Magnetic susceptibility of inclined soils and its relationship with some agronomic indicators | Магнітна сприйнятливість схилових грунтів та її зв’язок з деякими агрономічними показниками

Inglés. The modern agricultural complex requires the use of new methods for determining soil characteristics for adequate information support of the latest technologies, which is often impossible to provide using conventional methods. The purpose of the study is to identify the informative value of magnetometric methods in determining slope processes that regulate the use of certain measures to increase soil fertility and protect soils from erosion. The study was conducted on inclined agricultural landscapes of the Kharkiv region. This study used a KLY-2 Kappabridge (Czech Republic) and an Ohaus 403 laboratory scale to determine magnetic susceptibility. The selected soil samples, in accordance with the accepted methods, were brought to an air-dry state under normal conditions. Soil sampling was conducted from a layer of 0-20 cm. Visualisation of the study results and determination of potential soil losses (USLE model) was performed in the QGis programme. The correlation of magnetic susceptibility on simple and complex slopes was analysed. It was established that on simple slopes, the value of the magnetic susceptibility of the soil has a high value of this indicator with the content of physical clay and organic carbon. Therewith, there is a high degree of connection of this indicator with the results of mathematical modelling of erosion processes (USLE). For complex sections of slopes, the method is correct only for transeluvial landscapes, while for accumulative landscapes, the mentioned connection disappears. The correlation coefficient in the humus content – magnetic susceptibility pair also decreases. This is due to the alternation of washout–accumulation zones and exits of soil-forming rocks in runoff basins, the existence of which is not provided for by the procedure for applying the USLE model of potential soil losses. The use of soil MS data has a high potential for the localisation of soil inhomogeneities associated with the differentiation of humus content and granulometric composition

Ucranio. Сучасний аграрний комплекс вимагає застосування нових методів визначення характеристик ґрунтів для адекватного інформаційного забезпечення новітніх технологій, що часто неможливо забезпечити за допомогою традиційних методів. Мета роботи – розкрити інформативність магнітометричних методів при визначенні схилових процесів, що регламентують застосування тих чи інших заходів з підвищення родючості ґрунтового покриву та охорони ґрунтів від ерозії. Дослідження проведено на схилових агроландшафтах Харківської області. При виконанні даного дослідження для визначення магнітної сприйнятливості використовувався каппамісток KLY-2 (Чехія) та лабораторні ваги Ohaus 403. Відібрані проби ґрунту, відповідно до прийнятих методик, було доведено за нормальних умов до повітряно-сухого стану. Відбір проб ґрунту проводився з шару 0-20 см. Візуалізація результатів дослідження та визначення потенційних втрат ґрунту (модель USLE) проводилась у програмі QGis. Було проаналізовано кореляційний зв’язок магнітної сприйнятливості на простих та ускладнених схилах. Встановлено, що на простих схилах значення магнітної сприйнятливості ґрунту має високе значення цього показника з вмістом фізичної глини та органічного вуглецю. Водночас відзначається високий ступінь зв’язку цього показника з результатами математичного моделювання ерозійних процесів (USLE). На ускладнених ділянках схилів метод коректний лише на транселювіальних ландшафтах, тоді як для акумулятивних ландшафтах згаданий зв’язок зникає. Знижується і коефіцієнт кореляції у парі уміст гумусу – магнітна сприйнятливість. Це пов’язане з чергуванням зон змиву-намиву та виходами ґрунтотворчих порід в улоговинах стоку, існування яких не передбачено процедурою застосування моделі потенційних втрат ґрунту USLE. Застосування даних про МС ґрунтів має високий потенціал при локалізації ґрунтових неоднорідностей, пов’язаних з диференціацією вмісту гумусу та гранулометричного складу