The effect of nighttime lighting on the anatomical and physiological features of the leaves of linden, horse chestnut, and plane trees in garden-park and street plantings of Kyiv | Вплив нічного освітлення на анатомічні і фізіологічні властивості листків липи, гіркокаштана і платана у садово-паркових і вуличних насадженнях Києва

Inglés. The effect of nighttime lighting on the anatomical and morphological structure and the content of photosynthetic pigments in the leaves of Tilia cordata, Aesculus hippocastanum, and Platanus acerifolia was estimated on the example of garden-park and street plantings of Kyiv. At the experimental sites, the level of illumination and the soil surface temperature during the day and night periods were examined. The anatomical and morphological structure of the leaves was studied using transmission electron microscopy. The content of photosynthetic pigments (chlorophylls and carotenoids) in tree leaves was determined spectrophotometrically.The analysis of variance revealed that nighttime lighting significantly affected the anatomical structure and the content of photosynthetic pigments in the leaves of T. cordata and P. acerifolia. In A. hippocastanum, only parameters of stomata and palisade parenchyma showed a significant reaction to this stress factor.

Ucranio. Досліджено вплив штучного нічного освітлення на анатомо-морфологічну структуру та вміст фотосинтетичних пігментів в листках насаджень Tilia cordata, Aesculus hippocastanum і Platanus acerifolia на прикладі садово-паркових і вуличних насаджень Києва. На дослідних ділянках реєстрували рівень освітленості, температуру на поверхні ґрунту в денний та нічний періоди. Анатомо-морфологічну структуру листків досліджували за допомогою трансмісійного електронного мікроскопу. Вміст фотосинтетичних пігментів (хлорофілів і каротиноїдів) у листках дерев визначали спектрофотометрично.Результати дисперсійного аналізу показали, що нічне освітлення суттєво впливає на анатомо-морфологічну структуру, а також вміст фотосинтетичних пігментів у листках T. cordata і P. acerifolia. Водночас, в A. hippocastanum лише морфологічні показники продихів і палісадної паренхіми виявили істотну залежність від цього стресового фактору.