ‘SU Perspective’, ‘Lunator’, ‘Reflektor’, ‘KWS Gilmor’, ‘KWS Pulsor’), included in the State Register of Varieties Suitable for Distribution in Ukraine, were studied. Their potential for yield and protein content was analysed. Yields were higher in the Forest­Steppe zone than in Polissya in all years of the study. The highest values were recorded for the varieties ‘SU Perspective’ (7.87–9.98 t/ha), ‘KWS Gilmor’ (7.85–9.19 t/ha) and ‘KWS Pulsor’ (7.78–9.55 t/ha). Lunator’ (11.0 and 10.3%) and ‘Reflektor’ (10.0 and 9.6%) had an advantage in protein content (quality indicator). Conclusions. According to the results of the SVD qualification test, the investigated varie­ties are recommended for cultivation in the Forest­Steppe and Polissia zones. The maximum falling number, which determines the state of the carbohydrate­amylase complex (alpha­amylase activity), was recorded for ‘Lunator’ (198.4 s). | Мета. Здійснити комплексне вивчення та оцінювання нових сортів жита посівного озимого (Secale cereale L.) за основними господарсько­цінними показниками: врожайністю, масою 1000 зерен, вмістом білка та числом падіння. Методи. Кваліфікаційну експертизу на придатність сортів до поширення в Україні здійснювали впродовж 2022–2023 рр. у пунктах досліджень Українського інституту експертизи сортів рослин у межах ґрунтово­кліматичних зон Лісостепу та Полісся, послуговуючись «Методикою проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення в Україні (Загальна частина)» та «Методикою проведення експертизи сортів рослин групи зернових, круп’яних та зернобобових на придатність до поширення в Україні». Лабораторні дослідження виконували відповідно до «Методики проведення кваліфікаційної експертизи сортів рослин на придатність до поширення. Методи визначення показників якості продукції рослинництва». Результати. Досліджено господарсько­цінні ознаки нових сортів жита посівного озимого (‘SU Baresi’, ‘SU Perspectiv’, ‘Lunator’, ‘Reflektor’, ‘KWS Gilmor’, ‘KWS Pulsor’), внесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні. Проаналізовано їхній потенціал за врожайністю та вмістом білка. Так, у зоні Лісостепу в усі роки експертизи формувалися вищі, ніж на Поліссі, врожаї. Максимальні значення зафіксовано в сортів ‘SU Perspectiv’ (7,87–9,98 т/га), ‘KWS Gilmor’ (7,85–9,19 т/га) і ‘KWS Pulsor’ (7,78–9,55 т/га). За кількістю білка (показник якості) мали перевагу над іншими ‘Lunator’ (11,0 і 10,3%) та ‘Reflektor’ (10,0 і 9,6%). Висновки. За результатами кваліфікаційної експертизи на ПСП досліджувані сорти рекомендовано для вирощування у зонах Лісостепу та Полісся. Максимальним числом падіння, яке визначає стан вуглеводно­амілазного комплексу (активністю альфа­амілази), відзначився сорт ‘Lunator’ (198,4 с).

Purpose. To study the development of the yield structure of soft winter wheat varieties of different maturity under different types and doses of fertilizer. Methods. Studies on the development of the yield structure of soft winter wheat as a function of variety and fertilizer were carried out at the Uman National University of Horticulture in 2020–2022. Results. The soft winter wheat variety ‘KWS Emil’ formed the maximum number of stems in the phase of  in all years of research – 693–948 pcs/m2 depending on the experimental variant. The phase of BBCH 50 in 2020 was characterized by a decrease in the number of stems to 533–639 pcs/m2 (or 1.5–1.6 times compared to BBCH 30), BBCH 93 – by an increase from 513 (in the control variant, without fertilizer) to 584–616 pcs/m2 (with the introduction of 75–150 kg/ha of nitrogen fertilizer per year). In the control variant, the average (for three years of research) weight of grains per ear of the variety ‘KWS Emil’ was 1.29 g. With the application of 75 kg/ha of nitrogen ferti­lizer, it increased to 1.39 g; N75P30K40 – to 1.47 g, or 14% compared to the control; double dose of complete mineral ferti­lizer – to the level of the variant with N75P30K40; N150 – to 1.37 g, or 6% compared to the control. The grain weight per ear of soft winter wheat ‘Prino’ varied on average during the research from 1.62 to 1.83 g and was significantly higher than that of the variety ‘KWS Emil’. Conclusions. The number of productive stems is highly dependent on the nitrogen content of the fertilizer. Thus, if in the control variety of ‘KWS Emil’ there were 420–513 stems/m2, the introduction of N150P60K80 increased the number to 562–624 stems/m2. The number of productive stems of the ‘Prino’ line varied from 209–432 to 277–613 pcs/m2. This line was also characterised by a higher weight and number of grains per ear than ‘KWS Emil’. The use of nitrogen fertilizer systems for plants of ‘KWS Emil’ variety contributed to the formation of grain weight in one ear at the level of 1.37–1.39 g with the number of grains 35.7–36.1 pcs. | Мета. Дослідити формування структури врожаю різностиглих сортів пшениці м’якої озимої за внесення різних видів і доз добрив. Методи. Дослідження з формування структури врожаю пшениці м’якої озимої залежно від сорту та удобрення проводили впродовж 2020–2022 рр. в Уманському національному університеті садівництва. Результати. Сорт пшениці м’якої озимої  ‘КВС Еміл’ формував максимальну кількість стебел у фазі ВВСН 30 в усі роки досліджень – 693–948 шт./м2 залежно від варіанта досліду. Фаза ВВСН 50 у 2020 р. характеризувалася зменшенням чисельності стебел до 533–639 шт./м2 (або в 1,5–1,6 раза, як порівняти з ВВСН 30), ВВСН 93 – збільшенням від 513 (у контрольному варіанті, без добрив) до 584–616 шт./м2 (зі внесенням 75–150 кг/га д. р. азотних добрив). У контрольному варіанті середня (за три роки досліджень) маса зерен з одного колоса сорту ‘КВС Еміл’ становила 1,29 г. За використання 75 кг/га д. р. азотних добрив збільшувалася до 1,39 г; N75P30K40 – до 1,47 г, або на 14% проти контролю; подвійної дози повного мінерального добрива – до рівня варіанта з N75P30K40; N150 – до 1,37 г, або на 6% проти контролю. Показник маси зерна з одного колоса пшениці м’якої озимої лінії ‘Пріно’ в середньому впродовж досліджень змінювався від 1,62 до 1,83 г та був достовірно вищим, ніж у сорту ‘КВС Еміл’. Висновки. Від азотного складника добрив максимально залежить кількість продуктивних стебел. Так, якщо в контрольному варіанті у сорту ‘КВС Еміл’ їх було 420–513 шт./м2, то завдяки внесенню N150P60K80 чисельність вдалося збільшити до 562–624 шт./м2. Кількість продуктивних стебел лінії ‘Пріно’ змінювалася від 209–432 до 277–613 шт./м2 відповідно. Також ця лінія відзначилася вищими, ніж у сорту ‘КВС Еміл’, показниками маси та кількості зерен з одного колоса. Використання азотних систем удобрення для рослин сорту ‘КВС Еміл’ сприяло формуванню маси зерна в одному колосі на рівні 1,37–1,39 г за кількості зерен 35,7–36,1 шт.