Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection. | Цель. Определить особенности анатомо-морфологических признаков растений стевии для ускорения идентификации тетраплоидных форм. Методы. Полевой, лабораторный и метод дисперсионного анализа. Результаты. Установлено, что характерной особенностью анатомо-морфологических признаков тетраплоидных форм стевии по сравнению с диплоидными является больший листовой индекс (19–38%), меньшее количество устьиц на единицу площади (на 39–48%), больший диаметр пыльцевых зерен (на 42–92%). Выводы. Вспомогательными критериями отбора (экспресс-метод) являются параметры листовой пластинки, размеры устьиц и диаметр пыльцы. У тетраплоидных форм стевии листовой индекс (отношение длины к ширине листовой пластинки), а также размер устьиц и диаметр пыльцы являются достоверно большими по сравнению с диплоидными формами. Основным и самым точным критерием отбора тетраплоидных форм является определение количества хромосом на основе цитологического анализа, что целесообразно использовать на более поздних этапах отбора. | Мета. Визначити особливості анатомо-морфологічних ознак рослин стевії для прискорення ідентифікації тетраплоїдних форм. Методи. Польовий, лабораторний і метод дисперсійного аналізу. Результати. Встановлено, що характерною особливістю анатомо-морфологічних ознак тетраплоїдних форм стевії порівняно з диплоїдними є більший листковий індекс (19–38%), менша кількість продихів на одиниці площі (на 39–48%), більший діаметр пилкових зерен (на 42–92%). Висновки. Допоміжними критеріями добору (експрес-метод) є параметри листкової пластинки, розміри продихів і діаметр пилку. У тетраплоїдних форм стевії листковий індекс (відношення довжини до ширини листкової пластинки), а також розмір продихів і діаметр пилку є достовірно більшими порівняно з диплоїдними формами. Основним і найточнішим критерієм добору тетраплоїдних форм є визначення кількості хромосом на основі цитологічного аналізу, що доцільно використовувати на пізніших етапах добору.

Purpose. Determination of peculiarities of anatomical and morphological characters of stevia plants to accelerate the identification of tetraploid forms. Methods. Field, laboratory and analysis-of-variance methods. Results. It was established that larger leaf area index (19–38%), fewer stomata per unit area (by 39–48%), larger diameter of pollen grains (by 42–92%) is a characteristic feature of anatomical and morphological characters of stevia tetraploid forms as compared to diploid ones. Conclusions. The parameters of leaf plate, the size of stomata and diameter of pollen grains are auxiliary selection criteria (rapid test). For tetraploid forms of stevia, leaf area index (the ratio of leaf blade length to width), size of stomata and diameter of pollen grains is truly larger as compared to diploid forms. Chromosomes number determination based on cytological analysis is the major and the most accurate criterion for selection of tetraploid forms, that seems advisable to use it at later stages of selection.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible. | Цель. Обзор истории формирования и состояния национальной номенклатуры, а также упорядочение украинских научных названий видов рода Fragaria L. Результаты. Украинской номенклатуре рода Fragaria присущи контроверсионные взгляды на употребление названий «суниці» (= земляника), «полуниці» (= клубника). Украинские названия видов этой группы растений следует согласовать с родовым названием Суниці во множественном числе. Предложено нотородовое название x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.). Выводы. В профессиональной среде необходимо использовать только научные названия видов рода Fragaria – Земляника, которые в украинском языке имеют форму множественного числа (укр. Суниці). В быту и популярной литературе относительно земляники ананасной допустимо употребление деривата в форме единственного числа земляника (укр. суниця), а также клубника (укр. полуниця, полуниці). | Мета. Огляд історії формування й стану національної номенклатури та впорядкування українських наукових назв видів роду Fragaria L. Результати. Українській номенклатурі роду Fragaria властиві контроверзні погляди на вживання назв «суниці», «полуниці». Українські наукові назви видів цієї групи рослин потрібно узгодити з родовою назвою Суниці в множині. Запропоновано нотородову назву х Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. х Fragaria L.). Висновки. У фаховому середовищі потрібно вживати лише наукові назви видів роду Fragaria – Суниці, які в українській мові мають форму множини. В побуті та популярній літературі стосовно суниць ананасових допустимо вживати дериват в однині суниця, а також полуниця, полуниці.

Purpose. Reviewing a history of formation and current state of the national nomenclature and streamlining the Ukrainian scientific species names for the genus Fragaria L. Results. Controversial attitudes towards the use of names «sunytsi» (= garden strawberry) and «polunytsi» (= hill strawberry) are inherently present in the Ukrainian nomenclature of the genus Fragaria L. The Ukrainian scientific names of species of this group of plants should be brought into line with the generic name “Sunytsi” in plural. Nothogeneric name x Fragophora Mezhenskyj (= Dasiphora Rafin. x Fragaria L.) is proposed. Conclusions. In a professional environment it is necessary to use only scientific names of species of the genus Fragaria – Sunytsi (= garden strawberry) that is used in plural in Ukrainian. Concerning garden strawberry, in every day life and popular literature the usage of a derivative sunytsia (in Ukrainian) in singular as well as polunytsia, polunytsi (in Ukrainian) may be permissible.

Nomenclature of genus Vaccinium considered, as well as the application of names for indigenous and introduced species and denomination of fruit crops as derived from those species. System of binary species names for Vaccinium s.l. has been proposed as based on the Ukrainian generic name ‘lokhina’ that best complies with the principles for establishing generic names.

Nomenclature of genus Vaccinium considered, as well as the application of names for indigenous and introduced species and denomination of fruit crops as derived from those species. System of binary species names for Vaccinium s.l. has been proposed as based on the Ukrainian generic name ‘lokhina’ that best complies with the principles for establishing generic names.

Purpose. Scientific substantiation of agrotechnological methods used for marketable production of lettuce varieties Lactuca sativa L. according to economic and bioenergy evaluation. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Economic assessment of elements of cultivation technology for all lettuce varieties was undertaken considering different sowing time (early spring, late spring, spring-and-summer period and before the winter season), growing techniques (direct sowing, seedling method – planting pots, seedling method – planting containers) and the use of organic fertilizer Dominanta. Calculation of economic efficiency indicators of marketable lettuce production was scientifically grounded, and bioenergetic evaluation of its growing was made. Economic feasibility of seedling method of growing as well as sowing time and delivery of marketable products to the consumer was confirmed. Conclusions. Technological elements of lettuce growing including loose-leaf, butterhead, romaine and stem subvarieties provided increase of marketable products by 13,38; 3,92; 2,07; 3,20 t/ha respectively. The level of profitability of lettuce production was within 83–141% (butterhead) 86–130% (loose-leaf), 185–214% (romaine), 131–137% (stem).

Purpose. Scientific substantiation of agrotechnological methods used for marketable production of lettuce varieties Lactuca sativa L. according to economic and bioenergy evaluation. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Economic assessment of elements of cultivation technology for all lettuce varieties was undertaken considering different sowing time (early spring, late spring, spring-and-summer period and before the winter season), growing techniques (direct sowing, seedling method – planting pots, seedling method – planting containers) and the use of organic fertilizer Dominanta. Calculation of economic efficiency indicators of marketable lettuce production was scientifically grounded, and bioenergetic evaluation of its growing was made. Economic feasibility of seedling method of growing as well as sowing time and delivery of marketable products to the consumer was confirmed. Conclusions. Technological elements of lettuce growing including loose-leaf, butterhead, romaine and stem subvarieties provided increase of marketable products by 13,38; 3,92; 2,07; 3,20 t/ha respectively. The level of profitability of lettuce production was within 83–141% (butterhead) 86–130% (loose-leaf), 185–214% (romaine), 131–137% (stem).

Purpose. Scientific substantiation of agrotechnological methods used for marketable production of lettuce varieties Lactuca sativa L. according to economic and bioenergy evaluation. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Economic assessment of elements of cultivation technology for all lettuce varieties was undertaken considering different sowing time (early spring, late spring, spring-and-summer period and before the winter season), growing techniques (direct sowing, seedling method – planting pots, seedling method – planting containers) and the use of organic fertilizer Dominanta. Calculation of economic efficiency indicators of marketable lettuce production was scientifically grounded, and bioenergetic evaluation of its growing was made. Economic feasibility of seedling method of growing as well as sowing time and delivery of marketable products to the consumer was confirmed. Conclusions. Technological elements of lettuce growing including loose-leaf, butterhead, romaine and stem subvarieties provided increase of marketable products by 13,38; 3,92; 2,07; 3,20 t/ha respectively. The level of profitability of lettuce production was within 83–141% (butterhead) 86–130% (loose-leaf), 185–214% (romaine), 131–137% (stem). | Цель. Научное обоснование агротехнологических прие­мов выращивания товарной продукции сортов салата Lactuca sativa L. за показателями экономической эффективности и биоэнергетической оценки. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический, статистический. Результаты. Рассчитано экономическую оценку элементов технологии выращивания салата посевного всех разновидностей при разных сроках посева (ранневесенний, поздневесенний, весенне-летний, под зиму), способах выращивания (безрассадный, рассадный – горшочки, рассадный – кассеты) и применении органического удобрения Доминанта. Научно обоснован расчет показателей экономической эффективности производства товарной продукции салата посевного и проведена биоэнергетическая оценка его выращивания. Подтверждена экономическая целесообразность рассадного способа выращивания, сроков сева семян и поступление товарной продукции к потребителю. Выводы. Технологические элементы выращивания салата посевного, включая листовую, кочанную, ромэн и стеблевую разновидности, обеспечили прирост товарной продукции на 13,38; 3,92; 2,07; 3,20 т/га соответственно. Уровень рентабельности выращивания салата находился в пределах 83–141% (кочанный), 86–130% (листовой), 185–214% (ромэн), 131–137% (стеблевой). | Мета. Наукове обґрунтування агротехнологічних прийомів вирощування товарної продукції сортів салату посівного Lactucasativa L. за економічною та біоенергетичною оцінкою. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Виконано економічну оцінку елементів технології вирощування салату посівного всіх різновидів за різних строків сівби (ранньовесняний, пізньовесняний, весняно-літній та під зиму), способів вирощування (безрозсадний, розсадний – горщечки, розсадний – касети) та застосування органічного добрива Домінанта. Науково обґрунтовано розрахунок показників економічної ефективності виробництва товарної продукції салату посівного та здійснено біоенергетичну оцінку його вирощування. Підтверджено економічну доцільність розсадного способу вирощування, строків сівби насіння та надходження товарної продукції до споживача. Висновки. Технологічні елементи вирощування салату посівного, включаючи листковий, головчастий, ромен і стебловий різновиди, забезпечили приріст товарної продукції на 13,38; 3,92; 2,07; 3,20 т/га відповідно. Рівень рентабельності вирощування салату був у межах 83–141% (головчастий), 86–130% (листковий), 185–214% (ромен), 131–137% (стебловий).

Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometriс, statistical, laboratory ones. Results. ‘Karadag’ (k), ‘Windsorski’, ‘Bartoli’ and ‘Karestino’ varieties were trialed during 2012–2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in ‘Windsorsky’ variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. ‘Windsorsky’ variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant – 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of ‘Karestino’ variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in ‘Karadag’ and ‘Windsorski’ varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm).

Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometriс, statistical, laboratory ones. Results. ‘Karadag’ (k), ‘Windsorski’, ‘Bartoli’ and ‘Karestino’ varieties were trialed during 2012–2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in ‘Windsorsky’ variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. ‘Windsorsky’ variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant – 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of ‘Karestino’ variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in ‘Karadag’ and ‘Windsorski’ varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm).

Purpose. Studying the norm of reaction of vegetable bean varieties depending on the feeding area, namely the row width. Methods. Field, biometriс, statistical, laboratory ones. Results. ‘Karadag’ (k), ‘Windsorski’, ‘Bartoli’ and ‘Karestino’ varieties were trialed during 2012–2014. In the course of trial the peculiarities were studied concerning the formation of plant height, the number of beans and seed weight of vegetable bean varieties depending on the row width in the phase of technical maturity of the beans. It was found that differential of plant height growth was changed to a greater degree in ‘Windsorsky’ variety (+9,3 cm for every 10 cm) in case of row width narrowing from 60 to 20 cm. ‘Windsorsky’ variety had the largest number of beans and the highest seed weight per plant – 8.9 beans and 14.44 g respectively. Seeds of ‘Karestino’ variety were large, their weight per plant made up 10.56 g, the number of beans totaled to 6.6. Conclusions. The maximum influence of feeding area on a height of plants was found in the phase of technical maturity of beans. The largest increase in plant height for every 10 cm of row spacing was observed in ‘Karadag’ and ‘Windsorski’ varieties. The number of beans also is depended on feeding area. With its reducing, the number of beans and their weight per plant was also reduced in all variants. The largest number of beans and the highest seed weight per plant were in variants with feeding area of 1200 cm2 (row width was 60 cm). | Цель. Исследование нормы реакции сортов боба овощного в зависимости от площади питания, в частности ширины междурядий. Методы. Полевой, биометрический, статистический, лабораторный. Результаты. Исследования проводили в 2012-2014 гг. с сортами ‘Карадаг’ (к), ‘Виндзорские’, ‘Бартоли’ и ‘Карестино’. В процессе исследований были изучены особенности формирования высоты растений, количества бобов и массы семян сортов боба овощного в зависимости от ширины междурядий в фазу технической спелости бобов. Установлено, что дифференциал прироста растений в высоту наиболее ощутимо изменялся у сорта ‘Виндзорски’ (+9,3 см/на каждые 10 см) в случае сужения ширины междурядий от 60 до 20 см. Количество бобов и масса семян з растения были наибольшими у сорта ‘Виндзорски’ и составляли соответственно 8,9 шт. и 14,44 г. Сорт ‘Карестино’ характеризовался крупными семенами, масса которых с растения составляла 10,56 г, и формировал наименьшее количество бобов – 6,6 шт. Выводы. Максимальное влияние площади питания на высоту растений обнаружено в фазу технической спелости бобов. Наибольший прирост высоты растений на каждые 10 см ширины междурядий отмечено у сортов ‘Карадаг’ и ‘Виндзорски’. Количество бобов на растениях также зависело от площади питания растения. С ее уменьшением количество семян на растениях и их масса с одного растения уменьшались во всех вариантах. Количество бобов и масса семян с растения были самыми большими на вариантах с площадью питания 1200 см2 (ширина междурядий 60 см). | Мета. Дослідження норми реакції сортів бобу овочевого залежно від площі живлення, зокрема ширини міжрядь. Методи. Польовий, бiометричний, стaтистичний, лабораторний. Результати. Дослідження проводили в 2012–2014 рр. із сортами ‘Карадаг’ (к), ‘Віндзорські’, ‘Бартолі’ й ‘Карестіно’. В процесі досліджень було вивчено особливості формування висоти рослин, кількості бобів та маси насіння сортів бобу овочевого залежно від ширини міжрядь у фазу технічної стиглості бобів. Встановлено, що диференціал приросту рослин у висоту найвідчутніше змінювався в сорту ‘Віндзорські’ (+9,3 см/на кожні 10 см) у разі звуження ширини міжрядь від 60 до 20 см. Кількість бобів і маса насіння з рослини були найбільшими в сорту ‘Віндзорські’ й становили відповідно 8,9 шт. та 14,44 г. Сорт ‘Карестіно’ характеризувався крупним насінням, маса якого з рослини становила 10,56 г, і формував найменшу кількість бобів – 6,6 шт. Висновки. Максимальний вплив площі живлення на висоту рослин виявлено у фазу технічної стиглості бобів. Найбільший приріст висоти рослин на кожні 10 см ширини міжрядь зафіксовано в сортів ‘Карадаг’ та ‘Віндзорські’. Кількість бобів на рослинах також залежала від площі живлення рослини. З її зменшенням кількість насіння на рослинах та їхня маса з однієї рослини зменшувались у всіх варіантах. Кількість бобів та маса насіння з рослини були найбільшими у варіантах з площею живлення 1200 см2 (ширина міжрядь 60 см).

Purpose. To study morphometric parameters of fruits (cypselae) of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) of ‘Zirka Mykoly Vavylova’ cultivar and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) of ‘Krasunia Prerii’ cultivar and determine the impact of agro-meteorological factors on their performance according to long-term data. Methods. Laboratory, Mathematics and Statistics. Results. It was found that the parameters of cypselae and its weight in various types of coneflowers varied considerably from year to year. In this context the indicators of cypselae width and thickness had a larger variability as compared with the length. Mean length of Echinacea purpurea ranged from 4,57 to 6,16 mm, width – 2,30–2,97 mm, thickness – 1,74–2,28 mm. Weight of a cypselae made up 4,40–6,50 mg. Length of a fruit of Echinacea pallida was 4,57–5,74 mm, width – 2,51–3,18 mm, thickness – 1,76–2,37 mm, and a fruit weight varied from 5,65 to 7,70 mg. The correlation analysis revealed reliable connection of agro-climatic parameters and the parameters of the fruit. Conclusions. Using long-term data, the morphology of cypselaes of two Echinacea species introduced to Ukraine were studied, their basic parameters and the variability of indicators, connection with agro-climatic factors that is necessary to consider in crop growing for seeds .

Purpose. To study morphometric parameters of fruits (cypselae) of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) of ‘Zirka Mykoly Vavylova’ cultivar and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) of ‘Krasunia Prerii’ cultivar and determine the impact of agro-meteorological factors on their performance according to long-term data. Methods. Laboratory, Mathematics and Statistics. Results. It was found that the parameters of cypselae and its weight in various types of coneflowers varied considerably from year to year. In this context the indicators of cypselae width and thickness had a larger variability as compared with the length. Mean length of Echinacea purpurea ranged from 4,57 to 6,16 mm, width – 2,30–2,97 mm, thickness – 1,74–2,28 mm. Weight of a cypselae made up 4,40–6,50 mg. Length of a fruit of Echinacea pallida was 4,57–5,74 mm, width – 2,51–3,18 mm, thickness – 1,76–2,37 mm, and a fruit weight varied from 5,65 to 7,70 mg. The correlation analysis revealed reliable connection of agro-climatic parameters and the parameters of the fruit. Conclusions. Using long-term data, the morphology of cypselaes of two Echinacea species introduced to Ukraine were studied, their basic parameters and the variability of indicators, connection with agro-climatic factors that is necessary to consider in crop growing for seeds .

Purpose. To study morphometric parameters of fruits (cypselae) of purple coneflower (Echinacea purpurea (L.) Moench) of ‘Zirka Mykoly Vavylova’ cultivar and pale coneflower (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) of ‘Krasunia Prerii’ cultivar and determine the impact of agro-meteorological factors on their performance according to long-term data. Methods. Laboratory, Mathematics and Statistics. Results. It was found that the parameters of cypselae and its weight in various types of coneflowers varied considerably from year to year. In this context the indicators of cypselae width and thickness had a larger variability as compared with the length. Mean length of Echinacea purpurea ranged from 4,57 to 6,16 mm, width – 2,30–2,97 mm, thickness – 1,74–2,28 mm. Weight of a cypselae made up 4,40–6,50 mg. Length of a fruit of Echinacea pallida was 4,57–5,74 mm, width – 2,51–3,18 mm, thickness – 1,76–2,37 mm, and a fruit weight varied from 5,65 to 7,70 mg. The correlation analysis revealed reliable connection of agro-climatic parameters and the parameters of the fruit. Conclusions. Using long-term data, the morphology of cypselaes of two Echinacea species introduced to Ukraine were studied, their basic parameters and the variability of indicators, connection with agro-climatic factors that is necessary to consider in crop growing for seeds . | Цель. Изучить морфометрические параметры плодов (семянок) эхинацеи пурпурной (Echinacea purpurea (L.) Moench) сорта ‘Зирка Мыколы Вавылова’ и эхинацеи бледной (Echinacea pallida (Nutt.) Nutt) сорта ‘Красуня Прерий’ и определить влияния агрометеорологических факторов на их показатели на основании многолетних данных. Методы. Лабораторный, математико-статистический. Результаты. Установлено, что параметры семянки и её масса у разных видов эхинацеи существенно менялась по годам. При этом показатели ширины и толщины семянки имели большую вариабельность по сравнению с длиной. У эхинацеи пурпурной средняя длина селянки колебалась в диапазоне 4,57–6,16 мм, ширина – 2,30–2,97 мм, толщина – 1,76–2,37 мм, а масса одного плода от 5,65 мг до 7,70 мг. У эхинацеи бледной длина плода составляла 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, толщина – 1,76–2,37 мм. Масса одной семянки составляла 4,40–6,50 мг. У эхинацеи бледной длина плода составляла 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, толщина – 1,76–2,37 мм, масса одного плода – от 5,65 до 7,70 мг. Корреляционный анализ позволил установить достоверную связь агроклиматических показателей с параметрами плодов. Выводы. По многолетним данным были изучены особенности морфологи семянок двух видов эхинацеи, интродуцированных в Украину, их основные параметры и вариабельность признаков, связь с агроклиматическими факторами, что необходимо учитывать во время выращивания культуры на семена. | Мета. Вивчитиморфометричні параметри плодів (сім’янок) ехінацеї пурпурової (Echinaceapurpurea (L.) Moench) сорту ‘Зірка Миколи Вавилова’ та ехінацеї блідої (Echinaceapallida (Nutt.) Nutt) сорту ‘Красуня Прерій’ та визначити вплив агрометеорологічних чинників на їхні показники за багаторічними даними. Методи. Лабораторний, математико-статистичний. Результати. Встановлено, що параметри сім’янки та її маса в різних видів ехінацеї істотно змінювалися за роками. При цьому показники ширини й товщини сім’янки мали більшу варіабельність порівняно з довжиною. В ехінацеї пурпурової середня довжина сім’янки коливалась у межах 4,57–6,16 мм, ширина – 2,30–2,97 мм, товщина – 1,74–2,28 мм. Маса однієї сім’янки становила 4,40–6,50 мг. В ехінацеї блідої довжина плоду становила 4,57–5,74 мм, ширина – 2,51–3,18 мм, товщина – 1,76–2,37 мм, маса одного плоду – від 5,65 до 7,70 мг. Кореляційний аналіз дав можливість встановити достовірний зв’язок агрокліматичних чинників з параметрами плодів. Висновки. За багаторічними даними було вивчено особливості морфології сім’янок двох видів ехінацеї, інтродукованих в Україну, їхні основні параметри та варіабельність ознак, зв’язок з агрокліматичними чинниками, що необхідно враховувати під час вирощування культури на насіння.

Purpose. To conduct comparative analysis of agro-meteo­rological elements dynamics over the past 35 years and the date and duration of main phenophases of plants of apple varieties to be common for Kyiv Oblast. Methods. Field, comparative, statistical ones, generalization. Results. It was established that Kyiv Oblast has experienced the steady rising of average annual temperature (by 0,6 °С), increase of yearly precipitation (by 20 mm), considerable growth of heat supply level (by 261 °С) in the vegetation period that contributes to the changes in starting date and duration of main phenophases. Conclusions. A significant increase of the sum of active and effective temperatures accumulated for the last 35-year period in Kyiv Oblast at climatological date of occurrence of certain phenophases in the development of apple trees, led to an earlier date of flowering (by 4–5 days). At the same time it did not influence the duration of this phase, but contributed to the reduction of interphase period «the end of flowering–picking maturity of fruits» by 5–12 days.

Purpose. To conduct comparative analysis of agro-meteo­rological elements dynamics over the past 35 years and the date and duration of main phenophases of plants of apple varieties to be common for Kyiv Oblast. Methods. Field, comparative, statistical ones, generalization. Results. It was established that Kyiv Oblast has experienced the steady rising of average annual temperature (by 0,6 °С), increase of yearly precipitation (by 20 mm), considerable growth of heat supply level (by 261 °С) in the vegetation period that contributes to the changes in starting date and duration of main phenophases. Conclusions. A significant increase of the sum of active and effective temperatures accumulated for the last 35-year period in Kyiv Oblast at climatological date of occurrence of certain phenophases in the development of apple trees, led to an earlier date of flowering (by 4–5 days). At the same time it did not influence the duration of this phase, but contributed to the reduction of interphase period «the end of flowering–picking maturity of fruits» by 5–12 days. | Цель. Провести сравнительный анализ динамики агрометеоелементов за последние 35 лет и сроков наступления и продолжительности основных фенологических фаз у растений сортов яблони, распространенных на Киевщине. Методы. Полевой, сравнения, обобщения, статистический. Результаты. В Киевской области выявлен устойчивый рост среднегодовой температуры воздуха (на 0,6 °С), увеличение ежегодного количества осадков (на 20 мм), существенное повышение уровня теплообеспечения в вегетационный период (на 261 °С), что способствовало изменениям в сроках наступления и продолжительности основных фенологических фаз. Выводы. Существенный рост суммы эффективных и активных температур, которые накапливаются за последний 35-летний период на Киевщине на климатологическую дату наступления определенных фенологических фаз развития растений яблони, привел к более раннему (на 4–5 дней) началу цветения, не повлиял на продолжительность этой фазы, но способствовал сокращению на 5–12 дней межфазного периода «окончание цветения–съемная зрелость плодов». | Мета. Здійснити порівняльний аналіз динаміки агрометеоелементів за останні 35 років і термінів настання й тривалості основних фенологічних фаз у рослин сортів яблуні, поширених на Київщині. Методи. Польовий, порівняльний, узагальнення, статистичний. Результати. В Київській області виявлено стійке зростання середньорічної температури повітря (на 0,6 °С), збільшення щорічної кількості опадів (на 20 мм), істотне підвищення рівня теплозабезпечення у вегетаційний період (на 261 °С), що зумовило зміну строків настання й тривалості основних фенологічних фаз. Висновки. Істотне зростання суми ефективних і активних температур, які накопичуються за останній 35-річний період на Київщині на кліматологічну дату настання певних фенологічних фаз розвитку рослин яблуні, призвело до більш раннього (на 4–5 днів) початку цвітіння, не вплинуло на тривалість цієї фази, але сприяло скороченню на 5–12 днів міжфазного періоду «закінчення цвітіння–знімальна стиглість плодів».

Мета. Проаналізувати помилки, які допускають сторони в документах про передачу прав на сорти рослин при неправильному застосуванні заявниками та авторами сорту норм чинного законодавства в частині складання документів заявки на сорт рослини та додатків до неї; впорядкувати та розробити практичні рекомендації при укладанні правочинів про передачу прав на сорти рослин. Результати. Виявлено, що чинним законодавством передбачено укладання тільки двох видів договорів у сфері охорони прав на сорти рослин, якими не повністю забезпечуються права та інтереси сторін. Укладання договору про передачу права на подання заявки на сорт рослин є інструментом захисту прав заявників та підставою для прийняття її уповноваженим органом. Висновки. Оформлення документів заявки без помилок сприяє швидкому проведенню формальної експертизи та прийняттю позитивного для заявника рішення. Правильне оформлення трудових угод між селекціонером (автором) та роботодавцем сприяє захисту прав кожного з учасників таких угод.

Purpose. Analyse errors that the parties make in documents on the transfer of rights to plant varieties with incorrect application of the applicants and the authors of the grade of the current legislation in terms of drafting an application for a plant variety and its annexes; organizing and developing practical recommendations when concluding agreemens for transfer of rights to plant varieties. Results. It was found that current legislation envisages the conclusion of only two types of contracts in the field of plant variety rights, which are not fully secured the rights and interests of the parties. The conclusion of the contract on the transfer of the right to file the application for a plant variety is a means to protect the rights of applicants and the basis for accepting it by the authorized body. Conclusions. Preparing error-free application documents facilitates rapid conducting a formal examination and adoption of a positive decision for the applicant. Proper registration of labor agreements between the breeder (author) and the employer contributes to the protection of the rights of each of the parties to such agreements. | Цель. Проанализировать ошибки, которые допускают стороны в документах о передаче прав на сорта растений при неправильном применении заявителями и авторами сорта норм действующего законодательства в части составления документов заявки на сорт растения и приложений к ней; упорядочить и разработать практические рекомендации при заключении сделок о передаче прав на сорта растений. Результаты. Обнаружено, что дейст­вующим законодательством предусмотрено заключение только двух видов договоров в сфере охраны прав на сор­та растений, которыми не полностью обеспечиваются права и интересы сторон. Заключение договора о передаче права на подачу заявки на сорт растений является инструментом защиты прав заявителей и основанием для принятия ее уполномоченным органом. Выводы. Оформление документов заявки без ошибок способствует быстрому проведению формальной экспертизы и принятию положительного для заявителя решения. Правильное оформление трудовых соглашений между селекционером (автором) и работодателем способствует защите прав каждого из участников таких сделок. | Мета. Проаналізувати помилки, які допускають сторони в документах про передачу прав на сорти рослин при неправильному застосуванні заявниками та авторами сорту норм чинного законодавства в частині складання документів заявки на сорт рослини та додатків до неї; впорядкувати та розробити практичні рекомендації при укладанні правочинів про передачу прав на сорти рослин. Результати. Виявлено, що чинним законодавством передбачено укладання тільки двох видів договорів у сфері охорони прав на сорти рослин, якими не повністю забезпечуються права та інтереси сторін. Укладання договору про передачу права на подання заявки на сорт рослин є інструментом захисту прав заявників та підставою для прийняття її уповноваженим органом. Висновки. Оформлення документів заявки без помилок сприяє швидкому проведенню формальної експертизи та прийняттю позитивного для заявника рішення. Правильне оформлення трудових угод між селекціонером (автором) та роботодавцем сприяє захисту прав кожного з учасників таких угод.

Purpose. Determining prospects of introducing Callistephus chinensis cultivars of foreign breeding for further cultivation under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Ten C. сhinensis cultivars of theGerman breeding were tested under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Biomorphological traits of the varieties of five sort types were identified, and their comparative analysis was conducted. Seasonal dynamics of growth and development of cultivars in the growing area was studied. Conclusions. Cultivars with short and mean duration phases of development can be grown under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine by direct sowing that does not affect their seed productivity and sowing quality of seeds. Seeds of late cultivars can reach complete maturity only in case of seedling use. C. chinensis cultivars of the German breeding have successfully passed the initial test for suitability to introduction into the studied area.

Purpose. Determining prospects of introducing Callistephus chinensis cultivars of foreign breeding for further cultivation under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Ten C. сhinensis cultivars of theGerman breeding were tested under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Biomorphological traits of the varieties of five sort types were identified, and their comparative analysis was conducted. Seasonal dynamics of growth and development of cultivars in the growing area was studied. Conclusions. Cultivars with short and mean duration phases of development can be grown under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine by direct sowing that does not affect their seed productivity and sowing quality of seeds. Seeds of late cultivars can reach complete maturity only in case of seedling use. C. chinensis cultivars of the German breeding have successfully passed the initial test for suitability to introduction into the studied area. | Цель. Определение перспективности интродукции культиваров Callistephus chinensis зарубежной селекции для дальнейшего культивирования в условиях центральной Лесостепи Украины. Методы. Полевой, лабораторный, аналитический и статистический. Результаты. Проведено сортоиспытание десять культиваров C. сhinensis немецкой селекции в условиях центральной Лесостепи Украины. Установлены биоморфологические особенности сортов пяти сортотипов, проведен их сравнительный анализ. Изучена сезонная динамика роста и развития культиваров в исследуемой зоне выращивания. Выводы. Культивары с мало- и среднепродолжительными фазами развития в условиях центральной Лесостепи Украины можно выращивать безрассадным способом, что не влияет на их семенную продуктивность и посевные качества семян. Полное созревание семян у поздних сортов возможно лишь при условии рассадной культуры. Культивары C. chinensis немецкой селекции успешно прошли первичное интродукционное испытание в исследуемой зоне. | Мета. Визначення перспективності інтродукції культи­варів Callistephus chinensis зарубіжної селекції для подальшого культивування в умовах центрального Лісостепу України. Методи. Польовий, лабораторний, аналітичний та статистичний. Результати. Проведено сортовипробування десять культиварів C. сhinensis німецької селекції в умовах центрального Лісостепу України. Встановлено біоморфологічні особливості сортів п’яти сортотипів, проведено їх порівняльний аналіз. Вивчено сезонну динаміку росту та розвитку культиварів у досліджуваній зоні вирощування. Висновки. Культивари з коротко- й середньотривалими фазами розвитку в умовах центрального Лісостепу України можна вирощувати безрозсадним способом, що не впливає на їхню насіннєву продуктивність та посівні якості насіння. Повне дости­гання насіння у пізніх сортів можливе лише за умов розсадної культури. Культивари C. chinensis німецької селекції успішно пройшли первинне інтродукційне випробування в досліджуваній зоні.

Purpose. Determining prospects of introducing Callistephus chinensis cultivars of foreign breeding for further cultivation under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Methods. Field, laboratory, analytical and statistical ones. Results. Ten C. сhinensis cultivars of theGerman breeding were tested under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine. Biomorphological traits of the varieties of five sort types were identified, and their comparative analysis was conducted. Seasonal dynamics of growth and development of cultivars in the growing area was studied. Conclusions. Cultivars with short and mean duration phases of development can be grown under conditions of the Central Forest-Steppe zone of Ukraine by direct sowing that does not affect their seed productivity and sowing quality of seeds. Seeds of late cultivars can reach complete maturity only in case of seedling use. C. chinensis cultivars of the German breeding have successfully passed the initial test for suitability to introduction into the studied area.