Refine search
Results 811-820 of 1,727
Розроблення нової методики проведення експертизи сортів японської айви (Chaenomeles Lindl.) на відмінність, однорідність і стабільність Full text
2019
В. М. Меженський | Н. П. Костенко | С. П. Лікар | М. Б. Душар
Розроблення нової методики проведення експертизи сортів японської айви (Chaenomeles Lindl.) на відмінність, однорідність і стабільність Full text
2019
В. М. Меженський | Н. П. Костенко | С. П. Лікар | М. Б. Душар
Мета. Розробити методику проведення експертизи сортів Chaenomeles Lindl. на відмінність, однорідність і стабільність. Результати. Види роду Chaenomeles мають значення як декоративні, плодові та лікарські рослини. До бази даних PLUTO занесено сорти декоративного та плодового напрямку використання, що зареєстровані в Європейському Союзі, Китаї, Латвії, Нідерландах, Польщі, Росії, Україні та Японії. Протоколів CPVO чи методики UPOV для Chaenomeles не розроблено, натомість в 2003–2016 рр. в Європейському Союзі, Китаї, Росії та Україні опубліковано чотири національні методики експертизи сортів японської айви на ВОС (відмінність, однорідність і стабільність). Кожна з них враховує 46, 31, 51 та 31 ознаку відповідно. Згадані методики різняться між собою також у виборі ознак обов'язкових для спостереження та за способами групування сортів. Ознаки, що притаманні для квіток і плодів є основними для розрізнювання сортів японської айви, чому сприяє надзвичайна варіабельність забарвлення пелюсток і плодів, форми і маси плодів тощо. Існуючі методики мають суттєві розбіжності в описі цих та інших ознак. На основі вивчення створеної сортової і видової колекції Chaenomeles та власного селекційного досвіду запропоновано дещо інші підходи до наповнення та поліпшення методики на ВОС. Висновки. Нова методика містить 42 ознаки, що характеризують морфологію рослин, пагонів, колючок, листків, квіток, плодів, насінин та фенологію і може бути використана для експертизи всіх сортів Chaenomeles на ВОС.
Show more [+] Less [-]Разработка новой методики проведения испытаний сортов японской айвы (Chaenomeles Lindl.) на отличимость, однородность и стабильность | Розроблення нової методики проведення експертизи сортів японської айви (Chaenomeles Lindl.) на відмінність, однорідність і стабільність | Development of new guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of Japanese quince (Chaenomeles Lindl.) cultivars Full text
2019
Костенко, Н. П. | Лікар, С. П. | Меженський, В. М. | Душар, М. Б.
Цель. Разработать методику проведения испытаний сортов Chaenomeles Lindl. на отличимость, однородность и стабильность.Результаты. Виды рода Chaenomeles ценятся как декоративные, плодовые и лекарственные растения. База данных PLUTO включает декоративные и плодовые сорта хеномелеса, зарегистрированные в Европейском Союзе, Китае, Латвии, Нидерландах, Польше, России, Украине и Японии. Протоколы CPVO или методики UPOV для Chaenomeles не разработаны, но в 2003–2016 гг. в Европейском Союзе, Китае, России и Украине опубликовали четыре национальных методики проведения испытаний сортов хеномелеса на ООС (отличимость, однородность и стабильность). Каждая из них учитывает, соответственно, 46, 31, 51 и 31 признаков. Упомянутые методик различаются в выборе признаков обязательных для наблюдения и в группировании сортов. Признаки, характерные для цветков и плодов являются основными для различения сортов хеномелеса, чему способствует сильная изменчивость за окраской лепестков и плодов, формой и массой плодов и т.д. Существующие методики существенно различаются в описании этих и других признаков. На основе изучения созданной сортовой и видовой коллекции Chaenomeles и собственного селекционного опыта предложены несколько иные подходы к наполнению и совершенствованию методики на ООС.Выводы. Новая методика содержит 42 признака, которые характеризуют морфологию растений, побегов, колючек, листьев, цветков, плодов, семян и фенологию и может быть использована для проведения испытаний всех сортов Chaenomeles на ООС. | Purpose. To develop guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of Chaenomeles cultivars.Results. Species of the genus Chaenomeles are valued as ornamental, fruit and medicinal plants. Plant Variety Database (PLUTO) includes ornamental and fruit Japanese quince varieties registered in the European Union, China, Latvia, the Netherlands, Poland, Russia, Ukraine and Japan. Neither CPVO protocols nor UPOV guidelines have been developed for Chaenomeles, but in the European Union, China, Russia and Ukraine the four national guidelines for the DUS-testing of Japanese quince varieties were published in 2003–2016. Each of them takes into account, respectively, 46, 31, 51, and 31 traits. They differ in the selection of characteristics which should always be examined for DUS and for grouping of varieties. Both flower and fruit characteristics of are the main for distinguishing Japanese quince varieties, which is facilitated by strong variability in the coloration of petals and fruits, the fruit shape and fruit weight, etc. Existing guidelines differ meaningfully in the description of these and other characteristics. Several different approaches to filling and improving the guidelines have been proposed according to the basis of Chaenomeles cultivars and species collection study and own breeding experience.Conclusions. The new guidelines contain 42 appropriate characteristics of plant morphology, shoots, thorns, leaves, flowers, fruits, seeds as well as phenology and can be used for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of all Chaenomeles cultivars. | Мета. Розробити методику проведення експертизи сортів Chaenomeles Lindl. на відмінність, однорідність і стабільність.Результати. Види роду Chaenomeles мають значення як декоративні, плодові та лікарські рослини. До бази даних PLUTO занесено сорти декоративного та плодового напрямку використання, що зареєстровані в Європейському Союзі, Китаї, Латвії, Нідерландах, Польщі, Росії, Україні та Японії. Протоколів CPVO чи методики UPOV для Chaenomeles не розроблено, натомість в 2003–2016 рр. в Європейському Союзі, Китаї, Росії та Україні опубліковано чотири національні методики експертизи сортів японської айви на ВОС (відмінність, однорідність і стабільність). Кожна з них враховує 46, 31, 51 та 31 ознаку відповідно. Згадані методики різняться між собою також у виборі ознак обов'язкових для спостереження та за способами групування сортів. Ознаки, що притаманні для квіток і плодів є основними для розрізнювання сортів японської айви, чому сприяє надзвичайна варіабельність забарвлення пелюсток і плодів, форми і маси плодів тощо. Існуючі методики мають суттєві розбіжності в описі цих та інших ознак. На основі вивчення створеної сортової і видової колекції Chaenomeles та власного селекційного досвіду запропоновано дещо інші підходи до наповнення та поліпшення методики на ВОС.Висновки. Нова методика містить 42 ознаки, що характеризують морфологію рослин, пагонів, колючок, листків, квіток, плодів, насінин та фенологію і може бути використана для експертизи всіх сортів Chaenomeles на ВОС.
Show more [+] Less [-]Особливості росту вітчизняних сортів верби прутоподібної (Salix viminalis L.) в енергетичних плантаціях на торфово-болотних ґрунтах Київського Полісся Full text
2019
Я. Д. Фучило | Б. В. Зелінський
Мета. Встановити особливості росту двох вітчизняних сортів верби прутоподібної ′Тернопільська′ та ′Збруч′ на торфово-болотних ґрунтах Київського Полісся України. Методи. Дослідження проводили протягом 2017–2019 рр. у заплаві річки Тетерів у Іванківському районі Київської області на торфово-болотному ґрунті з шаром торфу 30 см. Живці завдовжки 25 см висаджували двома спареними рядами з відстанню між ними 0,75 м та міжряддями 1,50 м. У ряду живці розміщувалися через 0,89; 0,59 і 0,45 м, що відповідає густоті: 10, 15 і 20 тис. живців на 1 га. Площа облікової ділянки – 38 м2, повторність варіантів – 3-разова, розміщення ділянок рендомізоване. Приживлюваність живців і збереженість рослин верби встановлювали як виражену у відсотках частку рослин, що збереглися до кількості висаджених живців; висоту кущів визначали мірною рейкою з точністю до 1 см, а масу – зважуванням на електронних терезах з точністю до 5 г. Отримані дані були опрацьовані на ПК за допомогою пакета Microsoft Excel. Результати. Приживлюваність живців сорту ′Тернопільська′ за варіантами густоти після першого року становила від 48,6 до 54,8%, а сорту ′Збруч′ – від 72,8 до 86,6%. Після другого року збереглося 41,8–52,2% та 42,0–65,5% рослин відповідно. Протягом третього року цей показник не змінився. Після третього року вегетації середня висота рослин сорту ′Тернопільська′ становила від 144,6±4,7 до 178,7±4,9 см, а сорту ′Збруч′ – від 180,2±5,0 до 248,6±6,8 см залежно від густоти садіння живців. У всіх варіантах досліду приріст за висотою з кожним роком збільшувався. Максимальні показники річного приросту (104,2 см) мали рослини сорту ′Збруч′ за густоти 20 тис./га у третій рік вегетації, у той час, як на суглинкових і супіщаних ґрунтах максимум приросту їхніх рослин за висотою припадав на другий рік. За всіх варіантів щільності рослин плантації сорту ′Збруч′ мали значно вищу продуктивність сухої біомаси. При цьому, у насадженнях обох сортів показники врожаю біомаси зростали зі збільшенням кількості рослин на 1 га і досягають максимуму (9,84 т/га в сорту ′Збруч′ і 3,29 т/га – у сорту ′Тернопільська′) при 20 тис. рослин на 1 га. Висновки. Із двох досліджуваних сортів верби прутоподібної на торфово-болотних ґрунтах Київського Полісся для створення енергетичних плантацій придатнішим є сорт ′Збруч′, який відзначається вищою укоріненістю живців, інтенсивнішим ростом та більшою продуктивністю біомаси (до 9,84 т/га).
Show more [+] Less [-]Урожайність та насіннєва продуктивність добазової насіннєвої картоплі залежно від елементів технології вирощування Full text
2019
О. В. Вишневська | О. П. Пікіч | Н. А. Захарчук | М. В. Рязанцев
Урожайність та насіннєва продуктивність добазової насіннєвої картоплі залежно від елементів технології вирощування Full text
2019
О. В. Вишневська | О. П. Пікіч | Н. А. Захарчук | М. В. Рязанцев
Мета. Розробити елементи технології вирощування добазової насіннєвої картоплі за використання рістрегулюючих речовин і різної густоти садіння мінібульб різних фракцій. Методи. Польовий, лабораторний, статистичний. Результати. Встановлено вплив рістрегулюючих речовин (РРР), густоти садіння мінібульб на врожайність та насіннєву продуктивність оздоровленого в культурі меристем in vitro насіннєвого матеріалу картоплі в розсаднику добазового насінництва Інституту картоплярства НААН в умовах південної частини зони Полісся України в 2015–2016 рр. Використання РРР Стимпо за різних способів внесення, розміру садивних бульб та густоти садіння забезпечило зростання урожайності сорту ‘Случ’ у межах 0,4–3,7 т/га (1,5 –14,9%). Приріст урожаю картоплі сорту ‘Струмок’ до контролю за густоти насаджень насіннєвих бульб фракції 28–60 мм 74,1 тис./га становив 4,4 т/га та (17,7%), при садінні картоплі за густоти рослин 66,7 тис./га – 5,6 т/га (22,2%). Висновки. Найефективнішою густотою садіння оздоровлених садивних бульб сортів ‘Случ’ та ‘Струмок’ у зоні південного Полісся з використанням фракцій розміром 28–60 мм та менше 28 мм при застосуванні різних способів внесення РРР Регоплант, Стимпо виявилась густота 66,7 тис./га. Обприскування рослин та обробка бульб перед садінням РРР Стимпо сорту ‘Струмок’ сприяла зростанню урожайності насіннєвих бульб, особливо при садінні бульб фракцією 28–60 мм з густотою садіння 66,7 тис./га з приростом до контролю в межах 5,6 т/га (22,2%) та дрібних бульб за такою ж густотою – на 5,0 (23,5%).
Show more [+] Less [-]Mapping mycological ignorance – checklists and diversity patterns of fungi known for West Africa Full text
2020
Piepenbring,Meike | Maciá-Vicente,Jose | Codjia,Jean | Glatthorn,Carola | Kirk,Paul | Minter,David | Olou,Boris | Reschke,Kai | Schmidt,Marco | Yorou,Nourou | Yorou,Nourou
Scientific information about biodiversity distribution is indispensable for nature conservation and sustainable management of natural resources. For several groups of animals and plants, such data are available, but for fungi, especially in tropical regions like West Africa, they are mostly missing. Here, information for West African countries about species diversity of fungi and fungus-like organisms (other organisms traditionally studied by mycologists) is compiled from literature and analysed in its historical context for the first time. More than 16,000 records of fungi representing 4843 species and infraspecific taxa were found in 860 publications relating to West Africa. Records from the Global Biodiversity Information Facility (GBIF) database (2395 species), and that of the former International Mycological Institute fungal reference collection (IMI) (2526 species) were also considered. The compilation based on literature is more comprehensive than the GBIF and IMI data, although they include 914 and 679 species names, respectively, which are not present in the checklist based on literature. According to data available in literature, knowledge on fungal richness ranges from 19 species (Guinea Bissau) to 1595 (Sierra Leone). In estimating existing species diversity, richness estimators and the Hawksworth 6:1 fungus to plant species ratio were used. Based on the Hawksworth ratio, known fungal diversity in West Africa represents 11.4% of the expected diversity. For six West African countries, however, known fungal species diversity is less than 2%. Incomplete knowledge of fungal diversity is also evident by species accumulation curves not reaching saturation, by 45.3% of the fungal species in the checklist being cited only once for West Africa, and by 66.5% of the fungal species in the checklist reported only for a single country. The documentation of different systematic groups of fungi is very heterogeneous because historically investigations have been sporadic. Recent opportunistic sampling activities in Benin showed that it is not difficult to find specimens representing new country records. Investigation of fungi in West Africa started just over two centuries ago and it is still in an early pioneer phase. To promote proper exploration, the present checklist is provided as a tool to facilitate fungal identification in this region and to aid conceptualisation and justification of future research projects. Documentation of fungal diversity is urgently needed because natural habitats are being lost on a large scale through altered land use and climate change.
Show more [+] Less [-]До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 11. Тритикале (×Triticosecale Wittmack ex A. Camus) Full text
2019
В. М. Меженський
До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 11. Тритикале (×Triticosecale Wittmack ex A. Camus) Full text
2019
В. М. Меженський
Мета. Аналіз практики найменувань гібридів між пшеницею та житом. Результати. Кожний ботанічний таксон у певних межах може мати лише одну правильну назву, яка є найранішою і відповідає правилам Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури для водоростей, грибів та рослин. Для гібридів Secale × Triticum такою назвою є ×Triticosecale. Людвіґ Віттмак ефективно оприлюднив цю назву 1899 року, опублікувавши в матеріалах наукового товариства. Публікація не містила вказівок на латинські назви батьківських родів, тому назва стала дійсно оприлюдненою лише в 1927 році, коли цей недолік було виправлено Емі Камю. Інші назви (×Triticale, ×Tritisecale, ×Secalotricum, ×Secalotriticum) поступаються пріоритетом ×Triticosecale, бо оприлюднені пізніше і тому є надлишковими. Проте назва Triticale значно поширилась і стала загальною назвою для нової культури – тритикале. В українській та російській фаховій літературі термін тритикале використовується контроверсійно, як слово чоловічого, жіночого або середнього роду, тому назви сортів узгоджуються з різними граматичними родами. Селекціонери успішно провели прямі і зворотні схрещування декількох видів пшениці і жита, надавши гібридам тритикале численних латинських назв. Багато з цих назв формально подібні до видових, але, як правило, не відповідають вимогам номенклатурного кодексу і є незаконними. Лише декілька із запропонованих назв є дійсно оприлюдненими, але вони не набули поширення в агрономічній практиці. Тим часом практика надавання створеним гібридам тритикале нових незаконних назв, які не відповідають номенклатурним вимогам, триває, що збільшує плутанину. Висновки. Згідно з правилами української мови слово тритикале граматично належить до середнього роду. Воно позначає нову польову культуру, яка має нотородову назву ×Triticosecale. Переважна більшість запропонованих селекціонерами назв видового і підвидового рівня для тритикале не відповідають вимогам Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури для водоростей, грибів та рослин. Для упорядкування сортового розмаїття тритикале варто застосовувати рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, який регулює назви сортів та їхніх сукупностей.
Show more [+] Less [-]К вопросу упорядочения украинских названий растений. Сообщение 11. Тритикале (×Triticosecale Wittmack ex A. Camus) | До питання впорядкування українських назв рослин. Повідомлення 11. Тритикале (×Triticosecale Wittmack ex A. Camus) | On the issue of streamlining Ukrainian plant names. Information 11. Triticale (×Triticosecale Wittmack ex A. Camus) Full text
2019
Меженський, В. М.
Мета. Аналіз практики найменувань гібридів між пшеницею та житом.Результати. Кожний ботанічний таксон у певних межах може мати лише одну правильну назву, яка є найранішою і відповідає правилам Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури для водоростей, грибів та рослин. Для гібридів Secale × Triticum такою назвою є ×Triticosecale. Людвіґ Віттмак ефективно оприлюднив цю назву 1899 року, опублікувавши в матеріалах наукового товариства. Публікація не містила вказівок на латинські назви батьківських родів, тому назва стала дійсно оприлюдненою лише в 1927 році, коли цей недолік було виправлено Емі Камю. Інші назви (×Triticale, ×Tritisecale, ×Secalotricum, ×Secalotriticum) поступаються пріоритетом ×Triticosecale, бо оприлюднені пізніше і тому є надлишковими. Проте назва Triticale значно поширилась і стала загальною назвою для нової культури – тритикале. В українській та російській фаховій літературі термін тритикале використовується контроверсійно, як слово чоловічого, жіночого або середнього роду, тому назви сортів узгоджуються з різними граматичними родами. Селекціонери успішно провели прямі і зворотні схрещування декількох видів пшениці і жита, надавши гібридам тритикале численних латинських назв. Багато з цих назв формально подібні до видових, але, як правило, не відповідають вимогам номенклатурного кодексу і є незаконними. Лише декілька із запропонованих назв є дійсно оприлюдненими, але вони не набули поширення в агрономічній практиці. Тим часом практика надавання створеним гібридам тритикале нових незаконних назв, які не відповідають номенклатурним вимогам, триває, що збільшує плутанину.Висновки. Згідно з правилами української мови слово тритикале граматично належить до середнього роду. Воно позначає нову польову культуру, яка має нотородову назву ×Triticosecale. Переважна більшість запропонованих селекціонерами назв видового і підвидового рівня для тритикале не відповідають вимогам Міжнародного кодексу ботанічної номенклатури для водоростей, грибів та рослин. Для упорядкування сортового розмаїття тритикале варто застосовувати рекомендації Міжнародного кодексу номенклатури культурних рослин, який регулює назви сортів та їхніх сукупностей. | Цель. Анализ практики наименования гибридов между пшеницей и рожью.Результаты. Каждый ботанический таксон в определенных границах может иметь только одно правильное название, которое является самым ранним и соответствует нормам Международного кодекса ботанической номенклатуры для водорослей, грибов и растений. Для гибридов Secale × Triticum таким названием является ×Triticosecale. Людвиг Виттмак эффективно обнародовал это название в 1899 году, опубликовав в материалах научного общества. В публикации не было указаний на латинские названия родительских родов, поэтому название стало действительно обнародованным только в 1927 году, когда этот недостаток был исправлен Эми Камю. Прочие названия (×Triticale, ×Tritisecale, ×Secalotricum, ×Secalotriticum) уступают приоритетом Triticosecale, так как обнародованы позже и являются излишним. Однако, название Triticale стало широко распространенным и является общим названием для новой культуры – тритикале. В украинской и русской специализированной литературе термин тритикале используется контроверсионно как слово мужского, женского или среднего рода, поэтому названия сортов согласуются с различными грамматическими родами. Селекционеры успешно провели прямые и обратные скрещивания нескольких видов пшеницы и ржи, дав гибридам тритикале многочисленные латинские названия. Многие из этих названий формально похожи на видовые названия, но, как правило, не отвечают требованиям номенклатурного кодекса и являются незаконными. Лишь некоторые из предложенных названий действительно обнародованы, но они не получили широкого распространения в агрономической практике. В то же время по-прежнему практикуется присвоение созданным гибридам тритикале новых незаконных названий, которые не отвечают номенклатурным требованиям, что увеличивает путаницу.Выводы. Согласно правилам украинского языка слово тритикале грамматически относится к среднему роду. Оно обозначает новую полевую культуру, имеющую нотородовое название ×Triticosecale. Большинство предложенных селекционерами названий видового и подвидового уровня для тритикале не отвечают требованиям Международного кодекса ботанической номенклатуры для водорослей, грибов и растений. Для упорядочивания сортового разнообразия тритикале стоит применять рекомендации Международного кодекса номенклатуры культурных растений, которые регулируют названия сортов и их совокупностей. | Purpose. The analysis of wheat and rye hybrids naming.Results. Each botanical taxon, within certain limits, has to be of one correct name, which is initial and in the line with the requirements of the International Code of Botanical Nomenclature for algae, mushrooms and plants. For Secale × Triticum hybrids, this name is ×Triticosecale. In 1899 Ludwig Wittmack introduced the name Triticosecale publishing it in the materials of the scientific society in Berlin. The publication did not contain references to the Latin names of parental genera, so this name became valid only after publication in 1927, when this disadvantage was corrected by Amy Camus. Other names (×Triticale, ×Tritisecale, ×Secalotricum, ×Secalotriticum) are of secondary priority to ×Triticosecale, as they were published later and therefore are superfluous. Nevertheless, the name Triticale has become widespread and is a common name for a new crop - triticale. In the Ukrainian and Russian specialized literature, the term triticale is used controversially as words of masculine, feminine or neuter genders, so the variety names are of different grammatical genders. The breeders successfully implemented direct and reciprocal crossing of several species of wheat and rye, giving many Latin names for triticale hybrids. Many of these names are formally similar to species names, but usually do not meet the requirements of the nomenclature code and are illegal. Only some of the proposed names are published, but they are not widely used in agronomic practice. At the same time, assigning illegal names to the new triticale hybrids that do not meet nomenclature requirements and increases confusion is still practiced.Conclusions. According to the Rules of the Ukrainian language, the word triticale relates to the neuter grammar gender. It represents a new field crop and is the Ukrainian conformity to the nothogeneric name ×Triticosecale. Most species and sub-species names proposed by breeders for triticale do not meet the requirements of the International Code of Botanical Nomenclature for algae, mushrooms and plants. For ordering the varietal diversity of triticale names, it is worthwhile to apply the recommendations of the International Code of Nomenclature for Cultivated Plants, which standardizes the names of varieties and their groups.
Show more [+] Less [-]Посухостійкість деревних ліан родини Vitaceae Juss. за умов інтродукції в Правобережному Лісостепу України Full text
2019
В. В. Маковський | Н. Г. Вахновська
Посухостійкість деревних ліан родини Vitaceae Juss. за умов інтродукції в Правобережному Лісостепу України Full text
2019
В. В. Маковський | Н. Г. Вахновська
Мета. Дослідити посухостійкість інтродукованих у Правобережний Лісостеп України деревних ліан родів Ampelopsis Michx. і Parthenocissus Planch. за специфікою анатомо-морфологічної будови листкової поверхні, особливостями водного режиму листків та показниками фізико-хімічних процесів усередині їх тканин у процесі зів’янення. Методи. Польові, морфометричні, фізіологічні, статистичні. Результати. Досліджено посухостійкість деревних ліан родів Ampelopsis і Parthenocissus колекції родини Vitaceaeекспозиційно-колекційної ділянки «Виткі рослини» Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН. За візуальними спостереженнями, у періоди з низьким рівнем вологозабезпечення, пошкодження листків зафіксовано не було, тургор не знижувався. Основні відмінності будови абаксіальної поверхні епідерми листків деревних ліан родів Ampelopsis і Parthenocissus полягають у формі епідермальних клітин та кількості продихів. Електропровідність листків усіх досліджуваних рослин у процесі в’янення зменшувалася стабільно (у середньому на 0,12–0,19 mcS за дві години зів’янення). Утрата води листям у результаті зів’янення становить 10,05–25,63%. В умовах недостатнього вологозабезпечення водний дефіцит листків перебуває на рівні 6,16–8,87%. Висновки. Згідно з величиною середньої багаторічної оцінки фактичної посухостійкості, досліджувані рослини мають високий ступінь посухостійкості. Продиховий апарат деревних ліан роду Ampelopsis відрізняється більшою виразністю ознак ксероморфності порівняно з представниками роду Parthenocissus. Установлено високу адаптованість досліджуваних рослин до умов вирощування. Визначено високий рівень водоутримувальної здатності листків. Виявлено, що в період з низькою вологозабезпеченістю дефіцит води в листках перебуває на низькому рівні. Досліджувані представники відзначаються високим ступенем посухостійкості завдяки наявності ознак ксероморфізму в анатомо-морфологічній будові листкової поверхні, а також особливостям водного режиму та фізико-хімічних процесів усередині тканин листків, що дає можливість їх широкого використання в умовах інтродукції.
Show more [+] Less [-]The extremely halotolerant black yeast Hortaea werneckii - a model for intraspecific hybridization in clonal fungi Full text
2019
Zalar,Polona | Zupančič,Jerneja | Cene,Gostinčar | Zajc,Janja | De Hoog,Sybren | De Leo,Filomena | Azua-Bustos,Armando | Gunde-Cimerman,Nina
The polymorphic black yeast Hortaea werneckii (Capnodiales, Ascomycota) is extremely halotolerant (growth from 0 to 30% [w/v] NaCl) and has been extensively studied as a model for halotolerance in Eukaryotes for over two decades. Its most frequent sources are hypersaline environments and adjacent sea-water habitats in temperate, subtropical and tropical climates. Although typically saprobic, H. werneckii can also act as a commensal coloniser on human skin, causing tinea nigra on hands and soles. Here, we report that addition of NaCl to culture media expands the growth range of H. werneckii to 37 °C, which explains its colonisation of human skin, with its increased salinity. The morphological and physiological plasticity/ versatility of H. werneckii indicate that a species complex might be involved. This was investigated in this polyphasic taxonomic analysis based on the global diversity of H. werneckii strains collected from hypersaline environments, and from humans and animals. Analysis of D1/D2domains of 28S and internal transcribed spacer rDNA revealed 10 and 17 genotypes, respectively, that were not always compliant. The genotypes have global distributions. Human and environmental strains with the same genotypes are intermingled. Due to the limited number of phylogenetically informative characters in the ribosomal DNA dataset, the partial genes encoding for β-tubulin (BTB) and mini-chromosome maintenance protein (MCM7) were also sequenced. The use of these genes was hampered by ambiguous sequences obtained by Sanger sequencing, as a consequence of the diploid and highly heterozygous genome of many H. werneckii strains. Analysis of the BTB and MCM7 genes showed that in some cases two copies of the gene from the same genome are positioned in distant phylogenetic clusters of the intraspecific gene tree. Analysis of whole-genome sequences of selected H. werneckii strains generally confirmed the phylogenetic distances estimated on the basis of ribosomal genes, but also showed substantial reticulation within the phylogenetic history of the strains. This is in line with the hypothesis that the diploid genomes of H. werneckii were formed by hybridizations, which have sometimes occurred between relatively divergent strains.
Show more [+] Less [-]Features of the formation of the market of the common grape vine (Vitis vinifera L.) national varietal resources Full text
2019
С. І. Мельник | Н. С. Орленко | В. М. Матус | К. М. Мажуга | А. Н. Керімов
Features of the formation of the market of the common grape vine (Vitis vinifera L.) national varietal resources Full text
2019
С. І. Мельник | Н. С. Орленко | В. М. Матус | К. М. Мажуга | А. Н. Керімов
Purpose. Reveal the peculiarities of the formation of national varietal resources of grapes, considering current state of the market, needs of consumers, problems and prospects of the viticulture industry in Ukraine. Results. The monitoring of the national varietal resources of the common grape vine in the chronology of the formation of a well-known varieties collection used both for food purposes and in the further breeding process. As of the beginning of 2019, 51 grape varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties suitable for dissemination in Ukraine. In recent years, there has been a tendency to a decrease in the number of new varieties, reduction in the total area of vineyards and young plantings. Technical varieties of the crop dominate in the Register of plant varieties of Ukraine; the assortment of the table grapes and universal groups needs to be expanded. The largest share among the common varieties in Ukraine is occupied by ones of domestic breeding. The results of monitoring of renewal dynamics of the common grape vine varieties in the State Register of Plant Varieties of Ukraine over the past five years indicate a negative trend: 2013 – 11 varieties, 2015 – two, 2018 – one variety. Therefore, the issues of the formation of national varietal resources of grapes are relevant and require a scientific approach to the breeding process, the state scientific and technical examination of the application for a variety of plants and their commercial circulation. New varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties of Ukraine based on the results of the state scientific and technical expertise on the plant variety; it provides for the establishment of criteria for distinctness, uniformity and stability using the morphological description of the identification signs of vegetative and generative organs of grapes and the determination of economically valuable indicators of new varieties. Conclusions. The total number of the common grape vine varieties in Ukraine for the period 2015–2018 decreased, due to the low level of applications for new varieties of both domestic and foreign breeding. The search for modern methods and directions of breeding, the use of new methods for crop varieties and clones identification remains a reserve for expanding the common grape vine assortment
Show more [+] Less [-]Features of the formation of the market of the common grape vine (Vitis vinifera L.) national varietal resources Full text
2019
Мельник, С. І | Орленко, Н. С | Матус, В. М | Мажуга, К. М | Керімов, А. Н
Purpose. Reveal the peculiarities of the formation of national varietal resources of grapes, considering current state of the market, needs of consumers, problems and prospects of the viticulture industry in Ukraine. Results. The monitoring of the national varietal resources of the common grape vine in the chronology of the formation of a well-known varieties collection used both for food purposes and in the further breeding process. As of the beginning of 2019, 51 grape varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties suitable for dissemination in Ukraine. In recent years, there has been a tendency to a decrease in the number of new varieties, reduction in the total area of vineyards and young plantings. Technical varieties of the crop dominate in the Register of plant varieties of Ukraine; the assortment of the table grapes and universal groups needs to be expanded. The largest share among the common varieties in Ukraine is occupied by ones of domestic breeding. The results of monitoring of renewal dynamics of the common grape vine varieties in the State Register of Plant Varieties of Ukraine over the past five years indicate a negative trend: 2013 – 11 varieties, 2015 – two, 2018 – one variety. Therefore, the issues of the formation of national varietal resources of grapes are relevant and require a scientific approach to the breeding process, the state scientific and technical examination of the application for a variety of plants and their commercial circulation. New varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties of Ukraine based on the results of the state scientific and technical expertise on the plant variety; it provides for the establishment of criteria for distinctness, uniformity and stability using the morphological description of the identification signs of vegetative and generative organs of grapes and the determination of economically valuable indicators of new varieties. Conclusions. The total number of the common grape vine varieties in Ukraine for the period 2015–2018 decreased, due to the low level of applications for new varieties of both domestic and foreign breeding. The search for modern methods and directions of breeding, the use of new methods for crop varieties and clones identification remains a reserve for expanding the common grape vine assortment
Show more [+] Less [-]Features of the formation of the market of the common grape vine (Vitis vinifera L.) national varietal resources | Особливості формування ринку національних сортових ресурсів винограду справжнього (Vitis vinifera L.) | Особенности формирования рынка национальных сортовых ресурсов винограда культурного (Vitis vinifera L.) Full text
2019
Мельник, С. І. | Орленко, Н. С. | Матус, В. М. | Мажуга, К. М. | Керімов, А. Н.
Мета. Розкрити особливості формування національних сортових ресурсів винограду, з огляду на сучасний стан ринку, потреби споживачів, проблеми та перспективи галузі виноградарства в Україні.Результати. Здійснено моніторинг національних сортових ресурсів винограду справжнього в хронології формування колекції загальновідомих сортів, які використовують як для продовольчих цілей, так і в подальшому селекційному процесі. Станом на початок 2019 р. до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні включено 51 сорт винограду справжнього. Протягом останніх років спостерігається тенденція до зменшення кількості нових сортів, скорочення загальної площі виноградників та закладання молодих насаджень. У Реєстрі сортів рослин України домінують сорти культури технічного напряму використання, потребує розширення сортимент столової та універсальної групи. Найбільшу частку серед поширених на території України займають сорти вітчизняної селекції. Результати моніторингу динаміки сортооновлення винограду справжнього в Державному реєстрі сортів рослин України за останні п’ять років свідчать про негативну тенденцію: 2013 р. – 11 сортів, 2015 р. – два, 2018 р. – один сорт. Тому питання формування національних сортових ресурсів винограду справжнього є актуальним та потребує наукового підходу до селекційного процесу, державної науково-технічної експертизи заявки на сорт рослин та їх комерційного обігу. Нові сорти винограду справжнього включають до Державного реєстру сортів рослин України на підставі результатів державної науково-технічної експертизи на сорт рослин, яка передбачає встановлення критеріїв відмітності, однорідності та стабільності методом морфологічного опису ідентифікаційних ознак вегетативних і генеративних органів винограду й визначення господарськоцінних показників нових сортів.Висновки. Загальна кількість сортів винограду справжнього в Україні за період 2015–2018 рр. зменшилася, що зумовлено низьким рівнем подання заявок на нові сорти як вітчизняної, так і зарубіжної селекції. Резервом розширення сортименту винограду справжнього залишається пошук сучасних методів та напрямів селекції, застосування новітніх методів ідентифікації сортів і клонів культури | Purpose. Reveal the peculiarities of the formation of national varietal resources of grapes, considering current state of the market, needs of consumers, problems and prospects of the viticulture industry in Ukraine. Results. The monitoring of the national varietal resources of the common grape vine in the chronology of the formation of a well-known varieties collection used both for food purposes and in the further breeding process. As of the beginning of 2019, 51 grape varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties suitable for dissemination in Ukraine. In recent years, there has been a tendency to a decrease in the number of new varieties, reduction in the total area of vineyards and young plantings. Technical varieties of the crop dominate in the Register of plant varieties of Ukraine; the assortment of the table grapes and universal groups needs to be expanded. The largest share among the common varieties in Ukraine is occupied by ones of domestic breeding. The results of monitoring of renewal dynamics of the common grape vine varieties in the State Register of Plant Varieties of Ukraine over the past five years indicate a negative trend: 2013 – 11 varieties, 2015 – two, 2018 – one variety. Therefore, the issues of the formation of national varietal resources of grapes are relevant and require a scientific approach to the breeding process, the state scientific and technical examination of the application for a variety of plants and their commercial circulation. New varieties of the common grape vine are included in the State Register of Plant Varieties of Ukraine based on the results of the state scientific and technical expertise on the plant variety; it provides for the establishment of criteria for distinctness, uniformity and stability using the morphological description of the identification signs of vegetative and generative organs of grapes and the determination of economically valuable indicators of new varieties. Conclusions. The total number of the common grape vine varieties in Ukraine for the period 2015–2018 decreased, due to the low level of applications for new varieties of both domestic and foreign breeding. The search for modern methods and directions of breeding, the use of new methods for crop varieties and clones identification remains a reserve for expanding the common grape vine assortment | Цель. Раскрыть особенности формирования национальных сортовых ресурсов винограда, учитывая современное состояние рынка, потребности потребителей, проблемы и перспективы отрасли виноградарства в Украине. Результаты. Осуществлен мониторинг национальных сортовых ресурсов винограда культурного в хронологии формирования коллекции общеизвестных сортов, которые используют как в продовольственных целях, так и в дальнейшем в селекционном процессе. По состоянию на начало 2019 г. в Государственный реестр сортов растений, пригодных для распространения в Украине, включено 51 сорт винограда культурного. В последние годы наблюдается тенденция к уменьшению количества новых сортов, сокращение общей площади виноградников и закладки молодых насаждений. В Реестре сортов растений Украины доминируют сорта культуры технического направления использования, нуждается в расширении асортимент столовой и универсальной группы. Наибольшую удельную долю среди распространенных на территории Украины занимают сорта отечественной селекции. Результаты мониторинга динамики сортообновления винограда культурного в Государственном реестре сортов растений Украины за последние пять лет свидетельствуют о негативной тенденции: 2013 г. – 11 сортов, 2015 г. – два, 2018 г. – один сорт. Поэтому вопросы формирования национальных сортовых ресурсов винограда культурного актуальны и требуют научного подхода к селекционному процессу, государственной научно-технической экспертизе заявки на сорт растений и их коммерческого оборота. Новые сорта винограда культурного включают в Государственный реестр сортов растений Украины на основании результатов государственной научно-технической экспертизы на сорт растений, которая предусматривает установление критериев отличия, однородности и стабильности методом морфологического описания идентификационных признаков вегетативных и генеративных органов винограда и определения хозяйственно-ценных показателей новых сортов. Выводы. Общее количество сортов винограда культурного в Украине за период 2015–2018 гг. уменьшилось, что обусловлено низким уровнем подачи заявок на новые сорта как отечественной, так и зарубежной селекции. Резервом расширения сортимента винограда культурного остается поиск современных методов и направлений селекции, применение новейших методов идентификации сортов и клонов культуры.
Show more [+] Less [-]Features of forming a conveyor of commodity products of lettuce, Lactuca sativa L., varieties in the Western Forest-Steppe of Ukraine Full text
2019
Н. В. Лещук | О. Й. Дидів | О. В. Хареба
Features of forming a conveyor of commodity products of lettuce, Lactuca sativa L., varieties in the Western Forest-Steppe of Ukraine Full text
2019
Н. В. Лещук | О. Й. Дидів | О. В. Хареба
Purpose. To reveal the scientific bases of forming the conveyor production of commercial products of lettuce, Lactuca sativa L., varieties in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Field research was conducted during 2015–2017 at the research field of the Department of Horticulture and Vegetable Growing of the Lviv National Agrarian University in accordance with the Methodology on Experimental Techniques in Vegetable and Melon Growing (2001) and Methods of Expertise of lettuce, Lactuca sativa L., varieties. Results. It is revealed that the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine contribute to the optimal growth and development of all lettuce varieties of the corresponding types, as evidenced by the structure of conveyor receipt of fresh commodity products to the consumer (first decade of April – first decade of November). The shortest growing season was provided by lettuce varieties var. secalina ‘Zorepad, ‘Malakhit, ‘Dublianskyi’, which have the shortest period from seedlings to technical ripeness (21–42 days). Therefore, varieties of this variation occupy the largest share in the conveyor production of commercial products, which, with early spring sowing in open ground (April 14–20), comes to the consumer in the first decade of May. Winter sowing (21.11) ensured the receipt of fresh produce in the first decade of April. Commercial products by mass of edible organs, shape of the rosette of leaves (heads, stems), color, consistency and taste qualities corresponds to the technical requirements for Lactuca sativa L. Conclusions. The selection of varieties of lettuce for the conveyor production of commercial products should be carried out taking into account the variety of the corresponding type, ripeness group, and timing of sowing. The receipt of fresh lettuce to the consumer is directly dependent on the timing of seeds sowing (early spring, late spring, summer-autumn and winter).
Show more [+] Less [-]Features of forming a conveyor of commodity products of lettuce, Lactuca sativa L., varieties in the Western Forest-Steppe of Ukraine Full text
2019
Лещук, Н. В | Дидів, О. Й | Хареба, О. В
Purpose. To reveal the scientific bases of forming the conveyor production of commercial products of lettuce, Lactuca sativa L., varieties in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine. Methods. Field research was conducted during 2015–2017 at the research field of the Department of Horticulture and Vegetable Growing of the Lviv National Agrarian University in accordance with the Methodology on Experimental Techniques in Vegetable and Melon Growing (2001) and Methods of Expertise of lettuce, Lactuca sativa L., varieties. Results. It is revealed that the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine contribute to the optimal growth and development of all lettuce varieties of the corresponding types, as evidenced by the structure of conveyor receipt of fresh commodity products to the consumer (first decade of April – first decade of November). The shortest growing season was provided by lettuce varieties var. secalina ‘Zorepad, ‘Malakhit, ‘Dublianskyi’, which have the shortest period from seedlings to technical ripeness (21–42 days). Therefore, varieties of this variation occupy the largest share in the conveyor production of commercial products, which, with early spring sowing in open ground (April 14–20), comes to the consumer in the first decade of May. Winter sowing (21.11) ensured the receipt of fresh produce in the first decade of April. Commercial products by mass of edible organs, shape of the rosette of leaves (heads, stems), color, consistency and taste qualities corresponds to the technical requirements for Lactuca sativa L. Conclusions. The selection of varieties of lettuce for the conveyor production of commercial products should be carried out taking into account the variety of the corresponding type, ripeness group, and timing of sowing. The receipt of fresh lettuce to the consumer is directly dependent on the timing of seeds sowing (early spring, late spring, summer-autumn and winter).
Show more [+] Less [-]Особенности формирования конвейера товарной продукции сортов салата посевного Lactuca sativa L. в Западной Лесостепи Украины | Особливості формування конвеєру товарної продукції сортів салату посівного Lactuca sativa L. у Західному Лісостепу України | Features of forming a conveyor of commodity products of lettuce, Lactuca sativa L., varieties in the Western Forest-Steppe of Ukraine Full text
2019
Лещук, Н. В. | Дидів, О. Й. | Хареба, О. В.
Цель. Раскрыть научные основы формирования конвейера производства товарной продукции сортов салата посевного Lactuca sativa L. в условиях Западной Лесостепи Украины. Методы. Полевые исследования проводили в течение 2015–2017 гг. на опытном поле кафедры садоводства и овощеводства Львовского национального аграрного университета в соответствии с Методикой исследовательского дела в овощеводстве и бахчеводстве (2001) и Методикой проведения экспертизы сортов салата посевного Lactuca sativa L. на отличимость, однородность и стабильность (2007). Результаты. Установлено, что почвенно-климатические условия Западной Лесостепи Украины способствуют оптимальному росту и развитию растений салата посевного всех разновидностей соответствующих типов о чем свидетельствует структура конвейерного поступления свежей товарной продукции к потребителю (первая декада апреля – первая декада ноября). Самый короткий период вегетации обеспечили сорта салата посевного var. secalina ‘Зорепад’, ‘Малахіт’, ‘Дублянський’, которые имеют самый короткий период от всходов до технической спелости – 21–42 суток. Сорта этой разновидности занимают наибольший удельный вес в конвейерном производстве товарной продукции, которая при ранневесенних сроках посева в открытую почву (14.04–20.04) уже в первой декаде мая поступает к потребителю. Посев под зиму (21.11) обеспечил поступление свежей продукции уже в первой декаде апреля. Товарная продукция по массе продуктовых органов, габитусе розетки листьев (головки, стеблей), окраске, консистенции и вкусовым качествам соответствует техническим требованиям к товарной продукции Lactuca sativa L. Выводы. Подбор сортов салата посевного для конвейерного производства товарной продукции необходимо проводить с учетом разновидности соответствующего типа, группы спелости, сроков посева. Поступление свежей товарной продукции салата посевного к потребителю находится в прямой зависимости от сроков посева семян (ранневесенний, поздневесенний, летне-осенний и под зиму). | Purpose. To reveal the scientific bases of forming the conveyor production of commercial products of lettuce, Lactuca sativa L., varieties in the conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine.Methods. Field research was conducted during 2015–2017 at the research field of the Department of Horticulture and Vegetable Growing of the Lviv National Agrarian University in accordance with the Methodology on Experimental Techniques in Vegetable and Melon Growing (2001) and Methods of Expertise of lettuce, Lactuca sativa L., varieties.Results. It is revealed that the soil and climatic conditions of the Western Forest-Steppe of Ukraine contribute to the optimal growth and development of all lettuce varieties of the corresponding types, as evidenced by the structure of conveyor receipt of fresh commodity products to the consumer (first decade of April – first decade of November). The shortest growing season was provided by lettuce varieties var. secalina ‘Zorepad, ‘Malakhit, ‘Dublianskyi’, which have the shortest period from seedlings to technical ripeness (21–42 days). Therefore, varieties of this variation occupy the largest share in the conveyor production of commercial products, which, with early spring sowing in open ground (April 14–20), comes to the consumer in the first decade of May. Winter sowing (21.11) ensured the receipt of fresh produce in the first decade of April. Commercial products by mass of edible organs, shape of the rosette of leaves (heads, stems), color, consistency and taste qualities corresponds to the technical requirements for Lactuca sativa L.Conclusions. The selection of varieties of lettuce for the conveyor production of commercial products should be carried out taking into account the variety of the corresponding type, ripeness group, and timing of sowing. The receipt of fresh lettuce to the consumer is directly dependent on the timing of seeds sowing (early spring, late spring, summer-autumn and winter). | Мета. Розкрити наукові основи формування конвеєру виробництва товарної продукції сортів салату посівного Lactuca sativa L. в умовах Західного Лісостепу України. Методи. Польові дослідження проводили впродовж 2015–2017 рр. на дослідному полі кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного аграрного університету відповідно до Методики дослідної справи в овочівництві та баштанництві (2001) та Методики проведення експертизи сортів салату посівного Lactuca sativa L. на відмінність, однорідність і стабільність (2007). Результати. ґрунтово-кліматичні умови Західного Лісостепу України сприяють оптимальному росту й розвитку рослин салату посівного всіх різновидів відповідних типів, про що свідчить структура конвеєрного надходження свіжої товарної продукції до споживача (перша декада квітня – перша декада листопада). Найкоротший період вегетації забезпечили сорти салату посівного var. secalina ‘Зорепад’, ‘Малахіт’, ‘Дублянський’, які мають найкоротший період від сходів до технічної стиглості – 21–42 доби. Тому сорти цієї різновидності займають найбільшу питому частку в конвеєрному виробництві товарної продукції, яка за ранньовесняних строків сівби у відкритому ґрунті (14.04–20.04) вже в першій декаді травня надходить до споживача. Сівба під зиму (21.11) забезпечила надходження свіжої продукції вже в першій декаді квітня. Товарна продукція за масою продуктових органів, габітусом розетки листків (головки, стебла), забарвленням, консистенцією та смаковими якостями відповідає технічним вимогам до товарної продукції Lactuca sativa L. Висновки. Підбір сортів салату посівного для конвеєрного виробництва товарної продукції необхідно проводити з урахуванням різновидності відповідного типу, групи стиглості, строків сівби. Надходження свіжої товарної продукції салату посівного до споживача перебуває у прямій залежності від строків сівби насіння (ранньовесняний, пізньовесняний, літньо-осінній та під зиму).
Show more [+] Less [-]Успадкування елементів продуктивності колоса в гібридів F1 Triticum aestivum L., створених за участі сортів носіїв пшенично-житніх транслокацій 1AL.1RS і 1BL.1RS Full text
2019
Н. С. Дубовик | О. В. Гуменюк | В. В. Кириленко | І. І. Місюра | Т. М. Хоменко
Успадкування елементів продуктивності колоса в гібридів F1 Triticum aestivum L., створених за участі сортів носіїв пшенично-житніх транслокацій 1AL.1RS і 1BL.1RS Full text
2019
Н. С. Дубовик | О. В. Гуменюк | В. В. Кириленко | І. І. Місюра | Т. М. Хоменко
Мета. Установити успадкування елементів продуктивності головного колоса гібридами першого покоління пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування сортів, які є носіями пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ) 1ВL/1RS і 1AL/1RS. Методи. Фенологічні, біометричні та статистичні. Результати. Відзначено диференціацію елементів структури врожаю між гібридами F1. У 2016 р. за результатами аналізу довжини головного колоса гібридів F1 наддомінування виявили у 26,7% із них, частково позитивне домінування – у 10,0%; за кількістю зерен: наддомінування – у 13,3%, частково позитивне домінування – у 10,0%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 16,7%, часткове позитивне домінування – у 3,3%. У 2017 р. за довжиною головного колоса наддомінування визначено в 36,7% гібридів першого покоління, часткове позитивне – у 10%; за кількістю зерен: наддомінування – у 46,7%, часткове позитивне домінування – у 6,7%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 40,0%, часткове позитивне домінування – у 10%. Селекційно найціннішою за поєднанням довжини головного колоса та маси зерен із нього є пряма комбінація схрещування ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у якої виявлено гетерозис у 2016 і 2017 рр.; за поєднанням кількості й маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Поєднання двох транслокацій у пшеничному генотипі може виступати як допоміжний генетичний фон, який підвищує адаптивні властивості генотипу до стресових умов довкілля та забезпечує високий і сталий рівень зернової продуктивності. Висновки. Виявлено різний ступінь успадкування елементів зернової продукції в гібридів пшениці F1. Виділено гібридні комбінації F1, які забезпечили наддомінування та часткове позитивне домінування довжини, кількості та маси зерен головного колоса від схрещування сортів-носіїв ПЖТ. Селекційно найціннішими генотипами за поєднанням довжини головного колоса і маси зерен із нього є ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а кількості та маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS).
Show more [+] Less [-]Успадкування елементів продуктивності колоса в гібридів F1 Triticum aestivum L., створених за участі сортів носіїв пшенично-житніх транслокацій 1AL.1RS і 1BL.1RS | Inheritance of wheat head productivity elements in F1 Triticum aestivum L. hybrids created on the basis of cultivars carring wheat-rye translocations 1AL.1RS and 1BL.1RS | Наследование элементов продуктивности колоса у гибридов F1 Triticum aestivum L., созданных с участием сортов носителей пшенично-ржаных транслокаций 1AL.1RS и 1BL.1RS Full text
2019
Дубовик, Н. С. | Гуменюк, О. В. | Кириленко, В. В. | Місюра, І. І. | Хоменко, Т. М.
Цель. Установить наследование элементов продуктивности главного колоса гибридами первого поколения пшеницы мягкой озимой, полученных от скрещивания сортов, которые являются носителями пшенично-ржаных транслокаций (ПЖТ) 1ВL.1RS и 1AL.1RS. Методы. Фенологические, биометрические и статистические. Результаты. Отмечено дифференциацию элементов структуры урожая между гибридами F1. В 2016 г. по результатам анализа длины главного колоса гибридов F1 сверхдоминирование обнаружили у 26,7% из них, частично положительное доминирование – у 10,0%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 13,3%, частично положительное доминирование – у 10,0%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 16,7%, частичное положительное доминирование – у 3,3%. В 2017 г. по длине главного колоса сверхдоминирование определено у 36,7% гибридов первого поколения, частичное положительное – у 10%; по количеству зерен: сверхдоминирование – у 46,7%, частичное положительное доминирование – у 6,7%; по массе зерен с главного колоса: сверхдоминирование – у 40,0%, частичное положительное доминирование – у 10%. Селекционно наиболее ценной по сочетанию длины и массы зерен с главного колоса является прямая комбинация скрещивания ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у которой обнаружен гетерозис в 2016 и 2017 гг.; по сочетанию количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівская’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Сочетание двух транслокаций в пшеничном генотипе может выступать как вспомогательный генетический фон, который повышает адаптивные свойства генотипа к стрессовым условиям окружающей среды и обеспечивает высокий и постоянный уровень зерновой продуктивности. Выводы. Выявлено разную степень наследования элементов зерновой продукции у гибридов пшеницы F1. Выделены гибридные комбинации F1, которые обеспечили сверхдоминирование и частичное положительное доминирование длины, количества и веса зерен главного колоса от скрещивания сортов-носителей ПЖТ. Селекционно наиболее ценными генотипами по сочетанию длины главного колоса и массы зерен с него является ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а количества и массы зерен с главного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівска’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). | Мета. Установити успадкування елементів продуктивності головного колоса гібридами першого покоління пшениці м’якої озимої, отриманих від схрещування сортів, які є носіями пшенично-житніх транслокацій (ПЖТ) 1ВL/1RS і 1AL/1RS. Методи. Фенологічні, біометричні та статистичні. Результати. Відзначено диференціацію елементів структури врожаю між гібридами F1. У 2016 р. за результатами аналізу довжини головного колоса гібридів F1 наддомінування виявили у 26,7% із них, частково позитивне домінування – у 10,0%; за кількістю зерен: наддомінування – у 13,3%, частково позитивне домінування – у 10,0%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 16,7%, часткове позитивне домінування – у 3,3%. У 2017 р. за довжиною головного колоса наддомінування визначено в 36,7% гібридів першого покоління, часткове позитивне – у 10%; за кількістю зерен: наддомінування – у 46,7%, часткове позитивне домінування – у 6,7%; за масою зерен із головного колоса: наддомінування – у 40,0%, часткове позитивне домінування – у 10%. Селекційно найціннішою за поєднанням довжини головного колоса та маси зерен із нього є пряма комбінація схрещування ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), у якої виявлено гетерозис у 2016 і 2017 рр.; за поєднанням кількості й маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). Поєднання двох транслокацій у пшеничному генотипі може виступати як допоміжний генетичний фон, який підвищує адаптивні властивості генотипу до стресових умов довкілля та забезпечує високий і сталий рівень зернової продуктивності. Висновки. Виявлено різний ступінь успадкування елементів зернової продукції в гібридів пшениці F1. Виділено гібридні комбінації F1, які забезпечили наддомінування та часткове позитивне домінування довжини, кількості та маси зерен головного колоса від схрещування сортів-носіїв ПЖТ. Селекційно найціннішими генотипами за поєднанням довжини головного колоса і маси зерен із нього є ‘Колумбія’ / ‘Експромт’ (1AL.1RS / 1AL.1RS), а кількості та маси зерен із головного колоса – ‘Світанок Миронівський’ / ‘Легенда Миронівська’ (1BL.1RS / 1BL.1RS). | Purpose. Investigate the inheritance of the elements of productivity of the main ear-head by hybrids of the first generation of soft winter wheat, obtained from crossing varieties that carry wheat-rye translocations (WRT) 1BL.1RS and 1AL.1RS. Methods. Phenological, biometric, and statistical. Results. The differentiation of the elements of the crop structure between F1 hybrids was revealed. In 2016, based on the results of the analysis of the main ear length of F1 hybrids overdominance was detected in 26.7% of them, partial positive dominance – in 10.0%; by the number of grains: overdominance – in 13.3%, partial positive dominance – in 10.0%; by weight of grains from the main ear: overdominance – 16.7%, partial positive dominance – 3.3%. In 2017, overdominance along the length of the main ear was determined in 36.7% of the first generation hybrids, partial positive dominance – in 10%; by the number of grains: overdominance – 46.7%, partial positive dominance – 6.7%; by weight of grains from the main ear: over-domination – 40.0%, partial positive dominance – 10%. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the length of the main ear and the grain weight of it, heterosis was observed in 2016 and 2017; ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) showed good results in combination of the number and weight of grains from the main ear. The combination of two translocations in the wheat genotype can act as an auxiliary genetic background that increases the adaptive properties of the genotype to stressful environmental conditions and provides a high and constant level of grain productivity. Conclusions. A different degree of inheritance of grain product elements in wheat hybrids F1 was revealed. Hybrid combinations F1, which provided overdominance and partial positive dominance of the length, number and weight of grains of the main ear from crossing carrier cultivars carring WRT were identified. In terms of breeding ‘Kolumbiia’ / ‘Ekspromt’ (1AL.1RS / 1AL.1RS) crossing was the most valuable by the combination of the main ear length and the weight of grains, ‘Svitanok Myronivskyi’ / ‘Lehenda Myronivska’ (1BL.1RS / 1BL.1RS) – in combination of the number and weight of grains from the main ear.
Show more [+] Less [-]Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Full text
2019
М. І. Кулик | Д. Б. Рахметов | І. І. Рожко | Н. О. Сиплива
Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Full text
2019
М. І. Кулик | Д. Б. Рахметов | І. І. Рожко | Н. О. Сиплива
Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом). Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті. Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.
Show more [+] Less [-]Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Full text
2019
Кулик, М. І | Рахметов, Д. Б | Рожко, І. І | Сиплива, Н. О
Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом). Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу. Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті. Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості.
Show more [+] Less [-]The study of the varietal specimens of switchgrass (Panicum virgatum L.) on a complex of useful signs in the Central Forest-Steppe of Ukraine conditions | Исходный материал проса прутьевидного (Panicum virgatum L.) за комплексом хозяйственно-ценных признаков в условиях Центральной Лесостепи Украины | Вихідний матеріал проса прутоподібного (Panicum virgatum L.) за комплексом господарсько-цінних ознак в умовах Центрального Лісостепу України Full text
2019
Кулик, М. І. | Рахметов, Д. Б. | Рожко, І. І. | Сиплива, Н. О.
Purpose. To study switchgrass varietal specimens (‘Zoriane’, ‘Morozko’, ‘Liniia 1307’ and ‘Cave-in-Rock’) according to economically valuable traits, and to distinguish the most yielding specimens with high yield of certified seed in relation to the weather conditions of the vegetation period (hydrothermal coefficient). Methods. Methods of scientific research in agronomy, laboratory-field method – to determine the quantitative indicators of vegetative and generative parts of plants and the weight of 1000 seeds, quantitative-weight methods – to determine crop productivity and yield of certified seed; statistical processing of research results was performed by a dispersion analysis and variation statistics. Results. Varietal specimens ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’ formed the highest quantitative indicators of vegetative (height of plants, number of stems and leaves, length of flag leaf) and generative part of plants (panicle length and width, number of twigs of the first order, number of panicles and weight of seeds from panicle) independently from the cultivation conditions. Influence of biometric (quantitative) indicators of the generative part of plants, in close interaction with the weather conditions by HTC during the vegetation period, on the seed productivity, which affects the total crop yield, has been determined according to the research results. Seed yield of switchgrass varietal specimens by the determination coefficient (d) depends on: 53–59% – the number of twigs of the first order, 48–52% – the number of panicles, 12–21% – the seeds size, and 6–12% – the length and width of panicle. Conclusion. Variety ‘Zoriane’ and ‘Liniia 1307’, which form weighty seeds, high seed yield (more than 250 kg/ha) of certified seed (about 65%) have been distinguished and can be used in further breeding work to create and expand switchgrass assortment. In future, this will allow to get seed material of high quality without any additional cost as well as to establish new energy plantations for the production of plant biomass for energy purposes and additional products for various industries. | Мета. Вивчити сортозразки проса прутоподібного (’Зоряне’, Морозко’, ’Лінія 1307’ та ’Cave-in-Rock’) за господарсько-цінними ознаками та виокремити з-поміж них найурожайніші, що мають високий вихід кондиційного насіння у взаємозв’язку з погодними умовами вегетаційного періоду за ГТК (гідротермічним коефіцієнтом).Методи. Методика наукових досліджень в агрономії; лабораторно-польовий – визначення кількісних показників вегетативної та генеративної частини рослин і маси 1000 насінин, кількісно-ваговий – для встановлення врожайності та виходу кондиційного насіння; статистичну обробку результатів досліджень виконували за допомогою варіаційної статистики та дисперсійного аналізу.Результати. Найвищі кількісні показники вегетативної (висота рослин, кількість стебел і листків, довжина прапорцевого листка) та генеративної частини рослин (довжина і ширина волоті, кількість гілочок 1-го порядку, кількість волотей, вага насіння з волоті) сформували сортозразки ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’ незалежно від умов вирощування. За результатами досліджень визначено вплив біометричних (кількісних) показників генеративної частини рослин, у тісній взаємодії з погодними умовами за ГТК за вегетаційний період, на насіннєву продуктивність, що обумовлюють загальний врожай насіння. Урожайність насіння сортозразків проса прутоподібного за коефіцієнтом детермінації (d) залежала: на 53–59 % – від кількості гілочок першого порядку, на 48–52 % – від кількості волотей, на 12–21 % – від крупності насіння та на 6–12 % – від довжини та ширини волоті.Висновки. Виокремлено сорти ’Зоряне’ та ’Лінія 1307’, які формували ваговите насіння, високу насіннєву врожайність (більше 250 кг/га) кондиційного насіння (близько 65 %) та можуть бути використані в подальшій селекційній роботі для створення і розширення сортименту проса прутоподібного. У перспективі це дозволить без додаткових затрат отримувати якісний насіннєвий матеріал, закладати нові енергоплантації для виробництва біомаси рослин для енергетичних цілей та додаткові продукти для різних галузей промисловості. | Цель. Изучить сортообразцы проса прутьевидного (‘Зоряне’, ‘Морозко’, ‘Лінія 1307’ и ‘Cave-in-Rock’) по хозяйственно-ценным признакам и выделить среди них наиболее урожайные, имеющие высокий выход кондиционных семян во взаимосвязи с погодными условиями вегетационного периода по ГТК (гидротермическому коэффициенту). Методы. Методика научных исследований в агрономии; лабораторно-полевой – определение количественных показателей вегетативной и генеративной части растений, массы 1000 семян; количественно-весовой – для установления урожайности и выхода кондиционных семян; статистическую обработку результатов исследований выполняли с помощью вариационной статистики и дисперсионного анализа. Результаты. Наиболее высокие количественные показатели вегетативной (высота растений, количество стеблей и листьев, длина флагового листа) и генеративной части растений (длина и ширина метелки, количество веточек 1-го порядка, количество метелок, вес семян с метелки) сформировали сортообразцы ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, независимо от условий выращивания. По результатам исследований определено влияние биометрических (количественных) показателей генеративной части растений в тесном взаимодействии с погодными условиями по ГТК за вегетационный период на семенную продуктивность, обусловливающих общий урожай семян. Урожайность семян сортообразцов проса прутьевидного по коэффициенту детерминации (d) зависела: на 53–59% – от количества веточек первого порядка, на 48–52% – от количества метелок, на 12–21% – от крупности семян и на 6–12% – от длины и ширины метелки. Выводы. Выделены сорта ‘Зоряне’ и ‘Лінія 1307’, которые сформировали более крупные семена, высокую семенную урожайность (более 250 кг/га) кондиционных семян (около 65 %) и могут быть использованы в дальнейшей селекционной работе для создания и расширения сортимента проса прутьевидного. В перспективе это позволит без дополнительных затрат получать качественный семенной материал, закладывать новые энергоплантации для производства биомассы растений для энергетических целей и получать дополнительные продукты для различных отраслей промышленности.
Show more [+] Less [-]Вміст неорганічних елементів у зерні рису залежно від способів зрошення Full text
2019
В. В. Швартау | Л. М. Михальська | В. В. Дудченко | В. О. Скидан
Вміст неорганічних елементів у зерні рису залежно від способів зрошення Full text
2019
В. В. Швартау | Л. М. Михальська | В. В. Дудченко | В. О. Скидан
Мета. Дослідити вміст важких металів у зерні різних сортів рису за різних умов поливу. Оцінити вміст основних мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин у зерні рису для біофортифікації та інгібування накопичення важких металів. Методи. Рослини сортів рису ‘Консул’ і ‘Віконт’ вирощували на дослідних полях Інституту рису НААН України за поливу затопленням чи краплинним зрошенням. Зразки зерна до елементного аналізу спалювали в азотній кислоті на системі мікрохвильової підготовки проб Milestone Start D. Визначення вмісту неорганічних елементів проводили методом мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) на Agilent 7700x у режимі продувки гелієм. Результати. Впровадження крапельного поливу в порівнянні з поливом затопленням призвело до зниження накопичення арсену в зерні у 2,3–3,0 рази. При цьому встановлено зростання накопичення кадмію та стронцію. За крапельного поливу збільшилось також накопичення у зерні мікроелементів – складових редокс-систем рослин (міді, цинку, марганцю). Незначне зниження вмісту заліза при цьому може бути пов’язане із активацією механізмів блокування надходження та перерозподілу арсену в зерно. Урожайність сортів рису була вищою при затопленні. У сортів ‘Віконт’ і ‘Консул’ при затопленні вона була на рівні 9,35 та 11,76 т/га, а за краплинного зрошення – 6,80 й 9,30 т/га відповідно. Сумарний вміст неорганічних елементів був істотно нижчим у зерні сорту ‘Консул’. Ймовірно, це пов’язано із відносним зниженням елементів у біомасі за високої продуктивності даного сорту. Висновки. Природна контамінація урожаю рису арсеном суттєво обмежує харчову цінність культури. Впровадження крапельного поливу посівів рису дозволяє знизити рівні накопичення високотоксичного арсену в зерні, що особливо важливо для продуктів дитячого харчування. Визначене за крапельного поливу зростання накопичення кадмію та стронцію обумовлює високі вимоги до якості фосфорних добрив, що застосовуються у технологіях вирощування культури. Впровадження крапельного поливу оптимізує аеробні умови надходження іонів, що призводить до зростання накопичення мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин. Виключенням є невелике зниження вмісту заліза, що може бути пов’язано із активацією механізмів інгібування надходження арсену до зерна рису. При цьому спостерігається невелике зниження продуктивності посівів. Таким чином, за крапельного поливу спостерігається посилення накопичення біологічно важливих металів та зниження накопичення високотоксичного арсену.
Show more [+] Less [-]Содержание неорганических элементов в зерне риса в зависимости от способов орошения | Content of inorganic elements in rice grain depending on irrigation methods | Вміст неорганічних елементів у зерні рису залежно від способів зрошення Full text
2019
Швартау, В. В. | Скидан, В. О. | Михальська, Л. М. | Дудченко, В. В.
Мета. Дослідити вміст важких металів у зерні різних сортів рису за різних умов поливу. Оцінити вміст основних мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин у зерні рису для біофортифікації та інгібування накопичення важких металів. Методи. Рослини сортів рису ‘Консул’ і ‘Віконт’ вирощували на дослідних полях Інституту рису НААН України за поливу затопленням чи краплинним зрошенням. Зразки зерна до елементного аналізу спалювали в азотній кислоті на системі мікрохвильової підготовки проб Milestone Start D. Визначення вмісту неорганічних елементів проводили методом мас-спектрометрії з індуктивно зв’язаною плазмою (ICP-MS) на Agilent 7700x у режимі продувки гелієм.Результати. Впровадження крапельного поливу в порівнянні з поливом затопленням призвело до зниження накопичення арсену в зерні у 2,3–3,0 рази. При цьому встановлено зростання накопичення кадмію та стронцію. За крапельного поливу збільшилось також накопичення у зерні мікроелементів – складових редокс-систем рослин (міді, цинку, марганцю). Незначне зниження вмісту заліза при цьому може бути пов’язане із активацією механізмів блокування надходження та перерозподілу арсену в зерно. Урожайність сортів рису була вищою при затопленні. У сортів ‘Віконт’ і ‘Консул’ при затопленні вона була на рівні 9,35 та 11,76 т/га, а за краплинного зрошення – 6,80 й 9,30 т/га відповідно. Сумарний вміст неорганічних елементів був істотно нижчим у зерні сорту ‘Консул’. Ймовірно, це пов’язано із відносним зниженням елементів у біомасі за високої продуктивності даного сорту.Висновки. Природна контамінація урожаю рису арсеном суттєво обмежує харчову цінність культури. Впровадження крапельного поливу посівів рису дозволяє знизити рівні накопичення високотоксичного арсену в зерні, що особливо важливо для продуктів дитячого харчування. Визначене за крапельного поливу зростання накопичення кадмію та стронцію обумовлює високі вимоги до якості фосфорних добрив, що застосовуються у технологіях вирощування культури. Впровадження крапельного поливу оптимізує аеробні умови надходження іонів, що призводить до зростання накопичення мікроелементів – компонентів редокс-систем рослин. Виключенням є невелике зниження вмісту заліза, що може бути пов’язано із активацією механізмів інгібування надходження арсену до зерна рису. При цьому спостерігається невелике зниження продуктивності посівів. Таким чином, за крапельного поливу спостерігається посилення накопичення біологічно важливих металів та зниження накопичення високотоксичного арсену. | Purpose. To study the content of heavy metals in the grain of two varieties of rice under different irrigation conditions. To estimate the content of basic microelements – components of redox systems of plants in the grain of rice for biofortification and inhibition of heavy metal accumulation. Methods. Plants of rice varieties ‘Consul’ and ‘Viscount’ were grown on the experimental fields of the Rice Institute of NAAS of Ukraine during flooding or drip irrigation. Grain samples were digested for analysis by microwave sample preparation in nitric acid on Milestone Start D. The content of inorganic elements was determined by ICP-MS method on Agilent 7700x in helium flow mode. Calibration solutions from Inorganic Ventures, USA were used.Results. Compared to flood irrigation, the introduction of drip irrigation leads to a 2.3–3 times decrease in the accumulation of arsenic in the grain. The increase in cadmium and strontium accumulation was found. Drip irrigation also increases the accumulation of trace elements in grain – components of redox systems of plants (copper, zinc, manganese). A slight decrease in iron content is probably associated with the activation of mechanisms for blocking the inflow and reuse of arsenic into the grain. The yield of rice varieties was higher during flooding. In the case of ‘Viscount’ and ‘Consul’, it was 9.35 and 11.76 t/ha in the case of flooding, and 6.80 and 9.30 t/ha in the case of drip irrigation, respectively. The content of inorganic elements/ ash content is significantly lower in the variety ‘Consul’. This is probably due to the dissolution of elements in the biomass with high productivity of this variety. Conclusions. The natural contamination of rice crops with arsenic limits the nutritional value of the crop. The introduction of drip irr igation of r ice crops signif icantly reduces the accumulation of highly toxic arsenic in the grain, which is especially important for children food. The increase in cadmium and strontium accumulation determined by drip irr igation leads to high equirements for the quality of phosphate fer tilizers used in crop cultivation echnologies. Introduction of drip irr igation optimizes the aerobic conditions of ion supply, which leads t o i nc r ea s ed accumul at i on of t r ace e l ement s – components of redox systems of plants. The only exception is a slight decrease in iron content , which is probably associated with the activation of mechanisms of inhibition of the inflow of arsenic to the grain of rice. At the same time, there is a slight decrease in the productivity of crops. Thus, under drip irr igation there is an increase in the accumulation of biologically important metals and a decrease in the accumulation of highly toxic arsenic. | Цель. Исследовать содержание тяжелых металлов в зерне двух сортов риса при разных условиях полива. Оценить содержание основных микроэлементов – компонентов редокс-систем растений в зерне риса для биофортификации и ингибирования накопления тяжелых металлов. Методы. Растения сортов риса ‘Консул’ и ‘Віконт’ выращивали на опытных полях Института риса НААН Украины при поливе затоплением или капельным орошением. Образцы зерна до элементного анализа сжигали в азотной кислоте на системе микроволновой подготовки проб Milestone Start D. Определение содержания неорганических элементов проводили методом мас-спектрометрии с индивидуально связанной плазмой (ICP-MS) на Agilent 7700x в режиме продувки гелием.Результаты. Внедрение капельного полива в сравнении с поливом затоплением привело к снижению накопления арсена в зерне в 2,3–3,0 раза. При этом установлено увеличение накопления кадмия и стронция. При капельном поливе увеличилось накопление также микроэлементов – составных редокс-систем растений (меди, цинка, марганца). Небольшое снижение содержания железа при этом может быть связано с активацией механизмов блокирования поступления и перераспредиления арсена в зерно. Урожайность сортов риса была выше при затоплении. У сортов ‘Віконт’ и ‘Консул’ при затоплении она была на уровне 9,35 и 11,76 т/га, а при капельном орошении – 6,80 и 9,30 т/га соответственно. Суммарное содержание неорганических элементов было существенно ниже у сорта ‘Консул’. Вероятно, это связано с относительным снижением элементов в биомассе при высокой продуктивности данного сорта.Выводы. Естественная контаминация урожая риса арсеном существенно ограничивает пищевую ценность культуры. Внедрение капельного полива посевов риса позволяет существенно снизить уровни накопления высокотоксичного арсена в зерне, что особенно важно для продуктов детского питания. Определенное при капельном поливе повышение накопления кадмия и стронция обуславливает высокие требования к качеству фосфорных удобрений, которые применяются в технологиях выращивания культуры. Внедрение капельного полива оптимизирует аэробные условия поступления ионов, что приводит к повышению накопления микроэлементов – компонентов редокс-систем растений. Исключением является незначительное снижение содержания железа, что, вероятно, связано с активацией механизмов ингибирования поступления арсена в зерно риса. При этом наблюдается небольшое снижение продуктивности посевов. Таким образом, при капельном поливе наблюдается усиление накопления биологически важных металлов и снижение накопления высокотоксичного арсена.
Show more [+] Less [-]