Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability. | Цель. Оценить стабильность формирования урожайности комплексно-ценных сортов и линий тритикале ярового в условиях разных лет выращивания и выделить лучшие генотипы по потенциалу урожайности, пластичности и стабильности. Методы. Онтогенетический, статистико-математический анализ. Результаты. Установлены адаптивные свойства и селекционная ценность сортов и линий тритикале ярового. Проанализированы методы создания и родословные лучших генотипов. Сравнение урожайности в условиях разных лет выращивания позволило выделить генотипы с высоким потенциалом урожайности – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, со стабильной урожайностью – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, засухоустойчивые – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Более пластичными оказались ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Выводы. Наиболее перспективными генотипами для производства и селекции являются линии ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (средняя по годам урожайность – 4,27–4,48 т/га) и сорта ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дархліба харківський’ (урожайность 4,27–4,45 т/га), которые сочетают высокую адаптивную способность и урожайность. Они являются ценными для использования в качестве исходного материала в селекции на адаптивность. | Мета. Оцінити стабільність формування врожайності комплексно-цінних сортів і ліній тритикале ярого в умовах різних років вирощування та виділити кращі генотипи за потенціалом урожайності, пластичністю та стабільністю. Методи. Онтогенетичний, статистично-математичний аналіз. Результати. Встановлено адаптивні властивості та селекційну цінність сортів і ліній тритикале ярого. Проаналізовано методи створення та родоводи кращих генотипів. Порівняння врожайності в умовах різних років вирощування дало можливість виділити генотипи з високим потенціалом урожайності – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, зі стабільною врожайністю – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Боривітер харківський’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Гусар харківський’, посухостійкі – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-1’. Пластичнішими виявилися ‘Лебідь харківський’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 26-07’, ‘ЯТХ 62-14’. Висновки. Найперспективнішими генотипами для виробництва та селекції є лінії ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (cередня за роками врожайність – 4,27–4,48 т/га) та сорти ‘Зліт харківський’, ‘Боривітер харківський’, ‘Гусар харківський’, ‘Дар хліба харківський’ (урожайність – 4,27–4,45 т/га), які поєднують високу адаптивну здатність та врожайність. Вони є цінними для використання як вихідний матеріал в селекції на адаптивність.

Purpose. Assessing stability of yield formation of complex-valued varieties and lines of spring triticale under conditions and of different years of their growing. Identifying the best genotypes for yield potential, plasticity and stability. Methods. Ontogenetic, statistical and mathematical analyses. Results. Adaptive capacity and breeding value of spring triticale varieties and lines was established. Methods of breeding and parentage of the best samples were analyzed. Comparison of yields under conditions in of different years of growing allowed to identify genotypes with high yield potential – ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 61-14’, ‘ЯТХ 62-14’, with stable yields – ‘ЯТХ 17-14’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘Gusar kharkivskyi’, drought resistance ones – ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’, ‘ЯТХ-64-14’. The genotypes ‘Lebіd kharkіvskyi’, ‘ЯТХ 38-14’, ‘ЯТХ 62-14’ appeared to be more plastic. These samples may be used of hybridization to improve yield. Conclusions. The most promising to production and breeding are the lines ‘ЯТХ 17-14’, ‘ЯТХ 64-14’, ‘ЯТХ 37-14’, ‘ЯТХ 43-14’ (their average yield 4,27–4,48 t/ha) and varieties ‘Zlit kharkivskyi’, ‘Boryviter kharkivskyi’, ‘Gusar kharkivskyi’, ‘Darkhliba kharkivskyi’, which have high adaptive capacity combined with high productivity. They are valuable for use as a starting material in breeding for adaptability.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine. | Цель. Выяснить роль удобрений, содержащих аминокислоты, в системах питания высокопродуктивных сортов пшеницы озимой. Методы. Полевой, вегетационный, биохимический, аналитический, статистический. Результаты. В процессе исследований установлена высокая активность удобрений, в состав которых входят аминокислоты, при применении их для внекорневого питания. Удобрения на основе гидролизатов водорослей (Мегафол, Мегафол Протеин, Терра-Сорб фоліар) и гидролизатов животных (Изабион) оказались очень эффективными для повышения урожайности культуры. Определено, что при низких дозах минерального азота удобрения способствовали как повышению урожайности, так и качественных показателей высокопродуктивного сорта пшеницы. Выводы. Определено, что удобрения, в состав которых входят аминокислоты, являются высокоэффективными композициями, которые содержат доступный для растений азот в органической форме и могут быть перспективными в качестве антистрессовых препаратов, а также для повышения эффективности использования макро- и микроэлементов культурными растениями. Они являются важными составляющими современных технологий выращивания высокопродуктивных сортов и гибридов в растениеводстве Украины. | Мета. З’ясувати роль добрив, що містять амінокислоти, у системах живлення високопродуктивних сортів озимої пшениці. Методи. Польовий, вегетаційний, біохімічний, аналітичний, статистичний. Результати. У процесі досліджень встановлено досить високу активність добрив, до складу яких входять амінокислоти, у разі застосування їх для позакореневого живлення. Добрива на основі гідролізатів водоростей (Мегафол, Мегафол Протеїн, Терра-Сорб фоліар) і гідролізатів тварин (Ізабіон) виявилися дуже ефективними для підвищення врожайності культури. Визначено, що за низьких доз мінерального азоту добрива сприяли підвищенню як врожайності, так і якісних показників високопродуктивного сорту пшениці. Висновки. Виявлено, що добрива, до складу яких входять амінокислоти, є високоефективними композиціями, які містять доступний для рослин азот в органічній формі та можуть бути перспективними як антистресові препарати, а також для підвищення ефективності використання макро- та мікроелементів культурними рослинами. Вони є важливими складовими сучасних технологій вирощування високопродуктивних сортів та гібридів у рослинництві України.

Purpose. To define the role of fertilizers containing amino acids in the nutrition systems of highly productive varieties of winter wheat. Methods. Field studies, biochemical technique, analytical procedure, statistical evalua­tion. Results. In the process of investigations, sufficiently high activity of fertilizers containing amino acids was established when applying them for leaf-feeding. Fertilizers based on algae (Megafol, Megafol Protein, Terra-Sorb foliar) and animal (Izabion) hydrolysates appeared to be very effective for increasing yield of culture. It was found that in case of low doses of mineral nitrogen, fertilizers helped to increase both the yield and quality indicators of high-yielding wheat variety. Conclusions. It was defined that fertilizers that include amino acids are highly effective compositions containing plant-available nitrogen in organic form and can be promising for application as antistress agents and improving efficiency of macro- and microelements use by cultivated plants. They are essential components of modern technologies for cultivation of highly productive varieties and hybrids in crop production of Ukraine.

Purpose. Review of the main achievements of the Wheat Breeding and Seed ProductionDepartment in the Plant Breeding and Genetic Institute – National Centre of Seed and Cultivar Investigation in the developing theoretical principles of breeding and creation of winter wheat varieties of different types during 100-year (1916–2016) period of breeding programs realization. Results. The main theoretical, methodical developments and breeding achievements of Wheat Breeding and Seed Production Department during 100-year (1916–2016) history have been considered. In the course of the Department activity, the research and metho­dology grounds of bread winter wheat breeding and seed production have been laid, 9 stages of breeding programs development have been accomplished. As a result, more than 130 varieties of different types have been created, 87 of them have been released in some periods or registered in the State registers of plants varieties of Ukraine and other countries and grown in the total sowing area about 220 million hectares.

Мета. Визначення генетичних ефектів ПЖТ 1AL.1RS і 1ВL.1RS на врожайність, елементи продуктивності рослин та показники якості рекомбінантних ліній, установлення ефективності використання кожної з ПЖТ для створення досконаліших за цими ознаками сортів пшениці м’якої озимої в умовах ґрунтово-повітряних посух у степовій зоні України та розроблення селекційних заходівів зменшення негативних ефектів транслокацій для отримання генотипів з високими показниками якості зерна цінної і сильної пшениці. Методи. Польові експерименти, внутрішньовидова гібридизація, оцінювання селекційного матеріалу в польових умовах, методи лабораторного визначення показників хлібопекарських якостей зерна, електрофорез запасних білків, статистичні. Результати. У посушливих умовах Півдня України на великому експериментальному матеріалі селекційного процесу виявлено позитивний вплив ПЖТ 1AL.1RS на врожайність рекомбінантних ліній та основні елементи продуктивності рослин, що проявляється на фоні одночасного позитивного ефекту цієї транслокації на посухо- й жаростійкість. Використання в селекції пшениці ПЖТ 1ВL.1RS у цьому регіоні є менш перспективним заходом. Установлено, що введення шляхом гібридизації в місцевий генофонд пшениці м’якої озимої пшенично-житніх транслокацій 1АL.1RS та 1ВL.1RS змінює показники якості зерна. Зокрема, вміст білка, зазвичай, має тенденцію до підвищення, при цьому він суттєвіше зростає завдяки транслокації 1ВL.1RS. Показано, що частота отримання рекомбінантних ліній, які поєднують високу врожайність та мають добрі хлібопекарські властивості не нижче цінних і сильних пшениць, досить низька (1,7–6,1%). Однак, переваги за цим показником мають інтрогресивні лінії з ПЖТ 1АL.1RS. Використовуючи комбінування в процесі гібридизації ПЖТ з алелями з високим позитивним впливом на хлібопекарські властивості, а також створюючи гетерогенність у складі генотипів з ПЖТ і без них, можна спрямовано зменшувати негативний вплив ПЖТ на якість зерна пшениці м’якої озимої і створювати сорти з параметрами якості цінних і сильних пшениць. Висновки. Отримані результати дають підстави стверджувати, що використання ПЖТ 1AL.1RS є перспективним напрямом подальшого селекційного нарощування генетичного потенціалу врожайності сортів пшениці м’якої озимої в посушливих умовах Півдня України. У результаті повного циклу селекційного процесу на матеріалі з ПЖТ 1АL.1RS, створена серія сортів пшениці м’якої озимої – ‘Житниця одеська’, ‘Октава одеська’, ‘Ліга одеська’, ‘Дума одеська’, ‘Версія одеська’, які забезпечують підвищення врожайності на 10–15% порівняно зі стандартами та занесені до Державних реєстрів сортів рослин України та Молдови.

Purpose. To determine the genetic effects of WRT 1AL.1RS and 1BL.1RS on the yield, plant productivity elements and quality indices of recombinant lines, to determine the effectiveness of using each of the WRT for creating more perfect varieties of soft winter wheat in these traits under soil-air drought in the steppe zone of Ukraine and development of breeding techniques to reduce the negative effects of translocation to produce genotypes with high quality indices of valuable and strong wheat grain. Methods. Field experiments, intraspecific hybridization, evaluation of breeding material in the field, methods of laboratory determination of baking quality indices of grain, electrophoresis of spare proteins, statistical. Results. Under arid conditions of the South of Ukraine on the large experimental material of breeding process, a positive effect of 1AL.1RS on the yield of recombinant lines and the main elements of plant productivity were determined, which was manifested against the background of simultaneous positive effect of this transposition on the drought and heat tolerance. The use of 1BL.1RS in wheat breeding in this region is less promising technique. It has been determined that introduction of 1AL.1RS, 1BL.1RS translocations into local gene pool of soft winter wheat by hybridization changes the grain quality indices. In particular, the protein content tends to increase more significantly under the influence of 1BL.1RS translocation. It has been shown that the frequency of obtaining recombinant lines which combine high yield and sufficient level of baking properties (not lower than valuable and strong wheat) is quite low (1,7–6,1%), but introgressive lines with 1AL.1RS have the advantages in this parameter. Using such genetic factors as hybridization combining WRT with alleles with high positive effect on baking properties, and also creating heterogeneity in the composition of genotypes with and without WRT, one can purposefully reduce the negative impact of WRT on the quality of soft winter wheat grain and create varieties with quality parameters of valuable and strong wheat. Conclusions. In general, the results achieved give reason to assert that the use of WRT 1AL.1RS is a promising direction for further breeding increase of genetic capacity of soft winter wheat varieties in the arid conditions of the South of Ukraine. As a result of full cycle of breeding process on the material with 1AL.1RS WRT a series of varieties of soft winter wheat ‘Zhytnytsia odeska’, ‘Oktava odeska’, ‘Liha odeska’, ‘Duma odeska’, ‘Versiia odeska’, providing 10 – 15% increase in yield to standards was created and included in the State Register of Ukraine and Moldova. | Мета. Визначення генетичних ефектів ПЖТ 1AL.1RS і 1ВL.1RS на врожайність, елементи продуктивності рослин та показники якості рекомбінантних ліній, установлення ефективності використання кожної з ПЖТ для створення досконаліших за цими ознаками сортів пшениці м’якої озимої в умовах ґрунтово-повітряних посух у степовій зоні України та розроблення селекційних заходівів зменшення негативних ефектів транслокацій для отримання генотипів з високими показниками якості зерна цінної і сильної пшениці. Методи. Польові експерименти, внутрішньовидова гібридизація, оцінювання селекційного матеріалу в польових умовах, методи лабораторного визначення показників хлібопекарських якостей зерна, електрофорез запасних білків, статистичні. Результати. У посушливих умовах Півдня України на великому експериментальному матеріалі селекційного процесу виявлено позитивний вплив ПЖТ 1AL.1RS на врожайність рекомбінантних ліній та основні елементи продуктивності рослин, що проявляється на фоні одночасного позитивного ефекту цієї транслокації на посухо- й жаростійкість. Використання в селекції пшениці ПЖТ 1ВL.1RS у цьому регіоні є менш перспективним заходом. Установлено, що введення шляхом гібридизації в місцевий генофонд пшениці м’якої озимої пшенично-житніх транслокацій 1АL.1RS та 1ВL.1RS змінює показники якості зерна. Зокрема, вміст білка, зазвичай, має тенденцію до підвищення, при цьому він суттєвіше зростає завдяки транслокації 1ВL.1RS. Показано, що частота отримання рекомбінантних ліній, які поєднують високу врожайність та мають добрі хлібопекарські властивості не нижче цінних і сильних пшениць, досить низька (1,7–6,1%). Однак, переваги за цим показником мають інтрогресивні лінії з ПЖТ 1АL.1RS. Використовуючи комбінування в процесі гібридизації ПЖТ з алелями з високим позитивним впливом на хлібопекарські властивості, а також створюючи гетерогенність у складі генотипів з ПЖТ і без них, можна спрямовано зменшувати негативний вплив ПЖТ на якість зерна пшениці м’якої озимої і створювати сорти з параметрами якості цінних і сильних пшениць. Висновки. Отримані результати дають підстави стверджувати, що використання ПЖТ 1AL.1RS є перспективним напрямом подальшого селекційного нарощування генетичного потенціалу врожайності сортів пшениці м’якої озимої в посушливих умовах Півдня України. У результаті повного циклу селекційного процесу на матеріалі з ПЖТ 1АL.1RS, створена серія сортів пшениці м’якої озимої – ‘Житниця одеська’, ‘Октава одеська’, ‘Ліга одеська’, ‘Дума одеська’, ‘Версія одеська’, які забезпечують підвищення врожайності на 10–15% порівняно зі стандартами та занесені до Державних реєстрів сортів рослин України та Молдови.

Purpose. Review of the main achievements of the Wheat Breeding and Seed ProductionDepartment in the Plant Breeding and Genetic Institute – National Centre of Seed and Cultivar Investigation in the developing theoretical principles of breeding and creation of winter wheat varieties of different types during 100-year (1916–2016) period of breeding programs realization. Results. The main theoretical, methodical developments and breeding achievements of Wheat Breeding and Seed Production Department during 100-year (1916–2016) history have been considered. In the course of the Department activity, the research and metho­dology grounds of bread winter wheat breeding and seed production have been laid, 9 stages of breeding programs development have been accomplished. As a result, more than 130 varieties of different types have been created, 87 of them have been released in some periods or registered in the State registers of plants varieties of Ukraine and other countries and grown in the total sowing area about 220 million hectares.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control. | Цель. Создать мультиплексную систему для идентификации толерантной к глифосату сахарной свеклы с помощью ПЦР. Методы. Молекулярно-генетические методы анализа нуклеиновых кислот. Результаты. Приведены результаты исследований по определению параметров полимеразной цепной реакции (ПЦР) для разработки мультиплексной системы по идентификации структурных элементов трансгенной конструкции с геном сp 4 epsps, что обеспечивает толерантность к глифосату. Для получения ампликонов целевых последовательностей ДНК определены следующие значения температурных режимов ПЦР: шаг 1 (начальная денатурация) 95 °С – 3 мин; шаг 2 (наработка специфических продуктов реакции): денатурация 95 °С – 45 с; гибридизация праймеров 55 °С – 50 с; элонгация 72 °С – 1 мин; количество циклов – 40; шаг 3 (конечная элонгация) 72 °С – 6 мин. Проведена серия ПЦР с целью подбора оптимального количества матрицы ДНК для эффективной оценки трансгенных растений сахарной свеклы по наличию специфических последовательностей. Выводы. Для идентификации трансгенной сахарной свеклы, толерантной к воздействию глифосата, целесообразно определять в отдельных генотипах 35S промотор и ген cp 4 epsps. Установлено, что при подборе температурных параметров мультиплексной реакции на идентификацию гена als не влияло увеличение температуры гибридизации праймеров на 5 °С, что позволило включить специфические праймеры для определения этой последовательности в качестве внутреннего конт­роля. По результатам пробных мультиплексных реакций определены концентрации дНТФ (дезоксинуклеотидтрифосфатов) и ионов Mg2+, которые позволили исключить возможность получения неспецифических фрагментов и ложноотрицательных результатов. Определено оптимальное количество матрицы ДНК (100–150 нг) для эффективной оценки трансгенных растений сахарной свек­лы по наличию специфических последовательностей. Полученные результаты позволили разработать мультиплексную тест-систему для идентификации трансгенной сахарной свеклы, толерантной к воздействию глифосата, с помощью которой можно одновременно определить 35S промотор, ген cp 4 epsps и ген als в качестве внутреннего контроля реакции. | Мета. Створити мультиплексну систему для ідентифікації толерантних до гліфосату буряків за допомогою ПЛР. Методи. Молекулярно-генетичні методи аналізу нуклеїнових кислот. Результати. Наведено результати досліджень з визначення параметрів полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) для розроблення мультиплексної системи для ідентифікації структурних елементів трансгенної конструкції з геном cp 4 epsps, що забезпечує толерантність до гліфосату. Для отримання ампліконів цільових послідовностей ДНК визначено такі значення температурних режимів ПЛР: крок 1 (початкова денатурація) 95 °С – 3 хв; крок 2 (напрацювання специфічних продуктів реакції): денатурація 95 °С – 45 с; гібридизація праймерів 55 °С – 50 с; елонгація 72 °С – 1 хв; кількість циклів – 40; крок 3 (кінцева елонгація) 72 °С – 6 хв. Проведено серію ПЛР з метою добору оптимальної кількості матриці ДНК для ефективної оцінки транс­генних рослин цукрових буряків за наявністю специфічних послідовностей. Висновки. Для ідентифікації трансгенних цук­рових буряків, толерантних до дії гліфосату, доцільно визначати в окремих генотипах 35S промотор та ген cp 4 epsps. Встановлено, що в процесі добору температурних параметрів мультиплексної реакції на ідентифікацію гена als не впливало збільшення температури гібридизації праймерів на 5 °С, що дало змогу включити специфічні праймери для визначення цієї послідовності як внутрішнього контролю. За результатами пробних мультиплексних реакцій визначено концентрації дНТФ (дезоксинуклеотидтрифосфатів) та іонів Mg2+, які дали змогу виключити можливість отримання неспецифічних фрагментів та хибно негативних результатів. Визначено оптимальну кількість матриці ДНК (100–150 нг) для ефективної оцінки трансгенних рослин цукрових буряків за наявністю специфічних послідовностей. Отримані результати дали змогу розробити мультиплексну тест-систему для ідентифікації трансгенних цукрових буряків, толерантних до дії гліфосату, за допомогою якої можна одночасно визначити 35S промотор, ген cp 4 epsps та ген als як внутрішній контроль реакції.

Purpose. To create a multiplex system for identification glyphosate-tolerant sugar beet by using PCR. Methods. Molecular genetic analysis. Results. The article presents the results of studies to determine the parameters of the polymerase chain reaction (PCR) in order to develop a multiplex system for identification of the structural elements of the design of transgenic gene cp 4 epsps, which provides tole­rance to glyphosate. For amplicon target DNA sequences, the following values of temperature conditions of PCR were determined: step 1 (initial denaturation) 95 °C – 3 min; step 2 (specific reaction products accumulation): denaturation 95 °C – 45 s; hybridization of primers 55 °C – 50 s; elongation 72 °C – 1 min; number of cycles – 40; step 3 (final elongation) 72 °C – 6 min. A series of PCR were carried out for the purpose of selecting the optimal amount of DNA matrix for efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences. Conclusions. To identify transgenic glyphosate-tolerant sugar beet, it is advisable to determine 35S promoter and gene cp 4 epsps in individual genotypes. It was found that during the selection of temperature parameters of multiplex reaction a 5 °C rise in primer hybridization temperature did not affect the identification of gene als that allowed to include specific primers for determination of this sequence as an internal control. Based on the results of test multiplex reactions, concentrations of dNTPs and Mg2+ ions were determined that allowed to exclude the possibility of non-specific fragments and false-negative results. The optimum amount of matrix DNA (100–150 ng) for an efficient estimate of transgenic sugar beet plants for the presence of specific sequences was determined. Obtained results allowed to develop a multiplex test system for identification of transgenic glyphosate-to­lerant sugar beet which can be used for simultaneous determination of the 35S promoter, cp 4 epsps gene and als gene as an internal reaction control.

Purpose. To analyze thecollection of hybrid tea roses for the countries of origin, flower color, years of breeding. To select best modern cultivars for use in landscaping basing on evaluation of ornamental properties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) has been analyzed. After screening the collection, 141 hybrid tea rose varieties have been revealed. The collection of hybrid tea roses varieties has been analyzed for the countries of origin, flower color, years of breeding. Modern varieties (bred after 2000) has been described and their decorative value, economic characters has been estimated. Conclusion. The analysis of the collection of hybrid tea roses showed that most of them are varieties with red and pink flowers bred in 1961–2000 in countries of Western Europe. Evaluation of modern varieties for ornamental properties and economic characters allowed the authors to recommend 10 hybrid tea varieties for use in landscaping, namely: ‘Akvarel Rose Park’, ‘Alain Souchon’, ‘Aphrodite’, ‘Chippendale’, ‘Edith Piaf’, ‘Laetitia Casta’, ‘Line Renaud’, ‘My Girl’, ‘Pullman Orient Express’, ‘Terracotta’.

Purpose. To analyze thecollection of hybrid tea roses for the countries of origin, flower color, years of breeding. To select best modern cultivars for use in landscaping basing on evaluation of ornamental properties and economic characters.Methods. Field study, comparative analysis, generalization.Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) has been analyzed. After screening the collection, 141 hybrid tea rose varieties have been revealed. The collection of hybrid tea roses varieties has been analyzed for the countries of origin, flower color, years of breeding. Modern varieties (bred after 2000) has been described and their decorative value, economic characters has been estimated.Conclusion. The analysis of the collection of hybrid tea roses showed that most of them are varieties with red and pink flowers bred in 1961–2000 in countries of Western Europe. Evaluation of modern varieties for ornamental properties and economic characters allowed the authors to recommend 10 hybrid tea varieties for use in landscaping, namely: ‘Akvarel Rose Park’, ‘Alain Souchon’, ‘Aphrodite’, ‘Chippendale’, ‘Edith Piaf’, ‘Laetitia Casta’, ‘Line Renaud’, ‘My Girl’, ‘Pullman Orient Express’, ‘Terracotta’. | Цель.  Проанализировать коллекцию чайно-гибридных роз по странам происхождения, окрасе цветков, годам создания. На основании оценки декоративных совйств и хозяйственно-ценных признаков современных сортов выделить лучшие для озеленения.Методы. Полевые, сравнительный анализ, обобщение.Результаты. Проанализирован коллекционный фонд роз Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко (г. Киев). В результате проведенного скрининга коллекции выявлен 141 сорт чайно-гибридных роз. Осуществлен аннализ коллекции чайно-гибридных роз по странам происхождения, окраске цветков, годам создания. Составлено описание современных (созданных после 2000 года) сортов и выполнена оценка уровня их декоративности, хозяйственно-ценных признаков.Выводы. Анализ коллекции чайно-гибридных сортов показал, что большая ее часть - сорта с цветками красной и розовой окраски, выведенные в 1961-2000 годах в странах Западной Европы. В соответствии с результатами оценки современных сортов по декоративным свойствам и хозяйственно-ценным признакам 10 чайно-гибридных сортов рекомендованы для использования в ландшафтном строительстве: Akvarel Rose Park’, ‘Alain Souchon’, ‘Aphrodite’, ‘Chippendale’, ‘Edith Piaf’, ‘Laetitia Casta’, ‘Line Renaud’, ‘My Girl’, ‘Pullman Orient Express’, ‘Terracotta’. | Мета. Проаналізувати колекцію чайно-гібридних троянд за країнами походження, забарвленням квіток, роками створення. На основі оцінки декоративних властивостей та господарсько-цінних ознак сучасних сортів виділити найкращі для озеленення.Методи. Польові, порівняльний аналіз, узагальнення.Результати. Проаналізовано колекційений фонд  троянд Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка (Київ). Внаслідок проведеного скринінгу колекції виявлено 141 сорт чайно-гібридних троянд. Здійснено аналіз колекції чайно-гібридних троянд за країнами походження, забарвленням квіток, роками створення. Складено опис сучасних (створених після 2000 року) сортів і виконано оцінку рівня їх декоративності, господарсько-цінних ознак.Висновки. Аналіз колекції чайно-гібридних сортів свідчить, що переважна їх частина - сорти з квітками червоного та рожевого кольорів, створені в 1961-2000 рр. у країнах Західної Європи. Згідно з результатами оцінки сучасних сортів за декоративними властивостями та господарсько-цінними ознаками 10 чайно-гібридних сортів рекомендовано для використання в ландшафтному будівництві: ‘Akvarel Rose Park’, ‘Alain Souchon’, ‘Aphrodite’, ‘Chippendale’, ‘Edith Piaf’, ‘Laetitia Casta’, ‘Line Renaud’, ‘My Girl’, ‘Pullman Orient Express’, ‘Terracotta’.

Purpose. To analyze thecollection of hybrid tea roses for the countries of origin, flower color, years of breeding. To select best modern cultivars for use in landscaping basing on evaluation of ornamental properties and economic characters. Methods. Field study, comparative analysis, generalization. Results. The collection of roses at M. M. Hryshko National Botanical Garden (the city of Kyiv) has been analyzed. After screening the collection, 141 hybrid tea rose varieties have been revealed. The collection of hybrid tea roses varieties has been analyzed for the countries of origin, flower color, years of breeding. Modern varieties (bred after 2000) has been described and their decorative value, economic characters has been estimated. Conclusion. The analysis of the collection of hybrid tea roses showed that most of them are varieties with red and pink flowers bred in 1961–2000 in countries of Western Europe. Evaluation of modern varieties for ornamental properties and economic characters allowed the authors to recommend 10 hybrid tea varieties for use in landscaping, namely: ‘Akvarel Rose Park’, ‘Alain Souchon’, ‘Aphrodite’, ‘Chippendale’, ‘Edith Piaf’, ‘Laetitia Casta’, ‘Line Renaud’, ‘My Girl’, ‘Pullman Orient Express’, ‘Terracotta’.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids.

Purpose. To analyse the Ukrainian nomenclature of subtribe Malinae representatives and improve terminological system of the Ukrainian names of a species and a generic levels and names of fruit crops. Results. There is a confusion in the Ukrainian names of plants of Cydonia-Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. Considering the division of Sorbus s.l. on separate genera Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis and availability of numerous hybrids with their involvement, the Ukrainian names for both taxa and nothotaxa of species and generic levels are offered, principles of their choice are also considered. Formation of the Ukrainian generic names on the basis of specific epithets leads to undesirable tautonomy. Aspects of derussification of the Ukrainian professional terminology are discussed. Conclusions. Ukrainian scientific generic and nothogeneric plant names for subtribe Malinae are transliterated/transcripted, borrowed as a calque of latin names or have their own origin, consisting of one or two words. The choice of the best variants of generic and species names from a number of possible ones has a temporal component and largely depends on experts who apply them and basic principles of choice. It is necessary to improve the modern Ukrainian plant nomenclature on a national basis involving the transformed Latin scientific names for introduced species and hybrids. | Цель. Проанализировать украинскую номенклатуру представителей подтрибы Malinae и усовершенствовать терминологическую систему украинских названий видового и родового уровней и названий плодовых культур. Результаты. Существует путаница в украинских названиях растений родов Cydonia–Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. В связи с делением рода Sorbus s.l. на отдельные роды Sorbus s.str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis и наличием многочисленных гибридов с их участием, предложены украинские названия таксонов и нототаксонов родового и видового уровней и рассмотрены принципы их отбора. Образование родовых названий типа Японская айва, Альпийская ария, Домашняя рябина на основе видовых эпитетов приводит к нежелательной тавтономии. Обсуждены аспекты дерусификации украинской профессиональной терминологии. Выводы. Украинские научные родовые и нотородовые названия растений подтрибы Malinae являются транслитерированными/транскрибированными, скалькированными с латинских или имеют оригинальное происхождение, будучи одно- или двухсловными. Отбор лучших вариантов родовых и видовых названий из нескольких возможных имеет временную составляющую и во многом зависит от специалистов, которые их применяют, и принципов, на которых он основывается. Следует усовершенствовать современную украинскую номенклатуру растений на национальной основе с привлечением трансформированных латинских научных названий в отношении интродуцированных видов и гибридов. | Мета. Проаналізувати українську номенклатуру представників підтриби Malinae та удосконалити термінологічну систему українських назв видового й родового рівнів та назв плодових культур. Результати. Існує плутанина в українських назвах рослин родів Cydonia–Chaenomeles–Pseudocydonia, Mespilus–Eriobotrya, Amelanchier–Cotoneaster. З огляду на поділ роду Sorbus s.l. на окремі роди Sorbus s. str., Aria, Cormus, Chamaemespilus, Torminalis і наявність численних гібридів з їх залученням, запропоновано українські назви таксонів інототаксонів родового й видового рівнів та розглянуто принципи їхнього вибору. Утворення родових назв типу Японська айва, Альпійська арія, Домашня горобина на основі видових епітетів призводить до небажаної тавтономії. Обговорено аспекти дерусифікації української фахової термінології.Висновки. Українські наукові родові та нотородові назви назви рослин підтриби Malinae є транслітерованими/транскрибованими, скалькованими з латинських чи мають оригінальне походження, будучі одно- або двослівними. Вибір кращих варіантів родових і видових назв з декілько х можливих має часову складову й багато в чому залежить від фахівців, які їх вживають, та принципів, на яких вони ґрунтуються. Варто вдосконалювати сучасну українську номенклатуру рослин на національній основі із залученням трансформованих латинських наукових назв щодо інтродукованих видів і гібридів.

Purpose. Studying and identifying winter wheat varieties that are resistant to causal agents of major diseases and pests. Methods. Laboratory analysis, field study. Results. On artificial infection backgrounds of causal agents such varieties as ‘Smuhlianka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’ have shown high level of resistance to brown rust; ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to powdery mildew; ‘Smuhlianka’ – to covered smut. Varieties ‘Voloshkova’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Kolos Myronivschyny’, ‘Lehenda Myronivska’ had medium resistance to Septoria leaf blotch; ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Myronivska storichna’ – to Fusarium head blight; ‘Myronіvska 65’, ‘Smuhlianka’, ‘Lehenda Myronivska’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to root rots. Among the varieties studied, there were those with group resistance to diseases: ‘Voloshkova’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Bohdana’, ‘Myronivska storichna’, ‘Ekonomka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Smuhlianka’. Varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat are distinguished by pest resistance. During autumn tillering phase of winter wheat the smallest number of large cereal aphids was observed in varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Myronivska storichna’, leafhoppers – in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’. The slight population of thrips in the phase of earing was marked in the variety ‘Kolos Myronivschyny’, in the milk-ripe stage the smallest number of larvae per ear was detected in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Voloshkova’, ‘Kolos Myronivschyny’. Varieties ‘Lehenda Myronivska’ and ‘Smuhlianka’ were proved to be resistant to damages of stems by sawflies. It should be noted that ‘Smuhlianka’ variety shows resistance to aphids, leafhoppers and grain sawflies. Conclusions. It was established that winter wheat varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Instutite of Wheat are characterized by resistance to certain causal agents, some of them – to their group. Varieties that are resistant to the most common and harmful phytophages were identified.

Purpose. Studying and identifying winter wheat varieties that are resistant to causal agents of major diseases and pests. Methods. Laboratory analysis, field study. Results. On artificial infection backgrounds of causal agents such varieties as ‘Smuhlianka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’ have shown high level of resistance to brown rust; ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to powdery mildew; ‘Smuhlianka’ – to covered smut. Varieties ‘Voloshkova’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Kolos Myronivschyny’, ‘Lehenda Myronivska’ had medium resistance to Septoria leaf blotch; ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Myronivska storichna’ – to Fusarium head blight; ‘Myronіvska 65’, ‘Smuhlianka’, ‘Lehenda Myronivska’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to root rots. Among the varieties studied, there were those with group resistance to diseases: ‘Voloshkova’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Bohdana’, ‘Myronivska storichna’, ‘Ekonomka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Smuhlianka’. Varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat are distinguished by pest resistance. During autumn tillering phase of winter wheat the smallest number of large cereal aphids was observed in varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Myronivska storichna’, leafhoppers – in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’. The slight population of thrips in the phase of earing was marked in the variety ‘Kolos Myronivschyny’, in the milk-ripe stage the smallest number of larvae per ear was detected in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Voloshkova’, ‘Kolos Myronivschyny’. Varieties ‘Lehenda Myronivska’ and ‘Smuhlianka’ were proved to be resistant to damages of stems by sawflies. It should be noted that ‘Smuhlianka’ variety shows resistance to aphids, leafhoppers and grain sawflies. Conclusions. It was established that winter wheat varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Instutite of Wheat are characterized by resistance to certain causal agents, some of them – to their group. Varieties that are resistant to the most common and harmful phytophages were identified. | Цель. Изучение и выделение сортов пшеницы озимой, устойчивых к возбудителям основных болезней и вредителям культуры. Результаты. На искусственных инфекционных фонах возбудителей болезней высокую устойчивость к бурой ржавчине проявили сорта ‘Смуглянка’, ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’; к мучнистой росе – ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’; к твердой головне – ‘Смуглянка’. Среднюю устойчивость к септориозу листьев имеют сорта ‘Волошкова’, ‘Ювиляр Мироновский’, ‘Мирлена’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Колос Миронивщины’, ‘Легенда Мироновская’; к фузариозу колоса – ‘Смуглянка’, ‘Мирлена’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’, ‘Мироновская сторична’; к корневым гнилям – ‘Мироновская 65’, ‘Смуглянка’, ‘Легенда Мироновская’, ‘Берегиня мироновская’. Среди исследуемых сор­тов выделены и с групповой устойчивостью к болезням: ‘Волошкова’, ‘Мирлена’, ‘Ювиляр Мироновский’, ‘Обериг Мироновский’, ‘Богдана’, ‘Мироновская сторична’, ‘Экономка’, ‘Свитанок Мироновский’, ‘Берегиня мироновская’, ‘Горлица мироновская’, ‘Смуглянка’. Мироновские сорта характеризируются также устойчивостью к вредителям. В фазе осеннего кущения озимой пшеницы численность большой злаковой тли была минимальной на сортах ‘Смуглянка’ и ‘Мироновская сторична’, цикадок – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Мирлена’, ‘Ювиляр Мироновский’; заселение трипсами в фазе колошения – на сорте ‘Колос Миронивщины’, в фазе молочной спелости количество личинок в колосе – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Волошкова’, ‘Колос Миронивщины’. Наименьшее количество поврежденных пилильщиками стеблей обнаружено на сортах ‘Легенда Мироновская’ и ‘Смуглянка’. Следует отметить, что сорт ‘Смуглянка’ проявляет устойчивость к тлям, цикадкам и хлебному пилильщику. Выводы. Установлено, что сорта пшеницы озимой, созданные в Мироновском институте пшеницы имени В. М. Ремесло, отличаются устойчивостью к некоторым возбудителям болезней, часть их них имеют групповую устойчивость к болезням. Выделены сорта с устойчивостью к наиболее распространенным и вредоносным фитофагам. | Мета. Вивчення та виділення сортів пшениці озимої, стійких проти збудників основних хвороб та шкідників культури. Методи. Лабораторний, польовий. Результати. На штучних інфекційних фонах збудників хвороб високу стійкість проти бурої іржі проявили сорти ‘Смуглянка’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’; проти борошнистої роси – ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’; проти твердої сажки – ‘Смуглянка’. Середню стійкість проти септоріозу листя мають сорти ‘Волошкова’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Мирлєна’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Колос Миронівщини’, ‘Легенда Миронівська’; проти фузаріозу колосу – ‘Смуглянка’, ‘Мирлєна’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Миронівська сторічна’; проти кореневих гнилей – ‘Миронівська 65’, ‘Смуглянка’, ‘Легенда Миронівська’, ‘Берегиня миронівська’. Серед досліджуваних сортів виявлено й такі, що мають групову стійкість проти хвороб: ‘Волошкова’, ‘Мирлєна’, ‘Ювіляр Миронівський’, ‘Оберіг Миронівський’, ‘Богдана’, ‘Миронівська сторічна’, ‘Економка’, ‘Світанок Миронівський’, ‘Берегиня миронівська’, ‘Горлиця миронівська’, ‘Смуглянка’. Миронівські сорти характеризуються стійкістю проти шкідників. У фазі осіннього кущіння пшениці озимої чисельність великої злакової попелиці була найменшою на сортах ‘Смуглянка’ й ‘Миронівська сторічна’, цикадок – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Мирлєна’, ‘Ювіляр Миронівський’; заселення трипсами у фазі колосіння – на сорті ‘Колос Миронівщини’, у фазі молочної стиглості найменшу кількість личинок у колосі – на сортах ‘Смуглянка’, ‘Волошкова’, ‘Колос Миронівщини’. Найменшу кількість пошкоджених пильщиками стебел виявлено на сортах ‘Легенда Миронівська’ та ‘Смуглянка’. Варто зазначити, що сорт ‘Смуглянка’ проявляє стійкість проти попелиць, цикадок і хлібного пильщика. Висновки. Встановлено, що сорти пшениці озимої, створені в Миронівському інституті пшениці імені В. М. Ремесла, вирізняються стійкістю проти деяких збудників хвороб, частина з них має групову стійкість проти хвороб. Виділено сорти зі стійкістю проти найпоширеніших і шкідливих фітофагів.

Purpose. Studying and identifying winter wheat varieties that are resistant to causal agents of major diseases and pests. Methods. Laboratory analysis, field study. Results. On artificial infection backgrounds of causal agents such varieties as ‘Smuhlianka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’ have shown high level of resistance to brown rust; ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to powdery mildew; ‘Smuhlianka’ – to covered smut. Varieties ‘Voloshkova’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Kolos Myronivschyny’, ‘Lehenda Myronivska’ had medium resistance to Septoria leaf blotch; ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Myronivska storichna’ – to Fusarium head blight; ‘Myronіvska 65’, ‘Smuhlianka’, ‘Lehenda Myronivska’, ‘Berehynia Myronіvska’ – to root rots. Among the varieties studied, there were those with group resistance to diseases: ‘Voloshkova’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’, ‘Oberih Myronivskyi’, ‘Bohdana’, ‘Myronivska storichna’, ‘Ekonomka’, ‘Svitanok Myronivskyi’, ‘Berehynia Myronіvska’, ‘Horlytsia Myronіvska’, ‘Smuhlianka’. Varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Institute of Wheat are distinguished by pest resistance. During autumn tillering phase of winter wheat the smallest number of large cereal aphids was observed in varieties ‘Smuhlianka’ and ‘Myronivska storichna’, leafhoppers – in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Myrliena’, ‘Yuviliar Myronivskyi’. The slight population of thrips in the phase of earing was marked in the variety ‘Kolos Myronivschyny’, in the milk-ripe stage the smallest number of larvae per ear was detected in varieties ‘Smuhlianka’, ‘Voloshkova’, ‘Kolos Myronivschyny’. Varieties ‘Lehenda Myronivska’ and ‘Smuhlianka’ were proved to be resistant to damages of stems by sawflies. It should be noted that ‘Smuhlianka’ variety shows resistance to aphids, leafhoppers and grain sawflies. Conclusions. It was established that winter wheat varieties bred at the V. M. Remeslo Myronivka Instutite of Wheat are characterized by resistance to certain causal agents, some of them – to their group. Varieties that are resistant to the most common and harmful phytophages were identified.

Purpose. To develop and improve adaptive technologies of winter wheat cultivation which provide high productivity and quality of grain. Methods. Field and laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2015, the impact of cultivation technologies on the formation of grain quality and yield of winter wheat varie­ty ‘Stolychna’ (with pea as predecessor) was studied. When using alternative technologies with only predecessor by-products application, the yield of winter wheat with integ­rated crop protection system was 4,56 t/ha, with minimal protection – 4.25 t/ha with grain quality of the 5th class of B group. Resource saving cultivation technologies with limi­ted application of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 4,87–5,50 t/ha with grain qua­lity of the 2nd–3rd class of A group. Grain yield of 6.01 t/ha with indicators of the 2nd–3rd class of quality was obtained with the use of intensive cultivation technology with application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) on the background of applying predecessor’s by-products and integra­ted crop protection. The highest yield of grain (6.22 t/ha) with indicators of the 2nd class of A group quality on average for the research period was provided by energy-intensive technology, that requires the application of mineral fertilize­rs (P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII)) and incorporation of predecessor’s by-products in the soil, and integrated plant protection. Conclusion. It was found that in the northern part of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine, the highest productivity of winter wheat was obtained in dark grey podzolic soils when using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of predecessor’s by-products and integrated crop protection. This technology ensured the grain yield of 6.22 t/ha of the 2nd class of A group quality.

Purpose. To develop and improve adaptive technologies of winter wheat cultivation which provide high productivity and quality of grain. Methods. Field and laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2015, the impact of cultivation technologies on the formation of grain quality and yield of winter wheat varie­ty ‘Stolychna’ (with pea as predecessor) was studied. When using alternative technologies with only predecessor by-products application, the yield of winter wheat with integ­rated crop protection system was 4,56 t/ha, with minimal protection – 4.25 t/ha with grain quality of the 5th class of B group. Resource saving cultivation technologies with limi­ted application of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 4,87–5,50 t/ha with grain qua­lity of the 2nd–3rd class of A group. Grain yield of 6.01 t/ha with indicators of the 2nd–3rd class of quality was obtained with the use of intensive cultivation technology with application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) on the background of applying predecessor’s by-products and integra­ted crop protection. The highest yield of grain (6.22 t/ha) with indicators of the 2nd class of A group quality on average for the research period was provided by energy-intensive technology, that requires the application of mineral fertilize­rs (P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII)) and incorporation of predecessor’s by-products in the soil, and integrated plant protection. Conclusion. It was found that in the northern part of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine, the highest productivity of winter wheat was obtained in dark grey podzolic soils when using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of predecessor’s by-products and integrated crop protection. This technology ensured the grain yield of 6.22 t/ha of the 2nd class of A group quality.

Purpose. To develop and improve adaptive technologies of winter wheat cultivation which provide high productivity and quality of grain. Methods. Field and laboratory stu­dies, mathematical and statistical analysis. Results. During 2011–2015, the impact of cultivation technologies on the formation of grain quality and yield of winter wheat varie­ty ‘Stolychna’ (with pea as predecessor) was studied. When using alternative technologies with only predecessor by-products application, the yield of winter wheat with integ­rated crop protection system was 4,56 t/ha, with minimal protection – 4.25 t/ha with grain quality of the 5th class of B group. Resource saving cultivation technologies with limi­ted application of fertilizers (Р45К45N30(II)+30(IV)) provided productivity at the level of 4,87–5,50 t/ha with grain qua­lity of the 2nd–3rd class of A group. Grain yield of 6.01 t/ha with indicators of the 2nd–3rd class of quality was obtained with the use of intensive cultivation technology with application of mineral fertilizers (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) on the background of applying predecessor’s by-products and integra­ted crop protection. The highest yield of grain (6.22 t/ha) with indicators of the 2nd class of A group quality on average for the research period was provided by energy-intensive technology, that requires the application of mineral fertilize­rs (P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII)) and incorporation of predecessor’s by-products in the soil, and integrated plant protection. Conclusion. It was found that in the northern part of the Right-Bank Forest-Steppe zone of Ukraine, the highest productivity of winter wheat was obtained in dark grey podzolic soils when using the energy-intensive technology with application of P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) on the background of predecessor’s by-products and integrated crop protection. This technology ensured the grain yield of 6.22 t/ha of the 2nd class of A group quality. | Цель. Разработать и усовершенствовать адаптивные технологии выращивания пшеницы озимой, которые обес­печивают высокую продуктивность и качество зерна. Методы. Полевые, лабораторные исследования, математически-статистический анализ. Результаты. В течение 2011–2015 гг. изучали влияние технологий выращивания на формирование урожая и качества зерна пшеницы озимой сорта ‘Столична’ (предшественник – горох). При альтернативных технологиях, которые предусматривали внесение только побочной продукции предшественника, урожайность озимой пшеницы составляла при интегрированной системе защиты 4,56 т/га, при минимальной – 4,25 т/га зерна 5 класса группы Б. Ресурсосберегающие технологии выращивания с ограниченным использованием удобрений (Р45К45N30(II)+30(IV)) обеспечили урожайность на уровне 4,87–5,50 т/га с качеством зерна 2–3-го класса группы А. Урожайность зерна 6,01 т/га с показателями 2–3-го класса качества получена при интенсивной технологии выращивания, которая включала внесение минеральных удобрений (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VIII)) на фоне применения побочной продукции предшественника и интегрированную защиту растений. Наибольшую урожайность зерна (6,22 т/га) в среднем за годы исследований с показателями 2-го класса качества группы А обеспечила интенсивная энергонасыщенная технология, при которой вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) с заделкой в почву побочной продукции предшественника и интегрированная защита растений. Выводы. Установлено, что в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины на темно-серой оподзоленной почве наибольшая продуктивность озимой пшеницы получена при интенсивной энергонасыщенной технологии выращивания, с внесением P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоне побочной продукции предшественника и интегрированной системы защиты. Эта технология обеспечивала урожайность 6,22 т/га зерна 2-го класса качества группы А. | Мета. Розробити та удосконалити адаптивні технології вирощування пшениці озимої, які забезпечують високу продуктивність та якість зерна. Методи. Польові, лабораторні дослідження, математично-статистичний аналіз. Результати. Протягом 2011–2015 рр. вивчали вплив технологій вирощування на формування врожаю та якості зерна пшениці озимої сорту ‘Столична’ (попередник – горох). За альтернативних технологій, які передбачали внесення тільки побічної продукції попередника, врожайність пшениці озимої становила за інтегрованої системи захисту 4,56 т/га, за мінімальної – 4,25 т/га зерна 5-го класу групи Б. Ресурсоощадні технології вирощування з обмеженим використанням добрив (Р45К45N30(II)+30(IV)) забезпечили врожайність на рівні 4,87–5,50 т/га з якістю зерна 2–3-го класу групи А. Врожайність зерна 6,01 т/га з показниками 2–3-го класу якості була досягнута за інтенсивної технології вирощування, яка включала внесення мінеральних добрив (Р90К90N30(II)+60(IV)+30(VII)) на фоні застосування побічної продукції попередника та інтегрований захист рослин. Найвищу врожайність зерна (6,22 т/га) в середньому за роки досліджень з показниками 2-го класу якості групи А забезпечила інтенсивна енергонасичена технологія, за якої вносили P135K135N60(II)+75(IV)+45(VIII) із загортанням у ґрунт побічної продукції попередника, та інтегрований захист рослин. Висновки. Встановлено, що в умовах північної частини Правобережного Лісостепу України на темно-сірому опідзоленому ґрунті найвищу продуктивність пшениці озимої отримано за інтенсивної енергонасиченої технології вирощування з внесенням Р135К135N60(II)+75(IV)+45(VIII) на фоні побічної продукції попередника та інтегрованої системи захисту. Ця технологія забезпечувала урожайність 6,22 т/га зерна 2-го класу якості групи А.

Purpose. To estimate genetic resources collection of soft winter wheat plants (new collection accessions) of Ustymivka Experimental Station for Plant Production and select initial material for breeding of adaptive, productive and qualitative soft winter wheat varieties. Methods. Field experiment, laboratory testing. Results. The authors pre- sented results of study of over 1000 samples of gene pool of soft winter wheat from 25 countries during 2001–2005 in Ustymivka Experimental Station for Plant Production of Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev, NAAS of Ukraine for a complex of economic traits. More than 400 new sources with high adaptive properties were selected that combine traits of high productivity and high quality of grain, early ripening, resistance to biotic and abiotic fac- tors (the assessment of samples for 16 valuable traits is given). The selected material comes from various agro-cli- matic zones, including zones of unsustainable agriculture. Conclusions. Recommended sources of traits that have breeding value will allow to enrich high-quality assortment of wheat and considerably accelerate breeding process du- ring development of new soft winter wheat varieties.

Purpose. To estimate genetic resources collection of soft winter wheat plants (new collection accessions) of Ustymivka Experimental Station for Plant Production and select initial material for breeding of adaptive, productive and qualitative soft winter wheat varieties.Methods. Field experiment, laboratory testing.Results. The authors pre- sented results of study of over 1000 samples of gene pool of soft winter wheat from 25 countries during 2001–2005 in Ustymivka Experimental Station for Plant Production of Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev, NAAS of Ukraine for a complex of economic traits. More than 400 new sources with high adaptive properties were selected that combine traits of high productivity and high quality of grain, early ripening, resistance to biotic and abiotic fac- tors (the assessment of samples for 16 valuable traits is given). The selected material comes from various agro-cli- matic zones, including zones of unsustainable agriculture.Conclusions. Recommended sources of traits that have breeding value will allow to enrich high-quality assortment of wheat and considerably accelerate breeding process du- ring development of new soft winter wheat varieties. | Цель. Оценить коллекцию гентических ресурсов растений пшеницы мягкой озимой (новые коллекционные поступления) Устимовской опытной станции растениеводства и выделить исходный материал для селекции адаптивных, продуктивных и качественных сортов пшеницы мягкой озимой.Методы. Полевой, лабораторный.Результаты. Приведены результаты изучения свыше 1000 образцов генофонда пшеницы мягкой озимой из 25 стран Устимовской опытной станции растениеводства Института растениеводства имени В. Я. Юрьева НААН на протяжении 2001-2005 гг. по комплексу хозяйственно-ценных признаков. Выделено более 400 новых источников с высокими адаптивными свойствами, которые сочетают в себе признаки высокой продуктивности с высоким качеством зерна, скороспелостью, устойчивостью к биотическим и абиотическим факторам (приведена оценка образцов за 16 ценными признаками). Выделенный материал происходит из различных агроклиматических зон, в т. ч. из зон неустойчивого земледелия.Выводы. Рекомендуемые источники селекционно-ценных признаков позволят обогатить высококачественный сортимент пшеницы и значительно ускорить селекционный процесс при создании новых сортов пшеницы озимой мягкой. | Мета. Оцінити колекцію генетичних ресурсів рослин пшениці м’якої озимої (нові колекційні надходження) Устимівської дослідної станції рослинництва та виділити вихідний матеріал для селекції адаптивних, продуктивних та якісних її сортів.Методи. Польовий, лабораторний.Результати. Наведено результати вивчення понад 1000 зразків генофонду пшениці м’якої озимої з 25 країн в Устимівській дослідній станції рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр’єва НААН протягом 2001-2005 рр. за комплексом господарсько-цінних ознак. Виділено понад 400 нових джерел з високими адаптивними властивостями, які поєднують в собі ознаки високої продуктивності з високою якістю зерна, скоростиглістю, стійкістю до біотичних і абіотичних чинників (наведено оцінку зразків за 16 цінними ознаками). Виділений матеріал походить з різних агрокліматичних зон, у т. ч. із зон нестійкового землеробства.Висновки. Рекомендовані джерела селек3ційно-цінних ознак дадуть змогу збагатитит високоякісний сортимент пшениці й значно прискорити селекційний процес під час створення нових сортів пшениці м’якої озимої.

Purpose. To estimate genetic resources collection of soft winter wheat plants (new collection accessions) of Ustymivka Experimental Station for Plant Production and select initial material for breeding of adaptive, productive and qualitative soft winter wheat varieties. Methods. Field experiment, laboratory testing. Results. The authors pre- sented results of study of over 1000 samples of gene pool of soft winter wheat from 25 countries during 2001–2005 in Ustymivka Experimental Station for Plant Production of Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev, NAAS of Ukraine for a complex of economic traits. More than 400 new sources with high adaptive properties were selected that combine traits of high productivity and high quality of grain, early ripening, resistance to biotic and abiotic fac- tors (the assessment of samples for 16 valuable traits is given). The selected material comes from various agro-cli- matic zones, including zones of unsustainable agriculture. Conclusions. Recommended sources of traits that have breeding value will allow to enrich high-quality assortment of wheat and considerably accelerate breeding process du- ring development of new soft winter wheat varieties.

Purpose. Determination of the possibility to diffe­rentia­te triticale samples by starch grain size and identify samples with a minimum size of granules that have a significant positive correlation with the efficiency of the starch transformation into ethanol. Methods. Light mic­roscopy of grinded triticale grains. Results. Analysis of the starch granule size in triticale samples was performed. The minimum average granule size was observed in line Kc-270/14 (23.78 µm), maximum one – in line KR-110/14 (28.06 µm). The size of starch granules in a soft winter wheat variety ‘Tsvit Kalyny’ was 24.2 µm that was within the values typical for winter triticale varieties and lines. The size of the majority of granules ranged from 15 to 35 µm, but their distribution was uneven in the studied lines. Conclusions. Considerable polymorphism of winter triticale for the starch granule size was established. It was found that the minimum average size of starch granules was observed in the samples characterized by minimum maximum size of granules, low frequency of granules of more than 35 µm, and therefore, minimum dispersion. Based on this, assumption can be made about the possibility to evaluate a sample for the presence of granules larger than 35 µm that can significantly reduce the number of measurements and speed up analysis.

Purpose. Determination of the possibility to diffe­rentia­te triticale samples by starch grain size and identify samples with a minimum size of granules that have a significant positive correlation with the efficiency of the starch transformation into ethanol. Methods. Light mic­roscopy of grinded triticale grains. Results. Analysis of the starch granule size in triticale samples was performed. The minimum average granule size was observed in line Kc-270/14 (23.78 µm), maximum one – in line KR-110/14 (28.06 µm). The size of starch granules in a soft winter wheat variety ‘Tsvit Kalyny’ was 24.2 µm that was within the values typical for winter triticale varieties and lines. The size of the majority of granules ranged from 15 to 35 µm, but their distribution was uneven in the studied lines. Conclusions. Considerable polymorphism of winter triticale for the starch granule size was established. It was found that the minimum average size of starch granules was observed in the samples characterized by minimum maximum size of granules, low frequency of granules of more than 35 µm, and therefore, minimum dispersion. Based on this, assumption can be made about the possibility to evaluate a sample for the presence of granules larger than 35 µm that can significantly reduce the number of measurements and speed up analysis.

Purpose. Determination of the possibility to diffe­rentia­te triticale samples by starch grain size and identify samples with a minimum size of granules that have a significant positive correlation with the efficiency of the starch transformation into ethanol. Methods. Light mic­roscopy of grinded triticale grains. Results. Analysis of the starch granule size in triticale samples was performed. The minimum average granule size was observed in line Kc-270/14 (23.78 µm), maximum one – in line KR-110/14 (28.06 µm). The size of starch granules in a soft winter wheat variety ‘Tsvit Kalyny’ was 24.2 µm that was within the values typical for winter triticale varieties and lines. The size of the majority of granules ranged from 15 to 35 µm, but their distribution was uneven in the studied lines. Conclusions. Considerable polymorphism of winter triticale for the starch granule size was established. It was found that the minimum average size of starch granules was observed in the samples characterized by minimum maximum size of granules, low frequency of granules of more than 35 µm, and therefore, minimum dispersion. Based on this, assumption can be made about the possibility to evaluate a sample for the presence of granules larger than 35 µm that can significantly reduce the number of measurements and speed up analysis. | Цель. Определить возможность дифференциации образцов тритикале по размеру крахмальных зёрен и выявления образцов с минимальным размером гранул, что имеет значительную позитивную корреляцию с эффективностью трансформации крахмала в этанол. Методы. Световая мик­роскопия размолотых зерен тритикале. Результаты. Проведен анализ образцов тритикале по размеру гранул крахмала. Средний размер гранул был минимальным у линии Кс-270/14 (23,78 мкм), максимальным – у линии Кр-110/14 (28,06 мкм). Размер гранул крахмала у сорта пшеницы озимой мягкой ‘Цвит Калыны’ составлял 24,2 мкм, что было в границах значений, типичных для сортов и линий тритикале озимого. У преобладающего большинства гранул размер варьировал от 15 до 35 мкм, но распределение их по размеру было неравномерным у исследуемых линий. Выводы. Установлен значительный полиморфизм тритикале озимого по размеру гранул крахмала. Выявлено, что наименьший средний размер крахмальных зерен наблюдался у образцов с наименьшим максимальным размером гранул, низкой частотой гранул с размерами более 35 мкм и, соответственно, минимальной дисперсией. На основании этого можно сделать допущение о возможности оценивания образца по наличию гранул размером более 35 мкм, что значительно уменьшит количество измерений и ускорит анализ. | Мета. Визначити можливість диференціації зразків за розміром крохмальних зерен та виявлення зразків з мінімальним розміром гранул, що має значну позитивну кореляцію з ефективністю трансформації крохмалю в етанол. Методи. Світлова мікроскопія розмелених зерен тритикале. Результати. Проведено аналіз зразків тритикале за розміром гранул крохмалю. Середній розмір гранул був мінімальним у лінії Кс 270/14 (23,78 мкм), максимальним – у лінії Кр-110/14 (28,06 мкм). Розмір гранул крохмалю у сорту пшениці озимої м’якої ‘Цвіт Калини’ становив 24,2 мкм, що було в межах значень, типових для сортів та ліній тритикале озимого. У переважної більшості гранул розмір варіював від 15 до 35 мкм, але розподіл їх за розміром був нерівномірним у досліджуваних ліній. Висновки. Встановлено значний поліморфізм тритикале озимого за розміром гранул крохмалю. Виявлено, що найменший середній розмір крохмальних зерен спостерігався у зразків з найменшим максимальним розміром гранул, низькою частотою трапляння гранул з розмірами понад 35 мкм та, відповідно, мінімальною дисперсією. Це дає підставу зробити припущення про можливість оцінювання зразка за наявністю гранул розміром понад 35 мкм, що значно зменшить кількість вимірювань та прискорить аналіз.