Purpose. Analysis of plant micropropagation technologies for the creation of viable interspecific hybrids and varieties of Actinidia Lindl. Methods. General scientific – hypothesis, experiment, observation, analysis, synthesis method for drawing conclusions. Results. The introduction of in vitro technologies is now becoming the dominant commercial method of large-scale and rapid production of seedlings with stable inheritance of variety traits, high multiplication rate, preservation of economically valuable traits in the absence of production seasonality and time constraints. In addition to reproduction, the breeding process is also accelerated, including mutagenesis and hybridization. It is important to obtain not only a sterile explant, but also a morphogenically active one, that is, a plant that takes roots and subsequently regenerates in vitro. The best in terms of decontamination efficiency is the method of treatment with hypochlorite and the addition of PPM biocide to the nutrient medium, but under these conditions, the lowest survival of explants in all samples was noted. The efficiency of introduction into aseptic culture at the first stage of micropropagation is also affected by the biological characteristics of the primary explants. In studies with nutrient media for A. arguta, it was found that of the elements of mineral nutrition, only 11 ions are necessary for life: five macro- (N, K, P, Mg, S) and six microelements (Cl, Fe, B, Mo, Na, I). Plants in vitro have a lower dry matter content and a greater amount of moisture, including free moisture, which is quickly lost when the water balance is disturbed. Conclusions. The abi­lity to regenerate is more pronounced in the species A. chinensis and A. deliciosa, and to a lesser extent in A. arguta. For A. chinensis, the use of hydroponic technology for the adaptation of regenerants at the ex vitro stage is effective. | Мета. Аналіз технологій мікроклонального розмноження рослин для створення життєздатних міжвидових гібридів і сортів Actinidia Lindl. Методи. Загальнонаукові – гіпотеза, експеримент, спостереження, аналіз, метод синтезу для формування висновків. Результати. Упровадження технологій in vitro натепер стає панівним комерційним методом масштабного й швидкого отримання саджанців зі стабільним успадкуванням ознак сорту, високим коефіцієнтом розмноження, збереженням господарсько-цінних ознак за відсутності сезонності виробництва та обмежень у часі. Крім розмноження, пришвидшується й селекційний процес, зокрема мутагенез і гібридизація. Важливо одержати не лише стерильний експлант, а й морфогенно активний, тобто такий, що приживеться, і згодом регенерує рослину in vitro. Найліпшим за ефективністю деконтамінації є спосіб оброблення гіпохлоритом та додавання у живильне середовище біоциду РРМ, але за цих умов відзначено найменше виживання експлантів у всіх зразків. На ефективність введення в асептичну культуру на першому етапі мікроклонального розмноження впливають також і біологічні особливості первинних експлантів. У дослідженнях із поживними середовищами для A. arguta встановлено, що з елементів мінерального живлення лише 11 іонів є необхідними для життєдіяльності: п’ять макро- (N, K, P, Mg, S) і шість мікроелементів (Cl, Fe, B, Mo, Na, I). Рослини in vitro мають нижчий уміст сухих речовин та більшу кількість вологи, зокрема й вільної, яка за умови порушення водного балансу швидко втрачається. Висновки. Здатність до регенерації більшою мірою виражена у видів A. chinensis та A. deliciosa, меншою – в А. arguta. Для A. chinensis ефективним є застосування гідропонної технології адаптації регенерантів на етапі ex vitro.

Мета. Виділення донорів цінних селекційно-генетичних ознак та створення нового вихідного матеріалу для селекції батьківських компонентів гібридів буряків цукрових за формою коренеплоду. Оцінка продуктивного потенціалу екс­периментальних гібридів буряків цукрових з поліпшеними параметрами форми коренеплоду. Методи. Польовий (закладання дослідів, фенологічні спостереження), лабораторний (визначення вмісту цукру), вимірювально-ваговий (визначення структури врожаю), статистичний (математична обробка отриманих результатів досліджень). Результати. Представлено результати оцінки базової продуктивності батьківських компонентів різної генетичної структури та продуктивності експериментальних гібридів буряків цукрових з поліпшеною формою коренеплоду. Установлено підвищення врожайності коренеплодів, збору і виходу цукру з одиниці площі у гібридів буряків цукрових на цитоплазматичній чоловічостерильній (ЦЧС) основі, створених з використанням багаторосткових запилювачів з поліпшеною формою коренеплоду (овально-конічна). Експериментальні гібриди сформовані на основі багаторосткових запилювачів першого покоління бекросу (ВС1) переважали груповий стандарт за врожайністю коренеплодів на 15,2–22,8%, збором і виходом цукру – на 14,4–19,4 і 11,5–17,5% відповідно. Уміст цукрів у коренеплодах був нижчим або на рівні групового стандарту. Аналогічні показники гібридів сформованих на основі запилювачів другого покоління бекросу (ВС2) становили 14,0–21,2%, 17,0–23,2% і 17,6–23,9%, відповідно. Вміст цукру в їх коренеплодах був на рівні групового стандарту. Показники індексу форми коренеплоду становили 1,32 та 1,28 відповідно. Гібриди, сформовані на основі вихідних багаторосткових запилювачів, характеризувалися конічною формою коренеплоду (індекс форми – 0,61). За показниками врожайності, збору і виходу цукру з одиниці площі вони були на рівні групового стандарту. Висновки. Установлено, що форма корененеплоду є важливим чинником поліпшення продуктивного потенціалу буряків цукрових у селекції на гетерозис. Зміна форми коренеплоду з конічної на овально-конічну призводить до підвищення продуктивності багаторосткових запилювачів буряків цукрових на 8–19% та гібридів створених за їх участі на 17–23%.

Мета. На основі вивчення окиснювальних та антиокиснювальних процесів у рослинах пшениці (Triticum aestivum L.) у фазі колосіння за враження Septoria tritici Rob. виявити сортові особливості за зміною рівня пероксиду водню, інтенсивності перекисного окиснення ліпідів, активності антиоксидантних ензимів для розроблення біохімічних методів добору стійких проти хвороби cортів. Методи. Польовий, спектрофотометричні методи визначення біохімічних показників, порівняння, узагальнення. Статистичний аналіз результатів досліджень проводили за допомогою програми Libre Office Calc (GNU Lesser General Public Licensev3). Результати. Виявлені зміни вмісту пероксиду водню, малонового діальдегіду та активності супероксиддисмутази, каталази, пероксидази в рослинах пшениці у фазі колосіння за інфікування септоріозом. Установлено наявність особливостей зміни окиснювальних та антиокиснювальних процесів клітин рослин пшениці за інфікування збудниками септоріозу залежно від дослідженого сорту пшениці. Показано, що реакція рослин на враження збудниками септоріозу в стійкіших проти хвороби сортів пшениці характеризувалася підвищеними або незмінними відносно контролю вмістом малонового діальдегіду та активності пероксидази. Висновки. Отримані результати розширюють знання про механізми підтримання окиснювального гомеостазу в рослин пшениці за інфікування збудниками септоріозу та дають змогу виділити біохімічні реакції рослин культури у відповідь на інфекцію, які можуть бути використані надалі для розроблення біохімічних методів ідентифікації стійких проти хвороби сортів.

Мета. Виявити особливості формування продуктивності сортів квасолі спаржевої різного еколого-географічного походження в умовах Лісостепу України. Методи. Упродовж 2020–2021 рр. у польових умовах (м. Умань, 48°46’N, 30°14’E) досліджували шість ранньостиглих сортів квасолі: ‘Зіронька’, ‘Касабланка’ (Україна), ‘Lila Königin’ (Німеччина), ‘Laura’ (Польща), ‘Fruidor’ (Франція) та ‘Paloma’ (Нідерланди). У фазі технічної та повної стиглості культури (BBCH 75 і 99) аналізували біометричні та продуктивні показники рослин, а також біохімічний склад продукції (зелених бобів). Результати. Виділено карликові сорти ‘Lila Königin’ і ‘Касабланка’, які надалі можна використовувати в селекції як джерело цієї ознаки. Виявлено сорти з високим прикріпленням нижнього боба, придатні до механізованого збирання врожаю – ‘Касабланка’, ‘Зіронька’, ‘Laura’ і ‘Paloma’. Установлено, що найпродуктивнішими сортами є ‘Зіронька’, ‘Касабланка’ і ‘Paloma’, маса бобів у яких була в межах 43,1–86,0 г, а врожайність зелених бобів – 9,39–19,35 т/га. За врожайністю насіння високопродуктивними виявилися сорти ‘Зіронька’ – 3,51 т/га, ‘Касабланка’ – 3,78 т/га та ‘Lila Königin’ – 2,65 т/га. Оцінювання біохімічного складу зелених бобів квасолі не дало змоги виділити сорти за комплексом показників, проте, як джерело ознаки з високим відсотком сухого залишку виділився сорт ‘Paloma’ (11%), за вмістом протеїну – ‘Fruidor’ (18,7%), цукрів – ‘Lila Königin’ (2,60%), за вмістом аскорбінової кислоти – ‘Fruidor’ (23,0 мг/100 г). Низьким умістом нітратів відзначався сорт ‘Lila Königin’ (129,0 мг/кг). Висновки. Оцінювання сортів квасолі спаржевої за варіабельністю морфологічних ознак та продуктивністю дало змогу рекомендувати для використання у виробництві сорти ‘Paloma’ і ‘Касабланка’. Визначено сорти з поліпшеними показниками біохімічного складу, які можна використовувати як джерела цих ознак для селекції.

Мета. Визначити вплив різних умов зовнішнього середовища на врожайність та борошномельні властивості нових миронівських сортів пшениці м’якої ярої. Методи. Упродовж 2017–2019 рр. в умовах Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН досліджували 12 сортів пшениці м’якої ярої. Показники якості зерна і борошна визначали згідно із загальноприйнятими методиками. Результати. Виявлено, що більш сприятливим для реалізації потенціалу врожайності сортів пшениці ярої був 2019 р., однак умови цього року негативно вплинули на показники якості. За перевищенням на 30–40% сорту-стандарту ‘Елегія миронівська‘ за врожайністю виділено сорти ‘Божена’ (4,23 т/га), ‘Оксамит миронівський’ (4,28 т/га), ‘МІП Світлана’ (4,31 т/га) і ‘Дубравка’ (4,62 т/га). Сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’, ‘Божена’, ‘МІП Візерунок’, ‘МІП Олександра’ виокремлено за поєднанням високих фізичних показників якості зерна. З комплексом кращих показників якості борошна виявлено сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘Оксамит миронівський’, ‘Панянка’. Визначено найстабільніші сорти за врожайністю – ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Злата’, ‘Божена’, ‘Оксамит миронівський’, ‘МІП Світлана’, ‘МІП Олександра’. За показниками якості, зокрема масою 1000 зерен, – сорти ‘Сімкода миронівська’, ‘МІП Візерунок’; за склоподібністю зерна – високі показники були у більшості сортів, крім ‘Елегія миронівська’, ‘Сімкода миронівська’ та ‘МІП Олександра’; за натурою зерна та виходом борошна всі сорти мали високі показники; за масовою часткою білка виділявся сорт ‘Оксамит миронівський’; за масовою часткою клейковини – сорти ‘Дубравка’ й ‘МІП Олександра’. Дисперсійним аналізом встановлено, що від умов середовища найбільше залежали такі показники, як маса 1000 зерен (частка впливу – 83,7%), уміст білка (76,7%), показник седиментації (66,7%), вихід борошна (52,6%), індекс деформації клейковини (46,0%) та вміст клейковини (42,6%); від взаємодії чинників рік  сорт – урожайність (52,3%), склоподібність (50,5%) і натура зерна (36,5%). Виявлено достовірний вплив сорту на врожайність (34,9%) та всі досліджувані показники якості (5,1–35,1%). Висновки. Визначені вище сорти доцільно використовувати як джерела певних ознак для створення нових урожайних та якісних сортів за різними напрямами використання.

Мета. Виділити з колекції бавовнику цінні зразки за ознаками «кількість відкритих коробочок на рослину» та «маса бавовни-сирцю з однієї коробочки» для подальшого використання їх у селекційному процесі під час створення нових сортів та їхній вплив на формування продуктивності. Методи. Упродовж 2002–2019 рр. на полях селекційної сівозміни відділу селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН досліджено 282 зразки бавовнику різних груп стиглості. Результати. Серед дослідженого генофонду бавовнику у 20,4% зразків кількість коробочок на рослину виявилася дуже малою – < 65–75%, у 26,8% – малою, у решти (52,8%) зразків, сформувалась середня кількість відкритих коробочок. Аналіз показників маси коробочки показав, що дуже малу коробочку (менше ніж 3,0 г) мали 16,0% зразків, більша час­тина колекції – 66,0% мали малу коробочку (3–4 г); середню (5,0–6,0 г) – 18,0%. Установлено, що між продуктивністю зразків і кількістю відкритих коробочок на рослині існує найбільш істотний прямий зв’язок. Рівняння кореляційно-регресійної залежності продуктивності однієї рослини від кількості відкритих коробочок на рослину має вигляд: y = 0,1807x – 0,5292; коефіцієнти: R2 = 0,852; r = 0,923. Пряму додатну залежність постерігали у зразків UF0800009 ‘Підозерський 4’, UF0800027 ‘Популяція 3’, UF0800241 ‘Популяція 9’, UF0800029 ‘417 у’, UF0800228 ‘3737 у’, UF0800037 ‘К 71’, UF0800056 ‘Марія’, UF0800206 ‘1086/94’. Максимальну продуктивність, від 45,0 до 49,2 г, відзначено у скоростиг­лих зразків колекції, порівняно із сортами, що мали довшу тривалість періоду вегетації та продуктивність від 33,0 до 43,0 г. Перевищення над стандартом становить від 2,5 до 6,7 г та від 9,5 до 0,5 г/рослину відповідно. Висновки. Уперше в умовах Південного Степу встановлено найбільш істотний прямий зв’язок між продуктивністю генотипів і кількістю відкритих коробочок на рослині – r = 0,923. Максимальна продуктивність – від 45,0 до 49,2 г – спостерігалась у скоростиглих зразків колекції. Упродовж багаторічних досліджень генофонду бавовнику були виділені джерела за цінними ознаками.

Purpose. To analyze the origin of the Herbaceous Hybrid Group peony cultivar collection of the M. M. Gryshko National Botanical Garden (NBG) National Academy of Sciences of Ukraine (NAS) and to determine the prospects for their use in breeeding work and decorative horticulture. Methods. The object of research was peonies of the Herbaceous Hybrid Gp of the NBG peony collection. The plants are grown on sunny open experimental and exposition plots of the NBG. Cultivars studies and phenological observations of plants were carried out during 2012–2022. Results. Varietal diversity of Herbaceous Hybrid Gp peonies of the NBG collection was analyzed by origin. The analysis showed that 122 varieties were created by US breeders, of which the Saunders breeding is represented by the largest number of varieties in the collection. 38 varieties are of Ukrainian breeding and created in the NBG. The analysis of hybrids obtained by distant crosses made it possible to identify combinations that give fertile offspring and to create promising double and triple hybrids. For decorative horticulture, 165 varieties of world and domestic breeding are recommended. They were grouped into four groups by flower color and two groups by the beginning of flowering. Plants of the early group start flowering before May 22 (± 4 days). The flowering of the late group of varieties occurs at the beginning of the flowering of the variety ‘Red Charm’ (May 22 ± 4 days) and later. Conclusions. For more than 50 years of introductory work with peony Herbaceous Hybrid Gp, 133 varieties of world breeding were tested at NBG. The main number of varieties was included in the collection in the first years of the 21st century. A comparative study of new varieties showed that most of them are sterile. Varieties ‘Dreamtime’, ‘Greenland’, ‘Quitzin’, ‘Lavender Whisper’, ‘Lemon Chiffon’, ‘Pastelegance’, ‘Pastelorama’, ‘Salmon Dream’, ‘Sunny Boy’, ‘Sunny Girl’, ‘Sunny Day’, ‘The Mackinac Grand’, ‘Vanilla Schnapps’, ‘Triphena Parkin’, ‘Pink Vanguard’, ‘Lavender Whisper’, were fertile and can be successfully used in the hybridization process. It was revealed that the source of early flowering of varieties created in the NBG was introduced wild species of herbaceous peonies: P. peregrina, P. wittmanniana, P. arietina. Peonies with double or semi-double flowers can be obtained by using P. officinalis ‘Rubra Plena’ with double flowers as a maternal component, and P. lactiflora varieties (‘President Taft’, ‘La Pionce’, ‘Lord Kitchener’, ‘Adolphe Roussean’, ‘M-lle Janne Riviere’) as paternal one also with terry flowers